Номінативний механізм походження та вживання англійської лексики моди

Номінативний механізм походження та вживання англійської лексики моди

ДИПЛОМНА РОБОТА

На тему: «Номінативний механізм походження та вживання англійської лексики моди»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Номінативний механізм походження англійської лексики моди ХХ - ХХІ століть

1.1   Неологізми у фешн-індустрії

1.2    Особливості термінології моди у перекладознавчому аспекті

Розділ 2. Принципи номінації лінгвокультурем тематичної групи «одяг»

.1 Мотивованість тематичної групи «одяг» в англійській мові

2.2 Дискурсивні характеристики дескрипцій одягу в сучасній англомовній публіцистиці

2.3 Використання тематичної групи «одяг» у фразеологічних одиницях

2.3.1 Фразеологічний вираз «bluestocking»

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

Лексикологія - це не просто наука, яка вивчає семантичні властивості слова, вона є невичерпним джерелом, з якого можна черпати все нові та нові знання, оскільки слово володіє неоднорідними властивостями й може утворювати різноманітні системи. Мода - це в першу чергу соціальний феномен, який притаманний виключно людині, це те, що має у певний час найбільше поширення, що користується великою популярністю і визнанням більшості. Це також і нетривале панування в суспільстві певних смаків, головним чином, у зовнішніх формах побуту, особливо, в одязі. Англійська лексика моди є надзвичайно потужною базою, яка дає можливість ґрунтовніше дослідити мову як єдине ціле. Лексико-семантичне поле моди включає в себе як активний так і пасивний словниковий запас мовця. [22,c.17]

Актуальність дослідження лексики моди як вербального втілення цього фрагмента сучасної культури зумовлена загальною тенденцією сучасної лінгвістики до вивчення мовних явищ у контексті позамовних чинників, особливою увагою до еволюції лексичного складу англійської мови та когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць.

Незважаючи на важливість дослідження даної теми та великі перспективи її розширення, дуже мало науковців були в ній зацікавлені. Тим не менше, є декілька лінгвістів, які працювали зі спорідненими сферами. Вердієва З.С. дослідила лексико-семантичні поля, серед яких є поле одягу. Кубрякова О.С. здійснила велике дослідження в морфології та етимології англійського слова, що послугувало підґрунтям для практичного аналізу лексики моди. Особливий вклад був внесений дисертанткою Коваленко Г.М., яка безпосередньо досліджувала англійську лексику моди та словотворчі процеси пов"язані з нею. Не можна не згадати дисертацію Єрмоленко Г.М., яка розглядала питання вмотивованості різних тематичних груп, зокрема «одягу».[27,c.137]

За допомогою таких методів дослідження як аналіз та синтез вдалося систематизувати та виявити певні структурні характеристики англійської лексики моди двадцять першого століття.  Об"єкт дослідження: номінативний механізм походження та вживання англійської лексики моди.

Предмет дослідження: англійська лексика моди ХХ-ХХІ століть.

Завдання дослідження:

Ø  дати сучасні визначення лексики моди та визначити неологізми фешн-індустрії;

Ø  охарактеризувати особливості термінології моди в перекладознавчому аспекті;

Ø  визначити вмотивованість лінгвокультурем тематичної групи «одяг»;

Ø  дати дискурсивні характеристики дескрипцій одягу в сучасній англомовній публіцистиці;

Ø  охарактеризувати використання лексики тематичної групи «одяг» у сталих одиницях.

Основою та джерелом для лексико-семантичних груп, а значить полів, є номінальні слова. Ці слова пов"язані з постійними, властивими тільки їм сигніфікатами й виконують номінальну функцію, називають предмети, ознаки, дії, обставини та ін. Тому такі слова поділяються на різні лексико-семантичні групи. Сукупний зміст слів однієї лексико-семантичної групи, в свою чергу, становить семантичне поле, яке є мовним відображенням певної ділянки дійсності. Лексико-семантичне поле має ієрархічну будову, воно складається з лексико-семантичних груп, а лексико-семантичні групи - з менших за обсягом мікросистем (синонімічних рядів, антонімічних пар, гіперон­гіпонімів, конверсивів тощо). Мода дає величезну кількість прикладів різноманітних типів номінації. Переважна більшість нових слів, пов’язаних з модою, є похідними словами. Афіксація - найбільш продуктивний спосіб словотворення, бо значення афікса є словотворчим (bomber, jacket hipsters, boy beater). А також складання основ, як засіб номінації, використовується для називання більш складних понять (bottom dress). В результаті аналізу лексики, що вказує на різні види одягу, виявлено, що в даній лексико-семантичній групі лексеми утворюються за принципом: іменник + іменник (jumpsuit, wraparounds), прислівник + іменник (overcoat, underestimation), прикметник + іменник (stretch-twill pants). Лексико-семантичне поле має досить розгалужену структуру. Однак, незважаючи на це, можна виділити такі лексико-семантичні групи слів, як: слова, які позначають види взуття (Shoefiti, kitten heels, shoes zodiac, boots flatties); слова на позначення жіночого вбрання (sack dress, laminated dress, military shoulder dress, a pleated skirt); слова, які позначають жіночі та чоловічі брюки (jodhpurs, fisherman pants, octopus trousers, combats). [12,c.56]

Таким чином, англійська лексика моди має досить широке лексико-семантичне поле. Саме тому вона розгалужується на різноманітні групи, підгрупи. Крім того, англомовні слова на позначення лексики моди мають різні способи творення. Дослідження таких слів має велике значення при укладанні спеціальних словників (тезаурусів), а також для подальших досліджень у сфері лексикології та лінгвістики. Методи дослідження: метод суцільної вибірки, методи ономасіологічного та семасіологічного аналізу, метод статистичного аналізу для з’ясування кількісних співвідношень засобів словотвору в лексиці моди.

Матеріалом дослідження послужили лексичні одиниці, виділені методом суцільної вибірки із джерел, присвячених моді: англомовних журналів мод, жіночих журналів, каталогів готового одягу, а також англомовних електронних видань.

Дипломна робота складається з двох розділів, додатків та відповідного списку використаних джерел. Результати дослідження апробовані на студентській міжвузівській конференції м. Умань та у Віснику науково-методичних досліджень Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу.

Розділ 1. Номінативний механізм походження англійської лексики моди ХХ - ХХІ століть

1.1   Неологізми у фешн-індустрії

Лексика моди є складником сучасної англомовної картини світу. Слово fashion є центральною одиницею в складі лексики моди, виступаючи активною словотвірною основою. Основними семантичними складниками слова fashionєstyle, dress, new, wayoflife, identity, shape, behaviour, consumer,creation, designer, show, superiority, admiration,force. Семіотичні особливості елементів моди знаходять своє відображення на вербальному рівні. Кодекси вбрання (dress codes) є невербальною знаковою системою, в межах якої відбувається семіотизація об’єктів моди (предметів одягу та аксесуарів). Вербальні назви кодексів убрання та стилів (напрямків) у моді відповідають семіотичним уявленням про інтерпретанту як ланку, що поєднує означуване з матеріальним знаком.

У сучасних джерелах, присвячених моді, слово fashion вживається на позначення відповідного соціального явища (High fashion is exclusive); мода сприймається як мікросвіт (It’s an elitist world, fashion is), зображується як сфера діяльності (one of fashion’s most respected and imaginative talents), а також розуміється як конкретний стиль (next fall’s fashions). Іменник fashion є активною словотвірною основою, за його участю утворилися зокрема слова fashionable, fashionableness, fashionably, fashioned, fashionless, fashionist, fashion-monger, fashion-mongering, fashion-forward, fashionista, fashion-speak, fashionese. [11,c.317]

Унаслідок аналізу визначень моди було виділено 14 семантичних складників слова fashion: style, dress, new,wayoflife,identity, shape,behaviour, consumer,creation,designer, show, superiority,admiration,force. У визначеннях моди найчастіше траплялися семантичні компоненти style, dressтаclothes. Беручи до уваги результати семантичного аналізу, можна визначити моду як соціокультурне явище, в основі якого лежить сприйняття певних стилів убрання як актуальних на певний момент. Мода може бути співвіднесена з поняттям стилю, розглядатися як окремий світ чи сфера діяльності, вона асоціюється з такими полярними поняттями, як творчість та індустрія. У сфері моди одночасно реалізуються і взаємодіють діалектично протилежні прагнення людини до індивідуальності та ототожнення себе із соціумом; новизна - невід"ємний елемент та рушійна сила моди.

Теоретики моди (Weston-Thomas, Ozarda, Agnell) відзначають символічний характер цього явища, вживаючи термін fashion symbols та наголошуючи на умовній природі таких символів. Так, біле вбрання символізує наречену лише в сучасному західному суспільстві, в Японії та Китаї, наприклад, традиційний колір одягу нареченої - червоний. Сукупність об"єктів моди розглядається як мова штучних символів, які за своєю природою наближаються до семіотичної концепції коду (Barthes, 1990; Eco, 1979; Simon-Miller, 1985). Проте повноцінне спілкування за допомогою символів моди видається неможливим: “це, швидше за все, не авербальна комунікація, а особливого роду соціально-перцептивна семіотична система, здатна “втручатися” у вербальну комунікацію” (Бєлова, 1997, с. 149). Значення символів моди оформлюються завдяки вербалізації, наприклад, hippie, wealthy, housewife. [8,c.89]

Семіотичний характер моди виражається на вербальному рівні через використання іменників на позначення предметів одягу чи аксесуарів з дієсловами та дієслівними сполуками say, tell, communicate, sendamessage, reflect, symbolize, identify, represent, express, mean, т. ін.: Like all clothing, it says something about the wearer (Flynn, 1985). Our clothes tell who we are in the society (Noubikko). Clothing is silent but very powerful communicator (Noubikko). These sandals send a message of instant cool (Flair, 2000, р. 73). Adolescent dress differences symbolize a need for autonomy (Flynn, 1985).

Дизайнери високої моди створюють колекції вбрання, спираючись на здатність предметів одягу передавати певні значення. В центрі кожної колекції високої моди є центральна річ, що уособлює загальну ідею всієї колекції (concept item) і визначає її настрій. Узагальнені значення колекцій вербалізуються в назвах, наприклад, Couture Future Андре Куррежа, Commedes Garзons Рей Кавакубо, Anglomania Вів"єн Вествуд, Aesthetic terrorists Вальтера Ван Бейрендонка чи Tough and Tender Стелли Маккартні. Назви всіх колекцій та парфумів одного дизайнера до певної міри є вербальним відображенням його світогляду. Наприклад, Габріель Шанель відома впровадженням комфортно-утилітарного стилю одягу. Одна лише назва створеної нею сукні little black dress (яка пізніше скоротилася до абревіатури LBD) свідчить про те, що простота та доцільність були для Шанель найвищими цінностями як у житті, так і в моді. Назви парфумів від Шанель (“Chanel №5” (1921), “Chanel №22” (1922), “Chanel №19” (1970)) є ще одним прикладом її утилітарного світогляду. [6,c.117-127]

Наприкінці двадцятого століття процес семіотизації одягу знайшов вираження у вигляді кодексів убрання (dresscodes) - своєрідних правил, яких слід дотримуватися в тій чи іншій соціальній ситуації. Державні установи, приватні компанії та навіть розважальні заклади вимагають, щоб співробітники та відвідувачі вдягалися відповідно до певного кодексу вбрання, що сприяє формуванню основ семіотичної поведінки. Кодекси вбрання отримують назви, в семантиці яких закладені як вимоги до одягу, так і уявлення про ситуацію, в якій цей одяг необхідно вдягати. Серед працівників ділової сфери прийнято розрізняти такі кодекси вбрання, як Tailored, Business Casual, Casual Tailored та Untailored. Вбрання для урочистих подій (весілля, вечеря на пароплаві під час круїзу, дипломатичний прийом, зустріч на високому рівні) теж розрізняється за відповідністю кодексам: Semi-Formal, Formal, Cocktail, Black Tie та White Tie.

Протягом двадцятого століття в моді утворилися різноманітні напрямки та стилі, що мають семіотичну сутність. Прикладами таких стилів є, наприклад, flapper, the Utility style, the New Look, hippy, power dressing, punk, grungeт. ін. Перелічені стилі вбрання символізують певний виток культурного розвитку, особливості світогляду носія відповідного напрямку, що відповідає уявленням про означуване в знаковій теорії Ч. Пірса. На матеріальному рівні демонстрація світогляду й культурних уподобань відбувається за допомогою вдягання тих чи інших предметів одягу та аксесуарів, які відповідають означаючому - матеріальному втіленню знака. Вербальні назви цих “знакових” предметів одягу та аксесуарів, а також стилів виконують роль інтерпретант - третього компонента знака в теорії Ч. Пірса, які є ланкою, що поєднує означаюче з означуваним. [42,c.90]

Мода - це той механізм, що організує життя соціуму та регулює поведінку людей у ньому. Вона підкорює своєму впливові не тільки побутову сферу життя людини (вибір одягу, інтер’єру, гастрономічні уподобання і т.п.), але й ментальну (образ думок, самоідентифікація, вибір моделі поведінки). При цьому мода не лише потужний соціальний регулятор, а й значущий культурний феномен. Для сучасної лінгвістики мода - відносно новий об’єкт.

Фешн-індустрія є велетенською імперією, яка щорічно набирає багатомільярдні оберти прибутку. Ця сфера життя постійно розширюється, змінює старі тенденції, привносить нові.

Останнім часом ми можемо спостерігати, як сильно змінився вокабуляр світу моди, скільки нових слів з"явилося на позначення модної продукції - одягу, взуття, аксесуарів, парфумерії та косметики. Одні слова міцно закріплюються в мові й активно входять до складу лексики, а інші не укорінюються і з часом зовсім зникають з мови. Ще років десять тому назад такі слова, як must-have, jeggings, must-buys тільки почали з’являтися на сторінках модних журналів, у той час як сьогодні вони успішно закріпилися в англійській мові та не викликають жодних питань.

Є багато способів появи нових слів, пов’язаних з модною індустрією. Наприклад, деякі модельєри дають назви старим речам, аби не повторюватися. Це такі слова, як killer jeans - потерті джинси, whorts - зимові шорти, які носяться поверх теплих колгот. Тобто ці речі завжди існували, але стали називатися по-іншому, щоб справити враження на потенційних модників і модниць. Інші ж, навпаки, вигадують щось неординарне і нове, таке, аналогів чому поки не існує, для того щоб привернути увагу покупців і зробити прорив у світі моди. Наприклад, mankini - чоловіче бікіні. Слово, яке виникло після виходу фільму « Борат » [34, c.156-158] за участю британського коміка Саші Барона Коена, стало доволі популярним у всьому світі. Цей неологізм навіть занесли до 12-го видання Оксфордського словника англійської мови 2011 року.

На думку деяких лінгвістів, поява нової лексики у світі моди призводить до плутанини, вона просто повторює вже існуючу термінологію. Наприклад, модне слово “leggings” позначає те ж саме, що раніше називалося лосинами, які були популярними у 90-х роках.

Покази чоловічих і жіночих колекцій надихають людей на появу великої кількості неологізмів. Редактори модних журналів часто не знаходять слів для опису чудернацьких творінь модельєрів. Наприклад, так виникло слово “poots” (від pants (штани) і boots (черевики)) - для речі з жіночої колекції Herm?s. [32,c.67] Це шкіряні брюки, з’єднані з чобітками. За спостереженнями журналістів The Wall Street Journal, особливий вплив на словник неологізмів сфери моди зробило активне залучення чоловіків до фешн-індустрії. У результаті з"явилася ціла низка нових термінів, що позначають предмети одягу чоловічого гардероба: чоловічі труси manties (“мусіки”) - від двох слів man (чоловіки) і panties (трусики); чоловічі сандалі mandals (“мусоножки, мушельки”); чоловічі колготки mantyhose (“мулготки”); чоловічий варіант дамських сумочок murses (“ мумочки”); mankle (вживається на позначення оголеної чоловічої гомілки), mamil (чоловік середнього віку, який носить лайкрові колготи) і mullet dress (жіноча спідниця, коротка спереду й довга зі спини). Впливові люди в індустрії моди тепер мають свою кодифіковану назву - «модний пакет» (fash pack).

Уже сьогодні більшість слів цієї «спеціальної» термінології лінгвісти готові внести до офіційного Оксфордського словника англійської мови. Деякі вчені не виключають того, що чоловічий префікс з літери m- може стати інтернаціональним, яким вже став префікс e- на позначення всього електронного та технологічного.

Проаналізувавши Інтернет сайти з текстами, що присвячені модній тематиці, зробивши вибірку «модних» неологізмів, ми звернули увагу на закономірності способів творення цих слів. З"ясувалось, що найпоширенішими способами є зрощення і словоскладання. Зрощення - сполучення або усіченого кореня одного слова з цілим словом, або сполучення двох усічених коренів. Таке слово, як nandals - comfortable, flat sandals, such as one"s nan might wear утворене зрощенням. Наприклад, “Nandals. They’re supposed to be the season’s gladiators, so I thought I’d give them a whirl […]” [Grazia 06.05.11]; swaket - a union of sweater and a jacket.

Також популярним є такий спосіб творення неологізмів, як словоскладання. Наприклад, sundress (A really comfortable dress you can wear almost anywhere). “Garden parties, wedding showers, last- minute sunny getaways - like it or not, late- spring agendas tend to call for more than just simple tanks and easy sundresses”; Beach burka (an outfit or garment for women to swim in which conceals all or most of the body). “Just compare her to the awkwardness of Nigella’s "beach burka" outing” [Grazia 13.06.11].

Префіксальний спосіб творення «модних» неологізмів: ultra-femme (extremely feminine). “ With their ultra- femme detailing, figure-flattering silhouettes, and an oh-so-wearable color palette, these must- have pieces mirror Ferretti’s higher-end resort collections, and they’re perfect for those impromptu dress- up occasions”. [42,c.78-79]

Нові слова в модній індустрії утворюються також і суфіксальним способом: fashionista (A term used to define a woman with a penchant for shopping and a natural flair for combining both current and vintage fashionable trends).

Зустрічається ще такий спосіб творення неологізмів, як ініціальне скорочення, наприклад: K-leather (leather made from kangaroos). “Elite athletes had been passionate about the lightweight, buttery fit and the bounce of what sports brands call K leather” [ The Observer 9 Oct 2011].

Отже, сфера фешн-індустрії багата на неологізми, які безперервно виникають в мові, з часом входячи до вокабуляру або зникаючи назавжди, бо, як відомо, мода характеризується швидкоплинністю і мінливістю. Поява «модних» неологізмів свідчить про те, що мова - явище соціальне, і всі зміни в ній є показником розвитку культури та життя суспільства. [8,c.17-18]

Найбільше неологізмів з"являється і проникає в мову за допомогою засобів масової інформації, мета нової лексики - привернути увагу потенційних читачів за допомогою яскравих, тих, що впадають в око, слів. Загалом поява неологізмів зумовлена розвитком людського суспільства, намаганням глибше пізнати й точніше позначити ті чи інші явища навколишньої дійсності, духовного життя людини. За таких умов з’являється велика кількість неологізмів, вивченням яких займалися і займаються багато видатних учених та лінгвістів. З робіт, які присвячені дослідженню історії нових слів і описують їх семантичні й словотворчі типи, слід відзначити праці А. А. Брагіної, В. В. Лопатіної, О. А. Земської, Є. В. Розен, Г. Штікель. [12,c.157]

Як уже зазначалося вище, дослідження базуються на вибірці неологізмів з текстів реклами, яка показала, що 70,75% або 566 номінативних одиниць представлені іменниками. Це пояснюється тим, що тексти реклами представлені переважно номінативними реченнями. Ще однією причиною появи великої кількості нових лексем є потреба називати нові речі, і у зв’язку з цим ми аналізуємо лексику, пов’язану з предметами (це різні назви нових моделей одягу, тканин, форм та ін.). Другими за чисельністю виступають неологізми-прикметники, їхня частка становить 21,54% або 172 слова. Вони, як і іменники, вливаються в німецьку мову різними шляхами: шляхом запозичення (26,32% або 45 слів) та шляхом словотворення (73,68% або 127 номінативних одиниць). Прикметники вражають своєю різноманітністю та емоційністю. Щоб вплинути на підсвідомість покупця, у рекламі створюють низку нових слів для позначення, наприклад, кольору: altrosa, apricot, elfenbein, gelb-bedruckt (понад 20 слів з вибірки позначають різноманітні відтінки кольорів), особливостей тканини: mückendicht, PU-beschichtet, ultraleicht, для переконання покупця у важливості та актуальності пропонованого товару: mega-genial, modisch-verspielt, sportlich-modisch, topmodisch, überlebenswichtig. [17]

1.2   Особливості термінології моди у перекладознавчому аспекті

Сучасне життя зумовило стрімкий розвиток різноманітних галузей наук. В свою чергу розвиток науки неможливий без діалогу культур, який відбувається на даному етапі, та її глобалізації. Слід зазначити, що в контакті різних культур, на будь-якому рівні, відбувається процес обміну та взаємозбагачення в усіх аспектах людського буття і насамперед на мовному рівні. Мова є невід"ємною частиною розуміння та пізнання культурних цінностей країн світу. Саме лексичний склад мови переживає сьогодні період активного розвитку, що пов’язаний з історичними, політичними та міжнародними відносинами. Яскраве проявлення цього процесу простежується в особливому аспекті лексики - термінології, з якою пов’язана наука, техніка, мистецтво та інші галузі. Людина є основним її центром прояву, що зумовлює людську діяльність та активне пізнавання світу. Тому метою робити є дослідити специфіку перекладу термінології, а саме в індустрії моди, бо сучасне життя людини полягає з тенденцій моди, багато людей намагаються дотримуватися моди. В індустрії моди, як і в будь-якій іншій професійній сфері існують свої професійні терміни. В цьому дослідженні ми намагалися приділити достатньо уваги тим словам, що частіше за все використовуються в побуті людини, що пов’язаний з індустрією моди.

Об’єктом дослідження є термінологія моди в аспекті перекладу. В свою чергу предметом дослідження стають закономірності та особливості засобів перекладу термінології моди в англійській та українській мовах.

Дослідження проводилося на базі матеріалу лексичних одиниць, що було виділено методом суцільної вибірки із джерел, присвячених моді: англомовних та україномовних журналів мод, жіночих журналів, каталогів готового одягу. Існує небагато наукових праць, які пов’язані з лексикою моди, одне з них було проведено Коваленко Г.М., яка захистила дисертацію за темою «Англійська лексика моди ХХ - ХХI століть». [27,c.23-25] Дослідження було присвячено аналізу лексики моди в англійській мові ХХ - ХХI століть в когнітивному та традиційному лексикологічному аспектах із урахуванням екстралінгвістичних чинників, які вплинули на її формування, а також семіотичного характеру елементів сучасного вбрання. «У двадцятому столітті внаслідок демократизації суспільства мода перестала бути надбанням вузького кола аристократії, увійшовши в життя всіх представників сучасного соціуму». Завдяки стрімкому розвитку фінансового та технічного стану країн, модними новинками тепер можуть користуватися всі, а це сприяє появі термінів моди у мові сучасної людини. Незалежно від того, наскільки окремо взята людина зацікавлена чи не зацікавлена останніми новинками моди, загальні уявлення про те, який одяг є адекватним чи неадекватним, модним або немодним у сучасному суспільстві, в будь-якому разі впливають на вибір убрання. Відбувається діалектична взаємодія протилежних прагнень людини до соціальної адаптації та індивідуальної ідентифікації. Вибір стилю вбрання часто забезпечує успіх як у неформальному спілкуванні, так і під час ділових контактів чи політичної кампанії. Предмети одягу та аксесуари від відомих виробників є ознакою високого соціального статусу. Має значення не лише висока матеріальна якість виробу, але й ім’я виробника (brand name). Стрімкий темп змін у галузі моди знаходить своє відображення на вербальному рівні, відбувається постійне утворення нових лексичних одиниць на позначення нових явищ. Мода завжди викликала особливе ставлення людей до себе з самого першого дня її появі. Як відомо, точний день появи моди не встановлено, але багато спеціалістів вважають, що саме XIV століття є століттям народження моди. Мода - це особливий інструмент, яким не кожен зможе правильно користуватися, лише деякі люди можуть вдало слідувати їй. Сфера вживання термінології моди набагато ширша, ніж окремо взята професійна галузь. Лексика цієї галузі використовується не тільки у відповідній індустрії, але і в повсякденному житті, її вживають не лише фахівці, а й ті, хто цікавиться модою, звичайні споживачі, які купують одяг в магазині, Інтернеті, або замовляють з журналу.

«Відомо, що слово «мода» (французьке «mode» та німецьке «Mode») утворилося від латинського «modus» - міра, правило, приписання, засіб, образ. Саме у значенні «засіб» та «образ» воно використовувалось століттями у французькій мові та продовжує використовуватися й досі. [17] Не випадково досить часто «наукова» думка та трактати о моді майже нічим не відрізняються від життєвих міркувань та у кращому випадку збудовані на здоровому розумі, а в гіршому - протистоять одне одному. В англійській мові також існує слово «mode», але в значенні «мода» вона використовується нечасто, ніж у німецькій та французькій.

Основним словом для відображення моди служить слово «fashion». Крім того, мода в англійській мові позначається словом «vogue», а також низкою близьких за значенням слів: «fad» (примха), «fancy» (схильність, пристрасть), «craze» (загальне захоплення, манія)» [2, с. 4].

«Сучасна теорія моди охоплює велику кількість досліджень напрацювань в різних сферах гуманітарного значення: історії, етнографії, соціології та культурології, філософії та антропології, психології, а також економічних науках. Але їх здобутки виглядають окремими калейдоскопічними елементами великої мозаїки, побачити яку можливо лише інтегральним семіотичним поглядом. Ще досі не прописаною лишається проблема відсутності епістемологічної легітимної теорії моди, що є принципово важливим, особливо в умовах сучасного наукового дискурсу міждисциплінарності. Відповідно, існує проблема ефективності взаємодії в рамках міждисциплінарного діалогу, ціль якого - встановлення інформаційного консенсусу щодо координації і релевантності обраних стратегій осмислення реальності, збагачення наукового тезаурусу і розширення горизонтів та вимірів дійсності». Взагалі, «семіотичний характер моди виражається на вербальному рівні через використання іменників на позначення предметів одягу чи аксесуарів з дієсловами та дієслівними сполуками say, tell, communicate, send a message, reflect, symbolize, identify, represent, express, mean, т. ін.: Like all clothing, it says something about the wearer (Flynn, 1985). Our clothes tell who we are in the society (Noubikko). Clothing is silent but very powerful communicator (Noubikko). These sandals send a message of instant cool (Flair, 2000, р. 73). Adolescent dress differences symbolize a need for autonomy (Flynn, 1985)» [1]. Безпосередньо широкому виміру термінології моди людство завдячує відомим та талановитим дизайнерам, без їхньої участі словниковий запас моди не був би настільки різноманітним. Дизайнери забарвлюють термінологію вишуканими новими словами, словосполученнями. Сучасний вимір моди не можна уявити без Джорджио Армані, Джанні Версаче, Карла Лагерфельда, Ів Сен Лорана, В’ячеслава Зайцева, Олександра Васильєва та багатьох інших яскравих постатей сучасності. Кожен із них зробив всій вклад у моду. Всі колекції вбрання створюються з метою, що має здатність чітко передавати певні значення одягу. Будь-яка колекція має загальну ідею та особливе ядро, що окреслює її настрій. Назви колекцій одягу, парфумів, косметики, аксесуарів одного дизайнера є вербальним відображенням його світогляду, витонченого смаку, особливого ставлення до світу, бо тільки одарована людина може створювати грандіозні вироби, від яких паморочиться розум. Взагалі, не тільки одяг чи аксесуари можуть буду елементами термінології, а й професійні команди моделі, так званий лексичний склад слів, що може зрозуміти тільки та людина, яка працює в індустрії моди. Наприклад, about face - поворот в протилежну сторону на 180 градусів; angle - ракурс; apparel - вбрання; appearance fee - плата за участь чи проявлення на будь-якому заході; client - фірма, яка наймає моделей для роботи; commentary - текст, який супроводжує показ моделей, fitting - примірювання; freelance - модель, яка працює без агента чи менеджера; full-length shot - фотографія в повний зріст, repliсa - репліка - фейк, але виповнений охайно та обережно з недорогих матеріалів, catwalk - подіум, scout - людина, яка займається пошуком нових перспективних моделей» [4]. Наведемо приклади з термінів одягу: frock-coat - сюртук, funnel neck - комір-труба, dodo - старомодний, bucket hat - панама, aigrette - прикраса на капелюшку у вигляді жмутка пір"я. Аналіз словникових дефініцій лексеми «fashion» показав, що лексема «fashion» має кілька значень, а саме: сукупність смаків і поглядів, пануючих у певному суспільному середовищі в певний звичайно недовгий час; зразки предметів, що відповідають таким смакам (звичайно про одяг); манера поведінки, звичаї. Спираючись на словник можна найти багато інших цікавих словосполучень: fashion-monger - модник, модниця; fashion plate - модно вдягнута жінка; fashion show - показ модного одягу; fashion commodities (fashion merchandise) - модні товар.

В свою чергу було встановлено, що якщо в українській мові лексема «мода» несе визначення безпосередньо саме моди, бо стиль має зовсім інше значення, то в англійській мові все навпаки, незалежно від значення, ми можемо виразити цю лексему як: fashion, style, mode, vogue.

Мода постійно змінюється, тому й лексичний запас слів теж буде змінюватися, будуть приходити в модну індустрію нові дизайнери та робитимуть новий вклад в склад термінології моди. Оскільки в нашому глобальному суспільстві нові тенденції дуже швидко проникають в різні країни, переклад нових термінів та понять буде невпинно супроводжувати появу нової лексики, отже тема дослідження має перспективи подальшого розвитку.

Актуальність звертання до проблем словоскладання (у першу чергу до його семантичних аспектів) обумовлена необхідністю розширити і укріпити теоретичну базу для подальшого дослідження семантики складного і складно похідного слова, що найбільш плідно може проводитися в рамках такого напряму, який можна назвати семантико-орієнтовна композитологія.

Дослідження вказаних найменш вивчених синхронно-релевантних лексем заповнює існуючі проблеми системного опису номінативних, експресивних і комунікативних функцій класичних та неправильних композитів у структурно-семантичній системі словоскладення і парасинтезу.

Незважаючи на величезну кількість робіт із найрізноманітніших аспектів складного слова спостерігається деяке відставання в постановці і дослідженні власне семантичних проблем складних і складнопохідних лексем із суфіксом -er.

Особа може бути названа за дією, здійснення якої не є для неї постійною ознакою. Особу можна буде назвати за цією дією тільки в момент її здійснення.

Таким чином, стадія максимальної продуктивності суфікса із значенням діяча характеризується також специфічною ознакою похідних імен - здатністю позначати діяча в момент здійснення ним дії. Хоч іменники, які утворені за допомогою суфікса -er, поділяються на ряд семантичних розрядів, ми (слідом за Т.Г. Янукян) не вважаємо цей суфікс полісемантичним.

Структурно-складні слова з формантом -er функціонують в англійській мові в одному, двох (рідше в трьох) близьких або опосередкованих значеннях. Регулярними є приклади метонімічного і метафоричного переносу значень у структурно-складних лексем з формантом -er, які відбуваються за регулярними видами асоціативного зв’язку або типовими для англійської мови парними комбінаціями значень. Чим більше існує слів, значення яких розрізняються однією і тією ж семантичною асоціацією, тим регулярнішим є такий тип багатозначності. Однією з відмінних рис складних і складнопохідних лексем із кінцевим формантом -er є їх здатність поєднувати в одному слові значення особи, механізму, різних речовин, нематеріального агента (dish-washer "мийник", "посудомийна машина"; glass-cutter "скляр", "алмаз для різки скла"; left-hander 1. "лівша"; 2. "боксер-лівша"; 3. "удар лівою рукою"; bread-winner 1. "годувальник" (сім"ї); 2. "заняття". "ремесло", "джерело існування"; noise-maker 1. "шумний гуляка"; 2. 1) "джерело шуму" (фабрика, трамвай і т. ін.); 2) "пронизливо-голосний інструмент", "гудок", "свисток", "транзистор" і т. ін.; trendsetter 1. "законодавець моди" (перен.); 2. "еталон нової моди" (нова лінія, нова течія і т. ін.).

Англійська лексика моди розвивалася під сильним впливом зовнішніх соціокультурних факторів. Нові предмети одягу виникали як реакція на зміни в суспільстві, семіотизувалися й відповідно отримували назви, які відображають характер тих явищ, що спричинили до появи того чи іншого одягу. Серед основних чинників, які впливали на розвиток моди, а разом із тим - і на номінацію, такі: рух за емансипацію жінок (power suit, dress for success), політико-економічні чинники (National Standard Dress, utility garments), виникнення молодіжних рухів (hippie look, punk look), розвиток кіномистецтва та шоу-бізнесу (Sophia Loren look, Madonna wannabee), соціальні чинники та стратифікація суспільства (yuppie, status symbols, dress codes, door screening policy), зростання уваги до здорового способу життя (fitness craze, sportswear craze), розвиток інформаційних технологій та зростання значення цінності інтелекту на фоні зменшення уваги до матеріальних проявів статусу кінця ХХ століття (the nineties" style loss, Dress Down Friday, jeans-T-shirt-sneakers uniform), розвиток медичних та косметологічних технологій (facelift, nail grafting, hair grafting, silicone implants), вдосконалення технологій легкої промисловості, що дозволяє, наприклад, створювати парфумований одяг (fragrant dresses, perfumed outfits).У лексиці моди представлені одиниці, утворені за допомогою лінійної (морфологічної, зовнішньої) та нелінійної (внутрішньої) деривації. Крім того, існують деякі випадки оказіональної деривації. Найпродуктивнішим лінійним засобом словотвору в лексиці моди є суфіксація. Більшість (41%) слів, утворених шляхом суфіксації, набули словотворчого суфікса -ER, серед них: 1) назви предметів одягу із загальними значеннями “інструмент дії ” (loafers, skater) та “засіб дії ” (suspenders, zipper); 2) назви осіб на позначення представників модних і культурних течій (hipster, flapper), а також представників професій в індустрії моди (designer, furrier). Другим за продуктивністю є суфікс -ING (branding, leggings).

В англійській лексиці моди утворилася копулятивна модель деривації іменників із другим елементом -wear на позначення груп предметів одягу (swimwear, nightwear). Елемент -wear, маючи великий дериваційний потенціал,функціонально наближається до розряду суфіксоїдів. У термінології легкої промисловості утворилися подібні до суфіксів словотворчі елементи -tex (lastex) та -on (rayon) унаслідок відділення ініціальної (textyle) та кінцевої (cotton) частин основ іменників та вживання їх як словотворчих елементів. Елементи -tex та -on мають по декілька аломорфів: Goretex, Playtex, Spandex, lurex, Sympatex, rayon, Brilon, Ban-lon, Acrilan. Префіксація представлена в англійській лексиці моди одиницями, утвореними за допомогою префіксів over- та under- на позначення предметів одягу (overcoat, underwear), а також за допомогою префіксів латинського та давньогрецького походження. Для утворення семантичних суперлативів використовуються префікси super- (super designer), hyper- (hyper color), ultra- (ultra fashion) та запозичений із німецької мови über- (ьbermodel). Уживаються префікси із квантитативними значеннями mono- (mono-bosom), bi- (bi-coloured), tri- (tricolour), multi- (multicolour). Під впливом цих префіксів відбулася деривація слів trikini та monokini на основі реінтерпретації ініціальної частини іменника bikini, яка була помилково сприйнята як префікс, хоча вона є частиною кореня - назви атолу Bikini. Префікси зі значенням величини mini- (minicoat), maxi- (maxi dress), midi- (midi skirt), micro- (micro skirt) вживаються на позначення довжини предметів одягу, а префікс mid- використовується на позначення положення предмета одягу на тілі (midriff top) чи довжини відносно певної частини тіла (mid-calf length). Відбулася лексикалізація префіксів mini-, maxi- та midi- (to wear a mini). Окремо стоїть префікс anti- на позначення заперечення та вираження значень як негативної (anti-fashion), так і позитивної(anti-crease) оцінки, що зумовлено оцінними характеристиками основи. Усічення основи є менш продуктивним засобом лінійної деривації, ніж афіксація. Нові лексеми утворюються за допомогою відсікання ініціальної частини слова - аферезис - (ROOS від CangaROOS), кінцевої частини слова - апокопа - (tux від tuxedo) та відсікання кінцевої частини слова з додаванням елемента -o (Afro, boho).

Лінійна деривація може відбуватися за участю двох твірних основ.

У лексиці моди найбільш продуктивним копулятивним засобом номінації є словоскладання. Під час складання іменникових основ перший іменник виконує щодо другого різні семантичні ролі: мети (playsuit), результату (sweatband), причини (raincoat), місця (tracksuit, backpack), матеріалу (kidskin), манери (box-pleat) та частини цілого (pantyhose). Складні слова з двома іменниковими основами на позначення парних предметів одягу мають форму множини (legwarmers). Іменникові основи можуть поєднуватися з прикметниковими (petticoat) та дієслівними основами (slingbacks).

Телескопія - поєднання ініціальної частини першої основи та кінцевої частини другої основи - становить 7% від усіх копулятивних засобів деривації в англійській лексиці моди (funderwear = fun + underwear). Когнітивний механізм утворення слів шляхом телескопії полягає у відтворенні комбінованої структури чи функції предмета одягу на вербальному рівні за допомогою комбінованої лексичної одиниці. Так, предмет одягу, позначений іменником shortall (shorts + overall),має одночасно ознаки шортів та комбінезона.

Акронімізація - поєднання ініціальних частин твірних основ - є достатньо продуктивним засобом словотвору в лексиці моди. Акроніми вживаються на позначення цільових соціальних груп для виробників одягу (DINKY - Double Income No Kids), торговельних марок та ліній виробництва одягу (FUBU - for us, by us), організацій, пов’язаних із модою та модельним бізнесом (DIFFA - Design Industries Foundation Fighting AIDS), реалій світу моди (MAC - Makeup Art Cosmetics) та видань, присвячених моді (WWD - Women’s Wear Daily).

Редуплікація в лексиці моди може бути повною (go-go) та частковою (zoot suit). У ЗМІ та рекламі застосовують прийом фонетичної редуплікації (disco diva, bold gold, petite fit) для привернення уваги адресата.

У сфері моди форму предметів одягу чи їх частин можна позначати за допомогою літер (S-silhouette). Мовні одиниці, утворені внаслідок збереження форми означуваного, відповідають семіотичним уявленням про іконічний знак. Ідея називати силуети за допомогою літер (A-skirt) належить Крістіану Діору. Нелінійний словотвір полягає в редистрибуції слів або переосмисленні лексичного значення слова. Віддієслівні іменники утворюються як результат конверсії (knockoff). Іменники утворюються також за допомогою компресії словосполучень із дієсловом чи іменником у функції означаючого, наприклад iron-on (< an iron-on picture), duffel (< duffel coat). Може відбутися перехід власних назв у загальні: melton (< Melton wool). Природа одиниць, утворених унаслідок переосмислення лексичного значення іменників - загальних назв на рівні денотата, метафорична (fishnets, bellbottoms). Під час трансформації конотативного значення загальної назви відбувається меліорація лексичного значення слова (punk, nerd як назви модних молодіжних течій). Частка оказіоналізмів у сучасній англійській лексиці моди становить лише 3%, проте саме за допомогою оказіональної номінації утворилися деякі лексеми на позначення ключових для світу моди явищ та предметів одягу, наприклад denim (слово утворилося внаслідок хибного прочитання кінцевої частини французького словосполучення serge de Nоmes) або keds (слово вигадане у штучний спосіб, співзвучне з латинським peds (ноги) та англійським kids).

В англійській лексиці моди як засіб простої номінації використовуються двокомпонентні та багатокомпонентні словосполучення. Вони утворюються як результат реалізації лівобічної валентності іменників на позначення явищ моди. Найбільшу сполучуваність виявляє іменник dress (41 словосполучення), на другому місці - suit, skirt, coat, та look (20-30 словосполучень), середня сполучуваність у іменників jacket, shoes, shirt, hat, pants, boots, hair, style (10-20 словосполучень).

У словосполученнях з прикметником в атрибутивній функції прикметник може бути простим або похідним. Прості прикметники позначають форму (full skirt), візуальні чи технічні характеристики одягу (floral print, soft parka), належність одягу до певного стилю (formal gown) або виражають оцінку (strappy heels). Перший компонент словосполучення може бути прикметником, який походить від власної назви (Indian beads). Похідні прикметники на -less виражають відсутність певної деталі в предметі одягу (collarless coat). Похідні прикметники на -ed, навпаки,позначають присутність певного елемента в предметі одягу (gored skirt) або інший предмет убрання, який доповнює одяг, позначений іменником (bloused jacket). Прикметник на -ed може бути результатом лексикалізації сполуки, компоненти якої пишуться через дефіс (double-breasted jacket). Пасивний дієприкметник у функції атрибута позначає спосіб вдягання речі (rolled stockings), тип крою (cropped jacket), спосіб виготовлення речі (handknit sweater). Означуваний іменник виступає в семантичній ролі патієнса. Функцію атрибута може виконувати сполука дієприкметника з агентивним іменником в ініціальній позиції (tailor-made suit). При активному дієприкметнику у функції означення означуваний іменник виконує семантичну роль агенса (enveloping parka). Якщо функцію означення виконує інфінітив, то означуваний іменник виступає в семантичних ролях інструмента (push-up bra), об’єкта (slouch socks), патієнса (wash suit), причини (hobble dress) та результату (dress coat). Іменники - означальні компоненти іменникових словосполучень мають чітко виражені семантичні ролі щодо означуваних компонентів: матеріалу (paper dress), ознаки (camouflage garments), частини цілого (peg top), цілого для частини (dolman sleeve), часу (spring bracelets), мети (bathing suit), результату (career wear), причини (utility garment), місця (head band, Eton suit, cabin hat), отримувача (beneficiary) (letterman jacket, poorboy sweater) та манери (circle skirt). Семантична роль манери може виражатися також через асоціацію з іншим предметом одягу (tunic dress) або через метафору (apple cap). Метафорична назва предмета одягу чи стилю може бути результатом номінації матеріальної метафори. Так, матеріальною метафорою можна вважати стиль мілітарі (military style), оскільки одяг у мілітаризованому стилі носять у мирний час, за допомогою використання мілітаризованих елементів відбувається перенесення семіотики агресії на одяг для мирного життя.

Багатокомпонентні словосполучення можуть мати від трьох до десяти компонентів (double breasted shirt waist slim line 1950’s dress). Такі сполуки мають різну семантичну структуру та різний ступінь зв’язаності компонентів ([white tie][dress coat], [new [synthetic [fashion fabrics]). Англійська лексика моди поповнюється також за рахунок запозичень. Більшість запозиченої лексики походить із французької мови (lingerie style). [17]Серед французьких запозичень багато застарілих одиниць, що називають явища, які були в моді на початку двадцятого століття (bonnet, camisole). У двадцятому столітті відбулися запозичення із інших мов світу: італійської (stiletto), іспанської (poncho), нідерландської (duffle), німецької (dirndl), японської (muumuu), гінді (jodhpurs), тибетської (cashmere), малайської (sarong), алеутської (parka), перської (caftan), полінезійської (tattoo), турецької (turban), марокканської (djellaba).Складна взаємодія одиниць французького та англійського походження відбувається в лексиконі індустрії високої моди. Традиційно в англомовній комунікації прийнято вживати французькі назви на позначення центральних установ індустрії моди з використанням англійського означеного артикля the (The Chambre Syndicale De La Haute Couture). Зберігаються також абревіації французьких назв (INPI - Institut National de la Propriйtй Industriele), тоді як розшифрування може даватися англійською мовою (National Institute of Industrial Property). Унаслідок виникнення Будинків високої моди в США, Бельгії, Італії та Японії на позначення реалій високої моди поширюється використання питомих англійських слів паралельно з традиційними французькими запозиченнями (Maison Couture - Fashion House). Високий рівень розвитку модельного бізнесу та легкої промисловості в Сполучених Штатах сприяв закріпленню англійських номінацій на позначення професій у цих галузях (model, make-up artist, embroiderer, tailor). У США виникла традиція виготовлення колекцій готового одягу дизайнерами високої моди. Відповідний англійський термін (ready-to-wear collections) увійшов як калька до французької (prкt-а-porter) та італійської (alta moda pronta). Пізніше ці вирази були запозичені англійською мовою. Номінативні процеси в англійській лексиці моди здійснюються за допомогою різноманітних когнітивних механізмів. Меліорація лексичного значення слова відбувається як наслідок аксіологічного переосмислення семантики слова. Так утворилися назви молодіжних культурних течій у ХХ столітті (greasers). Унаслідок популяризації індустрії моди та модельного бізнесу слово model поступово витіснило слово французького походження mannequin та стало словотвірною основою для семантичних суперлативів topmodel, supermodel, ьbermodel. Як результат аксіологічного переосмислення у французькій мові замість іменника жіночого роду couturiиre (кравчиня) почала вживатися форма чоловічого роду couturier (модельєр), яка була запозичена англійською мовою. Когнітивний механізм аналогії задіяний при реінтерпретації частин коренів слів та подальшій деривації нових одиниць за моделями морфологічної деривації (частина кореня > афікс: bikini > trikini; cotton > nylon). Механізм аналогії діє й при утворенні словотвірних елементів за існуючими моделями деривації (nylon - Brilon), лексикалізації морфем (a mini) та одиниць синтаксису (Madonna wannabe), переході слів до категорії морфем (nightwear) та при відонімній номінації (to wear a Dior). Під час метафоричної номінації проводиться аналогія між двома неспорідненими явищами (shell suit, pencil skirt). За аналогією відбувається номінація й на рівні словосполучення, коли повторюється вже існуюча модель (menswear craze - sportswear craze - fitness craze). У процесі номінації задіяний когнітивний механізм опозиції. На вербальному рівні опозиція знаходить вираження в уживанні префіксів із протиставною, негативною та заперечною семантикою anti- (fashion - antifashion, aesthetics - antiaesthetics), non- (colour - non-colour), un- (fashionable - unfashionable, cool - uncool, comfortable - uncomfortable), використанні афіксів з антонімічними значеннями (mini-skirt - maxi-skirt; sleaved - sleaveless), а також у вживанні лексичних антонімів (readymade - handmade). Акцентування окремих явищ чи ознак, виділення їх з-поміж інших подібних ознак та явищ відбувається через використання семантичних суперлативів (fabulous dress, superdesigner). З метою увиразнення суперлативного значення відбувається пошук нових засобів деривації семантичних суперлативів, серед яких - запозичені одиниці деривації (superboutique - ьberboutique) та одиниці на позначення ще більшого ступеня ознаки (miniskirt - microskirt).Відтворення мовними засобами позамовної дійсності - складний когнітивний механізм, який полягає у повторенні певної структури, форми чи ідеї предметів одягу на вербальному рівні. В середовищі моди виникло явище матеріальної метафори. Наприклад, у вісімдесятих роках двадцятого століття в моді був широкий рукав, який нагадував крило. Матеріальна асоціація з крилом знайшла відображення в метафоричній назві angel sleeve. Предмети одягу, які складаються з двох частин, або комбіновані предмети одягу переважно отримують складні чи комбіновані назви (skort, Velcro, shirt-dress). Відтворення мовними засобами форми предметів одягу можна назвати іконічною номінацією (H-line).

Когнітивний механізм асиміляції вступає в дію при використанні запозичених лексичних одиниць чи одиниць, утворених унаслідок оказіональної деривації. Шляхом асиміляції такі одиниці входять у парадигму англійського іменника (a sari - saris, wannabee - wannabees).

Понятійна компресія на мовному рівні виражається в компресії словосполучень (a push-up від a push-up bra). Протилежним когнітивним механізмом є деталізація сприйняття об’єктів позамовної дійсності, унаслідок якої відбувається експлікація на вербальному рівні та утворення багатокомпонентних словосполучень (the longer length French beige fine wool crepe “New Look” dress).

Розділ 2. Принципи номінації лінгвокультурем тематичної групи «одяг»

.1 Мотивованість тематичної групи «одяг» в англійській мові

Виходячи з особливостей мотивації, назви одягу вторинної номінації тематичної групи «одяг» в зіставлюваних мовах з семантичної точки зору можна розділити на дві групи:

) найменування одягу, утворені на основі встановлення суміжності предметів у просторі (метонімічний перенесення значення) і

) назви одягу, утворені на основі асоціативно-семантичного принципу і метафоричності.

Метонімічні зв’язки в досліджуваній групі здійснюються за наступними моделями: матеріал - виріб, місце - предмет, властивість - предмет, дія - результат, автор - твір, соціальна подія - предмет, ціле - частина (частина - ціле). Метафоричні зв’язки не настільки різноманітні, вони представлені моделями: схожість форми (значна кількість лінгвокультурем), схожість функції (одиничні випадки), характер ознаки (одиничні випадки).

Кількісний аналіз наповнення груп принципів номінації предметів одягу в мовах дослідження показав, що, незважаючи на відносну однорідність розподілу англійських і українських найменувань одягу за семантичним зонам, кожен з співставлених мов проявляє свої особливості. В якості відмінною риси української мови можна відзначити тенденцію до відбиття в найменуваннях одягу способу виробництва, який застосовується при їх виготовленні. Дана мотивувальна ознака, хоча і представлена в українській мові лише 5% лінгвокультурем досліджуваної тематичної групи, в англійській мові відсутня повністю. Українська мова також демонструє більше прагнення до відбиття в назвах одягу мотивувальної ознаки «призначення речі», в той час як в англійській мові нами були відзначені кілька груп, що мають однаковий відсоток репрезентативності в досліджуваній тематичній галузі. Це групи, сформовані на основі мотивувальних ознак «соціальна і професійна приналежність», «місце» і «властивість».

У свідомості носіїв англійської та української мов одяг у меншій мірі асоціюється з назвами частин людського тіла. Такі категорії як «матеріал», «спосіб носіння» і «форма» представлені в мовах дослідження в рівній мірі. Остання є ще й найбільш об"ємної за кількістю представлених у ній лінгвокультурем в обох мовах.

На відміну від української мови, в англійських найменуваннях одягу, які були відзначені національно-культурним компонентом, в значно більшому ступені отримали своє відображення імена власні (mackintosh (від прізвища винахідника Mackintosh) - непромокальний плащ; jack (від імені власного Jack) - солдатська шкіряна куртка без рукавів).

Результати етнолінгвістичного аналізу показують високий ступінь антропоморфізму лексики зіставляються мов, де найбільше число лінгвокультурем пов’язано з фізичними ознаками людини, його властивостями і діяльністю. Крім цього в тематичній групі «одяг» в англійській мові в порівнянні з українською мовою дуже велика частка топонімів (Oxford shoe (від Oxford - назва університету) - полуботок на шнурку; Bermuda shorts (від Bermuda - назва острова) - шорти бермуди), що, ймовірно, свідчить про скрупульозності англійської мовного менталітету, який прагне з максимальною точністю відобразити всі реалії навколишнього світу. [37,c.78-98]

Всі мотиваційні ознаки, що послужили основою для іменування предметів одягу в англійській та українській мовах, можна розділити на параметричні (зовнішні ознаки предметів, що сприймаються всіма органами почуттів людини) і прагматичні (відношення до предметів одягу з точки зору їх функціональності і користі). У відсотковому відношенні параметричні ознаки в досліджуваній групі і в українській і в англійській мовах складають більше 90% від загального числа мотивувальних ознак, виявлених у групі дослідження. Таке явне превалювання параметричних ознак над прагматичними свідчить про те, що для тематичної групи «одяг» саме зовнішній вигляд об’єкта є домінантним і найбільш значущим. Самим репрезентативним серед ознак, що відображають зовнішній вигляд предметів одягу в обох мовах дослідження виявився ознака «форма». Це пояснюється тим фактом, що велику частину інформації сприйняту мозком людини, складають зорові образи, які кидаються в очі.

У тематичній групі «одяг» як в англійській, так і в українській мовах перенесення найменування частіше здійснюється на основі метонімічного переосмислення. Метонімізації відзначається в 73% випадків у українській мові і в 66% випадків в англійській мові. Метафоричне переосмислення було нами зафіксовано у 27% лінгвокультурем української і 34% лінгвокультурем англійської мови.

У цілому, на основі результатів дослідження ступеня мотивованості лінгвокультурем тематичної групи «одяг» в англійській і українській мовах, можна виділити ряд базисних положень, які, на наш погляд, мають велике значення при розгляді даної проблеми.

По-перше, показовий той факт, що тематична група найменувань одягу в англійській мові більш об"ємна й різноманітна в порівнянні з аналогічною групою в українській мові (відношення ~ 2:1). Із досліджених нами лексичних одиниць тематичної групи «одяг» в українській мові 44% утворені вторинної номінацією є мотивованими, а, отже, і культурно-маркованими, в той час як в англійській мові тематична група «одяг» представлена ​​більш ніж 50% лінгвокультурем. Отримані дані свідчить про те, що в досліджуваній тематичній галузі англійська мова більш дрібно, ніж українська, позначає реальність. Це, у свою чергу, служить показником того, що будь-яка мова має номінативною і може позначати будь-яку ділянку об’єктивної реальності, але при цьому результати мовної актуалізації, як правило, відрізняються в кількісному і якісному відносинах.

По-друге, виявлена ​​в мовах дослідження різниця в домінуванні одних мотивувальних ознак над іншими вказує на відмінність у ставленні носіїв англійської та української мов до навколишнього світу і це підтверджує наше припущення про те, що мова є невід’ємною частиною національного менталітету, способу життя і національної історії.

В результаті проведеного дослідження, ми прийшли до висновку, що культурний компонент знаходить своє вираження в специфіці як номінативної системи кожної мови в цілому, так і її окремих ділянок зокрема.

Історія дослідження феномена взаємодії мови і культури налічує більше двох століть, але лише наприкінці XX століття з"явилася наука, що вивчає проблему в комплексі - лингвокультурологія, вже сама назва якої підкреслює направленість тандему «Мова - Культура».

Теза про те, що мова, будучи зберігачем накопиченого безліччю поколінь досвіду, є при цьому транслятором культури нації, вже не ставиться під сумнів. В результаті цієї «культурної трансляції» складається національно-специфічна для кожної мови, загальна для всіх його носіїв система поглядів, що дозволяє нам з упевненістю говорити про існування мовної картини світу, унікальною для кожної нації.

Ментальність народу відбивається в мові на всіх його рівнях. Однак найбільш яскраво це проявляється в області лексики, оскільки саме в семантиці лексичних одиниць через систему асоціацій і фонових знань, властивих лише даної конкретної мовної спільності, формується національна картина світу. Спосіб відображення в мові навколишньої дійсності і засоби, які для цього використовуються, неповторні для кожного мовного колективу. Вивчення особливостей такого «семантичного картування» дозволяє виявити універсальний і специфічне для тієї чи іншої мови. В основу іменування лягає ознака, суттєвий для мовної свідомості, визначаючи тим самим його неповторність. Кожна мова має певну кількістю одиниць з національно-культурним компонентом значення (лінгвокультурем), більшу частину серед яких складає предметно-побутова лексика і, зокрема, найменування предметів одягу. У нашій роботі ми розглядали ті найменування, культурний компонент у значенні яких можна вичленувати, синхронно реконструювавши кінцевий словотвірний акт, що призвів до утворення даної одиниці. Це мотивовані найменування вторинної номінації, значення яких може бути пояснено через значення мотивувати їх слова.

Семантичне значення слова в англійській і українській мовах може повністю збігатися і, в той же час, обидві мови можуть володіти певною кількістю значень, характерних тільки для системи одного з них і чужих для системи іншої. Парадигматична організація лексичної системи мови припускає наявність деяких груп лексики, об’єднаних за якою-небудь принципом і знаходяться один з одним у деяких відносинах. Ми під парадигмою «тематична група найменувань предметів одягу» розуміємо всю сукупність лексичних одиниць, що відносяться до категорії «іменник» і мають у своїй семантиці компонент «предмет, що надягає на тіло». У досліджувану тематичну групу на нашу думку входять не тільки предмети одягу, такі як штани, плаття і т.п., але і взуття, і головні убори, а також деякі елементи декору.

У ході порівняльного аналізу словотворчих моделей, задіяних при створенні лінгвокультурем тематичної групи «одяг», незважаючи на різносистемність досліджуваних мов, нами було виявлено ряд закономірностей. Так, наприклад, і в англійській, і в українській мовах освіта цікавлять нас лінгвокультурем проходить двома способами:

) граматичним (афіксальних або з конверсії) і

) семантичним (коли при збереженні морфологічного вигляду слова, змінюється його значення або з"являються відтінки нового значення).

В обох мовах порівняння лінгвокультуреми поділяються на:

) мотивовані дієсловами,

) мотивовані прикметниками,

) мотивовані іменниками, також були відмічені поодинокі випадки лінгвокультурем, мотивованих числівниками.

Як правило, лінгвокультуреми, мотивовані дієсловами в обох мовах зіставлення, мають значення «носій процесуальної ознаки, названого мотивуючим словом» або «знаряддя, об’єкт, результат дії, названого мотивуючим словом». Лінгвокультуреми, мотивовані прикметниками, володіють значенням «носій ознаки, названого мотивуючим словом». Лінгвокультуреми, мотивовані іменником, висловлюють значення «носій ознаки віднесеності до предмета чи явища, названому мотивуючим словом».

Цілком очевидно, що в українській мові, яка є мовою флективного типу, більша частина досліджуваних лінгвокультурем утворена афіксальних способом, в той час як в англійській мові, чий лад є аналітичним, більший відсоток складають лінгвокультуреми, утворені з конверсії (не характерна для української мови) або шляхом додавання. Що стосується семантичного способу утворення лінгвокультурем тематичної групи «одяг», то, оскільки ми досліджували лінгвокультуреми-іменники, перенесення значення відбувався або по шляху метафоризації, або по шляху метонімізації. При цьому метафоричний перенос в обох мовах зіставлення в переважній більшості випадків заснований на схожості форми. Метонімічний перенесення значення превалює над метафоричним, причому в англійській мові кількість лінгвокультурем-метонімій не тільки в два рази перевищує кількість лінгвокультурем-метафор, а й майже в три рази перевищує кількість аналогічних лінгвокультурем в українській мові. В якості відмінною риси словотворення в англійській мові, безсумнівно, можна відзначити фонологічний і літерний способи, а також лексикалізацію вільного поєднання слів, що абсолютно не властиво українській мові. Всі отримані в ході морфемного аналізу результати були згодом підтверджені нами в аналізі мотиваційної основи освіти лінгвокультурем досліджуваної групи.

Ми досліджували тематичну групу «одяг», перш за все, на мотиваційному рівні шляхом мотиваційно-порівняльного аналізу лексичних одиниць даної групи в англійській і українській мовах. Як відомо, будь-яка мовна картина світу складається з семантичних континуумів. Однак кожне національне мовна свідомість обирає власні способи членування цих континуумів. Ці способи визначаються тим, які понятійні сфери залучаються для позначення одягу в англійській і українській мовах, які образи і поняття закріплені в їх внутрішніх формах, за якими напрямками здійснюється мотивація лексики.

У ході проведеного мотиваційно-порівняльного аналізу було виявлено, що мотивація лінгвокультурем, що позначають одяг, підпорядковується певної закономірності як в англійській, так і в українській мовах і здійснюється за схожими номінативним принципам, що зв’язує найменування одягу з конкретною семантичної областю. Це пояснюється тим, що здебільшого одяг універсальна для обох зіставляються мов, однак форма вираження найменувань предметів одягу різна внаслідок відмінності мовних картин світу англійської та української мов. На основі мотивувальних ознак в досліджуваній тематичній групі в англійській і українській мовах нами було виділено 12 і 13 груп принципів номінації відповідно.

В основному, принципи номінації в обох мовах порівняння збігаються. В основу іменування предметів одягу лягають наступні мотивувальні ознаки: «форма», «мета використання речі (призначення)», «використовуваний матеріал», «соціальна, національна та професійної приналежність», «ставлення до дії», «спосіб носіння», «назва частин людського тіла»,«наявність / відсутність якої-небудь деталі»,«спосіб виробництва »,« місце »,« властивість »,« вік і статева приналежність »,« час року / діб ». Однак кількісна наповнюваність цих груп в англійській і українській мовах різна. І, хоча в обох випадках домінантним виявився ознака «форма» (що свідчить про важливість зорового сприйняття для номінації), в іншому розподілення лінгвокультурем у тематичній групі «одяг» за мотивувальної ознаки в кожній з мов дослідження має свої особливості. [22,c.17]

Для менталітету українського мовного колективу виявився істотним ознака «спосіб виробництва» предмета одягу, для англійського мовного колективу ця ознака взагалі не має ніякого значення. Однак для англійської мови значущим є інший аспект - «виробник предмета одягу», що свідчить про важливість для його носіїв репутації фірми, що виробляє той чи інший товар. Ми припускаємо, що, використовуючи в лінгвокультуреми-найменуваннях одягу бренд фірми, що їх випускає, носії англійської мови як би передають один одному «закодовані повідомлення» про якість товару. У сучасній українській мові дане явище представлено тільки на рівні запозичень знову ж таки з англійської мови (гріндерси, Рібок) і проявляється в основному в розмовній мові.

Також для англійської мови характерна велика порівняно з українською мовою антропоцентричність досліджуваних лінгвокультурем, що проявляється у схильності до використання в найменуваннях одягу власних назв, топонімічних назв і т.п. Це, на наш погляд, свідчить про схильність англійців до конкретизації і детальної класифікації при нареченні предметів навколишнього світу. І, якщо в англійській мові велика частина груп принципів номінації, так чи інакше, пов’язана з властивостями предметів одягу та їх якістю, то носіїв української мови більше цікавить їх «дієва», «активна» сторона (призначення предмета, спосіб його застосування, в результаті якого дії з’явився предмет і т.д.). Це, на нашу думку, відображає загальну тенденцію у формуванні мовних картин світу зіставляються мов. Українська мовна картина світу постає, як картина «дія», англійська мовна картина світу, як картина «ознака».

Схильність до метонімізації, яку проявили обидві мови, має також різну форму вираження: в англійській мові в 27% випадків це модель «місце - предмет», в 17% - модель «людина - предмет» (що є ще одним доказом антропоцентричності англійської мислення), модель «дія - предмет» представлена ​​лише в 2% випадків. У українській мові складається зовсім інша картина: найбільший відсоток (27%) лінгвокультурем утворений за моделлю «дія - предмет», що підтверджує нашу гіпотезу про важливість діяльнісного аспекту для російського мовного менталітету.

В результаті проведеного дослідження, ми прийшли до висновку, що кожна мова є невід"ємною частиною національного менталітету, способу життя і національної історії народу-носія. Єдність мови і культури підтверджується тим фактом, що культурний компонент знаходить своє вираження в специфіці як номінативної системи кожної мови в цілому, так і її окремих ділянок зокрема.

Подальші дослідження в даному напрямі могли б здійснюватися в руслі вивчення взаємовпливу англійської та української мов на систему мотиваційної номінації один одного, а також в рамках вивчення універсальності і специфічності картин світу даних мов. Цікавою також видається розробка даного питання з психолінгвістичної точки зору.

У перспективі зіставне лінгвокультурологічного опис різних тематичних груп лексики могло б проводиться як в синхронічному, так і в діахронічному напрямках. Також можливе вивчення впливу культурних та історичних відносин між народами на перетворення в лексичному складі мов.

Мода існує в тісному зв’язку з іншими явищами позамовної дійсності. Одяг у контексті моди сприймається через призму своєрідної аксіологічної системи, відбувається оцінювання предметів одягу та стилів. До лексичних засобів оцінки в текстах про моду можна віднести:

) Прикметники з інгерентним оцінним значенням, серед них - слова з загальним значенням “красивий” (a pretty blouse); слова з загальним значенням оптимальності та доцільності (the right pair of shoes), що виражають об’єктивну оцінку; семантичні суперлативи (an awe some vintage pair of jeans), які передають емоційну оцінку. В лексиці моди утворилися скорочені варіанти оцінних прикметників glamorous та fabulous - glam (glam ensemble) та fab (fabpin-onflowers). Інгерентне оцінне значення мають деякі сленгові лексеми (hotdenim, coolflatboots, anedgyoutfit, crazyjeans, afunkylook, groovyjackets).

2) Прикметники з адгерентним оцінним значенням. Слова fashionable, stylish, trendy, trendsetting, popular, modish, kicky (slang for fashionable) мають позитивну конотацію лише в межах системи цінностей, пов’язаних із модою: You will look stylish and chicaned the way you choose to accessorize will show your own personal savvy (Dr.H., March 2001). Фактично в тексті, присвяченому моді, будь-який прикметник, що описує зовнішній вигляд речі, може сприйматися як позитивно-оцінний, якщо такий вигляд на момент мовлення є популярним. Так, у словосполученнях high-heeled stilettos чи a smooth tailored leather jacket прикметники smooth, tailored та high-heeled сприймаються як такі, що мають позитивну конотацію, якщо таке взуття чи такі жакети в моді.

Позитивну конотацію мають прикметники зі значенням новизни та сучасності. В тезаурусі Collins English Dictionary слова current, latest, up-to-date, up-to-the-minute подаються в ряду синонімів до слова fashionable. Відповідно слова passй, overripe в текстах, присвячених моді, виражають негативну оцінку. Автори цих текстів для вираження оцінки застосовують апеляцію до таких цінностей, як жіночність, сексуальність (sexy jeans, a feminine cut), вишуканість, святковість, аристократизм, обраність (a chic leather bag, luxurious ponchos with fur lining sort rims), достаток, насиченість (duffle coating rich boucle, an oversized shirt with the generous cut and comfort of a jacket), комфорт та зручність (cuddly fleece). Відповідно слова на позначення таких антицінностей, як неохайність, зношеність, виражають негативну оцінку (a seedy jacket, a shabby look).

) Прислівники з позитивною конотацією вживаються для посилення позитивного оцінного значення прикметників (scorchinglychic denim hot pants).

) За допомогою дієслів оцінка виражається через пряме ставлення мовця до предметів одягу (I love stylish clothing. I hate heels), а також через опис гармонійності чи дисгармонійності образу (These jeans are designed to fit your figure).

) Іменники на позначення моди та стилю сприймаються як такі, що мають позитивну оцінну сему в контексті моди (This outfit is a lot of fashion).

) Для позначення оцінки використовуються фразеологічні сполуки, які виражають певну оцінку незалежно від контексту (A girl can never go wrong with pearls), а також такі, що виникли безпосередньо у сфері моди й мають значення “модний” або “старий, немодний” (Those little hand bags are alltherage).

До граматичних засобів оцінки належить використання суперлативів (the most luxurious fabrics, the season’s richest colours), а також уживання словотвірних елементів із суперлативною семантикою (anti-glamorous, designer goodies, super designer, ьber model). Дляпідсиленняпозитивноговраженнявикористовуєтьсястилістичнийприйомнаростаннязуживаннямрізнихзасобіввираженняпозитивноїоцінкиводномуреченні: It’s so pretty, so all-out alluring, that it goes beyond its retro roots (Flair, p. 69).

Одиниці з темпоральним значенням є невід"ємною частиною текстів про моду. Темпоральні значення реалізуються двома способами. Йдеться про належність елементів моди (речей, стилів) до певного історичного чи часового відтинку або ж доречність певних речей (стилів) для окремо взятого часу доби чи пори року (space-age nylon parkas, "70s-style wedge cork sole, the pants of the year, the coziest jacket of the season, summer totes and sandals, night gown). Темпоральні вирази, які позначають конкретні часові проміжки, є нейтральними з погляду оцінного забарвлення.

Тексти про моду часто створюються на основі опозиції now::earlier. Мовні одиниці з пантемпоральним значенням (always) асоціюються, з одного боку, з поняттям classical (вічне), з іншого боку, вони можуть набувати значення long-lasting, firm. Поняття now виражає найбільшу цінність моди - актуальність, належність до поточного моменту. Із now асоціюються такі поняття, як today, fashionable (latest, current) та new. Поняття now має тенденцію зводитися до хвилини / моменту: up-to-date ->up-to-the-minute ->up-to-the moment (The look of the moment is a truly pretty one (Flair, 2001, р. 63). The bigger handbag-of-the-minute is Prada’s bowling bag (Dr.H., June 2000)).

Референція до минулого може виражати як нейтральне порівняння теперішнього моменту з моментом, що пройшов, так і негативну оцінку явищ (застаріле). Проте коли минуле асоціюється з вічним, класикою (vintage, classic, nostalgic, retro), опозиція new::old нейтралізується, оскільки негативна конотація поняття old (застаріле) замінюється позитивною конотацією (вічне, класичне) (Cropped hooded top in a nostalgic reindeer and Christmas tree pattern (Victoria’s Secret, 1998, р. 18). Another retro touch, the sheer sweep of gold across the eyelid… (Flair 2001, р. 63)).

Оскільки 80% інформації сприймається людиною за допомогою зору, вирішальну роль у першому сприйнятті та оцінці відіграє колір. Саме в середовищі легкої промисловості відбувається розробка та номінація нових кольорів. Вторинні назви кольору утворюються за допомогою таких засобів:

ü  асоціативної номінації, коли відбувається називання кольору за асоціацією з рослиною (lavender), субстанцією (sand), дорогоцінним камінням чи металом (turquoise), твариною та іншими явищами живої природи (bear, shell), явищами неживої природи(smoke), расами та національностями (ethiop), родом діяльності (navy);

ü  суфіксації, коли суфікс додається до іменника, з яким асоціюється колір (rosy, bronzed, pearlish, azurn, opalescent), або до прикметника кольору (greenish, reddened, yellowy);

ü  розширення значень прикметників (flaxen, metallic, golden);

ü  словоскладання. Серед назв кольору сформувалася модель номінації з елементами -hued, -toned, -tinted, -coloured, -colour, -tone, які за ступенем продуктивності наближаються до семіафіксів (purple-hued, peach-toned, rose-tinted, crane-coloured, silvery-colour, blond-tone т.ін.). Нові назви кольору утворюються за допомогою поєднання простих назв кольорів (blue-red). У середовищі моди та текстильної промисловості виникла традиція поєднувати семантичні похідні для творення складних кольоративів (currant-plumwine). Перший компонент складного кольоративу може бути іменником чи прикметником, що уточнює назву кольору (deep-purple), в тому числі за асоціацією з предметами та явищами (forest-green).

У лексиці моди утворився цілий арсенал модифікаторів кольору, які описують кольори, поділяючи їх на теплі й холодні (Warm colours like red or pink balance out cool tones(Teen, April’94, p.32)), за порами року (Winter palette is being changed gradually by hot spring colours (New Woman, March"88, p. 87)), за інтенсивністю (rich pink, pale blue), за насиченістю (lush tropical earthy colours), за такими якісними характеристиками, як прозорість чи непрозорість (opaque purples), однорідність (solid pale pink), присутність світла та блиску (iridescent shades of pearl and shell). Існують лексичні одиниці, що описують кольори з погляду їх суміжності (Clashing colours of the abstract, flee-market bought painting (Sassy, August"97, p.79)), емоційного впливу на глядача (calming blues, dramatic black), а також надають асоціативні та метафоричні характеристики кольору (burnt orange, wild pink).

Англомовні номінативні одиниці на позначення одягу утворюють однойменний номінативний простір, який у межах публіцистичного дискурсу реалізується у вигляді тематичної групи. Виходячи з того, що об"єднання номінативних одиниць у тематичну групу детермінується мовними й позамовними чинниками (В. В. Левицький), що перетворює її на лексико-семантичну мікросистему (В. Н. Прохорова, Т. І. Новосьолова), впорядкованою за ядерно-периферійним принципом поля (Г. М. Єрмоленко), в тематичній групі англомовних позначень одягу виокремлюємо тематичну інваріанту, тематичні специфікатори й тематичні модифікатори. Тематична інваріанта - центральна одиниця тематичної групи, в якій сконцентрована найбільш узагальнена за змістом спільна сема цього лексико-тематичного угруповання "предмети, які вдягають на тіло"; вона представлена мовною одиницею з широкою сигніфікативно-денотативною базою - clothes. Тематичні специфікатори - номінативні одиниці, які конкретизують і уточнюють семантично узагальнене значення тематичної інваріанти й виступають її ідентифікаторами в дискурсі. До тематичних специфікаторів відносимо закріплені в мовній системі й відображені лексикографією номінації одягу (apparel, attire, costume, ensemble, garment, garb, number, uniform, outfit) і ті, що набувають значення одягу в дискурсі внаслідок метафоричної асоціації вбрання з хвилюючою любовною пригодою (affair) і витвором мистецтва (creation). На відміну від тематичної інваріанти, тематичні специфікатори, окрім загальної інтегральної семи, наділені низкою диференційних ознак: наприклад, номінативні одиниці apparel і attire позначають формальне, ділове вбрання, а номінація garb - одяг, приурочений переважно до неофіційних подій: Joining the star guests for the final day of the three-day musical extravaganza was Factory Girl star Sienna Miller, who cut a funky figure in her festival garb, showing offenviably toned legs in a pair of tiny shorts (The Sun, 14 Jul. 2002). Тематичні модифікатори - номінативні одиниці на позначення конкретних предметів одягу (sweater, hat, jumper, skirt, smock тощо). Внаслідок того, що тематичні модифікатори становлять найчисленнішу групу номінацій одягу в межах однойменної тематичної групи, яка характеризується неоднозначністю й багатством семантичного наповнення, в дослідженні вони набувають подальшої структурації у вигляді тематичних підгруп. Розподіл тематичних модифікаторів на тематичні підгрупи здійснюється на основі семи призначення одягу за такими ознаками, як: стать, вік, ситуація, сезон, аксесуар, національність.

У публіцистичному дискурсі тематична інваріанта, тематичні специфікатори й тематичні модифікатори одягу синтаксично поєднуються з номінативними одиницями на позначення кольору (41,8%), оцінки (33,2%), торгової марки (18,3%), тканини (4,6%), довжини (2,1%), що надає адресанту можливість всебічно описати одяг певної особи. Виходячи з того, що ці номінативні одиниці не називають, а доповнюють опис одягу через ідентифікацію його різноманітних властивостей, у роботі вони розглядаються з позицій дескрипторів. Залежновід того, яка саме властивість одягу підкреслюється дескриптором, виокремлюємо три типи з них: дескриптори-колоративи, дескриптори-евалютиви, дескриптори-конструктиви.

Дескриптори-колоративи в залежності від способу відтворення колірної ознаки поділяємо на прямі(white, black, green, beige тощо) й непрямі, основою більшості з яких є метафорична асоціація кольору з коштовним камінням чи металом (ruby, sapphire, pearl, gold тощо), квітами (rose, daffodil, lavender, lilac тощо), рослинами (olive, apricot, cherry, raspberry, banana тощо), фауною(donkey, camel, bear, shell, elephant, flamingo тощо), географічними назвами (sienna, pampas, burgundy). Дескриптори-колоративи отримують у соціумі певне символічне значення, обумовлене подібністю або суміжністю кольору з певним об"єктом або явищем навколишнього світу. Внаслідок цього в дискурсивному описі одягу на дескриптори-колоративи накладається прагматична функція маніфестації ставлення адресанта до особи, про яку йдеться в повідомленні:

That would not be royal blue, would it Kate?...In her first public outing since the scandal broke, she accompanied boyfriend Prince William and his brother Harry to a wedding of their close friend Nicholas van Custem yesterday. Her blue brocade coat and off-white dress was teamed with navy heels, a yellow topaz cocktail ring and white hat (Daily Mail, 15 Aug. 2009). Наведена ситуація експлікує дескрипцію одягу нареченої принца Вільяма під час весільної церемонії близького друга. Адресант зазначає, що це перша публічна поява пані Мідлтон після скандалу, пов"язаного з аморальною поведінкою членів її родини, і зосереджує увагу адресата на тому, що така поведінка є негідною людей, які бажають увійти до королівських кіл. Засобом вираження позиції адресанта є опис одягу, зокрема дескриптоp-колоратив blue. Блакитний колір асоціюється з метафоричним кольором королівської крові (blue blood), і його конкретизатором у дискурсі часто є прикметник royal (royal blue).У костюмному ансамблі панни Кейт домінує блакитний колір, який стає об"єктом іронії з боку адресанта й виражає його невдоволення поведінкою дівчини - that would not be royal blue, would it Kate?, -нагадуючи тим самим цільовій аудиторії про скромне походження нареченої принца.

Дескриптори-евалютиви позначають оцінку одягу, який описується адресантом у певному фрагменті дискурсу. Зазвичай дескрипторами-евалютивами стають прикметники й лексикалізовані словосполучення. Оцінна сема у дескрипторах-евалютивах може бути лексикографічно фіксована в лексичному значенні відповідних мовних одиниць (beautiful, perfect, elegant, dazzling, hideous, dreadful, unattractive тощо) або зумовлюватися контекстуально. Наведемо приклад: In eight-page feature Mrs. Obama says she makes no apologies for her fashion choices - even the election night combination of fashion-forward dress and plain-Jane cardigan (The Evening Standard, 11 Feb. 2009). Дискурсивним контекстом у цьому випадку постають соціальні очікування цільової аудиторії щодо вбрання майбутньої першої леді, яке повинно бути виваженим і модним. Дескриптор-евалютив plain-Jane характеризує одяг простої форми, переважно без яскравих кольорів. У його композитній структурі провідна комунікативна роль належить власному імені Jane, яке в англомовному соціумі асоціюється з посередністю й сірістю. Таким чином, у вищезгаданому контексті цей дескриптор-евалютив набуває негативного оцінного значення.

Дескриптори-конструктиви представлені гетерогенними класами номінативних одиниць, що позначають технічні характеристики одягу, як-от: довжину (short, long, knee-length, ballerina-length тощо), тканину(wool, tweed, silk, cashmere, brocade, silk тощо), виробника (антропоніми Chanel, Versace, Ferragamo тощо; топоніми Savile Row, Sloane Square, Manhattan тощо).

Вищерозглянуті дескриптори синтаксично поєднуються з позначеннями одягу й утворюють в дискурсі певні синтаксичні конструкції опису вбрання. Залежно від кількості предметів одягу, що підлягають дескрипції, розподіляємо такі синтаксичні конструкції на монооб’єктні й поліоб’єктні. Монооб"єктні синтаксичні конструкції дескрипції одягу підрозділяємо на прості (дескрипції підлягає одна властивість одягу) й комплексні (опис надається декільком властивостям одягу одночасно).

У результаті вивчення дискурсивних особливостей дескрипцій одягу було виявлено, що використання певного семантичного типу дескриптора й синтаксичної конструкції залежить від статі особи, одяг якої описується. Дескрипція одягу чоловіків є лаконічною і реалізується переважно в простих монооб’єктних синтаксичних конструкціях (59,3%), в яких переважаютьдескриптори-конструктивинапозначенняторговоїназви (39,1%).

Дескрипція одягу жінок зазвичай відтворюється адресантному полі об’єктних синтаксичних конструкціях (47,6%), в яких перевага надається дескрипторам-евалютивам (36,4%). Наведені факти свідчать про детальний опис вбрання жінок, у якому перерахування різноманітних характеристик одягу поєднується з аксіологічним компонентом. Наведемо приклад з корпусу матеріалу дослідження: The Russian first couple is to meet the Queen today at the reception at the Palace. At last, at 3.05, the motorcade swept in, stirring the parade ground dust. Mr. Putin, in a dark suit, stepped out and gallantly waited for his wife to join him before mounting the three steps. Mrs. Putin, in a billowing cream coat and matching cream hat twice the size of the Queen’s, gave similarly brief handshakes and nods (The Times,28 Jun. 2003). Дескрипція одягу російського лідера представлена монооб’єктною простою синтаксичною конструкцією, яка містить дескриптор-колоратив (dark)та номінативну одиницю на позначення одягу (suit). Опис вбрання дружини В. В. Путіна відтворюється поліоб’єктною синтаксичною конструкцією, до складу якої входять дескриптор-колоратив (cream) та два дескриптори-евалютиви на позначення естетичної (billowing, matching) та нормативної (twice the size of the Queen’s) оцінки пальта й капелюшка пані Путіної.

Окрім зазначеного, в дослідженні дескрипцій одягу з позиції гендерних стереотипів було встановлено особливий клас дескрипторів-евалютивів, які підкреслюють сексуальність одягу жінки й складаються з іменника на позначення частини тіла й дієслова з семантикою сексуальної дії: chest-revealing blouse, figure-hugging jeans, nipple-busting top тощо. У дескрипції вбрання жінок, на відміну від чоловіків, одяг позиціонується своєрідним екзистенціальним явищем, яке має пам"ять, відчуття, наділене здатністю "говорити" за свою власницю, і, як свідчить наступний приклад, є маркером незалежності й упевненості жінки у власних силах: One of the marks of the Princess’s emerging confidence and independence was her ever-decreasing skirt. On a trip to Venice, the hems reached daring heights in the form of a sparkly red georgette dress (Daily Mail,21 Aug. 1998). Наведені спостереження дають підстави стверджувати, що дескрипції одягу чоловіків і жінок відображають наявнув англомовному публіцистичному дискурсі загальну тенденцію, спрямовану на репрезентацію жінок у контексті їхньої зовнішності, а чоловіків - в аспекті їхньої діяльності.

Прецедентні феномени в дескрипціях одягу представлені прецедентними іменами, вираженими антропонімами на позначення відомих діячів культури (Elvis gown, Grace Kelly dress, Garbo skirt тощо) і політиків (Ronald Reagan Suit, Mao Suit тощо), онімами кінематографічної (Dynasty dress, Dallas three-piece suit, Tiffany gown тощо) і літературної (Gone with the Wind dress тощо) сфер, наприклад: So far so mildly diverting. But the toxic spill is the one showing Claudia with an afro, darkmake-up and a glitteryDynasty dress. It’s not the shoulder pads causing offence however - although, just look at them - but the blacking up of a famous blonde (The Times, 9 Jun. 2010). Ключем до розуміння зазначеної дескрипції одягу є алюзія до всесвітньо відомого американського серіалу "Династія", який уособлював основну суспільну тенденцію 80-х років ХХ століття - жіночу емансипацію - настільки, що це навіть знайшло свій вияв у вбранні: виразні контури плечей на жіночому костюмі робили його схожим на чоловічий і тим самим підкреслювали рівноправність жінок і чоловіків. У такий спосіб адресант описує одяг пані Клавдії, насичений яскравими кольорами, її струнку статуру на високих підборах й чітко окреслену лінію плечей.

Отже, специфіка дискурсивних характеристик дескрипцій одягу полягає в багатстві семантичної наповненості складників однойменної тематичної групи, їхньому поєднанні з різними семантичними типами дескрипторів і мовними одиницями на позначення прецедентних феноменів для досягнення певного прагматичного ефекту.

.3 Використання тематичної групи «одяг» у фразеологічних одиницях

неологізм мода одяг англомовна публіцистика

Теоретичні основи фразеології були закладені на початку ХХ століття швейцарським лінгвістом Ш. Баллі, який одним із перших висвітлив стійкі комплекси слів на матеріалі французької мови у стилістико-семантичному плані. Він вперше поставив питання про дослідження фразеології у власне лінгвістичному аспекті. Проблеми, які висунув Ш. Баллі, стосувалися загальнотеоретичних проблем фразеології і мали принципове значення для становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни. Академік В. В. Виноградов, використовуючи творчий доробок своїх попередників і перш за все Ш. Баллі, розширив завдання фразеології, а також поставив нові проблеми. Він, зокрема, зазначив, що сфера мовленнєвої діяльності майже не досліджена, хоч існує велика відмінність між дослідженням фразеологічних проблем у рамках системи мови та мовленнєвої діяльності, зокрема, індивідуального стилю.

Парадигма фразеологічних досліджень змінюється з плином часу, змінюються також й акценти у фразеологічних розвідках вітчизняних та зарубіжних мовознавців. Якщо раніше фразеологи звертали увагу перш за все на вивчення фразеологізмів у площині системи мови (В. В. Виноградов, О. І. Смирницький, О. С. Ахманова, Н. М. Амосова, В. А. Архангельський, В. П. Жуков, О. В. Кунін), то з 70-х років увага дослідників акцентується на функціонуванні фразеологізмів у мовленні, на їх комунікативних та функціональних характеристиках (М. Ф. Алефіренко, С. Г. Гаврін, Ю. А. Гвоздарьов). Сучасні науковці ведуть дослідження різних проблем фразеології, вирішення яких має теоретичне та практичне значення, оскільки може внести суттєві корективи в наші уявлення про мову як систему та про механізми мовлення. Тому їх ґрунтовне вивчення може допомогти отримати нові дані, які будуть корисними для різних ділянок лінгвістичних знань.

До інших питань, над якими продовжують працювати сучасні мовознавці в галузі фразеології, належить розробка низки проблем, пов’язаних з системністю фразеологізмів, зокрема, явищ синонімії, антонімії, полісемії, омонімії, варіантності, процесів фразеологічної деривації, а також з рівневим статусом фразеологізмів.

Однак, незважаючи на велику кількість наукових досліджень із проблем фразеології, ціла низка проблем залишається мало висвітленою або потребує свого вирішення, що і складає актуальність запропонованого дослідження.

Фразеологізми - це відображення народної мудрості; багато з них існують в мові десятки і сотні років, оскільки народ любить вдалі образні вирази, за допомогою яких можна передати і веселу музику, і злу насмішку.

Фразеологізми є різними за своїм походженням. Зокрема багато з них перейшло в літературну мову з мови представників різних професій. В основі фразеологічних зворотів лежать факти історії певного народу, а також легенди і факти античної історії. Частина фразеологізмів перейшла до нас з релігійних книг. До фразеології відносяться і народні прислів’я, приказки, яскраві та влучні крилаті вирази письменників, учених, суспільних діячів.

Фразеологізми роблять мову яскравою і виразною, тому широко використовуються в літературній мові. Багато фразеологізмів, які використовуються для опису зовнішнього вигляду людини, були створені народом.

Національний образ зовнішності як феномен народної культури відіграє важливу роль у процесі спілкування. Цей феномен - складне концептуальне явище, що формується за зовнішніми, фізичними та інтелектуальними ознаками, до яких долучаємо певний знаковий зміст.

Національний образ зовнішності - це сукупність уявлень і асоціацій, що склалися історично і тому є достатньо стійкими. Вони відображають пізнавальний, соціальний і культурний досвід народу, включають також емоційний, прагматичний та естетичний аспекти його сприйняття та оцінки.

Різноаспектному вивченню питання зовнішності людини присвячені праці Н. М. Амосової, К. Т. Баранцева, Л. П. Сміта, О. В. Куніна тощо.

Фразеологізми, що описують людину, як правило, побудовані на народному жарті, іронії. В образній основі таких фразеологізмів зазвичай розкриваються особливості життя та побуту певного народу. Наприклад, можна порівняти походження фразеологізму, що позначає високий зріст людини в різних мовах. У Франції вирощують виноград, рослину, що в’ється і для якої потрібна підпора. Тому, про дуже високу людину тут говорять «велика підпора». В німецьких селах з давніх-давен вирощували хміль. Це теж рослина, що в’ється, проте, про високих людей тут кажуть «те, що ніколи не закінчується». Англійською мовою про високу людину кажуть «Head and shoulders above» - «на голову вище»; «mushroom growth» - «дуже швидкий ріст».

Багато фразеологізмів присвячено одягу людини: «just out of a bandbox» - «одягнений з голки»; «look as if one came out of a bandbox» - «бути охайно одягненим»; «glad clothes» - «святковий одяг»; «heavy swell» - «людина з ефектною зовнішністю»; «dressed in the height of fashion» - «одягнений за останньою модою»; «young spark» - «чепурун»; «dressed to kill» - «людина вдягнута дуже святково»; «not a hair out of place» - «людина, яка має чудовий вигляд».

Як бачимо, більшість фразеологізмів утворюють опозицію: гарний - негарний, охайний - неохайний, високий - низький, повний - худий тощо. Значна увага зосереджена на обличчі, але більшість його частин описується жартівливо й іронічно. Водночас простежуємо тактовність позначень багатьох негативних рис зовнішності, що свідчить про спостережливість, іронію, мудрість народу. [17]

1.      [uncountable] the <#"667662.files/image001.gif">

Air your dirty laundry - private information that causes shame and embarrassment when it is made public.

Example: “My neighbor's are always airing their dirty laundry: they shout about their private problems and everyone can hear them”

All dressed up - to make (something) more attractive, impressive, or fancy.

Example: “Olivia gets all dressed up before she goes out”

As tough as an old boot - very tough, strong and resistant.

Example: “My grandmother is as tough as old boots; she survived two world wars”

At the drop of a hat - without waiting or planning, immediately, promptly.

Example: “John’s girlfriend dumped him at the drop of a hat when she found a new man”

Birthday suit - complete nakedness.

Example: “The child was swimming in the pool in his birthday suit”

Burn a hole in one’s pocket - to spend a lot of money quickly.

Example: “After he got paid, the money was burning a hole in Paul’s pocket, he spent it all last weekend”

Burst at the seams - to be too full or too crowded.

Example: “My handbag is bursting at the seams, I need to get a bigger one”

Catch (someone) with their pants down - to surprise someone in an embarrassing situation or doing something that they should not be doing.

Example: “They caught the thieves with their pants down: they were running across the garden with the TV”

Charm the pants off (someone) - to use very nice or charming behavior to persuade someone to do something.

Example: “That man could charm the pants off anyone, he’s so handsome and well-spoken”

Cloak-and-dagger - Involving secrecy and plotting.

Example: “It was all very cloak and dagger, nobody said anything about what was going to happen”

Come apart at the seams - to be in a bad situation and to begin to lose control, to become extremely upset.

Example: “After the divorce, Marie came apart at the seams”

Cut from the same cloth - to share a lot of similarities.

Example: “Jenny and her mother are cut from the same cloth: they are very strict”

Do (something) like it is going out of fashion/style - to use/buy/eat/spend a lot or too much of something.

Example: “Ian is eating fish and chips like they’re going out of fashion”

Dressed to kill - wearing your best or finest clothes.

Example: “I went to my interview, dressed to kill”

Eat one’s hat - to do something extraordinary or special if something that you do not think will happen actually happens.

Example: “If you run for 20 minutes without stopping, I’ll eat my hat”

Emperor’s new clothes - used when many people believe something that is not true, a situation in which people are afraid to criticize something because everyone else seems to think that it is good or important.

Example: “It was like the emperor’s new clothes when nobody would criticize the popular politician although he was doing a lot of bad things”

Fall apart at the seams - to separate at the seams (for material that is swen together), to fall apart.

Example: “My trousers are falling apart at the seams, I really need to buy a new pair”

Feather in one’s cap - something to be proud of, an honor.

Example: “When I got my promotion, it put a feather in my cap”

Fit like a glove - to fit perfectly.

Example: “James and me work perfectly together; he fits me like a glove”

Get the boot - to be fired from a job, to be told to leave a place.

Example: “Olivia was given the boot yesterday, so now she’s looking for a new job”

Give (someone) the shirt off one’s back - to be very generous to someone.

Example: “Gina is such a kind girl, she’d give you the shirt of her back”

Example: “That type of managerial approach no longer works, it has gone out of fashion”

Hand in glove with (someone) - very close with someone.

Example: “My boss and I worked hand in glove to create a good advertising campaign”

Handle (someone) with kid gloves - to handle someone very gently and carefully because you do not want to upset him or her.

Example: “We all had to handle the celebrity with kid gloves, she was such a diva!”

A hand-me-down - a piece of clothing that is given to someone after another person does not need it.

Example: “My brother always had to wear hand-me-downs from our older cousin”

Have a bee in one’s bonnet - to have a fixed idea that stays in one’s mind.

Example: “I have a bee in my bonnet with our new housemate; she’s very dirty”

Idiom Sentences!

Let’s practice these idioms… make at least one sentence using your favorite idiom. We will correct them and this way, everyone will learn a bit of English today!favorite is “eat one’s hat”. It’s quite old-fashioned but fun to say. For example:

“If she manages to be on time for once, I’ll eat my hat”

Додаток В

and derivation of fashion (Oxford English Dictionary)

noun

·              1a popular or the latest style of clothing, hair, decoration, or behavior: the latest Parisian fashions

·              [mass noun] the production and marketing of new styles of clothing and cosmetics: [as modifier]: a fashion magazine

·              2a manner of doing something: the work is done in a rather casual fashion

verb

[with object]

·              make into a particular form: the bottles were fashioned from green glass

·              (fashion something into) use materials to produce (something): the skins were fashioned into boots and shoes

Phrases

after a fashion

to a certain extent but not perfectly: he could read after a fashion

after (or in) the fashion of

in a manner similar to: she took servants for granted after the fashion of wealthy girls

in (or out of) fashion

popular (or unpopular) and considered (or not considered) to be smart at the time in question: the Sixties look is back in fashion extreme designs go out of fashion as quickly as they come in

Derivatives

fashioner

noun

Origin:

Middle English (in the sense "make, shape, appearance", also "a particular make or style"): from Old French façon, from Latin factio(n-), from facere "do, make"of fashion-forward

adjective

·              (of a person or style of clothing) very fashionable: the clothing line of choice for fashion-forward women

Definition of fashion plate

noun

·              1a person who dresses very fashionably.

·              2a picture, typically in a magazine, illustrating a new or current fashion in clothes.

Definition of fashionista

noun

informal

·              1a designer of haute couture.

·              2a devoted follower of fashion.

Origin:

1990s: from fashion <http://oxforddictionaries.com/definition/english/fashion>+ -ista <http://oxforddictionaries.com/definition/english/-ista>