Підтримка макроекономічних пропорцій відтворення як актуальне завдання забезпечення конкурентоспроможності національної економіки

Підтримка макроекономічних пропорцій відтворення як актуальне завдання забезпечення конкурентоспроможності національної економіки

Підтримка макроекономічних пропорцій відтворення як актуальне завдання забезпечення конкурентоспроможності національної економіки

Вступ

макроекономічний політика держава

Підтримка науково-обґрунтованих оптимальних параметрів відтворення національної економіки та її соціально-економічних підсистем є актуальною проблемою загальнодержавного управління в Україні. Подолання сучасних макроекономічних дисбалансів потребує негайних і неординарних управлінських рішень, спрямованих на усунення та недопущення в майбутньому критичних диспропорцій. У довгостроковій перспективі головним завданням економічної політика має стати підтримка сталих макроекономічних пропорцій і сприятливої їхньої структури, що є основою для економічного зростання та формування конкурентних переваг національної економіки.

Поліпшення конкурентоспроможності у свою чергу потребує підвищення ефективності функціонування ринків і економіки в цілому, найбільш повного використання внутрішнього потенціалу і ресурсів, створення нових видів продукції, розробки нових способів організації виробництва і розповсюдження продукції, впровадження ефективних моделей управління на всіх рівнях [1]. Вирішення цих завдань особливо стає актуальним в умовах інтеграції до світової економіки, міжнародного розподілу праці і вільного перетоку капіталів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальне бачення назрілих суспільних перетворень, спрямованих на подолання існуючих диспропорцій та поліпшення якісних параметрів функціонування вітчизняної економіки, подано в роботі [2]. Комплексно досліджено макро- і мікроекономічні, галузеві, регіональні та міжнародні аспекти конкуренції з використанням інструментарію національного рахівництва і міжгалузевого балансу в роботі [3]. Конкурентоспроможність економіки України з точки зору забезпечення її стабільного і динамічного розвитку, активізації міжнародних інтеграційних процесів розглянуто в роботі [4]. Питання поточного аналізу стану конкуренції та подальшого формування конкурентних відносин в Україні розглянуто в Концепції Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2013-2023 рр., спрямованої на пожвавлення конкуренції на внутрішніх ринках задля забезпечення сталого економічного зростання, покращення умов для їх ефективного функціонування, удосконалення механізму державного регулювання внутрішніх ринків [1].

Угода про економічну асоціацію з ЄС відкриває нові можливості для економічного зростання, посилюючи конкуренцію, висуваючи до субєктів економіки посилені вимоги забезпечення власної конкурентоспроможності [5]. Шляхи досягнення вітчизняною економікою європейських економічних стандартів, де зразком стала економіка Німеччини, розглянуто в роботі [6].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Сучасна макроекономічна розбалансованість має негативний вплив на економічне зростання і відтворення економіки України. Надвисока несталість траєкторії макроекономічної динаміки, зокрема показників ВВП, не дає змогу чітко визначати домінанти розвитку вітчизняної економіки [2, с. 80]. Водночас досягнення соціально-економічної стабільності потребує дослідження базових макроекономічних пропорцій ряду країн, економічна політика яких може бути альтернативною для України. Тому існує науковий і практичний інтерес дослідження макроекономічних пропорцій для ряду країн (перш за все показників ВВП), проведення ретроспективного аналізу розвитку їх економіки, порівняння головних аспектів соціально-економічної динаміки різних економічних систем та умов їх відтворення, виявлення прихованих соціально-економічних закономірностей, що опосередковано впливають на їх конкурентні переваги.

Мета дослідження. Мета статті полягає у дослідженні основних аспектів соціально-економічної динаміки України та низки європейських країн - і перш за все структури і динаміки показників ВВП - з метою визначення особливостей їх відтворення та порівняльних переваг, вироблення пропозицій щодо поліпшення конкурентних переваг України в контексті інтеграції до світової економічної системи.

Виклад основного матеріалу. Подолання сучасної невизначеності відтворення національного господарства полягає у подоланні внутрішніх соціально-економічних протиріч та формуванні довгострокової цілеспрямованої стратегіїсоціально-економічного відтворення країни, яка б компромісно переслідувала інтереси всіх соціальних груп суспільства. Країни Південно- Східної Азії, нині відомі як «азійські тигри» (Південна Корея, Сінгапур, Малайзія та ін.), у проведенні економічної політики ставили завдання подолання внутрішніх соціально-економічних протиріч як основи для динамічного розвитку [7; 8; 9]. Така стратегія відображає один із аспектів сталого розвитку - спрямована на досягнення і підтримку безпечних соціально- економічних стандартів відтворення, неухильне поліпшення інституційних, галузевих і регіональних потенціалів економічного зростання, на підтримку соціально-економічної системи в найбільш оптимальному стані для гідної відповіді на виклики майбутнього розвитку національної економіки тощо.

Узагальнююча статистична звітність країн та їх стратегія соціально-економічного відтворення, включаючи загальнонаціональні, соціально-демографічні, структурні, галузеві, екологічні, гендерні аспекти тощо, найбільш концентровано представлена в звітах Європейської економічної комісії [10]. Дані показники загалом характеризують і конкурентоспроможність економіки, її потенціал, історію і тренди економічного розвитку.

Макроекономічний аналіз процесів відтворення національної економіки здійснюють за допомогою показників системи національних рахунків [11], де показники доходів - ВВП, ВНП, валового прибутку і змішаного доходу, валового наявного доходу, валових заощаджень тощо - якісно характеризують весь спектр від- творювальних процесів. Множинність показників доходів і відповідних процесів відтворення дещо ускладнює визначення основних трендів соціально-економічного розвитку і небезпек, що виникають у звязку з цим.

Тому початковий аналіз процесів соціально- економічного відтворення національної економіки варто обмежити лише аналізом показників ВВП (рис. 1), розглядаючи різні моделі його формування і відповідні рахунки відтворення національної економіки (рис. 2). Таким чином, економічний кругообіг розглядається лише в межах показників ВВП. Аналіз усталених інституцій- них взаємозвязків в національній економіці дає змогу визначати інституційні зміни в розвитку економіки, пропорційність відтворення та здійснювати якісну оцінку цих змін. Економічне зростання визначається конкурентними перевагами економіки як природного так і організаційного характеру, оптимальним взаємоузгодженням системи доходів і витрат в інституційних секторах, що впливають на зовнішньоекономічні потоки товарів і послуг (табл. 1).

Таблиця 1

Сектори (рахунки)ВВП за категоріями доходу=ВВП за категоріями витратДомашні господарстваоплата праці найманих працівників чисті податки на виробництво та імпорт валові прибутки і змішані доходикінцеві індивідуальні споживчі витрати кінцеві колективні споживчі витрати валове нагромадження основного капіталу чистий експорт(+) / чистий імпорт(-)Сектор загальнодержавного управлінняНе фінансові і фінансові корпораціїЗовнішній сектор (результат господарської діяльності)X = 100%X = 100%

Таблиця 2 Індивідуальне і колективне кінцеве споживання в структурі ВВП України, у %

200020012002200320042005200620072008200920102011201220132014Кінцеві споживчі витрати75,376,675,475,471,276,578,177,580,084,684,585,588,291,890,1- індивідуальні68,168,668,067,664,269,570,970,773,477,677,479,281,985,683,0- колективні7,18,07,47,86,97,07,26,86,77,07,06,36,46,17,1Джерело: Підготовлено на основі даних національних рахунків України

Доходи інституційних субєктів економіки спрямовуються на найоптимальніше задоволення їхніх нагальних споживчих потреб, забезпечуючи рівновагу в економічній системі. Це у свою чергу вказує на важливість підтримки оптимальної структури доходів в економіці з точки зору здійснення й оптимальних витрат і формування відповідних змін у структурі виробництва економіки. Структурна динаміка показників ВВП визначає й основні тенденції і особливості розвитку економіки (рис. 1).

Традиційно аналіз відтворення здійснюють у рамках моделі «витрати-випуск», наголошуючи саме на галузевих аспектах відтворення. Водночас в умовах суттєвої розбалансова- ності і диспропорційності економіки увагу варто зосередити на інституцій- них аспектах відтворення ВВП. Якісна оцінка процесів відтворення ВВП України особливо доцільна порівняно із країнами - провідниками успішної економічної політики, або тими, що втілюють свою особливу стратегію соціально-економічного відтворення. Особливий інтерес становить дослідження і для країн, що задовольняють порівняльним критеріям: 1) сусідства, 2) країн-сателітів, що тяготіть до певних суспільних цінностей і методів економічної політики, 3) країн-взірців, суспільне облаштування та соціально-економічна політика яких слугує моделлю для наслідування. Тому дослідимо динаміку ВВП Німеччини, Польщі, Російської Федерації та України.

Аналіз економічної політики потребує використання управлінських інструментів - макро- рахунків [12], що послідовно цілісно і комплексно описують процеси відтворення національної економіки, і, перш за все, різні аспекти відтворення ВВП (рис. 2).

Нині, як ніколи раніше, процеси глобалізації впливають на соціально-економічну динаміку національних економік [13], потребують вивчення основних внутрішніх і зовнішніх факторів соціально-економічного відтворення національної економіки, постійного акцентування на актуальних завдання стратегічного розвитку і заходах, що забезпечують досягнення цих цілей. До них слід віднести зростання ВВП на душу населення (графік 1), у т.ч. зростання інвестицій та кінцевих споживчих витрат на душу населення, які загалом характеризують зростання життєвого рівня, споживчого попиту населення, ділової активності тощо.

Графік 1. ВВП на душу в поточних міжнародно-порівнюваних цінах, дол. США (Німеччина = 100%)

Динаміка обраних показників ВВП на душу населення відображає довгострокові соціально- економічні тренди різних соціально-економічних систем та деякі особливості їх відтворення, що повязані із кризовими явищами останніх років. Як видно з графіка 1, формування ВВП і, відповідно, забезпечення життєвого рівня в кожній із країн, а також в цілому по ЄС характеризується такими особливостями: 1) економічне зростання в Польщі в кризові 2008-2009 рр. пришвидшило зростання показника ВВП на душу населення до рівня європейських і німецьких стандартів; 2) простежується спад життєвого рівня в цілому по ЄС щодо досягнутого і дещо зростаючого життєвого рівня в Німеччині в останні роки; 3) економічна криза 2009 р. негативно вплинула на і так нижчий життєвий рівень Росії та України, залишаючи особливо Україну в стадії стагнації та зростаючих внутрішніх дисбалансів.

Приведена соціально-економічна динаміка показників ВВП на душу населення є наслідком проводжуваної соціально-економічної політики, потребує більш глибшого дослідження на основі показників ВВП та їхніх структурних складових.

ВВП за категоріями витрат. Аналіз відтворення ринкової економіки проводять, починаючи з аналізу попиту і пропозиції, його структури, внутрішніх і зовнішньоекономічних аспектів. Кінцевий попит у національній економіці описує основне рівняння системи національних рахунків [12]:

= C + G + I + NetExport,

де У - валовий внутрішній продукт, С та О - відповідно, індивідуальні й колективні кінцеві споживчі витрати, І - валові інвестиції, МеїЕхрогї - чистий експорт.

Підтримка сталих темпів реального економічного зростання (фізичних обсягів ВВП) потребує підтримки оптимальних пропорцій між базовими елементами кінцевого споживання:

1)між кінцевим споживанням та інвестиціями;

2)між індивідуальним та колективним споживанням; 3) між експортом та імпортом, що в довгостроковій перспективі підтримують стабільність системи, її рівновагу. Більш детальніше дослідження елементів попиту і пропозиції проводять в рамках рахунків товарів і послуг, загальновідомої таблиці «витрати-випуск» [14], вивчаючи внутрішні і зовнішні аспекти діяльності, відповідні умови загальногосподарської рівноваги. Динаміка макроекономічних показників кінцевого споживання, валових інвестицій та чистого експорту для досліджуваних країн приведена на графіках 2-4 відповідно.

Якщо до 2008 року країни підтримували частку кінцевого споживання на звичному для себе рівні (графік 2), то у 2009 р. ця частка зростає (за виключенням Польщі), нівелюючи негативні наслідки кризи. У наступні роки всі країни зменшують обсяги кінцевого споживання, за виключенням України, де частка кінцевого споживання залишається на надвисокому рівні, у т.ч. за рахунок зростання в останні роки індивідуальних споживчих витрат (табл. 2). Безперечно, це негативно впливає на інші компоненти ВВП - валові інвестиції та чистий експорт, частка і структура яких залишається в Україні на неприйнятному низькому рівні і характеризується нестійкістю (графік 3-4).

Графік 2. Частка Кінцевих споживчих витрат у структурі ВВП, у %

Джерело: Побудовано на основі даних національних рахунків Німеччини, Польщі, РФ та України

Графік 3 Частка Валових інвестицій у структурі ВВП, у %

Джерело: Побудовано на основі даних національних рахунків Німеччини, Польщі, РФ та України

Графік 4. Частка Чистого експорту (+) / чистого імпорту (-) у структурі ВВП, у % Джерело: Побудовано на основі даних національних рахунків Німеччини, Польщі, РФ та України

Найбільш наочно політика підтримки пропорційності відтворення показників кінцевого споживання простежується в Німеччині та Польщі, де відповідні динамічні ряди на графіках зображені практично паралельно, характеризуються відносною сталістю і прогнозова- ністю. Конкурентоспроможність Німеччини, що зростає, проявляється у внутрішніх і зовнішніх проявах, зокрема підтримці макроекономічних пропорцій, високої продуктивності праці, довготривалому зростанні зовнішньоторговельних доходів тощо. Концепція економічної політики уряду Польщі нині головним чином орієнтується на внутрішні чинники економічного росту, а ніж на зовнішні. Це проявляється в тому, що в Польщі частка кінцевого попиту і частка інвестицій у структурі ВВП вищі, ніж у Німеччині, а зовнішня торгівля характеризується відємним торговельним сальдо, яке має тенденцію до скорочення.

У цілому можна стверджувати, що Польща наслідує найкращі риси структурної політики Німеччині в частині підтримки пропорційності внутрішнього попиту, внутрішньої і зовнішньої збалансованості, підвищення ефективності виробництва, наближення життєвого рівня до європейських стандартів. І це не є випадковістю, а скоріше є результатом стратегічно продуманої економічної політики, спрямованої на розвиток внутрішнього ринку, зростання приватних інвестицій та обмеження функцій держави [15].

На відміну від Німеччини та Польщі, економічна політика в Росії та в Україні менш прогнозована та не переслідувала підтримку довгострокової сприятливої структурної збалансованості показників кінцевого попиту. Непередбачуваність України проявляється й у погіршенні структури показників кінцевого попиту в 2011-2013 рр. і у відсутності стратегії підтримки їх безпечної пропорційності, що призвело до тривалого спаду квартальних фізичних обсягів ВВП.

ВВП за виробничим методом визначається як сума ВВП вироблених різними видами економічної діяльності (ВЕД) національної економіки [16]:

де Y - ВВП національної економіки, у - ВВП різних ВЕД, і - індекс ВЕД.

Структура ВВП за ВЕД визначає виробничу спеціалізацію, яка для різних країн є достатньо різною, характеризує їхній виробничий потенціал і переваги.

У нашому дослідженні обмежимося лише розглядом національної економіки як єдиного ВЕД і зосередимо увагу на загальній виробничій ефективності досліджуваних систем.

Для порівняльного аналізу ефективності функціонування великих ринків, яким є національна економіка, їхнього виробничо- технологічного потенціалу варто користуватися моделлю В. Леонтьєва витрати-випуск [14, с. 68], підготовленої для однієї галузі:

X = АХ + Y

де Х, АХ, Y - відповідно, скалярні значення випуску товарів і послуг (у ринкових цінах), проміжного споживання товарів і послуг, ВВП (у ринкових цінах); у багатогалузевій моделі А - квадратна невідємна матриця коефіцієнтів прямих витрат, X - вектор-стовпчик елементів валового випуску, Y - вектор-стовпчик кінцевого попиту. Національна економіка за цих умов розглядається як єдиний цілісний ринок - вид економічної діяльності, регіон, інституційний сектор. Якісні параметри національної економіки як соціально-виробничої системи характеризуються як власне обсягами ВВП, так і часткою ВВП у структурі Випуску:

де α - частка ВВП у структурі Випуску.

Двоєдина задача полягає в одночасному створенні умов і стимулів, що, з одного боку, продукують зростання ВВП через оптимальне поєднання елементів кінцевого попиту а з іншого, зменшують проміжне споживання товарів і послуг завдяки більш досконалим виробничим технологіям, що зменшують собівартість та дають змогу збільшувати обсяги Випуску.

Національну економіку варто розглядати як соціально-виробничу систему, що постійно розвивається. Довіра в суспільстві сприяє зростанню інвестицій та впровадженню більш досконалих і продуктивніших виробничих технологій, що зменшують виробниче споживання товарів і послуг. І навпаки, відсутність довіри в суспільстві та його переважно ієрархічна організаційна структура, ускладнюють інвестування із-за невизначеності - неможливості прогнозу кінцевих результатів економічної діяльності, - внаслідок чого виробництво здійснюється за старіючими технологіями, потребує значного виробничого споживання ресурсів і енергови- трат, характеризується високими ризиками, повязаними з отриманням прибутку.

Порівняння виробничої ефективності досліджуваних країн приведено на графіку 5. Зростаючі інвестиції в економіку України у 2005-2008 рр. чинили позитивний вплив на підвищення ефективності виробництва.

Кризові явища відтворення світової і національної економіки впливають на ціни і ринкову конюнктуру, динаміку ВВП та структуру виробничих витрат. Показовими є 2008-2009 рр., коли економічний спад супроводжувався більш швидким зменшенням виробничих витрат в Німеччині, Польщі і Україні. Водночас у Росії, головною статтею експорту якої виступають енергоносії, структура виробничих витрат і, відповідно, частка ВВП у випуску залишилися без змін.

Економічне відновлення у 2010-2011 рр. для досліджуваних країн супроводжується більш швидким зростанням виробничих витрат порівняно із ВВП, зростання якого було незначним і мало нестійкий характер. Тому економічне відновлення потребує оптимального поєднання внутрішнього потенціалу, що підвищує продуктивність виробничих систем, зменшує собівартість виробництва продукції, посилює конкурентні переваги національних виробників, сприяє зростанню внутрішнього і зовнішнього попиту.

Графік 5 Частка ВВП у структурі Випуску (показник а), рахунок виробництва, у % Джерело: Побудовано на основі даних національних рахунків Німеччини, Польщі, РФ та України

Як бачимо, виробничі витрати в національній економіці є досить рухомими і змінюваними, суттєво залежними від поточної конкурентоспроможності економіки та вживаних заходів щодо підтримки конкуренції. Аналіз та моделювання економіки на основі моделі «витрати-випуск» ґрунтується на сталості і незмінюваності системи виробничих витрат (матриці А). Проте сучасні процеси глобалізації (міжнародна конкуренція, відкритість ринків, вільний перетік капіталів та трудових ресурсів між країнами, впроваджувані системи суспільного управління тощо) сприяють суттєвому скорочення виробничих витрат через покращення виробничих технологій та зростанню частки ВВП у структурі Випуску.

Побудова аналогічних рахунків виробництва для інституційних секторів, видів економічної діяльності, регіонів національної економіки дає змогу більш детально досліджувати особливості національних виробничих систем, структуру витрат та їх ефективність, які є наслідком суспільної виробничої культури, розвиненості інсти- туційної структури ринкової економіки та рівня конкурентоспроможності національної економіки.

Аналізуючи приведені структурні пропорції відтворення ВВП, необхідно враховувати принципово різні соціально-економічні моделі досліджуваних країн, розвиненість ринкових інститутів та механізмів загальнонаціонального регулювання. Звідси й значні відмінності у якісних характеристиках ВВП і виробничої структури, що склалася в цих країнах.

ВВП за категоріями доходу є сумою створених у національній економіці факторних доходів [16]:

= L + T + K,

де Ь - оплата праці найманих працівників, Т - податки на виробництво та імпорт завиключенням субсидій, К - валовий прибуток і змішаний дохід.

Динаміка цих показників для досліджуваних країн приведена на графіках 6-8.

Графік 7. Частка податків на виробництво та імпорт за виключенням субсидій у структурі ВВП, у % Джерело: Побудовано на основі даних національних рахунків Німеччини, Польщі, РФ та України

Графік 8. Частка валового прибутку та змішаного доходу в структурі ВВП, у % Джерело: Побудовано на основі даних національних рахунків Німеччини, Польщі, РФ та України

Досліджувані країни дотримуються різних концепцій у частині формування факторних доходів ВВП:

у Німеччині і Польщі чітко спостерігається виважена і цілеспрямована структурна політика формування факторних доходів. На це вказують усталеність і висока прогнозованість структурних показників ВВП, підтримувана пропорційність факторних доходів, очевидна схожість трендів, що склалися;

для Німеччини характерною є висока частка оплати праці поряд з низьким рівнем оподаткування виробництва та помірними валовими прибутками. Стабільність приведеної структури доходів гарантується високою конкурентоспроможністю німецької економіки, що проявляється у тому, що Німеччина виступає чистим експортером товарів і послуг (див. графік 4), є країною-кредитором;

Польща упродовж тривалого часу була чистим імпортером товарів і послуг (графік 4). Це змушує проводити економічну політику зміцнення і розвитку внутрішнього ринку, підвищення конкурентоспроможності польських товарів. Вона проявляється у підтримці значно нижчої частка оплати праці ніж в Німеччині (графік 6) поряд з дещо вищим рівнем оподаткування виробництва (графік 7), що дає змогу формувати досить високі валові прибутки і змішані доходи (графік 8), які забезпечують високий рівень кінцевого споживання (графік 2) та інвестиційного попиту (графік 3). Прогнозованість економічної політики, дотримання європейських стандартів у всіх сферах життєдіяльності, підтримка на високому рівні внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту сприяють розбудові і зміцненню внут-рішніх ринків, складає основу стійкого економічного росту сучасної Польщі;

у Росії і в Україні упродовж останнього десятиліття суттєво зростає частка оплати праці в структурі ВВП (графік 6), наблизившись до рівня Німеччини. Частка чистих податків на виробництво та імпорт в Україні наближається до рівня Польщі, тоді як у Росії залишається на досить високому рівні (графік 7). Валові прибутки і змішані доходи в Росії і Україні мають тенденцію до зниження (графік 8), що негативно впливає на їх теперішню і майбутню конкурентоспроможність.

Сучасні соціально-економічні проблеми України є «результатом багаторічної неправильної організації економічних процесів в Україні», зокрема завдяки орієнтуванню виробництва на певні ринки, відсутності належного рівня конкуренції, і відповідно високих вимог до стандартів і якості продукції. Це послаблює економіку та робить її уразливою від зовнішніх і внутрішніх негативних впливів. Очевидно, що проблеми відтворення економіки України в найбільш загальних рисах сконцентровані структурних диспропорціях ВВП.

Найбільш інтегрально про конкурентоспроможність національної економіки свідчить динаміка зростання реального ВВП (табл. 3). Якщо до кризи зростаючі економіки демонструють високі темпи росту, то після кризи темпи росту уповільнюються та згодом змінюються на стан депресії. Економічні реформи в Польщі ж забезпечили неухильність і стійкість економічного зростання. Економіка Німеччини як найбільша серед розглядуваних країн також має сталі темпи зростання.

Таблиця 3. Темпи зростання ВВП, у %

2005200620072008200920102011201220132014Німеччина0,83,93,40,8-5,13,73,40,90,51,4Польща3,66,26,85,11,63,94,52,01,63,2Україна2,97,57,51,9-14,54,15,20,30-6,5Російська Федерація6,48,28,55,2-7,84,34,33,41,30,5

Успішний розвиток економіки Німеччини протягом тривалого часу є результатом добре продуманої економічної політики, яка зорієнтована на оптимальне поєднання ринкового господарства та завдань суспільного відтворення. Це проявляється у підтримуваній пропорційності відтворення ВВП, що позитивно впливає на зростання доходів національної економіки.

Кінцевою метою суспільно-економічних реформ у Польщі, які проводили упродовж останніх 25 років, очолювані різними представниками політичної еліти, була інтеграція до ЄС [15]. Це сприяло спадковості і виваженості про- воджуваної економічної політики, соціальній єдності польського суспільства, поступовому покращенню економічної ситуації.

Поліпшення конкурентоспроможності вітчизняної економіки значною мірою залежить від цілеспрямованої економічної політики, спрямованої на взаємоузгодження та збалансування складових показників ВВП. Приклад сталого господарювання в Німеччині та Польщі може бути корисним для України, особливо в умовах теперішньої асоціації до ЄС.

Висновки

Конкурентоспроможність національної економіки визначається макроекономічною стабільністю, зокрема пропорційністю і сталістю відтворення компонент ВВП, що і є передумовою економічного зростання. У звязку з цим необхідне вивчення і усвідомлення причин виникнення та уроків фінансово-економічних криз, їх наслідків для оптимального відтворення національної економіки і її соціально-економічних підсистем.

Економічний розвиток сталих і зростаючих економік є прикладом для наслідування та якісного поліпшення економічної політики, зокрема в частині цілеспрямованої підтримки структурних пропорцій ВВП.

Світова економічна система нині перебуває в стані високої мінливості. Тому для забезпечення успішного соціально-економічного відтворення та конкурентоспроможності економіки України необхідна довгострокова стратегія підтримки оптимальних макроекономічних пропорцій та економічного росту. Незважаючи на надзвичайно складний для України кризовий 2014 рік, він є переломним і дає надію на позитивні зміни у структурі ВВП, що сприятимуть подальшому відновленню і здоровому функціонуванню вітчизняної економіки, реальному економічному зростанню.

Бібліографічний список

1.Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2013-2023 роки. Розпорядження Кабінету міністрів України № 690-р від 19 вересня 2012 року.

.Конкурентоспроможність національної економіки / За ред. д-ра екон. наук Б.Є. Кваснюка. - К.: Фенікс, 2005. - 582 с.

.Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / За ред. д-ра екон. наук І.В. Крючко- вої. - К.: Основа, 2007. - 488 с.

5.Гончар М.С. Европейские стандарты украинской экономики и пути их достижения / М.С. Гончар, А.С. Жохин, В.Г. Козир- ський, А.П. Махорт. - Проблемы управления и информатики. - 2009. - № 5. - С. 106-129.

6.Ли Куан Ю. Сингапурская история. 1965-2000 гг. Из третьего мира - в первый. - М.: МГИМО-Университет, 2010. - 656 с.

7. Мохамад Махатхир. Путь вперед. - М.: Харвест, 2009. - 208 с.

8.

9.Леонтьев В. Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика: Пер. с англ. - М.: Политиздат, 1990. - 415 с.

10.Бальцерович Л. Навстречу ограниченному государству / Л. Бальцерович. - Пер. с англ. - М.: Новое издательство, 2007. - 92 с.

.Національні рахунки України за 2014 рік / Статистичний бюлетень. Державна служба статистики України, Київ, 2015. - 23 с.