Індикативний підхід до оцінки зовнішньоекономічної безпеки держави у парадигмі сталого розвитку

Індикативний підхід до оцінки зовнішньоекономічної безпеки держави у парадигмі сталого розвитку

Глобалізаційні процеси, кризові явища у світі, нестабільні політичні, економічні та соціальні реалії в державі актуалізують питання безпеки усіх сфер та рівнів. В умовах поглиблення та інтенсифікації зовнішньоекономічних зв’язків значну увагу необхідно зосередити на зміцненні зовнішньоекономічної безпеки України, адже вона посідає вагоме місце серед інших сфер економічної зокрема та національної безпеки загалом. Також варто зауважити, що в умовах економічної та політичної дестабілізації загострюється потреба реальної оцінки зовнішньоекономічної безпеки як одного із пріоритетних факторів вироблення адекватної стратегії розвитку та зміцнення економічних відносин з країнами Європи та світу загалом.

Аналіз та оцінка стану зовнішньоекономічної безпеки, як і будь-яка інша економічна категорія, спирається не лише на теоретичні підходи, а й на емпіричні дані, що, своєю чергою, вимагає використання системи показників оцінки. Існують численні підходи до оцінювання зовнішньоекономічної безпеки, однак на державному рівні розроблені та затверджені Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, які визначають перелік основних індикаторів економічної безпеки, їхні оптимальні, порогові та граничні значення. Методика розрахунку рівня економічної безпеки ґрунтується на комплексному аналізі індикаторів зовнішньоекономічної безпеки з виявленням потенційно можливих загроз економічній безпеці України і застосовується для інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки України як загалом так і за окремими складовими (сферами).

Зовнішньоекономічна безпека є окремою складовою економічної безпеки України, а її ваговий коефіцієнт складає 0,1095 (5-е місце серед 9) (рис. 1).

Рис. 1. Вагові коефіцієнти складових інтегрального показника економічної безпеки України

Зовнішньоекономічна безпека аналізується як окрема складова, до складу інтегрального індексу якої входить 11 індикаторів (рис. 2).

Економіка України інтегрується у світовий економічний простір та не існує ізольовано, тому необхідно будувати партнерські та рівноправні відносини з іншими країнами на рівноправних та взаємовигідних умовах. Тому відкритість національної економіки, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності повинні узгоджуватися із комплексними заходами захисту внутрішнього ринку, з політикою розумного протекціонізму щодо вітчизняного виробника. На думку Г.Я. Аніловської, великий потенціал країни дозволяє в основному забезпечити потреби країни у споживчих та інвестиційних товарах, не вдаючись до імпорту; крім того, науковець зазначає, що при достатньо великому внутрішньому господарському просторі значна частка вироблених товарів знайде споживачів на національному ринку.

зовнішньоекономічний валовий безпека валюта

Рис. 2. Вагові коефіцієнти складових інтегрального показника зовнішньоекономічної безпеки України

Підходи щодо визначення показника відкритості економіки також різняться. однак більшість досліджень пов’язують цей показник із експортом та імпортом. Індекс відкритості економіки враховує такі показники, як ВВП, середній курс гривні до долара, які останніми роками мають стабільно зростаючу динаміку, що є позитивним відносно ВВП, однак негативним щодо зростання курсу іноземних валют. Керуючись затвердженою методикою, нами розраховано індикатор відкритості економіки та інші індикатори зовнішньоекономічної безпеки за останніх сім років (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка індикаторів зовнішньоекономічної безпеки України у 2008-2015 рр.

Як видно з табл. 1, протягом досліджуваного періоду індикатор відкритості економіки знаходився в межах критичного і незадовільного значень. Унаслідок недостатньо розвиненого внутрішнього ринку товарів, послуг, капіталів і трудових ресурсів коефіцієнт відкритості національної економіки щонайменше удвічі перевищує аналогічні показники розвинених країн. Надмірну відкритість національної економіки яскраво підтвердила минула світова фінансово-економічна криза.

Що стосується обсягів зовнішньої торгівлі, то вони постійно коливаються, та існує стійка тенденція до переважання імпорту над експортом, що робить цей показник дестимулятором.

Значний вплив у експорті має країна-партнер. Сам індикатор питомої ваги провідної країни-партнера в загальному обсязі експорту приймав значення в межах 12,7-29% за досліджуваний період та знаходився у небезпечній та критичній зонах. Таким партнером для України є Російська Федерація, а це ще більш загострює ситуацію у світлі політичної напруги. Така статистика демонструє значні обсяги експорту в цю державу і водночас засвідчує залежність українського експорту від одного партнера. Така ситуація повинна стимулювати зміну напрямків партнерських відносин у зовнішньоекономічній діяльності України. Аналогічна ситуація спостерігається із імпортом товарів в Україну.

Також незадовільними є показники провідного товару (товарної групи) в загальному обсязі експорту товарів та в загальному імпорті товарів, однак для остаточного віднесення цих показників до дестимуляторів доцільно враховувати вид товарної групи і його економічну цінність.

Товарна структура експорту демонструє недостатню конкурентоспроможність на зовнішньому ринку українських товарів, основу яких складають сировинні види продукції. Частка сировини в експорті українських товарів за період 2009-2015 рр. коливалась у межах 73,3-82% при визначених нормативних значеннях критичного рівня 60%.

Політична нестабільність відображається на економічній ситуації загалом та у сфері зовнішньої торгівлі зокрема, про що свідчить значення цінового індексу умов торгівлі, який протягом досліджуваного періоду зазнавав постійних коливань. Позитивним є те, що він перебуває в межах оптимального і задовільного значень.

Переважаючі негативні тенденції впливають на інтегральний показник зовнішньоекономічної безпеки, який сьогодні перебуває на рівні 54,39% (рис. 3).

Рис. 3

Отже, аналіз значень окремих індикаторів зовнішньоекономічної безпеки у 2009-2015 рр. виявив переважання зон незадовільного та критичного станів досліджуваних індикаторів і, як наслідок, віднесення інтегрального показника зовнішньоекономічної безпеки до зони незадовільного стану.

Зовнішньоекономічна безпека України знаходиться у незадовільному стані, що, своєю чергою, негативно відображається на національній безпеці держави. Загалом за досліджуваний період значення інтегрального показника зовнішньоекономічної безпеки знизилось з 55,38 на початок 2009 р. до 54,39 на початок 2015 р. Таке значення є незадовільним, адже показник безпеки повинен прагнути до одиниці, яка є еталонним значенням та свідчить про абсолютну безпеку. Ситуація, що склалася на зовнішньоекономічному просторі України, є критичною та потребує удосконалення механізму забезпечення зовнішньоекономічної безпеки. Подальші дослідження доцільно зосередити на розробленні системи інструментарію нівелювання наслідків дії дестимуляторів зовнішньоекономічної безпеки та розробленні комплексної стратегії зміцнення зовнішньоекономічної безпеки для забезпечення сталого розвитку країни.