Грошові системи, їх типи та складові елементи
Тема
Грошові системи, їх типи та
складові елементи
1.
Економічна суть і структура грошової системи
Грошові системи, як особливі форми організації грошового
обороту, в кожній країні склалися історично, відображають досягнутий рівень
розвитку продуктивних сил та національні особливості країни, а їх принципи
організації й нормативні вимоги визначаються загальнодержавними законами. Як
віддзеркалення процесу розвитку товарного виробництва, централізованої держави
і національного ринку, грошові системи остаточно сформувалися у XVI-XVII
століттях.
В процесі вивчення економічної суті та ролі сучасних грошових
систем і їх складових елементів потрібно наголошувати, що грошова система
становить собою певну форму організації грошового обігу, що сформувалася
історично і задовольняє потреби народного господарства. Створюється вона
державою і має нормативно-правовий характер. їй притаманні відповідні принципи,
правила та інші вимоги, що спираються на об’єктивні та суб’єктивні фактори.
<#"817081.files/image002.gif"> <#"817081.files/image003.gif"> <http://www.info-library.com.ua/img/books/152/9758da41d36302ad659a9fa7352db2ca.pn>
В умовах політики «дорогих грошей» весь інструментарій грошово-кредитної
політики зосереджується на забезпеченні внутрішньої сталості грошей і
досягненні оптимальної рівноваги у співвідношенні їх пропозиції та попиту, на
стисненні обсягів грошової й кредитної емісії та приведенні грошової маси у
відповідність з реальною динамікою економічного циклу. Досягнення ж оптимальної
рівноваги на принципах політики «дешевих грошей» відбувається на основі
досягнення ширшої доступності грошових і кредитних ресурсів для потреб
суб’єктів економічної діяльності.
Провідними завданнями грошово-кредитної політики ЦБ стають: а)
стратегічні цілі, в основу яких кладуться кінцеві віхи загальноекономічної
політики держави; б) проміжні цілі - досягнення таких економічних показників,
які сприятимуть досягненню стратегічних цілей; в) тактичні цілі - досягнення
короткострокових етапів, що носять оперативний характер і потрібні для
досягнення проміжних цілей. Їх взаємодія передбачає:
Класифікація цілей грошово-кредитної політики ЦБ:
Стратегічні цілі
|
Проміжні цілі
|
Тактичні
|
•збалансування економічного розвитку •забезпечення
оптимальної зайнятості • стримування інфляції
|
• пожвавлення ринкової кон´юнктури • стримування
ринкової кон´юнктури
|
• зміна грошової маси • зміна процентної ставки
|
Всі три групи заходів грошово-кредитної політики знаходяться
в ієрархічній взаємодії та взаємозв’язку. Найвищий умовний щабель в ієрархії
цілей належить комплексу стратегічних цілей. Для досягнення стратегічних
показників реалізуються проміжні, а їх виконання, в свою чергу, вимагає
реалізації важелів тактичних цілей.
Досягнення поставлених цілей тісно пов’язане з
фіскально-бюджетною політикою держави, за допомогою якої забезпечується
необхідний вплив на стан господарської кон’юнктури, перерозподіл національного
доходу, нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм
тощо. Дана політика може бути двох типів:
а) дискреційною, якщо фіскально-бюджетна політика спрямована
на свідоме маніпулювання податками й державними видатками для зміни реального
обсягу національного виробництва та зайнятості, посилення контролю за інфляцією
і прискорення економічного зростання. Основними інструментами її реалізації
стають: зміни програм суспільних робіт й інших програм, що пов’язані з
витратами; зміна програм «трансферного типу»; циклічності зміни рівня
податкових ставок;
б) не дискреційна. Вона означає проведення державою політики
перевищення видатків бюджету над його доходами. Для держави і
соціально-економічної стабільності не дискреційна політика здатна приносити
різні наслідки. Приміром, якщо дефіцит державного бюджету у 2-3% ВВП не є
небезпечним, то більші розміри дефіциту державного бюджету стають загрозливими
для нормального функціонування грошової системи, кредиту і всієї економічної
системи.
Звичайно, елементи методу прямого регулювання достатньо
обґрунтовано можуть використовуватися і в ринковій економіці. В даній системі
парламент визначає основні напрями грошово-кредитної політики. Уряд не
втручається у діяльність комерційних банків, а грошово-кредитна сфера
регулюється ставкою облікового процента, нормою обов´язкового резервування коштів
на кореспондентських рахунках комерційних банків у центральному (національному)
банку та іншими важелями грошово-кредитної політики.
5.
Творення грошової системи України
Знання загальних норм і принципів функціонування грошових
систем доречно використовувати для кращого усвідомлення процесу творення
сучасної високоефективної грошової системи в Україні. Об’єктивними підставами
цього процесу стало відновлення державності, формування збалансованої моделі
національної економіки, що зорієнтована на задоволення національних потреб і
взаємодію зі світовим ринковим середовищем. Слід дослідити й інші
соціально-економічні й політичні чинники необхідності в Україні національної
грошової системи нового типу. Студенти мають усвідомити становлення грошової
системи як історичний процес, віхами якого стали рішення уряду про випуск
купоно-карбованців багаторазового використання у грудні 1991 р. за умов
паралельного його обігу з рублем, Указ Президента про введення
купоно-карбованців у безготівковий обіг і вилучення з обігу рубля у листопаді
1992 p., а з 2 вересня 1996 р. - введення постійно діючої національної грошової
одиниці - гривні.
1. Види грошових знаків, що мають законну платіжну
силу
|
• Банкноти - гривні номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50,
100, 200 • Розмінна монета (копійка), що випускається в обіг номіналами 1, 2,
5, 10, 25, 50
|
2.Офіційний валютний курс гривні
|
• Встановлював НБУ на підставі торгів валютними
цінностями на УМВБ за валютами (долар США, євро, російський рубль) на
підставі крос-курсів. З 2000 р. це визначення відбувається на основі
міжбанківського валютного ринку
|
3.Порядок організації готівкового та безготівкового
обігу
|
• Їх регламентацію, в тому числі організацію
міжнародних розрахунків здійснює НБУ. Його функціональним обов´язком є суворий контроль
стану грошового обігу, забезпечення сталості національної валюти,
регламентація емісії готівки, розробка правил і форм здійснення безготівкових
розрахунків, способів і порядку платежів, контроль касових операцій
|
4. Орган грошово-кредитного і валютного регулювання
|
• Національний банк України (НБУ) є незалежним
фінансово-економічним органом для здійснення національної грошово-кредитної
політики. Правління НБУ приймає і затверджує постанови, положення та інші
нормативні акти, що регулюють грошовий обіг, та координує діяльність
комерційних банків
|
Даючи характеристику сучасної грошової системи України,
студенти повинні характеризувати її як самостійну, замкнену на національні
соціально-економічні інтереси, перехідну до ринкового типу, опосередковано
регульовану, паперово-грошову систему. Об’єктивні чинники процесу запровадження
національної грошової системи можна сформувати так:
Формування грошової системи ринкового зразку в Україні:
Необхідність створення грошовоїсистеми України
|
Етапи запровадження національної валюти вУкраїні
|
1. Розпад СРСР наприкінці 1991 р. 2. Вихід України з
«рубльової зони» 3.Запровадження власної грошової одиниці 4.Забезпечення
динамічного зростання економіки та соціального прогресу
|
1. 10 січня 1992 р. введено в готівковий обіг
тимчасову валюту - український купоно-карбованець (купон) 2. У листопаді 1992
р. завершено впровадження українського карбованця в безготівковий обіг 3. У
вересні 1996 р. проведено грошову реформу для запровадження національної
валюти - гривні
|
Стаття 99 Конституції України вказує:
) Грошовою одиницею України є гривня;
) Основною функцією Національного банку України є
забезпечення стабільності гривні;
) Найважливішим напрямком розбудови грошової системи України
є забезпечення зростання довіри до національної валюти - гривні.
Провідними складовими елементами грошової системи України
стали:
а) види грошових знаків, що мають законну платіжну силу:
• розмінна монета (копійка), що випускається в обіг
номіналами 50, 25, 10, 5, 2, 1;
б) офіційний валютний курс гривні встановлюється НБУ на
підставі торгів валютними цінностями на УМВБ за валютами (долар США, євро,
рубль) на підставі крос-курсів;
в) порядок організації готівкового й безготівкового обігу. Їх
регламентацію, в тому числі організацію міжнародних розрахунків здійснює НБУ.
Його функціональним обов’язком є суворий контроль стану грошового обігу,
забезпечення сталості національної валюти, регламентація емісії готівки,
розробка правил і форм здійснення безготівкових розрахунків, способу і порядку
платежів, контроль касових операцій;
г) орган грошово-кредитного і валютного регулювання - НБУ.
Він є незалежним фінансово-економічним органом для здійснення самостійної
національної грошово-кредитної політики. Правління НБУ приймає і затверджує
постанови, положення та інші нормативні акти, що регулюють грошовий обіг, та
координує діяльність комерційних банків.
безготівковий емісія грошовий знак
Список
використаної літератури
1.
Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Законодавчі нормативні
акти з банківської діяльності. - К., 1996. - Вип. 1.
.
Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» // Вісник НБУ. -1996.
-№ 5.
.
Башнянін Г.І., Богиня Д.П., Загорський B.C. Національна грошова система і
проблеми формування номінальної і реальної вартості грошей // Фінанси України.
- 2010. - № 1.
.
Бруньов В.В. Монетаризація економіки України // Фінанси України. - 2003. № 6.
.
Васильченко З.М. Міжнародні платіжні розрахунки в ЄВРО // Фінанси України. -
2009. - № 2.
.
Величко О. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України //
Економіка України. - 2001. - № 2.
.
Гроші та кредит / За ред. проф. Б.С.Івасіва. - К.; КНЕУ, 2013. -Тема 4.
.
Дзюблюк О. Особливості застосування політики облікової ставки як інструменту
управління грошово-кредитними відносинами // Економіка України. -2013. - № 12.
- С 45.
.
Демківський А.В. Гроші та грошовий обіг. - К.: ГРОТ, 2014. - Гл.2,
.
Дорошенко І. Проблеми організації та проведення операцій з міжнародними
платіжними картками // Банківська справа. -2008.-№3.-С. 64.
.
П.Єпіфанова А.О., Міщенко В.І., Гребеник Н.І. Грошово-кредитна політика в
Україні; тенденції та перспективи // Фінанси України. - 2010. - № 9. - С 11.