Аналіз джерел формування доходів державного бюджету України

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти формування доходів державного бюджету

1.1 Доходи Державного бюджету: їх сутність, призначення та роль

1.2 Класифікація доходів Державного бюджету України та їх склад

2. Аналіз джерел формування доходів державного бюджету україни

2.1 Аналіз податкових та неподаткових надходжень до Державного бюджету України за період з 2014 по 2016 роки

2.2 Аналіз формування доходів від операцій з капіталом та міжбюджетних трансфертів за період з 2014 по 2016 роки

3. Шляхи оптимізації формування доходної частини бюджету україни

3.1 Пропозиції щодо вдосконалення чинної системи доходів Державного бюджету України

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В умовах розбудови ринкової економіки якість виконання державою своїх конституційних функцій та її фінансові можливості залежать від величини бюджету. З метою мобілізації необхідних бюджетних ресурсів держава змушена організовувати розподільчі процеси таким чином, щоб забезпечити надходження до бюджету у терміни та обсяги, потрібні для повноцінної реалізації відповідних повноважень. Тому на кожному етапі розвитку країни актуальними були, є і будуть питання наповнення дохідної частини бюджету, пошуку додаткових резервів їх зростання та оптимізації джерел формування.

А враховуючи динамічні зміни у економічному середовищі бюджет розглядають не лише як централізований фонд фінансових ресурсів держави, а й як важливий інструментом впливу як на макроекономічний стан та стабільний економічний розвиток кожної країни загалом, так і на стійке економічне зростання окремих її суб’єктів господарювання. Адже, з одного боку, за допомогою бюджету може здійснюватися регулювання грошової маси, що знаходиться в обігу та структури окремих її агрегатів, стримування інфляційних процесів, влив на норму обов’язкових банківських резервів та відсоткові ставки, а з іншого - стимулювання рівня ділової активності всіх учасників бюджетного процесу на основі ведення зваженої фіскальної та бюджетної політики. Суттєвість головного фінансового плану держави посилюється тим, що в умовах економіки ринкового типу держава вимушена взяти на себе функцію перерозподілу своїх фінансових ресурсів для забезпечення соціальних гарантій населення, фінансування соціально-культурної сфери, міждержавних економічних відносин [27, с.23]

Тому актуальним є дослідження як теоретичних аспектів формування доходів бюджету та їх аналіз, так і з'ясування методів, видів і джерел формування державних доходів, що слугуватиме теоретичною основою для вироблення практичних рекомендацій щодо їх збільшення та раціонального використання.

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів формування доходів Державного бюджету України та обґрунтування можливих шляхів вдосконалення чинної системи доходів.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:

з'ясувати сутність, призначення, роль та класифікацію доходів державного бюджету України;

дослідити загальну структуру доходів державного бюджету України;

охарактеризувати вплив макро- та мікроекономічних факторів на їх формування;

визначити залежність між складовими елементами доходів Державного бюджету та ступінь їх впливу на сукупний показник доходів;

провести аналіз динаміки розвитку податкових та неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталом та міжбюджетних трансфертів;

провести оцінку сучасного становища дохідної бази України;

обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення чинної системи доходів Державного бюджету України.

Об’єктом нашого дослідження є основні складові елементи доходів бюджету: податкові та неподаткові платежі, доходи від операцій з капіталом, міжбюджетні трансферти та виявлення резервів росту.

Предметом дослідження є сукупність економічних відносин, які виникають в процесі формування дохідної частини Державного бюджету України.

У даній роботі були використані наступні методи: системний підхід - для теоретичного визначення сутності доходів державного бюджету, їхньої системи та оцінки; узагальнення праць вчених щодо функціонування дохідної частини бюджету, з’ясування взаємозв’язків макропоказників соціально-економічного розвитку і доходів бюджету; історичний метод - при розгляді сутності бюджету, доходів та системи доходів державного бюджету; методи порівняльного аналізу та синтезу - для виявлення закономірностей динаміки макропоказників та структури доходів бюджету; статистичні методи (групування, порівняння) для оцінки функціонування системи доходів Державного бюджету України; методи економіко-математичного моделювання - при визначенні чинників впливу на систему доходів Державного бюджету України; графічний - для відображення основних тенденцій формування доходів Державного бюджету України.

Інформаційною базою написання курсової роботи стали законодавчі й нормативні акти, звіти Міністерства фінансів України, висновки Рахункової палати України та Комітету з питань бюджету Верховної Ради України, дані Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень, Державного комітету статистики України, Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, монографічні дослідження, а також періодичні вітчизняні та зарубіжні видання, серед них праці: Богомазова В.М., Бойко С.В., Бурденко І.М., Єпіфанова А.О., Клівіденко Л.М., Мазур В.Л., Мотуз О.М., Хмарук Ю.В., Юрія С. І та ін.; чинна практика організації бюджетного процесу, публікації в періодичних виданнях з проблем, які торкаються даної теми дослідження.

доход державний бюджет україна

1. Теоретичні аспекти формування доходів державного бюджету

1.1 Доходи Державного бюджету: їх сутність, призначення та роль

Бюджетна система України є важливою складовою фінансової системи й основним механізмом здійснення та проведення фінансової політики держави. Ця система складається з Державного та місцевих бюджетів. Державний бюджет є централізованим фондом фінансових ресурсів держави, що використовується для виконання покладених на неї функцій. Бюджет відіграє важливу роль у підтримці сприятливого соціального клімату в країні та є знаряддям впливу на економіку. У цілому державний бюджет є основним регулятором соціально-економічного розвитку, інструментом вирівнювання демографічних та інших диспропорцій як на мікро-, так і на макрорівні [27. с.25].

Доходи державного бюджету є фінансовою базою діяльності держави. Їх склад, форми мобілізації залежать від системи та методів господарювання, а також від економічних завдань, які вирішує суспільство у певний період. Видатки державного бюджету відображають фінансове забезпечення виконання державою її функцій. За допомогою статистичних методів контролюються надходження доходів і здійснення видатків, вивчається структура та динаміка бюджетних статей, аналізуються співвідношення окремих статей, виявляються закономірності їх розподілу, характеризуються й оцінюються зв’язки між показниками доходів і видатків бюджету [26, с.41].

Характеризуючи економічну сутність категорії "доходи Державного бюджету", необхідно звернути увагу на те, що вони, з одного боку, є результатом розподілу вартості ВВП між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого - об’єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості [34]. Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та Законом України про Державний бюджет на відповідний рік і затверджується Верховною Радою України. Слід відмітити, що починаючи з 2000 року Державний бюджет поділено на 2 складові частини: загальний фонд і спеціальний фонд відповідно. Загальний фонд включає всі доходи бюджету, крім тих, які призначені для зарахування в спеціальний фонд, тобто не має цільового спрямування. Як правило, загальний фонд наповнюється за рахунок надходження податків і інших платежів.

Спеціальний фонд бюджету включає бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретних джерел надходжень, гранди або подарунки (з розрахунком вартості), отримані розпорядником бюджетних коштів на конкретні цілі [1, 19]. У зв’язку з цим для реалізації своїх функцій держава відшукує фінансові ресурси. Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт (ВВП), частину якого вона і використовує [34, с.57].

Отже, перейдемо безпосередньо до визначення сутності поняття "доходи Державного бюджету" для більш повного й точного володіння інформацією щодо основних фінансово-економічних показників держави, можливості здійснення прямого аналізу дохідної бази України з метою подальшого спостереження за динамікою зміни її структури та визначення основних проблем формування головного грошового фонду країни.

Сутність і роль доходів державного бюджету проявляються в процесі їх формування, розподілу та відтворення з метою забезпечення фінансування суспільно необхідних видатків. Вони функціонують в умовах розширеного суспільного відтворення і мобілізації бюджетних ресурсів в єдиному фонді грошових коштів з метою використання для забезпечення виконання функцій держави. Як економічна категорія, доходи бюджету виражають фінансові відносини, що виникають між державою, суб’єктами господарювання та населенням у процесі формування бюджетних фондів [35, с.105]. За економічною сутністю бюджетні доходи, з одного боку, є результатом розподілу вартості валового внутрішнього продукту між різними учасниками відтворювального процесу, з іншого - об’єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості [4, с.141; 5, с.165]. Формою прояву категорії "доходи державного бюджету" є сукупність видів бюджетних платежів юридичних та фізичних осіб, а їхнім матеріальним втіленням - грошові кошти, які мобілізуються до бюджету. Системність і послідовність у дослідженні доходів державного бюджету від теоретико-методологічних засад цієї категорії до прагматики формування дохідної частини Державного бюджету України дають можливість визначити ефективність вітчизняної фіскальної політики у формуванні потреби і пропозиції на бюджетні ресурси з метою забезпечення оптимального співвідношення джерел фінансування суспільних видатків. Вітчизняні науковці розглядають категорію "доходи бюджету", з одного боку, як систему економічних відносин, з іншого - як кошти, що формують централізований фонд фінансових ресурсів держави.

Так, С. Юрій трактує доходи бюджету як об’єктивне економічне явище, пов’язане з сукупністю економічних відносин з приводу розподілу та перерозподілу ВВП з метою формування основного централізованого фонду грошових коштів держави [37, с.158], а саме: - економічних відносин, що виникають у процесі формування основного централізованого фонду грошових коштів і надходять у розпорядження органів державної влади та управління; - економічних відносин держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі справляння бюджетних платежів [37, с.159].

Подібним є бачення цієї економічної категорії і низкою українських вчених [3, с.43; 4, с.140; 5, с.164; 7, с.93; 8, с.117].Ц. Огонь узагальнює поняття доходів бюджету як "єдиної, цілісної системи специфічних економічних відносин, які виникають в умовах розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів для забезпечення виконання, насамперед, конституційних зобов’язань" [9, с.27]. М. Карлін вважає доходи державного бюджету сукупністю грошових надходжень до централізованого фонду фінансових ресурсів держави, що використовуються нею для виконання її основних завдань і функцій [20, с.53]. З цим визначенням погоджуються і О. Турчинов, Ц. Огонь, Г. Фролова, підкреслюючи, що доходи бюджету утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством України [11, с.90].

Аналогічним є бачення А. Глущенка та російських економістів М. Романовського, О. Врублевської, Б. Сабанті, які трактують доходи бюджету як грошові кошти, що надходять у безвідплатному і безповоротному порядку, відповідно до діючого в країні бюджетного і податкового законодавства, у розпорядження органів державної влади [7, с.93; 12, с.320].

В. Базилевич та Л. Баластрик, маючи на увазі доходи державного бюджету, підкреслюють, що доходи централізованих фондів держави відображаються в грошових відносинах, які виникають між державою, юридичними і фізичними особами в процесі вилучення і акумуляції частини вартості ВВП в загальнодержавному фонді з метою їх подальшого використання, тобто для здійснення державою своїх функцій [13, c.51].К. Павлюк розглядає поняття доходів бюджету комплексно, враховуючи його різносторонні характеристики, зокрема, вважаючи їх частиною фінансових ресурсів держави, що формуються у процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються у бюджетному фонді для забезпечення соціальних і економічних потреб держави [14, с.83].В. Дем’янишин і С. Юрій підкреслюють, що "у дохідній частині бюджету зосереджується та частина вартості валового внутрішнього продукту, яка в процесі розподілу і перерозподілу доходів і нагромаджень може бути спрямована на розвиток економіки держави, соціальний захист населення, соціально-культурні заходи, потреби оборони, управління" [15, с.89; 37, с.159]

Отже, характеризуючи категорію "доходи державного бюджету", відзначимо їх як основну складову державних фінансів, що має похідний характер. На основі аналізу існуючих у наукових працях підходів, доходи державного бюджету доцільно визначити як частину бюджетних ресурсів держави, що надходить до основного загальнодержавного фонду, сформованого для фінансування суспільно необхідних видатків з метою забезпечення сталого розвитку національної економіки, підвищення матеріального добробуту і культурного рівня населення, забезпечення обороноздатності країни, утримання державних органів управління та вирішення завдань суспільного розвитку.

Отже, доходи Державного бюджету є суттєвим комплексним фактором впливу на соціально-економічне становище держави, забезпечує її фінансову стійкість, соціальну стабільність, дає можливість здійснювати перерозподіл коштів на користь пріоритетних галузей економіки, вирішувати проблеми соціального захисту населення.

1.2 Класифікація доходів Державного бюджету України та їх склад

Стратегія формування доходів бюджетів держави визначається Бюджетним кодексом України, який має відповідати соціально-економічній доктрині держави. Основним джерелом доходів бюджету є ВВП, який створюється працею фізичних осіб та діяльністю суб’єктів господарювання у виробничій сфері [37, с.159]. Якщо для забезпечення суспільних видатків його недостатньо, держава залучає національне багатство, а саме: доходи від приватизації державного майна, від продажу золотовалютного запасу та інших національних цінностей. Причому, підкреслюють А. Глущенко, К. Павлюк, С. Юрій, склад доходів державного бюджету та форми їх мобілізації залежать від системи і методів господарювання та від економічних завдань, які вирішує суспільство на тому чи іншому етапі розвитку [7, с.93; 14, с.73; 37, с.159]. У вигляді таблиці 1.1 ми сформували класифікаційне групування доходів бюджету виведене С.І. Юрій.

Таблиця 1.1 Класифікаційне групування доходів бюджету

Аналізуючи методи наповнення дохідної частини Державного бюджету України, Ю. Хмарук виділяє за джерелами такі доходи: від економічної та іншої діяльності; від зовнішньоекономічної діяльності; доходи, отримані від бюджетного вирівнювання [16, с.7]. Натомість, за бюджетною класифікацією, визначеною ст.9 Бюджетного кодексу України, бюджетні доходи класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

) неподаткові надходження;

) доходи від операцій з капіталом;

) трансферти.

Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори.

Неподатковими надходженнями визнаються:

) доходи від власності та підприємницької діяльності;

) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;

) інші неподаткові надходження.

Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі [6].

Отже, доходами Державного бюджету України є усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено чинним законодавством. Разом з тим, А. Соколовська наголошує, що формування бюджету держави має відбуватися переважно за рахунок податкових надходжень як найбільш надійного джерела його доходів, тоді як зростання в загальній сумі доходів держави неподаткових платежів ускладнює виконання бюджету, знижує ступінь його стабільності [18, с.13]. Досліджуючи реалії вітчизняної фіскальної політики, В. Дем’янишин та С. Юрій основним джерелом формування бюджетних ресурсів визначають податки, сутність яких, у першу чергу, полягає у примусовому відчуженні державою частини новоутвореної вартості [15, с.89; 37, с.159]. Головним джерелом формування державного бюджету визнають податки і А. Крисоватий та А. Луцик [19, с.153], трактуючи їх як важливе джерело радикальних змін.

Таким чином, доходи Державного бюджету є однією із головних інструментів регулювання економіки, бо саме через загальнодержавний центральний фонд здійснюються основні державні функції та завдання. Ключова роль у формуванні дохідної бази Державного бюджету належить податкам. Слід підкреслити, що характерною рисою податків є примусове відчуження державою знову утвореної вартості.

Держава має прибутково регулювати економічні відносини, а це потребує гнучкої податкової політики, яка дає змогу оптимально пов’язати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків. Для цього відповідно для розвитку економіки повинні змінюватися як податкова система, так і методи обрахування й сплати податків.

Прикладом повинне стати податкове законодавство розвинених країн, яке має гнучкий механізм, що чітко реагує на зміни в економіці. Вже набутий досвід показує, що проблема розвитку економіки вимагає комплексності, нерозривності та взаємозв’язку при формуванні фінансів, державних доходів і податкової політики [35, с.108].

2. Аналіз джерел формування доходів державного бюджету україни

2.1 Аналіз податкових та неподаткових надходжень до Державного бюджету України за період з 2014 по 2016 роки

У статті 96 Конституції України встановлено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період, тобто бюджетний період в Україні збігається з календарним роком. Кожен бюджет складається з дохідної і видаткової частин [23]. Для того, щоб проаналізувати динаміку зміни складових доходу Державного бюджету України ознайомимося з доходами державного бюджету, за останні 3 роки - з 2014 по 2016 рр. Нижче буде зроблена спроба обґрунтувати сучасне становище економіки України, що пов’язане з дохідною частиною бюджету.

Отже, розглянемо повну структуру надходжень до Державного бюджету України за період з 2014 по 2016 роки, що представлена в Таблиці 2.1 та порівняємо ці значення з метою застосування їх для подальшого аналізу [11, 12, 13].

Таблиця 2.1 Структура доходів державного бюджету у 2014-2016 років

З вище з’ясованих фактів, ми можемо стверджувати, що податкові та неподаткові надходження відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні доходів Державного бюджету України, оскільки становлять основну їх частину.

Далі розглянемо безпосередньо податкові надходження до державного бюджету за досліджуваний нами період і проаналізуємо їх в таблиці 2.2 [14, 15, 16]

Таблиця 2.2 Аналіз податкових надходжень до державного бюджету України за 2014-2016 рр.

Таким чином до державного бюджету в 2016 році надійшло 502 554 559,6 тис. грн. податкових надходжень, що на 92583680,0 тис. грн., більше відповідного показника минулого року, або на 67,75 % більше ніж в 2014 році. Протягом періоду, що аналізується, зросли обсяги надходжень з майже усіх податкових джерел. Одним із винятків стала рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси надходження від яких до державного бюджету в 2016 році скоротилися на 5330673,6 тис. грн. порівняно з попереднім, та зменшилися на 80,42 % порівняно з 2014 роком. Також в досліджуваному періоді зменшилися показники надходжень від інші податків та зборів, так в 2015 порівняно з 2014 рр. вони зменшилися на 5271253,0 тис. грн, а в 2016 порівняно з 2015 на - 327310,8 тис. грн, і в цілому за три роки зменшилися на 82,74%

Щодо надходжень до державного бюджету від податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, то в цілому їх показники за досліджуваний нами період - 2014-2016 рр., зросли. Так до державного бюджету в 2015 році надійшло на 3375358,6 тис. грн. менше, ніж 2014 року. Проте в 2016 ситуація змінилася, і в порівняні з 2014 дохід від податку на прибуток підприємств зріс на 20,52% або на 8 268 641,4 тис. грн. Що стосується податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, то в 2016 році до бюджету надійшло 61 458 000,0 тис. грн.., що на 44652000 тис. грн.. менше, ніж в 2015, а в порівнянні з 2014 роком на 33,2%. Але це без врахування бюджетних відшкодувань податку на додану вартість, якщо їх відрахувати, то дані надходження становитимуть в 2014 році - 40 419 366,5 тис. грн.., в 2015 році - 41 010 000 тис. грн.., а в 2016 бюджетні відшкодування ПДВ відсутні, і тому сума не зміниться - 61 458 000,0 тис. грн. А отже, по факту надходження від податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, збільшилась в порівнянні з 2015 роком на 20 448 000 тис. грн, а порівняно з 2013 на 52%.

Збільшення надходжень спостерігається і від податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції за три роки на 25 %, хоча в 2016 році порівняно з попереднім - 2015 роком даний показник скоротився на 18025000 тис. грн, що в першу чергу зумовлено зменшенням обсягів імпорту в 2016 р. порівняно з 2015.

Обсяги надходжень з інших податкових джерел за досліджувальний період продемонстрували зростання: податок на доходи фізичних осіб - на 295%; податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів - на 56 %; акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), - на 65%; акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів - на 124 %; рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів - 193%.

Варто відмітити, що особливістю бюджетного процесу в частині формування його доходів є те, що з 1 січня 2016 р. вступили у дію зміни до низки законів податкового характеру, прийняті 25 грудня 2015 р. разомз ЗУ "Про бюджет на 2015 рік". Такі зміни найбільше торкнулися єдиного соціального внеску (ЄСВ), що сплачується роботодавцем. Так розмір ЄСВ знизився з 34,7% - 49,7% до 22%. Максимальна база оподаткування для ЄСВ зросла з 17 розмірів прожиткового мінімуму до 25 розмірів прожиткового мінімуму (34450 грн. з 01.01.2016 р.). Окрім того, варто відзначити, що понижуючий коефіцієнт з єдиного соціального внеску, який був передбачений з 01.01.2016 р. у розмірі 0,6 - скасовано. Податкові зміни також торкнулися транспортного податку, спрощеної системи оподаткування та податку на нерухомість. Очікувалось, що зменшення податкового навантаження на роботодавця сприятиме легалізації частки тіньових доходів, що в свою чергу вплине на розширення бази оподаткування та забезпечить випереджальні темпи росту податкових надходжень до бюджету.

Після аналізу податкових надходжень до бюджету стає необхідним зазначити, що, біля третини доходів бюджетів формується за допомогою неподаткових надходжень, основна відмінність яких від податкових полягає у відсутності при використанні механізмів їхньої мобілізації більшості принципів та підходів, зокрема, рівнозначності, стабільності, обов'язковості, всеохоплюючого характеру тощо. Разом з тим, неподаткові платежі характеризуються певними особливостями, зокрема, мають у більшості випадків цільове призначення, їм притаманний необов’язковий характер, частково зараховуються до доходів бюджетів тих рівнів, державні органи яких проводять їх збирання. Таким, чином, проведемо аналіз для другої групи та прослідкуємо тепер вже їх частку в загальній структурі доходів. На основі даних з таблиці 2.1 ми можемо зробити діаграму із значенням частки неподаткових надходжень у загальній структурі доходів Державного бюджету України за період з 2014 по 2016 роки.

Діаграма 2.3 Частка неподаткових надходжень у загальній структурі доходів Державного бюджету України за період з 2014 по 2016 роки

Отже, частка неподаткових надходжень у загальній структурі доходів Державного бюджету України з кожним наступним роком досліджуваного нами періоду, ставала меншою.

Далі побудуємо гістограму, що відображатиме динаміку зміни неподаткових надходжень (Гістограма 2.4).

Гістограма 2.4 - Динаміка зміни неподаткових надходжень до Державного бюджету за період з 2014 по 2016 роки

Для більш детальнішого аналізу неподаткових надходжень зробимо таблицю аналогічну тій, в якій ми аналізували податкові надходження, за їх видами [14, 15, 16].

Таблиця 2.5 Аналіз неподаткових надходжень до державного бюджету України за 2014-2016 рр.

Таким чином структура неподаткових надходжень у 2014 - 2016 рр. - це доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; власні надходження бюджетних установ та інші неподаткові надходження. Найбільшу частку надходжень забезпечуються доходами від власності та підприємницької діяльності, хоча загальний обсяг таких надходжень в 2016 році порівняно з 2015 роком знизився на 14616655,7 тис. грн. Проте вцілому за три роки зросла на 87%. Їх частка в загальному розмірі неподаткових надходжень також знизиться з 69,92% до 60,97%. Темпи зниження - 24,83%.

Другим джерелом за обсягом неподаткових надходжень є власні надходження бюджетних установ. Їх загальний обсяг зменшився в 2015 порівняно з 2014 на 2774610,1 тис. грн, а в 2016 порівняно з 2015 зріс на - 573980,5 тис. грн, а за досліджуваний період даний показник знизився на 10,36%. Частка в загальному розмірі неподаткових надходжень в 2016 році також зросла на 3,76% з 18,47% до 19,04%. Темпи приросту становили 3,09%.

Значні темпи росту неподаткових надходжень були отримані від адміністративних зборів та платежів і доходів від некомерційної господарської діяльності, що відповідно в 2016 порівняно з 2015 зросли на 1095354,4 тис. грн, а всього за три роки збільшилися на 17,38 %. А їх частка в структурі неподаткових надходжень зросте на 2,03% відповідно з 4,56% до 6,59%. Найбільші темпи зростання серед неподаткових надходжень отримали від інших неподаткових надходжень, що становлять 29,57%. Проте обсяг інших неподаткових надходжень в 2015 році порівняно з 2014 роком знизився на 9303262,3 тис. грн., а в 2016 порівняно з 2015 рр. зріс на 4617780,6, в цілому за три роки відбулося зниження на 30,58%. Але не зважаючи на це, в 2016 році на 3,16% зросла частка неподаткових надходжень у загальній структурі неподаткових надходжень - з 6,27% до 9,43%.

Зниження неподаткових надходжень до бюджету на 2016 р. пояснюється політикою уряду, яка спрямована на послаблення регуляторного тиску на бізнес, що відповідно супроводжується зменшенням кількості дозвільних процедур, ліцензованих видів підприємницької діяльності, перевірок, а відповідно і штрафних санкцій та надходжень від них [7].

Отже, у результаті проведеного нами дослідження можна зробити певні висновки про те, що як податкові, так і неподаткові надходження відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні доходів Державного бюджету України. Від податкових надходжень залежить майже увесь стан сукупних доходів, їх склад переважає над усіма іншими складовими доходів бюджету. Узагальнюючи особливості механізму мобілізації неподаткових надходжень до бюджету доцільно акцентувати увагу на тому, що основною функцією цих надходжень є збалансування бюджету, заповнення недоотриманої частини доходів за рахунок податків. Функція балансування за відсутності податкових надходжень цього виду доходів обумовлена неможливістю держави нагромадити необхідний обсяг надходжень у зв’язку з обмеженими розмірами об’єктів оподаткування. Однак подібна ситуація не може бути оцінена як позитивне явище, оскільки є свідченням низької ефективності діяльності податкових органів у процесі мобілізації податків до бюджету та недоліків діючої системи оподаткування. Не одержуючи необхідної суми податків, держава змушена вишукувати інші джерела формування доходів і, насамперед, у формі неподаткових надходжень. Тобто, неподаткові надходження є своєрідним "гарантом" забезпечення фінансової стійкості держави. Тому доцільно формувати нові підходи до розробки ринкової моделі податкового механізму, який в перспективі забезпечить суттєве зростання обсягів податкових надходжень з одночасним зменшенням неподаткових.

2.2 Аналіз формування доходів від операцій з капіталом та міжбюджетних трансфертів за період з 2014 по 2016 роки

Доходи від операцій з капіталом та міжбюджетні трансферти відіграють не менш важливу роль при формуванні доходів Державного бюджету України, проте їх частка є досить маленькою у загальній структурі. Почнемо наш аналіз з доходів від операцій з капіталом: з даних таблиця 2.1, ми бачимо, що їх частка у структурі доходів Державного бюджету низька, і практично не збільшилася за досліджуваний нами період лишившись на рівні 0,1%. Побудуємо гістограму 2.6, що відображатиме тенденцію зміни даного показника за досліджуваними нами роками відповідно [14, 15, 16].

Гістограма 2.6 Доходи від операцій з капіталом за 2014 - 2016 рр.

Бачимо, що в 2014-2015 спостерігається чітка тенденція до зниження доходів, а вже протягом 2015-2016 років - збільшення, у 2016 році вони становлять 1,27 млрд. грн., що на 0,52 млрд. грн. більше ніж у 2015 р. - 0,75 млрд. грн. Для детальнішого аналізу надходжень доходів від операцій з капіталом до державного бюджету України за 2014-2016 рр. створимо таблицю 2.7 [14, 15, 16]

Таблицю 2.7 Аналіз надходжень доходів від операцій з капіталом до державного бюджету України за 2014-2016 рр.

З таблиці 2.7 видно, що найбільші темпи приросту доходів від операцій із капіталом забезпечують надходження від реалізації державних запасів товарів та становлять в 2016 році 80,56 %. Їх обсяг в 2015 порівняно з 2014 р. зменшився на 268314,0 тис. грн., а в 2016 порівняно з 2015 зріс на 495863,0 тис. грн., що сприяло зростанню даного показника задосліджуваний нами період майже на 26%. Частка надходжень від реалізації запасів товарів з кожним роком зростає, в 2015 на - 21,62 %, а в 2016 на - 5,47 %

Другим джерелом надходжень від операцій з капіталом є кошти від продажу землі і нематеріальних активів, хоча загалом за 2014-2016 рр. він знизився на 78%. В 2015 році порівняно з попереднім роком даний показник знизився на 435183,5 тис. грн., а в 2016 порівняно з 2015 виріс на - 6934,0 тис. грн. Суттєво знизилась і частка від продажу землі і нематеріальних активів, а саме в 2015 на - 22,71%, а в 2016 на - 5,48%

Високі темпи приросту надходжень від операцій з капіталом спостерігатимуться від продажу основного капіталу - 50,0%, хоча їх обсяг в 2016 р. порівняно з 2015 р. зріс на 11572,0 тис. грн, а за весь період збільшився на 71,91%. Відповідно і їх частка в структурі операцій з капіталом в 2016 році зросла, порівняно з 2015 - з 2,22% до 2,23%, а порівняно з 2014 р. - з 1,13 % до 2,23 %.

Найбільші обсяги надходжень від реалізації державних запасів товарів пояснюються політикою держави щодо формування та управління певними видами товарів з метою регулювання внутрішнього попиту та цін на певні види товарів. У першу чергу це стосується зернових. Низькі обсяги доходів від операцій з капіталом у загальній структурі доходів бюджету зумовлені відсутністю ринку землі та нерозвиненістю ринків як матеріальних так і нематеріальних активів.

Проаналізувати залишилося одну групу надходжень - офіційні трансферти. З таблиці 2.1 ми бачимо, що їх частка в загальній структурі надходжень до бюджету становить 0,1, 0,3 та 0,2 % відповідно в 2014, 2015 та 2016 р., тобто загалом за досліджуваний період вона зросла на 0,1 %.

До структури офіційних трансфертів належать: реверсна дотація та трансферти урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій. Для їх аналізу побудуємо діаграму обсягів офіційних трансфертів за період 2014-2016 рр.

Діаграма 2.8 Обсяг офіційних трансфертів за 2014-2016 рр.

З діаграми 2.8 ми бачимо, що обсяги офіційних трансфертів в 2016 році порівняно з 2015 майже не зросли - лише на 0,01 млрд. грн, а в 2015 порівняно з 2014 збільшились на - 0,43 млрд. грн. Найбільшу частку надходжень у структурі офіційних трансфертів становлять трансферти урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій, яка відповідно зросла в 2016 році порівняно з попереднім на 6,09% - з 57,72% до 63,81%. Темпи приросту в 2016 році обсягу трансферти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій становлять 10,66%. Загальний обсяг таких трансфертів в 2016 році порівняно з 2015 роком зріс на 0,53 млдр грн, з 4,97 млдр грн до 5,5 млдр грн. А в 2015 порівняно з 2014 роком він навпаки знизився на 0,23 млрд грн, з 5,20 млрд грн до 4,97 млрд грн. Обсяг реверсних дотацій знизиться в 2016 році порівняно з 2015 роком на 0,52 млрд грн, з 3,64 млрдгрн до 3,12 млрд грн. А в 2015 р. порівняно з 2014 роком зріс на 0,66 млрд грн, з 2,98 млрд грн до 3,64 млрд грн. Їх частка в загальних обсягах офіційних трансфертів в 2016 році знизилась на 6,09% - з 42,28% до 36, 19%. Темпи зниження обсягу реверсних дотацій в 2016 році є від’ємними і становлять - (-14,29%). Зниження обсягів реверсних трансфертів у структурі офіційних трансфертів пояснюється політикою децентралізації, яка супроводжується передачею значних повноважень органам місцевого самоврядування із збільшенням податкових надходжень місцевим бюджетам за рахунок перерозподілу на їх користь частки податкових доходів. Зростання обсягів трансферти урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій зумовлено бажанням урядів іноземних країн надати підтримку Україні в її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет у військовому конфлікті на сході країни [30, с.112].

Отже, на основі проведеного аналізу з 2014 по 2016 роки, можна зробити певні висновки щодо формування доходів Державного бюджету України. До їх основного складу входять крім податкових та неподаткові надходження, ще і доходи від операцій з капіталом та офіційні трансферти. Ми переконалися в тому, що кожна із цих складових так чи інакше впливає на загальну структуру доходів бюджету, проаналізувавши вміст кожної у сукупній сумі доходів. Так, найбільшу частку у доходах бюджету становлять податкові платежі, на другому місці - неподаткові надходження, а інші 2 групи весь час коливаються між собою: то одна, то інша перевищує. В останні роки виявилася тенденція до зменшення надходжень до бюджету від операцій з капіталом, та практично не змінилися надходження від офіційних трансфертів.

Крім цього, варто зазначити, що основними проблемами формування доходів Державного бюджету України є неефективне бюджетне планування й прогнозування, на функціонування яких впливають ряд чинників: значні масштаби тіньового сектору економіки, інфляція та інфляційні очікування, нестабільність правового поля і неузгодженість законодавчих норм, неточність та часта змінюваність вхідних прогнозних параметрів, також до проблем відносимо високий рівень тінізації економіки, причинами поширення якого є хронічний дефіцит бюджету, збитковість легального підприємництва та корупція.

3. Шляхи оптимізації формування доходної частини бюджету україни

3.1 Пропозиції щодо вдосконалення чинної системи доходів Державного бюджету України

Підсумовуючи попередні розділи, ми можемо зробити висновок, що одним з основних інструментів державного регулювання соціально-економічних процесів в ринкових умовах є бюджет. Державний бюджет потребує чіткого правового оформлення, адже він тісно пов'язаний з правовими відносинами. Однак, як показує аналіз чинного законодавства в Україні, в останні роки в сфері державних фінансів спостерігається повна відсутність правових гарантій з боку держави. Великою проблемою є надмірна централізація фінансових ресурсів у державному бюджеті. Їх децентралізація має відбуватися не перерозподілом коштів державного бюджету, як законодавчим закріпленням джерел бюджетних доходів територіальних громад, а завдяки докорінній зміні підходу до правової регламентації управління державним бюджетом [21, с.85]

Основний фінансовий план країни розробляється на основі планових показників та наявної дохідної частини, тому важливо її реальне визначення та повне виконання. В підгрунтя мають бути покладені об'єктивні оцінки прогнозних макроекономічних показників. Отже, при розробці державного бюджету доцільно враховувати наступне:

річні проекти повинні складатися тільки на основі існуючої податкової бази;

поступове впровадження нових податкових змін, що особливо стосуються значного скорочення надходжень до бюджету;

поступове скасування податкових пільг з переходом до диференційованої сплати податків у відповідних областях;

проста і доступна система оподаткування, контроль за дотриманням сплати податків [32, с.104].

Пошук шляхів забезпечення стабільності надходжень до державного бюджету необхідно здійснювати через призму аналізу та оцінки політики державних доходів, ефективності суспільно-економічних відносин і фінансово - економічних реформ. Цю проблему треба розглядати і оцінювати з урахуванням об'єктивних економічних законів суспільного розвитку та суспільного відтворення з обох сторін. По-перше, це оперативні завдання і зобов'язання держави по забезпечення виконання доходів бюджету відповідно до затверджених показниками бюджету на відповідний бюджетний рік. В такому разі відбувається процес виконання планових зобов'язань шляхом мобілізації надходжень до бюджету. По-друге, це довгострокова програма визначення стратегії політики державних доходів, забезпечення стабільності джерел їх надходження, визначення напрямків розвитку та тенденцій приросту доходів бюджету і загальнодержавних цільових фондів за рахунок інтенсивних і екстенсивних факторів впливу [17, с.112-113]. Попри деякі позитивні результати у виконанні показників мобілізації надходжень, податків, зборів і обов'язкових платежів у 2014-2016 рр. не було досягнуто якісного і реального виконання доходів бюджету в розрізі всіх платежів. На результати виконання показників бюджету вплинули як об'єктивні, так і суб'єктивні чинники.

Ми з'ясували, що на систему доходів Державного бюджету України постійно впливають зміни бюджетного законодавства, економічний розвиток країни, економічні кризи, адаптації міжнародного досвіду ведення бізнесу та багато інших чинників. Тому доцільно буде виділити основні завдання розбудови вітчизняної ринкової економіки, які забезпечать безпосередній вплив на формування системи доходів Державного бюджету України (табл.3.1) [36].

Таблиця 3.1 Вплив стратегічних напрямів розбудови ринкової економіки на формування дохідної частини Державного бюджету України

Крім цього на основі досліджених показників структури доходів Державного бюджету України ми прийшли до висновку, що основну частку складають податкові надходження, то вдосконалення діючої системи оподаткування буде мати найбільш вагомий вплив на подальше поліпшення системи доходів державного бюджету. На даний момент ця система потребує перенесення центру ваги з фіскальної функції (полягає в тому, що податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету для задоволення потреб суспільства) до регулюючої (через неї здійснюється регулювання державою виробництва та споживання). Тому необхідно проаналізувати відсоток доходів державного бюджету країни у структурі ВВП [18].

Таблиця 3.2 - Частка доходів Державного бюджету України 2014-2016 рр. у загальній структурі ВВП

Тобто, проаналізувавши відсоток доходів державного бюджету країни 2014-2016 рр. у структурі ВВП, ми визначили тенденцію до зниження цієї частки в 2016 році порівняно з 2015 роком - від 26,1 % у 2015 році до 25,5% у 2016 році, відповідно зменшення відбулося на 0,6%. А в 2015 році порівняно з 2014 роком, навпаки спостерігається збільшення даної частки з 24,1% в 2014 р. до 26,1 % в 2015 р., відповідно підвищення відбулося на 2%. Це свідчить про те, що в 2015 р. порівняно з 2014 роком відбулося значне податкове навантаження на платників податків, і, навпаки, в 2016 році порівняно з 2015 роком - відбулося зниження рівня оподаткування в країні для певних категорій платників податків.

Для визначення стратегічних напрямків реалізації державних доходів та забезпечення їх передбачуваності та реальності бюджету вважаємо за доцільне розробити Концепцію управління державними доходами в системі здійснення економічних реформ відповідно до європейських стандартів розвитку ринкових відносин. При цьому однією з причин наявності реальних планових показників доходів бюджету і неефективності його податкового законодавства в процесі виконання бюджету можна назвати цілий ряд причин і факторів впливу. Однак найважливішим з них є відсутність системного, концептуального підходу в підготовці і реалізації принципів політики доходів бюджету. У 2014 Міністерство фінансів мало можливість створити єдиний підрозділ міністерства, який комплексно вирішував питання доходів бюджету і податкової політики, зокрема:

підготовку законопроектів з питань податкового законодавства;

планування доходів бюджету відповідно до чинного податкового законодавства;

аналіз і контроль за дотриманням чинного фінансового законодавства в процесі виконання закону про Державний бюджет України на певний рік;

підготовку змін до податкового законодавства відповідно до виявлені недоліків і негативних наслідків чинного податкового законодавства [21].

Такий комплексний підхід сприятиме єдиному і ефективному підходу до вирішення питання щодо формування доходів бюджету. Для цього необхідно створити в Міністерстві фінансів єдиний підрозділ, який би займався питанням доходів державою і податковою політикою. Це допоможе забезпечити єдність і політики державних доходів і політики соціально-економічного розвитку. Їх розробка, планування, розгляд, затвердження та виконання повинно відбуватися в комплексі і одночасно в контексті схваленої Верховною Радою України Програми діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до ст.85 Конституції України [6]. Необхідно внести обґрунтовані зміни до Податкового кодексу, здійснити підготовку і прийняття Митного кодексу, Закону про управління державним боргом, інших нормативно-правових актів у напрямку забезпечення їх ефективності та стимулювання зростання ефективності виробництва, легалізації, приросту і прискорення кругообігу капіталу, здійснення здорової конкуренції і державної підтримки соціально важливих вітчизняних виробництв.

Щодо пропозиції вдосконалення чинної системи доходів Державного бюджету України, то оскільки в структурі доходів Державного бюджету України основну частку складають податкові надходження, то вдосконалення діючої системи оподаткування буде мати вагомий вплив на подальше поліпшення системи доходів державного бюджету. Необхідність вдосконалення податкової системи України очевидна. В даний час ця система вимагає перенесення центру ваги з фіскальної функції до функції регулюючої [37].

З огляду на досвід проведення податкових реформ у розвинених країнах, можна запропонувати наступні заходи - вдосконалення податкової системи України:

основним податковим платежам необхідно надати більшої еластичності в плані диференціації ставок податків, скорочення пільгового оподаткування, гармонізації податків на споживання з податками на особисті доходи і прибуток підприємств. Мається на увазі, що податки повинні доповнювати один одного з метою досягнення рівномірного податкового навантаження, оптимального перерозподілу коштів між окремими соціальними групами і територіями;

кардинальних змін заслуговує чинний в Україні порядок справляння податків на споживання; тут мова йде перш за все про податок на додану вартість, з якого майже 50% платників мають пільги, що деформує вартісні пропорції в доходах громадян і може мати негативні соціальні наслідки. На нашу думку, необхідно якомога більше скоротити число пільгових категорій з одночасним зниженням ставки податку на додану вартість;

враховуючи світовий досвід потребує вдосконалення амортизаційна політика в Україні: передбачене законодавством оподаткування капітального доходу від індексації вартості основних фондів, недостатньо диференційована шкала норм прискореної амортизації для основних фондів третьої групи, застосування понижувального коефіцієнта амортизаційних відрахувань, спроби узаконити перерахування до бюджету частини амортизації - все це значно гальмує реальні інвестиції;

імплементація досвіду розвинених країн переконує, що фінансові пільги найчастіше надаються на умовах податкового кредиту. Виходячи з цього можна запропонувати впорядкування податкових пільг в Україні: пільги не повинні бути особистими (надаватися окремим платникам), вони повинні мати цільовий характер. Суми, отримані підприємствами від відрахувань з податкової бази, а також зменшення податкового зобов'язання мають розглядатися як субсидії і використовуватися на законодавчо встановлені цілі. Досягнення позитивних результатів у реальному секторі економіки можливо при вирішенні проблем, пов'язаних з формуванням бюджетних коштів. Нормальний відтворювальний процес може існувати тільки за умови наявності відповідних фондів накопичень і потреб. Ці доходи безпосередньо пов'язані з процесом формування бюджету [23].

Становлення самостійності української держави, перехід економіки з планових основ господарювання на ринкові вимагають нових підходів до формування її соціально-економічної стратегії і розробки законодавчої бази, спрямованої на досягнення стратегічних завдань. Вивчення досвіду законотворчості в розвинених країнах Заходу і перенесення цієї практики в Україні, ми вважаємо не завжди доцільним, а в деяких випадках, шкідливим, оскільки просте копіювання законодавства розвинених країн і їх автоматичне перенесення в Україну, не враховуючи про цьому ті особливі притаманні тільки нашій державі економічні умови, не буде ефективним, а тому вимагає розробки власної економічної системи ринкового типу, власної законодавчої бази, специфічних для України. Вітчизняне законодавство в галузі економіки, включаючи бюджетне, доцільно формувати з урахуванням наступних умов:

наукове обґрунтування, що базується на всебічному врахуванні об'єктивних економічних законів і закономірностей розвитку суспільства;

врахування особливостей сучасного стану соціально-економічного розвитку країни, історичного досвіду, природно-кліматичних, географічних, екологічних, демографічних умов, національних традицій, менталітету народу, умов внутрішньої і міжнародної обстановки тощо;

вивчення і використання попереднього досвіду господарського і фінансового будівництва національної економіки;

облік помилок інших держав при формуванні окремих напрямів економічної політики;

використання системного комплексного підходів при формуванні всіх напрямів реалізації принципів економічної політики і розробці законодавства тощо [37].

На сучасному етапі розвитку економіки незалежної України в цілому, і бюджетної системи зокрема, важливим питанням є розвиток і вдосконалення формування Державного бюджету за доходами. Тому пріоритетним напрямом у цій сфері стає використання світового досвіду формування бюджету і пошук можливостей для його впровадження в Україні.

Висновки

Державний бюджет є важливим інструментом економічного регулювання, макроекономічної стабілізації, економічного зростання країни та забезпечення виконання державою своїх функцій. Аргументовано, що за допомогою бюджетних коштів через перерозподільчі процеси (між суб’єктами всіх форм власності, населенням та державою) здійснюється: вирішення соціальних, демографічних, екологічних, культурних питань; рівномірне забезпечення функціонування всіх територій країни; фінансування органів державного управління, обороноздатності; стимулювання розвитку економіки в цілому. Тому від рівня організації та ефективності фінансової політики уряду залежить добробут населення, фінансова стабільність держави та її економічний розвиток, що є важливими питаннями в умовах розбудови ринкової економіки в Україні. Від 2000 року бюджет в Україні поділяється на загальний та спеціальний фонди для забезпечення цільового використання коштів. Функціонування спеціального фонду Державного бюджету України визначає потребу в законодавчому закріпленні джерел формування фонду і доведення доцільності його існування.

В результаті проведеного аналізу, ми дійшли висновку, що ефективно виконувати свої функції держава може, забезпечивши формування достатньої дохідної частини бюджету. З’ясували, що доходами бюджету є всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачене чинним законодавством України. Під доходами Державного бюджету ми визначили сукупність грошових відносин, що є частиною внутрішньо-валового ВВП і використовується державою для здійснення свої функцій. Основними методами формування доходів країни є продуктивна діяльність, доходи від державного майна та ресурсів, податкові надходження, позичені державою кошти та емісійний дохід. Різновидами державних доходів є: частина прибутку державних підприємств, компенсаційні доходи (відрахування на геологорозвідувальні, дорожні роботи тощо), доходи від приватизації, орендна плата, доходи від корпоративних прав, платежі за ресурси, концесії, податки, зовнішні та внутрішні позики, емісійний дохід. Основними джерелами формування доходів є ВВП, зовнішні надходження і національне багатство. Застосування державою різноманітних методів та засобів формування й мобілізації державних доходів сприятиме становленню та розвитку ефективної податкової системи ринкового типу. Ефективне збалансування доходів та видатків підвищує соціально-економічне становище країни, отже, доходи, у свою чергу, є суттєвим інструментом, що застосовується для покриття державних видатків [36].

Нами було здійснено дослідження основних складових елементів доходів Державного бюджету та їх аналіз. Ми переконалися в тому, що більше 80 % у загальній структурі надходжень державного бюджету за період 2014-2016 рр. займають саме податкові, частка яких постійно зростала. На основі проведеного аналізу з 2014 по 2016 роки, можна зробити певні висновки щодо формування доходів Державного бюджету України. До їх основного складу входять крім податкових та неподаткові надходження, ще і доходи від операцій з капіталом та офіційні трансферти. Ми переконалися в тому, що кожна із цих складових так чи інакше впливає на загальну структуру доходів бюджету, проаналізувавши вміст кожної у сукупній сумі доходів. Так, найбільшу частку у доходах бюджету становлять податкові платежі, на другому місці - неподаткові надходження, а інші 2 групи весь час коливаються між собою: то одна, то інша перевищує. В останні роки виявилася тенденція до зменшення надходжень до бюджету від операцій з капіталом, та практично не змінилися надходження від офіційних трансфертів. Проаналізувавши динаміку зміни доходів бюджету, стало зрозуміло, що на них впливає велика сукупність макро- та мікроекономічних факторів, які щороку змінюють рівень участі кожного структурного елемента у загальній системі.

Отже, підсумовуючи вище наведені фактичні дані, робимо висновок, що для підвищення доходів Державного бюджету України необхідно, перш за все, удосконалювати чинну систему оподаткування, вносити певні зміни щодо порядку справляння доходів та їх ефективного використання.

Провівши лінійно-регресійний аналіз доходів бюджету держави, визначено, що основними чинниками впливу на формування дохідної частини Державного бюджету України є зміна реального ВВП, динаміка індексу споживчих цін та динаміка курсу валют. Зауважено, що монетарна політика також відіграє важливу роль у формуванні доходів бюджету. Дослідження показало негативний вплив тінізації економіки на формування системи доходів державного бюджету [4].

Виокремивши недоліки функціонування системи доходів Державного бюджету України, виділено потребу в організації дієвої системи регуляторних органів. Рекомендовано проводити стабільну бюджетну політику (зокрема вчасне прийняття закону про Державний бюджет України та законів, які впливають на податкову систему України); посилити наукову обґрунтованість планових показників та їх узгодження між міністерствами; запровадити узгодження програми соціально-економічного розвитку держави з плануванням бюджету; розробити та дотримуватися бюджетної стратегії. Вагомим фактором для збалансування системи доходів є коригування її з видатковою частиною. Визначено важливість розвитку інноваційних технологій, залучення інвестицій в економіку та обґрунтованої державної політики щодо витрат, дефіциту бюджету і політики формування дохідної частини Державного бюджету України. Щодо детінізації економіки, запропоновано першочергово встановити ефективний контроль за рухом бюджетних коштів, порушенням митних правил, контрабандою, корупцією та видачею нелегальних заробітних плат, що забезпечить зниження дотацій з Державного бюджету України та зростання його дохідної частини [31].

Відзначено зміну податкової політики, яка суттєво впливає на формування системи доходів Державного бюджету України. Тому в частині розгляду бюджетної стратегії держави запропоновано виокремити податкову стратегію, що вплине також на розвиток економіки країни.

З метою забезпечення сталої тенденції зростання доходів бюджету необхідно ввести механізм стимулювання інтересів територій по розширенню податкової бази та забезпечення легалізації "тіньових" доходів шляхом, по-перше, забезпечення стабільності бази доходів бюджету територій при визначенні трансфертів протягом 3-5 років; по-друге, по-виробництву диференційованого (стимулюючого) підходу обліку приросту відповідної бази доходів при визначенні на наступні 3-5 років трансфертів для відповідних територій.

Одним з головних напрямків пошуку резервів забезпечення стабільного надходження платежів і приросту доходів бюджету залишається реалізація важливого принципу побудови бюджетних відносин розмежування і закріплення податків, зборів і обов'язкових платежів за окремими ланками (рівнями) бюджетної системи.

Також важливо відмітити необхідність вдосконалення податкової системи України. В даний час ця система вимагає перенесення центру ваги з фіскальної функції до функції регулюючої.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

. Бюджетний кодекс.

. Богомазова В.М. Деякі підходи до прогнозування податкових надходжень до бюджету / В.М. Богомазова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - № 9. - С.79-84.

. Бойко С.В. Статистичне вивчення доходів Державного бюджету України / С.В. Бойко // Статистика України. - 2008. - № 2. - С.39-44.

. Біла О.Г. Фінанси: навчальний посібник / О.Г. Біла, І.Р. Чуй; Мін-во освіти і науки України. - Львів: "Магнолія 2006", 2010. - 390 с.

. Бюджетний кодекс України: Офіційне видання / Україна. Верховна Рада - К.: Парламентське вид-во, 2010. - 1778 с.

. Бюджетний щоденник на 2016 рік [Електронний ресурс] Режим доступу - feao.org.ua/products/the-2016-budget-diary/. - Назва з екрану

. Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2016 рік [Електронний ресурс] / Рахункова палата України // Офіційний сайт. - Режим доступу: http://www.acrada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/1462353. - Назва з екрану.

. Владимиров К.М. Бюджетна система: навчальний посібник / К.М. Владимиров, Л.О. Абсава, Л.В. Владимирова, Т.К. Мінза; Мін-во освіти і науки України. - К.: Кондор, 2009. - 220 с.

. Дем’янишин В.Г. Теоретична концептуалізація і практична реалізація бюджетної доктрини України: монографія / В.Г. Дем’янишин. - Тернопіль: ТНЕУ, 2008. - 496 с.

. Доходи Державного бюджету 2014 рік [Електронний ресурс] / Електронна онлайн бібліотека // Офіційний сайт. - Режим доступу: http://ualib.com.ua/br_5225.html. - Назва з екрану.

. Доходи Державного бюджету 2015 рік [Електронний ресурс] / Українські підручники онлайн. - Режим доступу: http://pidruchniki. ws/14821111/finansi/dohodi_derzhavnogo_byudzhetu. - Назва з екрану.

. Доходи Державного бюджету України 2016 [Електронний ресурс] / Наукова бібліотека України // Офіційний сайт. - Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/libs/. - Назва з екрану.

. Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 № 719-VII [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/719-18. - Назва з екрану

15. Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 № 80-VIII [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/80-19 <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80-19>. - Назва з екрану

. Закон України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 № 928-VIII [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/928-19 <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/928-19>. - Назва з екрану

. Єпіфанов А.О. Бюджет - головна ланка фінансів держави: монографія / А.О. Єпіфанов, І.І. Дьяконова, І.В. Сало. - Суми: УАБС НБУ, 2010. - 201 с.

. Інформація про стан виконання Зведеного і Державного бюджетів України за 2016 рік [Електронний ресурс] / Міністерство Фінансів України // Офіційний сайт. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=192265&cat_id=7744 0. - Назва з екрану.

. Карлін М.І. Бюджетна система України: навчальний посібник / М.І. Карлін; Мін-во освіти і науки України. - К.: Знання, 2008. - 428 с.

. Карлін М.І. Проблеми формування дохідної бази спеціального фонду Державного бюджету України та шляхи її розв’язання / М.І. Карлін // Фінанси України. - 2010. - № 3. - С.13-22.

. Клівіденко Л.М. Вплив доходів Державного бюджету на соціально-економічний розвиток України / Л.М. Клівіденко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - № 6. - С.46-49.

. Кириленко О.П. Модернізація місцевих фінансів України в умовах економічних і соціальних трансформацій: монографія / За ред. О.П. Кириленко. - Тернопіль: "Економічна думка", 2008. - 376 с

. Конституція України вiд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР (від 25.01.2012 р.) / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1% 80.

. Лютий І.О. Державний кредит та боргова політика України: Монографія / Лютий І.О., Зражевська Н.В., Рожко О.Д. - К.: ЦУЛ, 2008. - 352 с

. Мазур В.Л. Нереалізовані можливості наповнення бюджету України / В.Л. Мазур // Економіка України. - 2012. - № 11. - С.38-48.

. Момотюк Л. Є. Основні напрями стандартизації статистики Державного бюджету України / Л. Є. Момотюк // Статистика України. - 2011. - № 4. - С.67-73.

. Мотузка О.М. Статистичний аналіз доходів державного бюджету України / О.М. Мотузка // Статистика України. - 2015 - №1 - с.23-27

. Наукова періодика України [Електронний ресурс] / Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського // Офіційний сайт. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/. - Назва з екрану.

. Огонь Ц.Г. Транзитний потенціал та доходи бюджету України / Ц.Г. Огонь // Вісник Української академії банківської справи. - 2011. - № 2. - С.32-38.

. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України: навчальний посібник / Ю.В. Пасічник; Мін-во освіти і науки України. - К.: ЗнанняПрес, 2006. - 607 с.

. Пилявець В.М. Фінанси: Навч. посібник В.М. Пилявець, М.Т. Пилявець, - К.: Аграрна освіта, 2010

. Пропозиції щодо вдосконалення чинної системи податкових доходів Державного бюджету України [Електронний ресурс] / Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками. - Режим доступу: http://www.lexline.com.ua/? go=full_article&id=965. - Назва з екрану.

. Романенко О.Р. Фінанси: навчально-методичний посібник/ О.Р. Романенко, С.Я. Огородник, М.С. Зязюн, А.А. Славкова; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: КНЕУ, 2006. - 387 с.

. Романенко О.Р. Фінанси: підручник / О.Р. Романенко; Мін-во освіти і науки України. - К.: ЦНЛ, 2006. - 312 с.

. Романенко О.Р. Фінанси: підручник. - 4-те видання. - К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 312 с.

. Сідельникова Л. П Науково-теоритичне підгрунття концепції формування доходів державного бюджету / Вісник Криворізького економічного інституту КНУ // №1 - 2013. - с.105-109

. Хмарук Ю.В. Формування системи доходів державного бюджету України в умовах розбудови ринкової економіки / Автореферат // Ю.В. Хмарук. - Львів - 2011

. Юрій С.І. Фінанси: навчальний посібник / С.І. Юрій, В.М. Федосов; Мін-во освіти і науки України. - К.: Знання, 2008. - 611 с.

. Юрій С.І. Казначейська система: підруч. / С.І. Юрій, В.І. Стоян, О.С. Даневич. - 2-ге вид. - Тернопіль: Карт-бланш, 2006. - 818 с.