єктивної істини.
Основні методи сприйняття та фіксації інформації, що характеризує такий акт людської діяльності, як злочин, аналогічні методам, що використовуються в інших сферах діяльності для виявлення й обробки однорідної за своєю фізичною природою інформації.
На шляху реалізації Концепції Національної програми інформатизації, а також Наказу МВС України «Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України», Наказу Держкомстату України «Про затвердження концепції інформатизації органів державної статистики», Плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки»4], актуальне постійне вдосконалення роботи з обліковою інформацією, отриманою з місця події.
Певним досягненням можна вважати те, що у 2011 р. Головним слідчим управлінням МВС України забезпечено функціонування відомчого сайту, доступ до якого мають усі слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, на якому розміщуються нормативні акти, методичні рекомендації, бланки процесуальних документів, інша інформація, необхідна для практичної діяльності.
З метою належної взаємодії Генеральної прокуратури України та МВС України щодо обміну інформацією з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та інформаційних систем органів внутрішніх справ діє спільний наказ цих двох відомств. Згідно з наказом, Генеральна прокуратура України надає МВС України відомості з ЄРДР про правопорушення, що виявлені або провадження за якими здійснюється працівниками органів внутрішніх справ, осіб, яким вручено повідомлення про підозру і стосовно яких закінчено досудове розслідування в кримінальному провадженні, у форматі атрибутів.
Відповідно до змісту положень нового кримінального процесуального законодавства, основна роль у проведенні оперативно-розшукових заходів і обрання напрямів пошуку криміналістичної інформації відводиться слідчому.
Так, більшість слідчих не володіють інноваційними методами отримання інформації, щоє однією з перешкод розслідування тяжких, особливо тяжких і резонансних злочинів, а для підвищення ефективності діяльності слідчих необхідно вдосконалити наявну підготовку з функціонування інформаційних систем, локальних і глобальних мереж звязку, організації обробки інформаційних потоків.
На основі криміналістичної інформації слідчий вимальовує картину вчинення злочину й вибудовує модель розслідування кримінального провадження. Результати слідчої діяльності переважно залежать від масиву отриманої інформації (криміналістичного, опе- ративно-розшукового характеру).
Питання вдосконалення сучасних кримінальних обліків постійно перебуває на поверхні наукових дискусій. Повсякчасно це питання стає предметом обговорення на численних науково-практичних конференціях і семінарах. компютерний правоохоронний криміналістичний інформаційний
Більш детальне вивчення питань дослідження можливе за допомогою методів інтервювання, тестування та анкетування.
З метою збирання емпіричного матеріалу для дослідження застосовувались методи конкретно-соціологічних досліджень - анкетування слідчих, прокурорів, суддів, слідчих суддів, експертів (спеціалістів), поліцейських і викладачів вишів із десяти областей України, завдяки чому можна зробити певні узагальнення.
Із цією метою нами розроблено відповідні цільові анкети, за якими на базі Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету за темою «Інформаційно-аналітичне забезпечення початкового етапу досудового розслідування» проведено відповідне анкетування.
Анкетування проводилось у письмовій формі за допомогою попередньо підготовлених бланків із питаннями. Треба відмітити, що анкетування відрізняється високою оперативністю, можливістю проведення масових досліджень.
Нами запропоновано відповісти на такі питання: «Якими способами рекомендується збирати докази?», «Які види обліку інформації з місця події Ви застосовуєте на практиці?», «Якими б категоріями обєктів Ви доповнили кримінальні обліки?», «Які види обліку інформації з місця події Ви застосовуєте на практиці?», «Які види обліків сучасної системи кримінальної реєстрації, на Вашу думку, більш актуальні в майбутньому?», «Які види обліків сучасної системи кримінальної реєстрації, на Вашу думку, потребують автоматизації за допомогою створення програмного забезпечення?», «Які види обліків є найбільш інформаційними для проведення експертиз і спеціальних досліджень?», «Які, на Вашу думку, шляхи покращення системи кримінальної реєстрації?», «На якій стадії кримінального процесу Ви частіше звертаєтесь до обліків?», «По яких категоріях злочинів криміналістичні обліки відсутні?», «Чи є необхідність систематизувати обліки?», «Чи доцільно для більш повного розширення та систематизації інформації створення баз даних із занесенням матеріалів?», «Із яких процесуальних джерел Ви отримуєте первинну інформацію щодо вчиненого злочину?», «Чи зверталися Ви до криміналістичних обліків з метою отримання інформації під час провадження слідчих дій?», «Які, на Вашу думку, існують особливості використання в розслідуванні інформації, отриманої з обліків, в порівнянні з іншими джерелами?», «Наскільки важливе сучасне обєднання обліків у єдині банки даних?», «Як часто за Вашою вимогою експерти (спеціалісти) залучаються до оцінювання доказів, визначення напрямів їх застосування?», «Які шляхи вдосконалення та систематизації інформації про стан кримінального провадження?», «Які Ваші пропозиції щодо оптимізації роботи з інформаційно-аналітичним забезпеченням?», «Які проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення та кримінальної реєстрації, на Вашу думку, потребують наукового дослідження?», «З яких джерел Ви отримуєте інформацію про внесені зміни до Єдиного реєстру досудових розслідувань?», «Чи необхідний працівникам експертної служби доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань?», «Наскільки, на Вашу думку, повною та вичерпною є інформація отримана з інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України «АРМОР»?», «Чи задовольняє вас інформація, подана в ЄРДР та АРМОР?», «Наскільки, на Вашу думку, повно досліджується матеріальна обстановка місця події з метою отримання максимальної інформації про вчинений злочин?», «Наскільки, на Вашу думку, протоколи слідчих (розшукових) дій відображають інформацію стосовно вчиненого злочину?», «Які, на Вашу думку, існують особливості використання в кримінальному провадженні інформації, отриманої з обліків, в порівнянні з іншими джерелами?», «Наскільки обєктивним і правильним має висування версій спеціалістом (криміналістичних версій) під час огляду місця події?», «Як часто Ви берете участь за вимогою експертів в оцінюванні доказів, визначенні напрямів їх застосування?», «Наскільки важливе сучасне обєднання обліків правоохоронних органів у єдині банки даних?», «Чи є доцільним створення Єдиного інформаційно-аналітичного центру як окремого структурного підрозділу МВС України?», «Наскільки безпечним був би доступ до всього арсеналу інформації за наявності кодованого шляху до доступу певних органів, структур чи осіб?», «Які проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення та кримінальної реєстрації, на Вашу думку, потребують наукового дослідження?»
Отже, ми опитали слідчих, прокурорів, суддів, слідчих суддів, експертів (спеціалістів), поліцейських і викладачів вишів із десяти областей України, що дало можливість зробити певні узагальнення.
Висновки з проведеного дослідження. На завершення зазначимо, що запровадження запропонованої нами нової моделі інформаційно-аналітичного забезпечення досудового розслідування у вигляді Єдиної інформаційно-довідкової системи (інформаційно-пошукової та облікової системи «ПОМІЧНИК») Єдиного інформаційно-аналітичного центру МВС України й подальше вдосконалення системи дадуть змогу оптимізувати роботу з кримінальними обліками, взаємодію окремих підрозділів органів внутрішніх справ і поліції, співробітників на всеукраїнському та міжнародному рівнях та інших органів.
Сприятиме вирішенню, крім традиційних завдань, які стоять перед кримінальними обліками, ще й ідентифікаційних (наприклад, реєстрація всього населення), інформаційно-допоміжних тощо завдань.