Дендропарк 'Олександрія', його значення для оточуючого середовища

Содержание

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Місцезнаходження та площа дендропарку "Олександріївка", історія його створення

1.2 Природні умови

1.2.1 Клімат

1.2.2 Рельєф і ґрунт

1.2.3 Гідрологія і гідрографія

2. Спеціальна частина

2.1 Інвентаризаційна оцінка дерев і чагарників парку "Олександрія"

2.2 Макрофенологічні спостереження

2.3 Стан досліджуваних дерев і чагарників та їх санітарно-гігієнічна оцінка

2.4 Підбір асортименту деревних рослин

2.5 Рекомендовані лісокультурні і озеленювальні заходи для парку "Олександрія"

Висновок

Використана література

Вступ

У всіх розвинених країн світу екологічна ситуація, що складається в містах, і особливо у столицях, є предметом особливої уваги офіційної влади всіх рівнів, політичних і громадських рухів. Екологічна ситуація міст - "дзеркало”, де відбивається рівень соціально-економічного становища країни, саме тому інформація про екологічну ситуацію в розвинених країнах загальнодоступна і займає одне із перших місць у політичному та громадському житті.

Зі збільшенням міста, розвитком його промисловості, стає дедалі складнішою проблема охорони навколишнього середовища, створення нормальних умов життя й агентської діяльності людини. Останніми десятиліттями посилилося негативний вплив людини на навколишнє середовище і, зокрема, на зелені насадження. Проблема зелених масивів (міських парків, лісів, садів, лук) - одна з найважливіших екологічних негараздів у місті. Рослинність, як середовище відновлювальна система, забезпечує комфортність умов проживання людей у місті, регулює (у межах) газовий склад повітря і її забруднення, кліматичні характеристики міських територій, знижує вплив шумового чинника і є джерелом естетичного відпочинку людей; вона має величезне значення для суспільства. Тому антропогенний вплив озеленення ми вважаємо дуже важливим і вирішили розглянути це питання у своїй роботі [4].

Озеленення у загальній системі зовнішнього благоустрою міст має велике значення. Перш за все зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста у цілому.

дендропарк олександрія чагарник дерево

Дерева і чагарники - основна частина в структурі загального озеленення. В озелененні населених місць велику цінність мають декоративні якості деревних рослин, які використовуються при оформленні регулярних композицій у парках і на вулицях міст. Форма крони, стовбура, фактура і колір кори, забарвлення листя, квіток і плодів служать важливим декоративним якістю, яка враховується при створенні зелених насаджень [10].

Тому в даній курсовій роботі ми звернули свою увагу на дендропарк "Олександрія", який має важливе значення не лише для міста Біла Церква, а й за його межами.

1. Загальна частина

.1 Місцезнаходження та площа дендропарку "Олександрія", історія його створення

"Олександрія" - державний дендрологічний парк <#"881153.files/image001.gif">

Музеями рослин можна назвати Велику (9 га) і Малу (4 га) галявини парку. На Великій галявині росте 83 види дерев, з яких 17 є представниками місцевої флори, а 66 - інтродуковані. Серед них сімейне дерево Браницьких - чотиристовбурова сосна звичайна, яка росте з одного кореня, а далі, подібно генеалогічному дереву, розгалуджується на чотири стовбури. Неподалік колонади "Луна" знаходиться улюблене дерево графині О.В. Браницької - сосна Веймутова. Серед своєї породи це найстаріше дерево в Україні. Крім дерев, Велика галявина є колискою 97 видів трав <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0>, багато з яких знаходяться на межі зникнення і занесені у Червону Книгу <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8>.

У північній та східній частинах парку на досить значних площах домінуючим видом є ясен звичайний <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9> - супутній вид у чисто дубових лісах. Як домішки до ясена <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD> на цих ділянках виступають граб звичайний <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9>, клен гостролистий <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9>, липа серцелиста <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0>. Серед аборигенних порід в парку в незначній кількості зустрічаються також сосна звичайна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0>, клен польовий <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9>, вільха клейка <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%85%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%B0>, береза повисла <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0>, верба козяча <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D1%8F%D1%87%D0%B0>, яблуня дика <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1>, осика <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0> та деякі інші. У підліску ростуть такі чагарники <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA>: барбарис звичайний <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9>, бруслина європейська <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1>, бузина чорна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0>, калина гордовина <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0>, ліщина <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0>, шипшина звичайна <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1>, черемха звичайна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%85%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0>. В трав'янистому покриві парку зустрічаються такі найхарактерніші лісові види: анемона дібровна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0>, герані <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C> лучна <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1> та Роберта <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1>, зірочки жовті <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%96>, зірочник лісовий <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9>,зеленчук жовтий <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%B9>, дзвоники персиколисті <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96>, бугила лісова <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1>, медунка темна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0>, ряст Галлера <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%8F%D1%81%D1%82_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0>, щитовник чоловічий <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A9%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1>, підсніжник звичайний <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9> [8].

В центральній частині парку ще і сьогодні мальовничо виглядають окремі дерева сосни чорної та Веймутової, групові посадки ялини європейської <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0> та модрини. європейської,. гіркокаштана. звичайного <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BD_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9>,. ялівців. звичайного <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9>. та віргінського <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9>, ліріодендрон тюльпановий <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D1%82%D1%8E%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9> у вигляді ординару <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80&action=edit&redlink=1>, який є одним із найстаріших дерев в Україні та могутній дуб червоний. Крім цього в парку зібрано колекції деревних, чагарникових та трав'янистих рослин. Найчисленнішими є значні колекції окремих родів: Глід <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%96%D0%B4>, Бузок <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B7%D0%BE%D0%BA>, Садовий жасмин <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D0%B0%D1%81%D0%BC%D0%B8%D0%BD>, Таволга <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0> [8].

Дуже добре в насадженнях парку представлені деревні бобові <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%96> (Fabaceae). Паркову колекцію останнім часом було поповнено новими родами Метасеквойя <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BA%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D1%8F> та Тсуга <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%81%D1%83%D0%B3%D0%B0>, видами. і. формами. родів: Кіпарисовик <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA&action=edit&redlink=1>, Ялівець <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C>, Плоскогілочник <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA&action=edit&redlink=1>, Туя <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%8F>, Ялиця <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F>, Ялина <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0>, Сосна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0>, Тис <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%81> [9].

Дані про інвентаризаційну оцінку дерев та чагарників на об’єкті дендропарк "Олександрія" занесені у таблицю 2.1.1, а результати дендрологічного обстеження у таблицю 2.1.2.

Таблиця 2.1.1

Відомість інвентаризаційної оцінки дерев і кущів на об'єкті Олександріївка міста Біла Церква

В даній таблиці ми бачимо основні відомості про сучасний стан дерев, які зростають на території нашого об’єкта, а саме їх місце розташування, вид рослини, висоту самого дерева, висоту штамба, діаметр стовбура, колір стовбура, ширину, щільність та форму крони, стан рослини. Завдяки цим даним ми можемо визначити для яких із видів мікроклімат та ґрунтові умови дендропарку підходять найкраще. Так в нашому випадку такі рослини, як калина гордовина, магонія падуболиста та барбарис звичайний знаходяться у відмінному стані, тобто для їх росту та розвитку були створення найкращі умови. А такі рослини, як модрина європейська, сосна звичайна та верба біла з тих чи інших причин перебувають у незадовільному стані, тому тут можна говорити про їх заміну чи оновлення.

Таблиця 2.1.2

Відомість дендрологічного обстеження парка, Київська область, Біла Церква населений пункт

Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanuv) Дерево  Сапіндові <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96>Алея251Низько опущена густа, яйцеподібна, листки складні, складаються з 5-7 листочківПлодоносить з 20 років,

В таблиці 2.1.2 записані дані дендрологічного обстеження таких деревно-кущових порід як: гіркокаштан звичайний, ясен звичайний, бузина чорна, барбарис звичайний та бузок звичайний. Описаний їх стан та тип посадки, який використовується для даних порід у дендропарку "Олександрія".

2.2 Макрофенологічні спостереження

Під фенологічним розвитком рослин розуміють закономірне чергування та щорічне повторення одних і тих же фенологічних циклів (вегетації і спокою, росту пагонів та його припинення, цвітіння, дозрівання плодів і насіння та ін), а в межах циклів - послідовний хід настання і проходження фенологічних фаз росту і розвитку. Фенологічні фаза (фенофаз) - це такий <http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9> етап у річному циклі розвитку рослини в цілому або його окремих органів, який характеризується чітко вираженими зовнішніми морфологічними змінами (появою сходів, розпусканням сім'ядоль, набуханням і розпусканням бруньок, розгортанням листя, початком і закінченням росту пагонів, цвітінням і дозріванням плодів, осіннім розцвічень і обпаданням листя та ін.) Календарний час настання тієї чи іншої фенофаз називають фенодатою, а часовий інтервал між певними фенодатами становить міжфазний період, або фенологічний цикл [13].

В основі фенологічного розвитку рослин лежить спадково закріплена ритмічність і періодичність <http://ua-referat.com/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C> фізіологічних <http://ua-referat.com/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F> процесів, що отримала назву біологічних, чи фізіологічних, годинників. Проте динаміка настання фенофаз, терміни <http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8> початку, закінчення і тривалість фенологічних циклів у рослин знаходяться під постійним і могутнім впливом сезонних змін географічного середовища (природи) і передусім сезонності кліматичних умов (закономірного чергування на Землі сезонів з різною тривалістю дня і ночі, теплих і холодних, дощових та сухих), пристосовуючись до яких рослини істотно змінюють ритміку процесів росту і розвитку, своє фенологічний стан. У теплі або дощові сезони рослини вегетують, в холодні або сухі впадають в спокій <http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B9>. Під впливом сезонних змін погодних умов у рослин різко змінюється динаміка їх ростових процесів. Тому фенологічний розвиток рослин розуміють як їх сезонний розвиток [13].

Наука, що синтезує в собі всю систему знань про сезонне розвитку природи, отримала назву фенології. Її розділ, що вивчає сезонний розвиток рослин і утворених ними співтовариств, визначають як фітофенологію, а розділ про сезонне розвитку деревних рослин та їх спільнот - як дендрофенологію. Фенологія базується на фенологічних спостереженнях, в процесі яких встановлюють календарний <http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80> час настання досліджуваних сезонних явищ, а у рослин - фенофаз. Діапазон наукових і прикладних завдань, що вирішуються сучасної фенологією і дендрофенологією, надзвичайно широкий. У лісовому господарстві <http://ua-referat.com/%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80>, наприклад, за матеріалами <http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8> багаторічних фенологічних спостережень встановлюють закономірні зв'язки між часом настання тих чи інших фенологічних явищ-індикаторів і оптимальними термінами проведення робіт з посіву і посадці лісу, рубок, догляд та захист лісів від пожеж <http://ua-referat.com/%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6>, шкідливих комах і хвороб, із заготівлі плодів, насіння, ягід, грибів, лікарської та дубильного сировини, з проведення сприяння природному поновленню лісу і т.п. Фенологічні стан лісів враховують і при їх таксації (обліку) із застосуванням аеро-чи космічної фотозйомки, так як оптичні властивості лісів тісно пов'язані з їх сезонним розвитком [3].

Велике значення фенологічних спостережень і в практиці озеленення міст і населених місць. Вивчення динаміки сезонного розвитку рослин необхідно при підборі їх для озеленення, для оцінки естетичних та санітарно-гігієнічних властивостей рослин, при розробці та проведенні заходів, що забезпечують підвищення біологічної стійкості міських зелених насаджень, їх захист від шкідників і хвороб. Матеріали фенологічних спостережень використовують при складанні календарів <http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80> цвітіння рослин, дозрівання та збору плодів і насіння, при встановленні оптимальних строків посіву і посадки [3].

Багаторічні дані про терміни <http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8> настання фенофаз (сокоруху, розпускання листя, зацвітання, дозрівання плодів, осіннього розцвічування листя та його опадання) у багатьох деревних порід (клена, берези, дуба, горобини, липи, вільхи та ін) широко використовують при розробці систем природної (фенологічної) періодизації року і складанні місцевих фенологічних календарів. При вивченні деревних рослин фенологічні спостереження над ними дають велику і цінну інформацію про біологічні <http://ua-referat.com/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F> особливості рослин і їх екологічних властивостях.

Терміни настання різних фенофаз встановлюють залежно від цілей фенологічних спостережень над деревними рослинами. В одних випадках враховують тільки окремі фази - індикатори <http://ua-referat.com/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8> сезонного розвитку природи або найбільш господарсько <http://ua-referat.com/%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80> важливі, такі як зацвітання, дозрівання плодів і насіння, їх поширення. Якщо ж потрібно отримати досить повне уявлення про фенологічних особливості рослин того <http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%BE%D0%B3%D0%BE> чи іншого виду (форми), спостереженнями охоплюють всі основні фенофази [1].

Спостереження за фенофазами необхідні лісовому господарству, для встановлення часу цвітіння деревних порід, строків дозрівання плодів і насіння, збирання плодів і насіння, строків посіву, посадки, догляду за. насадженнями. З фенологічних спостережень починається вивчення інтродукованих і екзотів. Тому кожен спеціаліст - озеленювач, лісівник повинні вміти організувати фенологічну службу і методично правильно її провести [13].

Фенологічні спостереження можуть мати різні цілі і різну глибину досліджень. Можуть бути спостереження за сезонним розвитком зародкових пагонів в бруньках (мікрофенологія), за сезонним розвитком пагонів у період

їх поза брунькового формування (мікрофенологія), за зростанням коренів (фенологія кореневих систем) і т.д. З даними феноспектрів в датах можна побудувати графічний лінійний феноспектр, а для рослин з дворічним дозріванням плодів (сосна) можна побудувати спектр по Архімедовій спіралі, з радіально - променевими спектрами фенофаз [13].

Для навчальних фенологічних спостережень на нашому об’єкі, а саме парку "Олександрія", ми обрали ряд рослин, які добре розвинені, вступили в період плодоношення і зростають на волі, добре чи задовільно освітлені, зростають в одиночному стані або в рідкостійних насадженнях рослин.

Дані про настання таких фенофаз, як початок сокоруху, розкриття бруньок, облистненість, цвітіння, формування плодів, зміна кольору листя та опадання плодів для ялини колючої та барбарису звичайного, які зростають на території дендропарку "Олександрія" занесені до таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1

Карта фенологічного спостережень за деревними рослинами 20 листопада 2013р Студента Лопатинська Наталія Степанівна

Картку заповнила Лопатинська Н.С. 20.11.2013

Підпис

Перевірив і прийняв Матусяк М.В.

2.3 Стан досліджуваних дерев і чагарників та їх санітарно-гігієнічна оцінка

Стан компонентів насаджень визначається оцінкою життєстійкості в умовах міського середовища, особливостями росту і розвитку. Відмінний і хороший стан визначається високою зимостійкістю рослин, відсутністю сухих гілок, нормальною облистненістю, цвітінням, плодоношенням, соковитим забарвленням листя, правильною природною формою.

Задовільний стан характеризується невеликим наявністю сухих гілок,

слабким цвітінням, дрібним листям, відставанням у рості.

Поганий стан характеризується наявністю сухих засохлих гілок

(суховершинність) у рослин, відсутністю цвітіння, слабкою зимостійкістю, наявністю ушкоджень (шкідники, хвороби).

Оцінка декоративності окремих екземплярів рослин проводиться за 4-х бальною системою:

бали - рослини, що відрізняються гарним приростом, розвитком і формою крони, яскравим і соковитим забарвленням листя і квіток;

бали - рослини, що зберігають свій габітус, який знаходяться в хорошому стані, мають добре сформований стовбур і гілки крони;

бали - рослини з помітним пригніченням в рості і розвитку, крона і стовбур деформовані. Є сухі гілки і пагони, стовбур пошкоджений (морозобоїни, дупла);

бал - рослини сильно пригноблені. Гілки відмирають на 60-70 %, крона сильно деформована, стовбур сильно пошкоджений, рослини не можуть відновити свою життєдіяльність і повинні бути видалені.

Проведена нами оцінка декоративності окремих екземплярів рослин на об’єкті дендропарк "Олександрія" дала такі результати: калина гордовина, магонія падуболиста та барбарис звичайний за 4-х бальною системою отримали 4 бали. Тобто дані види мають гарний розвиток і форму крони, яскраве та соковите забарвлення листя, особливо барбарис, а калина та магонія мають високу декоративність за рахунок чудового цвіту.

Сосна Веймутова, ялина колюча, дуб звичайний, ліщина ведмежа, вільха чорна, хоч і не належать до красивоквітучих дерев та не відрізняються яскравим забарвленням листя та хвої, отримали 3 бали. Оскільки дані дерева знаходяться в хорошому стані, зберегли свій габітус, мають добре сформований стовбур і гілки крони.

Верба біла та сосна звичайна перебувають в доброму стані, але мають сухі гілки та пагони, пошкодження стовбура, особливо це стосується верби білої стовбур якої уражений грибковими захворюваннями, тому їх оцінка декоративності 2.

бал отримала модрина європейська, яка перебуває в насадженнях дендропарку у незадовільному стані, має деформовану крону та ушкоджений шкідниками стовбур, тому не несе декоративної цінності.

2.4 Підбір асортименту деревних рослин

Основним матеріалом для зеленого будівництва є дерева і кущі. Видовий склад, або асортимент, деревних і чагарникових рослин визначає архітектурні якості насаджень, їх санітарно-гігієнічні властивості, довговічність і економічну ефективність застосування на різних об'єктах озеленення, тому саме підбір асортименту деревних рослин є визначаючим у створенні нових та реконструкції існуючих парків, скверів, дендропарків, алей [10].

Для оновлення складу насаджень дендропарку "Олександрія" ми пропонуємо звернути увагу на такі види дерев та кущів: таксодій дворядний, тис ягідний, магнолія кобус та Куланжа. Дані види чудово підходять за своїми вимогами та потребами до природно-кліматичних умов дендропарку.

Таксодій дворядний або кипарис болотний - рід хвойних дерев <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE> родини кипарисові Cupressaceae <http://uk.wikipedia.org/wiki/Cupressaceae>. Таксодіум росте 30-45 м заввишки з вузько - пірамідальною формою крони <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0> в молодому віці і широкопірамідальною, інколи розпростертою - в зрілому. Хвоя <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%BE%D1%8F> м'яка, світло-зелена, гребінчаста, на зиму опадає разом з вкороченими пагонами. Його батьківщина - південний схід Північної Америки <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0>. Таксодій є світлолюбною, швидкоростучою рослиною, живе до 500-600 років. Трапляються окремі дерева, вік яких досягає до чотирьох-шести тисяч років. Газо- і димостійкий вид [2]. Тому введення його в культуру "Олександрії" дасть можливість сформувати довговічне насадження. А оскільки даний вид росте на вологих піщаних і глиняних ґрунтах <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82>, на берегах річок і на болотах з добрим дренажем, то він прекрасно себе почуватиме на берегах р. Рось, яка протікає на межі дендропарку.

Тис ягідний - це вічнозелене хвойне дерево або чагарник, який чудово зростає у нашій зоні. Він дуже декоративний завдяки правильній формі крони та яскраво-червоним плодам. Через повільне зростання добре піддається формовці і стрижці, тому підійде для створення живоплотів і топіарі <http://plants-club.ua/statti/62-topiari-ta-nivaki-rozkish-form-i-rozmiriv-chastina-persha-topiari.html>, що підійде для центральний алей парку та декорування фасадів приміщень. Магнолія кобус та магнолія Суланжа належать до акліматизованих у нашій зоні видів, вони середньовимогливі до ґрунтових умов, зимостійкі. Це вискодекоративні види оскільки мають великі красиві квіти, що розцвітають до появи листя [2]. Вони стануть неперевершеною окрасою весняної "Олександрії". Оскільки дані види досить вологолюбні їх слід висаджувати в місцях достатнього зволоження.

Орієнтовні місця посадки даних видів схематично зображено на дендроплані дендропарку.

Екологічний паспорт обраних нами рослин подається у таблиці 2.4.1.

Таблиця 2.4.1

Екологічний паспорт деревних рослин

В даній таблиці наведені дані про обрані нами види декоративних рослин для оновлення дендропарку "Олександрія", їх видова українська і латинська назва, родина, розмір та вимоги до умов навколишнього середовища.

Використавши довідкові дані (Колесников, 1974) ми склали календар цвітіння листяних чагарників для даного нам району. Рослини розташували в хронологічному порядку початку цвітіння і дані записали в таблиці 2.4.2.

Таблиця 2.4.2

Календар цвітіння

В таблиці 2.4.2 подаються відомості про термін цвітіння таких видів як: барбарис звичайний, бузина чорна, бузок звичайний. Найпершою у травні зацвітає бузина чорна, а згодом бузок звичайний та барбарис звичайний. Початок цвітіння рослин змінюється в залежності від погодніх умов даного року.

2.5 Рекомендовані лісокультурні і озеленювальні заходи для парку "Олександрія"

В цілому парк перебуває у задовільному стані, однак в останні роки не проводився моніторинг стану архітектурних і технічних споруд і парку в цілому; центральне планувальне ядро - Дідинець - так і не було відновлено, як це передбачалось на другому етапі реставрації і реконструкції парку; окремі архітектурні об"єкти, відреставровані більше 50 років тому, знову потребують відновлювальних робіт; проекту розвитку зелених насаджень також немає - вирубки відбуваються хаотично і не завжди обґрунтовано, принаймні з естетичної, ландшафтної точки зору; об"єкти, що з"являються у парку, перш за все копії скульптур, які знаходились тут до 1917 р., переважно значно відрізняються від оригіналів і розташовуються не на місці історичної локалізації; водні і технічні споруди також потребують ремонту і розчищення. Великою проблемою для парку є вандалізм його відвідувачів. Наприклад, на даний час у скульптурі "Афродіта" повністю зрізано фігуру оленя, скоріше за все для продажу як брухт кольорових металів [12].

Деякі види дерев та кущів, які перебувають у задовільному та незадовільному стані потребують омолоджуючої рубки та рубки догляду. Для постійного забезпечення правильного формування живоплотів та крон дерев, які піддаються стрижці, потрібно її проводити вчасно та правильно, для швидкорослих видів два або навіть три рази на рік.

Висновок

Отже, в даній курсовій роботі ми ознайомились із дендропарком "Олександрія", який розташований на площі 297 гектарів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%80> на березі річки <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BA%D0%B0> Рось <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%8C>. Площа декоративних водойм <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BC%D0%B0> парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0> алей і доріжок становить понад 20 км. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8>, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA>. Серед аборигенних порід в парку в незначній кількості зустрічаються також сосна звичайна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0>, клен польовий <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9>, вільха клейка <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%85%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%B0>, береза повисла <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0>, верба козяча <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D1%8F%D1%87%D0%B0>, яблуня дика <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1>, осика <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0>. У підліску ростуть такі чагарники <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA>: барбарис звичайний <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9>, акація жовта, бруслина європейська <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1>, бузина чорна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0>, калина гордовина <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0>, ліщина <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0> звичайна, шипшина звичайна <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1>, черемха звичайна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%85%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0>. В трав'янистому покриві парку зустрічаються такі найхарактерніші лісові види: анемона дібровна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0>, герані <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C> лучна <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1> та Роберта <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1>, зірочки жовті <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%96>, зірочник лісовий <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9>,зеленчук жовтий <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%B9>, дзвоники персиколисті <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96>, бугила лісова <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1>, ряст Галлера <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%8F%D1%81%D1%82_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0>, щитовник чоловічий <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A9%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1>, підсніжник звичайний <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9>.

Ознайомились із природними умовами, кліматом, рельєфом та ґрунтом, гідрологією та гідрографією території на якій розміщений дендропарк.

Провели інвентаризаційну оцінку дерев та кущів на об’єкті за результатами якої в нашому випадку такі рослини, як калина гордовина, магонія падуболиста та барбарис звичайний знаходяться у відмінному стані, тобто для їх росту та розвитку були створення найкращі умови. А такі рослини, як модрина європейська, сосна звичайна та верба біла з тих чи інших причин перебувають у незадовільному стані, тому тут можна говорити про їх заміну чи оновлення.

Також ми провели фенологічні спостереження на нашому об’єкті. Ми обрали ряд рослин, які добре розвинені, вступили в період плодоношення і зростають на волі, добре чи задовільно освітлені, зростають в одиночному стані або в рідкостійних насадженнях рослин та визначили настання таких фенофаз, як початок сокоруху, розкриття бруньок, облистненість, цвітіння, формування плодів, зміна кольору листя та опадання плодів. Для дендропарку "Олександрія" ми обрали ялину колючу та барбарису звичайного.

Визначили в якому стані знаходяться зрозтаючі на території нашого дендропарку деревні та кущові рослини, а саме: Сосна Веймутова, ялина колюча, дуб звичайний, ліщина ведмежа, вільха чорна, модрина європейська, калина гордовина, магонія падуболиста та барбарис звичайний та оцінили їхню декоративність за чотирьох-бальною шкалою. А також виявили, що деякі види дерев та кущів, які перебувають у задовільному та незадовільному стані потребують омолоджуючої рубки та рубки догляду.

Ознайомились із особливостями підбору асортименту деревних рослин для певного об’єкту, і тим що видовий склад, або асортимент, деревних і чагарникових рослин визначає архітектурні якості насаджень, їх санітарно-гігієнічні властивості, довговічність і економічну ефективність застосування на різних об'єктах озеленення, тому саме підбір асортименту деревних рослин є визначаючим у створенні нових та реконструкції існуючих парків, скверів, дендропарків, алей. Спробували наші сили на дендропарку "Олександрія".

Для оновлення складу насаджень дендропарку "Олександрія" ми пропонуємо звернути увагу на такі види дерев та кущів: таксодій дворядний, тис ягідний, магнолія кобус та Куланжа. Дані види чудово підходять за своїми вимогами та потребами до природно-кліматичних умов дендропарку.

Використавши довідкові дані ми склали календар цвітіння листяних чагарників для даного нам району. Записали відомості про термін цвітіння таких видів як: барбарис звичайний, бузина чорна, бузок звичайний. Найпершим у травні зацвітає барбарис звичайний, згодом бузина чорна і лише в другій декаді червня бузок звичайний.

Використана література

1.       Белявін Ф., Помятунов О. Олександрія - місто гірників. - Олександрія.

2.      Ворон В.П. Дерева та чагарники України. Атлас для практичних занять з дендрології Харків 2011.

.        Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений. - М.: Наука, 1981. - 120 с.

.        Заповідники України и Молдови, М.: Думка, 1987, - 271 с.

.        Кузик.Б.М., Білошапка.В. В. Кіровоградщина: Історія та сучасність центру України.2 том. - Дніпропетровськ. Арт-Прес, 2005.

.        Колісніченко О.М. Сезонні біоритми та зимостійкість деревних рослин / О.М. Колісніченко. - К.: Фітосоціоцентр, 2004. - 176 с.

.        Міщенко Г.П. Кіровоградська область. - К., 1961.

.        Національні парки України. Я.Л. Садовенко. - К.: Т-во "Знання”, 1987.

.        Пергунов А.П. Руські сади і парки. М.: Наука, - 1988.

.        Сади і парки в Україні. - К: Будівельник, - 1985.

.        Редько, Р.І. Лісові культури та захисне лісорозведення: підручник для вузів / Р.І. Редько. - СПб., 1999. - 419 с.

.        Цапюк С.К., Петленко В.П. Олександрія вчора, сьогодні, завтра. - Олександрія., 2004.

.        Шульц Т.Э. Общая фенология / Т.Э. Шульц. Л.: Наука, 1981. - 188 с.