Періодизація розвитку англійської мови та її діалекти. Вплив різноманітних мов на формування англійської мови. Лінгвістичні відмінності та особливості діалектів

Курсовий проект

Періодизация розвитку англійської мови та її діалекти. Вплив різноманітних мов на формування англійської мови. Лінгвістичні відмінності та особливості діалектів

Вступ

англійський діалект мова лінгвістичний

На сучасному етапі розвитку суспільства англійська мова стала не тільки мовою міжнародного спілкування, але й глобальною у світі. Вона сформувалася у вигляді національних і територіальних варіантів, відомих під назвою New Englishes та World Englishes [38, c 57.], кожен з яких складає соціально-комунікативну систему, що покликана для забезпечення спілкування її носіїв. Відмітимо, що наразі англійська мова стала мовою глобального спілкування, тобто відбулась "глобанглізація" земної кулі.

У зв’язку з цим останнім часом інтерес дослідників підвищився до питань функціонування англійської мови як основного засобу міжмовного спілкування, [5, с. 63], детального вивчення та опису існуючих варіантів і різновидів англійської мови, включаючи дослідження взаємодії фонетичних та контактуючих систем (див., праці О.Р. Валігури, Т.О. Бровченко, Д.С. Бородіної, Ю.М. Захарової, Т.М. Корольової, В.Ю. Кочубей, М.М. Кубланової, Є. А. Устиновича, Hung, Murray, Toivanen, Zampini).

Історичний розвиток мови - безперервний процес без різких стрибків або швидких перетворень. Тому будь-яка періодизація, яку пропонують вчені-лінгвісти, може здатися штучною. Однак, при вивченні історії будь-якої мови неможливо обійтися без поділу його на певні періоди і часові відрізки, тому що цілком очевидно, що мова в кожен даний період свого розвитку має особливі якісними ознаками, особливою структурою, що і дає право говорити про певний період його розвитку. Традиційно прийнята наукова періодизація англійської мови ділить його на три періоди: aнглосаксонський (Old English - OE), среднеанглийский (Middle English - ME) і новоанглийский (New English - NE).

Сучасна мова - це продукт тривалого історичного поступу, де мова піддається різнобічним змінам, обумовленими різними причинами. Зміни зачіпають усі сторони лінгвістичної структури. Історичний розвиток кожного рівня залежить від конкретних причин і умов, стимулюючих зрушень в лексичному складі мови, у його фонетичный організації, у його граматичному ладі.

Історія мови розкриває все, що відбувалося у мові на різних етапах її існування. Причини та чинники змін, закладені у самій мові, називають лінгвістичними [2, c. 56]. З питань розвитку англійської мови існує велика кількість науковіх досліджень, в яких міститься багатий фактичний матеріал та дається аналіз конкретних лексичних явищ. Упродовж багатьох десятиріч у Англії й США здійснюється величезна лексикографічна робота. Великий Оксфордський словник, у якому зібрано, в історичному плані простежено і пояснено приблизно півмільйона слів англійської [30]. Чимало авторів, (М.М.Гухман, С.Я. Гельберг, О.Н. Флауер та ін.), вважають, що успішний розвиток і збагачення англійського словникового складу відбувалося переважно по рахунок лексичних запозичень з деяких інших мов.

Говорячи про англійську мову, треба відзначити дві основні тенденції її розвитку. Перша - це подальша уніфікація із єдиною метою міжнародного використання, що призводить до зменшення обсягу лексичних одиниць і спрощення граматичних форм, щоб він міг стати зручним і простим засобом міжнародного спілкування. Друга тенденція - це внутрішній розвиток мови, зміна норми всередині англомовного співтовариства.

Об'єкт дослідження - лінгвістичні особливості розвитку англійської мови.         

Предмет дослідження - взаємовплив мовних чинників у розвитку англійської.

Мета дослідження - проаналізувати шляхи й особливості впливу лінгвістичних чинників в розвитку англійської мови.

Завдання роботи:

вивчити історичні етапи розвитку англійської мови з погляду мовних чинників;

проаналізувати лінгвістичні чинники, що сформували лексичний, фонетичний і граматичний лад сучасного англійської.

Практична значущість дослідження у тому, що у дослідженні представлені дані про історичних особливостях розвитку англійської мови з точки зору взаємовпливу мовних і позамовних чинників. Результати дослідження та висновки можуть використані під час створення і доповненні курсів практичних занять, теоретичної граматики.

Досягнення поставлених у роботі завдань використовувався комплексний метод дослідження, до складу якого у собі такі види аналізу: історико-культурна порівняння періоду становлення та розвитку англійської, аналіз навчальних посібників з англійської мови оригіналу й метод зіставлення фонетичних, лексичних і морфологічних змін.

1. Періодизація розвитку англійської мови та її діалектів

Англійська мова - одна з західногерманських мов, яка бере початок від англофризьких діалектів, що були принесені до Великої Британії германськими племенами та переселенцями з місць, які зараз належать до північно-західної Німеччини та Нідерландів. Ця мова використовувала словник, що відрізнявся від інших європейських мов того часу. Більша частина словника сучасної англійської мови походить від англо-нормандських мов [11].

У середині XII ст. установився певний баланс трьох мов. Латинська мова вживалась для офіційних записів, у вчених працях з історії і теології, в літургії церкви. Французька мова частково занепала, але ще була мовою королівського оточення і аристократії. Англійська мова, як мова повсякденного вжитку, не вживалася у писемній формі, за винятком молитов і проповідей. Баланс трьох мов було порушено після завоювання Нормандії Філіпом II у 1204 p., яке ізолювало норманських урядовців в Англії [29, c. 36]. Тимчасовою перешкодою до відродження англійської мови було правління Генріха III у 1216 - 1272 роки, який переселив французів із своїх володінь на півдні Франції і призначив їх на керівні посади. Однак англійські барони не скорилися і примусили його прийняти Оксфордські правила, за якими король втрачав виключне право на володіння землями і вислав своїх поплічників до Франції. Це був перший документ, що офіційно з'явився англійською мовою за півтора століття. Однак французька мова продовжувала вважатися державною мовою Англії аж до 1262 року, коли Едуард III ухвалив закон, за яким судові та державні справи розглядались і вирішувались англійською мовою [24].

.1     
Давньоанглійський період

Більш важливою, ніж навали кельтів і римлян, для розвитку англійської мови була низка навал з континентальної Європи вже після відходу римлян. Більше не захищені римською армією, та відчуваючи постійну загрозу з боку піктів та скоттів з півночі, кельти почували себе незвичайно вразливими до атак. Десь у 439 р. амбітний кельтський воєначальник Вортігер запросив ютських братів Хенгіста та Хорса (з Ютландії, сучасного Денмарку) щоб сформувати оплот проти морських набігів піктів, а в обмін на їхню поміч їм було б «дозволено» оселитися у південних районах графства Кент, Гемпшир та на острові Уайту [25, c 61].

Проте юти були не єдиними переселенцями у Великобританії протягом цього періоду. Інші германські племена, такі як Кути та Фризи, незабаром стали робити невеличкі подорожі через Північне море. Ще пізніше войовничі сакси (з нижньої Саксонії, що на північному заході Німеччини) робили все більшу кількість вторгнень на південну частину материка. З часом ці німецькі племена почали встановлювати постійні бази і поступово витісняти місцевих кельтів.

Всі ці народи говорили на діалектах западногерманської мови, схожої на сучасну Фризьку, які були різними, але достатньо близькими щоб бути взаємно зрозумілими. Місцевий діалект у Ангельні (давня назва Англії), час від часу, навіть сьогодні схожий на англійську, і він навіть має більше спільного с сучасною англійською, ніж англійська, якою розмовляли лишень тисячу років тому [24]. Сучасна фризька, особливо розмовна, несе моторошну схожість з англійською, як це можна побачити на прикладі деяких з фризьких слів, яких було включено у англійську мову: mie  (meal), laam (lamb), goes (goose), bыter (butter), tsiis (cheese), see (sea), boat (boat), stoarm(storm), rein (rain), snie (snow), frieze (freeze), froast (frost), mist (mist), sliepe (sleep), blau (blue), trije (thre), fjour (four) і т. ін.

Кельти і ранні англосакси використовували рунічну абетку, кутові символи якого розроблені для того, щоб їх можна було видряпувати на дереві або камені. Ранні християнські місіонери представили більш округлі літери латинського алфавіту. Англосакси досить швидко прийняли новий латинський алфавіт, але з додаванням таких літер як   ("wynn") þ (“thorn”), ð (“edh” or “eth”) та 3 (“yogh”) зі старого рунічного алфавіту для певних звуків, яких не було у латині.  пізніше став “uu”, ще пізніше “w”; “ ð ” та “ þ” стали більш-менш взаємозамінними, щоб представляти звук, який зараз позначається “th”; а “3” використовували для позначення звуков "y", "j" або "g". До того ж використовувався дифтонг æ (“ash”);  "v" зазвичай позначався як ”f”, а такі літери як "q", "x" та "z" не використовувались майже ніколи.

Багато загальних та найбільш вживаних слів теперішньої англійської мови мають староанглійське коріння, наприклад такі слова як water, earth, house, food, drink, sleep, sing, night, strong, the, a, be, of, he, she, you, no, not, і т. ін. Однак слід проявляти обережність з таким явищем як «помилкові друзі», слова, які здаються схожими у давньоанглійській і сучасній англійській, але чиє значення змінилося, наприклад такі слова як wif (wife) - малася на увазі будь-яка жінка, не важливо одружена чі ні; fugol (fowl) - будь-який птаха, не тільки свійська, sona (soon) -одразу ж, а не через деякий час, won (wan) - темний, а не блідий; та fжst (fast) - закріплений, міцний, а не швидкий [6].

Потім, близько VII ст; у давньоанглійській вимові відбувся зсув голосних (за аналогією до Великого Зсуву Голосних часів Раннього ново англійського періоду), під час якого голосні стали вимовлятися більше в передній частині рота. Найбільш враженим був звук ”I”. В рамках цього процесу, категорія множини кількох іменників також стала представленою зміненням вимови голосних, а не закінченнями [23, c. 8]. Фонетична система представлена у додатку А «Фонетична система давньоанглійської мови». Ці зміни були іноді відображені у переглянутому варіанті написання, як у сучасній англійській маємо суперечливі пари, такі як foot/feet, goose/geese, man/men, mouse/mice, також як blood/bleed, foul/filth, broad/breadth, long/length, old/elder, whole/hale/heal/health і т. ін.

Вважається, що близько 85% з 30 000 давньоанглійських слів поступово вимерли від культурним натиском вікінгів і норманів, які прийшли після них, заливши в цілому близько 4500 слів. [3, с. 89] Це становить менше 1% від сучасного англійського вокабуляру, але він включає у себе деякі із основних і найважливіших слів: man, wife, child, son, daughter, brother, friend, live, fight, make, use, love, like,look, drink, food, eat, sleep, sing, sun, moon, earth, ground, wood, field, house, home, people, family, horse, fish, farm, water, time, eyes, ears, mouth, nose, strong, work,come, go, be, find, see, look, laughter,  night, day, sun, first, many, one, two, other, some, what, when, hich, where, word, а також найбільш важливих службових слів (наприклад to, for, but, and, at, in, on, from і т. ін.). Через це, більше половини слів повсякденної сучасної англійської мови, як правило,складається з давньоанглійського вокабуляру.

До кінця VIII ст., вікінги (або нормани) почали робити спорадичні набіги на східне узбережжя Великобританії.          Експансія вікінгів закріпилася Альфредом Великим, а у 878 р. договором між англосаксами та вікінгами, який створив Danelaw, розділивши країну вздовж лінії приблизно від Лондона до Честера, так дозволив скандинавам контролювати північ та схід, та англосаксам південь та захід. [12] Хоча Дейнлоу існував менше століття, його вплив можна побачити і сьогодні в ряді географічних назв норвезького походження в північній Англії (більше 1500), у тому числі багатьох географічних назвах, що закінчуються на “-by”, “-gate”, “-stoke”, “-kirk”, “-thorpe”, “-thwaite”, “-toft” (наприклад Whitby, Grimsby, Ormskirk, Scunthorpe, Stoke Newington, Huthwaite, Lowestoft), а також “-son” у кінцівках прізвищ (наприклад Johnson, Harrison, Gibson, Stevenson) на відміну від давньоанглійського “ing” (такі як Manning, Harding)

З часом давньонорвезька поступово злилася з англійською, було введено багато скандинавських термінів. Насправді, тільки близько 150 норвезьких слів з’являються в старих англійських рукописах того часу, але набагато більше асимілювалися в мові і поступово почали з’являтися в текстах протягом найближчих кількох століть [32]. В цілому біля 1 000 давньонорвезьких слів постійно поповнювали англійських лексикон, серед них такі як skull, skin, leg, neck, freckle, sister, husband, fellow, wing, bull, score, seat, root, bloom, bag, gap, knife, dirt, kid, link, gate, sky, egg, cake, skirt, band, bank, birth, scrap, skill, thrift, window, gasp, gap, law, anger, trust, silver, clasp, call, crawl, dazzle, scream, screech, race, lift, get, give, are, take, mistake, rid, seem, want, thrust, hit, guess, kick, kill, rake, raise, smile, hug, call, cast, clip, die, flat, meek, rotten, tight, odd, rugged, ugly, ill, sly, wrong, loose, happy, awkward, weak, worse, low, both, same, together, again, until і т. ін. [16]. Також давньонорвезька часто забезпечувала альтернативи або синоніми для давньоанглійських слів, і обидва варіанти були в ужитку (давньоанглійське “craft” і норвезьке “skill”, “wish” and “want”, “dike” and ditch, “sick” and “ill”, “whole” and “hale”, “raise” and “rear”, “wrath” and “anger”, “hide” and “skin”)

Альфред Великий у 871 р приступив до відновлення і відродження навчання, права та релігії. Важливо відзначити, що він вірив у можливість виховання людей просторічною англійською і сам переклав декілька важливих робіт на англійську, включно з «Церковною історією народу ангелів» Біди Високоповажного. Також він почав перекладати «Давньоанглійські хроніки» [14, c. 165].

Декілька слів з цих робіт одразу ж виділяються, як ідентичні своїм сучасним еквівалентам (he, of, him, for, and, on) і ще кілька, які можуть легко бути вгадані (nama стало сучасним name, comon - come, wære - were, wæs - was). Але ще кілька були вжиті у зміненому вигляді, в тому числі axode (asked), hu (how), rihtlice (rightly), engla (angels), habbaр (have), swilcum (such), heofonum (heaven), and beon (be), and many more have disappeared completely from the language, including eft (again), þeode (people, nation), cwæр (said, spoke), gehatene (called, named), wlite (appearance, beauty) and geferan (companions), тому що вони малі спеціальні символи як (“thorn”) та (“edh” or “eth”).

Таким чином, англосаксонська мова - мова регіональних діалектів з вираженими рисами давньогерманських мов: дією загальних для германських мов фонетичних законів, спільністю словника, синтетизма, розвиненою системою морфологічних категорій іменника і прикметника, відносно вільним порядком слів.

1.2 Середньоанглійський період

Подією, яка почала перехід від староанглійської до середньоанглійської, було Нормандське Завоювання 1066 року, коли Вільгельм Завойовник (герцог Нормандії, пізніше Вільгельм І Англії) вторгся на острів Британію і оселився у своєму новому придбанні разом зі своїми дворянами та судом. Нормани розмовляли на сільському діалекті французької мови яка зазнала значного німецького впливу, цю мову зазвичай називали англо-нормандська, або Норманська французька, яка доволі сильно відрізнялася від французької періоду відомого як Francien. Відмінності між цими діалектами стали ще більш помітними після нормандського вторгнення у Великобританію, особливо після Короля Джона и Англійської поразки французькій частини Нормандії короля Франції у 1204, після того Великобританія стає ще більш ізольованою від континентальної Європи [10].

Нормандська спадщина нараховувала більше 10 000 слів (близько трьох чвертей використовують і сьогодні) у тому числі величезна кількість абстрактних іменників із суфіксами “-age”, “-ance/-ence”, “-ant/-ent”, “-ment”, “-ity” and “-tion”, або префіксами “con-”, “de-”, “ex-”, “trans-” and “pre-”. Можливо, багато з них пов’язані з питаннями корони та дворянства (наприклад crown, castle, prince, count, duke, viscount, baron, noble, sovereign, heraldry); влади і управління (parliament, government, governor, city, authority, obedience, servant, peasant, vassal, serf, labourer, charity); суду і права (court, judge, justice, accuse, arrest, sentence, appeal, condemn, plaintiff, bailiff, jury, felony, verdict, traitor, contract, damage, prison); війни та бойових дій (army, armour, archer, battle, soldier, guard, courage, peace, enemy, destroy); високого рівня життя (mansion, money, gown, boot, beauty, mirror, jewel, appetite, banquet, herb, spice, sauce, roast, biscuit); мистецтва та літератури (art, colour, language, literature, poet, chapter, question). Однак давньоанглійські слова cyning (king), cwene (queen), erl (earl), cniht (knight), ladi (lady) зберігаються.

У той час як прості торговці зберегли свої давньоанглійські назви (baker, miller, shoemaker) більш майстерні торговці прийняли французькі найменування (mason, painter, tailor, merchant). Назви тварин в цілому зберегли свої англійські назви (sheep, cow, ox, calf, swine, deer), але як тільки цих тварин приготують та подадуть до столу іх назви перетворюються на французькі (beef, mutton, pork, bacon, veal, venison). Іноді траплялось так, що французьке слово повністю замінювало староанглійське (наприклад crime замінило firen, place - stow, people - leod, beautiful - wlitig, uncle - eam). Іноді французьке і староанглійське слово об’єднувалися у одне так як у слові ”gentleman”, у якому поєднується французьке “gentle” і германське “man”. А іноді і англійське і французьке слово залишалося в ужитку, але у різних випадках (наприклад староанглійське “doom” та французьке “judgement”, “heart” та “cordial”, “house” та “mansion”)

Відмінності між гортанним різким англо-нормандським і м’яким діалектом французького також зробили свій внесок у формування англійської вимови. Наприклад такі слова як ”quit”, “question”, “quarter” вимовлялися зі звичним англо-норманам звуков “kw”, a не з французьким звуком “k”. Нормани частіше використовували важку “с” замість м’якішої французької “с” “charrier” став “carry”, “chaudron” став “cauldron”. Нормани мали звичку використовувати суфікси “-arie” and “-orie” замість французських “-aire” та “-oire”, тому в англійській є такі слова як victory (victoire), salary (salaire). Нормани, а тому і англійці зберегли ”S” у словах як estate, hostel, forest and beast, коли французи його поступово втратили (йtat, hфtel, forкt, bкte). Більш детально зміни у фонетичній вимові та орфографії можна побачити у додатку Г «Зміни у фонетичній вимові та орфографічному строю в середньоанглійський період».

Французькі книжники змінили загальний староанглійський манер письма "hw" на "wh", в значній мірі через бажання узгодити з "ch" і "th", незважаючи на придих у вимові, так що “hawaii” стали “where”, “hawaienne” став “when” і “hwil” став “while”. "W" була додана, без жодної видимої причини до деяких слів, які тільки почали з "h" (наприклад, hal - whole). Ще одна дивина сталася, коли hwo став who, але вимова змінился так, що "W" звук був опущений повністю. Є лише деякі з видів невідповідностей, які укорінилися в англійській мові протягом цього періоду[7].

Протягом тих століть під правлінням норманів у англійської не було офіційного статусу, регуляції, і вона стала третьою мовою у своїй власній країні. Вона була більше розмовною, і опустилася до креольського рівня. Основними діалектами цього часу називають північний, мідлендський, південний та кентський. Але з часом вони стали так різнитися, що люди які жили у 50 км від інших вже б не змогли зрозуміти один одного.

Університети Оксфорда і Кембриджа булі засновані у 1167 та 1209 відповідно, і загальна грамотність продовжувала рости протягом наступних століть, хоча книги переписували ще від руки, і тому вони були дуже дорогими. Лондонський діалект Чосера XIV століття, хоча і дуже віддалено, але вже нагадую сучасний варіант англійської.

«Ормулум» - біблійний текст, написаний монахом Ормом з північного Лінкольнширу у кінці XII століття, є важливим ресурсом відносно вимови. Висловлюючи стурбованість з приводу того, як люди почали неправильно вимовляти англійську, Орм написав слова саме так як їх треба було читати. Наприклад він використав подвоєння приголосних, щоб показати що попередній гласний є коротким, використав три диференційовані символи на позначення староанглійської літери yogh, і використав сучасніший “wh” замість старого “hw”, “sh” замість“sc”.

Джеффрі Чосер почав писати свої знамениті «Кентерберійські оповідання» на початку 1380 року, він вирішив написати їх англійською мовою. Він ввів багато нових слів у мову, за деякими підрахунками близько 2000 - це майже напевно були слова використовуванні у повсякденному житті XIV століття, але вперше вони згадуються саме у письмових роботах Чосера. Такі слова як paramour, difficulty, significance, dishonesty, edifice, ignorant все з французьких коренів, але коли він хотів зобразити робочу людину Англії, він свідомо використовував більше слів за староанглійського вокабул яру, і також відродив багато слів, які пали в немилість, наприклад churlish, farting, friendly, learning, loving, restless, wifely, willingly, absent, accident, add, agree, bagpipe, border, box, cinnamon, desk, desperate, discomfit, digestion, examination, finally, flute, funeral, galaxy, horizon, infect, ingot, latitude, laxative, miscarry, nod, obscure, observe, outrageous, perpendicular, princess, resolve, rumour, scissors, session, snort, superstitious, theatre, trench, universe, utility, vacation, Valentine, village, vulgar, wallet, wildness.

У 1384 році Джон Вікліф (Вікліф) видав свій переклад «Біблії» народною англійською мовою. Цей виклик латині як мові Божій вважався революційним актом сміливості в той час, і переклад був заборонений церквою через недвозначні виразах (втім, продовжували циркулювати неофіційно). Хоча, можливо, не того ж літературного калібру як Чосер, "Біблія" Уикліфа проте була віхою в англійській мові. У ній більше 1000 англійських слів були вперше зареєстровані, більшість з них на латинській, часто через французьку мову, в тому числі barbarian, birthday, canopy, child-bearing, communication, cradle, crime, dishonour, emperor, envy, godly, graven, humanity, glory, injury, justice, lecher, madness, mountainous, multitude, novelty, oppressor, philistine, pollute, profession, puberty, schism, suddenly, unfaithful, visitor, zeal, а також добре відомі фрази, як an eye for an eye, woe is meі т. ін. Однак, не всі неологізми Уикліфа закріпилися в мові (наприклад, mandement, descrive, cratch).

1.3 Формування англійської національної мови

Справедливо відмітити, що к кінцю XVI ст. англійська нарешті була широко прийнята як мова навчання. Народна мова, яку колись зневажали, вважаючи відповідною лише для народного читання - яку і досі критикують у більшій частині Європи як сиру, обмежену і незрілу - стала впізнаною за властиві і якості [15, c. 2 ].

Останнім важливим чинником розвитку національної англійської мови була поява друкарського верстата, одного з великих технічних інновацій у світі, яку в Великобританію ввів Віллгельм Какстон у 1476 р. [27]. Першою книгою, надрукованою англійською мовою був власний переклад Кекстона праці «Збірка оповідань тройських».

Дві особливо важливі віхи в англійській літературі були опубліковані у ХVI і на початку XVII ст: «Книга молитв» у 1549 та Біблія, що є кульмінацією більш ніж двох століть зусилля написати Біблію національною мовою людей Великобританії. Тендаль надрукував свою «Біблію» в таємниці у Германії, і контрабандою відправив їх на свою батьківщину, за це його арештували визнали винним через єресь і стратили у 1536. «Біблія» Тендаля була набагато ясніше і по етичніше ранньої версії Уикліфа.

Ранній новоанглійський період

Основний чинник розмежовування середньоангліської мови від сучасної відомій як Великий зсув голосних, корінний перелом у вимові часу XV-XVII століть, в результаті якого довгі голосні стали промовлятися вище та ближче до рота (короткі голосні майже не змінилися). Насправді, зрушення, ймовірно, почались дуже поступово за кілька століть до 1400 і тривала тривалий час після 1700(деякі незначні змінні процеси відбуваються і досі).[1, c. 145] Таким чином слово Чосера lyf (вимовляється як «leef’) стало сучасним словом “life”, і слово five (яке спочатку вимовлялоя як “feef”) набуло сучасної вимови. Деякі зі змін відбулися у декілька етапів: хоча”lyf” позначало ”life” до часів Шекспіра кінці XVI століття, воно було б проголошено більше як “lafe” у той час, і тільки пізніше воно стало мати сучасну вимову. Слід зазначити, що тенденція верхніх класів південної Англії вимовляти широкий “a” у словах тиму dance, bath, castle (звучать як “dahnce”, “bahth”. “cahstle”) була просто модною афектацією XVIII ст. до якої намагались дотримуватися, і яка не мала нічого спільного із загальним зміщенням у вимові голосних.

Інші зміни в написанні та вимові також відбулися в цей період. Староанглійський приголосний Х - технічно «глухий велярний щілинний»,який вимовлявся як ”ch” у словах loch, Bach - зник з англійської, і староанглійське слова burX (place) замінили на “-burgh”, “-borough”, “-brough” or “-bury” у багатьох топонімах. У деяких випадках, глухі щілинні почали вимовляти як ”F” (laugh, cough). Багато інших приголосних перестали промовлятися взагалі (наприклад “b” у таких словах як dumb and comb; “l” між голосними та приголосними як у half, walk, talk and folk; “k” or “g” на початку слова як у knee, knight, gnaw and gnat і т. ін.) Ще в XVIII ст. “r” після голосного поступово втратила свою силу, хочу перед голосним залишався незмінним (наприклад render, terror), на відміну від американського використання, де ”r” повністю вимовляється.

Інновації в англійській лексиці прийшла с епохою Ренесансу, що у Великобританії охоплює XVI ст. та початок XVII. Доповненнями англійської лексики в цей період були примусові запозичення, а не ті, що є результатом якого-небудь вторгнення або припливу нових національностей.

Слова з латинської або грецької (часто через латинську) були масово запозичені у цей період, залишаючись незмінними (наприклад enius, species, militia, radius, specimen, criterion, squalor, apparatus, focus, tedium, lens, antenna, paralysis, nausea) або, частіше, частково зміненими (наприклад horrid, pathetic, iilicit, pungent, frugal, anonymous, dislocate, explain, excavate, meditate, adapt, enthusiasm, absurdity, area, complex, concept, invention, technique, temperature, capsule, premium, system, expensive, notorious, gradual, habitual, insane, ultimate, agile, fictitious, physician, anatomy, skeleton, orbit, atmosphere, catastrophe, parasite, manuscript, lexicon, comedy, tragedy, anthology, fact, biography, mythology, sarcasm, paradox, chaos, crisis, climax, s т. ін.) Ціла категорія грецьких слів, що закінчуються суфіксами "-ize" і "-izm" були введені в цей час.

Деякі автори використовували латинські визначення так незграбно, що було введено термін: “inkhorn”, щоб позначити ці незрозумілі та пишні слова, більшість з яких не збереглася. Приклади таких слів включають до себе revoluting,ingent, devulgate, attemptate, obtestate, fatigate, deruncinate, subsecive, nidulate, abstergify,arreption, suppeditate, eximious, illecebrous, cohibit, dispraise. Однак, варто відмітити, що деякі з таких слів залишилися і вживаються і у наш час (наприклад dismiss, disagree, celebrate, encyclopaedia,commit, industrial, affability, dexterity, superiority, external, exaggerate, extol, necessitate,expectation, mundane, capacity та ingenious)

Наприклад, Кекстон скаржився на труднощі пошуку форм, які були ж зрозумілі по всій країні, непросте завдання навіть для простих маленьких слів, таких как ”egg” [8, c. 78]. Але його власна робота була далека від узгодженості (booke та boke, axed та axyd) і його використання подвоєння літер і кцнечка ”e” носили випадковий характер (наприклад had/hadd/hadde, dog/dogg/dogge, well/wel, which/whiche, fellow/felow/felowe/ fallow/fallowe, had/hadd/hadde, dog/dogg/dogge, well/wel, which/whiche, fellow/felow/felowe/fallow/fallowe і т. ін.) Багато з його наступників були настільки ж суперечливими, тому що багато хто з них були європейцями, а не носіями англійської мови.

У часи раннього новоанглійського періоду було широке використання подвійних голосних (наприклад soon) або невимовного ”Е” (name) щоб позначити довгі голосні, і подвійні приголосні щоб відзначити попередній коротких голосний (sitting), хоча меншого консенсусу доходили у питанні приголосних у кінці слів (e.g. bed, glad, well, glasse) Літери "U" і "V", які були більш-менш взаємозамінні в середньовічній англійській, поступово утвердилися як голосний і приголосний відповідно, так само як і "І" і "J".

На додаток до абсолютно нових англійських слів як fisherman, landlady, scapegoat, taskmaster, viper, sea-shore, zealous, beautiful, clear-eyed, broken-hearted і багатьох іншіх, вона включає деякі відомі фрази, які були пізніше використані у версії Короля Джеймса, такі як let there be light, my brother’s keeper, the powers that be, fight the good fight, the apple of mine eye, flowing with milk and honey, the fat of the land, am I my brother’s keeper?, sign of the times, ye of little faith, eat drink and be merry, salt of the earth, a man after his own heart, sick unto death, the spirit is willing but the flesh is weak, a stranger in a strange land, let my people go, a law unto themselves і так далі [18].

Англійський вчений і класи цист Сер Томас Еліот знайшов нові слова такі як animate, describe, dedicate, esteem, maturity, exhaust, modesty на початку XVI ст. Його сучасник Сер Томас Мор вніс absurdity, active, communicate, education, utopia, acceptance, exact, explain, exaggerate. Бену Джонсону сучаснику Шекспіра також приписують введення багатьог загальних слів, у тому числі damp, defunct, strenuous, clumsy а Серу Філіп Сіднею завдячують своїм походженням

Пізній новоанглійський період

Головна відмінність між ранньою новоанглійською та пізньою новоанглійською полягає у його лексиці - вимова, граматика і правопис залишилися незмінними. У пізній новоанглійскій накопичилося багато нових слів через два основні історичні фактори: промислової революції, яка потребувала введення нових слів для винайдених ідей та речей; і процес зростання Британської імперії, під час якого англійська запозичила багато іноземних слів.

Промислові та наукові досягнення промислової революції створили необхідність неологізмів для опису нових творінь і відкриттів. Значною мірою це покладалися на класичних мовах, латини і по-грецьки, в якому вчені та науковці період, як правило, добре розбираються. Хоча таких слів, як oxygen, protein, nuclear and vaccine не існувало у класичній мові, вони могли бути (і були) утворені із латинських та грецьких коренів. Lens, refraction, electron, chromosome, chloroform, caffeine, centigrade, bacteria, chronometer, claustrophobia лише декілька з усіх наукоємних слів, які були створені протягом цього періоду, а також цілої нихки слів із “-ologies” та “-onomies”, такі як biology, petrology, morphology, histology, palaeontology, ethnology, entomology, taxonomy, і т. ін.

Багато інших нових слів були придумані для позначення нових продуктів, машин і процесів, які були розроблені в цей час (наприклад train, engine, reservoir, pulley, combustion, piston, hydraulic, condenser, electricity, telephone, telegraph, lithograph, camera і т. ін.) У деяких випадках старим словам було надано абсолютно нового смислу та конотації (наприклад vacuum, cylinder, apparatus, pump, syphon, locomotive, factory, і т. ін.) і також особливо популярними були нові слова, створені шляхом об'єднання і злиття існуючих англійських слів в описовій комбінації (наприклад railway, horsepower, typewriter, cityscape, airplane, і т. ін.)

Ряд американських неологізмів які потім повернулись на свою Батьківщину не слід недооцінювати. Такі слова включають до себе commuter, bedrock, sag, snag, soggy, belittle, lengthy, striptease, gimmick, jeans, teenager, hangover, teetotal, fudge, publicity, joyride, blizzard, showdown, uplift, movie, obligate, stunt, notify, redneck, businessman, cocktail, skyscraper, bootleg, highfalutin, guesstimate, raincoat, cloudburst, nearby, worthwhile, smooch, genocide, hindsight, graveyard та інші.

Ною Вебстеру часто приписують по одиничні зміни англійської орфографії, зокрема, через його словники: “The American Spelling Book”, “The Compendious Dictionary of the English Language”, and “The American Dictionary of the English Language”. Насправді, багато зі змін, які вин висунув уже були в ужитку в Америці (наприклад написання theater та center замість theatre та centre), але є він бува значною мірою відповіден за переглянуте написання слів як color та honor (замість британських colour та honour), traveler та jeweler (замість traveller and jeweller), check та mask (замість cheque та masque), defense та offense (замість defence and offence), plow та plough, а також досить нелогічне прийняття aluminum замість aluminium.

1.4 Сучасні діалекти британського варіанту англійської мови

Діалекти британського варіанту англійської мови - сукупність діалектів, що склалися на Британських островах, що виникли в результаті розширення Британської імперії і - після Другої світової війни - впливу Сполучених Штатів по всій земній кулі. Число діалектів і креольських мов і піджинів, які базуються на англійській, досить велике. У сучасній англійській мові в Англії розрізняють такі основні діалекти:

1.      Східний - приблизно між р. Темзою та р. Нен;

2.      Західний - басейн р. Северн;

.        Південний - на південь від р. Темзи;

.        Центральний-басейн р. Трент та р. Хембер;

.        Шотландський - на північ від р. Твід.

Розходження у вимові між Standard English та діалектами наведені у додатку Д «Відмінності вимови голосних в діалектах британського варіанту англійської мови».

У шотландському та частково у північному діалектах артикуляція приголосного [r] відрізняється наявністю вібрації (дрижання) кінчика язика (race, rocket). Початкове [h] зникає перед відкритим голосним майже в усіх діалектах ('ot замість hot), як у словах honour, honest, horrible. У південному діалекті початкові s, th, f вимовляються як І дзвінкі [z, ð, v]. Наприклад: That, same, fall, forest. Окремі діалекти мають свої специфічні особливості такі, як: збереження [х] в шотландському діалекті, частковий перехід [v > w] у східному діалекті тощо [17].

У словниковому складі діалектів також спостерігаються відхилення від норм літературної мови. Ці відхилення найбільш помітні в північному та шотландському діалектах. Так, у північному діалекті збереглися слова, які вийшли з ужитку в сучасній літературній мові: bairn (child) - ст. a. beam, stee (ladder) - ст. a. stige, bide (wait) - ст. a. bidan, fain (glad) - ст. a. faegen та інші.

У різних діалектах існують окремі слова, які часто вживаються в певних місцевостях Англії, але невідомі літературній мові: holme (island), thwaite (clearing), tot (bush), muckle (much, great) тощо [19, с. 154].

Під впливом помилкової етимології та інших причин в діалектах утворюються слова, які є похідними від слів літературної мови: sarmont (< sermon), nammut (< non meat), unco (< uncouth) та інші, а також maist (almost), gurt (great), lowz (allows), zote (soft), ollas (always) і т. п. [20, с. 201]. Варто зазначити, що деякі діалектні особливості зустрічаються навіть у мові освіченої частини населення тієї чи іншої місцевості, незважаючи на вплив норм літературної мови. Однією з основних особливостей сучасних англійських територіальних діалектів (як і діалектів інших мов) є їх консерватизм. Ті чи інші відхилення від літературного стандарту обумовлені в більшості своїй не еволюцією, а саме відсутністю еволюції: у діалектах зберігаються багато мовних явищ різних періодів історії мови, а також різного роду іншомовні нашарування - скандинавські, норманські та ін. Іншою особливістю сучасних англійських діалектів є їх варіантність на всіх мовних рівнях (фонетика, граматика і особливо лексика) [21].

Багато авторів вказують також на те, що характерною ознакою ладу діалектів є так звана «надмірність» [1], [14], [21]. Мається на увазі, наприклад, звороти, що використовуються в Ірландії, типу: It's sorry you will be замість You will be sorry або парафрази типу I do love замість I love, що вживаються в південно-західних графствах, нагромадження заперечень у фразі та ін. [10, с. 79].

Численним особливостям територіальних діалектів протистоять вимова та норми літературної мови, так званої Standard English. Сучасна зразкова вимова, поширювана в Англії і за її межами викладанням англійської мови кваліфікованими викладачами, а також за допомогою радіо і кіно, не базується на вимові якогось одного або кількох діалектів. Standard English становить собою зразкові норми вимови, стилю та лексики в сучасній літературній мові, які підтримуються науковими дослідженнями з вивчення мови, зокрема її фонетики [13].English є до певної міри штучним утворенням, розходження між вимовою середньо- та висококультурних представників різних графств Англії та вимовою, рекомендованою Standard English, іноді досить значні. Розходження між Standard English та живою розмовною мовою переважної частини населення Англії, представників робітничих верств, ще помітніші. Проте вивчення фонетичної системи та особливостей вимови в сучасній англійській мові базується на нормах Standard English, які щодо фонетики, лексики та стилю становлять собою певний ступінь у підвищенні культури мови [22].

Цікавою спробою реформи правопису, яка поєднує історичний та фонетичний принципи, є праця шведського вченого R. К. Zachrisson’a “Anglic, An International Language". Зміст реформи орфографії, запропонованої в цій праці, стає зрозумілим з аналізу таких прикладів: father - faadher, new-nue, all - aul, created - kreeated, are - ar, so - soe, have - hav, dedicate - dedikaet, here - heer, increased - inkreest, can - kan, take - taek, task - taask тощо.

Таким чином, проаналізувавши літературу з історії вивчення та становлення сучасної загальнонаціональної англійської мови, та на підставі опрацьованих джерел можна зробити висновок, що різні види діалектів Англії є складовою частиною англійської мови і продовжують її формувати, а, отже, - вони важливі при її вивченні. Ретельно проаналізовано вплив історичних епох на формування діалектів різних територіальних зон Англії та відмінності територіальних та професійних діалектів з наведеними прикладами, які показують наскільки велика різниця між стандартною вимовою та діалектним мовленням.

2. Вплив запозичень на формування англійської мови

Слідом за Бажановською ми називаємо те чи інше слово запозиченням, якщо можливо вказати фактичне джерело цього запозичення [15, c 14]. Проте, багато слів, не включених таким чином в запозичення, можуть опинитися запозиченням з якого-небудь невідомого джерела або стародавнім запозиченням.

Необхідно також відрізняти запозичення в результаті безпосереднього масового спілкування англійців з носіями інших мов. Середньоанглійська мова протягом довгого часу розвивалася під безперервним впливом, з одного боку, скандинавських говорів, принесених скандинавськими завойовниками в IX-XI ст., а з іншої - французької мови, «привезеної» до Англії нормандськими завойовниками в 1066 році [19, c. 25], [2, c. 146], [13, c. 81]. Зазначені автори й науковці особливо виділяють вплив скандинавських мов і французької мови у вказані періоди. Переконатися значущості цих мов порівняно інших можа побачити у додатку Б «Доля іншомовних запозичень із загальної кількості»

2.1 Запозичення, що з’явились в англійській мові до скандинавського періоду

Вплив кельтських мов на староанглійську фактично звівся до запозичення певної лексики, що збереглися в сучасній англійській мові і до теперішнього часу. Відносно більша кількість кельтських слів була запозичена англійською мовою в пізніші періоди вже з гельської (Ірландія) і шотландської мов. В якості прикладів ранніх запозичень їх кельтських мов можна згадати і наступні слова: bard - бард, співак, поет; bin - мішок, кошик (для вина, зерна); brat - дитина, шибеник; brock - борсук; down - пагорб; dun - мишастий. З шотландської в англійську мову потрапили наступні слова: сlan - клан, рід (у Шотландії); claymore - старовинний палаш (шотландських горців); сrag - скеля, круча; glen - вузька долина; loch - озеро, вузька морська затока; veel - назва швидкого (шотландського) танцю; slogan - гасло, заклик tartan - картата, вовняна матерія. З ірландської мови були запозичені наступні слова: banshee - дух, стогони якого провіщали смерть; bog - болото, трясовина; galore - удосталь; shamrock - трилисник; shillelagh - палиця; spalpen - нероба; tory - торі, консерватор. Серед слів активного вокабуляру сучасної англійської мови знаходимо такі запозичення з кельтської мови, як bald „лисий”, bard „співець”, bin „ящик”, bog „болото”, doe „самка оленя”, gull„чайка”, loop„петля”, тощо. З інших кельтських за походженням мов запозичені такі слова, як crowd„натовп”, flannel„фланель, різновид тканини” - із уельської (валлійської) мови; clan „клан”, loch „затока”, slogan „гасло”, whiskey„віскі” - із гельської мови; shanty„хижа, хатина”, Тоrу „консерватор” - із ірландської.

Певна кількість кельтських слів надійшла до англійської мови через інші європейські мови. Так, через французьку мову потрапили запозичення beak„дзьоб”, budget„бюджет”, bulge„виступ”, cloak„плащ, сіряк”, clock„годинник”. Ці запозичення допомагають встановити окремі лексичні залежності в межах історичної лексикології, зокрема між лексичними дублетами shee p- mutton. Виникнення останнього дублета відносили до часів норманського завоювання 1066 p.; насправді він міг потрапити до складу англійської лексики раніше.

Кельтські слова прослідковують через ряд мов з подвійним запозиченням. Так, вважається, що через французьку мову з іспанської в англійську запозичене слово bracket „бантина, перекладина”, хоча ця будівельна деталь - спадщина кельтів (як і гостроверхий дах). З французької через датську мову надійшло слово dune „дюна”, через латинську - artesian „артезіанський колодязь”, carpenter „тесля”, charge„ порція глини та вугілля при випалюванні”, chariot„колісниця”, druid „священик у стародавніх бретонців”, embassy „чужоземне представництво”.

2.2 Латинські запозичення

З епохою військових походів римських військ під проводом Юлія Цезаря і Авла Британіка (І ст. до н.е.) пов'язані слова першого або раннього прошарку запозичень, що відбивають поняття, пов'язані з римською колонізацією. Запозичення цього часу стосуються військового і торговельного проникнення на острови і колоніального урядування на залежній території під так званим „Римським миром ” (PaxRomana). Запозичень небагато, оскільки вони носили усний характер: aborigine, arena, arc, belt, castle, cell, cereal, kitchen, street, villa, wine. Залишки латинського castrum „укріплений табір” спостерігаються в географічних назвах Chester, Gloucester, Lancaster тощо.

Другий прошарок латинських запозичень пов'язаний з введенням на островах християнства у VII ст.(597 р.) і поширенням латинської граматики [10, c. 102]. Більшість цих запозичень виражають церковно-релігійні поняття. Основна маса латинських запозичень пов’язана з введенням християнства в. Загальний підйом культури, пов’язаний з введенням християнства, спричинив появу нових понять, що потребували відповідного мовного оформлення. З’явилися нові слова з латинської мови, що означали поняття з сфери культури і побуту і збереглися в сучасній англійській мові:

) предмети домашнього ужитку, інструменти, знаряддя: ancor (anchor) від лат. ancora; box (box) від лат. buxus; cealc (chalk) від лат. calcem; paper (paper) від лат. paryrus; pyle (pillow) від лат. pulvinus; post (post) від лат. postis; purs (purse) від лат. bursa; sicol (sikle) від лат. secula;

) предмети одягу: cappe (cap) від лат. cappa; socc (sock) від лат. soccus;

) міри ваги і довжини: circul (circle) від лат. circulus; pund (pound) від лат. pondo; ynce (inch) від лат. іncia;

) назви тварин, птахів і риб: assa (ass) від лат. asinus; camel (camel) від лат. camelus; turtle (turtle) від лат. turtur; truth (trout) від лат. tructa;

) назви рослин: palm (palm) від лат. palma; pere (pear) від лат. pirum; rose (rose) від лат. rosa; lilie (lily) від лат. lilium; plante (plant) від лат. рlanta;

) слова, пов’язані з релігійними поняттями: engel (angel) від лат. angelus; biscop (bishop) від лат. episcopus; cyrice (church) від лат. cyriaca; munuc (monk) від лат. monachus; nunne (nun) від лат. nonna; papa (pope) від лат. papa.

Найбільша кількість слів, запозичених англійською мовою з латині, є так звані книжкові запозичення. Книжкові запозичення якісно відмінні від інших видів запозичень. Передусім, вони менш схильні всякого роду змінам, особливо семантичним. Ці запозичення зазвичай носять абстрактний або термінологічний характер. Більшість латинських книжкових запозичень в англійській мові доводяться на епоху Відродження в Англії. З’являються слова з області медицини, літератури, теології, технічні терміни. У більшості випадків це так звані «вчені слова», що нерідко зберігають особливості морфологічного характеру латинських слів, як, наприклад, inertia, sanatorium, genus, radius, curriculum, datum, vacuum.

Серед запозичених латинських слів виділяється певна група слів, які в тій або іншій звуковій формі, граматичному оформленні і смисловому змісті можуть бути знайдені у ряді мов, - інтернаціональні слова. Саме латинська мова дала найбільш значну кількість таких слів. Це пояснюється тим, що латинська мова в епоху феодалізму була для багатьох країн Західної Європи інтернаціональною мовою науки, а в деяких країнах взагалі літературною мовою [2].

Ці слова важко відрізнити від подальших латинських запозичень через французьку мову після норманського завоювання в XI ст., проте уже у британсько-латинському словнику 925 p. знаходимо такі слова, як advent, aggregate, altar, candle, pastor, scribe. Поряд з культовими запозиченнями до англосаксонської мови надійшли такі рослинні назви, як laurel, lily, palm, pine. До другого періоду відносять назви будівельних матеріалів - marble, mica, tile, bitumen, chalk, basalt; тканин - linen; одягу - mantle.

Частина латинських запозичень другого прошарку не цілком з'ясована. Окремі з наведених слів християнського культу вживаються в одному із найстаріших словників - Ерфуртському глосарії (ElfurtGlossary), датованому 700р. Так, слово candle означало одну з культових речей, обов'язкових для виконання церковної літургії. Щодо слова cross, яке більшість підручників відносить до цього періоду, слід сказати, що в англосаксонській лексиці воно не зустрічається, і лише наприкінці X ст. слово згадується у „Записах подарунків єпископа Ательвальда” як Normannescros. У діалектах Нортумбрії і Шотландії воно зустрічається раніше і навіть входить до складу топонімів, наприклад: Corserig, Corstorphine та ін.; форма cors(e) застосовувалась, занесена вікінгами і у англосаксонській мові до норманського завоювання 1066 р. вживалася лише діалектно [10, c. 78].

В XV - XVI ст. продовжувався „третій період” латинських запозичень, що почався у мові XIV - XV ст. Латинські слова, запозичені в цей час в англійську мову, відносяться до медицини, фізики, механіки, біології, мистецтва, літератури, суду, законодавства, релігії тощо. Значна кількість латинських слів була запозичена без орфографічних змін: alibi, animal, errata, formula, folio, item, maximum, minimum, superior, та інші.

Численна група слів, запозичених з латинської мови, характеризуються частковими змінами в орфографії, які полягали в скороченні слова за рахунок відкидання суфіксів, відкидання відмінкових закінчень. Наприклад: consult (< лат. consult-āre), expect (<лат. expect- āre); exclusion (лат. exelusiōn-is (род.), -em (дав.)), conjugation (лат. conjugation-is (род.), -em (дав.)) та інші.

Деякі латинські слова зазнали орфографічних змін, характер яких дає підстави вважати, що ці слова були запозичені з латинської мови через французьку:

лат. conspicu-us >сonspicuous; лат. extern-us > external; лат. celeri-tas > celerity тощо.

Слід відзначити, що в усіх випадках, тобто незалежно від того, безпосередньо з латинської мови чи через французьку було запозичене те чи інше слово в англійську мову в XV - XVI ст., корінь (основа) латинського слова залишається без змін: лат. irrito, irritāre - англ. irritate; лат. separāre - англ. separate; а також collect, correct, permit, produce та багато інших. Ця особливість має істотне значення для історії мови при вирішенні питання про час та епоху, коли було запозичене те чи інше латинське слово.

В XV - XVI ст., а також і пізніше, в XVI - XVII ст. деякі латинські слова були запозичені в англійську мову вдруге, бо ці ж самі латинські слова вже ввійшли до словникового складу англійської мови багато століть тому [1]. Так, запозичене з латинської мови в давньоанглійську слово episcopus(VII ст.) перетворилося в bishop, а повторне запозичення цього слова в XV ст. дало сучасне слово episcopal.

Аналогічно лат. discusдало сучасне слово dish(з давньоанглійської disk) та disc.

Прикладів таких етимологічних пар (дублетів) в англійській мові дуже багато:

sure - secure (з давньофр. seure та лат. secūrus); ray- radius(з давньофр. rai та лат. radius); vowel- vocal (з давньофр. vouet та лат. vōcālis) і т. ін. В усіх випадках слово, що зазнало змін у складі кореня (основи), запозичене з французької мови в період XII - XIV ст., а слово, яке зберігає склад латинського кореня (основи), - запозичене в XV - XVI ст.

2.3 Вплив скандинавських мов на формування англійської мови

Вплив скандинавських мов пов’язаний із завоюванням Англії скандинавами протягом IX-XI ст. Приблизно однаковий ступінь суспільно-економічного і культурного розвитку завойовників зумовив проникнення в англійську мову слів, що позначають вже відомі англійцям предмети і явища об’єктивній дійсності.

Порівнянний anger - гнів (середньо-англійське, anger - нещастя, біда, розлад, гнів; з скандинавського і древнескандинавського, angr - горе, печаль); fellow - хлопець, товариш (середньо англ. felawe - товариш, компаньйон, хлопець; з ск.-давньоск. felagi - товариш, компаньйон, співучасник) та ін.

Запозичення зі скандинавських мов були звичайними повсякденними, широко споживаними словами, пов’язаними з поняттями, що вже мали в англійській мові синонімічний вираз. Англійська мова, з одного боку, і скандинавські мови, принесені до Англії, з іншого боку, були мовами близько спорідненими. Такі мови можуть більш менш легко застосовуватися одночасно в одному і тому ж процесі спілкування. Подібне співвідношення між мовами було назване «потенційно-діалектним» [12].

Таким чином, ті або інші слова проникали з скандинавських говорів в англійських переважно не внаслідок того, що вони були пов’язані з якими-небудь новими поняттями для англійців, а внаслідок того, що в процесі регулярного і масового спілкування між англійцями і скандинавами дані слова виявлялися зручнішими для адекватного виразу думок. У переважній більшості випадків відбувалася взаємодія між англійським і скандинавським діалектними варіантами у зв’язку з їх регулярним ототожненням як варіантів того ж самого слова. В результаті цієї взаємодії в мові з’являвся третій варіант, що поєднував в собі риси обох діалектних варіантів (як англійського, так і скандинавського) [13].

«Скандинавізми» в словарному складі англійської мови в переважній більшості випадків з самого моменту їх появи відносилися до загальновживаної лексики. До цього необхідно додати ще і наступне: скандинавськими запозиченнями не тільки були загальновживані слова, але і дали велику кількість похідних слів: hap - «випадок, щаслива випадковість», haphazard - «випадок, випадковість», haphazard - «випадковий», hapless - «нещасний, нещасливий», happen - «траплятися», happening - «випадок, подія», happy - «щасливий», happily - «щасливо», happiness - «щастя», perhaps - «можливо»; weak - «слабкий», weaken - «послаблювати, слабіти», weak-headed - «недоумкуватий, легко пۥÿí³þ÷èé», weak-kneed - «слабкий на ноги», weakling - «слабовільна людина», weakness - «слабкість» та інші. В більшості випадків вони збереглися в цій частині словарного складу і надалі.

Запозичення з тих же скандинавських мов в пізніший період, в переважній більшості випадків, не є загальновживаними словами, не мають або майже не мають похідних і відрізняються по своїй фонетико-орфографічної подобі: tungsten, geyser, ski та інші. Подібні лексичні одиниці в словарному складі сучасної англійської мови мають характер поодиноких вкраплень і в цілому зближуються більше не ранніми запозиченнями з скандинавських мов, а з пізнішими запозиченнями з німецького, голландського і інших германських мов: waltz - «вальс», nickel - «нікель», zinc - «цинк», Luftwaffe - «авіація» і тому подібними.

Основна граматична відмінність між двома мовами полягала в особових та відмінкових закінченнях, в той час як корені слів були спільними. При взаємному спілкуванні скандинавів та англійців і ті, і другі розуміли основну частину слова - корінь, а закінчення, різні в обох мовах, були елементами, які ускладнювали взаєморозуміння. Тому вся увага була спрямована на сприйняття та розуміння основи слова, а закінчення в цей же час почали ослаблятися, редукуватися. Граматичні відносини між членами речення, які раніше передавалися за допомогою флексії, поступово почали виражатися іншими засобами: порядком слів, прийменниковими зворотами тощо. Проте було б помилковим вважати, що скандинавський вплив міг бути основною причиною переходу англійської мови до аналітичної будови. При схрещуванні давньоанглійської та скандинавської мов перша зберегла свій словниковий склад, поповнившись деякими запозиченими словами, зберегла свою граматичну будову, а вплив скандинавської мови лише сприяв розвитку тих тенденцій, які існували у мові давньоанглійського періоду задовго до скандинавського завоювання [27, c. 178]. Зокрема, ослаблення ролі закінчень спостерігалося ще в давньоанглійській мові, особливо на півночі країни. Відмінності у морфологічному оформленні слів в обох мовах були незначні: dagedǽg (day); vindr wind (wind);góbr gód (good); fiskr fisk (fish); sunr sunu (sun); hiarta heorte (heart); falla feallan (to fall); sitja sittan (to sit); oxe, uxe oxa (ox); egg æg (egg); time time (time); mōper mōdor (mother); faper fælеr (father).

ßê âèäíî ç âèùåíàâåäåíèõ ïðèêëàä³â, áëèçüê³ñòü ôîðì êîðåíÿ ñïðèÿëà çàêð³ïëåííþ éîãî ó ìîâ³: òàê, ñêàíä.òà äàâíüîàíãë. time ïðè ñõðåùóâàíí³ óêð³ïèëè ôîðìó êîðåíÿ tim-, à îáèäâà çàê³í÷åííÿ çëèëèñÿ â îñëàáëåíó ôîðìó time, tyme, ÿêà ó ìîâ³ ñåðåäíüîàíãë³éñüêîãî ïåð³îäó ïåðåòâîðèëàñÿ â time[ti:mə > ti:m > taim], ùî ³ñíóº â ñó÷àñí³é ôîðì³ time [29, c. 56]. Àíàëîã³÷í³ çì³íè â³äáóëèñÿ ³ ç ³íøèìè ñëîâàìè: Êð³ì ïðèñêîðåííÿ ïðîöåñó ðåäóêö³¿ çàê³í÷åíü, ñêàíäèíàâñüêèé âïëèâ ïîçíà÷èâñÿ òàêîæ íà ³íøèõ ìîâíèõ ÿâèùàõ:

 ï³âí³÷íîìó ä³àëåêò³ ï³ä âïëèâîì ìîâè ñêàíäèíàâ³â çàêð³ïèëîñÿ çàê³í÷åííÿ -s ó 3-é îñîá³ îäíèíè òåïåð³øíüîãî ÷àñó 䳺ñë³â òà çàê³í÷åííÿ -and 䳺ïðèêìåòíèêà (binband) ïðè çàê³í÷åíí³ -end, -ind â öåíòðàëüíîìó òà ï³âäåííîìó ä³àëåêòàõ. Çàê³í÷åííÿ -s çáåðåãëîñÿ â ñó÷àñí³é ìîâ³ (hetakes, goes³ ò. ³í.) à çàê³í÷åííÿ 䳺ïðèêìåòíèêà -and ï³çí³øå ïåðåòâîðèëîñÿ â -sng (ñó÷. going, taking ³ ò. ³í.);

Îñîáîâ³ çàéìåííèêè ñêàíäèíàâñüêîãî ïîõîäæåííÿ (ñêàíä. peim) çàì³íèëè â³äïîâ³äí³ äàâíüîàíãë³éñüê³ çàéìåííèêè ³ çàêð³ïèëèñÿ â àíãë³éñüê³é ìîâ³ (ñó÷. they, them, their). Êð³ì öüîãî, â àíãë³éñüê³é ìîâ³ çáåðåãëîñÿ äåê³ëüêà ñàìîñò³éíèõ òà ñëóæáîâèõ ñë³â ñêàíäèíàâñüêîãî ïîõîäæåííÿ: till, toandfro, though, ado(< at+ do), both, same.

Ñêàíäèíàâñüêèé âïëèâ íàéïîì³òí³øå â³ä÷óâàºòüñÿ ó ñëîâíèêîâîìó ñêëàä³ ìîâè. Ïàì'ÿòêè äàâíüîàíãë³éñüêîãî ïåð³îäó â³äîáðàæàþòü ëèøå ÷àñòèíó çàïîçè÷åíü, ÿê³ çíà÷íî ïîâí³øå ïðåäñòàâëåí³ ó ïàì'ÿòêàõ ñåðåäíüîàíãë³éñüêîãî ïåð³îäó. Ëåêñè÷í³ çàïîçè÷åííÿ ìàëè ð³çíîìàí³òíèé õàðàêòåð:

. Ãåîãðàô³÷í³ íàçâè:

ñêàíä. bŷr (a village) > by â Derby, Rugby, Grimsby;

ñêàíä. thorp (a village) > thorp â Althorp, Linthorp;

ñêàíä. veiti (clearing) > thwait (e) â Applethwait, Satterthwait, Crossthwaite.

 ãåîãðàô³÷íèõ íàçâàõ çóñòð³÷àºòüñÿ òàêîæ áàãàòî ³íøèõ åëåìåíò³â, ÿê³ ïîõîäÿòü â³ä ñêàíäèíàâñüêèõ çàïîçè÷åíü, ÿê:

beckâ Lauterbeck (äàâíüî³ñë. bekkr- „ñòðóìîê”, í³ì. Bach, ãåðì, bakir);

daleâ Liddesdale, Kendal (äàâíüî³ñë. dalr - „äîëèíà”, í³ì. Òàl, ðîñ. äîëèíà);

gateâ Canongate (äàâíüî³ñë. gata- „äîðîãà”, í³ì. Gasse, ãåðì. gatwōn).

. ³éñüêîâî-ìîðñüêà òåðì³íîëîã³ÿ: barda, cnearr (ship), scegp (vessel), lip (fleet), sagpmann (pirate), á³ëüø³ñòü ç ÿêèõ íå çáåðåãëèñÿ â ñó÷àñí³é ìîâ³.

. Ñóäîâ³ òà çàêîíîäàâ÷³ òåðì³íè: lagu, lage (law), ntlag (outlaw), mal (actionoflow), husting (assembly) òà ³íø³, à òàêîæ äåê³ëüêà ïåðåêëàä³â-êàëüîê, ÿê hāmsōcn (attackingtheenemyinhishouse), landcēap (landtar) òîùî.

. Ñóñï³ëüíî-ïîáóòîâà ëåêñèêà:

à) ³ìåííèêè - crook, dirt, egg, fellow;

á) ïðèêìåòíèêè - awkward, flat, ill;

â) 䳺ñëîâà - bait, call, cast.

ʳëüê³ñòü çàïîçè÷åíü ö³º¿ ãðóïè ñòàíîâèòü ïîíàä 500 ñë³â [25, c. 102]. Äåÿê³ ñëîâà çáåðåãëèñÿ â ñó÷àñí³é ìîâ³ ó ôîðì³ á³ëüø áëèçüê³é äî ñêàíäèíàâñüêîãî ñëîâà: sister (ñêàíä. syster, ä.à. sweoster); boon(ñêàíä. bōn, ä.à. bēn); loan(ñêàíä. lān, ä.à. lǽn).

Äåÿê³ ñëîâà ñêàíäèíàâñüêîãî ïîõîäæåííÿ, ÿê³ øèðîêî âæèâàëèñÿ â äàâíüîàíãë³éñüê³é ìîâ³, â ñó÷àñí³é ìîâ³ âæèâàþòüñÿ äóæå ð³äêî, à äåÿê³ çóñòð³÷àþòüñÿ ëèøå â ï³âí³÷íèõ ä³àëåêòàõ: kirk (church), garth (yard). Áàãàòî ñë³â, ÿê³ â IX - XI ñò. ìàëè áëèçüêå çíà÷åííÿ â îáîõ ìîâàõ, äèôåðåíö³þâàëèñÿ â ñó÷àñí³é ìîâ³: no - nay, from - fro, whole - hale.

×àñòèíà ëåêñèêè àíãëîñàêñ³â ³ äàò÷àí ìàëà ñï³ëüíå ïîõîäæåííÿ: ïðèáëèçíî ïîëîâèíà çàïîçè÷åíèõ ñë³â ³ñíóâàëà â îáîõ ìîâàõ, âíàñë³äîê ÷îãî ðîçâèíóëàñü ïîë³ñåì³ÿ ö³º¿ ëåêñèêè. Îäíàê ñåðåä çàïîçè÷åíèõ ñë³â áàãàòî ³ òàêèõ, ùî âèò³ñíèëè íàâ³òü ïîáóòîâó àíãëîñàêñîíñüêó ëåêñèêó. Ñêàíäèíàâñüê³ çàïîçè÷åííÿ - öå, ãîëîâíèì ÷èíîì, ïîáóòîâ³ íàéìåíóâàííÿ, ñåðåä ÿêèõ ðîçð³çíÿþòüñÿ:

³ìåííèêè: anger, axle, bag, booth;

䳺ñëîâà: awe, blend, call, cast;

Äàòñüêà ìîâà - öå ºäèíà ìîâà, ç ÿêî¿ çàïîçè÷åí³ çàéìåííèêè - both, they, them, their. Ñåðåä âëàñíèõ íàçâ ó ñó÷àñí³é àíãë³éñüê³é ìîâ³ ìàºìî ñêëàäí³ ³ìåííèêè, äðóãèì åëåìåíòîì ÿêèõ º -by, íàïðèêëàä: Applaby, Derby, Ashby, Whitby. Ñêàíäèíàâñüêèìè º òàê³ íàçâè, ÿê Thursday, viking, valkyria

2.4 Ðîëü ôðàíöóçüêèõ çàïîçè÷åíü ó ôîðìóâàíí³ ñåðåäíüîàíãë³éñêî¿ òà ñó÷àñíî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Çîâñ³ì ³íøèé õàðàêòåð, í³æ ðàíí³ ñêàíäèíàâñüê³ çàïîçè÷åííÿ, íîñÿòü ôðàíöóçüê³ çàïîçè÷åííÿ åïîõè íîðìàíäñüêîãî çàâîþâàííÿ. Òóò ñë³ä âðàõîâóâàòè, ïåðåäóñ³ì, òå, ùî ôðàíöóçüêà ìîâà ïî â³äíîøåííþ äî àíãë³éñüêî¿ ìîâè çàéíÿëà ïàíóþ÷å ïîëîæåííÿ ÿê ìîâà äâîðó, ôåîäàëüíî¿ çíàò³, óðÿäîâèõ óñòàíîâ, øêîëè ³ âçàãàë³ ÿê îñíîâíó ìîâó ïèñåìíîñò³ (ðàçîì ç ëàòèííþ). Ó çâ’ÿçêó ç öèì, ôðàíöóçüê³ ñëîâà, íà â³äì³íó â³ä ñêàíäèíàâñüêèõ, ó ñâî¿é ìàñ³ ÿñêðàâî â³äáèâàþòü ïîëîæåííÿ, ñïîñ³á æèòòÿ, ä³ÿëüí³ñòü ³ ³íòåðåñè òèõ ãðîìàäñüêèõ øàð³â, ÿê³ âèêëþ÷íî àáî ïåðåâàæíî êîðèñòóâàëèñÿ ôðàíöóçüêîþ ìîâîþ: action - «ä³ÿ» (ñåðåäíüî-àíãë. accioun - «ä³ÿ, çâèíóâà÷åííÿ»: ³ç ñòàðîôðàíöóçüêîãî accioun); agreeable - «ïðèºìíèé, çã³äíèé» (ñåðåäíüî-aíãë. agreable: ³ç ñòàðîôð. agreable); beauty - «êðàñà» (ñåðåäíüî-àíãë. beautee: ³ç ñòàðîôð. beate); carpenter - «òåñëÿð» (carpenter: ³ç ñòàðîôð. carpentier); duke - «ãåðöîã» (duk: ³ç ñòàðîôð. duc) ³ áàãàòî ³íøèõ.

Ñë³äóº, ïðîòå, â³äì³òèòè, ùî ñïî÷àòêó ôðàíöóçüêà ìîâà ïîøèðþâàëàñü â Àíã볿 ãîëîâíèì ÷èíîì ó ôîðì³ íîðìàíäñüêîãî ä³àëåêòó, çì³øàíîãî ç åëåìåíòàìè ï³âí³÷íî-ñõ³äíèõ ôðàíöóçüêèõ ãîâîð³â. Âæå â XIII ñò. ôðàíöóçüêà ìîâà ïî÷àëà âòðà÷àòè â Àíã볿 õàðàêòåð æèâî¿ ðîçìîâíî¿ ìîâè ³ ïîñòóïîâî ïåðåòâîðþâàëàñÿ íà òðàäèö³éíó îô³ö³éíó ìîâó (òåïåð ôðàíöóçüê³é ìîâ³ â³äâåäåíà ðîëü îô³ö³éíî¿ ó ñôåð³ ì³æíàðîäíîãî äîêóìåíòîçíàâñòâà (ÿê ëàòèí³ - â ìåäè÷í³é îáëàñò³)). Ó çâ’ÿçêó ç öèì ï³çí³ø³ çàïîçè÷åííÿ ñòâîðþþòüñÿ ïåðåâàæíî âæå íå ç àíãëî-ôðàíöóçüêî¿, à ç öåíòðàëüíî-ôðàíöóçüêî¿ (ïàðèçüêî¿), ïåðåâàæàþ÷î¿ â XIII ñòîë³òò³. [2]

Ïàíóâàííÿ ôðàíöóçüêî¿ ìîâè çàâåðøóºòüñÿ â äðóã³é ïîëîâèí³ XVI ñòîë³òòÿ, àëå íàéá³ëüøà ê³ëüê³ñòü çàïîçè÷åíü ç íå¿ äîâîäèòüñÿ ÿêðàç íà öåé ÷àñ: àíãë³éñüêà ìîâà, âèò³ñíÿþ÷è ôðàíöóçüêó, îñîáëèâî ïîòðåáóâàëà çáàãà÷åííÿ ñâ ëåêñèêè òèìè åëåìåíòàìè, ÿê³ ìàëà â ðîçïîðÿäæåíí³ îñòàííÿ.

Âåëèêà ÷àñòèíà öèõ çàïîçè÷åíü òàê ³ çàëèøèëàñÿ íà ïåðèôå𳿠ñëîâíèêîâîãî çàïàñó: âîíè ñêëàäàþòü ÷èñëåííó ãðóïó áàãàòîñêëàäîâèõ ñë³â, òèïîâèõ ïåðåâàæíî äëÿ ìîâè ë³òåðàòóðíîãî ³ íàóêîâîãî ³ õàðàêòåðèçóþòüñÿ ñïåöèô³÷íîþ ñëîâîòâîð÷îþ ñòðóêòóðîþ [2, c. 81]. Ïðîòå, äåÿê³ ñëîâà ç ÷àñîì ñòàëè çâè÷àéíèìè, ïîâñÿêäåííèìè ³ çàãàëüíîâæèâàíèìè. Íàïðèêëàä, face - îñîáà (la face), gay - âåñåëèé (gai), hour - ãîäèíà (l'heure), ink - ÷îðíèëà (les encre), joy - ðàä³ñòü (la jolie), letter - ëèñò (la letter), money - ãðîø³ (la monnaie), pay - ïëàòèòè (payer), river - ð³÷êà (la rivière), table - ñò³ë (la table), place (la place), large (large), change (changer), minute (la minute), second (la second), mountain (la montagne), soil (le sol), air (l'air), flower (la fleur), fruit (le fruit).

Ó çâ’ÿçêó ç òèì, ùî ç ôðàíöóçüêî¿ ìîâè â àíãë³éñüêó áóëî çàïîçè÷åíî âåëè÷åçíó ê³ëüê³ñòü ëåêñè÷íèõ îäèíèöü, áàãàòî ç ÿêèõ ìàëà ñêëàäíó ñëîâîòâîð÷ó ñòðóêòóðó, âïëèâ ôðàíöóçüêî¿ ìîâè âåëèêîþ ì³ðîþ ïîçíà÷èâñÿ íà ñèñòåì³ àíãë³éñüêîãî ñëîâîòâîðåííÿ. Ïåâí³ ôðàíöóçüê³ ñóô³êñè ³ ïðåô³êñè, ùî çóñòð³÷àþòüñÿ â çàïîçè÷åíèõ ñëîâàõ, ìîãëè âèòÿãàòèñÿ ç öèõ ñë³â ³ âèêîðèñòîâóâàòèñÿ äëÿ òâîðåííÿ ñë³â, â³ä îäâ³÷íèõ êîðåí³â. Íàïðèêëàä, ñóô³êñ -able, âèòÿãíóòèé ç òàêèõ çàïîçè÷åíü, ÿê acceptable - ïðèéíÿòíèé ïðè accept - ïðèéìàòè; ñóô³êñ -ence - ç difference, excellence, evidence, violence.

Ó XIX ³ ïî÷àòêó XX ñòîë³òòÿ çàïîçè÷åííÿ íîñÿòü ïåðåâàæíî êíèæêîâèé õàðàêòåð. Ïðîòå â ïåð³îä, ùî áåçïîñåðåäíüî ñë³äóº çà çàê³í÷åííÿ Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè, àíãë³éñüêà ìîâà çàïîçè÷óº ôðàíöóçüê³ ñëîâà â ðåçóëüòàò³ æèâîãî ñï³ëêóâàííÿ àìåðèêàíñüêî¿ àð쳿 ç ôðàíöóçüêèì íàðîäîì. Îñîáëèâî ö³êàâèé âïëèâ ôðàíöóçüêèõ ñë³â íà ëåêñèêó àíãë³éñüêî¿ ìîâè (íàïðèê³íö³ XX ñòîë³òòÿ). Ôðàíöóçüê³ çàïîçè÷åííÿ ç’ÿâëÿþòüñÿ ó áàãàòüîõ ñôåðàõ æèòòÿ. Öå ³ ïîë³òèêà, ³ ñâ³òñüêå æèòòÿ, ñïîðò ³ â³äïî÷èíîê [2, c 83].

Âåëèêà ê³ëüê³ñòü ôðàíöóçüêèõ ³ ³íøèõ ³íîçåìíèõ çàïîçè÷åíü íå ëèøå çáàãàòèëî öþ ìîâó, àëå â ÿêèéñü ì³ð³ êîìïåíñóâàëî íåäîñòàòíüî ðîçâèíåíó ñèñòåìó ñëîâîòâîð÷èõ çàñîá³â äëÿ âèðàæåííÿ íîâèõ ïîíÿòü àáî â³äò³íê³â çíà÷åíü [27, c. 62]. Áàãàòî çàïîçè÷åíü ç ôðàíöóçüêî¿ ìîâè áóëî îáóìîâëåíî ³ñòîðè÷íî: ñëîâà, ïîâ’ÿçàí³ ç ôåîäàëüíèìè ñòîñóíêàìè: feudal, baron, vassal, liege, chivalry (äåÿê³ ç öèõ ñë³â, ùî ó òîé ÷àñ â³äáèâàëè ó ñâîºìó çíà÷åíí³ ôåîäàëüíó ³äåîëîã³þ, ï³çí³øå îòðèìàëè çàãàëüíèé ñåíñ: command, obey, serve, noble, glory, danger); ìàéæå óñ³ òèòóëè, çà âèíÿòêîì king, queen, earl, lord ³ lady íîðìàíî - ôðàíöóçüêîãî ïîõîäæåííÿ; ñëîâà, ïîâ’ÿçàí³ ç äåðæàâíèì óïðàâë³ííÿì: people, nation, government, power, authority, court, crown; ñëîâà, ïîâ’ÿçàí³ ç ãðîøîâèìè ñòîñóíêàìè: money, property; ñëîâà, ùî îçíà÷àþòü ñ³ìåéí³ ñòîñóíêè: parent, spouse, cousin, uncle, aunt, nephew, niece; âåëèêà ê³ëüê³ñòü â³éñüêîâèõ òåðì³í³â ³ ñë³â, ïîâ’ÿçàíèõ ç â³éíîþ, óñ³ íàçâè â³éñüêîâèõ ÷èí³â; ÷èñëåíí³ ñëîâà, ùî îçíà÷àþòü çàäîâîëåííÿ ³ ðîçâàãè: feast, leisure, pleasure, delight, ease, comfort, chase ³ áàãàòî êàðòêîâèõ òåðì³í³â: trump, àñîâ³, cards; þðèäè÷í³ òåðì³íè: accuse, court, crime, felony, plaintiff, defendant, attorney; ôðàíöóçüêèìè ñëîâàìè íàçèâàëèñÿ ïðîôåñ³¿ ðåì³ñíèê³â, ÿê³ îáñëóãîâóâàëè ôåîäàë³â: tailor, butcher, painter, carpenter, joiner.

Òàêèì ÷èíîì, çàïîçè÷åííÿ ç ôðàíöóçüêî¿ ìîâè, ÿâëÿëè ñîáîþ, íà â³äì³íó â³ä çàïîçè÷åíü ñêàíäèíàâñüêèõ, ñïåöèô³÷í³ òåðì³íè-íàçâè, ïîâ’ÿçàí³ ç íîâèìè ïîíÿòòÿìè, ïðèâíåñåíèìè íîðìàíäñüêèìè çàâîéîâíèêàìè. Çàïîçè÷åííÿ ç ôðàíöóçüêî¿ ìîâè ïðîäîâæóþòü ïîïîâíþâàòè ñëîâíèêîâèé ñêëàä ïî ñüîãîäí³øí³é äåíü, àëå âîíè íîñÿòü ïåðåâàæíî êíèæêîâèé õàðàêòåð.

2.5 Çàïîçè÷åííÿ ç ðîìàíî-ãåðìàíñüêèõ ìîâ

Áåçóìîâíî, àíãë³éñüêà ìîâà çáàãà÷óâàëàñÿ ñëîâàìè ç àáñîëþòíî¿ á³ëüøîñò³ ³ñíóþ÷èõ ìî¿, îäíàê âïëèâ ðîìàíñüêèõ ìîâ áóâ íàéá³ëüø âàãîìèì çàâäÿêè ³ñòîðè÷íèì, åêîíîì³÷íèì òà ïîë³òè÷íèì çâ’ÿçêàì Àíã볿 ³ç íîñ³ÿìè ðîìàíñüêèõ ìîâ, çîêðåìà ç ³òàë³éñüêî¿, ³ñïàíñüêî¿, ôðàíöóçüêî¿, í³ìåöüêî¿ ìîâè. Ó àíãë³éñüêîìó ñëîâíèêîâîìó ñêëàä³ º çíà÷íà ê³ëüê³ñòü ñë³â, çàïîçè÷åíèõ ç í³ìåöüêî¿ ìîâè.  òîé æå ÷àñ, âëàñíå í³ìåöüêèõ ñëîâíèêîâèõ îäèíèöü, ùî óâ³éøëè äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿ ëåêñèêè, íå òàê âæå ³ áàãàòî. г÷ ó òîìó, ùî äóæå âåëèêà ê³ëüê³ñòü ñë³â, ùî çàïîçè÷åíèõ ç í³ìåöüêî¿ ìîâè ³ â³äíîñÿòüñÿ äî ãàëóç³ íàóêè, º óòâîðåííÿìè â³ä ëàòèíñüêèõ ³ ãðåöüêèõ êîðåí³â, òîáòî öå, íàñïðàâä³, ñëîâà ³íòåðíàö³îíàëüí³, õî÷à âîíè ³ áóëè çàïîçè÷åí³ ç í³ìåöüêèõ äæåðåë.

Äî çàïîçè÷åíü ç í³ìåöüêî¿ ìîâè, â ïåðøó ÷åðãó, â³äíîñÿòüñÿ ñëîâà, ùî âèðàæàþòü ïîíÿòòÿ ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íîãî ³ ô³ëîñîôñüêîãî õàðàêòåðó. Á³ëüø³ñòü ç íèõ îôîðìèëàñÿ â àíãë³éñüê³é ìîâ³ â ïåðåâ³äí³é ôîðì³, òîáòî ó ôîðì³ êàëüêè. Êàëüêóâàííÿ ðÿäó ñëîâîñïîëó÷åíü ³ ñêëàäíèõ ñë³â í³ìåöüêî¿ ìîâè ïîëåãøóâàëîñÿ áëèçüêîþ ñïîð³äíåí³ñòþ í³ìåöüêî¿ ³ àíãë³éñüêî¿ ìîâ [29].

Åêîíîì³÷í³ ³ ïîë³òè÷í³ çâ'ÿçêè Àíã볿 ³ ²òà볿 ïî÷èíàþ÷è ç XIV ñòîë³òòÿ çíàéøëè â³ääçåðêàëåííÿ â ñëîâíèêîâîìó ñêëàä³ àíãë³éñüêî¿ ìîâè â öàðèí³ òîðã³âë³, ìàíóôàêòóðè ³ â³éñüêîâî¿ ñôåðè. Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî â çâ'ÿçêó ç øèðîêèì ïîøèðåííÿì ³òàë³éñüêèõ çàïîçè÷åíü â ºâðîïåéñüêèõ ìîâàõ, äåÿê³ ³òàë³éñüê³ ñëîâà áóëè çàïîçè÷åí³ àíãë³éñüêîþ ìîâîþ çàâäÿêè ìîâàì-ïîñåðåäíèêàì. Íàïðèêëàä barouche (³òàë³éñüêå ñëîâî baroccio- áàðîêî); cohl-rabi (³òàë. cavolirape- êîëüðàá³) çàïîçè÷åí³ ç í³ìåöüêî¿ ìîâè. Á³ëüø³ñòü ³òàë³éñüêèõ ñë³â äî XVI ñòîë³òòÿ áóëî çàïîçè÷åíî ÷åðåç ôðàíöóçüêó ìîâó, ³ ëèøå ç XVI ñòîë³òòÿ ç'ÿâëÿþòüñÿ çàïîçè÷åííÿ áåçïîñåðåäíüî ç ³òàë³éñüêî¿ ñôåðè.

Íàéäàâí³ø³ (XIV - XV ñò.) çàïîçè÷åííÿ â³äíîñÿòüñÿ äî òîðã³âë³ ³ â³éñüêîâî¿ ñôåðè. Òàê ç îáëàñò³ òîðã³âë³ ³ ô³íàíñ³â áóëè çàïîçè÷åí³ ñëîâà: ducat, million, lombard. Ç îáëàñò³ â³éñüêîâî¿ ñôåðè ³ ìîðåïëàâñòâà: alarm (òðèâîãà), brigand (áàíäèò), bark (áàðêà).  XVI ñòîë³òò³ åêîíîì³÷í³ çâ'ÿçêè ç ²òà볺þ âèêëèêàëè íîâ³ çàïîçè÷åííÿ: carat (êàðàò), traffic (ðóõ òðàíñïîðòó), porcelain (ôàðôîð).  XVII ñòîë³òò³ çðîñòຠê³ëüê³ñòü çàïîçè÷åíü, ÿê³ â³äíîñÿòüñÿ äî ñóñï³ëüíîãî æèòòÿ, òîðã³âë³, à òàêîæ äî ìèñòåöòâà, ìóçèêè, íàïðèêëàä: manifesto, intrigue, bulletin, risk. bandit, biretta, mustachio, cavalcade, gondola.  XVIII ñòîë³òò³ çàõîïëåííÿ ³òàë³éñüêîþ ìóçè÷íîþ êóëüòóðîþ âèêëèêàëî íîâèé ïðèïëèâ ìóçè÷íèõ òåðì³í³â ç ³òàë³éñüêî¿ ìîâè.  öåé ïåð³îä ç'ÿâèëèñü òàê³ ñëîâà ÿê soprano, falsetto, viola, mandolin. dz ñôåðè ³íøèõ âèä³â ìèñòåöòâà áóëè çàïîçè÷åí³ òàê³ ñëîâà: picturesque, costume, terracotta, sonnet, stanza, motto.  XIX ñòîë³òò³ áóëè çàïîçè÷åí³ äåÿê³ ñëîâà, ÿê³ â³äîáðàæàëè ïîë³òè÷íó áîðîòüáó â ²òà볿. Íàïðèêëàä: carbonary, camorra. Çá³ëüøóâàëàñü ãðóïà çàïîçè÷åíü, ïîâ'ÿçàíèõ ç íàóêîþ, îäíàê íàéá³ëüøà ê³ëüê³ñòü çàïîçè÷åíü, ÿê ³ â äâîõ ïîïåðåäí³õ ñòîë³òòÿõ, ñòîñóºòüñÿ îáëàñò³ ìóçèêè ³ ìèñòåöòâà. Ïðèêëàäîì ìîæóòü ñòàòè íàñòóïí³ ñëîâà: sonatina, cavatina, legato. Äî çàïîçè÷åíü XX ñòîë³òòÿ ìîæíà â³äíåñòè: autostrada, duce, fascist. Ñëîâî fascis ïîâ'ÿçàíå ç ëàòèíñüêèì ñëîâîì fasces- íàçâà åìáëåìè ä³þ÷î¿ âëàäè â Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³ (ïó÷îê áåðåçîâèõ ãàëóçîê, ç âñòðîìëåíîþ âñåðåäèí³ ñîêèðîþ) [34, c. 148]. Âàðòî â³äçíà÷èòè, ùî â àíãë³éñüê³é ìîâ³, ÿê ³ â ³íøèõ ºâðîïåéñüêèõ ìîâàõ, âæèâàþòüñÿ äåÿê³ ³òàë³éñüê³ ôðàçåîëîã³÷í³ îäèíèö³, sottovoce (ïîøåïêè, âï³âãîëîñà), traditoriòà ³íø³.

ßê ³ çàïîçè÷åííÿ ç ³òàë³éñüêî¿ ìîâè, ³ñïàíñüê³ çàïîçè÷åííÿ ïî÷àëè ç'ÿâëÿòèñü â àíãë³éñüê³é ìîâ³ ç XVI ñòîë³òòÿ. ²ñòîðè÷í³ ïî䳿, ÿê³ âèêëèêàëè ïðèëèâ çàïîçè÷åíü, ïîâ'ÿçàí³ ç âåëèêèìè ãåîãðàô³÷íèìè â³äêðèòòÿìè ê³íöÿ XV - ïî÷àòêó XVI ñòîë³òòÿ. Íàéïåðø³ çàïîçè÷åííÿ, ïîâ'ÿçàí³ ç ³ñïàíñüêîþ ìîâîþ, ïîòðàïèëè äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿ ëåêñèêè ùå äî XIX ñòîë³òòÿ ÷åðåç ôðàíöóçüêó ìîâó. ²ñíóþòü ñåðåä íèõ ³ ñëîâà àðàáñüêîãî ïîõîäæåííÿ, ÿê³ â³äîáðàæàþòü òîðãîâåëüí³ â³äíîñèíè ç Ñõîäîì ³ âïëèâ ñõ³äíî¿ êóëüòóðè, íàïðèêëàä cotton, zenith [36].  XV ñòîë³òò³ áóëî çàïîçè÷åíî ùå äåê³ëüêà ñë³â: lemon, tare- áåçïîñåðåäíüî ç ³ñïàíñüêî¿ ìîâè. Ç ³ñïàíñüêèõ çàïîçè÷åíü öüîãî ïåð³îäó ìîæíà, ÿê ïðèêëàä, âêàçàòè íà òàê³ ñëîâà: infanta, don, hidalgo. Íàéá³ëüø â³äîìèìè ñëîâàìè, çàïîçè÷åíèìè â XVII ñòîë³òò³ º íàñòóïí³: cargo, guitar, castanetòà ³íø³.

Ñåðåä çàïîçè÷åíü XVIII ñòîë³òòÿ ìîæíà â³äì³òèòè íàçâè ³ñïàíñüêèõ òàíö³â, ³ãîð ³ ñòðàâ, åëåìåíòè îäÿãó, çàãàëüíîïîë³òè÷í³ òåðì³íè. Íàïðèêëàä: quadrille, bolero, picadoròà ³íø³. Á³ëüø³ñòü çàïîçè÷åíü ç ³ñïàíñüêî¿ ìîâè â XIX ñòîë³òò³ ñïîñòåð³ãàëîñÿ â ϳâäåíí³é ³ ϳâí³÷í³é Àìåðèö³. ×àñòèíà öèõ ñë³â ââ³éøëà äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿ ìîâè ÷åðåç àìåðèêàíñüêó ë³òåðàòóðó. Ç öèõ ñë³â ìîæíà ïðèãàäàòè: guerilla (êîð³íü í³ìåöüêîãî ïîõîäæåííÿ: werrawar), cigarette, lasso,mustang.

Á³ëüø³ñòü çàïîçè÷åíü ç ³ñïàíñüêî¿ ìîâè çáåð³ãàþòü ñâ³é âèãëÿä, ³ çàçâè÷àé âèêîðèñòîâóþòüñÿ â àíãë³éñüê³é ìîâ³ â ñòèë³ñòè÷íèõ ö³ëÿõ, íàé÷àñò³øå äëÿ íàäàííÿ „ì³ñöåâîãî êîëîðèòó” ðîçïîâ³ä³. Ñåðåä ³ñïàíñüêèõ ñë³â, ÿê³ ââ³éøëè äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿ ìîâè ³ íå ñïðèéìàþòüñÿ, ÿê âàðâàðèçìè, ìîæíà â³äçíà÷èòè íàñòóïí³ ñëîâà: cotton, zenith, renegade. ²ñíóþòü òàêîæ ³ñïàíñüê³ ñëîâà, ÿê³ àíãë³éñüêà ìîâà çàïîçè÷èëà ïðîòÿãîì îáðàíîãî ïðîì³æêó ÷àñó; òàê³ ÿê: dinero, macho, amigo òà ³íø³.

3. ˳íãâ³ñòè÷í³ â³äì³ííîñò³ òà îñîáëèâîñò³ âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Äî âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿ ìîâè ìè â³äíîñèìî áðèòàíñüêèé, àìåðèêàíñüêèé, êàíàäñüêèé òà àâñòðàë³éñüêèé âàð³àíòè [2], [14], [10],[13].  äàí³é ãëàâ³ ìè íå àíàë³çóºìî êðåîëüñüê³ ìîâè òà ï³äæèíè, îñê³ëüêè âîíè º ñ³ìïë³ô³êîâàíèìè ôîðìàìè ëîêàëüíèõ ä³àëåêò³â [24, c. 14]. Òàêîæ â ðàìêàõ ö³º¿ ãëàâè íàìè íå áóäå ðîçãëÿäàòèñÿ áðèòàíñüêèé âàð³àíò àíãë³éñüêî¿, îñê³ëüêè â³í âæå áóâ äåòàëüíî îïèñàíèé ó ïï. 1.3.2 òà 1.4 íàøî¿ ðîáîòè.

3.1 Çàãàëüíîàìåðèêàíñüêà àíãë³éñüêà ìîâà: îñîáëèâîñò³ ëåêñè÷íî¿ ïîáóäîâè àìåðèêàíñüêîãî âàð³àíòó àíãë³éñüêî¿

Äî ôàêòîð³â ôîðìóâàííÿ àìåðèêàíñüêîãî âàð³àíòó ÿê îêðåìîãî ð³çíîâèäó àíãë³éñüêî¿ ìîâè ìè â³äíîñèìî õðîíîëîã³÷í³ ðàìêè ôîðìóâàííÿ òà ³íøîìîâí³ âïëèâè [5]. ϳñëÿ îòðèìàííÿ íåçàëåæíîñò³, â óìîâàõ â³äñóòíîñò³ çàñîá³â ìàñîâî¿ êîìóí³êàö³¿, çì³íè â³äáóëèñÿ â ìîâ³ ìåòðîïî볿 â XIX - ïî÷àòêó XX ñòîë³òü.

Îñîáëèâèé âïëèâ íà ìîâó íàäàëè ñóòòºâ³ â³äì³ííîñò³ â æèòòÿ ³ ïîáóò³ êîëîí³ñò³â ó ÑØÀ ³ Âåëèêîáðèòàí³¿. ²íøèé êë³ìàò, ïðèðîäà, îòî÷åííÿ ³ ïîáóò ïðèâåëè äî àäàïòàö³¿ ³ âèíèêíåííþ ó ì³ñöåâîìó àíãë³éñüêîþ íîâèõ ñë³â ³ ïîíÿòü. Ó öþ êàòåãîð³þ âõîäÿòü ñëîâà, ùî âèíèêëè ñàìå â ÑØÀ ³ íå îòðèìàëè ïîøèðåííÿ â Àíã볿: íàçâè ðîñëèí ³ òâàðèí ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêîãî êîíòèíåíòó (moose «ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêèé ëîñü» ïðè àíãë³éñüêîìó elk, ÿêå â ÑØÀ îòðèìàëî çíà÷åííÿ èçþáðü), ð³çíèõ ÿâèù, ïîâ'ÿçàíèõ ç äåðæàâíèì ³ ïîë³òè÷íèì óñòðîºì ÑØÀ (dixiecrat - «äåìîêðàò ç ï³âäåííîãî øòàòó»), ç ïîáóòîì àìåðèêàíö³â (drugstore - «àïòåêà-çàêóñî÷íà»).

Îñîáëèâó ãðóïó ñêëàäàþòü ñëîâà, ÿêèìè êîðèñòóþòüñÿ ÿê â Àíã볿, òàê ³ â ÑØÀ ³ â ÿêèõ ñïåöèô³÷íî-àìåðèêàíñüêèì º ëèøå îäíå ç âëàñòèâèõ ¿ì çíà÷åíü (market - «ïðîäîâîëü÷èé ìàãàçèí», career - «ïðîôåñ³éíèé»). Ñëîâî faculty â Àíã볿 âæèâàºòüñÿ â çíà÷åíí³ «ôàêóëüòåò», à â Àìåðèö³ «ïðîôåñîðñüêî-âèêëàäàöüêèé ñêëàä». ²ìåííèê pavement äëÿ àíãë³éöÿ îçíà÷ຠ«òðîòóàð», à äëÿ àìåðèêàíöÿ «ìîñòîâà». Äî ðîçðÿäó àìåðèêàíèçì³â â³äíîñÿòüñÿ òàêîæ ñëîâà, ÿê³ â Àíã볿 ïåðåòâîðèëèñÿ íà àðõà¿çìè àáî ä³àëåêòèçìè, àëå ÿê ³ ðàí³øå øèðîêî ïîøèðåí³ â ÑØÀ: fall - «îñ³íü» çàì³ñòü ôðàíêî-íîðìàíñüêîãî autumn, apartment - «êâàðòèðà» çàì³ñòü flat, tardy - «çàï³çí³ëèé», railroad çàì³ñòü railway - «çàë³çíèöÿ», subway çàì³ñòü metro - «ï³äçåìêà, ìåòðî», òà ³íø³ [22, c. 119]. Ó ïðîöåñ³ çàïîçè÷åííÿ äåÿê³ àìåðèêàí³çìè â Áðèòàí³¿ ï³ääàþòüñÿ ïåðåîñìèñëåííþ. Íàïðèêëàä, caucus - «çàêðèò³ çáîðè ïàðò³éíèõ ë³äåð³â» ïðèäáàëî â Àíã볿 íîâå çíà÷åííÿ: «ïîë³òèêà ï³äòàñóâàííÿ âèáîð³â», «òèñê íà âèáîðö³â» òà ³í. Äåÿêèé âïëèâ çðîáèëè íà ëåêñèêîí àìåðèêàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ òà ³íø³ ºâðîïåéñüê³ ìîâè.

Á³ëüø ³íòåíñèâíèé â ÑØÀ âïëèâ ³ñïàíñüêî¿ ìîâè, îñîáëèâî íà ï³âäåííîìó çàõîä³. Òàê³ ñòàíäàðòí³ ³ñïàíñüê³ òà ³ñïàí³çîâàí³ ³íä³àíñüê³ çàïîçè÷åííÿ ÿê adios, solo, rancho, buckaroo, tapas, tacos, guacamole, latino øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ â ìîâ³ ³ ë³òåðàòóð³ äëÿ íàäàâàííÿ ¿é ð³çíîãî ðîäó ñòèë³ñòè÷íèõ, ³ðîí³÷íèõ òà ³íøèõ â³äò³íê³â. Íàáóëè ïîøèðåííÿ ³ ð³çíîãî ðîäó ëîæí³ ³ñïàí³çìè òèïó chitos, doritos ³ ò. ³í.

Ãàëë³öèçìè, øèðîêî ïðåäñòàâëåí³ â àíãë³éñüê³é ìîâ³ â ö³ëîìó, ìàþòü â àìåðèêàíñüêîìó àíãë³éñüêîìó äåùî ³íøó ÷àñòîòí³ñòü. Íàéá³ëüø ÷àñò³ êàíöåëÿðèçìè ç ôðàíöóçüêèì ñóô³êñîì ïðè÷àñòÿ [éå] êîíòðàñòóºìèì ç [er] äëÿ ðîçìåæóâàííÿ ñóá'ºêòà òà îá'ºêòà 䳿: tutor (ðåïåòèòîð) ³ tutee (ó÷åíü), employer (ðîáîòîäàâåöü) ³ employee (ñëóæáîâåöü, ðîá³òíèê).

Âïëèâ í³ìåöüêî¿ ìîâè íà àìåðèêàíñüêó àíãë³éñüêó áóâ ìåíø çíà÷íèì, àëå äîñèòü â³ä÷óòíèì. Ç îäíîãî áîêó, í³ìåöüêà ìîâà, à òî÷í³øå ð³çí³ éîãî ä³àëåêòè, áóëà ð³äíîþ äëÿ íàéçíà÷í³øî¿ õâèë³ ³ìì³ãðàíò³â. ² ñüîãîäí³ áëèçüêî 20% íàñåëåííÿ ÑØÀ (áëèçüêî 60 ì³ëüéîí³â ÷îëîâ³ê) ìàþòü ïîâíå àáî ÷àñòêîâå í³ìåöüêå ïîõîäæåííÿ. Ç ³íøîãî áîêó, â³äñóòí³ñòü îô³ö³éíîãî ñòàòóñó í³ìåöüêî¿ ìîâè ïðèçâåëà äî ñêîðî÷åííÿ ¿¿ ñôåðè âïëèâó (ñüîãîäí³ ò³ëüêè 1,5 ì³ëüéîíà àìåðèêàíö³â ââàæàþòü ¿¿ ð³äíîþ). ͳìåöüêèé âïëèâ â³ä÷óâàºòüñÿ â äåÿêèõ ñëîâàõ ³ ñëîâíèêîâèõ ïåðåîñìèñëåííÿõ (íàïðèêëàä, «dumb» ó çíà÷åíí³ äóðíèé, ïîð. ͳì. Dumm). Ïîáà÷èòè ðîçïîä³ë âëàñíîìîâíèõ òà çàïîçè÷åíèõ ñë³â â ñó÷àñí³é àíãë³éñüê³é ìîæíà ïîáà÷èòè ó äîäàòêó  «Ðîçïîä³ë âëàñíî ìîâíèõ òà çàïîçè÷åíèõ ñë³â â ñó÷àñí³é àíãë³éñüê³é ìîâ³».

3.2 Ôîíåòè÷í³ òà ãðàìàòè÷í³ â³äì³ííîñò³ àìåðèêàíñüêîãî âàð³àíòó àíãë³éñüêî¿

Ó ÑØÀ, ÿê ³ ó Âåëèêîáðèòàí³¿, º ð³çí³ âèìîâí³ ä³àëåêòè (ùî íàçèâàþòüñÿ ðåã³îíàëüíèìè àêöåíòàìè). Ó ÑØÀ íåìຠîô³ö³éíî çàòâåðäæåíîãî «ïðàâèëüíîãî» àêöåíòó. Îäíàê, äèêòîðàìè á³ëüøîñò³ çàãàëüíîôåäåðàëüíèõ Ç̲ (â ïåðøó ÷åðãó, CNN) âèêîðèñòîâóºòüñÿ òàê çâàíèé General American accent.  ÿêîñò³ General American áóâ îáðàíèé àêöåíò Midwestern. Õî÷à íà íüîìó ãîâîðèòü äóæå ìàëà ÷àñòêà íàñåëåííÿ ÑØÀ (øòàòè Íåáðàñêà, Àéîâà òà ²ëë³íîéñ), â³í çðîçóì³ëèé âñ³ì àìåðèêàíöÿì [31]. Ç ï³ñëÿâîºííèõ ïðåçèäåíò³â ÑØÀ íà General American ãîâîðèëè Ä. Åéçåíõàóåð, Ð.ͳêñîí, Äæ. Ôîðä, Ð. Ðåéãàí ³ Á. Îáàìà.

Íèæ÷å ïîäàí³ îñîáëèâîñò³, õàðàêòåðí³ â³äðàçó äëÿ áàãàòüîõ ðåã³îíàëüíèõ àêöåíò³â ÑØÀ. Á³ëüø³ñòü ç öèõ îñîáëèâîñòåé ìàþòü ì³ñöå ³ â General American. Àëå íåìຠæîäíî¿ îñîáëèâîñò³, ÿêà áóëà á õàðàêòåðíà â³äðàçó äëÿ âñ³õ àêöåíò³â ÑØÀ ³ ïðè öüîìó â³äñóòíÿ á â áðèòàíñüêîìó àíãë³éñüêîþ. Á³ëüø òîãî, íà ï³âí³÷íîìó ñõîä³ ÑØÀ º ä³àëåêòè, ïðàêòè÷íî íåìîæëèâî â³äð³çíèòè çà âèìîâîþ â³ä áðèòàíñüêîãî Received Pronunciation.

Õàðàêòåðíîþ îñîáëèâ³ñòþ îñíîâíîãî àìåðèêàíñüêîãî ìàñèâó º çáåðåæåííÿ àðõà¿÷íîãî ðåòðîôëåêñíèé r â ïîëîæåíí³ ï³ñëÿ ãîëîñíèõ (âèìîâà “r” ó òàêèõ ñëîâàõ ÿê part àáî girl), ùî º òàêîæ îñîáëèâ³ñòþ ä³àëåêò³â ²ðëàí䳿, Øîòëàí䳿 òà ϳâäåííî-Ñõ³äíî¿ Àíã볿 (³ â XVIII ñòîë³òò³ ìàéæå âñ³º¿ òåðèòî𳿠Àíã볿) [37]. Âèíÿòêè ñòàíîâëÿòü äåÿê³ ðåã³îíè ϳâäíÿ, Íîâ³é Àíã볿, Íüþ-Éîðê, àôðîàìåðèêàíñêèé ä³àëåêò òà ³í. Àìåðèêàíñüêà àíãë³éñüêà ìຠìåíøå â³äì³ííîñòåé ó ãîëîñíèõ ïåðåä “r”, í³æ áðèòàíñüêà. Ñëîâà merry, marry ³ Mary ñòàíäàðòíîìó àìåðèêàíñüêîìó âèìîâëÿþòü îäíàêîâî (ïðîòå ð³çíèöÿ çáåð³ãàºòüñÿ ó áàãàòüîõ ðåã³îíàëüíèõ àêöåíòàõ ÑØÀ) [31]. Äîâæèíà ãîëîñíèõ (ïîçíà÷àºòüñÿ ÷åðåç [ː]) ìåíø âàæëèâà â àìåðèêàíñüê³é àíãë³éñüê³é, í³æ ó áðèòàíñüêîìó RP (äå äîâã³ ãîëîñí³ íàé÷àñò³øå çàì³íÿþòü çíèêëèé çâóê [r]).

Òèï ïàëàòàë³çàö³¿, â³äîìèé àíãë³éñüêîþ ÿê yod-coalescence (ïåðåòâîðåííÿ êëàñòåð³â [dj], [tj], [sj] ³ [zj] â³äïîâ³äíî â [dʒ], [tʃ], [ʃ] òà [ʒ]) - ÿâèùå, çàãàëüíå äëÿ âñ³õ âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿, ³ á³ëüø³ñòü âèïàäê³â ïîä³áíî¿ ïàëàòàë³çàö³¿ âæå äàâíî ñòàëè ë³òåðàòóðíèìè (ñëîâà nature, pressure, measure íå âèìîâëÿâ ÷åðåç [tj], [sj] ³ [zj] í³ â îäíîìó ç ñó÷àñíèõ âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿), ïðîòå â äàíèé ÷àñ â³í á³ëüø òèïîâèé äëÿ áðèòàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿. Çíèêíåííÿ êëàñòåðà [tj] â òàêèõ ñëîâàõ ÿê tune ³ Tuesday ïðîõîäèòü â îáîõ âàð³àíòàõ àíãë³éñüêî¿; ïðîòå â á³ëüøîñò³ àìåðèêàíñüêèõ ä³àëåêò³â [j] ïðîñòî çíèêຠ(ò. çâ. yod-dropping), â ðåçóëüòàò³ ÷îãî ö³ ñëîâà çâó÷àòü ÿê toon ³ Toose-day, â òîé ÷àñ ÿê â ðîçìîâíîìó áðèòàíñüêîìó ö³ ñëîâà çâó÷àòü ÿê choon ³ Choose-day (yod-coalescence).

Õàðàêòåðíîþ îñîáëèâ³ñòþ àìåðèêàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ º óäàðíå êîâçàííÿ (flapping) - âèìîâà çâóêà [t] (³ [d]) ì³æ äâîìà ãîëîñíèìè ÿê àëüâåîëÿðíîãî îäíîóäàðíèé ïðèãîëîñíîãî (³ñïàíñüêî¿ “r” â ñëîâ³ pero, ñõîæîãî çà çâó÷àííÿì äî ðîñ³éñüêî¿ ïîñò-àëüâåîëÿðíî¿ äðèæà÷îãî «ð» (ÿê, íàïðèêëàä, ó ñëîâ³ ãðàòè)). Öå ÿâèùå ïðèñóòíº ³ â áðèòàíñüê³é àíãë³éñüê³é. Çâóêîñïîëó÷åííÿ -nt- ì³æ ãîëîñíèìè (â ñëîâàõ òèïó twenty, Internet òà center) âèìîâëÿºòüñÿ â àìåðèêàíñüêîìó àíãë³éñüêîìó çàçâè÷àé ÿê äçâ³íêèé àëüâåîëÿðíèé íîñîâî¿ îäíîóäàðíèé ïðèãîëîñíèé (â òðàíñêðèïö³¿ ÌÔÀ [ɾ]), ð³äê³ñíèé çâóê, ùî ïîºäíóº â ñîá³ îäíî÷àñíî ÿêîñò³ íîñîâîãî ïðèãîëîñíîãî «í» ³ àëüâåîëÿðíîãî îäíîóäàðíîãî ïðèãîëîñíîãî (³ñïàíñüêîþ «r») [35].

Ãîâîðÿ÷è ïðî íåùîäàâíî ìèíóë³ ïî䳿, àáî ïðè âèêîðèñòàíí³ ñë³â already, just ³ yet, áðèòàíñüêèé àíãë³éñüêèé âèìàãຠpresent perfect. Íîñ³¿ àìåðèêàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ â öèõ âèïàäêàõ ïåðåâàæíî âèêîðèñòîâóþòü past simple, õî÷à îáèäâà âàð³àíòè ïðàâèëüíèìè. «I’ve just arrived home.» / «I just arrived home.» «I’ve already eaten.» / «I already ate.» ×àñòêîâî öå ÿâèùå ïåðåõîäèòü ³ â áðèòàíñüêèé àíãë³éñüêèé «Cable broadband just got faster»  ³íøèõ âèïàäêàõ òðàäèö³éíå ðîçõîäæåííÿ ì³æ present perfect ³ simple past äîòðèìóºòüñÿ â îáîõ âàð³àíòàõ àíãë³éñüêî¿.

3.3 Àâñòðàë³éñüêèé âàð³àíò àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Á³ëüø í³æ ï³âñòîð³÷÷ÿ ³ñíóâàííÿ Àâñòðàë³éñüêîãî äîì³í³îíó, â³ä³ðâàíîãî â³ä ìåòðîïî볿 ê³ëüêîìà òèñÿ÷àìè ìèëü, à òàêîæ ñëàáêèé êóëüòóðíèé çâ'ÿçîê ç ìåòðîïî볺þ, ç îäíîãî áîêó, ³ çðîñòàþ÷å ïî÷óòòÿ íàö³îíàëüíî¿ ñàìîñâ³äîìîñò³ òà íàö³îíàëüíî¿ íåçàëåæíîñò³, ç ³íøîãî, áåçóìîâíî íå ìîãëè íå â³äáèòèñÿ íà ñëîâíèêîâîìó ñêëàä³, âèìîâ³ à òàêîæ ãðàìàòèêè àíãë³éñüêî¿ ìîâè â Àâñòðà볿. Ðåã³îíàëüí³ â³äì³ííîñò³ â ëåêñè÷íîìó ñêëàä³ àâñòðàë³éñüêîãî ìîâè ñòîñóþòüñÿ íàéá³ëüø ïîøèðåíèõ ïðîÿâ³â êóëüòóðè: íàçâ ñòðàâ, óñòàíîâ, ³ ò. Ï., Òàê ÿê â ð³çí³ øòàòè Àâñòðà볿 ïðèáóâàëè ïåðåñåëåíö³ ç ð³çíèõ äåðæàâ: Ïîëüù³, ͳìå÷÷èíè, Óêðà¿íè, Ðîñ³¿, Áåëü㳿 [33].

Íàïðèêëàä, âàðåíî-êîï÷åíà ñâèíÿ÷à êîâáàñà, çâàíà «fritz» â øò. ϳâäåííî¿ Àâñòðàë³ÿ, ³ìåíóºòüñÿ «devon» â øò. Íîâèé ϳâäåííèé Óåëüñ, «Belgium sausage» íà î. Òàñìàí³ÿ, «Empire sausage» â ì Íüþêàñë, «polony» â øò. Çàõ³äíà Àâñòðàë³ÿ, «Windsor sausage» â øò. Êâ³íñëåíä, ³ «German sausage» àáî «Strasburg» â øò. ³êòîð³ÿ. ϳäãîòîâ÷èé êëàñ ó øêîë³ íàçèâàºòüñÿ «kindergarten» â øò. Íîâèé ϳâäåííèé Óåëüñ, «prep class» («ï³äãîòîâ÷èé êëàñ») â øò. ³êòîð³ÿ ³ íà î. Òàñìàí³ÿ ³ «reception class» («ïðèéîìíèé êëàñ») â øò. ϳâäåííà Àâñòðàë³ÿ. Îñîáíÿê ç äâîõ êâàðòèð («a semi-detached house») íàçèâàºòüñÿ maisonnette (ôð. Áóäèíî÷îê) â øò. ϳâäåííà Àâñòðàë³ÿ. [9] Çàãàëüíîâæèâàíå ñëîâî «forest» («ë³ñ») ïðàêòè÷íî íå âæèâàºòüñÿ ïî â³äíîøåííþ äî ë³ñ³â Àâñòðà볿, òàê ÿê öå ñâ³òë³ åâêàë³ïòîâ³ ë³ñè ³ ÷àãàðíèêè. ˳ñèñòó ì³ñöåâ³ñòü â Àâñòðà볿 íàçèâàþòü «áóø» àíãë. «The bush» Ïîøèðåíèì ïðèâ³òàííÿì º « g'day »(âèìîâëÿºòüñÿ / gdaɪ /), ñêîðî÷åííÿ â³ä« good day» - «äîáðèé äåíü». Ùå á³ëüø ïîøèðåíå çâåðíåííÿ îäèí äî îäíîãî - «mate» («ïðèÿòåëü»), âèìîâëÿºòüñÿ / maɪt / [28, c. 197].

 àâñòðàë³éñüê³é àíãë³éñüê³é ³ñíóþòü âëàñí³ ³ä³îìè (íàïðèêëàä, «âíèçó ï³ä [åêâàòîðîì]» (àíãë. Down Under) - Àâñòðàë³ÿ ³ Íîâà Çåëàíä³ÿ), ³ îêðåì³ ñëîâà («sheila» - æ³íêà â³ä ³ðë. «Sheila» - ïîøèðåíå æ³íî÷å ³ì'ÿ â ²ðëàí䳿, «bloke» - ÷îëîâ³ê). Âèðàç «fair dinkum» («ùî-ë. ñïðàâæíº; äîñòîâ³ðíî àâñòðàë³éñüêå») ïåðåãóêóºòüñÿ ç òàêèì æå âèðàçîì, ùî ³ñíóâàëè ðàí³øå â ë³íêîëüíøèðñüêîì ä³àëåêò³, çâ³äêè âîíî ³ âåäå ñâîº ïîõîäæåííÿ. Ïîøèðåíèé ðèìîâàíèé ñëåíã - «ñïàäùèíà» ïåðåñåëåíö³â-êîêí³. («Ïîðöåëÿíîâà òàð³ëêà» (àíãë. China plate) -> «õîðîøèé äðóã» (àíãë. Good mate), «äàâàéòå ïîäèâèìîñÿ» (àíãë. Have a look) -> «äàâàéòå êàï³òàíà Êóêà» (àíãë. Have a captain Cook), «àêóëà» (àíãë. shark) - «Íî¿â êîâ÷åã» (àíãë. Noah's ark) ³ ò. ä.). Ïîøèðåí³ ñêîðî÷åííÿ (äîêóìåíòàö³ÿ - doco, ïåðåêóð - smoko, ôóòáîë - footie ³ ò. Ä.).

Ñàìîíàçâà àíãëî-àâñòðàë³éö³â òàêîæ º ðåçóëüòàòîì ñêîðî÷åííÿ - «îçç³» (àíãë. Aussie), ñêîðî÷åíå â³ä «àâñòðàë³éö³» (àíãë. Australians). Äåÿê³ äîñë³äíèêè àâñòðàë³éñüêîãî àíãë³éñüêî¿ ïîð³âíþþòü éîãî ç æèâèì ìóçåºì, â ÿêîìó çáåðåãëèñÿ ðåã³îíàë³çìó XVIII ³ XIX ñò ç: ²ðëàí䳿: dust-up «á³éêà, á³éêà», tootsy (← foot) «íîãà» (äèòÿ÷å âèìîâà), corker «ïðèãîëîìøëèâèé åêçåìïëÿð» (ïðî ëþäèíó àáî ðå÷³);Øîòëàíäèè: billy (← bally) «âåäðî èç-ïîä ìîëîêà»; Âóñòåðà / Óîð³êø³ðà: larrikin «õóë³ãàí; Õóë³ãàíñòâî»; Êîðíóîëëà: to fossick «ðûòüñÿ, êîïàòüñÿ; èñêàòü çîëîòî»; Öåíòðàëüíèõ ãðàôñòâ Àíãëèè (àíãë. The Midlands): to stonker (← to stonk): I am stonkered «ß âèñíàæåí»; Ñóôôîëêà: cobber (← to cob) «ïðèÿòåëü»; Êåíòà: clobber (← clubbered up «ðàçîäåòûé»); àíãë³éñüêî¿ âçàãàë³: tucker («¿æà; [øê³ëüíà] ¿äàëüíÿ»).

Îäíàê ³ñíóº ³ ñâ³é, ñàìîáóòí³é àâñòðàë³éñüêèé ñëåíã, ùî ÿñêðàâî ³ âëó÷íî îïèñóº ëþäåé, ñèòóàö³¿. Âèðàç «çà ÷îðíèì ïíåì» (àíãë. «Past the black stump») îïèñóº íåçàñåëåíó, äèêó ì³ñöåâ³ñòü, ïîçáàâëåíó âñÿêèõ îçíàê öèâ³ë³çàö³¿, òîáòî âíóòð³øí³ ðàéîíè êîíòèíåíòó. Ôîëüêëîð íàä³ëèâ ö³ ðàéîíè ïåâíî¿ ì³ñòèêîþ. Äî òàêèõ âèðàç³â ìîæíà òàêîæ â³äíåñòè: «Àêóëÿ÷å ïå÷èâî» (àíãë. «shark biscuits») - ñåðôèíãèñò-íîâè÷îê; «Íå çàêðè÷èòü, íàâ³òü ÿêùî àêóëà âêóñèòü» (àíãë. «Wouldn't shout if a shark bit her») - õàðàêòåðèñòèêà ñêóïî¿ ëþäèíè, ÿêà íå áàæຠïðèãîñòèòè äðóç³â âèïèâêîþ (àíãë. «shout» çíà÷èòü «êðè÷àòè»,àëå òàêîæ «ïðèãîùàòè êîãî-ñü âèïèâêîþ».) «Áóìåðàíã» (àíãë. «boomerang») - ùî-ë., íàïð. êíèãà, ÿêó íåîáõ³äíî ïîâåðíóòè.

Äåÿê³ âèðàçè îïèñóþòü ÿâèùà, ùî ìàþòü àíàëîãè â ³íøèõ âàð³àíòàõ àíãë³éñüêî¿: «Ñàðàôàííå ðàä³î »:« bush telegraph »(« ë³ñîâèé òåëåãðàô ») â Àâñòðà볿 òà « moccasin radio / telegraph » (« ìîêàñèííå ðàä³î ») â Êàíàä³. Ïåâíó ê³ëüê³ñòü ñë³â â àâñòðàë³éñüêîìó àíãë³éñüêîþ ðîçâèíóëî íîâ³ çíà÷åííÿ: «station» - «ìåñòîïîëîæåííÿ; ñòàíöèÿ», AustrE + «òâàðèííèöüêà, â³â÷àðñüêà ôåðìà»; «bush» - «÷àãàðíèê, ì³ñöåâ³ñòü, ïîðîñëà ÷àãàðíèêîì », AustrE +« ë³ñ; ñ³ëüñüêà ì³ñöåâ³ñòü «to tie up» - «çâ’ÿçóâàòè; ïðèâ’ÿçóâàòè äî ÷îãîñü.», AustrE + «ïðèâ’ÿçóâàòè òâàðèíó äî ñòîëáó».

Àìåðèêàíö³â â àâñòðàë³éñüê³é àíãë³éñüê³é íàçèâàþòü «Ñåïïî» (àíãë. Seppo), ùî óòâîðåíî ïî ëàíöþæêó «Yanks" -> "Septic tanks" -> "Seppos». Àíãë³éöÿ ìîæóòü íàçâàòè pommy, pommie àáî pom (åòèìîëîã³ÿ íå ÿñíà; îñíîâíèé ñåíñ - ÷åðâîíèé êîë³ð (â³ä «pomegranate» - «ãðàíàò»), ìîæëèâî êîë³ð ôîðìè áðèòàíñüêèõ ñîëäàò³â, êîë³ð ù³ê ó áðèòàíñüêèõ ³ìì³ãðàíò³â, àáî â³ä àáðåâ³àòóðè íà îäÿç³ óâ'ÿçíåíèõ - POM (Prisoner of Motherland). Çàïîçè÷åííÿ ç àìåðèêàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ íà ð³âí³ ëåêñèêè ïðåäñòàâëåí³ ñëîâàìè «bonanza» - «áàãàòà çîëîòà æèëà». Ñëîâî «biscuit» («ïå÷èâî») ³ñíóº ïîðÿä ç àìåðèêàíñüêèì «cookie», áðèòàíñüêå «motorway» («øîñå») - ðàçîì ç àìåðèêàíñüêèì «freeway». «Âàíòàæ³âêà» - àìåðèêàíñüêå «truck», àëå «áåíçîêîëîíêà» - áðèòàíñüêå «petrol station».

3.4 ²íø³ âàð³àíòè àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Äî âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿ ìîâè ÿê³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÷èñåëüíèìè íîñ³ÿìè àëå íå âèð³çíÿþòüñÿ â³ä áðèòàíñüêîãî âàð³àíòó çà ÷³òêî âèðàæåíèìè ãðàìàòè÷íèìè àáî ôîíåòè÷íèìè îçíàêàìè, ìè â³äíîñèìî êàíàäñüêèõ òà íîâîçåëàíäñüêèé âàð³àíòè. Òèì íå ìåíøå ñë³ä îêðåñëèòè ïåâí³ ëåêñè÷í³ â³äì³ííîñò³.

Êàíàäñüêèé âàð³àíò àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Ó Ï³âí³÷í³é Àìåðèö³, ÿêó íàñåëÿëè êîð³íí³ ìåøêàíö³ - ³íä³àíö³ òà åñê³ìîñè, âïåðøå àíãë³éñüêà ìîâà çàçâó÷àëà ó 1622 ðîö³, êîëè áóëî çàñíîâàíî ïåðøå ïîñò³éíå àíãë³éñüêå ïîñåëåííÿ. Øèðîêå ðîçïîâñþäæåííÿ íà òåðèòî𳿠Êàíàäè àíãë³éñüêà îòðèìàëà íà ïî÷àòêó XVII ñò., êîëè ïîñèëèëàñÿ àíãë³éñüêà êîëîí³çàö³ÿ êðà¿íè. Íà ñòàíîâëåííÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè â Êàíàä³ âïëèíóëà áðèòàíñüêà àíãë³éñüêà ìîâà íàùàäê³â ïåðøèõ ïåðåñåëåíö³â ç³ Ñïîëó÷åíîãî Êîðîë³âñòâà, à òàêîæ íàéáëèæ÷èõ ñóñ³ä³â - àìåðèêàíö³â. ³äïîâ³äíî, êàíàäñüêà àíãë³éñüêà ìîâà ââ³áðàëà â ñåáå ³ ò³, é ³íø³ íîðìè.

Òàê, àíãë³éñüêà â Êàíàä³ ïîºäíóº â ñîá³ òðàäèö³¿ áðèòàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè (ãîëîâíèì ÷èíîì öå ñòîñóºòüñÿ ïðàâîïèñó), à òàêîæ àìåðèêàíñüêîãî âàð³àíòó àíãë³éñüêî¿ ìîâè, ùî çíà÷íî âïëèâຠíà ëåêñèêó ³ ôîíåòèêó êàíàäñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè. Õî÷à é íàáàãàòî ìåíøîþ ì³ðîþ, àíãë³éñüêà ìîâà â Êàíàä³ ñõèëüíà äî âïëèâó ³íøèõ ìîâ, ñåðåä ÿêèõ öåíòðàëüíå ì³ñöå çàéìຠôðàíöóçüêà ìîâà (äðóãà äåðæàâíà ìîâà Êàíàäè), ìîâè êîð³ííèõ íàðîä³â òà ìîâè àñèì³ëüîâàíèõ ãðóï ³ìì³ãðàíò³â.

Íàïðèêëàä, òàêèì øëÿõîì â êàíàäñüêó àíãë³éñüêó ìîâó ïîòðàïèëè ñëîâà esquimaux, canoe, caribou. Êð³ì òîãî, áàãàòî âèðàç³â ââ³éøëè äî êàíàäñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè ç ëåêñèêîíó òîðãîâö³â õóòðà.

³äîìîþ ôîíåòè÷íîþ îñîáëèâ³ñòþ àíãë³éñüêî¿ ìîâè â Êàíàä³ º âèìîâà ñë³â ôðàíöóçüêîãî ïîõîäæåííÿ çà ïðàâèëàìè ôðàíöóçüêî¿ ìîâè. Áàãàòî ë³íãâ³ñò³â â³äì³÷àþòü òîé ôàêò, ùî ïîð³âíÿíî ç àìåðèêàíñüêîþ òà áðèòàíñüêîþ àíãë³éñüêîþ, êàíàäñüêó àíãë³éñüêó ºâðîïåéöÿì ëåãøå ñïðèéìàòè íà ñëóõ [26]. Öÿ äóìêà áàçóºòüñÿ íà òîìó, ùî â ÑØÀ, îñîáëèâî â ï³âäåííèõ øòàòàõ, ñèëüíî ð³æå ñëóõ òàê çâàíå "ðèêàííÿ" â ìîâëåíí³ - ã³ïåðòðîôîâàíå "r" òà "a", ÷åðåç ÿê³ ìîâëåííÿ çâó÷èòü òàê, í³áè â íüîìó â³äñóòí³ çàê³í÷åííÿ. Àíãë³éñüêà ìîâà â Êàíàä³ â³äð³çíÿºòüñÿ â³äñóòí³ñòþ êîâòàííÿ çàê³í÷åíü òà "ìîâíî¿ ãóìêè". Òåìï òà øâèäê³ñòü ìîâëåííÿ ðîáëÿòü ¿¿ á³ëüø ïðîñò³øîþ äëÿ ñïðèéíÿòòÿ. Öþ â³äíîñíó ïðîñòîòó ìîâè áàãàòî ³íîçåìö³â çàðàõîâóþòü äî áîíóñ³â åì³ãðàö³¿ â Êàíàäó.

Íå äèâëÿ÷èñü íà òå, ùî âèìîâà á³ëüøîñò³ ñë³â êàíàäñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè ñï³âïàäຠàáî ç àìåðèêàíñüêèì, àáî ç áðèòàíñüêèì âàð³àíòîì àíãë³éñüêî¿, â Canadian English ³ñíóº ðÿä îñîáëèâîñòåé, õàðàêòåðíèõ ñàìå äëÿ êàíàäñüêîãî âàð³àíòó. Àíãë³éñüê³é ìîâ³ â Êàíàä³ ïðèòàìàííà íåâåëèêà ãðóïà âëàñíå àíãëî-êàíàäèçì³â, íàïðèêëàä, ñïåöèô³÷íå âèêîðèñòàííÿ âèãóêó "eh!", ùî âæèâàºòüñÿ â çíà÷åíí³ "ùî?", "Î'êåé!", "õì!" ³ ùî ñòàëî "ïðèò÷åþ âî ÿçèöåõ" òèõ, õòî ïàðîä³þº êàíàäñüêå ìîâëåííÿ.

Êð³ì òîãî, â Canadian English ³ñíóº âåëèêà ê³ëüê³ñòü âèðàç³â, ÿêèõ íå çóñòð³òè â ³íøèõ âàð³àíòàõ àíãë³éñüêî¿ ìîâè. ²ñíóâàííÿ òàêèõ âèðàç³â îáóìîâëåíî âïëèâîì ôðàíöóçüêî¿ ìîâè, à òàêîæ âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ ³ìì³ãðàíò³â, ùî ïðè¿çäÿòü äî Êàíàäè ³ç ð³çíèõ êðà¿í ªâðîïè.

Íîâîçåëàíäñüêèé âàð³àíò àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Ó íîâîçåëàíäñüê³é àíãë³éñüê³é ³ñíóº òàêîæ ðÿä ä³àëåêòíèõ ñë³â ³ ñëîâîñïîëó÷åíü.  îñíîâíîìó, öå ñëîâà íåîô³ö³éíîãî ðåã³ñòðó, ùî íàé÷àñò³øå çóñòð³÷àþòüñÿ â ïîâñÿêäåííîìó ìîâëåíí³. Íîâàÿ Çåëàíäèÿ ïåðåéøëà íà äåñÿòè÷íóþ âàëþòó â 1960-õ ãã., à â 1970-õ ãã. ïðèéíÿëà ìåòðè÷íó ñèñòåìó. Ó òîé ÷àñ, ÿê ñòàð³ ì³ðè äîâæèíè áóëè çðîçóì³ëèìè äëÿ òèõ íîâîçåëàíäö³â, ÿê³ íàðîäèëèñÿ äî 1960-õ ðð., Á³ëüø ìîëîä³ æèòåë³ êðà¿íè ïðîæèëè á³ëüøó ÷àñòèíó ñâîãî æèòòÿ â ìåòðè÷íîìó îòî÷åíí³, ³ ¿ì ìîæóòü áóòè íåçíàéîì³ ôóíòè, óíö³¿, ñòîóíè, ãðàäóñè çà Ôàðåíãåéòîì, àêðè, ÿðäè, àáî ôóíòè ñòåðë³íã³â, øèë³íãè ³ ïåíñè.

Áàãàòî ç òàêèõ â³äì³ííîñòåé ïîâ'ÿçàí³ ç³ ñëîâàìè, ùî âêàçóþòü çâè÷àéí³ ïðåäìåòè; ¿õ ïîÿâà ÷àñòî îáóìîâëåíî òèì, ÿê³ ç íàéá³ëüø â³äîìèõ áðåíä³â ñòàþòü çàãàëüíèìè òîâàðíèìè çíàêàìè:

³äì³ííîñò³ ñåìàíòèêè ñë³â íîâîçåëàíäñüêîãî òà àâñòðàë³éñüêîãî âàð³àíò³â

Âèñíîâêè

Äîñë³äèâøè àíãë³éñüêó ìîâó ç òî÷êè çîðó ¿¿ ïîä³ëó íà ïåð³îäè ç âèðàæåíèìè ëåêñèêî-ãðàìàòè÷íèìè òà ôîíåòè÷íèìè â³äì³ííîñòÿìè ì³ ä³éøëè âèñíîâêó:

²ñòîð³ÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè òðàäèö³éíî ä³ëèòüñÿ íà òðè ïåð³îäè, ÿê³ â³äîáðàæàþòü ¿¿ çâ'ÿçîê ç ³ñòîð³ºþ íàðîäó ³ áàçóþòüñÿ íà ðîçâèòêó ñèñòåìè ñëîâîçì³íþþ÷èõ àô³êñ³â;

Ïåð³îäèçàö³ÿ ³ñòî𳿠àíãë³éñüêî¿ ìîâè â³äîáðàæຠîñíîâí³ â³õè êóëüòóðíîãî ðîçâèòêó àíãë³éñüêîãî íàðîäó íà øèðîêîìó òë³ ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íèõ ïåðåòâîðåíü äåðæàâè, ùî ïîçíà÷èëèñÿ íà ðîçâèòêó ìîâè;

Äàâíüîàíãë³éñüêèé ïåð³îä â³äçíà÷àºòüñÿ ÿê ìîâà ðåã³îíàëüíèõ ä³àëåêò³â ç âèðàæåíèìè ðèñàìè äàâíüîãåðìàíñüêèõ ìîâ: 䳺þ çàãàëüíèõ äëÿ ãåðìàíñüêèõ ìîâ ôîíåòè÷íèõ çàêîí³â, ñï³ëüí³ñòþ ñëîâíèêà, ñèíòåòèçìà, ðîçâèíåíîþ ñèñòåìîþ ìîðôîëîã³÷íèõ êàòåãîð³é ³ìåííèêà ³ ïðèêìåòíèêà, â³äíîñíî â³ëüíèì ïîðÿäêîì ñë³â;

Ñåðåäíüîàíãë³éñüêèé ïåð³îä - öå ïåð³îä í³âåëþâàííÿ çàê³í÷åíü, îñê³ëüêè âñ³ íåíàãîëîøåí³ çàê³í÷åííÿ ðåäóêóþòüñÿ, ïîçíà÷åííÿ ÷èñëåííèõ íîâèõ ïîíÿòü ñëîâíèê ïîïîâíþºòüñÿ ÿê çà ðàõóíîê âíóòð³øí³õ ðåñóðñ³â ìîâè, òàê ³ ôðàíöóçüêèìè òà ñêàíäèíàâñüêèìè çàïîçè÷åííÿìè;

Ðàíí³é íîâîàíãë³éñüêèé ïåð³îä (XVI-ÕVII ñòîë³òòÿ) - ïåð³îä ñòàíîâëåííÿ íîðì ìîâè çàâäÿêè åêîíîì³÷íîìó ³ ïîë³òè÷íîìó îá'ºäíàííþ êðà¿íè, ÿêå ñïðèÿëî ñòàíîâëåííþ àíãë³éñüêî¿ íàö³¿; ìîâà ðîçâèâàºòüñÿ âèñîêèìè òåìïàìè: ñëîâíèê â³äîáðàæຠøâèäê³ çì³íè â áóðæóàçí³é ïðîìèñëîâîñò³, êóëüòóð³, çì³íè ôîíåòèêè íàáàãàòî âèïåðåäæàþòü ïèñüìîâó ô³êñàö³þ, ³íâåíòàð ãðàìàòè÷íèõ ôîðì ³ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêö³é â³äïîâ³äຠñó÷àñíîìó ñòàíó, àëå ¿õ âæèâàííÿ íå îáìåæåíå ðàìêàìè íîðìè;

Àíãë³éñüêà ìîâà íà â³äì³íó â³ä áàãàòüîõ ³íøèõ ºâðîïåéñüêèõ ìîâ çàçíàëà çíà÷íîãî âïëèâó ç áîêó ñêàíäèíàâñüêèõ, ðîìàíñüêèõ òà ãåðìàíñüêèõ ìîâ, òîìó á³ëüø í³æ 80% ñëîâíèêîâîãî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿ ìîâè ñêëàäàþòü çàïîçè÷åííÿ ð³çíèõ ïåð³îä³â;

Çàâäÿêè ãåîãðàô³÷íèì òà ïîë³òèêî-åêîíîì³÷íèì ôàêòîðàì íà äàíèé ÷àñ ñôîðìîâàí³ ï’ÿòü âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿ ìîâè: áðèòàíñüêèé, àìåðèêàíñüêèé, àâñòðàë³éñüêèé, íîâîçåëàíäñüêèé, òà êàíàäñüêèé, ùî ¿õ â³äð³çíÿþòü çíà÷í³ â³äì³ííîñò³ â öàðèí³ âîêàáóë ÿðó òà â ìåíøîìó ñòóïåí³ âèìîâè òà ãðàìàòèêè.

Ñïèñîê âèêîðèñòàíèõ äæåðåë

1. Àðàêèí Â.Ä. Èñòîðèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà / Âëàäèìèð Äìèòðèåâè÷ Àðàêèí. - 3-å èçä. - Ì.: Ôèçìàòëèò, 2011. - 304 ñ.

. Èëüèø Á.À. Èñòîðèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà / Áîðèñ Àëåêñàíäðîâè÷ Èëüèø. - Ì.: Âûñøàÿ øêîëà, 1968. - 420 ñ.

3. Êî÷åðãàí Ì.Ï. Âñòóï äî ìîâîçíàâñòâà: ϳäðó÷íèê / Ì.Ï. Êî÷åðãàí. - 2-ãå âèäàííÿ. - Ê.: ÂÖ «Àêàäåì³ÿ», 2006. - Ñ. 35-36.

. Êîáÿêîâà ².Ê. Íàâ÷àòè ïåðåêëàäó: íàâ÷. ïîñ³á. / ².Ê. Êîáÿêîâà. - Ñóìè: Ñóìñüêèé äåðæàâíèé óí³âåðñèòåò, 2013. - 159 ñ.

5. Òîìàõèí, Ã.Ä.  Ðåàëèè-àìåðèêàíèçìû [Òåêñò]: ïîñîáèå ïî ñòðàíîâåäåíèþ / Ã.Ä. Òîìàõèí. - Ìîñêâà: Âûñøàÿ øêîëà, 1988. - 239 ñ.

. Ëåêñèêîëîãèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà: Ó÷åá. äëÿ èí-òîâ è ôàê. èíîñòð. ÿç. / Ð. 3. Ãèíçáóðã, Ñ.Ñ. Õèäåêåëü, Ã.Þ. Êíÿçåâà è À.À. Ñàíêèí. - 2-å èçä., èñïð. è äîï. - Ì.: Âûñø. øêîëà, 1979. - 269 ñ

7. Ñåêèðèí Â.Ï. Çàèìñòâîâàíèÿ â àíãëèéñêîì ÿçûêå. Êèåâ, 1964. - 232 ñ.

.Íåëþáèí Ë.Ë. Ëèíãâîñòèëèñòèêà ñîâðåìåííîãî àíãëèéñêîãî ÿçûêà / Ë.Ë. Íåëþáèí. - Ì.: Âûñøàÿ øêîëà, 1990. - 187 ñ.

. Ìàêîâñüêèé Ì.Ì. Àíãë³éñüê³ ñîö³àëüí³ ä³àëåêòè, - Ì.: Âèù. øêîëà, 1982. - 135ñ.

. Âåðáà Ë.Ã. ²ñòîð³ÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè. - Ê.: Íîâà Êíèãà, 2004. - 296 ñ

. Ñìèðíèöüêèé Î.² Äðåâíåàíãëèéñêèé ÿçûê / Ïîä ðåä. Â.Â. Ïàññåêà. Ì.: ÈË, 1955. - 318 ñ

. Ãîðåëîâ Ì.Ì. Äàòñêîå è íîðìàíäñêîå çàâîåâàíèÿ Àíãëèè â âîñïðèÿòèè ñðåäíåâåêîâûõ àâòîðîâ XI-XII ââ. - Äèàëîã ñî âðåìåíåì: Àëüìàíàõ èíòåëëåêòóàëüíîé èñòîðèè. Âûïóñê 6

. Êîñòþ÷åíêî Þ.Ï. ²ñòîð³ÿ àíãë³éñêî¿ ìîâè / Þ.Ï. Êîñòþ÷åíêî. - Ê.: Ðàäÿíñüêà øêîëà, 1953. - 352 ñ

14. Èâàíîâà È.Ï., ×àõîÿí Ë.Ï. Èñòîðèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà / È.Ï. Èâàíîâà, ×àõîÿí Ë.Ï. - Ì.: Âûñø.øê., 1976. - 319 ñ.

.  Î.Â. Áàæàíîâñüêà; Ëóãàíñüêèé íàö³îíàëüíèé ïåäàãîã³÷íèé óí-ò ³ì. Òàðàñà Øåâ÷åíêà. - Ëóãàíñüê: Àëüìà-ìàòåð, 2006. - 66 ñ.

. An Introduction to Old English [Text]: íàâ÷. ïîñ³áíèê / Ì.Â. Ìàòêîâñüêà. - Êàì'ÿíåöü-Ïîä³ëüñüêèé: [s. n.], 2013. - 271 ñ.

. Øàõáàãîâà Äæ.À. Ôîíåòè÷åñêèå îñîáåííîñòè ïðîèçíîñèòåëüíûõ âàðèàíòîâ àíãëèéñêîãî ÿçûêà - Ì., 1982. - 128 ñ.

18. Áóí³ÿòîâà ².Ð. Ôîðìóâàííÿ ñòðóêòóðè äàâíüîãåðìàíñüêîãî ðå÷åííÿ â êîíòåêñò³ åòíîô³ëîñîôñüêî¿ äèõîòî쳿 «àêòèâí³ñòü - ïàñèâí³ñòü»//³ñíèê ÊÍËÓ. Ñåð³ÿ: Ô³ëîñîô³ÿ. - 2001. Ò.4. ¹2

. Ìîðàõîâñüêèé À.Í. Ñëîâî è ïðåäëîæåíèå â èñòîðèè àíãëèéñêîãî ÿçûêà: Äèñ. … ä-ðà ôèëîë. íàóê: 10.02.04. - Ê., 1981 - 350ñ.

20. Çàáîòêèíà Â.È. Íîâàÿ ëåêñèêà ñîâðåìåííîãî àíãëèéñêîãî ÿçûêà. - Ì.: Âûñøàÿ øêîëà, 1989. - 303ñ.

. Àíòðóøèíà Ã.Á., Àôàíàñüåâà Î.Ð. Ëåêñèêîëîãèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà. - Ì.: ÂØ, 1985. - 288 ñ.

. Äóáåíåö Ý.Ì. Modern English Lexicology. - Ì., 2002. - 192 ñ.

. Ìåæóºâà ².Þ. Êîíñïåêò ëåêö³é ç äèñöèïë³íè «²ñòîð³ÿ îñíîâíî¿ ³íîçåìíî¿ ìîâè» äëÿ ñòóäåíò³â ñïåö³àëüíîñò³ 6.02030304 «Ïåðåêëàä» / È.Þ.Ìåæóºâà. - Ìàð³óïîëü: ÏÄÒÓ, 2011. - 99 ñ

24. Algeo, Pyles 2009: Algeo, J., Pyles, Th. The Origins and Development of the English Language [Text] / J. Algeo, Th. Pyles. - Boston: Cengage Learning, 2009. - 347 pp.

25. Shay 2008: Shay, S. The History of English: A Linguistic Introduction [Text] / S. Shay. - San Francisco, CA / Washington, DC: Wardja Press, 2008. - 232 pp.

. Jespersen 1922: Jespersen, Î. Language: Its Nature and Development [Hardcover] [Text] / Î. Jespersen. - New York: H. Holt Publishing, 1922.

. Millward, Hayes 2011: Millward, C.M., Hayes, M. A Biography of the English Language / C.M. Millward, M. Hayes. - Boston: Cengage Learning, 2011. - 478 pp

. Sproat 1985: Sproat, R. Welsh Syntax and VSO Structure [Text] / R. Sproat // Natural Language and Linguistic Theory. - Vol. 3. - 1985. - Pp. 173-216

. British English; Hiberno-English // Oxford English Dictionary. - 2. - Oxford, England: Oxford University Press, 1989.

. Fowler, H.W. (1996). Ó R.W. Birchfield. «Fowler's Modern English Usage». Oxford University Press.

. The Handbook of The History of English. - Blackwell Reference, 2006.

. The Oxford History of English / edited by Lynda Mugglestone. - Oxford University Press, 2006

. Alternative Histories of English / Edited by R. Watts and P. Tradgill. - Routledge, 2002.

. Nevalainen T. An Introduction to Early Modern English. - Edinburgh University Press, 2006.

. Êðàòêàÿ èñòîðèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà. [Ýëåêòðîííûé ðåñóðñ] Ðåæèì äîñòóïà: http://translatessubtitles.ru/metodika-izucheniya/kratkaya-istoriya-angliiskogo-yazyka.html

.  Anthology of Middle English Literature (1350 - 1485) [Åëåêòðîííèé ðåñóðñ]. - Ðåæèì äîñòóïó:  http://www.luminarium.org/medlit/index.html.

. Learning: Language & Literature: Sounds Familiar? Case studies: Received Pronunciation. [Åëåêòðîííèé ðåñóðñ]. - Ðåæèì äîñòóïy: http://www.bl.uk/learning/langlit/sounds/case-studies/received-pronunciation/

Ðàçìåùåíî íà Allbest.ru