Тема: Економічна характеристика Норвегїї

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Мировая экономика, МЭО
  • Язык:
    Украинский
  • Формат файла:
    MS Word
  • Размер файла:
    992,75 Кб
Економічна характеристика Норвегїї
Економічна характеристика Норвегїї
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!













ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОРВЕГЇЇ

ЗМІСТ

норвегія економічний промисловість інвестиції

ВСТУП

Розділ 1. МАКРОЕКОНОМІКА КРАЇНИ

1.1 Основні економічні показники

1.2 Фактори і динаміка економічного росту

1.3 Стратегія економічного розвитку

Розділ 2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ

2.1 Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)

2.2 Вторинний сектор (промисловість та будівництво)

2.3 Третинний сектор (сфера послуг)

Розділ 3. КРАЇНА В СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

3.1 Структура зовнішньої торгівлі

3.2 Іноземні інвестиції та державний борг Норвегії

3.3 Конкурентоспроможність і міжнародна співпраця

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Норвегія, Королівство Норвегія - держава у Північній Європі, в західній частині Скандинавського півострова. Межує зі Швецією, Фінляндією та Російською Федерацією. Столиця Норвегії - Осло (605 тис. жителів в 2011р.). Найбільші міста - Берген (235 тис. осіб), Трондхейм (152 тис. осіб), Ставангер (114 тис. осіб), Крістіансанд (74 тис. осіб). Член Європейської асоціації вільної торгівлі, а також СОТ, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ООН, РЄ та інших.

Норвегія - найпівнічніша країна Європи. Слово «Норвегія» в перекладі означає «шлях на північ». 1/3 країни лежить на північ від Північного полярного кола, де сонце з травня по липень майже не заходить за горизонт. У середині зими на крайній півночі майже всю добу триває полярна ніч, а на півдні світловий день триває усього декілька годин.

Актуальність обраної теми, пояснюється ще й тим, що рівень життя в Норвегії на сьогоднішній день є одним з найвищих в світі, а досягти цього можна було за умов досить потужного економічного розвитку.

Обєктом дослідження є економічна система Норвегії.

Предметом дослідження є економічна характеристика Норвегії.

Метою роботи є аналіз економічного розвитку Норвегії.

В процесі дослідження вирішувалися такі завдання:

проаналізовані основні економічні показники розвитку Норвегії;

визначені фактори і динаміка економічного росту;

проаналізована стратегія економічного розвитку;

визначена та проаналізована галузева структура економіки;

дана характеристика структури зовнішньої торгівлі Норвегії;

проаналізований рівень іноземних інвестицій та державного боргу.

Під час проведення дослідження були використанні такі методи: аналізу, порівняльний, статистичний, історичний, конкретно-описовий тощо.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що був проведений комплексний аналіз економічної ситуації Норвегії її економічної політики та основних показників розвитку, який обєднав у собі дані багатьох розрізнених організацій, світових форумів тощо і дав змогу комплексно підійти до проблеми визначення місця Норвегії в конкурентоспроможному середовищі розвинутих країн світу.

Практична значимість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використанні при підготовки методичних та дидактичних матеріалів для відповідних дисциплін, а також з метою проведенні подальших наукових досліджень.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури; містить 30 сторінок тексту. Список використаної літератури включає 24 найменувань.

Розділ 1. МАКРОЕКОНОМІКА КРАЇНИ

.1 Основні економічні показники

Норвегія - розвинена країна Європи, для якого характерна яскраво виражена виробнича спеціалізація і експортна орієнтація господарства.

За розмірами прибутку у розрахунку на душу населення Норвегія є однією з найбагатших країн світу. У 2010 р. ВВП країни становив 183 млрд. дол., або 40 000 дол. на душу населення, а купівельна спроможність - 11 593 дол. на душу населення. В даний час частина сільського господарства і рибальства становить 2,2% ВНП, частина добувної промисловості (завдяки видобутку нафти в Северином море) та будівництва - майже 30% ВНП. Приблизно 25% ВНП становлять витрати держави [8, c. 71].

Для Норвегії характерна значна соціальний захист населення. Всі норвежці, досягнувши 65 років, отримують основну пенсію, додаткова пенсія залежить від доходів і трудового стажу. Медичне обслуговування платне, проте з фондів соціального захисту сплачуються всі витрати на лікування, які перевищують 187 дол. в рік. Жінки отримують безкоштовну дородовую і післяпологову медичну допомогу. Крім того, сім'ї отримують допомогу в розмірі 1620 дол. щорічно на кожну дитину віком до 17 років. Держава гарантує всім громадянам право на чотиритижневий оплачувану відпустку.

Зовнішня торгівля. Для країни характерна висока частка у ВВП зовнішньої торгівлі (до 40%). Експортуються (76,6 млрд. дол.) переважно нафту і газ (55%), готові вироби (36%), продукція нафтопереробної і нафтохімічної, лісопереробною, електрохімічної і електрометалургійної промисловості, продовольство. Ввозять (45,9 млрд. дол.) здебільшого готові вироби (81,6%), продовольчі товари та сільськогосподарську сировину (9,1%), а також боксити, марганцеву і хромову руду автомобілі [14, c. 37].

Провідними торговими партнерами є ФРН, Швеція, Великобританія, Данія, Нідерланди і США.

Таблиця 1.1 Чисельність населення

2010Чисельність (чол.)19 357 594Зростання0,99%

Таблиця 1.2 Вікова структура населення в 2010р.

20100 - 14 років20,64%15 - 64 роки66,86%понад 65 років12,5%

Таблиця 1.3 Середня тривалість життя в 2010р.

2010Усього79,9Серед чоловіків77,0Серед жінок82,9

Більшість населення становлять в основному нащадки переселенців з Великобританії та Ірландії - англо-норвежці. На липень 2010 року кількість населення Норвегії становила 19 357 594 чол., густота населення країни - 2,5 чол. на 1 кв. км. Норвегія посідає восьме місце за рівнем життя у світі.

Таблиця 1.4

Основні макроекономічні показники Норвегії в 2010 р.

Всього (валовий показник)На душу населення12345ВВП у порівняльних цінах (за паритетом купівельної спроможності) -млн. дол.263845§/осіб56975рівень економічного розвитку:Темп росту ВВП в 2000-2009 гг.% в рік5,6XXТемп росту ВВП в 1990-1999 гг.% в рік4,2XXВВП в поточних цінах (за офіціальним курсом обміну)млн. дол.596874§/осіб64751сільське та лісне господарство%55455,55XXпромисловість та будівництво%558878,65XXсфера послуг%655854,55XXЗанятість в економіці (чисельність економічно активного населення)тис. осіб.54789раб./100 жит.24,9сільське та лісне господарство%7XXпромисловість та будівництво%32XXсфера послуг%58XXРівень безробіття%4,1XXТемп інфляції%3,4XXСередня облікова ставка Центробанка%9XXКредитна ставка приватних банків%28-35XXДоходи держбюджетумлн. дол.214556§/осіб12554,56Витрати держбюджетумлн. дол.235544§/осіб41545,25Державний боргмлн. дол.107,6§/осіб5,24Обсяг грошей в обігумлн. дол.1457§/осіб49,58Обсяг квазі-грошей в країнімлн. дол.362,5§/осіб9,68Обсяг споживчого кредитумлн. дол.32,8§/осіб2,10Вартість вільно акцій, що вільно продаютьсямлн. дол.854,2§/осіб66,25Запаси валюти та золотамлн. дол.369,25§/осіб14,32Зовнішній боргмлн. дол.69,5§/осіб6,1Джерело: www.cia.gov/cia/publications/factbook

Можемо зробити висновки, так само, як в інших розвинених промислових країнах, в Норвегії все більшого значення набувають фінансова діяльність і сфера послуг. Окремої уваги слід приділити обсяг грошей в обігу та рівень золотовалютних резервів, які є одними з найнижчих у порівнянні з іншими примо слово розвинутими країнами.

1.2 Фактори і динаміка економічного росту

Певним своєрідністю відрізнялася в Норвегії формування капіталістичних економічних структур: пізніші терміни індустріалізації, її значна обумовленість потребами зовнішнього ринку, можливість домогтися вигідного положення на ньому своїх товарів і послуг.

Майже не беручи участь у територіальному розділі світу, Норвегія і без колоній завдяки виробничо-фінансових зв'язків до прибутків великих держав, стала частиною світової господарської системи. Вже наприкінці минулого - початку нинішнього століття на базі концентрації і централізації виробництва і капіталу виникли великі компанії, переважно експортного напряму, стали складатися фінансові групи.

У Норвегії низька економічна кон'юнктура і кризові явища спостерігаються з 2004 року, коли різко впали ціни на нафту, у зв'язку з переходом на енергозберігаючі технології. Протягом одного року внесок нафтової промисловості скоротився з 18,5% ВВП до 11%У наступні роки сильне збільшення видобутку нафти підняло цю цифру до 16 % ВВП, але, як стверджують фахівці в найближчому майбутньому видобуток нафти знову почне падати. Доходи від природного газу будуть заповнювати пробіл, принаймні, кілька років. Але чи буде відносно слабка нафтова частину економіки країни, в якій переважає державний сектор, достатньо сильною, щоб компенсувати нестачу коштів, коли почнеться звужуватися нафтовий сектор? Ці тривоги посилюються в останні роки різким погіршенням стану державних фінансів. Щедра бюджетно-податкова політика, прийнята урядом Робочої партії з метою пом'якшити труднощі спаду, призвела до зростання дефіциту державного бюджету до 12,5%. Розуміючи ці довгострокові труднощі, уряд у 2011. представив парламенту програму на 2016-2020 рр., в якій виклав стратегію їхнього усунення. Вона заснована на значне посилення бюджетно-податкової політики, стримування трансфертних платежів на користь інвестицій в інфраструктуру і загальний перенесення упору з державного сектора на приватний [11, c. 89].

Таблиця 1.5 Рівень ВВП країни в 2000-2014 рр.

ВВП країни млн.дол.2004200920102011201220132014201520162016201462548,2556658,36256952,3265972,3594646,0569454,3453564,3659787,3465665,5655843,2558874,3ВВП на душу населення20042009201020112012201320142015201620162014325993654758963589645651365245587836241362544258736474

Уряд Робочої партії проводило рестрективну політику. Після скорочення ВВП у 2010 році він зростав і в 2014 р. темпи його зростання наблизилися до 3 %. ВВП країни зріс на 1,2% у 2015 р. Зростання валового внутрішнього продукту з 2011 по 2014 року показано на малюнку 1.1.

Рис.1.1 Валовий внутрішній продукт

Особисте споживання в 2014 р. було нижче рівня 2004 р. майже на 3%. Валові інвестиції значно поступаються показниками 2010 р. Імпорт в 2014 р. був нижче, ніж в 2004 р., на 3,5%, а обсяг виробництва й обробної промисловості - навіть нижче рівня 2003 р. Ця безрадісна картина скрадывалась лише завдяки видобутку нафти. Обсяг валових капвкладень показаний на рисунку 1.2.

Рис. 1.2. Валові капіталовкладення

Рівень інфляції поступово знижувався і в травні 2015 р. склав у річному вирахуванні 2,4%. Але рівень витрат на заробітну плату було далі помітно вище, ніж в інших країнах, хоча конкурентоспроможність норвезьких товарів у 2015р. на 11% перевищила рівень 2010 р.

Дефіцит державного бюджету по-, як і раніше великий -50 млрд. крон в 2015 р. До весни 2015 р. помітно знизився рівень процентних ставок, припинилося падіння зайнятості.

За перші п'ять місяців 2015 р. експорт склав 88 млрд. крон, а імпорт 60 млрд. крон. На нафту доводиться 43% всього норвежської товарного експорту.

Банківська криза в країні продовжується п'ятий рік, хоча найгірше вже позаду. Всі великі комерційні банки, крім "Ден Норске банк", опинилися в повній залежності від держави. Банківська криза почалася з драматичного падіння цін на нафту і поширився на всі інші сектори економіки [17, c. 73].

Відповідаючи на питання, що робить уряд у зв'язку зі швидким скороченням видобутку нафти, прем'єр-міністр Норвегії Гру Харлем Брунтланд заявила англійської "Файненшел Таймс": "Уряд проводить політику, в якій податкові та структурні заходи розраховані саме на стимулювання економічного розвитку та зайнятості матеріальної економіці. Ми активно використовуємо державного бюджету для збільшення зайнятості, зміцнення приватного сектору та інвестування в область спеціальних знань та іншу інфраструктуру. Тепер, коли економіка вступила в період порівняно енергійного зростання, важливо зміцнити фінансове становище країни.

Дійсно, видобуток нафти у нас скоротитися через кілька років, але , враховуючи зростання видобутку газу, експлуатація норвежської шельфу як і раніше залишатися опорою економіки країни ще багато років у майбутньому. Тому збільшення виробництва на материку Норвегії допоможе зберегти збалансований зростання. Співвідношення витрат і конкурентоспроможності норвезької економіки значно покращилася, і перспективи материкової економіки зараз краще, ніж кілька років тому. Це означає, що ми стаємо менш залежними від нафти.

1.3 Стратегія економічного розвитку

Норвегія є однією з найзаможніших країн світу з доходом на душу населення, який сягає 76 450 доларів. Ця скандинавська країна також є одним із провідних експортерів нафти та газу.

Норвегія не змогла повністю уникнути глобального спаду, але ми були серед тих країн, які були найменш уражені кризою. Темпи зростання економіки на материковій частині Норвегії почали спадати на початку 2015 року після тривалого періоду економічного росту. Загалом торік ВВП збільшився на 2,4 відсотка в порівнянні з попереднім 2014 роком. Але це було обумовлено інерційністю економіки. Характерно, що в поквартальних показниках ВВП 2015 року фактично не змінився й лише в останньому кварталі відбувся спад на чверть відсотка. Спад темпів зростання головним чином був обумовлений зменшенням приватного споживання та інвестицій упродовж усього року, хоча це більше відчувалося в другій половині року, ніж у першому півріччі. Однак наприкінці року значно скоротився експорт, не повязаний із нафтою, відображаючи послаблення попиту на наших експортних ринках. Зростаючі державні витрати і інвестиції в нафтовий сектор штовхали нас в іншому напрямку [15, c. 61].

У першому кварталі 2015 року ВВП Норвегії скоротився на один відсоток у порівнянні з попереднім кварталом, коли спад становив 0,8 відсотка. Спад норвезької економіки все одно є помірним у порівнянні з темпами економічного падіння серед інших європейських країн. Для порівняння, від грудня 2014 року, коли почалася рецесія, темпи падіння американської економіки в першому кварталі 2015 року становили 6,1 відсотка. Наше доволі помірне падіння виробництва частково обумовлено високою активністю на норвезькому континентальному шельфі, який потребує як капіталу, так і продукції від наших виробників. Треба не забувати й про те, що активність нафтообслуговуючого сектора підтримується попитом з боку нафтогазової промисловості.

Стійкість норвезької економіки забезпечується не лише завдяки діяльності нафтогазового сектору. Норвегія у порівнянні з іншими країнами має більш потужний канал для проведення монетарної політики. У нас лише 5% іпотечних застав мають фіксовані процентні ставки. Тому зміна політики центральних банків має більший і швидший вплив на попит житла, ніж у багатьох інших країнах. Ми вже зараз можемо бачити певний позитивний вплив зменшення відсоткових ставок на сектор домогосподарства. Адже як кількість проданих будинків, так і ціни на житло зросли на початку року, і тому спад споживання предметів домашнього вжитку, здається, зупинився. Великий громадський сектор і сильні фіскальні стимули - це третя причина відносно незначного впливу фінансової кризи на економічну активність і зайнятість у Норвегії. Державний сектор становить 19% доданої вартості в економіці країни і 29% від загальної зайнятості. Для обмеження темпів економічного спаду також було застосовано деякі інші заходи. Переглянутий бюджет на 2015 рік більше спрямований на зростання, ніж у інших країнах. (Загальний обсяг фіскальних стимулів становить 3% материкового ВВП) [4, c. 154].

Монетарні заходи, перш за все, спрямовані на стабілізацію випуску валової продукції та рівня безробіття під час нинішньої глобального економічного спаду. Для того, щоб помякшити вплив кризи на норвезьку економіку, починаючи з жовтня минулого року, національний банк Norges Bank зменшив відсоткову ставку на 4,25%, до 1,5%. Згідно з прогнозом Norges Bank, на кінець 2015 року відсоткова ставка становитиме 1%.

Слід зазначити, що в Норвегії ефективність механізму реалізації монетарної політики. Восени 2014 року банки збільшили відсотки за кредити і стали менш охоче позичати гроші один одному. Це призвело до зростання відсотків по депозитах. Норвезькі банки зробили жорсткішими умови надання кредитів домогосподарствам і бізнесу. Ці заходи було вжито з метою збереження ліквідності банків і полегшення доступу для фінансування бізнесу і домогосподарств.

Зокрема, для поліпшення ліквідності у жовтні 2015 року міністерство фінансів дало згоду обміняти державні облігації на норвезькі боргові зобовязання загальним обсягом 350 млрд. норвезьких крон. При цьому строк погашення може становити до пяти років. Мета такого обміну - гарантувати довгострокове фінансування банків. Державні облігації можуть бути використані в якості застави або ж бути проданими. За цією схемою уже було здійснено обмін на суму 100 млрд. норвезьких крон.

На сьогодні норвезькі банки фінансово здорові. Але вони потребують зміцнення основного капіталу для того, щоб протистояти ослабленій економіці. Як відомо, зменшення доступу до позик призводить до ситуації, коли хороші промислові проекти і нормальна прибуткова діяльність зупиняється. Тому ми в лютому заснували державний фінансовий фонд з капіталом 50 млрд. норвезьких крон. Мета цього фонду - запропонувати основний капітал для зміцнення банків і поліпшення їхньої спроможності зберегти нормальну позикову діяльність. Банки, які отримують капітал з цього фонду, мають також погодитися на обмеження бонусних виплат і повністю утриматися від виплат бонусів керівникам, які заробляють понад 1,5 млн. норвезьких крон.

Крім цього, разом з державним фінансовим фондом у лютому ми заснували державний інвестиційний фонд на суму 50 млрд. норвезьких крон. Мета цього фонду - сприяти поліпшенню ліквідності ринку і встановленню справедливих ринкових цін через інвестиції у прибуткові акції підприємств, що базуються в Норвегії. Це також допоможе промисловим компаніям отримувати ресурси на ринку облігацій. Уряд також збільшив на 300 млн. норвезьких крон капітал у місцевих урядових фінансових агенціях. Крім цього, збільшено експортні гарантії на суму 60 млрд. норвезьких крон. Також для Eksportfinans діє спеціальна позикова програма на 30 млрд. норвезьких крон сприяння подальшому фінансуванню контрактів, які за призначенням відповідають експортним кредитам, що забезпечуються підтримкою.

Розділ 2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ

.1 Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)

Як і в інших скандинавських країнах, у Норвегії частка сільського господарства в економіці скоротилася у зв'язку з розвитком обробної промисловості. У 2015 у сільському та лісовому господарстві було зайнято 5,2% працездатного населення країни, і ці галузі давали всього 2,2% загальної продукції. Природні умови Норвегії - висококошторне положення і нетривалий вегетаційний період, малородючі ґрунту, велика кількість опадів і прохолодне літо - дуже ускладнюють розвиток землеробства. В результаті вирощуються в основному кормові культури і велике значення має продукція молочного тваринництва. У 2015 оброблялося приблизно 3% всієї площі 49% сільськогосподарських земель використовувалося під сінокоси і посіви кормових культур, 38% - під посіви злаків або бобових і 11% - під пасовища. Ячмінь, овес, картопля і пшениця - головні продовольчі культури. Крім того, кожна четверта норвезька родина обробляє свою присадибну ділянку [22].

Землеробство в Норвегії - малоприбуткова галузь господарства, яка перебуває у вкрай важкому становищі, незважаючи на субсидії, що надаються для підтримки селянських господарств у віддалених місцевостях і розширення продовольчого постачання країни за рахунок внутрішніх ресурсів. Країні доводиться імпортувати більшу частина споживаного продовольства. Багато фермерів здійснюють сільськогосподарську продукцію в обсязі, достатньому тільки для задоволення сімейних потреб. Додаткові доходи дає робота в рибному або лісовому господарстві. Незважаючи на обєктивні труднощі в Норвегії істотно збільшилося виробництво пшениці, що в 2015 досягла 645 тис. т.

Сезонний відгін худоби, зокрема овець, на гірські пасовища припинився після Другої світової війни. Гірські пасовища і тимчасові поселення, що використовувалися лише кілька тижнів влітку, тепер стали не потрібні, оскільки зріс збирання кормових культур на полях навколо постійних поселень.

Таблиця 2.1

Основні показники сільського господарства Норвегії в 2015 р.

Всьогона душу населенняод. вим.кіль-тьод. вим.кіль-тьРівень розвитку:ХХХХВВП сільського господарствамлн. $25687,3$/нас.44252,3Зайнятість в сільському господарствітис. роб.256,2нас./роб.45,3Продуктивність праці$/роб.428469.7ХХВиробництво основних продуктівХХХХЗерно, всьоготис. т23654кг/осіб1,36М'ясо, всьоготис. т3657кг/осіб0.24Фрукти та овочі, всьоготис. т2144кг/осіб0.29Бобові (квасоля, горіх, нут ін.)тис. т1263кг/осіб0.09Оліє місткі (в перерахунку на олію)тис. т632кг/осіб0.08Цукрові рослини (очерет, буряки)тис. т32547кг/осіб1.25Молоко, всього (всі види)тис. т3258кг/осіб0.25Яйця курячі, качкитис. т147кг/осіб0.07Стимулюючи (смакові)тис. т514кг/осіб0.08Тютюнтис. т5478кг/осіб0.21Вилов рибитис. т254кг/осіб0.06

У сільському господарстві переважають дрібні фермерські господарства (до 10 га землі). Поширена виробничо-збутова кооперація. Провідна галузь інтенсивне тваринництво м'ясо-молочного напрямку, а також обслуговує його рослинництво (кормові трави). Розвинене вівчарство, свинарство. Обробляють зернові культури (головним чином ячмінь і овес). Сільськогосподарськими продуктами власного виробництва забезпечує себе приблизно на 40% населення.

Важливе місце в економіці займає рибальство, яке є галуззю міжнародної спеціалізації Норвегії (з експорту рибопродуктів- друге місце в світі). Вилов риби склав 2.3 млн. тонн. Важливе значення має лісництво, так як великі масиви хвойного лісу з давніх пір є джерелом добробуту країн Північної Європи.

Для сільського господарства Норвегії характерна деяка уразливість з-за складних північних кліматичних умов, тому воно потребує постійного державному фінансуванні.

Рибальство. Ще з часів середньовіччя Норвегія славиться своїм рибним промислом. Експортується як виловлена в морі, так і вирощена в численних штучних загородах риба. Норвезький лосось з таких штучно перекритих водойм зараз дуже відомий на світовому ринку.

Близько 90% рибо продукції Норвегії експортується. Вилов риби перевищує 500 кг на кожного норвежця.

Сільське господарство. Лише 3,5 відсотка земельних площ Норвегії придатні для обробітку. І, незважаючи на це, сільське господарство країни значною мірою задовольняє потреби населення у харчах. Норвезькі сільськогосподарські продукти експортуються мало.

Основою норвезького сільського господарства є тваринництво, яке повністю покриває потреби населення країни у м'ясі, молоці і молочних продуктах. Внаслідок кліматичних особливостей виробництво зернових лише на 40% забезпечує потреби внутрішнього ринку. У той же час, значна частина овочів і фруктів, незважаючи на складні умови північної країни, вирощується норвезькими селянами.

Лісова і целюлозно-паперова промисловість. Ліс дає важливу експортну сировину у вигляді деревини, паперу, картону, целюлози, будівельного матеріалу і меблів [22].

Основу целюлозно-паперової промисловості становлять дешева енергія, яку отримують за рахунок використання гідроресурсів, і значні запаси сировини. Норвезькі компанії, найбільшими з яких є "Ношке Скут", "Боррегорд", "Петерсон", виробляють різноманітні сорти целюлози, газетний, журнальний і пакувальний папір, картон, облицювальні панелі, паркет і багато іншого.

Традиційні галузі промисловості мають дуже важливе значення для трудової зайнятості людей і заселення нових районів.

.2 Вторинний сектор (промисловість та будівництво)

Норвегія виробляє багато алюмінію, залізного кремнію і магнезію. Нафтопереробна промисловість працює на сировині, що видобувається в Північному морі. Норвегія є також одним з найбільших у світі виробників штучних добрив. Проте переважна більшість промислових підприємств - малі та середні. До важливих галузей промисловості належать: фармацевтична, електронна, обслуговуюча, рибно-меліоративна, а також суднобудування, яке існує в Норвегії споконвіку.

Таблиця 2.2

Основні показники промисловості Норвегії в 2015 р.

Всьогона душу населенняод. вим.кіль-тьод. вим.кіль-тьРівень розвитку:ХХХХВВП промисловостімлн. $24569,3$/нас.12547,3Зайнятість в промисловостітис. роб.3212нас./роб.5,35Продуктивність праці$/роб.23568,2ХХВиробництво основних продуктівХХХХСуднобудуваннямлн.шт34,21кг/осіб1,84Чорна і кольорова металургіямлн.т3,5кг/осіб0.54Хімічна промисловістьмлн. м352,2м3/осіб2,01Гірничовидобувна промисловістьмлн.т409.2 503,2кг/осіб16,35Машинобудуваннямлн.т214,2кг/осіб6,25ін.тис. т21117кг/осіб0.94

Суднобудування, торговельний флот і судноплавство. Норвезькі верфі спеціалізуються на будуванні високо сучасних суден спеціального призначення. Крім цього, Норвегія є великим постачальником устаткування і послуг для морського флоту в усьому світі. Норвезькі судна борознили світовий океан ще з доби вікінгів. Нині Норвегія - четверта за величиною морська держава світу і має серед традиційних судноплавних держав найбільшу частку флоту під власним прапором. Частка судноплавства в експортних доходах країни традиційно становить близько 20%.

Чорна і кольорова металургія. В галузі чорної металургії Норвегія спеціалізується, в основному, на виробництві феросплавів, а в галузі кольорової металургії - на виробництві алюмінію, нікелю, міді і цинку. В число основних металургійних компаній входять "Ношк Гідро", "Елкем", "Фесіль" [12, c. 17].

Хімічна промисловість. Ця галузь має значні за масштабами країни потужності з виробництва широкої гами хімічних і нафтохімічних продуктів. Це дозволяє їй експортувати азотні добрива, вибухові речовини промислового призначення, альгінати, фарби, лаки, у виробництві яких країна займає провідні позиції не тільки в Європі, але й у світі. Найбільші компанії цієї галузі промисловості - "Ношк Гідро", "Діно Індустрієр", "Ютун". Концерн "Нікомед" спеціалізується на розробці і випуску контрастних речовин для рентгенодіагностики [16, c. 19].

Гірничовидобувна промисловість. Її основною продукцією є руди чорних і кольорових металів, а також нерудні копалини - вапняк, кварц, нефелін, олівін.

Машинобудування. До найважливіших галузей норвезького машинобудування належать: виробництво обладнання для освоєння шельфу, суднобудування, насамперед будування риболовних траулерів, виробництво різноманітного обладнання для суден, зокрема, морської електроніки, рибопромислового обладнання.

2.3 Третинний сектор (сфера послуг)

Як у внутрішніх, так і зовнішніх транспортні зв'язки провідну роль грає судноплавство. Це пояснюється специфікою геоположення, сильної берегової лінії в поєднанні з гірським рельєфом і історичними морехідні навичками норвежців. Морем йде 9/10 зовнішньоторговельного і більш 1/2 внутрішнього вантажообігу Норвегія - одна з провідних судноплавних держав світу За тоннажем торгового флоту вона коштує на 5-м місці. Після другої світової війни, коли сильно постраждав норвезький флот був відновлений і модернізований за допомогою іноземних, насамперед американських, позик, панівне становище в ньому зайняли монополістичні концерни, які володіють цілими флотами теплоходів і турбоходів і обслуговують лінії, що оперізують всю земну кулю. Такі, наприклад, концерни "Вильхельмсен", "Ульсен", "Бергенское пароплавне суспільство". Норвезький флот вирізняється великою питомою вагою танкерів, які становлять більше половини загального тоннажу. Він важливе джерело надходження валюти для покриття зазвичай дефіцитного торговельного балансу. Більше 80% норвежської флоту зайнято перевезеннями вантажів між закордонними портами, що приносить країні кілька мільярдів крон іноземної валюти в рік Щорічно через морські порти Норвегії проходить більше 50 млн. тонн різних вантажів. Близько половини з них становить що йде транзитом з Швеції залізна руда, яка вивозиться через порт Нарвик. інші великі порти - Осло, Берген, Ставангер.

Таблиця 2.3

Основні показники сфери послуг Норвегії в 2015 р.

Всьогона душу населенняод. вим.кіль-тьод. вим.кіль-ть12345Рівень розвитку:ХХХХВВП сфери послугмлн. $21458,3$/нас.14,36Зайнятість в сфері послугтис. роб.2365нас./роб.3,25Продуктивність праці$/роб.26598,3ХХТранспортХХХХДовжина автомобільних дорігтис. км256,3км/100км кв.9,56в т.ч. з твердим покриттям%Кількість легкових автомобілівтис. шт.13654шт/100 мешк53,25Зв'язокХХХХКількість стаціонарних телефонівтис. шт.23645шт/100 мешк126,36Кількість стільникових апаратівтис. шт.30255шт/100 мешк35,36Кількість користувачів Інтернетутис.35126од/100 мешк79,63ПослугиХХХХВитрати на освіту% ВВП3,4$/нас.3,25Витрати на охорону здоровя% ВВП7,69$/нас.6,35Витрати на НДДКР% ВВП6,38$/нас.6,38Витрати на освіту% ВВП3,4$/нас.2,03Витрати на охорону здоровя% ВВП6,3$/нас.3,25Витрати на НДДКР% ВВП7,9$/нас.8,6Військові витрати% від ВВП3,5$/нас.0,85Чисельність арміїтис. осіб46,8вій/100 мешк0,36ТуризмХХХХІноземні туриститис. осіб3647тур./100мешк.16,37Прибуток від вїздного туризмумлн. $9796$/нас.147,36Виїздні вітчизняні туриститис. осіб3654тур./100мешк.33,84Витрати від виїздного туризмумлн. $12547$/нас.263,36

Протяжність і транспортна роль залізних і автомо6ильных доріг досить обмежена. Загальна довжина залізниць, як правило одноколійних , становить 4,24 тис. км, з яких трохи більше половини електрифіковано. Важливий залізничний вузол - столиця Норвегії Осло пов'язаний лініями зі Стокгольмом, Гетеборгом (Швеція) і головними містами країни - Бергеном, Тронхеймом і Ставангром [22].

Головні повітряні ворота Норвегії - аеропорт Форнебю, поблизу Осло. Норвегія стоїть на одному з перших місць у світі за перевезень пасажирів на літаках (у розрахунку на душу населення.)

Розділ 3. КРАЇНА В СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

.1 Структура зовнішньої торгівлі

Для зовнішньої торгівлі, що відіграє винятково важливу роль у господарській життя Норвегії, характерний традиційний великий дефіцит: вартість імпорту товарів набагато перевищує вартість їх експорту. Цей дефіцит в умовах сприятливого розвитку міжнародної торгівлі зазвичай майже повністю покривався доходами від закордонного судноплавства. Однак тепер цих доходів часто не вистачає, і країна змушена пса більше вдаватися до іноземних позик, в результаті чого швидко зростає її зовнішня заборгованість.

Структура експорту відображає всі зрушення в структурі економіки Норвегії. Систематично падає частка риби і рибопродуктів, на які на початку 1950-х років доводилося до 25%, а нині - лише трохи більше 5% вартості експорту. Те ж саме можна сказати і про продукти лісопереробки. Кілька знизилася частка продукції електрометалургії та електрохімії. З іншого боку, безперервно зростає частка машинобудівної продукції. Нині вона досягла більше 30% і включає широкий вибір товарів. В останні роки різко зріс експорт нафти і газу (по трубопроводах).Однак темпи розвитку нафтової економіки знижуються, видобуток нафти поступово скорочується, а видобуток газу, навпаки, йде по висхідній. Тому експорт газу різко збільшується, а контракти на продаж газу вже перевищили загальний обсяг в 50 млрд. кубометрів на рік [6, c. 213].

Імпорт більш широкий і різноманітний. Найбільш значний ввезення різної продукції машинобудування, у тому числі суден і автомобілів. В європейські країни направляється 4/5 усього експорту і звідти надходить близько 3/4 імпорту. У тому числі на торгівлю з країнами Північної Європи припадає приблизно 1/4 ввезення і вивезення.

Серед найбільших торговельних партнерів Норвегії - Великобританія, Швеція і ФРН. Розвивається російсько-норвезька торгівля.

Частка зовнішньої торгівлі у ВВП перевищує 40%. У 2015 р. експорт складає 122,8 млрд дол. імпорт -83 млрд дол. Основні товари, що експортуються та послуги з Норвегії: сира нафта і природний газ (2014 р. - 43% від загального експорту), судноплавство п транспортні послуги в нафтогазовій галузі, чорні і кольорові метали, риба і морепродукти. Основа норвежської імпорту - продукція машинобудування і споживчі товари. Основні зовнішні партнери - країни ЄС, США і Канада.

Структура експорту відображає всі зрушення в структурі економіки Норвегії. Систематично падає частка риби і рибопродуктів, на які на початку 1950-х років доводилося до 25%, а нині - лише трохи більше 5% вартості експорту. Те ж саме можна сказати і про продукти лісопереробки. В останні роки різко зріс експорт нафти і газу (по трубопроводах), частка яких у загальній вартості норвежської експорту вже наблизилася до 20% і продовжує збільшуватися.

Таблиця 3.1

Зовнішня торгівля Норвегії в 2014 р.

Од. вим.ЕкспортІмпортТоргівля товарамимлн. долл.14536912569,58Торгівля послугамимлн. долл.59987,325478,3Товарна структура:Х100%100%продовольство%1519руди та метали%1925паливо та енергетика%1316хімічна продукція%1717машини та обладнання%910споживчі товари%1116ін.%1913Географічна структураХ100%100%Китай%2924Японія%1418Південна Корея%910Індія%79США%46ін.3731

В експортно-орієнтованої економіки Норвегії держава відіграє важливу регулюючу роль, зберігає істотну фінансову участь в компаніях виробничого сектора. Участь держави в регулюванні ЗЕД проявляється в поділі норвежської господарства на 4 групи [9, c. 25].

1.Нафтогазодобування перебуває під особливою увагою держави, (існує Нафтової директорат).

2.Експортно-орієнтовані галузі (металургія, целюлозно-паперова, нафтопереробка, гірниче видобування) користуються підтримкою держави.

.Галузі, орієнтовані переважно на внутрішній ринок (текстильна, швейна, деревообробна, меблева) також перебувають під егідою держави.

.Захищені галузі (харчова та поліграфічна, наприклад)по-справжньому захищені державою.

Імпорт більш широкий і різноманітний. Найбільш значний ввезення різної продукції машинобудування, у тому числі суден і автомобілів. , що пояснюється досить вузький. спеціалізацією машинобудування Норвегії і, відповідно, потребою ввезення самої широкої гами цієї продукції.

Норвегія значною мірою залежить також від імпорту продтоварів. Країна змушена практично повністю покривати внутрішній попит і на одяг, взуття, побутову техніку, парфумерію і ряд інших споживчих товарів за рахунок їх ввезення з за кордону.

В експортно-орієнтованої економіки Норвегії держава відіграє важливу регулюючу роль, зберігає істотну фінансову участь в компаніях виробничого сектора. Участь держави в регулюванні ЗЕД проявляється в поділі норвежської господарства на 4 групи.

·Нафтогазодобування перебуває під особливою увагою держави, (існує Нафтової директорат).

·Експортно-орієнтовані галузі (металургія, целюлозно-паперова, нафтопереробка, гірниче видобування) користуються підтримкою держави.

·Галузі, орієнтовані переважно на внутрішній ринок (текстильна, швейна, деревообробна, меблева) також перебувають під егідою держави.

·Захищені галузі (харчова та поліграфічна, наприклад) по-справжньому захищені державою.

Питома вага зовнішньої торгівлі у ВВП: експорт товарів і послуг 40%, імпорт 33%. В географічному розподілу на ЄС припадає 80% товарообігу. У РФ зареєстровано близько. 120 підприємств за участю норвежської капіталу. Частка РФ у норвезьких інвестиції за кордоном - 0,1%, або 0,9 млрд дол. Норвезький капітал освоює головним чином Північно-західні регіони РФ.

3.2 Іноземні інвестиції та державний борг Норвегії

Інтерес інвесторів до Норвегії визначається її економічною, політичною й соціальною стабільністю, величезними природними ресурсами, наявністю висококваліфікованих кадрів. До того ж інвестори розглядають країну не тільки як безпосередній об'єкт капіталовкладень, але і як плацдарм для поширення впливу на прилеглі країни Східної Азії.

Таблиця 3.2

Основні фінансові показники Норвегії в 2014 р.

ВсьогоНа душу населенняСальдо торгівельного балансу (+,-)млн. долл.15632$/нас.0.75Сальдо платіжного балансу (+,-)млн. долл.13240$/нас.0.49Інфляція%1,4ХХІнвестиції в країну (+)млн. долл.1735$/нас.61.54Інвестиції із країни (-)млн. долл.341,1$/нас.9.77ПІІ всьогомлн. долл.439$/нас.41.70Зовнішній боргмлн. долл.98,4$/нас.4.89

Зростання загального обсягу іноземних капіталовкладень в економіку країни характеризується наступними даними: у 2009 р. - 1,7 трлн. дол.; у 2014 - 1,9 трлн. дол. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) становили відповідно 168,9 млрд. дол. та 735 млрд. дол.. Найбільшими інвесторами незмінно залишаються США й Великобританія. Американські інвестиції на кінець 2014 р. становили 536,3 млрд. дол., англійські - 529,7 млрд.. За ними ішли Японія - 111,3 млрд., Гонконг - 103,2 млрд. і Нідерланди - 65,8.

ПІІ сприяють розвитку всіх секторів економіки. На початку 2000-х рр. обробна промисловість поглинала 26% інвестицій, сфера фінансів і страхування - 35%, гірничодобувна промисловість - 14%, нерухомість і сектор послуг - 10% . Іноземні інвестиції йдуть також у фармацевтичне й електронне виробництво, інформаційні технології й біотехнології [19, с. 89].

Іноземні інвестиції значною мірою забезпечують розвиток сектора передових технологій і телекомунікацій, що дає Норвегії можливість закріпитися на світовому ринку. Невеликим місцевим експортерам діяльність міжнародних компаній дозволяє пристосуватися до світової практики, включаючи задоволення вимог специфікацій і забезпечення своєчасних поставок. Безумовно, країна робиться усе більш привабливою для іноземного бізнесу.

Поряд з успіхами радіоастрономії й астрофізики швидко розвиваються ядерна фізика, геофізика, хімія. Перспективні досвіди використання альтернативних джерел енергії - сонця, морських припливів, термальних вод. Норвегія - лідер у створенні фотогальванічних приладів і систем, що використовують сонячну енергію [22].

3.3 Конкурентоспроможність і міжнародна співпраця

БАРЕНЦОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО було офіційно оформлено 11 січня 1993 року в Киркенесе прийняттям відповідної декларації конференцією міністрів закордонних справ Баренцева Євро-Арктичного регіону. Багато в чому воно являє собою маленьку революцію в нашому сприйнятті навколишнього світу і наявних у нас можливості розвитку. Для всіх, хто народився після закінчення другої світової війни налагодження з нашими російськими сусідами відносин, які нагадують наші зв'язки з іншими сусідніми країнами, є новаторським справою. Всі ми - діти холодної війни, того часу, коли Баренцев регіон називався північним флангом, а межа між Норвегією та Росією була кордоном між НАТО і ОВС і між двома дуже різними громадськими системами [24].

Сьогодні є можливість розвивати контакти з сусідами так, як це було немислимо всього кілька років тому. В економічній області - тому, що торгівля з Росією може сприяти позитивному економічному розвитку. В області охорони навколишнього середовища - оскільки ми нарешті прийшли до того, як у Росії звертаються з небезпечними відходами і як потрапляють шкідливі речовини в грунт, атмосферу і у воду, це можна вивчати і впливати на процес.

Росія - ослаблена країна, для якої характерні економічні проблеми і політична нестабільність. Ми не знаємо, якою буде політика Росії через десять років, навіть через десять місяців або через десять днів. Росія може стати добрим партнером у справі співпраці і джерелом позитивного розвитку для Норвегії, але попереду видно також і небезпечні ознаки. Тому необхідно налагодити міцні зв'язки між обома товариствами, створити клімат співпраці, який існував би навіть при відкати в процесі російських реформ.

Баренцев регіон - регіон можливостей. Тут у великій кількості є необхідні ресурси: риба, нафта і газ, мінеральна сировина, ліс та інше. Поки ці можливості реалізуються лише незначною мірою. З причин політичного порядку утруднене розумне і раціональне використання великих природних ресурсів на території Росії і управління ними. Природі завдано великої шкоди, недостатньо розвинена інфраструктура, господарство і структура економіки потребують перетворення, модернізації та надання їй ефективності. Досі відсутня можливість зв'язати воєдино ресурси, економіку, експертні знання та ринки, що знаходяться на східну і західну боку кордону.

Що може норвезька економіка запропонувати Росії та країнах Східної Європи? Досі основний упор робився на торгівлю товарами. При розрахунках готівкою така торгівля менш схильна до впливу особливих проблем, які є в Росії, ніж те, що пов'язано з інвестиціями. Нині відкриваються можливості встановлення між норвезькою і російської економіками набагато більш тісних і міцних зв'язків. Як центральній області здійснення проектів співпраці вимальовується рибальство. Великі поставки російської тріски, норвезькими рибогосподарськими компаніями рибопереробних підприємствам, дозволили встановити між ними важливі зв'язку. Норвезькі підприємства володіють великим досвідом також у тому, що стосується поставок обладнання для рибопромислового флоту, а також в інших сферах виробництва. Реорганізація в Росії колишніх державних рибогосподарських компаній і колгоспів підштовхнула норвезьку і російську сторони до вельми отрадному та корисному для обох сторін співпраці.

Енергетика - ще одна область, яка зазначена динамізмом і в якій норвезька економіка займає особливо порочні позиції. Як відомо, Росія відчуває потребу в розвитку своєї енергетики в цілях досягнення більшої ефективності виробництва. В нафтогазовій галузі північно-заходу Росії є великий невикористаний потенціал, використання якого потребує значних експертних знань, інвестицій та постачання обладнання. Великі завдання стоять і в області електропостачання, додання ефективності ринків збуту, технічного вдосконалення та економії енергії.

Норвегія має досить конкурентоспроможної промисловістю, пов'язаної з діяльністю на море. Це відноситься до підприємств в області судноплавства і суднобудування, так і постачання обладнання, проведення досліджень. Для економічного співробітництва між цими галузями двох країн повинна існувати хороша основа.

Близькість Норвегії на північний захід Росії, схожість кліматичних і ґрунтових умов створюють сприятливі передумови для розвитку співробітництва в галузі сільського господарства. Підприємства АПК Північної Норвегії володіють досвідом, який може бути дуже корисний для північно-західній Росії, наприклад в тому, що стосується обробки, переробки та розповсюдження сільгосппродукції.

Норвезькі підприємства мають хороші вихідні позиції в таких важливих галузях, як будівництво, експлуатація шахт і видобування мінеральних ресурсів, а також, не в останню чергу, в інформатиці [21].

Сильною стороною норвезької економіки є її здатність поєднувати багато функцій в окремих галузях, в яких є свого роду комплекси підприємств, що доповнюють один одного у виробництві, сервісі, фінансування, страхування, маркетингу, дослідженнях і розробках. Норвезька економіка, маючи такі комплекси, особливо в області енергетики, рибальства, судноплавства, суднобудування, металургії і дерево переробки, має особливо вигідними вихідними позиціями в плані надання конструктивного сприяння перетворень і додання ефективності економіці Росії.

Є підстави вважати, що в міру досягнення результатів у проведенні економічних реформ в країнах східної Європи показники за торговельними операціями з Норвегією будуть зростати.

ВИСНОВКИ

Норвегія - розвинена індустріально-аграрна країна. У 2015 р. обсяг ВВП збільшився на 2,4% і склав 193,2 млрд. дол. Країна лідирує за якістю життя населення та всіх соціальних параметрами, вона третій експортер в світі з енергоресурсів. Її поставки відіграють важливу роль у забезпеченні нафтою і газом (св. 12%) Західної Європи. Їх забезпечують 8 магістральних нафтопроводів (сукупна довжина 1271 км при загальної пропускної здатності 2,93 млн бар. на добу) і 14 газопроводів (загальна довжина 5534 км при сукупної пропускної здатності 169,1 млрд. м3 в рік).

Як свідчить національна статистика, економіка країни ділиться на дві частини: континентальну і шельфовий. Перша - континентальна - представлена традиційними галузями промисловості: електрометалургійної, електрохімічної, гірничодобувної, целюлозно-паперової, машинобудуванням і іншими обробними секторами. Візитною карткою норвезької індустрії є виробництво морських бурових платформ і пов'язаного з цим устаткування, потокових ліній для переробки риби.

Домінуюче положення займає проте друга частина норвезької економіки - шельфовая. Вторая частина економіки - шельфовий, займає домінуюче становище, вона представлена нафтової і газової галузями промисловості. До 2012 планується довести експорт газу до 80 млрд стандартних м3 в рік. Найбільш значні газові родовища - Слейпнер, Экофиск і Троль. Видобуток нафти склав 165 млн. т при внутрішньому споживанні 10 млн т. Найбільші нафтові родовища - Статфьорд, Гюльфакс, Осеберг, Экофиск.

У 2014 шельфовий сектор створив майже 25% ВНП Н., тоді як континентальний - зробив тільки близько 10%. До того ж більшість галузей континентальної норвезької економіки що малоприбуткові і часом неконкурентоспроможні. Країна володіє великими запасами гідроенергії, лісовими ресурсами, великими родовищами заліза, міді, цинку, свинцю, нікелю, молібдену, срібла, граніту, мармуру. Запаси нафти і газу становлять 10 млрд. т у перерахунку на нафтовій еквівалент.

Промисловість. У галузевій структурі економіки Норвегії різко виділяються своїми великими масштабами і високим технічним рівнем так звані експортні галузі, більша частина продукції яких вивозиться. Це, з одного боку, що працюють в основному на місцевій сировині рибообробні і целюлозно-паперові підприємства, а з іншого - підприємства електрометалургії та електрохімії, що працюють на дешевої електроенергії. До експортних галузей слід також віднести видобувну промисловість - рудники, продукція яких вивозиться у вигляді концентратів, і, звичайно, нафтогазові промисли Північного моря.

Один з найголовніших чинників всього індустріального розвитку Норвегії - високорозвинена енергетика. Базою для неї служать головним чином гідроенергія і рідке паливо. Випереджаючи всі країни Закордонної Європи по запасах гідроенергії (120 млрд. кВт ч в рік), вона займає перше місце в світі з виробництва електроенергії на душу населення. Норвегія лідирує і по виробництву целюлозно-паперової маси, алюмінію і феросплавів.

Рибальство займає в економіці країни важливе місце. По обсягами вилову риби Норвегія знаходиться на 10 місці у світі. У сільському господарстві переважають дрібні фермерські господарства (до 10 га землі). Поширена виробничо-збутова кооперація. Провідна галузь - інтенсивне тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Розвинене вівчарство. Із зернових проводиться ячмінь і овес. Сільськогосподарськими продуктами власного виробництва Норвегія забезпечує себе приблизно наполовину.

Сфера послуг і міжнародний туризм забезпечують 67 % ВВП. Південна частина країни має широку мережу залізниць і автомобільних доріг. Багато довгих (до 10-12 км) тунелів, що зв'язують гірські райони; широко розвинене поромне повідомлення через фіорди, ряд прибережних островів пов'язаний з материком високими мостами. Норвегія належить до країн з високим рівнем життя: за розміром ВВП на душу населення входить до п'ятірки провідних країн світу.

Всі громадяни перебувають членами державних фондів страхового та пенсійного забезпечення, що охоплюють надання медичної допомоги, отримання пенсії по старості та інвалідності, а також інших видів допомоги. Велика увага приділяється поліпшенню умов життя сімей, що мають дітей. На додаток до дитячого страхування існує всеосяжний і гнучкий порядок надання відпусток у зв'язку з народженням дитини.

Норвегія традиційно характеризується рівномірно розподіленого серед її населення власністю і протягом багатьох років залишається відносно однорідним суспільством. Так, співвідношення між найвищими і мінімальним рівнем оплати праці становить 2:1 (найбільш високооплачувана категорія працюючих - робочі-нафтовики - в середньому 310 тис. крон в рік, найменший заробіток - в середньому 160 тис. кронів рік - у працівників сфери обслуговування). В середньому норвезькі робітники і службовці отримують близько 215 тис. крон в рік.

Норвегія є одним зі світових лідерів за рівнем оподаткування - у середньому понад 45%. Темпи інфляції склали в 2015 р. 2,5%; рівень безробіття - близько 5% працездатного населення.

Економіка Норвегії в цифрах

ВВП (валовий внутрішній продукт) за 2014 р. - 204,6 млрд USD

Імпорт - 433 млрд NOK

Експорт - 663 млрд NOK

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.А.А. Попов «Государственное регулирование нефтегазовой отрасли в Норвегии» «Проблемы современной экономики» N 1(17) 2012.

2.Андреев Ю.В. Экономика Норвегии. - М., 2011

3.Большая Норвежская энциклопедия издательства Aschehoug&Gyldendal

4.Брук С.И. Население мира. Этнодемографический справочник, М. - 2014. - 345 р.

5.Булатов А. С. Страны и регионы мира 2009. Экономико-политический справочник. - М.: Издательство Велби, 2010.

.Вовк В. С., Новиков А. И., Глаголєв А. И. и др. Мировая индустрия и рынки сжиженного природного газа: прогнозное моделирование. - М.: Газпром экспо. - 2013. - 312 с.

.Воронин В. П., Кандакова Г. В., Подмолодина И. М. Мировая экономика. - М.: Юрайт, 2011.

.Голованев А. Г. Новейший справочник. Все страны мир. - М.: Альта-Принт, 2013.

.Деточенко Л. В. Норвегия - страна фьордов, троллей и нефтедобычи // География, № 25-26, 2012.

.Мировая экономика и международные отношения. - 2015. - с. 89

.Норвегія: Інформація про країну. / / Каталог «Norway», 2011 р.

12.Норвегія: Путівник. М.: «Аякс-Пресс», 2015 р.

13.Родіонова І.А., Бунакова Т.М. Економічна географія. М.: «Московський ліцей», 2012 р.

.Росс З. Норвегія. М.: «Фаир», 2015 р.

.Сапожникова Е.Н. Країнознавство: Теорія і методика туристського вивчення країн. М.: «Академія», 2011 р.

16.Сапор А. К. «Экономическая теория и мировая экономика», М.:2013

17.Сергеев П. Ресурсная политика Норвегии // Мировая экономика и международные отношения, 2012, № 7.

18.Ушаков Д.С. Країнознавство: навчальний посібник. М.: «Март», 2011 р.

19.Фатющенко А. Спадщина Вігеланда. / / Журнал «Навколо світу», 2012 р. № 9.

20.Экономика Норвегии #"justify">21.Энциклопедия «Кругосвет» //#"justify">ДОДАТКИ

Додаток А

Економічна карта Норвегії

Похожие работы

 

Не нашел материала для курсовой или диплома?
Пишем качественные работы
Без плагиата!