Склад для зберігання штучного вантажу
Зміст
Вступ
.
Вихідні дані
.
Вибір тари для зберігання продукції
.
Розрахунок геометричних параметрів складу
.
Розрахунок вантажопотоків
.
Розрахунок крану-штабелера
Висновки
Перелік
посилань
Вступ
Переважна частина матеріально-технічних ресурсів
фірми проходить через склади, які займають значний відсоток як виробничої
території, так і єдиної тривалості виробничого циклу. Такі обставини роблять
складське господарство найважливішою частиною всякого виробництва.
Практично на всякому підприємстві легкої промисловості
частина землі виділяється під прийом, вивантаження, зберігання, переробку,
навантаження й відправлення вантажів. Для виконання цих операцій потрібні
вантажні площадки й платформи з під'їзними коліями, оснащені й обладнані
науково-технічними засобами пункти зважування, сортування й т.д.
Склад - комплекс будівель і пристосувань,
призначених для приймання, розміщення й зберігання вантажів, підготовки їх до
користування й відпускання покупцям.
Складування розглядається не стільки як
відділений комплекс внутрішньо-складських операцій збереження й
вантажопереробки, а як ефективний засіб керування запасами й просуванням
матеріальних потоків у логістичному ланцюзі поставок фірми.
Основними завданнями складського господарства є:
організація багаторазового й безперебійного
постачання виробництва відповідними матеріальними ресурсами;
забезпечення кількісної й високоякісної
схоронності матеріальних ресурсів;
комплектування елементів і інших матеріальних
ресурсів, підбор, дозування й інші операції.
Робота складів організується згідно з
науково-технічними картами, у яких розписаний науково-технічний процес
вантажопереробки. Карта має асортименти ключових операцій, порядок, умови й
домаганні до їхнього виконання, ці про склад потрібного устаткування й механізмів,
склади бригад і розміщення персоналу. У карті вказується черговість і ключові
умови виконання операцій при вивантаженні вантажів, їхньому прийманню по
чисельності і якості, прийоми пакетування й укладання на піддони, у штабелі, на
полки, режим збереження, порядок контролювання за схоронністю, порядок їхньої
відпускання, пакування й маркування.
Робота складів містить приймання матеріалів,
їхнє зберігання, облік матеріальних цінностей, контроль за їхньою витратою.
У теперішній час все більше поширення одержують
автоматизовані склади, у яких широко застосовуються різні засоби механізації й
автоматизації складських операцій: підвісні, стрічкові та інші конвеєри,
спеціалізовані крани-штабелери. Також, у даних складах для штучних болванок і
продуктів використовується спеціалізована транспортно-складська тара, засоби
для автоматизованого керування складом. Спеціальну категорію оформляють
механізми, призначені для укладання вантажів у стелажах або укладання одного
вантажу на інший.
Предмет роботи - склад матеріально-технічного
постачання тарно-штучних вантажів.
Мета роботи - розробка проекту складу,
розрахунок параметрів складу та складського обладнання.
1. Вихідні дані
Вихідні дані до проектування наведено в таблиці
1.1.
Таблиця 1.1 - Вихідні дані
№
|
Параметр
|
Позн.
|
Вел.
|
Од.
вим.
|
1
|
Річний
вантажопотік
|
Qрічн
|
23
|
тис.
т.
|
2
|
Тип
вантажів та відсоток їхньої наявності на складі
|
Цукерки
в коробках
|
3
|
Термін
зберігання вантажів
|
Тзб.
|
45
|
діб
|
4
|
Час
роботи складу на приймання вантажів
|
Тпр
|
120
|
діб
|
5
|
Час
роботи складу на видачу вантажів
|
Твид
|
180
|
діб
|
6
|
Кількість
робочих змін на добу: - на приймання вантажу - на видачу вантажу
|
n1
n2
|
2
2
|
шт.
шт.
|
. Вибір тари для зберігання
продукції
Згідно ГОСТ 13358-84 для зберігання цукерок в
коробках обираємо ящик №8, параметри якого наведено у таблиці 2.1 [1].
Таблиця 2.1 - Параметри ящика для зберігання
консервів
№
ящика
|
Ширина,
мм
|
Довжина,
мм
|
Висота,
мм
|
Місткість,
дм3
|
8
|
430
|
330
|
32,9
|
Для встановлення ящиків обираємо піддон плоский
П2 - 1,25 Д ГОСТ 9078-84 розміром 1200x1000x100 мм [2]. Параметри обраного
піддону наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 - Параметри піддону
Позначення
|
Ширина,
мм
|
Довжина,
мм
|
Висота,
мм
|
Матеріал
|
Вантажопідйомність,
т
|
П2
- 1,25 Д
|
1000
|
1200
|
100
|
Деревина
|
1,25
|
Обираємо висоту складання на піддон 0,81 м. Тоді
навантаження на піддон становить:
де a, b - довжина та ширина
вибраного піддону,
с - висота складання на
піддон.
Приймаючи об’ємну масу 0,75
т/м3, коефіцієнт заповнення об’єму піддону 0,8, отримуємо:
Основний запас вантажів, які
зберігаються:
де Qр - річний
вантажопотік,
Тзб - термін зберігання
вантажів.
Отримуємо:
. Розрахунок
геометричних параметрів складу
Орієнтовна ширина складу:
,
де kp -
коефіцієнт, який враховує вплив об’єму комплектувальних робіт на довжину та
площу складу, kp = 1…2,
β - коефіцієнт,
який представляє собою відношення довжини складу до ширини β =
4…10,
f1 - питома
кількість піддонів, яка припадає на 1 м2 площі зони зберігання,-
кількість ярусів складування по висоті:
,
де Н - висота піднімання
вантажозахоплювального елемента крана штабелера (Н = 5,1 м при висоті
приміщення 7.2 м),
С - висота ярусу в стелажах,
С = с+Δ+е,
де Δ - власна
висота піддону,
е - відстань по висоті від
верху нижнього піддона (для ящичних або стоякових піддонів) або розміщеного на
ньому вантажу (для плоских піддонів) до низу опорної поверхні наступного по
висоті піддону.
Отримуємо:
С = 0,81+0,1+0,2 = 1,11 м.
.
Тоді орієнтовна ширина
складу:
Приймаємо В = 30 м. У прогоні
шириною 30 м можна встановити 2 крани штабелери з довжиною моста 13 м.
Кількість піддонів (стелажів)
по ширині складу:
,
де bc’
- ширина підкранових стелажів,
Впр - ширина
проходів,c’’ - ширина середніх стелажів.
Отримуємо:
Беремо х = 16.
Добова кількість
скомплектованих для видачі вантажів:
,
де k - коефіцієнт добової
видачі вантажів.
Отримуємо:
Кількість піддонів, які
зберігаються скомплектованими протягом однієї доби:
Загальна кількість місць для
зберігання:
Кількість піддонів по довжині
складу:
Беремо у = 65.
Довжина зони зберігання
вантажів:
де λ - зазор
між вантажними складськими одиницями по довжині, λ =
0,03…0,1 при
а = 0,4…1,6 м,
- кількість поперечних проходів по
довжині складу,
- ширина поперечного проходу (3 м),
- відстані по торцям секцій
стелажів для виходу крана-штабелера з проходу між стелажами.
м.
Робоча довжина складу:
м.
Приймаємо робочу довжину
складу 120 м.
З урахуванням виробничих
приміщень (6 м) загальна довжина складу становить 126 м.
4.
Розрахунок вантажопотоків
Добовий вантажопотік:
Кількість вагонів у подачі,
що надходить під розвантаження:
,
де qВ - середнє
навантаження на вагон,
х - кількість подач вагонів
до складу за добу (по одній подачі на зміну).
Отримуємо:
Беремо = 6.
Довжина розвантажувальної
залізничної колії:
,
де L1 - довжина
залізничного шляху для встановлення одного вагону (15 м),туп -
відстань від крайнього вагона до тупика (5…10 м).
Отримуємо:
Час циклу
електронавантажувача підчас розвантажування вагонів:
де l - середня довжина
переміщенні вантажів,
, - середня висота піднімання
вилочного захвату відповідно на початку та в кінці рейсу.
Отримуємо:
Потрібна кількість
навантажувачів:
кар
де -
нормативний час розвантажування одного вагона - 2,25 год.,
- час допоміжних операцій (10 хв.).
Час циклу мостового
крана-штабелера при прийманні вантажів з вагонів на склад:
де s - кількість піддонів у
комірці каркасних стелажів (2),к1, vв, vвіз -
відповідно швидкості пересування крана, вантажозахоплювача по висоті і візка по
мосту (50, 12,5, 20 м/хв.),
а - довжина піддону (1200
мм),
Ся - висота ярусу
стелажів, 1,11 м,- кількість ярусів у стелажах, 5,- частота обертання колони
крана-штабелера, 2,5 хв.-1.
Отримуємо:
хв.
Кількість кранів-штабелерів
для приймання вантажів на склад за нормативний час:
,
де -
коефіцієнт використання устаткування за часом (0,9).
Отримуємо:
Час циклу роботи мостового
крана-штабелера під час видавання вантажів зі сховища для відбирання та
комплектації замовлень цехів приймаємо рівним 2,25 хв.
Кількість кранів-штабелерів
на видачу вантажів:
,
.
Беремо1.
Час циклу крана-штабелера при
завантажені автомобіля:
,
де lшт - середня
відстань переміщення моста крана при завантаженні скомплектованих пакетів, які
тимчасово зберігаються в найближчих комірках стелажів (8),
,33, 0,28 - час переміщення,
відповідно, вантажозахоплювача по висоті й візка по мосту.
Отримуємо:
хв.
Час завантаження одного
автомобіля
де - середнє
завантаження одного автомобіля.
Отримуємо:
хв.
Число одночасно
завантажуваних автомобілів:
,
де -
коефіцієнт нерівномірності добової видачі (1,4).
Отримуємо:
.
Беремо 1.
Число кранів-штабелерів, що
заняті на завантажування автотранспорту:
Отримуємо:
Беремо .
Для визначення загальної
кількості електронавантажувачів і кранів-штабелерів складають таблицю
технологічних станів складу, для яких необхідна різна кількість цих машин.
Приймають кількість електронавантажувачів - 5, кількість мостових
кранів-штабелерів - 5.
завідуювач складу - 1,
старший
комірник-товарознавець- 1,
комірники (за змінами) 1 + 1
= 2,
водії електронавантажувачів -
5 + 5 + 5 = 15,
оператори кранів-штабелерів 5
+ 5 + 5 = 15.
Кількість комплектувальників:
,
де - добовий
вантажопотік видачі вантажів,
- норма вироблення, т/люд-зміна.
Отримуємо: р = 153,3х7х2/6х8=
44,7.
Беремо р = 45 людей.
5.
Розрахунок крана-штабелера
При значних вантажообігах,
особливо на заводах з крупносерійним і масовим виробництвом, все більше
застосування одержують склади з багатоярусними стелажами, в комірки яких
встановлюють ящики або піддони з вантажами. Багатоярусна система зберігання
вантажів створює значну економію площ. Для виробництва
вантажно-розвантажувальних робіт у таких складах також досить зручним є
застосування навантажувачів, призначених для виконання всього комплексу робіт з
транспортування й штабелювання вантажів. Однак при наявності вузьких проходів
між стелажами застосування навантажувачів стає проблемним. У цьому випадку
найбільш зручними підйомно-транспортними машинами є крани-штабелери мостового
типу, що одержують все більше застосування. Ці крани сполучать властивості
мостових кранів і вилочних навантажувачів. Вони складаються з мосту, що
переміщається по шляхах, встановлених на підкранових балках або безпосередньо
на стелажах, або по підвісних шляхах. По мосту крана переміщається візок з
вертикальною колоною, що має можливість повороту відносно вертикальної осі. По
колоні пересувається вантажна каретка з вилковим захватом, що забезпечує
зручність захоплення вантажів, покладених на піддони або в ящики, і передачу їх
у штабель або на інші транспортні засоби.
Вихідні дані:
Вантажопідємність, FQ=5
кН
Швидкість переміщення крану,
V=1.6 м/с
Вага крана штабелера, G0=45.5
кН
Машинний час роботи , t0
=500 год
Двигун
Потужність при усталеному
русі(статична), кВт,
Рст=Fст·V/(60·1000·η)
де η≈0,93
- ККД при зубчастому редукторі; Fст в Н; V в м/хв.
Рст=404·96/(60·1000·0,93)=0,7кВт
Синхронна частота обертання nc=1000об/хв
являється найбільш раціональною и рекомендованою.
Номінальна частота обертання
nн ≈ 0,9ncн ≈ 0,9·1000=900 об/хв
Неохідний номінальний момент
двигуна, за умовою розгону,
н.д.=(π·Jпр.п·n·tп.в.)/(30·tп),
Н·м
Початкове значення
приведеного момента інерції:
Необхідне передаточне
відношення привода
=nн/nкол=900/120=7,5
Округлюємо до стандартного
значення і приймаємо і = 8
2,35Н·м
Час пуску
п=V/60α
При середній швидкості
V=96м/хв. для кранів рекомендуєтся α<=0,3м/с2п=96/60·0,3=5
с
Відносний час пуску tп.в
знаходимо приймаючи навантаження двигуна α=0,5, а кратність
пускового момента двигуна m=2,2 для двигунів з короткозамкнутим ротором (4АС)
0,78с
Тодін.д.=(3,14·2,35·900·0,78.)/(30·5)=35,
Н·м
Необхідна потужність двигуна
за умовою розгону:
дв.в.=Tн.д.·nн/9550=35·900/9550=3,2
кВт
Отже вибираємо двигун серії
4АС112МВ6/950, потужністю Р=4 кВт,=1000 об/хв
Редуктор
Найбільший момент на
вихідному валу редуктора , H·м,
max=Tн·m·iред·ηред
де Tн -
номінальний момент двигуна, Н·м:н=9550Рн/nн=
9550·4/1000=38,2 Н·м- кратність максимального момента двигуна (по
каталогу):
=Tдв.мах/Tн=2,2
ред -
передаточне відношення редуктора.
Tmax=38,2·2,2·8·0,93=625Н·м
Вибираємо редуктор 1Ц2У-125,
Тн=700 Н·м
Гальмо
Необхідний момент гальма, Н·м
Тт=π·Jпр.т.nн/30tT-Tст.мин,
де Тт - приведений
момент інерції при гальмуванні:
пр.т≈1,5Jдв+(FQ+G0)·η/(4g·l·i2)≈Jпр·η2;
пр.т≈Jпр·η2=2,35·0,932=2,03
Н·мн=nдв - номінальна частота обертання двигуна,
об/хв;T≈tn - час гальмування.
Найменший момент статичного
опору при номінальному навантаженню, приведеному до валу гальма, Н·м
Тст.мин.=(FQ+G0)(μ+f·d/2)ηобр/i
ηобр=0,5(1+η)=0,5(1+0,93)=0,965
Тст.мин.=(5000+45500)(0,5+0,01·0,06/2)0,965/8=3,05Н
м
Тт=3,14·2,03.
·1000/30·5-3,05=39,5 Нм
Тип гальма, при групі режиму
3К - ТКТ, ТКП.
склад логістика
продукція вантажопотік
Висновки
В процесі виконання роботи з
дисципліни «Складське господарство та організація НРТС робіт» було спроектовано
склад для зберігання штучного вантажу - ящиків з консервами.
Склад розглянуто, як технічну схему,
що має свою структуру та елементи технічного оснащення і характерну для нього
технологічну, організаційну логістику в експлуатації та організації
перевантажувальних і складських робіт.
Завдяки проведеним розрахункам в
даній курсовій роботі ми забезпечили механізацію складських робіт на оптимально
можливому рівні.
В результаті проектування розроблено
склад площею 30х132 м, який оснащено стелажами для зберігання піддонів з
продукцією, 5-ма кранами-штабелерами, електронавантажувачами та іншим
складським обладнанням. Загальна кількість персоналу складу становить 73
людини.
Удосконалення складського
господарства підприємства на основі останніх досягнень науково-технічного
прогресу дозволяє найбільш успішно вирішувати задачі по розвитку різноманітних
галузей харчової промисловості.
1
ГОСТ 13358-84. Ящики дощатые для консервов. Технические условия
ГОСТ
9078-84 Поддоны плоские. Общие технические условия
Маликов
О.Б., Манкович А.Р. “Склады промышленных предприятий”.
Виробов
С.А. “Складское и тарное хозяйство”. К., 1989 - 351 с.
Спиваковский
А.О., Дьячков В.К. Транспортирующие машины: Учеб. пособие для
машиностроительных ВУЗов. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение,
1983. - 487 с., ил.
Подъемно-транспортные
машины: Атлас конструкций. Учебное пособие для студентов втузов/М.П.
Александров, Д.Н. Решетов, Б.А. Байков и др.; Под ред. М.П. Александрова, Д.Н.
Решетова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1987. - 122 с., ил.