Феномен культурного шоку
ЕСЕ
на тему:
«Феномен культурного шоку»
У сучасному суспільстві поняття все частіше можна почути про феномен культурного шоку. Причинами цього є значне зростання міграції населення в останні роки, а також обмін фахівцями і студентами між країнами.
Завдяки різноманітним студентським програм, молоді люди їдуть здобувати освіту закордон. Саме ці міграційні процеси сприяють розвитку проблеми культурного шоку, зіткнення з якою неминуче при попаданні в інше середовище.
Відомий американський анторопологФ. Бок стверджував: «Культура - це те, через що ти стаєш чужим, коли залишаєш свою домівку. Але, перебуваючи у чужому суспільстві, ти зазнаєш труднощів, відчуваєш безпорадність та де зорієнтованість. Саме це можна назвати культурним шоком».
На основі цих слів, можна стверджувати, що культурний шок - це емоційний стан людини, спричинений раптовим потраплянням людини в незнайоме їй середовище чи іншу культуру,який супроводжується відчуттям спантеличення, втрати орієнтації та емоційного збурення.[4]
Термін культурного шоку вперше буловикористанов 1954 р американським антропологом К. Обергом. Величезний внесок у вивчення феномена культурного шоку також внесли такі дослідники: П. Адлер, Г. Тріандіс, С. Бончер, Т. Коффман, А. Фурньє, Р. Кілі, П. Педерсен та ін. П. Адлер описав процес культурного шоку і виділив послідовність його стадій. Р. Кілі вивчав позитивний вплив культурного шоку на діяльність людини. А. Фурньє приділяв значну увагу вивченню феномена культурного шоку, внаслідок чого, він виділив вісім підходів до цієї проблеми. П. Педерсен, грунтуючись на дослідженнях Т. Коффмана, запропонував певні стратегії поведінки, що допомагають впоратися з культурним шоком.
Сутьфеномену культурного шоку полягає в конфлікті старих і нових орієнтацій, тобто тих, представником яких людина є, і тих в які він потрапив. Цей конфлікт ґрунтується на рівні індивідуальних особливостей свідомості людини.
На основі досліджень даного феномену, можемо виявити його основні характеристики:
культурний шок - це не хвороба. Це неприємний стан, такий болісний процес духовного збагачення особистості. Але варто зауважити, що в деяких випадках цей феномен може призводити до психічного розладу і погіршення загального стану здоров'я індивіда.
в ширшому сенсі, стан культурного шоку відчувають люди, що переживають будь-які кардинальні переміни в житті, тому можна стверджувати, що цей феномен не завжди пов'язаний з процесом еміграції.
процес виникнення і розвитку феномену неможливо виміряти, а гіпотези щодо фаз культурно шоку і досі залишаються недоведеними.[5]
Серед гіпотез щодо розвитку культурного шоку найбільшого поширення отримала гіпотеза К. Оберга. Він стверджував, що культурний шок ділиться на п'ять фаз: культурний шок соціальний ізоляція
Перша стадія - «медовий місяць». Вона протікає при попаданні людини в нове середовище. Характеризується тим, що людина відчуває цікавість і зацікавленість до нової культури, але при цьому, не втрачає свою культурну базисну ідентичність.
Наступна стадія пов'язана з тим, що людина звертає увагу на явні розбіжності між своєю і новою культурою. Людина може початок адаптації. Третя стадія супроводжується яскраво вираженою депресією, яка може набувати ознак гніву, образи, ненависті по відношенню до нової культури.
На четвертій стадії триває процес адаптації. Людина починає аналізувати, виділяти позитивні і негативні явища, як в чужій, так і в своїй культурі.
На завершальній стадії людина стає «бікультурною», тобто, може нормально функціонувати і в старій, і в новій культурі без будь-яких елементів агресії [1].
Тривале перебування в стані культурного шоку, може привести до депресії, алкоголізму, наркоманії, суїциду, або ж сприяти відстороненню і ворожості до громадян нової країни. [5].
Процес адаптації до нових умов залежить від низки факторів. Феномен культурного шоку з легкістю переживають молоді, товариські, освічені й упевнені в собі люди. В процесі адаптаціївелику рольвідіграє наявний досвід перебування закордоном, знання мови і традицій даної країни [3]. Але навіть при вільному володінні мовою, культурного шоку людині уникнути не вдається. Адже, культурний шок існує завжди при відвідуванні іншої країни. Просто, для когось він носить яскраво-виражений характер, а для когосьзовсім непомітний.
У висновку хотілося б також зазначити, що явище культурного шоку залишає не тільки негативний, але також і позитивний результат, так як культурний шок сприяє розширенню світогляду кожної людини.
Список використаних джерел
Голуб. І. Ю. Використання явища культурного шоку для формування соціокультурної компетенції студентів на заняттях з іноземної мови / І. Ю. Голуб // Інозем. Мови. - 2011. - № 1. - С. 40-43.
Гребенникова И. А. Педагогические условия сохранения культурной идентификации иностранного студента / И. А. Гребенникова // Высшее образование сегодня. - 2009. - № 7. - С. 32-34.
Струк Е. Н. Социальная адаптация к инновационным изменениям в современномобществе / Е. Н. Струк // ВесникМосковскогоуниверситете. - 2007. - № 2. - С. 119-131.
Тен. Ю. П. Культурология и межкультурная коммуникация / Тен Ю. П. - Ростов н/Д : Феникс, 2007. - 328 с.
Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация / С. Г. Тер-минасова [Электронный ресурс] // Режим доступа : http://books4study.org.ua