Реактивна відповідь нейтрофільних лейкоцитів периферичної крові дітей з сколіозом у віці 7-10 років
Реактивна відповідь нейтрофільних лейкоцитів периферичної крові дітей з сколіозом у віці 7-10 років
Дичко О.А.
Донбаський державний педагогічний університет
У роботі представлені результати вивчення рівня реактивної відповіді поліморфноядерних нейтрофільних лейкоцитів периферійної крові у дітей із сколіозом і практично здорових однолітків у віці 7-10 років, що показує залежність від полу і показників, що характеризують реактивну відповідь нейтрофілів периферійної крові. Дівчатка мають схильність до підвищення реактивної відповіді нейтрофілів в порівнянні з хлопчиками з сколіозом. У дітей із сколіозом у віці 7-10 років декілька знижений рівень реактивної відповіді нейтрофілів периферійної крові. Це нам дозволило свідчити про можливість сприятливого прогнозу психофізичного розвитку дітей цього віку.
Ключові слова: діти 7-10 років, сколіоз, адаптаційна напруга, імунокомпетентні клітки, клітинна реактивність, нейтрофіли периферійної крові.
Постановка проблеми. Нейтрофіли - короткоживучі клітини, вони складають до 95% загальної кількості лейкоцитів периферичної крові і містяться також у тканинах; можуть прилипати до ендотеліальних клітин, які вистилають кровоносні судини і знижувати кровотік, протискуючись між ендотеліальними клітинами. Нейтрофільні гранулоцити одними з перших зустрічають «непроошенних гостей» (патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів), які проникають через захисні бар'єри організму. Нейтрофіли черезвичайно чутливі до найменших змін гомеостазу, здатні швидко залишати кровоносне русло і атакувати мікроорганізмів, які надійшли в будь-якому місці і в будь-який час [1; 2; 3, с. 115-119].
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Нейтрофіли характеризуються високою біологічною активністю, і володіють великим набором антибіотичних білків і гидролаз як лужних так і кислотних, які зберігаються в гранулах двох типів. Величезний мікробіоцидний і цитолітичний потенціал дозволяє їм ефективно нейтролизовать і элиминировать патогенні і умовно патогенні мікроорганізми. При активації нейтрофіли можуть звільняти зміст гранул і цитотоксичні з'єднання в позаклітинний простір, де біологічні з'єднання і ферменти здійснюють протимікробний захист. Цей механізм лежить в основі патогенезу більшості хвороб. Важлива роль нейтрофільних лейкоцитів встановлена у фагоцитозі.
В світлі сучасних експериментальних даних нейтрофіли розглядаються не тільки як эффекторні клітки. Вони здатні надавати істотний регуляторний вплив на інші клітки крові, клітки епітелію і сполучної тканини, на ферментні системи плазми. Активовані нейтрофіли секретують разом з продуктами гранул широкий спектр цитокінів і можуть, таким чином, не тільки впливати на активність інших ІКК, але і регулювати імунну відповідь.
У нейтрофілах при активації спостерігаються різноманітні процеси, зв'язані з экстресжю генів, які кодують множинні транскрипторні чинники, а також регуляторують білковий синтез і стабільність цитокінів [5; 6].
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. На даному етапі не дивлячись на значний прогрес у вивченні реактивності нейтрофілів і механізмів лежачих в їх реактивній відповіді, здатність нейтрофілів і їх реактивності протизапальних з'єднань, все ще залишається мало дослідженою областю імунології.
Мета дослідження. Вивчити функціональний стан нейтрофільних лейкоцитів периферійної крові дітей із сколіозом у віці 7-10 років.
Матеріали і методи дослідження. Базами для дослідження виступили: м. Олексієво - Друж ківська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів № 13 і загальноосвітня школа № 17 м. Слов'янська Донецької області.
Дослідження проведені у 15 дітей віком 7-10 років із сколіозом (9 хлопчиків і 6 дівчаток). Контрольну групу склали 22 практично здорових однолітка (12 хлопчиків і 10 дівчаток) загальноосвітньої школи № 17 та проведені аналогічні дослідження.
Виходячи з лаконічних відомостей про нейтрофіли, які грають істотну роль у неспецифічному протимікробному захисту, нами проведені дослідження, направлені на встановленні реактивної відповіді нейтрофілів периферичної крові дітей з сколіозом у віковій групі 7-10 років шкільного віку.
Про реактивну відповідь нейтрофілів периферичної крові дітей з сколіозом судили по індексу показників реактивної відповіді нейтрофілів периферичекой крові, нейтрофильно-лимфоцитарному коефіцієнту, індексу зрушення нейтрофілів, лейкоцитів, співвідношенню нейтрофілів і моноцитів, лимфоитарно-гранулоцитарному індексу, співвідношенню лейкоцитів і СОЕ, індексу неспецефиченої реактивності, в основі яких лежать численні функції нейтрофілів [4].
Дослідження проводилося відповідно до загальноприйнятих біоетичними нормами з дотриманням відповідних принципів Г ельсінської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину і відповідних законів України. Всі батьки дітей дали письмову згоду на участь їх дітей в дослідженні.
Результати і їх обговорення. Результати визначення реактивної відповіді нейтрофілів периферійної крові дітей з сколіозом у віці 7-10 років приведені в таблиці 1.
сколіоз нейтрофільний периферійний кров
Таблиця 1. Реактивна відповідь нейтрофілів переферической крові дітей з сколіозом у віці 7-10 років
ПоказникиЕд. изм.Практично здорові дітиДіти з сколіозомР1Р 2Хлопчики (П = 12)Дівчатка п = 10)РХлопчики (П = 9)Дівчатка (п = 6)показникиСіппоказникиСіпРІндекс реактивної відповіді нейтроні ліву.а0,05±0,0070,05±0,006>0,050,04±0,005-I0,05±0,006->0,05>0,05>0,05Індекс зрушення нейтроні ліву.а0,051±0,0050,052±0,005>0,050,043±0,004-I0,053±0,005->0,05>0,05>0,05Співвідношення нейтрофілів і лейкоцитіву.а11,13±0,1712,80±0,19<0,018,65±0,09-I9,97±0,11-I<0,01<0,001<0,001Нейтрофільний - лимфоцитарний коэфициенту.а2,59±0,072,64±0,09>0,052,40±0,09-I2,34±0,06-I>0,05>0,05<0,05Індекс зрушення лейкоцитіву.а2,15±0,202,26±0,11>0,051,42±0,08-I1,43±0,09-I>0,05>0,05<0,05Лимфоци- тарно-гра- нулоцитар- ний індексу.а3,77±0,083,67±0,11>0,054,97±0,12+ I4,20±0,11+ I>0,05<0,01<0,05Співвідношення лейкоцитів і СОЕу.а0,84±0,090,72±0,08>0,050,88±0,09+ I0,84±0,07+ I>0,05>0,05>0,05Індекс не- специфічної реактивностіу.а2,48±0,122,52±0,10>0,052,30±0,09-I2,24±0,07-I>0,05>0,05<0,05Примітка: Сіп - ступінь імунних порушень
Таким чином, у практично здорових дітей у віці 7-10 років рівень реактивної відповіді нейтрофілів периферичної крові не має істотної відмінності як у хлопчиків, так і у дівчаток. Тільки індекс співвідношення нейтрофілів і моноцитів у практично здорових дівчаток декілька (на15,0%) вище.
У хлопчиків з сколіозом у віці 7-10 років знижується рівень реактивної відповіді нейтрофільних лейкоцитів периферичної крові у порівнянні з такими показниками у практично здорових хлопчиків відповідного віку, по індексу співвідношення нейтрофілів і моноцитів на 28,67%, і формується тенденція до зниження реактивної відповіді нейтрофілів на 25,0%, індексу зрушення нейтрофілів - на 18,60%, ейтрофільно-лімфоцитарного коефіцієнта - на 7,92%, індексу зрушення лейкоцитів - на 11,98%, і індексу неспецифічної реактивності організму хлопчиків з сколіозом - на 7,83%. Разом з тим, у хлопчиків з сколіозом у порівнянні з практично здоровими хлопчиками цього віку збільшуються лимфоитарно-гранулоцитарний індекс на 7.96% і індекс співвідношення лейкоцитів і СОЕ на 4,76%.
У дівчаток з сколіозом у порівнянні з практично здоровими дівчатками рівень реактивної відповіді нейтрофілів периферичної крові зменшується за рахунок зниження індексу співвідношення нейтрофілів і моноцитов на 28,39%, нейтрофильно-лимфоцитарного коэффииента - на 12,82%, індексу зрушення лейкоцитів - на 17,10%, і індексу неспецифічної реактивності організму - на 9,57%. Окрім цього, у дівчаток з сколіозом у віці 7-10 років у порівнянні з практично здоровими дівчатками підвищується лимфоцитарно-гранулоцитарний індекс на 14,44% і індекс співвідношення лейкоцитів і СОЕ на 16,67%.
Порівнюючи рівень реактивної відповіді нейтрофілів периферичної крові у хлопчиків з сколіозом у віці 7-10 років з реактивною відповіддю нейтрофільних поліморфних лейкоцитів периферичної крові у дівчаток з сколіозом відповідного віку показало, що у хлопчиків формується посилення реактивної відповіді нейтрофілів і по незначному збільшенню нейтрофильно-лимфоуитарного коефіцієнта на 2,56%, індексу співвідношення лейкоцитів і СОЕ - на 4,76% і індексу неспецифічної реактивності організму хлопчиків з сколіозом - на 2,67%. Разом з тим, у хлопчиків з сколіозом нижче рівень реактивної відповіді нейтрофілів периферичної крові, чим у дівчаток з сколіозом, по індексу реактивної відповіді нейтрофілів на 25,0%, індексу зрушення нейтрофілів на 23,26%, індексу співвідношення нейтрофілів і моноцитів - на 11,56%, лимфоцитарно-гранулоцитарному індексу - на 3,19%.
Висновки і перспективи подальших досліджень в цьому напрямі. Таким чином, рівень реактивної відповіді поліморфноядерних нейтрофільних лейкоцитов периферичної крові у дітей з сколіозом у віці 7-10 років залежить від полу і показників, що характеризують реактивну відповідь нейтрофілів периферичної крові. Дівчатка мають схильність до підвищення реактивної відповіді нейтрофілів в порівнянні з хлопчиками з сколіозом. У дітей з сколіозом у віці 7-10 років декілька знижений рівень реактивної відповіді нейтрофілів периферичної крові.
Список літератури
1.Баевский Р.М. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний / Р.М. Баевский, А.П. Берсенева // Медицина. - 1997. - С. 240.
2.Лунина Н.В., Боярчук Е.Д., Можаева Е.А., Шейко В.И. Роль нейтрофилов в формировании стресссиндрома / Лунина Н.В., Боярчук Е.Д., Можаева Е.А., Шейко В.И. / / Вісник Луганського державного педагогічного університету № 3 (23) Біологічні науки, Луганськ. - 2000. - С. 115-119.
.Кобец Т.В. Роль лейкоцитарних индексов в оценке адаптационно-компенсаторных возможностей чукотских детей, больных рецидивирующим бронхитом, на этапе санаторно-курортного лечения / Т.В. Кобец, В.Н. Некрасов, А.К. Мотрич // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2003. - № 3. - С. 47-48.
.Сидорчук І.Й., Сидорчук Л.І., Левицька С.А., Каспрук Н.А., Сидорчук Р.І., Сидорчук Л.П., Сидорчук А.С. Реактивна відповідь нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові хворих на гострий бронхіт / Сидор- чук І.Й., Сидорчук Л.І., Левицька С.А., Каспрук Н.А., Сидорчук Р.І., Сидорчук Л.П., Сидорчук А.С. // Буковинський медичний вісник - 2015. - Том 19, № 2. - С. 172-176.
5.Hayashy F., Luster A.D. Toll-Line receptors stimulate human nentrophil foreknown / Hayashy F., Luster A.D. // Blood. - 2003 - Vol. 102. № 7. - P. 2660-2669.
6.Kabayashi S.D., Vogish I.M. Branshton K.R. etol. Gene expression profiling provides insight info the pathophisiology of chronic granulomafons disease / Kabayashi S.D., Vogish I.M. Branshton K.R. etol. // I. Imonmol. - 2004. - Vol. 172, № 1. - P. 636-643.