Розміщення і проектування АЗС на прикладі міста Києва

Розміщення і проектування АЗС на прикладі міста Києва

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

РЕФЕРАТ

на тему: «Розміщення і проектування АЗС на прикладі міста Києва»

Виконав студент:

Перевірив : проф. Рейцен Є. О.

Київ - 2013

План

Вступ

Вимоги до розміщення автозаправних станцій

Аналіз дислокації АЗС в місті Києві

Проектування автозаправних станцій

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Автозаправна станція (АЗС) - станція, де автомобілі, мотоцикли та інші самохідні машини заправляють паливом, маслом,. На деяких автозаправних станціях провадять технічне обслуговування автомобілів. До складу автозаправних станцій входять: службове приміщення; заправні ділянки (острівці) з масло- і паливороздавальними колонками, водо- і повітрозаправними пристроями; ділянки з підземними резервуарами для зберігання масла і палива; компресорне та протипожежне устаткування тощо. Автозаправні станції розміщують переважно в містах та на автомобільних шляхах з інтенсивним рухом транспорту. (Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. - 2-ге вид. - К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.)

Гарно оформлені і обладнані АЗС можуть бути окрасою міста або автомобільної магістралі. Вони проектуються з урахуванням вимог : Державних будівельних норм, які називаються «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**.В зазначеному документі є ряд пунктів, які безпосередньо пов’язанні із встановленням обмежень щодо розміщення АЗС. До таких норм належать: п. 7.55*, п. 7.56*, п. 7.59, п.7.60*, п. 7.62*, п. 7.65*, п. 8.23, п. 8.23, п. 10.4, п. 10.2. Також необхідно враховувати норми встановлені Інструкцією щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій: відповідно до п. 3.1.22 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 року N 376 (із змінами та доповненнями від 06.12.2006 року).

Щороку кількість автомобілів в Україні неухильно збільшується, відповідно збільшується і кількість автозаправних станцій для забезпечення потреб транспортних засобів. Зокрема в місті Києві у 2007 році, за словами аналітика компанії Millennium Capital Юрія Алексеєнка, налічувалося понад 150 заправок, станом на 2012 рік в столиці розміщено понад 300 автозаправних станцій. Ці показники вказують на безумовний розвиток міста а також збільшення кількості продажів транспортних засобів, значна частина яких прирадає на Київ.

Вимоги до розміщення автозаправних станцій.

Вибір земельної ділянки для розміщення АЗС чи АЗК повинен відбутись ще в процесі планування забудови певної території.

Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

При цьому, при плануванні та забудові територій повинно бути забезпечено врахування думки громадськості (громадських інтересів) (ст. 18 Закону України “Про планування і забудову територій ”, ст. 5 Закону України “ Про основи містобудування ”).

Відповідно до Державних будівельних норм “ Планування і забудова міських та сільських поселень ” (ДБН 360-92**), АЗС в населених пунктах слід розміщувати на земельних ділянках, що відокремлені від кварталів житлової та громадської забудови, з врахуванням загальних потреб населеного пункту залежно від рівня автомобілізації, інтенсивності руху, споживчого попиту.

У великих містах АЗС слід розміщувати вздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах - вздовж магістральних вулиць та доріг, а також вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон та на їх територіях. Розміщувати АЗС на пішохідних вулицях та проїздах всередині кварталів забороняється (п. 7.57 ДБН 360-92**). На те, що АЗС слід розміщувати за межами житлової території, вказується також у Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів від 19 червня 1996 р. та в Державних санітарних правилах охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) від 9 липня 1997 р.

Законодавством передбачено проектування АЗС з приміщеннями та окремими об’єктами сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів (так звані автозаправні комплекси або АЗК). Вимоги щодо їх розміщення такі:

АЗК з пунктами технічного обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, миття, змащування) слід розміщувати лише вздовж вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон , на їх територіях та на виїздах з населених пунктів;

АЗК без пунктів технічного обслуговування слід розміщувати відповідно до вимог, що встановлені для АЗС.

Вибір конкретно визначеного місця для розміщення АЗС та тип АЗС залежить від потужності та технологічних вирішень відповідно до наведеної класифікації (Таблиця 7.8*).

Таблиця 7.8* Класифікація АЗС за потужністю та технологічними вирішеннями (ДБН 360-92**)

Примітка 1. Резервуар вважається підземним, якщо найвищий рівень пального в ньому знаходиться не менше ніж на 0, 2 м нижче рівня планованої позначки прилеглої території на відстані не менше 3, 0 м від стінки резервуару.

Примітка 2. Одна ПРК може мати від 1 до 19 роздаткових пістолетів в залежності від кількості видів пального та відсіків в резервуарі. При цьому в розрахунках потужності АЗС приймається заправка не більше двох автомобілів на одну ТРК одночасно незалежно від кількості пістолетів в ній.

Примітка 3. АЗС всіх типів та категорій при розміщенні їх в містобудівних умовах тісної забудови можуть проектуватися з додатковими технологічними заходами з підвищення рівня екологічної безпеки.

Примітка 4. Малі АЗС при їх розміщенні на сельбищних територіях населених пунктів призначаються для заправки паливом лише легкових автомобілів і мікроавтобусів, а середні та великі - для автомобілів всіх типів при умові розміщення за межами жилих кварталів (мікрорайонів).

Примітка 5. При визначенні орієнтовної потужності АЗС за показником кількості авто заправок на добу, слід керуватися наступним співвідношенням - при пропускній здатності до:40 од/год відповідає 100 од/добу; 135 од/год відповідає 500 од/добу80 од/год відповідає 200 од/добу; 150 од/год відповідає 750 од/добу; 100 од/год відповідає 250 од/добу; більше 150 од/год відповідає більше 1000 од/добу.

Для кожного з типів та кожної категорії АЗС передбачені окремі нормативні вимоги щодо відстаней (протипожежних відстаней, санітарних розривів), які слід приймати від АЗС до інших об’єктів при розміщенні чи реконструкції АЗС.

Відстані приймаються від найближчої із споруд на території АЗС до зовнішніх стін житлових та громадських будівель, меж земельних ділянок присадибних, дачних і садових будинків, дитячих дошкільних закладів, шкіл, лікувально-профілактичних закладів із стаціонаром, санаторіїв, санаторіїв-профілаторіїв, будинків-інтернатів загального та спеціального типів, установ відпочинку, фізкультурно-спортивних і фізкультурно-оздоровчих комплексів, а також площадок для ігор, занять фізкультурою та спортом, відпочинку населення, місць масового скупчення людей.

Протипожежні відстані слід приймати відповідно до наведеної таблиці 7.9.

Таблиця 7.9* Протипожежні відстані від об’єктів навколишнього середовища до споруд АЗС (ДБН 360-92**)

Якщо споруди АЗС розміщені на земельних ділянках промислових, комунально-складських, науково-виробничих, підприємств, установ, організацій і підприємств з обслуговування транспорту для їх власних потреб, відстані від таких споруд до зовнішніх стін виробничих, адміністративних, побутових споруд та складських будівель цих підприємств слід приймати відповідно до п. 6 та п. 7 наведеної вище таблиці, крім підприємств з виробництва харчових продуктів та медичних препаратів, для яких відстані визначаються відповідно до п. 1 таблиці.

Величина санітарних розривів від АЗС до інших навколишніх об’єктів встановлюється залежно від хімічного та акустичного забруднення атмосферного повітря, але не менше 50 м (п. 7.62* ДБН 360-92**, п. 5.32 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів від 19 червня 1996 р.). Зменшення санітарних розривів допускається лише при погодженні з органами державного санітарно-епідемічного нагляду і місцевими органами Міністерства екології та природних ресурсів. Зменшення санітарних розривів від АЗС до навколишніх споруд при наявності на цій території небезпечних явищ геологічного та геотехнічного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних, селевих, карстових явищ і інших деформацій земної поверхні, підтоплення, затоплення тощо) не допускається.

Крім того, при розміщенні АЗС слід дотримуватись вимог, що встановлені пп. 7.63-7.65 ДБН 360-92** :

. Наземні споруди АЗС слід розміщувати на відстані не менше 10 м від краю проїжджої частини.

. На дорогах з 1-2 смугами руху в кожному напрямку на під’їздах до АЗС слід влаштовувати додаткову смугу для накопичення транспортних засобів шириною, що дорівнює основній смузі руху, але не менше 3 м протягом 50 м до в’їзду на АЗС і 15 м від виїзду з неї. Довжину переходу від основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слід приймати не менше 15 м.

. Допускається зменшення довжини смуги накопичення до 30 м для малих та 40 м для середніх АЗС (див Таблицю 7.8*) за умови їх розміщення на вулицях з інтенсивністю руху не більше 300 автомобілів за годину на 1 смугу руху.

. В’їзд та виїзд встановлюються шириною не менше 4, 2 м кожен з радіусом заокруглення не менше 10 м (якщо в’їзд та виїзд влаштовуються окремо один від одного). Якщо в’їзд та виїзд влаштовуються поєднані, між ними слід передбачати острівець безпеки шириною не менше 1 м, піднятий над проїжджою частиною на 0,1 м

. Найменша відстань від в’їзду і виїзду з території АЗС повинна бути:

до перехрестя з магістральною вулицею (найближча межа її проїжджої частини) - 100 м;

до перехрестя з вулицею чи переїздом місцевого значення (найближча межа проїжджої частини) - 35 м;

до вікон виробничих та жилих приміщень, меж ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних і лікарських закладів, майданчиків відпочинку - 15 м.

Аналіз дислокації АЗС в місті Києві

Різке зростання автомобільного парку в Україні потребує збільшення кількості енергоносіїв і, відповідно, установ, що постачають паливо для потреб автомобілів. Цим обумовлене розширення мережі автозаправних станцій (АЗС) в країні в цілому і, зокрема, в м. Києві. Їх з’являється все більше, розташовуються вони по місту нерівномірно, стохастично, і, навіть, іноді з порушенням існуючих норм і нормативів. Впливати на цей процес важко, бо вони знаходяться в приватній власності, але все ж таки необхідно, бо від цього може залежати безпека життєдіяльності населення міста.

Муніципальні установи м. Києва й адміністративних районів мають розібратися з реальним становищем в цьому питанні та вжити адміністративні заходи там, де це потрібно, тобто до таких об’єктів, які можуть поставити під загрозу здоров’я населення.

Докладні дослідження проблем організації мережі АЗС провадилися достатньо давно , і тому нам здалося актуальним розглянути питання функціонування цих об’єктів у нових умовах.

Нами провадилася оцінка дислокації АЗС в м. Києві на прикладі деяких адміністративних районів: Оболонського, Солом’янського та ін.. Як виявилося, в районах, як правило, працює 20 - 50 АЗС залежно від площі району й розташування району в плані міста. Вони здебільшого нові, часто мають роздрібну торгівлю. Старі АЗС, ще радянського зразка, що залишилися досі на вулично-дорожній мережі міста, або зовсім не працюють, або доживають останні дні та заміняються новими, сучасними, потужними об’єктами провідних фірм-нафтотрейдерів.

Найбільшою мірою нас цікавили внутрішньоміські АЗС, бо ті об’єкти, що розташовуються на виїздах з міста, як правило, нікому не заважають і не мають порушень ані містобудівних, ані протипожежних, ані санітарно-гігієнічних нормативів.

Якщо розглядати АЗС за потужністю, то на вулично-дорожній мережі міста зустрічаються і малі (на 2 - 3 колонки), і середні ( 4 - 5 колонок), і великі (понад 6 колонок). Обслуговують вони частіше легкові автомобілі та автобуси різної місткості, але зустрічаються й АЗС, що обслуговують також вантажні автомобілі. Майже на всіх є в продажу і бензин різних типів, і дизельне паливо.

За способом установки переважна більшість АЗС - стаціонарні об’єкти, пересувні, контейнерні і блок-пункти зустрічаються рідко.

Розглядаючи АЗС за рівнем обслуговування, довідалися, що в м. Києві зустрічаються автозаправні комплекси (I рівень), АЗС без СТО та мийки (II рівень) - ці об’єкти найбільш поширені. А ось сучасних АЗС, де була б відсутня роздрібна торгівля, зараз практично не будують. Розміщення резервуарів на більшості АЗС - підземне, іноді - надземне.

Детально аналізувалося й оцінювалося розміщення АЗС відносно вулично-дорожньої мережі. При цьому встановлено, що на площах і на перехрестях АЗС майже не будуються. Частіше за все АЗС розташовуються на магістральних вулицях і дорогах (на перегонах) або які примикають до вулиці ( в „кишені”).

Розташування АЗС в межах адміністративних районів вкрай нерівномірне. Вони розміщуються на основних магістральних вулицях міста з великою інтенсивністю транспортних потоків. Так, наприклад, на Червонозоряному проспекті АЗС ТНК і „Лукойл” розміщені на відстані 100 метрів одна від одної замість прийнятої в містобудівній практиці багатьох країн відстані 3 - 5 км. Крім цих станцій на Червонозоряному проспекті ще працює 3 АЗС. А на магістралях районного значення в середині адміністративних районів АЗС або немає взагалі, або дуже мало, і їхня кількість там недостатня для обслуговування мешканців району, яким доводиться долати великі відстані до діючих АЗС не небагатьох вулицях, де вони сконцентровані.

Якщо проаналізувати розташування АЗС відносно забудови різних типів, то найбільш вдалим рішенням є будівництво АЗС на територіях переважно промислової забудови (як, наприклад, на вул. Новокостянтинівській), або в межах транспортних вузлів (розв’язка на просп. Червоних Козаків в районі станції метро „Петрівка”). При розташуванні АЗС на територіях переважно житлової забудови треба ретельно дотримуватися вимог чинних норм і нормативів.

Нами було оцінене виконання містобудівних, протипожежних, санітарно-гігієнічних вимог при розташуванні АЗС в розрізі адміністративних районів. Так, виявилося, що в районах, де переважають новобудови (як, наприклад, в Оболонському) вирішувати ці проблеми значно простіше і порушень норм там майже не спостерігається. А в районах, де переважає давня, усталена, щільна забудова, розміщення АЗС зустрічає багато труднощів. При цьому бажання власників розташувати АЗС на головних магістралях міста з інтенсивним рухом транспорту в межах щільної забудови для отримання великого прибутку, іноді призводить до порушення різного роду норм і нормативів.

Прикладом вкрай невдалого, м’яко кажучи, розташування АЗС на ВДМ м. Києва є АЗС, що зараз належить концерну „Лукойл”. Вона була побудована, незважаючи на палкі протести мешканців, на вул.. Великій Васильківській, 133. Єдина вимога, що там не порушена, - це задовільне на нормативна відстань від торця житлового будинку. Але при цьому на вулиці зовсім зник тротуар, що на магістралі загальноміського значення має бути, згідно ДБН 360-92**, 4,5 - 6,0м. В’їзд здійснюється безпосередньо з магістралі загальноміського значення і не лише з попутного напрямку, а часто й з протилежного напрямку з перетинанням подвійної вістової лінії розмітки і напруженої магістралі з інтенсивним рухом транспорту. Резервуари палива розташовані на території тролейбусного парку поблизу від виїзду з нього тролейбусів, що робить проблематичним виконання протипожежних вимог. Що стосується санітарно-гігієнічних вимог, то АЗС знаходиться в межах житлової зони в густонаселеному районі, навпроти і поруч із житловими будинками, школою, в районі, де й без неї напружена екологічна обстановка через велику кількість автотранспорту.

Таким чином, проаналізувавши існуючий стан розміщення АЗС, можна зробити висновок, що мають місце порушення містобудівних, протипожежних та санітарно-гігієнічних вимог. Хочеться порадити адміністраціям районів м. Києва приділяти більше уваги виконанню чинних норм і нормативів при погодженні проектів будівництва нових об’єктів, навести порядок з розташуванням діючих об’єктів і, по можливості, усунути хоча б частину виявлених недоліків, розширити мережу АЗС і наблизити об’єкти до споживачів з найменшим негативним впливом на здоров’я населення.

Проектування автозаправних станцій

Автозаправні станції (АЗС) являють собою комплекс, що включає будівлю, острівці з роздатковими колонками, острівці з резервуарами та майданчики для обслуговування автотранспорту. Сучасні АЗС додатково мають магазин з розфасованими нафтопродуктами, запасними частинами для термінового ремонту автомобіля і приміщення для діагностики та технічного обслуговування.

На рис. 1.1 - 1.3 показані варіанти планування АЗС, а на рис. 1.5 і 1.6 - вид і розріз роздаткового крана.

АЗС слід розглядати як споруди, що виконуються з дотриманням всіх будівельних правил і протипожежних норм. Вони повинні бути достатньо виразними в архітектурному відношенні, вдало поєднані з місцевістю, яка їх оточує.

1.1.    проспект Московский, 15

1.2. АЗС «ОККО» вул. Ватутіна, 2-а.

.3. Київ, р.Дніпро

Рис. 1.5. Заправний кран.

Рис. 1.6. Розріз заправного крану.

Технічна характеристика АЗС для заправки автотранспорту наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Технічна характеристика АЗС для заправки автотранспорту

Планувальні схеми АЗС на різне число заправок на добу показані на рис. 1.7- 1.10 .

Орієнтовно можна вважати, що загальна площа АЗС, відповідно, на 500 заправок повиннастановити не менше 1500 м2, на 750 - 3000 м2, на 1000 - 4000 м2

Рис. 1.7. Планувальна схема АЗС на 500 заправок на добу:

- бензин 80и, 2 - бензин 98, 3 - дизельне паливо.

Рис. 1.8. Планувальна схема АЗС на 750 заправок на добу:

1 - бензин 92, 2 - бензин 98, 3 - дизельне паливо.

Рис. 1.9. Планувальна схема АЗС на 1000 заправок на добу:

- бензин 92, 2 - бензин 95; 3 - дизельне паливо; 4 - бензин 98

Рис. 1.10. Планувальна схема універсальної АЗС для заправки всіх видів автотранспорту: 1 - бензин 80, 2 - бензин 92; 3 - дизельне паливо;

- бензин 95, 5 - бензин 98; 6 - паливна суміш.

З метою розширення сфери обслуговування особистого автотранспорту існують і проектуються АЗС з пунктами технічного обслуговування автомобілів (рис. 1.11 - 1.12).

Рис. 1.11. Планувальна схема АЗС з прибудованим пунктом технічного обслуговування автомобілів: 1 - будівля АЗС; 2 - пункт технічного обслуговування автомобілів; 3 - заправні острівці.

Рис. 1.12. Планувальна схема АЗС з вбудованим пунктом технічного обслуговування автомобілів: 1 - мийка, 2 - пункт техобслуговування; 3 - операторна і торговий зал; 4 - заправні острівці.

Пункти технічного обслуговування автомобілів на АЗС повинні мати обладнання для зовнішньої мийки та змазки автомобілів, прилади для регулювання ходової частини, а також засоби діагностики технічного стану автомобілів.

Для нормальної роботи і відпочинку працівників АЗС планування будівлі повинна відповідати будівельним нормам і правилам. Технічні характеристики будинків АЗС наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Технічна характеристика будівель АЗС різних категорій

На рис. 1.13 представлений приклад генерального плану АЗС з експлікацією будівель і споруд (табл. 1.3), основними показниками по генеральному плану (табл. 1.4), складом проекту, основними конструктивними рішеннями будівлі і споруд АЗС, з плануванням приміщення оператора і торгового залу і техніко-економічними показниками На рис. 1.14 показано приклад будівлі оператора з торговим залом.

Потужність АЗС - 500 заправок на добу.

Рис.1.13. Схема генерального плану АЗС

Рис. 1.14. Будівля оператора с торгівельним залом

Таблиця 1.3.

Експлікація будівель і споруд

Таблиця 1.4.

Основні показники по генеральному плану

Висновок

Отже, АЗС являють собою комплекс будівель, споруд, обладнання і призначені в основному для заправки транспортних засобів моторним паливом і маслами.

Розглянуто призначення, типи, склад і пристрій АЗС. Наведено характеристики резервуарів для зберігання нафтопродуктів, пристрій паливо розливальних колонок. Дана методика вибору основних розмірів насосів для подачі палива і масла і роздаткового крана.

Наведено характеристики типових АЗС. Дан приклад генерального плану АЗС. Як приклад розглянута АЗС потужністю 500 заправок на добу, що реалізує чотири види бензину і дизельне паливо загальним обсягом 7080 тонн на рік. АЗС має торговий зал з магазином, кафетерій. Наведено приклад схеми генерального плану АЗС і дано планування будівлі оператора з торговим залом.

Наведено заходи протипожежної безпеки на АЗС.

Розглянуто вимоги до розміщення АЗС згідно з чинним законодавством України. На прикладі міста Києва проведений аналіз дислокацій автозаправних станцій.

Список використаних джерел

1. Плитман И.Б. Справочное пособие для работников автозаправочных и автомобильных газонаполнительных станций / И.Б. Плитман. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: «Недра», 1990. - 156 с.

. Леонтович В.В. Исследование вопросов расчета и размещения гордской сети автозаправочных станций (на примере городов УССР): Автореф. дис…. канд. техн. наук. - К., КИСИ, 1971. - 15 с.

. ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. -К.: Мінбудархітектури України. 2000. - 110 с.

. Цагарели Д.В., Бондарь В.А., Зоря Е.И. Технологическое оборудование автозаправочных станций (комплексов). Автозаправочные станции. - М.: ООО «Паритет Граф», 2000. - 407 с.

. Халушаков З.Б., Пинский В.М. Автозаправочные станции. - М.: Недра, 1980. - 328 с.

. Волгушев А.Н., Сафонов А.С., Ушаков А.И. Автозаправочные станции : Оборудование. Эксплуатация. - СПБ.: ДНК, 2001. - 176 с.

. Газета « Українська столиця» №17(62) «Київ напередодні буму будівництва АЗС» 2007 р. автозаправний станція дислокація будівля

8. http://www.kievpress.net/news/V_Kieve_poyavilas_AZS_na_vode-11362/