Дослідження теоретичних та практичних аспектів фінансового стану підприємства та шляхів його покращення в умовах економічної кризи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДИПЛОМ

Дослідження теоретичних та практичних аспектів фінансового стану підприємства та шляхів його покращення в умовах економічної кризи

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ підприємства в умовах фінансової кризи

1.1 Економічна сутність та значення оцінки фінансового стану підприємства

1.2 Система показників фінансового стану підприємства

1.3 Методичні підходи до оцінки глибини фінансової кризи суб’єкта господарювання

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОВ"БРОВАРИ-ПЛАСТМАС"

2.1 Аналіз фінансового стану підприємства

.2 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

.3 Ідентифікація глибини фінансової кризи на підприємстві: вітчизняні та зарубіжні методики

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОВ "БРОВАРИ-ПЛАСТМАС"

3.1 Розробка механізмів запобігання фінансовій кризі на підприємстві

3.2 Прогнозування показників фінансово-господарської діяльності підприємства

3.3 Оцінка ефективності запропонованих антикризових заходів

Висновки до розділу 3

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників на ТОВ "Бровари-Пластмас"

4.2 Розрахунок системи загального штучного освітлення

4.3 Пожежна безпека

Висновки до розділу 4

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На початку XXІ ст. в Україні відбуваються глибокі економічні перетворення, зумовлені як загальними процесами глобалізації, так і переходом від централізованого планового управління до ринкових методів господарювання. Через значний вплив сукупності дестабілізуючих чинників сучасна вітчизняна економічна дійсність характеризується гострими кризами галузей народного господарства. У зв’язку з порушенням та розбалансованістю економічної рівноваги на межі фінансової кризи функціонує значна кількість підприємств, що має негативні наслідки не лише для їх власників, але й контрагентів, кредиторів і держави у цілому. З огляду на те, що необхідною умовою попередження фінансової кризи є її передбачення та виявлення, важливого значення набуває подальший розвиток і вдосконалення методичного інструментарію діагностики фінансової кризи підприємства як первинної ланки економіки держави.

Дослідженням питань діагностики кризи і банкрутства підприємств на основі фінансових індикаторів присвячено праці багатьох відомих зарубіжних вчених-економістів: Ю. Брігхема, І. Бланка, Й. Ворста та ін. Разом з тим, вивчення зарубіжного методичного інструментарію свідчить про неможливість його застосування для діагностики фінансової кризи українських підприємств через часову й параметричну невідповідність, макроекономічні відмінності та інші чинники.

Серед учених країн СНД теоретичні аспекти кризового стану, його діагностики, а також проблеми розробки заходів антикризового управління досліджуються Е.М. Коротковим, О.П. Градовим, В.І. Кошкіним, Н.В. Родіоновою, О.І. Пушкарем, Г.П. Івановим, А.П. Ковальовим, Є.С. Мінаєвим, В.П. Панагушиним та ін.

Водночас, вітчизняний інструментарій діагностики фінансової кризи перебуває на стадії формування.

Важливість та необхідність удосконалення теоретико-методичних та прикладних аспектів діагностики фінансової кризи підприємств зумовлюють актуальність теми дипломної роботи, логіку її побудови, цільову спрямованість, завдання та напрямки дослідження.

Мета дипломної роботи полягає у дослідженні теоретичних та практичних аспектів фінансового стану підприємства та шляхів його покращення в умовах економічної кризи.

Досягнення мети передбачає виконання наступних завдань:

визначити економічну сутність та значення оцінки фінансового стану підприємства;

дослідити систему показників фінансового стану підприємства;

обгрунтувати методичні підходи до оцінки глибини фінансової кризи суб’єкта господарювання;

проаналізувати фінансовий стан підприємства;

здійснити аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

ідентифікувати глибину фінансової кризи на підприємстві на основі вітчизняних та зарубіжних методик;

розробити механізми запобігання фінансовій кризі на підприємстві;

спрогнозувати показники фінансово-господарської діяльності підприємства;

здійснити оцінку ефективності запропонованих антикризових заходів;

проаналізувати небезпечні і шкідливі чинники на ТОВ "Бровари-Пластмас";

розрахувати систему загального штучного освітленн;

дослідити стан пожежної безпеки.

Об’єкт дослідження - господарська діяльність ТОВ "Бровари-Пластмас".

Предмет дослідження - теоретичні та практичні аспекти фінансового стану підприємства та шляхів його покращення в умовах економічної кризи.

Методи дослідження. У роботі використовувались наступні методи: аналіз та синтез, метод порівняння при виявленні тенденцій розвитку ТОВ "Бровари-Пластмас", розрахунки коефіцієнтів при аналізі господарсько-економічної діяльності; методи системного аналізу та синтезу, зокрема причинно-наслідковий аналіз та інші.

Інформаційною базою дипломної роботи виступають Закони та нормативно-правові акти України; наукова література вітчизняних та зарубіжних авторів з фінансів підприємств та фінансового менеджменту; періодичні видання економічного та правового профілю; інструктивні та методичні матеріали; матеріали статистичної та фінансової звітності ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2012 рр.

Структура. Дипломна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи 110 сторінок, у роботі розміщено 12 таблиць, 9 рисунків, 4 додатки, використано 91 літературне джерело.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ГОПОДАРЮЮЧОГО СУБ’ЄКТА

 

1.1 Економічна сутність та значення оцінки фінансового стану підприємства

Проблема аналізу фінансового стану підприємства та його оцінки є актуальною і сьогодні, оскільки з одного боку, він є результатом діяльності підприємства, тобто його досягнення, а з другого боку - визначає передумови розвитку підприємства. Тому, дане питання було розглянуто у працях багатьох економістів, як вітчизняних так і зарубіжних, і особлива увага приділялася питанням пов’язаних не тільки з аналізом фінансового стану, а й з його оцінкою та управлінням.

Як відомо, оцінка фінансового стану підприємств здійснюються безпосередньо за низкою методик, розроблених міністерствами (відомствами), Національним Банком України та комерційними банками. Основу таких методичних підходів до оцінки фінансового стану підприємств було закладено ще з 1998 р., Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та Державною податковою адміністрацією України. Удосконалені варіанти останньої розробки представлено Методичними рекомендаціями з аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій у 2000-2003 роках. Для підприємств, що підлягають приватизації, Міністерством фінансів та Фондом державного майна України у 2001 р. розроблено окреме Положення про порядок здійснення аналізу їхнього фінансового стану [69].

Вихідною основою для аналізу фінансового стану підприємств, комерційними банками, при оцінці їхньої кредитоспроможності стало розроблене НБУ у 1995 р. Положення, "Про кредитування підприємств", яке на сьогодні скасоване. Проте, НБУ було удосконалено методичні підходи до оцінки фінансового стану підприємств та відображено у Положенні "Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" (2003 р.). Кожний комерційний банк, з урахуванням рекомендацій НБУ, розробляє своє Положення про кредитування, де й викладені основні методичні підходи до оцінки фінансового стану підприємства при встановленні можливості надання йому кредиту, визначенні його кредитоспроможності.

За методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затвердженою наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій № 22 від 23 лютого 1998 р., сутність досліджуваного поняття визначено так: "Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємств, визначається сукупністю виробничо-господарських чинників і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів" [69]. На нашу думку, дане визначення не зовсім точно відображає зміст поняття "фінансовий стан", оскільки воно не може бути результатом взаємодії певних фінансових відносин, від яких залежить фінансова спроможність підприємства щодо забезпечення своєї поточної діяльності, подальшого розвитку, погашення лише короткострокових чи і довгострокових зобов'язань, а по-друге основою даного поняття повинна бути не комплексність, а реальна можливість забезпечення як свого розвитку так і погашення певних зобов’язань.

Подібне до даного визначення сутності "фінансового стану", наводиться в Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України № 49/121 від 26 січня 2001 р. У якому визначено "фінансовий стан підприємства" як сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємств [77]. Проте у цьому трактуванні крім вже визначених, наявні ще й такі характеристики, що є найвагомішими у визначенні сутності фінансового стану - спроможність підприємств фінансувати різні види діяльності.

Щодо визначень поняття "фінансового стану" науковцями, то переважна більшість із них повторюють трактування за Методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій. Вони визначають це поняття як комплексне, що характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства. Проте обгрунтованішим визначенням порівняно з даним, є трактування тих авторів, що підкреслюють відображення у понятті "фінансовий стан", якісної сторонни виробничої і фінансової діяльності, хоча й з деякими відмінностями. До таких можна віднести тлумачення Дем'яненка М.Я., Осмоловського В.В., Коробова М.Ф. та інших.

Одним з найповніших визначень поняття "фінансового стану підприємства" наведено у фінансовому словнику-довіднику за редакцією Дем'яненка М.Я., де серед його характеристик на перший план виступає якісна сторона діяльності підприємства, а сааме "Фінансовий стан - це комплексне поняття, що відображає якісну сторону його виробничої та фінансової діяльності та є результатом реалізації усіх елементів зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства. Він характеризується системою показників, які відображають стан капіталу в процесі його кругообігу, здатність розраховуватися за своїми зобов'язаннями і забезпечувати ефективне фінансування своєї виробничої діяльності на певний момент часу" [88, с. 507].

У Осмоловського В.В., автора підручника "Теорія аналізу господарської діяльності", при визначенні поняття "фінансового стану підприємства" на першому місці також виділено комплексність даного поняття: "Фінансовий стан підприємства - комплексне поняття, характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної виробничої діяльності комерційних та інших суб'єктів господарювання, доцільністю й ефективністю їх розміщення і використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими суб'єктами господарювання, платоспроможністю та фінансовою стійкістю" [74, с. 188]. Основну увагу в даному визначенні звернено не тільки на забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами, що є важливим, а й на доцільності та ефективності їх розміщення і використання, платоспроможності підприємства та фінансовій стійкості.

Досить повним і, на наш погляд, ширшим поняттям ніж "фінансовий стан підприємства", є визначення сутності даного поняття у Коробова М.Я. (автора навчального посібника "Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств"). Він стверджує, що "фінансовий стан підприємства - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. Фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями" [54, с. 354].

У підручнику "Аналіз господарської діяльності", автора Г.В. Савицької, сутність поняття "фінансовий стан підприємства", визначає таким чином: "фінансовий стан підприємства - це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу та спроможність суб'єкта до саморозвитку на фіксований момент часу" [81, с. 169]. Особливість даного визначення полягає в тому, що автор уперше визнає фінансовий стан, як економічна категорія, а не комплексне поняття, і підкреслює, що ця категорія відображає стан капіталу у процесі його кругообігу та спроможність підприємства до саморозвитку саме на фіксований момент часу, тобто сьогодні і тільки, тому що на завтра ситуація уже може бути іншою.

Дане трактування практично повторюється, лише без наголошення на відображення фінансового стану підприємства саме на фіксований момент часу, авторами підручника "Курс економічного аналізу" за Прокопенка І.Ф. Фінансовий стан підприємства ними визначено як економічну категорію, що відображає стан капіталу у процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання до розширення своєї діяльності [80, с. 266].

На думку Шеремета А.Д., Сайфуліна Р.С., Негашева Є.В., "фінансовий стан підприємства" виражається у співвідношенні структур його активів і пасивів, тобто засобів підприємства і їхніх джерел [91, с. 208]. Проте з даного визначення не видно про що можуть свідчити такі співвідношення, а оскільки вони будуть різними навіть в аналогічних підприємств, то доцільно було б на це звернути увагу.

У деяких літературних джерелах поняття "фінансовий стан підприємства", подано у зовсім спрощеному варіанті. Наприклад, Іващенко В.І., Болюх М.А. у навчальному посібнику "Економічний аналіз господарської діяльності" наводять таке визначення: "фінансовий стан підприємства - це результат фінансової діяльності. Він характеризується розмірами коштів підприємств, їх розміщенням та джерелами надходження" [39, с. 204]. З цього визначення не зрозуміло, чому фінансовий стан підприємства є результатом лише його фінансової діяльності, чому він не є результатом також операційної та інвестиційної, і зовсім упускаються якісні характеристики такого поняття.

Не уточнюють це поняття й автори Крайник О.П., Клепікова З.В. Ними представлено таке визначення: "фінансовий стан підприємства є комплексним поняттям і характеризується систенашу показників, які відображають наявність та розміщення коштів, реальні та потенційні фінансові можливості підприємства" [58, с. 87].

Отже, тут повторюється трактування, наведене в Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, та не уточнюється визначення сутності поняття фінансового стану підприємств. Тому, можна зазначити, що при порівняння визначень цього поняття різними авторами "фінансовий стан підприємства" об'єктивно формується в системі зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства і його слід розуміти насамперед як фінансову спроможність підприємства.

Отже, на нашу думку, фінансовий стан підприємства - це економічна категорія, що визначає реальну та потенційну фінансову спроможність підприємства забезпечувати фінансування поточної діяльності, певний рівень саморозвитку підприємства, та погашення зобов'язань перед суб’єктами господарювання. Кількісно він вимірюється систенашу показників, на підставі яких здійснюється його оцінка.

Фінансовий стан - це важлива характеристика економічної діяльності підприємства у зовнішньому середовищі. Він значною мірою визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловій співпраці, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів з фінансових та інших відносин. Цілі, з якими здійснюють аналіз та оцінку фінансового стану підприємства, будуть різними у них та кредиторів й інвесторів.

Якщо підприємство, як правило, здійснює оцінку свого фінансового стану з метою виявлення резервів підвищення ліквідності, платоспроможності та прибутковості, розробки прогнозів фінансового стану на перспективу чи його оздоровлення, то кредитори й інвестори оцінюють фінансовий стан з метою мінімізації своїх ризиків.

Важливою характеристикою фінансового стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти спроможність підприємства розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Платоспроможним є таке підприємство, у якого активи перевищують зовнішні зобов'язання. Спроможність підприємства платити за своїми короткостроковими зобов'язаннями називають ліквідністю.

Підприємство вважається ліквідним, якщо воно в спромозі виконати свої короткострокові зобов'язання за умови реалізації поточних активів [33, с.269].

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану є фінансова стабільність (стійкість) підприємства. Вона пов'язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів, яке визначає загальну оцінку фінансової стабільності [8, с.121].

Фінансово стійким є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває витрати, вкладені в активи (основні засоби, нематеріальні активи, оборотні засоби), не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості й вчасно розраховується за своїми зобов'язаннями. Основою фінансової стійкості є раціональна організація і використання оборотних коштів [12, с.37]. Фінансовий стан підприємства визначають сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення й використання ресурсів підприємства, його реальні і потенційні фінансові можливості [90, с. 4].

При проведенні дослідженні оцінки різних методик, можна визначити оптимальну кількість груп фінансових показників (якомога меншу) та виділити їх за значенням при оцінці фінансового стану підприємства. На нашу думку, за рівнем значущості слід виділити, для оцінки фінансового стану, такі групи показників: на першому місці - оцінка активів, що використовують для розрахунку окремих показників, зокрема при розрахунку показників ліквідності і платоспроможності враховують усю дебіторську заборгованість за оцінкою їх у балансі; на другому місці - рентабельність; на третьому - фінансової стійкості; на четвертому - ліквідність підприємства. Крім вибору груп, необхідно обґрунтувати і перелік показників, що включатиме кожна з цих груп.

Відомо, що в міжнародній практиці для оцінки фінансового стану підприємств широко використовують математичні моделі, за допомогою яких формують узагальнений показник фінансового стану підприємства - його інтегральну оцінку, серед яких заслуговують на увагу моделі Альтмана, Таффлера, Ліса, Чессера.

Широке застосування даних моделей у закордонній практиці обумовлено наступними перевагами:

- вони мають невелику кількість показників, що забезпечують високу точність результатів, за незначних затрат трудомісткості;

- моделі дають можливість поєднувати різноманітні об’єкти;

- інформація для розрахунку усіх показників є доступною, оскільки відображається в основних формах фінансової звітності;

- а також є можливість не лише оцінки фінансового стану, а й прогнозування банкрутства, визначення зони ризику в якій перебуває підприємство.

Проте дані моделі показують правдиві результати лише в тих конкретних умовах, для яких вони розроблені. Використання таких моделей в Україні було б можливим за повної відповідності бухгалтерського обліку, фінансової звітності і показників міжнародній практиці та стабільній діяльності вітчизняних підприємств. У зв'язку з наявними відмінностями показники вітчизняних підприємств, введені в модель, повинні мати інші критеріальні значення. Адже величина цих коефіцієнтів істотно впливає на результати розрахунків і правильність висновків про фінансовий стан підприємства [71, с. 128].

Окрім того, будь-яка модель даватиме надійні результати лише за незмінності (постійності) умов функціонування об'єктів, котрі досліджуються, що не характерно для вітчизняних підприємств, що не може не вплинути як на коефіцієнти моделі, так і на її критичні значення, які слугують для оцінки фінансового стану підприємства і прогнозування можливості його банкрутства.

Тому з огляду на це необхідно розробити такий методичний підхід, за якого оцінка фінансового стану українських підприємств базувалася б на:

- вітчизняних стандартах обліку і звітності, на поєднанні різноманітних методів;

- використовувала б інформаційну базу вітчизняних підприємств з урахуванням їхньої галузевої специфіки, що дало б змогу враховувати особливості їх діяльності.

Отже, аналіз різноманітних трактувань сутності фінансового стану підприємства та методичних підходів до його аналізу й оцінки, дає можливість зробити висновок про необхідність уніфікації трактування поняття "фінансовий стан підприємства" та удосконалення методик проведення різних видів аналізу.

1.2 Система показників фінансового стану підприємства

Фінансовий стан об'єкта на сучасному етапі розвитку економічних відносин є найважливішою характеристикою надійності, стійкості й ділової активності підприємства. Лише за умови його стабільності можливо здійснювати активну інвестиційну й інноваційну діяльність, випускати конкурентоздатну продукцію, динамічно розвиватися й посідали лідерське становище в галузі.

Огляд робіт з питань аналізу фінансового стану підприємства засвідчив, що вчені виділяють різні групи оцінкових показників, керуючись при цьому певним класифікаційним критерієм. Так, наприклад, низка авторів під час формування цільових напрямків аналізу фінансового стану підприємства беруть до уваги наявність різних груп зацікавлених осіб (кредитори, інвестори, власники, менеджери), що зумовлює відмінність в інформації для користувачів [68]. Деякі науковці виділяють групи фінансових коефіцієнтів залежно від особливостей діяльності підприємства. Крім того, в практиці аналізу фінансового стану трапляється підхід, за якого оцінкові групи коефіцієнтів формуються залежно від виду аналізу (експрес-аналіз чи поглиблений аналіз).

Методика розрахунку показників для аналізу фінансового стану підприємства звичайно зводиться до розрахунку декількох груп показників, а саме: показників оцінки майнового стану, ділової активності, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості наведена у табл. 1.1 [50].

Таблиця 1.1

Система показників для комплексної оцінки фінансового стану

Показники	Значення
Оцінка майнового стану	Дають змогу визначити, наскільки ефективно використовується майно підприємства. До показників даної групи можна віднести: суму господарських коштів у розпорядженні підприємства, коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття та ін.
Оцінка ділової активності	Характеризують спроможністю підприємства ефективно використовувати свої ресурси. До показників даної групи можна віднести: обсяг продажу готової продукції, робіт, послуг, прибутків, обсяг авансованого капіталу
Оцінка ліквідності	Характеризують здатність позичальника забезпечити своєчасне виконання своїх зобов'язань, надають можливість передбачати вірогідність повернення ним позики згідно з угодою. До таких показників можна віднести: коефіцієнт абсолютної, критичної та поточної ліквідності
Оцінка платоспроможності	Характеризують спроможність підприємства виконувати свої короткострокові та довгострокові зобов’язання за рахунок власних активів. До показників даної групи можна віднести: коефіцієнти абсолютної, термінової, проміжної та загальної платоспроможності
Оцінка фінансової стійкості	Характеризують ефективність формування та використання грошових ресурсів, необхідних для нормальної господарської діяльності. До показників даної групи можна віднести: коефіцієнт автономії, залежності, фінансового ризику, маневреності власного капіталу
Оцінка рентабельності	Характеризують прибутковість діяльності підприємства. До показників даної групи можна віднести: коефіцієнти рентабельності активів, власного капіталу, діяльності, продукції

Потреба об'єднання фінансових коефіцієнтів у групи визначається тим, що жоден фінансовий показник не несе достатньої інформації, необхідної для ухвалення певних управлінських рішень. Незалежно від класифікаційної ознаки, якою керується автор під час формування групи оцінкових коефіцієнтів, потрібно враховувати, для яких цілей проводять аналіз фінансового стану підприємства.

Встановлено, що найпоширенішими стали показники ліквідності, фінансових результатів (рентабельності), ділової активності та фінансової стійкості порівняно з показниками ринкової активності, майнового стану та руху грошових коштів [8, с. 33]. Також потрібно зазначити, що деякі автори пропонують повнішу систему оцінковних показників для аналізу фінансового стану підприємства, зокрема майнового стану підприємства, грошових потоків, фінансової незалежності; платоспроможності; ділової активності; ефективності використання ресурсів; результативності діяльності; ринкової активності [8, с. 89]. Інші взагалі вважають, що достатньо визначити лише такі напрямки дослідження, як ділова активність, прибутковість та фінансова стійкість [17, с. 85].

Під час визначення основних напрямків аналізу фінансового стану підприємства та формування системи фінансових показників насамперед потрібно виходити з мети дослідження, тобто, для яких цілей виконується аналіз: чи для визначення кредитоспроможності підприємства, чи для встановлення його конкурентоспроможності, або для діагностики ймовірності банкрутства.

Цей напрямок повинен передбачати розрахунок таких груп показників, які дадуть змогу проаналізувати та оцінити: майновий стан підприємства; грошові потоки; фінансову стійкість об'єкта; платоспроможність; результати діяльності суб'єкта господарювання. Аналіз майна підприємства має важливе значення, оскільки від його величини та структури залежать обсяги діяльності, рівень платоспроможності та фінансова стійкість, а також розвиток суб'єкта господарювання.

Група показників майнового стану дає змогу отримати загальну оцінку фінансового стану підприємства, проаналізувати структуру активів (обігових й необігових) та їхню динаміку. У ході діагностики фінансового стану також акцентують увагу на структурі капіталу підприємства як головного фактора, який характеризує фінансову стійкість та незалежність суб'єкта господарювання. Досить важливим є питання стосовно джерел формування ресурсів підприємства. Цілком зрозуміло, що підприємства, капітал яких більшою мірою сформовано за рахунок позикових коштів, для інвесторів, кредиторів та контрагентів будуть менш привабливими й достатньо ризикованими об'єктами вкладання коштів.

На рис. 1.1 показано цільові напрямки дослідження та систему локальних показників для визначення фінансового стану підприємства.

Рис. 1.1. Цільові напрямки дослідження та система локальних показників для визначення фінансового стану підприємства

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Для оцінки майнового стану доцільно розрахувати такі показники (коефіцієнти), які характеризують виробничий потенціал підприємства: коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів та коефіцієнт вибуття основних засобів.

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан та ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми зносу основних засобів до їхньої первісної вартості.

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду становлять нові основні засоби, і розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що надійшли за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період, та розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на початок звітного періоду.

Огляд підходів щодо діагностики фінансового стану підприємства показав, що для оцінки фінансової стійкості існують різноманітні коефіцієнти. Достатнім й інформативним буде розрахунок таких показників, як коефіцієнт концентрації позикового капіталу; коефіцієнт стійкого фінансування; коефіцієнт маневреності власних обігових коштів; коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами.

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.

Наступна група показників згідно з методичними розробленнями, які використовують як індикатори фінансового стану підприємства - це коефіцієнти ліквідності, за якими визначають рівень платоспроможності суб'єкта господарювання. Ліквідність характеризується низкою показників, що різняться величиною ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов'язань, зокрема коефіцієнт покриття, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності та інше.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу та дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

Треба зазначити, що для внутрішньої оцінки платоспроможності на підприємстві можна розраховувати, яку частину боргів погашають за рахунок того чи іншого елементу обігових активів, але важливіше знати, що загальна величина обігових коштів перевищує короткотермінову заборгованість. Отже, ми вважаємо, що при оцінці в цьому напрямку доцільно використовувати лише загальний коефіцієнт покриття та жорсткіший критерій - коефіцієнт абсолютної ліквідності.

І, врешті-решт, остання група показників, яка обов'язково повинна використовуватися під час діагностики фінансового стану - це показники результативності діяльності підприємства.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.

За результатами аналізу робиться висновок щодо прибутковості або збитковості діяльності підприємства, тенденцій зміни фінансових результатів діяльності підприємства порівняно з попередніми періодами, основних факторів, що вплинули на формування кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Коефіцієнт рентабельності активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства.

Коефіцієнт рентабельності продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво та збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Класифікацію і порядок розрахунку основних оцінних показників аналізу фінансового стан підприємства покажемо в табл. 1.2.

Оцінка фінансового стану, включає в себе розгляд кожного показника, отриманого в результаті аналізу фінансового стану, з точки зору відповідності його фактичного рівня нормальному для даного підприємства рівню, ідентифікацію факторів, що вплинули на величину показника, визначення необхідної величини показника на перспективу та способів її досягнення.

Таблиця 1.2

Класифікація і порядок розрахунку основних оцінних показників аналізу фінансового стан підприємства

Показник			Формула розрахунку		Розрахунок за звітністю	Норматив
1			2		3	4
ОЦІНКА МАЙНОВОГО СТАНУ
Майно підприємства			Валюта балансу		р. 280 або р. 640	↑
Коефіцієнт зносу основних засобів			Знос / Первісна вартість ОЗр.32(форма 1) / р.31 (форма 2)≤0,5, ↓
Коефіцієнт оновлення основних засобів			Введені в експлуатацію ОЗ / Первісна вартість ОЗ		форма 5 р.260 (грн.5) / форма 1 р.031(грн. 4)	↑
Коефіцієнт вибуття основних засобів			Виведені з експлуатації ОЗ / Первісна вартість ОЗ		форма 5 р.260 (грн.8) / форма 1 р.031(грн. 3)	↓ (менший, ніж коефіцієнт оновлення)
Коефіцієнт придатності ОЗ			Залишкова вартість ОЗ / Первісна вартість ОЗ		р.30 / р.31	≥0,5
ОЦІНКА ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами		(ВК - Необоротні активи) / Оборотні кошти			(Ф.1 р.380 - р.80) / Ф.1 р.260	≥0,1
Коефіцієнт покриття		Оборотні кошти / Поточні зобов”язання			Ф.1 р.260 / Ф.1 р.620	>1 (2 - 2,5)
Коефіцієнт швидкої ліквідності		Середньо- та високоліквідні оборотні кошти / Поточні зобов”язання			Ф.1 (р. 260- р.100 - р.110 - р. 120 - р.130 - р.140) / Ф.1 р.620	0,5 - 0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності		Грошові кошти / Поточні зобов”язання			Ф.1 ( р220 + р.230 + р.240 ) / Ф.1 р.620	>1 (0,25 - 0,35)
Чистий оборотний капітал, тис. грн..		Оборотні кошти - Поточні зобов”язання			Ф.1 р.260 - Ф.1 р.620	>0, ↑
Частка оборотних коштів у активах		Оборотні кошти / Валюта балансу			Ф.1 р.260 / Ф.1 р.280
ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
Коефіцієнт платоспроможності		Власний капітал / Валюта балансу		Ф.1. р.380 / Ф.1 р. 640			≥0,5
Коефіцієнт фінансування		Позичкові кошти / Власний капітал		Ф.1 (р.430 + р.480 + р.620 + р. 630) / Ф.1 р.380			≥1
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними активами		Оборотні кошти - Поточні зобов”язання / Оборотні кошти		Ф.1 (р.260 - р.620) / Ф.1 р.260			>0,1
Коефіцієнт маневреності власного капіталу		Оборотні кошти - Поточні зобов”язання / Власний капітал		Ф.1 (р.260 - р.620) / Ф.1 р.380			>0, ↑
ОЦІНКА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
Рентабельність активів	Чистий прибуток / Середньорічну вартість активів			Ф.2 р.220 / Ф.1 (р.280 гр.3 + р.280 гр.4)/2			↑
Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток / Середньорічну вартість власного капіталу			Ф.2 р.220 / Ф.1 (р.380 гр.3 + р.380 гр.4)/2			↑
Рентабельність діяльності	Чистий прибуток / Чисту виручку від реалізації			Ф.2 р.220 / Ф.2 р.035			↑
Рентабельність продукції	Фінансовий результат від операційної діяльності + Інші операційні витрати - Інші операційні доходи / Собівартість реалізованої продукції + Адміністративні витрати + Витрати на збут			Ф.2 (р.100+ р.090-р.060) / Ф.2 (р.040+ р.070+ р.080)			↑
ОЦІНКА ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ
Коефіцієнт оборотності активів	Чиста виручку від реалізації/ Середньорічну вартість активів			Ф.2 р.035 / Ф.1 (р.280 гр.3 + р.280 гр.4)/2			↑
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Чиста виручку від реалізації/ Середньорічну кредиторську заборгованість			Ф.2 р.035 / Ф.1 ((р.520- р.620) гр.3 + (р.520- р.620)гр.4)/2			↑
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Чиста виручку від реалізації/ Середньорічну дебіторську заборгованість			Ф.2 р.035 / Ф.1 ((р.150- р.210)гр.3 + (р.150- р.210)гр.4)/2			↑
Строк погашення дебіторської заборгованості	Тривалість періоду/ Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості			Тривалість періоду/ Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості			↓
Строк погашення кредиторської заборгованості	Тривалість періоду/ Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості			Тривалість періоду/ Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості			↓
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	Чиста виручку від реалізації/ Середньорічну вартість матеріальних запасів			Ф.2 р.035 / Ф.1 ((р.100- р.140) гр.3 + ((р.100- р.140)гр.4)/2			↑
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	Чиста виручку від реалізації/ Середньорічну вартість основних засобів			Ф.2 р.035 / Ф.1 (р.031 гр.3 + р.031 гр.4)/2			↑
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Чиста виручку від реалізації/ Середньорічну вартість власного капіталу			Ф.2 р.035 / Ф.1 (р.380 гр.3 + р.380 гр.4)/2			↑

Для підтримання стійкого фінансового стану слід систематично проводити його аналіз та оцінку з метою своєчасного виявлення та вжиття заходів щодо запобігання поширення негативних тенденцій у фінансовій діяльності підприємства.

Отже, у результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

 

1.3 Методичні підходи до оцінки глибини фінансової кризи суб’єкта господарювання

У сучасній економічній науці є численні розробки у сфері аналізу та прогнозування діяльності підприємства, при здійсненні яких необхідно встановити чи існують будь-які сумніви у продовженні безперервної діяльності економічного суб’єкта у майбутньому, тобто виявити й оцінити ознаки (критерії) ймовірності банкрутства підприємства.

Найбільш поширеними у сучасній фінансовій літературі багатофакторними моделями прогнозування банкрутства є моделі Альтмана, Спрингейта та інших економістів, які по суті, являють собою моделі обробки вхідної інформаційної бази на основі розрахунку інтегрального показника фінансового стану підприємства - об’єкта дослідження.

. Модель Альтмана (у різних літературних джерелах використовуються такі назви: п’ятифакторна модель Альтмана, індекс Z, розрахунок Z-показника, індекс кредитоспроможності, індекс Альтмана).

Ця методика запропонована у 1968 р. відомим західним економістом, професором Нью-Йоркського університету Едвардом Альтманом. Модель Альтмана є результатом обстеження та дослідження 66-підприємств (із яких 50 % визнані банкрутами, а інші продовжили функціонувати) із використанням 22-х фінансових показників. Серед них було відібрано 5 найважливіших коефіцієнтів для прогнозування банкрутства підприємств, які найбільше характеризують прибутковість капіталу та його структуру з різних позицій.

Загалом модель Альтмана має такий вигляд:

,  (1.1)

де К1, К2, К3, К4, К5 - коефіцієнти:

К1-середньорічна величина власних оборотних коштів/середньорічних активів ((різниця між сумою підсумку "розділу І пасиву балансу Ф. 1". "Власний капітал" (р. 380) та підсумком розділу І активу балансу (р. 080) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

К2 - чистий прибуток (збиток)/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

К3 - прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 170 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)) /2);

К4 - ринкова вартість власного капіталу/середньорічна величина зобов’язань (ф 1 (р. 380 гр. 4)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

К5 - чистий дохід (виручка) від реалізації/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2).

У моделі Альтмана перший фактор (К1) характеризує фінансову стійкість і платоспроможність підприємства, другий і третій (К2, К3) - рентабельність активів, четвертий (К4) - відображає структуру капіталу, п’ятий (К5) - оборотність активів.

Коефіцієнти 1,2; 1,4; 3,3; 0,6; 1,0 вибрані емпірично на підставі статистичних даних про банкрутство підприємств за 22-річний період.

Залежно від критичного значення Z-показника ступінь можливості банкрутства підприємства визначається матрицею, яка наведена у табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Ступінь можливого банкрутства підприємства

Значення показника	Z≤1,80	1,81≤Z≤2,70	2,71≤Z≤2,99	Z≥3,0
Ймовірність банкрутства	Дуже високе	Висока	Можлива	Дуже низька

Точність прогноззу в моделі Альтмана протягои одного року становить 95 %, двох років - 83 %. Це досить висока точність, але недолі моделі полягає у тому, що її доцільно використовувати лише для невеликих компаній-емітентів, акції яких вільно котируються на фондових біржах.

Отже, практичне застосування індексу Альтмана обмежується лише мати ринкову оцінку власного капіталу (показник К4). Враховуючи недостатню розвиненість фондового ринку в Україні, звернень переважної більшості українських підприємств по індексу Альтмана в вигляді формули (2.3.1) буде некоректним. Підприємства України можуть застосовувати індекс, запропонований Альтманом у 1983 році:

 , (1.2)

де К4 - середньорічна вартість власного капіталу/середньорічна величина зобов’язань (ф.1((р. 380 гр.3 + р. 280 гр. 4))/2) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2).

. Модель Спрінгейта - передбачає розрахунок інтегрального показника, за яким здійснюється оцінка ймовірності банкрутства підприємства за формулою:

,  (1.3)

де К1, К2, К3, К4 - коефіцієнти:

К1 - середньорічна величина власних оборотних коштів/середньорічна вартість активів (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)) /2) /ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

К2 - прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 190 гр. 3))/ ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4))/2);

К3 - прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування/середньорічна величина поточних зобов’язань (ф. 2 (р. 170 гр. 3)) / ф.1((р. 620 гр.3 + р. 620 гр. 4)/2);

К4 - чистий дохід (виручка) від реалізації/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2).

Якщо Z<0,862, то підприємство з достовірністю 92 % може бути віднесене до категорії потенційних банкрутів; якщо Z≥0,862, підприємство має стабільний фінансовий стан.

. Тести на ймовірність банкрутства Лису (ZЛ) та Таффлера (ZТ):

  (1.4)

де Х1, Х2, Х3, Х4 - коефіцієнти:

Х1 - середньорічна вартість оборотних активів/середньорічна вартість активів (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)) / 2) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х2 - валовий прибуток (збиток)/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х3 - нерозподілений прибуток (непокритий збиток)/ середньорічна вартість активів (ф. 1 (р. 350 гр. 4)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х4 - середньорічна вартість власного капіталу/середньорічна величина зобов’язань (ф. 1 (р. 380 гр. 3 + р. 380 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2).

Граничне значення: ZЛ = 0,037.

  (1.5)

де Х1, Х2, Х3, Х4 - коефіцієнти:

Х1 - валовий прибуток (збиток)/середньорічна величина короткострокових зобов’язань (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / (ф. 1 (р. 500 гр. 3 + р. 500 гр. 4) / 2));

Х2 - середньорічна вартість оборотних активів/ середньорічна величина зобов’язань (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4) / 2) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4) / 2);

Х3 - середньорічна величина короткострокових зобов’язань/середньорічна вартість активів (ф. 1 (р. 500 гр. 3 + р. 500 гр. 4)) / 2)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х4 - чистий дохід (виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) / середньорічна вартість активів (ф. 2 ( р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2).

Якщо ZТ>0,3, то підприємство має гарну довгострокову перспективу діяльності; при ZТ>0,2 - існує ймовірність банкрутства.

) Показник діагностики платоспроможності Конана і Гольдера - розраховуються за формулою:

  (1.6)

де Х1, Х2, Х3, Х4, Х5 - коефіцієнти:

Х1 - середньорічна величина дебіторської заборгованості і грошових коштів/середньорічна вартість активів (ф. 1 ((р. 161 гр. 3 + р. 170 гр. 3 + р. 180 гр. 3 + р. 190 гр. 3 +р. 200 гр. 3 +р. 210 гр. 3 + р. 161 гр. 4 + р. 170 гр. 4 + р. 180 гр. 4 + р. 190 гр. 4 +р. 200 гр. 4 +р. 210 гр. 4)) / 2) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х2 - середньорічна вартість необоротних активів/середньорічна вартість активів (ф. 1 (( р. 080 гр. 3 + р. 080 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х3 - фінансові витрати/чистий дохід (ф. 2 ( р. 140 грн. 3)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 3);

Х4 - витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи/дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ф 2 (р. 240 гр. 3 + р. 250 гр. 3)) / (ф. 2 (р. 010 гр. 3);

Х5 - валовий прибуток (збиток) / середньорічна величина зобов’язань (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2).

Наведене рівняння було отримане за допомогою кореляційного аналізу статистичної вибірки даних щодо 95 малих і середніх промислових підприємств. Ймовірність затримки платежів для різних значень ZКГ наведено у табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Вірогідність затримки платежів для різних значень Z

Величина	+0,210	+0,480	+0,002	-0,026	-0,068	-0,087	-0,107	-0,133	-0,164
Вірогідність	100	90	80	70	50	40	30	20	10

. Універсальна дискримінантна функція - її побудовано згідно з кількома методиками прогнозування банкрутства:

,  (1.7)

де К1, К2, К3, К4, К5, К6 - коефіцієнти:

К1 - cash-flow (чистий прибуток+амортизація) / середньорічна величина зобов’язань (ф. 2 (р. 220 гр. 3) + (ф. 2 р. 260 гр. 3)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2);

К2 - середньорічна вартість активів/середньорічна величина зобов’язань (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2);

К3 - чистий прибуток (збиток) / середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2));

К4 - чистий прибуток (збиток) / чистий дохід (виручка) від реалізації (ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 035));

К5 - середньорічна величина виробничих запасів / чистий дохід (виручка від реалізації) (ф. 1 (р. 100 гр. 3 + р. 100 гр. 4)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 035));

К6 - чистий дохід (виручка) від реалізації/ середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) / (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)).

Значення Z - показника можна інтерпретувати так:

Z> 2 - підприємство вважається фінансово стійким, і йому не загрожує банкрутство;

<Z≤2 - фінансова рівновага підприємства порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;

<Z≤1 - підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Z≤0 - підприємство є напівбанкрутом.

 

Висновки до розділу 1

Підводячи підсумок за розділом І зробимо висновок, що аналіз різноманітних трактувань сутності фінансового стану підприємства та методичних підходів до його аналізу й оцінки, дає можливість зробити висновок про необхідність уніфікації трактування поняття "фінансовий стан підприємства" та удосконалення методик проведення різних видів аналізу.

Фінансовий стан підприємства - це економічна категорія, що визначає реальну та потенційну фінансову спроможність підприємства забезпечувати фінансування поточної діяльності, певний рівень саморозвитку підприємства, та погашення зобов'язань перед суб’єктами господарювання. Кількісно він вимірюється систенашу показників, на підставі яких здійснюється його оцінка.

У сучасній економічній науці є численні розробки у сфері аналізу та прогнозування діяльності підприємства, при здійсненні яких необхідно встановити чи існують будь-які сумніви у продовженні безперервної діяльності економічного суб’єкта у майбутньому, тобто виявити й оцінити ознаки (критерії) ймовірності банкрутства підприємства.

- вітчизняних стандартах обліку і звітності, на поєднанні різноманітних методів;

- використовувала б інформаційну базу вітчизняних підприємств з урахуванням їхньої галузевої специфіки, що дало б змогу враховувати особливості їх діяльності.

Методика розрахунку показників для аналізу фінансового стану підприємства звичайно зводиться до розрахунку декількох груп показників, а саме: показників оцінки майнового стану, ділової активності, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості.

Криза - це багатоаспектна економічна категорія, система поглядів на економічну сутність, яка перебуває в стані розвитку. Для з’ясування сутності фінансових криз велике значення має їх класифікація. Можна виокремити наступні підходи до визначення сутності кризи:

криза як природний процес у життєдіяльності системи;

криза як порушення рівноваги соціально-економічної системи;

- криза як значна проблема або ситуація з високою ймовірністю негативних наслідків.

Взагалі, фінансова криза характеризується джерелами виникнення, видом кризи і стадією її розвитку. Вчасна ідентифікація цих ознак дає змогу правильно діагностувати фінансову неспроможність та розробити ефективних оздоровчих заходів. Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної та своєчасної реакції на неї.

Найбільш поширеними у сучасній фінансовій літературі багатофакторними моделями прогнозування банкрутства є моделі Альтмана, Спрингейта та інших економістів, які по суті, являють собою моделі обробки вхідної інформаційної бази на основі розрахунку інтегрального показника фінансового стану підприємства - об’єкта дослідження.

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОВ "БРОВАРИ-ПЛАСТМАС"

 

2.1 Аналіз фінансового стану підприємства

 

Підприємство ТОВ "Бровари-Пластмас" було створено у листопаді 2001 р. За цей час фірма виросла з дилера відомих зарубіжних і вітчизняних підприємств у самостійне підприємство-виробник полімерних труб.

ТОВ "Бровари-Пластмас" знаходиться за адресою: Україна, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 13, #"705125.files/image010.jpg">

Рис. 2.1. Динаміка майнового стану ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2012 рр.

Далі проведемо аналіз показників ділової активності ТОВ "Бровари-Пластмас" у табл. 2.3.

Ріст даних показників говорить про підвищення ефективності використання ресурсів. Коефіцієнт оборотності активів у 2012 р. зменшився на 0,677 порівняно з 2011 р., коефіцієнт оборотності власного капіталу також зменшився на 0,76 , що є негативним.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшився до 3,602, а коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості на 9,484 що є негативним результатом.

Таблиця 2.3

Показники ділової активності ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2012 рр.

Показник	Розрахунок	2010 р.	2011 р.		2012 р.		Абсолютне відхилення (+;-) від				Відносне відхилення, у %
							2011 р. від 2010 р.		2012 р. від 2011 р.		2011 р. від 2010 р.		2012 р. від 2011 р.
1	2	3	4		5		6		7		8		9
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	Ф.2 р. 035 гр.3	65602,3	78507,0		58330,0		12904,7		-20177,0		119,7		74,3
Середньорічна вартість активів, тис. грн.	Ф. 1 (р. 280 гр. 3 + р. 280 гр. 4)/2	25753,2	26117,2		25046,0		364,0		-1071,2		101,4		95,9
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	Ф. 1 (р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)/2	11291,6	11636,3		11002,0		344,7		-634,3		103,1		94,5
Середньорічна вартість запасів, тис. грн.	Ф. 1 (сума р. 100 по 140 гр. 3) + (сума р. 100 по 140 гр. 4)	5104,5	4696,1		4595,0		-408,4		-101,1		92,0		97,8
Середньорічна величина дебіторської заборгованості, тис. грн.	Ф. 1 (сума р. 160 + 170 + 180+190+200+210 гр. 3) + (сума р. 160 + 170 + 180+190+200+210 гр. 4) /2	4388,5	5601,2		5601,0		1212,7		-0,2		127,6		100,0
Середньорічна величина власного капіталу, тис. грн.	Ф. 1 (р. 380 гр. 3 + р. 380 гр. 4)/2	21999,5	21057,7		19698,0		-941,8		-1359,7		95,7		93,5
Середньорічна величина кредиторської заборгованості, тис. грн.	Ф. 1 (р. 530 гр. 3 + р. 530 гр. 4)/2	2205,9		3126,6		3733,0		920,7		606,4		141,7		119,4
Коефіцієнт оборотності активів	р. 1 / р. 2	2,547		3,006		2,329		0,459		-0,677		х		х
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу	р. 1 / р. 3	5,810		6,747		5,302		0,937		-1,445		х		х
Коефіцієнт оборотності запасів	р. 1/р.4	12,852		16,717		12,694		3,866		-4,023		х		х
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	р.1 / р. 5	14,949		14,016		10,414		-0,933		-3,602		х		х
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	р. 1/р.6	2,982		3,728		2,961		0,746		-0,767		х		х
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	р. 1 / р. 7	29,739		25,109		15,626		-4,630		-9,484		х		х
Період обороту активів	360 /р.8	141,3		119,8		154,6		-21,6		34,8		х		х
Період обороту власного капіталу	360/ р.12	120,7		96,6		121,6		-24,2		25,0		х		х
Період обороту дебіторської заборгованості	360/ р.11	24,1		25,7		34,6		1,6		8,9		х		х
Період обороту кредиторської заборгованості	360/ р.13	12,1		14,3		23,0		2,2		8,7		х		х

Аналіз фінансових результатів є одним із найважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Проаналізуємо фінансові результати підприємства у табл. 2.4 (за звітними даними у додатку В).

Таблиця 2.4

Фінансові результати ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2012 рр.

Показники	Розрахунок	2010 р.		2011 р.		2012 р.		Відхилення (+, -)				у % 2012 р. до:
								2011 р. від 2010 р.		2012 р. від 2011 р.
		сума, тис. грн.	у % до виручки	сума, тис. грн.	у % до виручки	сума, тис. грн.	у % до виручки	сума, тис. грн.	у % до виручки	сума, тис. грн.	у % до виручки	2011 р. від 2010 р.	2012 р. від 2011 р.
Доход (виручка) від реалізації	Ф.2 р. 010 гр. 3	78792,1	100,0	94304,0	100,0	69996,0	100,0	15511,9	-	-24308,0	-	19,7	-25,8
Податок на додану вартість	Ф. 2 р. 015 гр. 3	13117,6	16,6	15717,0	16,7	11666,0	16,7	2599,4	-	-4051,0	-	19,8	-25,8
Чистий доход (виручка) від реалізації	Ф.2 р. 035 гр.3	65602,3	83,3	78507,0	83,2	58330,0	83,3	12904,7	-	-20177,0	0,1	19,7	-25,7
Собівартість реалізованої продукції	Ф.2 р. 040 гр. 3	48538,6	61,6	61307,0	65,0	45056,0	64,4	12768,4	3,4	-16251,0	-0,6	26,3	-26,5
Валовий прибуток (збиток)	Ф.2 р. 050 гр. 3	17063,7	21,7	17200,0	18,2	13274,0	19,0	136,3	-3,4	-3926,0	0,7	0,8	-22,8
Інші операційні доходи	Ф.2 р. 060 гр. 3	1756,3	2,2	1200,0	1,3	1175,0	1,7	-556,3	-1,0	-25,0	0,4	-31,7	-2,1
Адміністративні витрати	Ф. 2 р. 070 гр. 3	5119,8	6,5	5473,0	5,8	4466,0	6,4	353,2	-0,7	-1007,0	0,6	6,9	-18,4
Інші операційні витрати	Ф. 2 р. 090 гр. 3	2538,6	3,2	2441,0	2,6	1745,0	2,5	-97,6	-0,6	-696,0	-0,1	-3,8	-28,5
Фінансові результати від операційної діяльності	Ф.2 р. 100 гр. 3	1853,2	2,4	-827,0	-0,9	-1197,0	-1,7	-2680,2	-3,2	-370,0	-0,8	144,6	44,7
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування	Ф. 2 р. 170 гр. 3	2217,3	2,8	-591,0	-0,6	-1219,0	-1,7	-2808,3	-628,0	-1,1	126,7	106,3
Фінансові результати від звичайної діяльності	Ф.2 р. 190 гр. 3	1406,5	1,8	-895,0	-0,9	-1219,0	-1,7	-2301,5	-2,7	-324,0	-0,8	163,6	36,2
Чистий прибуток (збиток)	Ф. 2 р. 220 гр. 3	1406,5	1,8	-895,0	-0,9	-1219,0	-1,7	-2301,5	-2,7	-324,0	-0,8	163,6	36,2

Дані табл. 2.4 показують, що у 2012 р. підприємство отримало 1219 тис. грн. чистого збитку. За останні три роки сума прибутку знизилась - на 2301,5 тис. грн, що негативно характеризує роботу підприємства.

Суттєвим є зниження суми валового прибутку на підприємстві у 2012 р., порівняно з 2011 р. - на 3926 тис. грн. (22,8 %). Причинами таких змін можуть бути зменшення фізичного обсягу реалізованої продукції, зниження собівартості реалізованої продукції.

У табл. 2.5 (за звітними даними у додатку В), наведені результати аналізу доходів та витрат ТОВ "Бровари-Пластмас".

Таблиця 2.5

Динаміка складу та структури доходів, витрат ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2012 рр.,

Показники	Розрахунок	2010 р.				2011 р.			2012 р.					Відхилення (+, -)						у %
														2011 р. від 2010 р.			2012 р. від 2011 р.
		сума, тис. грн.		питома вага, %		сума, тис. грн.	питома вага, %		сума, тис. грн.			питома вага, %		у сумі, тис. грн.	у структурі, п.п.		у сумі, тис. грн.		у структурі, п.п.	2011 р. від 2010 р.	2012 р. від 2011 р.
	Доходи
1	2	3		4		5	6		7			8		9	10		11		12	13	14
Доход (виручка) від реалізації	Ф.2 р. 010 гр. 3	78792,1		97,8		94304,0	98,7		69996,0			98,3		15511,9	0,9		-24308,0		-0,4	19,7	-25,8
Інші операційні доходи	Ф.2 р. 060 гр. 3	1756,3		2,2		1200,0	1,3		1175,0			1,7		-556,3	-0,9		-25,0		0,4	-31,7	-21,
Разом	п.1+п.2	80548,4		100,0		95504,0	100,0		71171,0			100,0		14955,6	-		-24333,0		-	18,6	-25,5
	Витрати і відрахування
Податок на додану вартість	Ф. 2 р. 015 гр. 3	13117,6		18,9		15717,0	18,5		11666,0			18,5		2599,4	-0,4		-4051,0		-	19,8	-25,8
Собівартість реалізованої продукції	Ф.2 р. 040 гр. 3	48538,6		70,0		61307,0	72,2		45056,0			71,6		12768,4	2,2		-16251,0		-0,6	26,3	-26,5
Адміністративні витрати	Ф. 2 р. 070 гр. 3	5119,8		7,4		5473,0	6,4		4466,0			7,1		353,2	-0,9		-1007,0		0,7	6,9	-18,4
Інші операційні витрати	Ф. 2 р. 090 гр. 3	2538,6		3,7		2441,0	2,9		1745,0			2,8		-97,6	-0,8		-696,0		-0,1	-3,8	-28,5
Разом	п.1 + п.2+п.3+п.4	69314,6	100,0		84938,0			100,0		62933,0	100,0		15623,4			-	-22005,0	-		22,5	-25,9
Фінансові результати від операційної діяльності	Ф.2 р. 100 гр. 3	1853,2	-		-827,0			-		-1197,0	-		-2680,2			-	-370,0	-		144,6	44,7
Чистий прибуток	Ф. 2 р. 220 гр. 3	1405,3	-		-895,0			-		-1219,0	-		-2300,3			-	-324,0	-		163,7	36,2

Розрахунки даних у табл. 2.5 засвідчують, що протягом 2010-2012 рр. доходи підприємства сформовані за рахунок доходів, отриманих у результаті операційної діяльності, вони складають більшу частку (97,8 % у 2010 р., 98,7 % у 2011 р. та 98,3 % у 2012 р.) та інших операційні доходів, їх частка не значна (2,2 %, 1,3 % та 1,7 % відповідно).

Відмічаємо також тенденцію до значного зниження загальної суми доходів у 2012 р. за рахунок скорочення, у першу чергу, обсягів виробничої діяльності та виручки від реалізації.

У загальній сумі витрат ТОВ "Бровари-Пластмас" найбільшу питому вагу (71,6 %) займає собівартість реалізованої продукції. Позитивним є суттєве зниження суми питомої ваги адміністративних витрат у 2012 р. Це може бути наслідком скорочення оплати праці адміністративно-управлінського персоналу, збільшення витрат на службові відрядження, зв’язок тощо.

Інші операційні витрати у 2012 р. відносно 2010 р. знизились на 97,6 тис. грн. (96,2 %), а у порівнянні 2012 р. з 2011 р. - на 696 тис. грн. (71,5 %).

Протягом 2010-2012 років як доходи, так і витрати підприємства сформовані за рахунок операційної діяльності ТОВ "Бровари-Пластмас". Тому, доцільним є аналіз операційних витрат підприємства (табл. 2.6, додаток В).

Таблиця 2.6

Показники операційних витрат ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2012 рр.

Показники	Розрахунок	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Абсолютне відхилення (+,-) 2012 р. від		Відносне відхилення, у % 2012 р. до
					2010 р.	2011 р.	2010 р.	2011 р.
Операційні витрати (разом), тис. грн., у т.ч.:	Ф.2 р. 280 гр.3	58651,9	72446,0	60400,0	13794,1	-12046,0	23,5	83,4
Матеріальні затрати, сума, тис. грн.	Ф.2 р. 230 гр. 3	35852,2	47762,0	41294,0	11909,8	-6468,0	33,2	86,5
Витрати на оплату праці, сума, тис. грн.	Ф.2 р. 240 гр. 3	13650,2	14742	11230,0	1091,8	-3512,0	8,0	76,2
Відрахування на соціальні заходи, сума, тис. грн.	Ф.2 р. 250 гр.3	5285,4	5511,0	4089,0	225,6	-1422,0	4,3	74,2
Амортизація, сума, тис. грн.	Ф.2 р. 260 гр. 3	1949,9	1938,0	1336,0	-11,9	-602,0	-0,6	68,9
Інші операційні витрати, сума, тис. грн.	Ф.2 р. 270 гр. 3	1914,2	2493,0	2451,0	578,8	-42,0	30,2	98,3

Проаналізувавши дані табл. 2.6 зробимо висновок, що спостерігається тенденція до збільшення інших операційних витрат, що говорить про зростання ваги залучених коштів або ж про залучення менш вигідних кредитів з більшими відсотковими ставками.

Матеріальні затрати займають найбільшу частку у загальній структурі операційних витрат, оскільки підприємство займається виробничою діяльністю.

Порівнюючи тенденцію зміни доходів та витрат ТОВ "Бровари-Пластмас" відмічаємо деяке перевищення темпів зростання доходів разом із темпами зростання витрат і відрахувань, що у подальшому може негативно позначитися на діяльності підприємства.

Далі необхідно проаналізувати відносні показники ефективності діяльності - рентабельність. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках (табл. 2.7, додатки А, В).

Таблиця 2.7

Показники рентабельності (збитковості) ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2012 рр.

Показники	Розрахунок	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Абсолютне відхилення (+,-) 2012 р. від		Відносне відхилення, у % 2012 р. до
					2010 р.	2011 р.	2010 р.	2011 р.
Чистий прибуток, тис. грн.	Ф. 2 р. 220 гр. 3	1405,3	-895,0	-1219,0	-2300,3	-324,0	-63,7	136,2
Вартість активів, тис. грн.	Ф. 1 р. 280 гр. 4	25798,4	26435,0	23656,0	636,6	-2779,0	102,5	89,5
Витрати, тис. грн.	Ф. 2 р. 040 +р. 070+р. 080	65505,4	80534,0	60702,0	15028,6	-19832,0	92,7	75,4
Обсяг реалізації продукції, тис. грн.	Ф. 2 р. 010 гр.3	78792,1	94304,0	69996,0	15511,9	-24308,0	119,7	74,2
Власний капітал, тис. грн.	Ф. 1 р. 380 гр. 4	21708,4	20407,0	18909,0	-2799,4	-1498,0	94,0	92,7
Рентабельність (збитковість) активів, %	р. 1 / р. 2 х 100	5,4	5,2	-2,0	1,8	х	х
Рентабельність (збитковість) витрат, %	р. 1 / 3 х 100	2,1	1,1	2,0	-1,0	0,9	х	х
Рентабельність (збитковість) реалізації продукції, %	р. 1 / р. 4 х 100	1,8	0,9	1,7	-0,9	0,8	х	х
Рентабельність (збитковість) власного капіталу, %	р. 1 / р. 5 х 100	8,2	5,2	9,2	-3,0	4,0	х	х

Дані табл. 2.7 свідчать, рентабельність активів показує, який прибуток має підприємство з 100 грн., які вкладені у майно. За період, що ми аналізуємо, цей показник знижується. Так, якщо у 2011 р. він становив 5,4 %, то у 2012 р. зрісдо 1,8 %. А це свідчить про збільшення суми прибутку.

Рентабельність витрат показує, відношення прибутку до витрат. Так, у 2012 р. вони становили 2 %, а у порівнянні з 2011 р. підвищились на 0,9 %, проте у порівнянні 2012 р. з 2011 р. вони скоротились на 1%. На це вплинуло зниження обсягу виробництва.

Рентабельність реалізації продукції показує, який прибуток має підприємство з 100 грн. реалізованої продукції, і цей прибуток у 2012 р. становить 1,7 %, що свідчить про його загальне зростання за аналізований період на 0,8 %. Саме від обсягу реалізованої продукції залежить, як швидко підприємство зможе покрити витрати на виробництво цієї продукції.

Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток має підприємство з 100 грн. власних коштів. Показник постійно коливається, спочатку він був 8,2 % (2010 р.), потім 5,2 % (2011 р.) і у 2012 р. становить 9,2 %.

Проведений аналіз господарської діяльності ТОВ "Бровари-Пластмас" дає підстави стверджувати про наявність негативних тенденцій, які характеризують дільність на підприємстві як неефективну, про що свідчать показники рентабельності.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є забезпечення стабільності його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана із загальною структурою балансу, рівнем залежності суб’єкта господарювання від кредиторів та інвесторів, тому перейдемо до розгляду наступного підпункту.

 

 

.2 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

 

Про фінансову стійкість судять за системою узагальнюючих та часткових показників. Розрахунок узагальнюючих показників дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства, виходячи із ступеня забезпеченості підприємства робочим капіталом (табл. 2.8, додаток А).

Аналіз даних табл. 2.8 свідчить, що при зростанні у 2011 р., порівняно з 2011 р. запасів на 436 тис.грн. підприємство забезпечило приріст власних оборотних коштів на 718 тис.грн. У підсумку надлишок власних оборотних коштів на формування запасів скоротився з 2237,9 до 594 тис.грн. Отже, підприємство має ознаки абсолютної фінансової стійкості.

Таблиця 2.8

Показники фінансової стійкості ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2012 рр. (тис. грн.)

Показники	Розрахунок	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Абсолютне відхилення (+,-)
					2011 р. від 2010 р.	2012 р. від 2011 р.
Власні оборотні кошти	Ф. 1 р. 380 + 430 - 080 гр. 4	7253,2	6125	5309	-1128,2	-816
Довгострокові зобов’язання	Ф. 1 р. 480 гр. 4	-	-	-	-	-
Короткострокові кредити і позики	Ф. 1 р. 500+510 гр. 4	-	-	98,0	-	98,0
Запаси	Ф. 1 р. 100+110+120+130+140 гр. 4	5015,3	4377,0	4813,0	-638,3	436,0
Наявність власних оборотних коштів і довгострокових зобов’язань для формування запасів	п. 1 + п. 2	7253,2	6125,0	5309,0	-1128,2	-816,0
Загальна величина основних джерел формування запасів	п.1+п 2+п.3	7253,2	6125,0	5407,0	-1128,2	-718,0
Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів для формування запасів	п.1-п.4	2237,9	1748,0	496,0	-489,9	-1252,0
Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів і довгострокових зобов’язань для формування запасів	п.5-п.4	2237,9	1748,0	496,0	-489,9	-1252,0
Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів	п.6-п.4	2237,9	1748,0	594,0	-1643,9	-1154,0
Тип фінансової стійкості		Абсолютна фінансова стійкість	Абсолютна фінансова стійкість	Абсолютна фінансова стійкість	х	х

З категорією ліквідності тісно пов’язане поняття платоспроможності, яке характеризує здатність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, що випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру і мають певні терміни оплати. Платоспроможність означає наявність у підприємства фінансових можливостей для регулярного і своєчасного погашення своїх боргових зобов’язань.

За даними табл. 2.9 проведемо аналіз відносних показників, що характеризують ліквідність та платоспроможність підприємства.

Таблиця 2.9

Показники платоспроможності ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2012 рр.

Показники		2010 р.	2011 р.	2012 р.	Абсолютне відхилення (+,-)		Відносне відхилення, у %
					2011 р. від 2010 р.	2012 р. від 2011 р.	2011 р. від 2010 р.	2012 р. від 2011 р.
Грошові кошти, тис. грн.	Ф.1 сума із р. 220 по 240 гр. 4	1451,8	1328,0	467,0	-123,8	91,5	-861,0	35,2
Поточні зобов’язання, тис. грн.	Ф. 1 р. 620 гр. 4	4090,0	6029,0	4747,0	1939,0	-1282,0	147,4	78,7
Поточна дебіторська заборгованість, тис. грн.	Ф. 1. сума із 150 по 210 (без 161, 162)	4760,5	6442,0	4760,0	1681,5	135,3	-1682,0	73,9
Інші оборотні активи, тис. грн.	Ф. 1. р. 250 гр. 4	1,0	1,0	-	-	-	-	-
Оборотні активи	Ф. 1 р. 260 гр. 4	11227,6	12045,0	9959,0	817,4	107,3	-2086,0	82,7
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	р 1/р.2	0,355	0,220	0,098	-0,135	-0,122	х	х
Коефіцієнт швидкої ліквідності	р 1+ р.3/р. 2	1,519	1,289	1,101	-0,230	-0,188	х	х
Загальний коефіцієнт ліквідності	р.5/р.2	2,745	1,998	2,098	-0,747	0,100	х	х

З даних табл. 2.9 зробимо висновок, що коефіцієнти ліквідності відповідають нормативним значенням.

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.

Аналіз ліквідності передбачає складання балансу ліквідності (табл. 2.10, додаток А).

Розрахунок:

Активи:

Високоліквідні: ф. 1 сума із 220 р. по р. 240 гр. 4.

Середньоліквідні: ф. 1 сума із 150 р. по 210, 250 гр. 4.

Низьколіквідні: ф. 1 сума із 100 р. по 140 гр. 4.

Пасиви:

Найбільштермінові: ф. 1 сума із 520 р. по 610 гр. 3.

Короткострокові: ф. 1 р. 500+510 гр. 4.

Довгострокові: ф. 1 р. 480 гр. 4.

Таблиця 2.10

Показники ліквідності балансу ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2012 рр. (тис. грн.)

Групи	Види активів	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Групи	Види пасивів	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Надлишок (+) або нестача (-) платіжних засобів (А-П)
										2010 р.	2011 р.	2012 р.
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
А1	Високоліквідні	1450,8	1225,0	386,0	П1	Найбільштермінові	4090,0	6029,0	4649,0	-2639,2	-4804,0	-4263,0
А2	Середньоліквідні	4877,1	6443,0	4760,0	П2	Короткотермінові	-	-	98,0	4877,1	6443,0	4760,0
А3	Низьколіквідні	5015,3	4377,0	4813,0	П3	Довгострокові	-	-	-	5015,3	4377,0	4813,0
Разом		11343,2	12045,0	9959,0	Разом		4090,0	6029,0	4747,0	7253,2	6016,0	5212,0

Дані табл. 2.10 свідчать, що у 2011 р. нестача високоліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов’язань становила 4804 тис. грн., а у 2012 р. ця сума зменшилась до 4263 тис. грн. По середньоліквідних та довгострокових активах спостерігається надлишок платіжних засобів з тенденцією до його збільшення.

Отже, баланс не є абсолютно ліквідним у зв’язку з нестачею високо- та низько ліквідних активів, але динаміка ліквідності підприємства позитивна.

 

2.3 Ідентифікація глибини фінансової кризи на підприємстві: вітчизняні та зарубіжні методики

фінансовий криза платоспроможність

У сучасній економічній науці є численні розробки у сфері аналізу та прогнозування діяльності підприємства, при здійсненні яких необхідно встановити чи існують будь-які сумніви у продовженні безперервної діяльності економічного суб’єкта у майбутньому, тобто виявити й оцінити ознаки (критерії) ймовірності банкрутства підприємства.

Найбільш поширеними у сучасній фінансовій літературі багатофакторними моделями прогнозування банкрутства є моделі Альтмана, Спрингейта та інших економістів, які по суті, являють собою моделі обробки вхідної інформаційної бази на основі розрахунку інтегрального показника фінансового стану підприємства - об’єкта дослідження.

. Модель Альтмана (у різних літературних джерелах використовуються такі назви: п’ятифакторна модель Альтмана, індекс Z, розрахунок Z-показника, індекс кредитоспроможності, індекс Альтмана).

Ця методика запропонована у 1968 р. відомим західним економістом, професором Нью-Йоркського університету Едвардом Альтманом. Модель Альтмана є результатом обстеження та дослідження 66-підприємств (із яких 50 % визнані банкрутами, а інші продовжили функціонувати) із використанням 22-х фінансових показників. Серед них було відібрано 5 найважливіших коефіцієнтів для прогнозування банкрутства підприємств, які найбільше характеризують прибутковість капіталу та його структуру з різних позицій.

Загалом модель Альтмана має такий вигляд:

,  (2.1)

де К1, К2, К3, К4, К5 - коефіцієнти:

К1 - середньорічна величина власних оборотних коштів/середньорічних активів ((різниця між сумою підсумку "розділу І пасиву балансу Ф. 1". "Власний капітал" (р. 380) та підсумком розділу І активу балансу (р. 080) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

К2 - чистий прибуток (збиток)/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

К3 - прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 170 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)) /2);

К4 - ринкова вартість власного капіталу/середньорічна величина зобов’язань (ф 1 (р. 380 гр. 4)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

К5 - чистий дохід (виручка) від реалізації/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2).

У моделі Альтмана перший фактор (К1) характеризує фінансову стійкість і платоспроможність підприємства, другий і третій (К2, К3) - рентабельність активів, четвертий (К4) - відображає структуру капіталу, п’ятий (К5) - оборотність активів.

Коефіцієнти 1,2; 1,4; 3,3; 0,6; 1,0 вибрані емпірично на підставі статистичних даних про банкрутство підприємств за 22-річний період.

Залежно від критичного значення Z-показника ступінь можливості банкрутства підприємства визначається матрицею, яка наведена у табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Ступінь можливого банкрутства підприємства

Значення показника	Z≤1,80	1,81≤Z≤2,70	2,71≤Z≤2,99	Z≥3,0
Цмовірність банкрутства	Дуже високе	Висока	Можлива	Дуже низька

Точність прогноззу в моделі Альтмана протягои одного року становить 95 %, двох років - 83 %. Це досить висока точність, але недолі моделі полягає у тому, що її доцільно використовувати лише для невеликих компаній-емітентів, акції яких вільно котируються на фондових біржах.

Отже, практичне застосування індексу Альтмана обмежується лише мати ринкову оцінку власного капіталу (показник К4). Враховуючи недостатню розвиненість фондового ринку в Україні, звернень переважної більшості українських підприємств по індексу Альтмана в вигляді формули (2.1) буде некоректним. Підприємства України можуть застосовувати індекс, запропонований Альтманом у 1983 році:

 , (2.2)

де К4 - середньорічна вартість власного капіталу/середньорічна величина зобов’язань (ф.1((р. 380 гр.3 + р. 280 гр. 4))/2) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2).

. Модель Спрінгейта - передбачає розрахунок інтегрального показника, за яким здійснюється оцінка ймовірності банкрутства підприємства за формулою:

,  (2.3)

де К1, К2, К3, К4 - коефіцієнти:

К1 - середньорічна величина власних оборотних коштів/середньорічна вартість активів (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)) /2) /ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

К2 - прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 190 гр. 3))/ ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4))/2);

К3 - прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування/середньорічна величина поточних зобов’язань (ф. 2 (р. 170 гр. 3)) / ф.1((р. 620 гр.3 + р. 620 гр. 4)/2);

К4 - чистий дохід (виручка) від реалізації/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2).

Якщо Z<0,862, то підприємство з достовірністю 92 % може бути віднесене до категорії потенційних банкрутів; якщо Z≥0,862, підприємство має стабільний фінансовий стан.

. Тести на ймовірність банкрутства Лису (ZЛ) та Таффлера (ZТ):

  (2.4)

де Х1, Х2, Х3, Х4 - коефіцієнти:

Х1 - середньорічна вартість оборотних активів/середньорічна вартість активів (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)) / 2) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х2 - валовий прибуток (збиток)/середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х3 - нерозподілений прибуток (непокритий збиток)/ середньорічна вартість активів (ф. 1 (р. 350 гр. 4)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х4 - середньорічна вартість власного капіталу/середньорічна величина зобов’язань (ф. 1 (р. 380 гр. 3 + р. 380 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2).

Граничне значення: ZЛ = 0,037.

  (2.5)

де Х1, Х2, Х3, Х4 - коефіцієнти:

Х1 - валовий прибуток (збиток)/середньорічна величина короткострокових зобов’язань (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / (ф. 1 (р. 500 гр. 3 + р. 500 гр. 4) / 2));

Х2 - середньорічна вартість оборотних активів/ середньорічна величина зобов’язань (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4) / 2) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4) / 2);

Х3 - середньорічна величина короткострокових зобов’язань/середньорічна вартість активів (ф. 1 (р. 500 гр. 3 + р. 500 гр. 4)) / 2)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Якщо ZТ>0,3, то підприємство має гарну довгострокову перспективу діяльності; при ZТ>0,2 - існує ймовірність банкрутства.

) Показник діагностики платоспроможності Конана і Гольдера - розраховуються за формулою:

 (2.6)

де Х1, Х2, Х3, Х4, Х5 - коефіцієнти:

Х1 - середньорічна величина дебіторської заборгованості і грошових коштів/середньорічна вартість активів (ф. 1 ((р. 161 гр. 3 + р. 170 гр. 3 + р. 180 гр. 3 + р. 190 гр. 3 +р. 200 гр. 3 +р. 210 гр. 3 + р. 161 гр. 4 + р. 170 гр. 4 + р. 180 гр. 4 + р. 190 гр. 4 +р. 200 гр. 4 +р. 210 гр. 4)) / 2) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х2 - середньорічна вартість необоротних активів/середньорічна вартість активів (ф. 1 (( р. 080 гр. 3 + р. 080 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Х3 - фінансові витрати/чистий дохід (ф. 2 ( р. 140 грн. 3)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 3);

Х4 - витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи/дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ф 2 (р. 240 гр. 3 + р. 250 гр. 3)) / (ф. 2 (р. 010 гр. 3);

Х5 - валовий прибуток (збиток) / середньорічна величина зобов’язань (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2).

Наведене рівняння було отримане за допомогою кореляційного аналізу статистичної вибірки даних щодо 95 малих і середніх промислових підприємств. Ймовірність затримки платежів для різних значень ZТ наведено у табл. 2.12.

Таблиця 2.12

Вірогідність затримки платежів для різних значень Z

Величина	+0,210	+0,480	+0,002	-0,026	-0,068	-0,087	-0,107	-0,133	-0,164
Вірогідність	100	90	80	70	50	40	30	20	10

. Універсальна дискримінантна функція - її побудовано згідно з кількома методиками прогнозування банкрутства:

,  (2.7)

де К1, К2, К3, К4, К5, К6 - коефіцієнти:

К1 - cash-flow (чистий прибуток+амортизація) / середньорічна величина зобов’язань (ф. 2 (р. 220 гр. 3) + (ф. 2 р. 260 гр. 3)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2);

К2 - середньорічна вартість активів/середньорічна величина зобов’язань (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2);

К3 - чистий прибуток (збиток) / середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2));

К4 - чистий прибуток (збиток) / чистий дохід (виручка) від реалізації (ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 035));

К5 - середньорічна величина виробничих запасів / чистий дохід (виручка від реалізації) (ф. 1 (р. 100 гр. 3 + р. 100 гр. 4)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 035));

К6 - чистий дохід (виручка) від реалізації/ середньорічна вартість активів (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) / (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)).

Значення Z - показника можна інтерпретувати так:

Z> 2 - підприємство вважається фінансово стійким, і йому не загрожує банкрутство;

<Z≤2 - фінансова рівновага підприємства порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;

<Z≤1 - підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Z≤0 - підприємство є напівбанкрутом.

Отже, розрахуємо вищенаведені багатофакторні моделі.

. Модель Альтмана:

;

Z2010 = 1,2 х ((різниця між сумою підсумку "розділу І пасиву балансу Ф. 1". "Власний капітал" (р. 380) та підсумком розділу І активу балансу (р. 080) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 1,4 х ((ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) + 3,3 х (ф. 2 (р. 170 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)) /2) + 0,6 х (ф 1 (р. 380 гр. 4)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 1 х (ф. 2 (р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

 

Z2011 = 1,2 х ((різниця між сумою підсумку "розділу І пасиву балансу Ф. 1". "Власний капітал" (р. 380) та підсумком розділу І активу балансу (р. 080) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 1,4 х ((ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) + 3,3 х (ф. 2 (р. 170 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)) /2) + 0,6 х (ф 1 (р. 380 гр. 4)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 1 х (ф. 2 (р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

Z2012 = 1,2 х ((різниця між сумою підсумку "розділу І пасиву балансу Ф. 1". "Власний капітал" (р. 380) та підсумком розділу І активу балансу (р. 080) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 1,4 х ((ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) + 3,3 х (ф. 2 (р. 170 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)) /2) + 0,6 х (ф 1 (р. 380 гр. 4)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 1 х (ф. 2 (р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

. Модель Спрінгейта:

;

Z2010 = 1,03 х (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)) /2) /ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 3,07 х (ф. 2 (р. 190 гр. 3))/ ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4))/2) + 0,66 х (ф. 2 (р. 170 гр. 3)) / ф.1((р. 620 гр.3 + р. 620 гр. 4)/2) + 0,4 х (ф. 2 (р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2).

;

Z2011 = 1,03 х (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)) /2) /ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 3,07 х (ф. 2 (р. 190 гр. 3))/ ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4))/2) + 0,66 х (ф. 2 (р. 170 гр. 3)) / ф.1((р. 620 гр.3 + р. 620 гр. 4)/2) + 0,4 х (ф. 2 (р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2).

.

Z2012 = 1,03 х (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)) /2) /ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 3,07 х (ф. 2 (р. 190 гр. 3))/ ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4))/2) + 0,66 х (ф. 2 (р. 170 гр. 3)) / ф.1((р. 620 гр.3 + р. 620 гр. 4)/2) + 0,4 х (ф. 2 (р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2).

. Модель Лису:

;

Z2010 = 0,063 х (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)) / 2) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,092 х (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,057 х (ф. 1 (р. 350 гр. 4)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,001 х (ф. 1 (р. 380 гр. 3 + р. 380 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2).

;

Z2011 = 0,063 х (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)) / 2) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,092 х (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,057 х (ф. 1 (р. 350 гр. 4)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,001 х (ф. 1 (р. 380 гр. 3 + р. 380 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2).

.

Z2012 = 0,063 х (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4)) / 2) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,092 х (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,057 х (ф. 1 (р. 350 гр. 4)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,001 х (ф. 1 (р. 380 гр. 3 + р. 380 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2).

. Модель Таффлера:

;

Z2010 = 0,03 х (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / (ф. 1 (р. 500 гр. 3 + р. 500 гр. 4) / 2)) + 0,13 х (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4) / 2) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4) / 2) + 0,18 х (ф. 1 (р. 500 гр. 3 + р. 500 гр. 4)) / 2)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,16 х (ф. 2 ( р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

;

Z2011 = 0,03 х (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / (ф. 1 (р. 500 гр. 3 + р. 500 гр. 4) / 2)) + 0,13 х (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4) / 2) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4) / 2) + 0,18 х (ф. 1 (р. 500 гр. 3 + р. 500 гр. 4)) / 2)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,16 х (ф. 2 ( р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

.

Z2012 = 0,03 х (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / (ф. 1 (р. 500 гр. 3 + р. 500 гр. 4) / 2)) + 0,13 х (ф. 1 ((р. 260 гр. 3 + р. 260 гр. 4) / 2) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4) / 2) + 0,18 х (ф. 1 (р. 500 гр. 3 + р. 500 гр. 4)) / 2)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,16 х (ф. 2 ( р. 035 гр. 3)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2);

. Модель Конана і Гольдера:

 

Z2010 = 0,16 х (ф. 1 ((р. 161 гр. 3 + р. 170 гр. 3 + р. 180 гр. 3 + р. 190 гр. 3 +р. 200 гр. 3 +р. 210 гр. 3 + р. 161 гр. 4 + р. 170 гр. 4 + р. 180 гр. 4 + р. 190 гр. 4 +р. 200 гр. 4 +р. 210 гр. 4)) / 2) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) - 0,22 х (ф. 1 (( р. 080 гр. 3 + р. 080 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,87 х (ф. 2 ( р. 140 грн. 3)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 3) + 0,10 х (ф 2 (р. 240 гр. 3 + р. 250 гр. 3)) / (ф. 2 (р. 010 гр. 3) - 0,24 х (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2);

Z2011 = 0,16 х (ф. 1 ((р. 161 гр. 3 + р. 170 гр. 3 + р. 180 гр. 3 + р. 190 гр. 3 +р. 200 гр. 3 +р. 210 гр. 3 + р. 161 гр. 4 + р. 170 гр. 4 + р. 180 гр. 4 + р. 190 гр. 4 +р. 200 гр. 4 +р. 210 гр. 4)) / 2) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) - 0,22 х (ф. 1 (( р. 080 гр. 3 + р. 080 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,87 х (ф. 2 ( р. 140 грн. 3)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 3) + 0,10 х (ф 2 (р. 240 гр. 3 + р. 250 гр. 3)) / (ф. 2 (р. 010 гр. 3) - 0,24 х (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2);

Z2012 = 0,16 х (ф. 1 ((р. 161 гр. 3 + р. 170 гр. 3 + р. 180 гр. 3 + р. 190 гр. 3 +р. 200 гр. 3 +р. 210 гр. 3 + р. 161 гр. 4 + р. 170 гр. 4 + р. 180 гр. 4 + р. 190 гр. 4 +р. 200 гр. 4 +р. 210 гр. 4)) / 2) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) - 0,22 х (ф. 1 (( р. 080 гр. 3 + р. 080 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2) + 0,87 х (ф. 2 ( р. 140 грн. 3)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 3) + 0,10 х (ф 2 (р. 240 гр. 3 + р. 250 гр. 3)) / (ф. 2 (р. 010 гр. 3) - 0,24 х (ф. 2 (р. 050 гр. 3)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2);

. Універсальна дискримінантна функція:

Z2010 = 1,5 х (ф. 2 (р. 220 гр. 3) + (ф. 2 р. 260 гр. 3)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2) + 0,08 х (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2) + 10 х ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) + 5 х (ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) + 0,3 х (ф. 1 (р. 100 гр. 3 + р. 100 гр. 4)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) + 0,1 х (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) / (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2));

Z2011 = 1,5 х (ф. 2 (р. 220 гр. 3) + (ф. 2 р. 260 гр. 3)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2) + 0,08 х (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2) + 10 х ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) + 5 х (ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) + 0,3 х (ф. 1 (р. 100 гр. 3 + р. 100 гр. 4)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) + 0,1 х (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) / (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2));

Z2012 = 1,5 х (ф. 2 (р. 220 гр. 3) + (ф. 2 р. 260 гр. 3)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2) + 0,08 х (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) / ф.1((р. 420 гр.3 + р. 480 гр. 3 + р. 620 грн. 3 + р. 420 гр.4 + р. 480 гр. 4 + р. 620 гр. 4)) / 2) + 10 х ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2)) + 5 х (ф. 2 (р. 220 гр. 3)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) + 0,3 х (ф. 1 (р. 100 гр. 3 + р. 100 гр. 4)) / (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) + 0,1 х (ф. 2 (р. 035 гр. 035)) / (ф.1((р. 280 гр.3 + р. 280 гр. 4)/2));

У табл. 2.13 наведені результати застосування різних багатофакторних моделей для діагностики ймовірності банкрутства підприємства.

Таблиця 2.13

Результати побудови багатофакторних моделей для діагностики ймовірності банкрутства ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010- 2012 рр.

Моделі	Значення Z-показника			Економічна інтерпретація
	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Модель Альтмана	6,902	3,227	5,191	Ймовірність банкрутства дуже низька
Модель Спрінгейта	2,124	1,469	1,382	Стабільний фінансовий стан
Модель Лису	0,098	0,090	0,081	Існує ймовірність банкрутства
Модель Таффлера	512,3	516,0	398,5	Гарна довгострокова перспектива діяльності
Модель Конана і Гольдера	-0,586	-0,192	-0,711	Вірогідність затримки платежів на рівні 10%
Універсальна дискримінантна функція	2,836	-2,935	0,372	Підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів

Таким чином, аналіз даних у табл. 2.13 засвідчив, що значення Z-показників в усіх побудованих моделях свідчить про нестійкий фінансовий стан підприємства і високу ймовірність його банкрутства.

 

Висновки до розділу 2

Підводячи підсумок за розділом зробимо висновок, що ТОВ "Бровари-Пластмас" - це підприємство з чотирма сучасними екструзійними лініями, сумарною річною потужністю понад 7 тис. тонн сировини. Для підтвердження якості продукції, що випускається, на підприємстві обладнана випробувальна лабораторія, атестована Держстандартом України.

Проведений аналіз господарської діяльності підприємства дає підстави стверджувати про наявність негативних тенденцій, які характеризують дільність на підприємстві як неефективну, про що свідчать показники рентабельності.

показники оцінки майнового стану підприємства у 2012 р. зазнали змін. Коефіцієнт придатності основних засобів у 2011 р. порівняно з 2010 р. зменшився на 0,029, а у 2012 р. порівняно з 2011 р. - на 0,015.

Коефіцієнт зносу основних засобів у 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшився на 0,029, а у 2012 р. порівняно з 2011 р. - на 0,015.

Коефіцієнт оновлення основних засобів у 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшився на 0,011, а у 2012 р. порівняно з 2011 р. - на 0,056.

Пи зростанні у 2011 р., порівняно з 2011 р. запасів на 436 тис.грн. підприємство забезпечило приріст власних оборотних коштів на 718 тис.грн. У підсумку надлишок власних оборотних коштів на формування запасів скоротився з 2237,9 до 594 тис.грн. Отже, підприємство має ознаки абсолютної фінансової стійкості.

Протягом 2010-2012 рр. доходи підприємства сформовані за рахунок доходів, отриманих у результаті операційної діяльності, вони складають більшу частку (97,8 % у 2010 р., 98,7 % у 2011 р. та 98,3 % у 2012 р.) та інших операційні доходів, їх частка не значна (2,2 %, 1,3 % та 1,7 % відповідно).

Відмічаємо також тенденцію до значного зниження загальної суми доходів у 2012 р. за рахунок скорочення, у першу чергу, обсягів виробничої діяльності та виручки від реалізації.

У загальній сумі витрат ТОВ "Бровари-Пластмас" найбільшу питому вагу (71,6 %) займає собівартість реалізованої продукції. Позитивним є суттєве зниження суми питомої ваги адміністративних витрат у 2012 р. Це може бути наслідком скорочення оплати праці адміністративно-управлінського персоналу, збільшення витрат на службові відрядження, зв’язок тощо.

Інші операційні витрати у 2012 р. відносно 2010 р. знизились на 97,6 тис. грн. (96,2 %), а у порівнянні 2012 р. з 2011 р. - на 696 тис. грн. (71,5 %).

Ідентифікація глибини фінансової кризи на підприємстві на основі вітчизняного досвіду засвідчила, що за моделлю Методичних рекомендацій у ТОВ "Бровари-Пластмас" наявна поточна неплатоспроможність. За моделлю Іркутської державної економічної академії та моделлю Терещенко О.О. підприємство має стабільний фінансовий стан.

Аналіз кризового стану підприємства на основі зарубіжних методик засвідчив, що значення Z-показників в усіх побудованих моделях свідчить про нестійкий фінансовий стан підприємства і високу ймовірність його банкрутства, тому слід розробити заходи щодо відновлення фінансової стійкості підприємства.

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОВ " БРОВАРИ-ПЛАСТМАС"

 

3.1 Розробка механізмів запобігання фінансовій кризі на підприємстві

 

Сучасним ринковим інструментом підвищення ефективності підприємств та запобігання фінансовій кризі є реструктуризація, яку у загальному вигляді можна визначити як їх адаптацію до роботи в умовах, які постійно змінюються. Це зумовлює необхідність трансформації організаційно-правових форм, структур, їх систем менеджменту та принципів взаємодії з контрагентами та державою.

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків.

Процес реструктуризації можна розглядати як спосіб зняття суперечності між вимогами ринку й застарілою логікою дій підприємства. По суті, реструктуризація підприємства трактується як здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, як здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва. У процесі реструктуризації також змінюються цілі підприємства, здійснюється організаційна перебудова, відбувається поділ активів, переглядаються ринки та оптимізуються ресурси. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємств.

Технічну реструктуризацію пов'язано із забезпеченням такого стану підприємства, за якого воно досягає відповідного рівня виробничого потенціалу, технології, "ноу-хау", управлінських навичок, кваліфікації персоналу, ефективних систем постачання й логістики, тобто всього того, що дає підприємству змогу виходити на ринок з ефективною та конкурентоспроможною продукцією.

Економічна життєздатність досягається, коли продукція підприємства, його капітальні та поточні витрати, рівень продажу й цінова політика забезпечують такий рівень економічної рентабельності підприємства, що відповідає сучасним умовам господарювання.

Після досягнення фінансової життєздатності суб'єкт господарювання матиме таку структуру балансу підприємства, за якої показники ліквідності і платоспроможності задовольняють вимоги ринку, а також позбудеться проблем із виплатою кредитів, відсотків за них чи з погашенням інших боргових зобов'язань тощо.

Управлінську реструктуризацію зв'язано з підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства, зміну його організаційної структури, менеджменту, технологічної, інноваційної та маркетингової політики.

Процес підготовки реструктуризації починається з моменту усвідомлення менеджментом підприємства її необхідності, показниками чого можуть стати: кризове становище і можливість банкрутства підприємства; необхідність зміни (розширення сфери діяльності); скорочення обсягів продажу продукції; збільшення накладних витрат; погіршення перебігу виробничого процесу; погіршення основних економічних показників у порівнянні з конкурентами або вдалими, з точки зору керівництва, періодами діяльності підприємства; відсутність системи врахування ринкових змін при розробленні і просуванні продукції підприємства тощо.

При розв’язанні завдання реструктуризації підприємства важливе значення має процедура встановлення цілей. Вона полягає у чіткому формулюванні і визначенні методів і засобів досягнення поставлених цілей у вигляді конкретних планів, завдань і критеріїв оцінки. Виявлені проблеми підприємства дозволяють встановити поточні цілі, головною з яких, як правило, є функціональне виживання підприємства (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Поточні цілі реструктуризації ТОВ "Бровари-Пластмас"

Іншими словами, при збереженні здатності виконувати свої функції доходи підприємства повинні покривати змінні витрати і, по можливості, накладні витрати. Покриття останніх дає змогу зберегти потенціал підприємства для його подальшого росту при подоланні кризової ситуації. Причини кризи достатньо типові для всієї промисловості країни - різке зниження платоспроможності замовників, звуження існуючих ринків збуту.

При цьому, криза зачепила замовників підприємства в різному ступені. Одні з них зберегли платоспроможність та отримують хороший прибуток. У даному випадку ціллю є збереження контролю підприємства над прибутковими підрозділами.

Деякі споживачі нині не мають коштів, але у майбутньому закуповуватимуть продукцію і послуги підприємства. Необхідно зберегти працездатність перспективних підрозділів, централізовано забезпечуючи їх замовленнями або виплачуючи гроші за вимушене простоювання. Таким чином, наступна ціль - збереження працездатності перспективних підрозділів.

Якщо частину споживачів безповоротно втрачено, то обслуговуючи її підрозділи необхідно розформувати або перепрофілювати. Третя ціль - скорочення неперспективних підрозділів.

Підходи до проблеми здійснення реструктуризації підприємств мають відмінності, пов’язані з галузевими особливостями їх функціонування, проте можливим є виділення загальних напрямів робіт, що повторюються на багатьох об’єктах. Під час реструктуризації найчастіше проводяться такі заходи:

- децентралізація процесу прийняття господарських рішень; при цьому можуть використовуватися різні форми удосконалення управлінського процесу, наприклад, виділення у структурі підприємств центрів відповідальності, яким надається повна самостійність і право вступати у партнерські стосунки з іншими внутрішніми та зовнішніми організаціями;

реалізація маркетингової концепції управління, яка передбачає створення "центрів споживачів", які здійснюють повний спектр маркетингових операцій щодо обслуговування покупців, формування попиту, реалізації зворотних зв’язків тощо;

розукрупнення підприємств, тобто створення нових суб’єктів підприємницької діяльності на основі діючих структурних підрозділів; це дозволить стимулювати підвищення підприємницької активності на новостворених підприємствах за рахунок збільшення їх мобільності на ринку товарів і послуг, зниження витрат на виробництво продукції, посилення мотивації праці, розширення ринкової частки та ін.;

зміна кадрової політики та системи мотивації праці (супроводжується вивільненням частини працівників, зайнятих непродуктивною працею);

активізація інвестиційної політики на основі підвищення ефективності діяльності підприємств і збільшення їх фінансових можливостей внаслідок проведення реструктуризації.

Реструктуризація - діяльність, вихідними посилками для якої є цілі і стратегія підприємства. Для підприємства, що діє на умовах ринку, основною метою є задоволення потреб ринку, збільшення прибутку, підвищення загальної ефективності господарювання. У багатьох випадках великий інтерес до реструктуризації виявляють керівники прибуткових компаній. Комплексна програма реструктуризації у такому випадку допоможе усвідомити необхідність прийняття важливих управлінських рішень, визначити стратегічні напрями розвитку виробництва. Її реалізація призведе до покращення господарської і фінансово-економічної діяльності, підвищення ефективності підприємства.

Природа й міра необхідної реструктуризації залежать від характеру проблем підприємства. Іноді підприємство потребує лише часткової або так званої обмеженої реструктуризації для відновлення економічної та технічної життєздатності. При цьому, підприємство встановлює для себе певні стандарти (орієнтири), які е кінцевою метою реалізації відповідного типу реформування. Такими орієнтирами можуть бути рівень фінансового лівериджу (співвідношення позикових і власних коштів), розмір робочого капіталу підприємства, а також коефіцієнт покриття боргів.

Для досягнення встановлених значень можуть використовуватися такі заходи: реструктуризація (переоформлення) боргів, додаткова емісія цінних паперів, переоцінка активів, зниження дебіторської заборгованості тощо. Коли проблеми підприємства є більш суттєвими, тоді підприємство потребує "усебічної" реструктуризації. Очевидно, що цей тип реформування включає й фінансову реструктуризацію.

"Усебічна" реструктуризація охоплює розробку нової організаційної структури, відповідної продуктової, трудової, технічної та технологічної політики, зміни в менеджменті, організації тощо. Реструктурування підприємства в такий спосіб триває здебільшого до трьох років.

Методи, що використовуються для розробки концепцій і програм реструктуризації, включають:

- комплексний фінансово-економічний аналіз стану підприємства (зокрема, використання програмного продукту - Моделі реструктуризації підприємства, що ґрунтується на визначенні та прогнозуванні 3-х основних напрямків діяльності підприємства: операційній, інвестиційній та фінансовій);

комплексну бізнес-діагностику підприємства (аналіз стратегії розвитку, маркетингової і збутової політики, облікової політики, планів постачання і закупівель, інвестиційної політики, організаційно-управлінської структури, застосування сучасних технологій управління тощо);

визначення основних переваг і проблем підприємства, розробку пропозицій щодо оптимізації стану підприємства (фінансове оздоровлення, реінжиніринг, модернізація та можливі джерела її фінансування, децентралізація або, навпаки, об’єднання підприємств, створення холдингової структури, впровадження сучасних технологій і методів управління тощо);

розробку декількох альтернативних прогнозних фінансово-економічних моделей розвитку підприємства з урахуванням основних можливих заходів і ризиків;

розробку підсумкового документу для практичної реалізації проекту - Програми реструктуризації.

Слід врахувати, що робота з реструктуризації потребує значних витрат часу, чіткої інформації та високої кваліфікації спеціалістів. Її, як правило, не можуть здійснити самі працівники підприємства. Причина полягає у тому, що найдосвідченіше керівництво не може мати високого рівня кваліфікації у всіх вузькоспеціалізованих сферах. Цілісне бачення проблем підприємства, що потребує реструктуризації, можна сформувати лише за допомогою зовнішнього консультанта.

Дана проблема досліджується на ТОВ "Бровари-Пластмас", як було зазначено вище, головною діяльність підприємства є отримання прибутку (доходи) через різнобічну підприємницьку діяльність пов’язану в першу чергу з виробництвом та реалізацією пластмасових виробів.

Вся продукція товариства збувається у Київській області та за її межами. Основними клієнтами підприємства є: населення, дитячі садочки, школи, супермаркети тощо.

Підприємство є неплатоспроможним. Планується провести реструктуризацiю ТОВ "Бровари-Пластмас". Змiна структури пiдприємства, його управлiння, створення на базi майна вiдокремлених структурних пiдроздiлiв товариства їз залученням iнвесторiв, дозволить створити повноцiннi суб'єкти господарської дiяльностi, якi будуть здатнi ефективно функцiонувати в сучасних ринкових умовах, виробляти конкурентноспроможну продукцiю, яка вiдповiдатиме вимогам товарних ринкiв.

На рис. 3.2 наведена структура та зміст моделі процесу реструктуризації підприємства, у якому суттєву позицію займає визначення взаємодій із зовнішніми об’єктами.

Визначення необхідності реструктуризації		Звернення до консультантів. Створення команди спеціалістів з реструктуризації		Створення команди керівників підприємства для проведення реструктуризації		Виконання комплексу робіт командою спеціалістів з реструктуризації		Розробка стратегії та плану реструктуризації підприємства за напрямками: організаційна структура фінанси людські ресурси корпоративна власність технологічні новації функціональні аспекти діяльності		Виконання плану реструктуризації
								Розробка моделей
								Прогнозування попиту
								Визначення обсягу випуску продукції
								Розподіл інвестицій
								Експертна система прийняття рішень

Рис. 3.2. Модель процесу реструктуризації

Модель процесу реструктуризації містить рішення основних проблем, які необхідно включити до плану реструктуризації.

На ТОВ "Бровари-Пластмас" слід використовувати експертну систему, на яку покладено вирішення п’яти задач:

- моніторинг ринкових параметрів;

прогнозування попиту;

планування обсягів випуску продукції;

розрахунок розподілу інвестицій за об’єктами інвестування;

моніторинг використання інвестицій.

 

3.2 Прогнозування показників фінансово-господарської діяльності підприємства

 

Підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства можливе завдяки великої кількості заходів, спрямованих, перш за все, на збільшення віддачі від активів підприємства, які формуються за їх рахунок. Так, у світовій практиці вважається, що внаслідок великої ролі, яку відіграють поточні активи підприємства як у забезпеченні безперервності діяльності, так і у відволіканні фінансових ресурсів, необхідно перш за все, здійснювати заходи, що спрямовані на оптимізацію оборотних активів. До них належать: скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей та прискорення обертання оборотних коштів.

Важливим напрямком вдосконалення стану та ефективності використання фінансових ресурсів підприємства є оптимізація потоку грошових засобів. Одним з напрямків можливого впливу на оборотні кошти з метою підвищення ефективності використання фінансових ресурсів є оптимізація стану високоліквідних та середьоліквідних активів. До перших відносять грошові кошти (у касі, на поточному рахунку, валютні кошти) та цінні папери. До других - відвантажені товари та дебіторську заборгованість. Зменшення розміру других обумовлює збільшення перших, та призводить до зростання розміру власних фінансових ресурсів у підсумку.

Зупинимось детальніше на вищенаведених заходах.

. Удосконалення політики управління товарно-матеріальними запасами ТОВ "Бровари-Пластмас".

Спрогнозуємо обсяг товарно-матеріальних запасів ТОВ "Бровари-Пластмас" на 2013 р. Для цього визначимо лінійне рівняння тренду, яке має наступний вигляд:

У = 17,79t - 1,85  (3.1)

Обсяг товарних запасів на ТОВ "Бровари-Пластмас":

у 2010 р. - 5015,3 тис.грн. (ф. 1 сума р. 100 по 140 гр. 4);

у 2011 р. - 4377 тис.грн. (ф. 1 сума р. 100 по 140 гр. 4);

у 2012 р. - 4813 тис.грн. (ф. 1 сума р. 100 по 140 гр. 4).

Підставивши значення часу у рівняння (3.1) дані з додатку А, отримаємо обсяг запасів у розмірі:

У = 17,79 х 4813 - 1,85 = 85621,42 тис.грн.

Y = 17,79 х (ф. 1 сума р. 100 по 140 гр. 4) - 1,85 = 85621,42 тис.грн.

Графічно прогноз обсягу запасів у 2013 р. зображено на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Фактичні та прогнозні значення обсягу запасів ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2009-2013 рр.

Підвищити приток грошових коштів та знизити витрати за зберігання на підприємстві ТОВ "Бровари-Пластмас" можна шляхом реалізації послуг, які користуються невеликим попитом за нижчою ціною.

Лінійне рівняння тренду для прогнозування обсягу грошових коштів на 2013 рік для ТОВ "Бровари-Пластмас" має наступний вигляд:

Y = 0,3t + 0,233   (3.2)

Обсяг грошових коштів ТОВ "Бровари-Пластмас":

у 2010 р. - 1450,8 тис. грн. (ф. 1 сума р. 230 по 240 гр. 4);

у 2011 р. - 1328 тис. грн. (ф. 1 сума р. 230 по 240 гр. 4);

у 2012 р. - 467 тис. грн. (ф. 1 сума р. 230 по 240 гр. 4).

Підставивши значення часу у рівняння 3.2, на основі звітних даних у додатку А, отримано обсяг грошових коштів у розмірі:

Y = 0,3 х 467 + 0,233 = 140,3 (тис. грн.)

Y = 0,3 х (ф. 1 сума р. 230 по 240 гр. 4) + 0,233 = 140,3 (тис. грн.)

Графічно прогноз обсягу грошових коштів Y = 0,3t + 0,233  у 2013 р. зображено на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Фактичне та прогнозне значення обсягу грошових коштів ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2009-2013 рр.

Для покращення притоку грошових коштів у ТОВ "Бровари-Пластмас" необхідно оцінити причини та прийняти коректуючи дії по виправленню затримок з надходження коштів на банківський рахунок. Необхідно встановити, звідки прийшли грошові кошти, як вони передаються із периферійних рахунків на головний рахунок підприємства, а також вияснити облікову політику контролю та надходження грошових коштів та подовженістю у відношенні між отриманням чека та розміщенням його на депозит.

Необхідно використати усі можливі шляхи для прискорення надходжень грошових коштів, включаючи попередньо узгоджене дебетування, по яких наявні грошові кошти переводяться із рахунків підприємства на рахунок банку.

Також прискорити приток грошових коштів на ТОВ "Бровари-Пластмас" можна, направивши рахунки покупцям раніше, ніж завжди практикується, наприклад, відразу ж після виконаної послуги. Можна потребувати депозит на крупні або регулярні замовлення, або виставляти рахунки по мірі виконання діючого замовлення. Також підприємство може нараховувати відсотки на дебіторську заборгованість, прострочену погашенням, та пропонувати знижки за авансовані платежі, а також практикувати умови по факту поставки товару.

Відстрочка виплат грошових коштів може допомогти ТОВ "Бровари-Пластмас" зробити великий доход та мати у розпорядженні великі грошові кошти. Необхідно оцінити отримувача платежу та визначити, до якої міри можливо розумно відтягувати останні строки платежу, без додаткових фінансових витрат та зниження кредитоспроможності. Існує багато способів відстрочки грошових платежів, включаючи:

. Централізовані рахунки до оплати. Слід створити центр, який відповідатиме за здійснення усіх платежів, для того, щоб коректувати час виплати та їх суми.

. Наявність нульового балансового рахунку. Виплати грошових коштів можуть бути відстрочені при наявності нульового рахунку у банку, на яких можливо підтримувати нульовий залишок для усіх витратних організаційних підрозділів підприємства, а грошові кошти переводяться по мірі необхідності із основного рахунку.

. Вексельна форма розрахунку. При цій формі розрахунку, платежі виконуються, коли вексель надається інкасо у банк. Той, у свою чергу, направляє його емітенту для акцепту. Коли вексель одобрено, підприємство депонує кошти на рахунок отримувача. У зв’язку з такою затримкою можна зберегти більш низький надлишок на поточному рахунку.

Також замість оплати повної вартості рахунку, можна здійснити часткові платежі або їх затримати, запросивши додаткову інформацію щодо рахунку-фактури у продавця перед її оплатою.

Управління дебіторською заборгованістю безперечно впливає на прибутковість підприємства та визначає дисконтну та кредитну політику для малоефективних клієнтів-покупців, шляхи прискорення потреби боргів та зменшення безнадійних боргів, а також вибір умов продажу, що забезпечують гарантоване надходження грошових коштів.

Основна мета управління дебіторською заборгованістю полягає у мінімізації її розміру та строків інкасації боргу. У процесі управління вирішуються наступні задачі: вибір оптимальних строків платежів та форм розрахунків зі споживачами; оцінка доцільності надання відстрочок платежу споживачам; аналіз складу дебіторів з вирахуванням їх репутації; лімітування загального розміру дебіторської заборгованості та по кожному дебітору окремо; забезпечення повернення дебіторської заборгованості шляхом її оформлення забезпеченими векселями; використання сучасних способів рефінансування дебіторської заборгованості.

Обґрунтовуючи доцільність надання відстрочок платежу покупцям послуг підприємства, необхідно оцінити, яким чином збільшення інвестицій у дебіторську заборгованість вплине на: загальний рівень дебіторської заборгованості підприємства (її питому вагу у сукупних оборотних активах); коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості (її питому вагу у загальній дебіторській заборгованості); середній період інфляції та кількість оборотів дебіторської заборгованості; розмір додаткових доходів, оборотних витрат та прямих фінансових втрат.

У залежності від рівня дохідності та ризику можуть застосовуватися різні стратегії кредитної політики: консервативна, поміркована та агресивна.

Вибір конкретного типу кредитної політики повинен здійснюватися з урахуванням: платоспроможності покупців; кон’юнктури на ринку готової продукції; потенційних можливостей нарощення обсягів продажу при розширенні обсягів її реалізації за рахунок надання відстрочок платежів; правових засад стягнення дебіторської заборгованості; фінансових можливостей інвестування коштів у дебіторську заборгованість з відповідним залученням їх з обороту, допустимого рівня ризику.

Для прогнозування обсягу дебіторської заборгованості побудуємо лінійне рівняння тренду, яке має наступний вигляд:

У = 31,5t - 33,167   (3.3)

Обсяг дебіторської заборгованості ТОВ "Бровари-Пластмас" становив:

у 2010 р. - 4760,5 тис. грн. (ф. 1 сума р. 160 + 170 + 180 + 190 + 200 + 210 гр. 4);

у 2011 р. - 6442 тис. грн. (ф. 1 сума р. 160 + 170 + 180 + 190 + 200 + 210 гр. 4);

2012 р. - 4760 тис. грн. (ф. 1 сума р. 160 + 170 + 180 + 190 + 200 + 210 гр. 4).

Підставивши значення часу у рівняння (3.3) за даними у додатку А, отримаємо обсяг дебіторської заборгованості у розмірі:

У = 31,5 х 4760 - 33,167 = 149906,8 (тис. грн.)

У = (31,5 х (ф. 1 сума р. 160 + 170 + 180 + 190 + 200 + 210 гр. 4)) - 33,167 = 149906,8 (тис. грн.)

Графічно прогноз обсягу дебіторської заборгованості ТОВ "Бровари-Пластмас" на у 2013 р. зображений на рис. 3.4.

У процесі управління дебіторською заборгованістю у ТОВ "Бровари-Пластмас" у 2013 р., з метою прискорення розрахунків, доцільно скористатися факторинговою операцією (споживчий кредит для покупців). Тобто, переуступити банку або факторинговій компанії права на отримання грошових коштів, щоб у подальшому борги у покупців стягували вони.

Рис. 3.4. Фактичне та прогнозне значення дебіторської заборгованості у ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2010-2013 рр.

З метою оптимізації структури оборотних активів КП ТОВ "Бровари-Пластмас", можна скористатися такими заходами поліпшення політики управління:

. Визначення оптимального розміру замовлення товарних запасів та моменту їх поновлення.

. Реалізація послуг, які користуються невеликим попитом за нижчою ціною.

. Використання усіх можливих шляхів для прискорення надходжень грошових коштів (дебатування, телеграфні переводи, чеки).

. Направлення рахунків клієнтам раніше, ніж завжди практикується.

. Вимога депозиту на крупні або регулярні замовлення, або виставлення рахунків по мірі виконання діючого замовлення.

. Нарахування відсотків на дебіторську заборгованість, прострочену погашенням, та пропонування знижок за авансовані платежі.

. Створення нульового балансового рахунку.

. Надання більш продовжених строків кредиту, оскільки строки кредиту мають пряме відношення до затрат і доходу, пов’язаних з дебіторською заборгованістю.

. Замість повної оплати рахунку здійснення часткових платежів, запросивши додаткову інформацію щодо рахунку-фактури у продавця перед її оплатою.

. Використання таких форм забезпечення повернення боргу, як застава, страхування, гарантії банку та гарантії третіх осіб тощо.

 

3.3 Оцінка ефективності запропонованих антикризових заходів

 

Процес перетворення підприємства, у більшості випадків, пов'язаний з реалізацією певного інвестиційного проекту. Оцінка ефективності інвестиційних проектів (вкладання коштів у ту чи іншу сферу діяльності, проект, продукт) є однією з актуальних задач управління фінансами: підприємства опановують нові технології та продукти, організації, які кредитують та інвестори ведуть пошук ефективних напрямків (компанії, проекти) вкладання коштів.

Оцінка ефективності інвестиційного проекту проводиться для того, щоб дати відповідь на такі питання: чи ефективні ці інвестиції (коли стануть окупаємі первісні вкладення і який прибуток обіцяють), які джерела фінансування і в якому об’ємі необхідні для реалізації проекту. Однак, перш ніж відповідати на питання, чи ефективний цей проект, необхідно визначити, чи є сенс розглядати саме цей проект взагалі.

Для проведення оцінки будь-якого інвестиційного проекту, незалежно від галузі, масштабу та спрямованості, необхідно підготувати чотири блока вихідних даних: доходи (виручка від реалізації), витрати на виробництво продукції, інвестиційні витрати (витрати на підготовку виробництва до роботи) та джерела фінансування (кредити, власні кошти).

Таким чином, завдяки інвестиційному проекту забезпечується динамічний розвиток підприємства та надається можливість вирішувати наступні задачі: розширення власної підприємницької діяльності за рахунок накопичення фінансових та матеріальних ресурсів; диверсифікація внаслідок опанування нових галузей бізнесу; придбання нових підприємств.

Продукція ТОВ "Бровари-Пластмас" на даний момент є не досить конкурентоспроможною. Причиною цього є низька якість та висока собівартість виготовляємої продукції. Низька якість продукції пов’язана з застарілою технічною базою виробництва та недосконалою технологією виробництва пластмасових виробів. Висока собівартість продукції пояснюється складеною на даний час високою ціною нафти та великими енерговитратами на виробництво продукції. Тому, ціна на продукцію ТОВ "Бровари-Пластмас" знаходиться на рівні цін на продукцію приватних підприємств, якість пластмасових виробів значно краще.

Таким чином, на даному етапі головною задачею досліджуваного підприємства є покращення якості продукції з одночасним зниженням витрат виробництва та розширенням асортименту випускаємої продукції. Це дозволить вдаліше боротися із зростаючою кількістю конкурентів. З розширенням асортименту випускаємої продукції збільшаться обсяги її виробництва, знизяться витрати та збільшиться сума отримуваного підприємством прибутку.

Для досягнення цієї мети пропонується придбати нове високотехнологічне обладнання та оптимізувати товарний асортимент підприємства освоїв випуск серії нового виду продукції - труби полімерні для внутрішньої каналізації.

Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту від закупівлі нового обладнання та розширення товарного асортименту наведені у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності освоєння нового виду продукції на ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2013 р. [розробка автора]

№ п/п	Найменування показника	Сума, тис. грн.
1.	Вартість обладнання (Во), грн.	67375,0
2.	Витрати на транспортування (Вт), грн.	14900,0
3.	Витрати на монтаж (Вм), грн.	25000,0
4.	Витрати на налагодження (Вн), грн.	10200,0
5.	Виробіток продукції на годину, цент.	6,5
6.	Виробіток продукції в сутки, цент	146,0
7.	Номінальний річний фонд робочого часу (Ф), дні	321,0
8.	Виробіток продукції на рік, цент	46946,0
9.	Норма витрат нафти на 100 т. продукції, т.	22,3
10.	Ціна 1 т. нафти, грн.	17,80
11.	Норма витрат вугілля на 100 т. продукції, т.	51,4
12.	Ціна 1 т. вугілля, грн.	14,80
13.	Норма витрат природного газу на 100 т продукції, л.	1,5
14.	Ціна за 1 т природгого газу, грн.	1,99
15.	Норма витрат мінерального масла на 100 т продукції, т.	1,1
16.	Ціна 1 т. мінерального масла, грн.	1,10
17.	Норма витрат смоли на 100 т продукції, т.	1,1
18.	Ціна 1 т. смоли, грн.	0,35
19.	Норма витрат поліпшувача на 100 т продукції, т.	0,5
20.	Ціна 1 т. поліпшувача, грн.	1,02
21.	Норма витрат води на 100 т продукції, т.	0,2
22.	Ціна 1 л. води, грн.	0,18
23.	Транспортно-заготовчі витрати на 100 т нафти та інших матеріалів, грн.
24.	Кількість змін	3
25.	Кількість робітників за зміну, осіб. З них:	6
26.	Бригадир 3 розряду	1	Бригадир 4 розряду	3
28.	Укладальник 2 розряду	2
39.	Погодинна тарифна ставка, грн.
30.	Бригадир 3 розряду	2,50
31.	Бригадир 4 розряду	2,12
32.	Укладальник 2 розряду	2,25
33.	Час роботи бригади за зміну, годин	7,5
34.	Додаткова заробітна плата, % від головної	34
35.	Загальнозаводські витрати, % від постійних	12
36.	Витрати на доставку у торгівельну мережу 100 т продукції, грн.	5,00
37.	Норма витрат електроенергії на 100 т продукції, кВт	61,3
38.	Ціна 1 кВт, грн.	0,25
39.	Норма витрат газу на 100 т продукції, куб. м.	110,3
40.	Ціна 1 куб. м. газу, грн.	0,78
41.	Ціна одиниці готової продукції, грн.	1,70
42.	Ціна 100 т. готової продукції, грн.	212,00

Витрати на окремі види сировини та матеріалів у розрахунку на 100 т. готової продукції розраховуються за формулою:

Вс = Кс х Цс                             (3.4)

де Вс - витрати на сировину, грн.;

Кс - норма витрати сировини на 100 т готової продукції, грн.;

Цс - ринкова ціна 1 т сировини, тис.грн.

Загальна сума витрат на сировину та матеріали за рік розраховується за формулою:

= Вс1 +…+ Вс7 + Вт,   (3.5)

де  - загальна сума витрат підприємства на сировину та матеріали, грн.;

Вс1 +…+ Вс7 - витрати на різні види сировини, грн.;

Вт - транспортно-заготівельні витрати, грн.

Витрати на паливо та електроенергію розраховуються тим самим методом.

Витрати по головній та додатковій зарплаті виробничих працівників розраховуються за наступною формулою:

,                 (3.6)

де Тст - годинна тарифна ставка, год.;

К - кількість працівників відповідного розряду, осіб;вч - годинний обсяг випуску продукції, грн.

Загальна сума змінних витрат складає 170,32 тис.грн.

Загальногосподарські витрати розраховуються тільки по цьому виробництву, оскільки інші постійні витрати враховані по іншим видам товарів, тобто при розрахунку ціни використовується метод цін по прямим витратам.

Загальногосподарські витрати розраховуються за формулою:

Сзг = Взмін х Нор ,                  (3.7)

де Сзг - сума загальногосподарських витрат;

Взмін - сума змінних витрат;

Нор - нормативна частка загальногосподарських витрат.

Виробнича собівартість дорівнює сумі змінних витрат та загальногосподарських витрат і складає 190,75 тис.грн.

Загальна собівартість продукції дорівнює сумі заводської собівартості та невиробничих витрат. Невиробничі витрати на даний вид продукції складають 5 тис. грн. Таким чином повна собівартість продукції складає 195,75 тис. грн.

Виручка від реалізації продукції розраховується за формулою:

Вр = Ор х Ц ,                                                                              (3.8)

де Вр - виручка від реалізації продукції, грн.;

Ор - річний обсяг реалізації продукції, грн.;

Ц - роздрібна ціна, грн.

Річні витрати на виробництво продукції розраховуються за формулою:

Вр = Ор х Сп ,                                                                          (3.9)

де Ор - річний обсяг реалізації продукції, грн.;

Сп - собівартість 100 т продукції, грн.

Річний прибуток від реалізації продукції розраховується за формулою:

Пріч = Вр - Вріч                             (3.10)

Чистий прибуток від реалізації продукції розраховується за формулою:

ЧПр = Пр х (1-0,25)   (3.11)

Сума капітальних витрат (І) підприємства на виробництво нової продукції розраховується за формулою:

І = Во + Вт + Вм + Вн              (3.12)

де Во - вартість обладнання;

Вт - витрати на транспортування обладнання;

Вм - витрати на монтаж обладнання;

Вн - витрати на налагодження обладнання.

Строк окупності капітальних витрат розраховуються за формулою:

                  (3.13)

Обладнання для виробництва труб полімерних для внутрішньої каналізації припускається закупити у підприємства ПАТ "Точмашприбор", яке розробило і запровадило програму з утворення виробничої ділянки з виробництва обладнання для каналізацій. Виконання цієї програми дозволить створити нові робочі місця, дасть приток грошових ресурсів у бюджет міста і дозволить здійснити технічне переоснащення ТОВ "Бровари-Пластмас" адміністрація міста готова видати підприємству безвідсотковий кредит строком на один рік для розміщення замовлення.

Для координації усієї фінансової роботи на ТОВ "Бровари-Пластмас" необхідно створити фінансову службу. Для розробки рекомендації по реорганізації організаційної структури управління та виділення фінансової служби розраховуємо нормативну кількість робітників, які займаються фінансовими та економічними питаннями. Загальна чисельність робітників розраховується за формулою:

,   (3.14)

де  - нормативна чисельність службовців, осіб;

 - фактична чисельність виробничого персоналу, осіб;

- нормативна частка чисельності службовців у складі виробничо-промислового персоналу.

Відповідно нормативним документам підприємства чисельність робітників повинна складати 17 % від загальної кількості виробничого персоналу.

У складі службовців чисельність робітників, які займаються фінансово-економічними функціями розраховується за формулою:

   (3.15)

де  - нормативна чисельність службовців, які виконують фінансово-економічні функції;

 - нормативна частка чисельності фінансово-економічних служб у складі службовців.

Розрахуємо економічний ефект від закупівлі нового обладнання та розширення товарного асортименту:

1. Розраховуємо витрати ТОВ "Бровари-Пластмас" за окремими видами сировини на 100 т готової продукції:

нафта: Вс1 = 51,4 х 17,80 = 914,9 грн.

- природний газ: Вс2 = 22,3 х 13,90 = 309,9 грн.

вугілля: Вс3 = 1,5 х 1,99 = 2,98 грн.

- мінеральне масло: Вс4 = 1,1 х 1,10 = 1,10 грн.

смола: Вс5 = 1,1 х 0,35 = 0,38 грн.

- поліпшувач: Вс6 = 0,5 х 1,02 = 0,51 грн.

вода: Вс7 = 0,2 х 0,18 = 0,03 грн.

. Розрахунок загальної суми витрат на сировину за рік:

 = 914,9 + 309,9 + 2,98 + 1,10 + 0,38 + 0,51 + 0,03 = 1229,8 грн.

. Витрати на топливо та електроенергію розраховуються тим самим методом:

Втоп = 110,3 х 0,78 = 86,03 грн.

Вел = 61,3 х 0,25 = 15,32 грн.

4. Розрахунок витрат по головній та додатковій зарплаті виробничих працівників:

5. Розрахунок загальногосподарських витрат:

Сзг= 170,32 х 0,12 = 20,43 грн.

. Для ТОВ "Бровари-Пластмас" річна виручка від реалізації продукції складатиме: Вр = 46946 х 212,00 = 9952552 грн.

. Для даного виду продукції сума річних затрат на виробництво складатиме: Вр = 46946 х 195,75 = 9189679,5 грн.

. Річний прибуток від реалізації продукції складатиме:

Пріч = 9952552 - 9189679,5 = 762872,5 грн.

. Розрахунок чистого прибутку:

ЧПгод = 762872,5 х 0,65 = 495867,12 тис. грн.

Таким чином, капітальні витрати підприємства складатимуть:

І =212,00 + 14900 + 25000 + 10200 = 50312 тис. грн.

0. Розрахунок строку окупності капітальних витрат:

Ток = 50312 / 495867,12 = 0,1 рік = 12 місяців

11. Розрахунок чисельності службовців підприємства за встановленою середньою величиною за аналізований період буде дорівнювати:

 = 828 х 0,17 = 140 осіб

2. Нормативна чисельність робітників фінансово-економічних служб складає: .

З метою поступового розвитку комерційно-маркетингового напрямку також на підприємстві слід реорганізувати відділ маркетингу та збуту, структура якого наведена на рис. 3.5.

Заходи з впровадження нової системи менеджменту мають відповідати провідним методам з організації та структурної побудови фінансових та технічних даних. Створення системи матеріально-технічного забезпечення підприємства призводить до скорочення близько 150 непрофесійних співробітників, що працювали на підприємстві.

Діагноз, проведений на підприємстві, свідчить, що існувала надмірна кількість зайнятих у виробництві та супроводжувальних роботах по відношенню до рівня завантаження виробничих потужностей. Це негативно впливає на собівартість продукції.

Рис. 3.5. Пропонована структура відділу маркетингу ТОВ "Бровари-Пластмас" у 2013 р. [розробка автора]

Модель показала, що інформаційне навантаження при вирішенні інформаційних задач у спеціально підготовлених працівників (Рс) лінейно зростає відносно обсягу вирішуваних задач (n), а в непідготовлених працівників (P0) - в квадратичній залежності.

;              (3.16)

,   (3.16)

де k - коефіцієнт пропорційності;

с - константа;

q - коефіцієнт завантаженості.

Практика скорочення кількості працівників - головний захід при реструктуризації.

Кількість працівників скорочувалась як до, так і після проведення реструктуризації, як показано у табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Кількість працівників на ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2001-2013 рр. [розробка автора]

Роки	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Осіб	401	327	327	321	239	237	208	204	161	161

Дані табл. 3.2 свідчать, що протягом 2004-2013 рр. на підприємстві скорочено 240 осіб.

Найважливішим показником, що визначає успішність проведення реструктуризації - є обсяг випуску та продажу продукції.

За останнє десятиріччя широкого поширення набуло відновлення зношених машин та механізмів для виробництва пластикових труб, що за витратами значно дешевше, ніж закупівля нових. У табл. 3.3 наведено дані про реалізацію продукцію ТОВ "Бровари-Пластмас".

Таблиця 3.3

Прогноз реалізації продукції ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2011-2013 рр. [розробка автора]

Обсяг реалізації, шт.	Роки:
	2011	2012	2013
Труби полімерні для внутрішньої каналізації	37,0	37,6	45,0

Як видно з табл. 3.3, випуск труб полімерних для внутрішньої каналізації розвивається швидкими темпами.

Підвищення випуску та реалізації продукції значною мірою визначаються тими успіхами з удосконалення служби маркетингу, які були досягнуті у процесі реструктуризації.

Докорінні зміни на ринку України призводять до необхідності здійснення активного маркетингового підходу, у тому числі наступальної тактики у реалізації продукції, розширення номенклатури продукції, що випускається і покращання обслуговування покупців.

Висновки до розділу 3

Автором для ТОВ "Бровари-Пластмас" запропоновано використовувати експертну систему, на яку покладено вирішення п’яти задач:

- моніторинг ринкових параметрів;

прогнозування попиту;

планування обсягів випуску продукції;

розрахунок розподілу інвестицій за об’єктами інвестування;

моніторинг використання інвестицій.

З метою оптимізації структури оборотних активів КП ТОВ "Бровари-Пластмас", можна скористатися такими заходами поліпшення політики управління:

. Визначення оптимального розміру замовлення товарних запасів та моменту їх поновлення.

. Реалізація послуг, які користуються невеликим попитом за нижчою ціною.

. Використання усіх можливих шляхів для прискорення надходжень грошових коштів (дебатування, телеграфні переводи, чеки).

. Направлення рахунків клієнтам раніше, ніж завжди практикується.

. Вимога депозиту на крупні або регулярні замовлення, або виставлення рахунків по мірі виконання діючого замовлення.

. Нарахування відсотків на дебіторську заборгованість, прострочену погашенням, та пропонування знижок за авансовані платежі.

. Створення нульового балансового рахунку.

. Надання більш продовжених строків кредиту, оскільки строки кредиту мають пряме відношення до затрат і доходу, пов’язаних з дебіторською заборгованістю.

. Замість повної оплати рахунку здійснення часткових платежів, запросивши додаткову інформацію щодо рахунку-фактури у продавця перед її оплатою.

. Використання таких форм забезпечення повернення боргу, як застава, страхування, гарантії банку та гарантії третіх осіб тощо.

Оцінюючи економічну ефективність впровадження результатів реструктуризації на ТОВ "Бровари-Пластмас" можна відмітити наступне:

1. Обсяг продажу продукції ТОВ "Бровари-Пластмас" значно перевищив (на 20 %) обсяг продажу до початку спаду виробництва (2012 р.) і прогнозується його значне зростання на найближчі 2011-2015 рр.

2. За рахунок скорочення кількості працюючих знизилась собівартість продукції ТОВ "Бровари-Пластмас", завдяки чому був отриманий прямий річний економічний ефект за рахунок підвищення обсягу продажу продукції підприємства.

3. Для покращення якості продукції з одночасним зниженням витрат виробництва та розширенням асортименту випущеної продукції керівництво підприємства вирішило придбати нове високотехнологічне обладнання та оптимізувати товарний асортимент підприємства освоїв випуск серії нового виду продукції - труб полімерних для внутріньої каналізації. З розширенням асортименту випускаємої продукції збільшаться обсяги її виробництва, знизяться витрати та збільшиться сума отримуваного підприємством прибутку.

 

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ ”БРОВАРИ-ПЛАСТМАС”

 

4.1 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників на ТОВ "Бровари-Пластмас"

Приміщення планово-економічного відділу ТОВ "Бровари-Пластмас" перебуває на першому поверсі адміністративного будинку. Загальна площа приміщення становить 28,5 м2, висота − 3,5 м, у приміщенні одне вікно. Кількість працюючих у приміщенні − 7 осіб. Отже, на одного працюючого в приміщенні доводиться: 28,5:7 = 4,07 (м2/чол.) робочої площі.

Згідно СНиП 2.09.04 − 87 [71] на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинне доводитися не менше 4 (м2/чол.) робочої площі. Висота приміщення - не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів і забезпечення працюючих робочою площею в ТОВ "Бровари-Пластмас" дотримані.

По небезпеці поразки електричним струмом управлінське приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки поразки електричним струмом працюючих.

План приміщення наведено на рис. 4.1.

У приміщенні розташовано 7 комп'ютерів. Напруга джерела живлення комп'ютерів у приміщенні 220 В. У приміщенні розміщено 7 письмових столів, дві шафи для зберігання документів, одна шафа для одягу.

Кількість працівників що працюють у планово-економічному відділі ТОВ "Бровари-Пластмас" дорівнює - 7 осіб. Нормативи розмірів і забезпечення працюючих робочою площею у відділі дотримані, адже на кожного працівника відділу приходиться по 4,07 м2.

Для кожного працівника встановлено робочий стіл, який регулюється по висоті в межах від 680 до 760 мм. Розміри робочої поверхні столешниці складають 1600×900 мм, під якою існує вільний простір для ніг з розмірами по висоті 600 мм, по ширині 500 мм, по довжині 650 мм.

Рис. 4.1. План приміщення (1− робочі місця; 2 − комп'ютери; 3 − шафи для паперів; 4 − шафа для одягу; 5 − вікно; 6 − двері)

На поверхні робочого столу для документів розміщені спеціальні підставки, відстань яких від очей аналогічно відстані від очей до клавіатури, що знижує зорове стомлення [25].

Робочий стілець є досить зручним для роботи, який забезпечується підіймально-поворотним пристроєм, що забезпечує регуляцію висоти сидіння і спинки. Така його непроста конструкція передбачає зміну кута нахилу спинки. Робочий стілець забезпечується підлокітниками [7]. Регулювання кожного параметра здійснюється легко та має відповідну фіксацію.

Висота поверхні сидіння регулюється в межах від 400 до 500 мм. Ширина сидіння складає 400 мм, глибина -380 мм. Висота опорної поверхні спинки 300 мм, ширина - 400 мм. Радіус її кривизни в горизонтальній площині 400 мм. Передбачається зміна кута нахилу спинки в межах 90 − 110o до площини сидіння.

Рівень шуму у планово-економічному відділі відповідає встановленим нормативам (ГОСТ 12.1.003-83), та складає 60 дБа, що співпадає із таким видом трудової діяльності як адміністративно-керівна діяльність, вимірювальні й аналітичні роботи в лабораторіях

Оскільки, приміщення офісне, то його робітники не підпадають під вплив вібрації, тому цей фактор не аналізуємо.

Допустимі рівні напруженості електростатичних полів нормуються згідно ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. У планово-економічному відділі потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання не перевищує 7,74 х10-12А/т (100 мкР/год), що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год та відповідає встановленим нормативам.

Напруженість електростатичного поля на робочих місцях у відділі як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою не перевищує 20 кВ/м, що відповідає ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ.

Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,50 м навкруги ВДТ за магнітною складовою яка знаходиться у діапазоні - 60 тц-3 МГц, не перевищує 5 А/м.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом відділ відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом. Оскільки, виконуються наступні умови, визначені згідно з ПУЭ-87:

- вологість у приміщенні не перевищує 75 % (влітку - 65 %, взимку - 55 %);

температура повітря у приміщенні не перевищує 35ºС (влітку - 24 ºС; взимку - 20 ºС);

відсутність струмопровідного пилу;

відсутність струмопровідної полови (металеві, земляні, залізобетонні);

відсутність можливості одночасного дотику людини до тих металоконструкцій будівель, що мають з’єднання із землею, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання - з іншого.

Оцінимо норми неіонізуючого електромагнітного випромінювання у планово-економічному відділі. Так, напруженість електромагнітного поля на відстані 0,50 м навкруги ВДТ за електричною складовою яка знаходиться у діапазоні - 60 тц-3 МГц, не перевищує 50 В/м.

Так як приміщення ТОВ "Бровари-Пластмас" не запилене, параметри температури та вологості повітря відповідають нормованим значенням, то його можна класифікувати за ступенем ураження електричним струмом як нормальне приміщення або приміщення без підвищеної небезпеки.

Будівля, в якій розміщено ТОВ "Бровари-Пластмас" обладнана природною організованою вентиляцією, але для створення більш комфортнішого мікроклімату в приміщеннях банківської установи встановлено 6 кондиціонерів. Система опалення будівлі є централізованою та представлена системою електричного опалення за допомогою радіаторних батарей.

Оцінка стану охорони праці і результатів профілактичної роботи здійснюється відповідно до Положення про порядок оцінки стану охорони праці товариства за прийнятими показниками, що формуються на базі показників статистичної звітності з охорони праці, встановлених Єдиною державною системою показників обліку умов і безпеки праці, з урахуванням поставлених перед СУОП і завдань [28, с. 55].

У табл. 4.1 розглянемо показники стану виробничого травматизму та захворювань у ТОВ "Бровари-Пластмас".

Розглянувши показники стану виробничого травматизму за даними табл. 4.1 у ТОВ "Бровари-Пластмас" бачимо, що на підприємстві не дуже високий рівень травматизму, так як кількість нещасних випадків коливається від 1 до 2 на рік в той час, як чисельність працівників постійно залишалась близько 580 чоловік. У результаті того, що на підприємстві не дуже високий рівень травматизму, то й коефіцієнт втрат робочого часу не високий.

Таблиця 4.4

Показники стану виробничого травматизму та захворювань у ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2012-2012 рр.

Показники	2012 р.	2011 р.	2012 р.
1. Середньорічне число працюючих (Р), чол.	156	117	87
2. Число нещасних випадків (Nн/в), у тому числі:	-	4	7
- з тимчасовою втратою непрацездатності	-	4	7
- з стійкою втратою працездатності	-	-	-
- з смертельним наслідком	-	-	-
3. Втрати працездатності по травматизму, дн. (Ттр)	-	32	49
4. Число захворювань (Nз)	-	20	35
5. Втрати працездатності по захворюванням, дн. (Тзах)	-	180	105
6. Коефіцієнт частоти нещасних випадків (Кчи=N*1000/P),	-	34,188	80,460
7. Коефіцієнт частоти захворювань (Кчз=Тзах/Nз)	-	9000,00	3000,00
8. Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків: Кти=Ттр/Nн	-	8,000	7,000
9. Коефіцієнт тяжкості, захворювань: Ктз=Тзах/Nз	-	9,000	3,000
10. Коефіцієнт втрат робочого часу (Кв=КчКт)	-	273,504	563,218

 

У відповідності із Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку па виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" підприємство відраховує страхові тарифи в Фонд соціального страхування від нещасних випадків в розмірі 0,2 % від сум фактичних витрат на оплату працні найманих працівників у Фонд соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 1,5 % від фонду заробітної плати.

У табл. 4.2 зображено втрати від виробничого травматизму та захворювань у ТОВ "Бровари-Пластмас".

Згідно даних табл. 4.2 зробимо висновок, що у ТОВ "Бровари-Пластмас" встановлено, що затрати, які передбачені на охорону праці протягом 2012-2012 рр. зростали.

Таблиця 4.2

Втрати від виробничого травматизму та захворювань у ТОВ "Бровари-Пластмас" за 2011-2012 рр.

Види втрат	2012 р.	2011 р.	2012 р.
А. Втрати ФСС від н/в
1. Виплачено по лікарняних истках, тис.грн.:	-	3536,8	5607,7
- по виробничому травматизму	-	3536,8	5607,7
- по професійним захворюванням	-	-	-
2. Виплати по інвалідності, тис.грн.	-	-	-
3. Виплати по смертності потерпілого, тис.грн.	-	-	-
Б. Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності
1. Виплачено по лікарняниз листках, тис.грн. - по загальним захворюванням	-	3536,8	5607,7
В. Втрати підприємстві
1. Виплачено по лікарняних листках (5 днів), тис.грн.	-	2098,0	3930,5
- по виробничому травматизму - по загальним захворюванням	- -	2098,0 -	3930,5 -
1. Середньоденна заробітна плата, грн.	-	104,9	112,3
2. Виплати по штрафах, тис.грн.	-	-	-
3. Вартість зіпсованого обладнання, тис.грн.	-	-	-
4. Втрати через недодержання продукції, тис.грн.	19,9	15,6
4а. Загальна вартість валової продукції за рік, тис.грн.	6030,2	7105,5	5271,0
5. Витрати на розслідування нещасного випадку, тис.грн.	-	-	-
6. Страхові тарифи у ФСС, тис.грн.:
- від н/в (0,2 %)	5,8	5,7	6,5
- з тимчасовою втратою працездатності (2,9 %) (з 2012 р. - 1,5 %)	83,5	42,7	48,7
7. Сумарні економічні втрати, тис.грн.	189,9	169,5	180,5
8. Затрати на охорону праці, тис.грн.	31,0	39,0	68,5
9. Річний економічний ефект, тис.грн.	х	-18,6	-79,5

Державна політика України щодо охорони праці виходить з конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя і здоров'я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності. В реалізації цієї політики значну роль має відігравати постійне поліпшення умов і безпеки праці, зменшення рівня травматизму та професійної захворюваності.

З метою покращення умов і безпеки праці у ТОВ "Бровари-Пластмас" слід: поновити документацію з охорони праці; поновити засоби індивідуального захисту.

Отже, очікувані у результаті реформування діяльності ТОВ "Бровари-Пластмас" позитивні зрушення у плані зростання виробництва продукції, - викликають зростання рівня виробничого травматизму і професійних захворювань. Тому, одне із головних завдань кожного керівника підприємства - забезпечити безпечні умови праці для кожного працівника підприємство.

 

4.2 Розрахунок системи загального штучного освітлення

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90 % інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм - бадьорість та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природньо, активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.

Стан освітлення приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробницві стається через погане освітлення. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом. Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам: бути достатнім (відповідним нормі); рівномірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати працюючого; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи. Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує травматизм.

Для освітлення виробничих, службових, побутових приміщень використовують природнє та штучне освітлення.

Природнє освітлення у приміщенні відділу надходить через вікно.

Розрахуємо нормоване значення коефіцієнта природного висвітлення (КПО) для четвертого світлового пояса, у якому розташована Україна (). Значення КПО визначається у відсотках за формулою:

,  (4.1)

де енІІІ − нормоване значення КПО для III світлового поясу (=15 % відповідно СНиП 11-4-79);

m − коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);− коефіцієнт сонячності (т.к. вікна розташовані на південь, то с = 1).

Тоді:

.

Для визначення достатності природного освітлення слід розрахувати фактичне значення КПО виходячи з формули:

,  (4.2)

де Sв - площа усіх вікон у приміщенні, м2;- площа підлоги приміщення, м2;

τз - загальний коефіцієнт світлопроникнення віконного прорізу, приймаємо τз =0.4÷0,5;

r1 − коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

ηо - світлова характеристика вікна;

Кбуд - коефіцієнт, який враховує затемнення вікон іншими будинками (будинків не має, тому приймаємо Кбуд = 1);

Кз - коефіцієнт запасу (Кз = 1,4).

Отже,

.

Оскільки, фактичне значення природного освітлення менше нормованого (0,312<1,35), то природне освітлення в приміщенні недостатнє й необхідні заходи щодо його поліпшення.

Штучне освітлення створюється штучними джерелами світла (лампами накалювання).

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт. Система освітлення − загальна. Отже, нормоване значення освітленості повинне становити не менше 300 люкс (СНиП 11− 4−79 [72]).

Рівень штучного освітлення приміщення складає 305 лк, що повністю відповідає встановленим нормативним значенням.

Освітлення робочої зони нормується ДБН В.2.5-28-2006 "Природне та штучне освітлення. Нормування". Згідно завданням зорової роботи, приміщення відноситься до IV групи, тобто приміщенням, у яких здійснюється розпізнавання об′єктів зорової роботи при фіксованому напрямку лінії зору працюючих на робочу поверхню.

Освітлення робочої поверхні, яке створюється світильниками загального освітлення, повинне складати не менше нормованої ДБН В.2.5-28-2006 для штучного освітлення. Робота у відділі вимагає розпізнавання об′єкту розміром 0,3-0,6 м. Фон робочої поверхні середній, контраст об′єкту розпізнавання з фоном також середній. Звідси слідує, що розряд зорової роботи ІІІ, під розряд "в" та нормоване значення освітлення складає 300 лк. Фактичні значення освітлення дорівнюють 260-290 лк. Це означає, що освітлення робочих місць недостатня та вимагає відповідних заходів.

 

4.3 Пожежна безпека

Приміщення ТОВ "Бровари-Пластмас" не запилене, параметри температури та вологості повітря відповідають нормованим значенням, то його можна класифікувати за ступенем ураження електричним струмом як нормальне приміщення або приміщення без підвищеної небезпеки.

Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 ПК будівля, в якій знаходиться ТОВ "Бровари-Пластмас", по вогнестійкості відноситься до II рівня. Приміщення по пожежній безпеці відноситься до категорії Д, концентратів та вибухонебезпечних парів не виявлено.

Системи електропостачання, монтаж електричного освітлення виконано з урахуванням нормативних документів. Електрообладнання, електропроводи та кабелі відповідають класу зони за ПВЕ (П-ІІа-приміщення, де є тверді горючі речовини, горючий пил і волокна не виділяються) [22].

Можливими причинами пожежі можуть бути:

- коротке замикання в електричній мережі, яка може викликати запалення наявних легкозаймистих речовин;

- загоряння паперу, дерева через необережне поводження з вогнем;

- поширення вогню із сусідніх приміщень.

План евакуації працівників і матеріальних цінностей на випадок пожежі наведено у додатку АА.

У ТОВ "Бровари-Пластмас" існують схематично зображені плани евакуації працівників у разі виникнення небезпеки, перш за все - пожежі. Евакуаційні виходи чітко позначені на плані евакуації та знаходяться в легкодоступних місцях. Кожен з працівників може ознайомитись зі схемами. Наявні шляхи евакуації забезпечують безпечну евакуацію людей і відповідають нормативним вимогам. Схема евакуації на випадок пожежі затверджується керуючим відділення та висить на видному місці, а саме при виході та біля охорони. По шляху евакуації також встановлено аварійні світильники.

Згідно до правил пожежної безпеки будівля ТОВ "Бровари-Пластмас" оснащена всіма необхідними засобами пожежогасіння та протипожежного інвентарю, а також електронною протипожежною системою з датчиками реагуючими на підвищену задимленість, крім цього система пов’язана з центральним пультом управління міської пожежної охорони.

У ТОВ "Бровари-Пластмас" існують наступні види пожежогасіння, а саме: вогнегасники типу ВВ-5, які придатні для гасіння пожежі електрообладнання під напругою до 10000 В (на сходовому майданчику в пожежному крані, в коридорах), пожежні крани з рукавами по 20 м, також у відділах знаходяться вогнегасники на 200 м.

Для забезпечення безпечної евакуації людей з приміщень розрахунковий час евакуації (Tp) не повинен перевищувати необхідний час евакуації (Tнв), тобто:

.    (4.3)

Необхідний час для евакуації для приміщень категорії Д не обмежується.

Розрахунковий час евакуації людей визначається як сума часу руху людського потоку по окремих дільницях шляху:

,   (4.4)

де T1 - час руху людського потоку на першій дільниці;, T3, ... ,Ti - час руху людського потоку на кожному з наступних дільниць шляху, мін.

Що стосується швидкості руху людського потоку на дільницях шляху, то можна визначити в залежності від щільності людського потоку Dn.

,   (4.5)

де Nn - число людей в відділі;- середня площа горизонтальної проекції людини, м2 (в зимовий час f = 0,125 м2, в літній час f = 0,1 м2 ), приймаємо f = 0,125 м2;- довжина дільниці шляху, м;- ширина дільниці шляху, м.

Отримуємо значення Dn та по відповідній таблиці визначаємо швидкість руху людського потоку Vn (м/хв) та інтенсивність руху людського потоку qn (м/хв).

Підраховуємо час руху людського потоку на дільниці шляху, а саме:

,    (4.6)

Інтенсивність руху людського потоку по кожному з дільниць визначаються за такою формулою:

,   (4.7)

де Si, Si-1 - ширина і-го що розглядається і попереднього йому (і-1)-го дільниць шляху в метрах;

qi, qi-1 - інтенсивність руху людського потоку по і-му, що розглядається і попередньому йому (і-1)-му дільницям шляху в м/хв.

Далі розраховуємо час евакуації для планово-економічного відділу ТОВ "Бровари-Пластмас". Для цього необхідно звести початкові дані в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Умови розрахунку часу і шляхи евакуації з будівлі

Дільниця руху людського потоку	Довжина L, м	Ширина S, м
Прохід між робочими місцями в приміщенні	7,3	1,0
Дверний отвір	1,0	1,0
Коридор (1 поверх)	8,5	1,7
Дверний отвір	1,0	1,3
Сходи (вниз)	10,7	1,6
Дверний отвір	1,0	1,3
Коридор-хол	4,0	2,0
Дверний отвір (евакуаційний вихід)	1,0	1,3

Максимальна відстань від найбільш видаленого місця у відділі до евакуаційного виходу становить 34,5 м, що відповідає встановленій нормі.

Визначаємо щільність людського потоку на першій дільниці D1:

 (чол/м2).

По отриманому значенню D1, виходячи з довідкової таблиці, визначаємо V1= 70 м/хв, q1=7 м/хв.

Підрахуємо час руху людського потоку на першій дільниці:

 (хв.)

Швидкість руху людського потоку на дільницях шляху, наступних після першого, приймаємо в залежності від інтенсивності руху людського потоку по кожному з дільниць шляху.

 (м/хв.)

По довідковій таблиці знаходимо V2= 74 (м/хв).

Отже час руху по другій дільниці:

 (хв.)

Далі, згідно показників, а саме: інтенсивності, швидкості та часу руху, визначаємо час евакуації людей при пожежі в ТОВ "Бровари-Пластмас". Розрахунковий час евакуації людей визначається як сума часу руху людського потоку по кожній дільниці шляху. У нашому випадку, така сума становить:

 (хв.)

З вище зазначеного, бачимо, що будівля ТОВ "Бровари-Пластмас", відноситься до категорії Д по пожежобезпеці. Тому, необхідний час евакуації не обмежується.

Таким чином, для запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі передбачена можливість швидкої евакуації людей з приміщення через евакуаційний вихід, який зображений на схемі евакуації (Додаток АА), і являється найбезпечнішим варіантом евакуації службовців ТОВ "Бровари-Пластмас". Наявні шляхи евакуації забезпечують безпечну евакуацію людей і відповідають нормативним вимогам.

Згідно з положенням "Про навчання з питань охорони праці" ДНАОП 0.00-4.12-99 всі посадові особи до початку виконання своїх посадових обов’язків і періодично, один раз у рік, відповідно до наказу керівника управління, або зазначеного графіку, проходять навчання і перевірку знань з охорони праці.

Основними причинами пожеж можуть бути [22]:

невиконання правил пожежної безпеки;

використання пошкоджених або несправних електроприборів;

 виникнення пожежі внаслідок попадання блискавки в будівлю;

несправність електропроводки та електрообладнання, що можуть привести до короткого замикання або пробою ізоляції;

загоряння будівлі внаслідок зовнішніх впливів, тощо.

Висновки до розділу 4

Проведений аналіз свідчить, що рівень шуму у планово-економічному відділі відповідає встановленим нормативам (ГОСТ 12.1.003-83), та складає 60 дБа, що співпадає із таким видом трудової діяльності як адміністративно-керівна діяльність, вимірювальні й аналітичні роботи в лабораторіях

На підприємстві не дуже високий рівень травматизму, так як кількість нещасних випадків коливається від 1 до 2 на рік в той час, як чисельність працівників постійно залишалась близько 580 чоловік. У результаті того, що на підприємстві не дуже високий рівень травматизму, то й коефіцієнт втрат робочого часу не високий.

Приміщення ТОВ "Бровари-Пластмас" не запилене, параметри температури та вологості повітря відповідають нормованим значенням, то його можна класифікувати за ступенем ураження електричним струмом як нормальне приміщення або приміщення без підвищеної небезпеки.

У ТОВ "Бровари-Пластмас" існують схематично зображені плани евакуації працівників у разі виникнення небезпеки, перш за все - пожежі. Евакуаційні виходи чітко позначені на плані евакуації та знаходяться в легкодоступних місцях. Кожен з працівників може ознайомитись зі схемами. Наявні шляхи евакуації забезпечують безпечну евакуацію людей і відповідають нормативним вимогам. Схема евакуації на випадок пожежі затверджується керуючим відділення та висить на видному місці, а саме при виході та біля охорони. По шляху евакуації також встановлено аварійні світильники.

ТОВ "Бровари-Пластмас" приділяється достатня увага створенню комфортних, безпечних та нешкідливих умов праці. У планово-економічному відділі працівники дотримуються санітарно-гігієничних норм, правил електробезпеки, основних норм пожежної безпеки.

Варто підкреслити також, що в ТОВ "Бровари-Пластмас" існує два евакуаційні виходи з приміщення відділення без чого, у разі виникнення непередбачуваних обставин, а саме - пожежі, неможливо забезпечити, безпечну евакуацію людей протягом потрібного часу.

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Проведене дослідження у дипломній роботі дає змогу зробити наступні висновки:

Фінансова криза підприємства є однією з найбільш серйозних форм порушення його фінансової рівноваги, що циклічно виникає впродовж його життєвого циклу під впливом різноманітних чинників протиріччя між фактичним станом його фінансового потенціалу і необхідним обсягом фінансових потреб, несе найбільш небезпечні потенційні загрози його функціонуванню.

Діяльність підприємства має бути ефективною, а його фінансовий стан - стійким, щоб за рахунок власних коштів формувати власні активи, не допускати необґрунтованої дебіторської та кредиторської заборгованості, вчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями. Однак, економічна криза в Україні призводить до погіршення фінансового стану багатьох підприємств: збільшення кількості збиткових підприємств, дебіторської та кредиторської заборгованості, затримки або невчасного виконання платіжних зобов'язань, тобто створюються умови для банкрутства підприємств.

І у зарубіжній, і у вітчизняній практиці вже існує багато методів визначення ймовірності настання банкрутства підприємства, як окремі показники, так і моделі факторів з ваговими коефіцієнтами. Проте факторні моделі, що пропонуються науковцями інших країн, не завжди придатні для використання в економічних умовах України, через надмірний податковий важіль; більший вплив на господарсько-фінансовий стан підприємств внутрішніх факторів, а ніж зовнішніх; відмінність в бухгалтерському обліку та звітності та ін.

Взагалі, фінансова криза характеризується джерелами виникнення, видом кризи і стадією її розвитку. Вчасна ідентифікація цих ознак дає змогу правильно діагностувати фінансову неспроможність та розробити ефективних оздоровчих заходів. Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної та своєчасної реакції на неї.

Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Бровари-Пластмас" засвідчив, що овно є неплатоспроможним та нерентабельним.

Порівнюючи тенденцію зміни доходів та витрат ТОВ "Бровари-Пластмас" відмічаємо деяке перевищення темпів зростання доходів разом із темпами зростання витрат і відрахувань, що у подальшому може негативно позначитися на діяльності підприємства.

Ідентифікація глибини фінансової кризи на підприємстві на основі вітчизняного досвіду засвідчила, що за моделлю Методичних рекомендацій у ТОВ "Бровари-Пластмас" наявна поточна неплатоспроможність. За моделлю Іркутської державної економічної академії та моделлю Терещенко О.О. підприємство має стабільний фінансовий стан.

Аналіз кризового стану підприємства на основі зарубіжних методик засвідчив, що значення Z-показників в усіх побудованих моделях свідчить про нестійкий фінансовий стан підприємства і високу ймовірність його банкрутства, тому слід розробити заходи щодо відновлення фінансової стійкості підприємства.

Основними заходами з подолання фінансової кризи на підприємстві:

визначення оптимального розміру замовлення товарних запасів та моменту їх поновлення;

реалізація послуг, які користуються невеликим попитом за нижчою ціною;

використання усіх можливих шляхів для прискорення надходжень грошових коштів;

направлення рахунків клієнтам раніше, ніж завжди практикується;

надання більш продовжених строків кредиту, оскільки строки кредиту мають пряме відношення до затрат і доходу, пов’язаних з дебіторською заборгованістю;

замість повної оплати рахунку здійснення часткових платежів, запросивши додаткову інформацію щодо рахунку-фактури у продавця перед її оплатою;

використання таких форм забезпечення повернення боргу, як застава, страхування, гарантії банку та гарантії третіх осіб тощо;

оптимізація потоку грошових засобів;

удосконалення політики управління товарно-матеріальними запасами;

проведення реструктуризації.

Згідно проведеного аналізу умов праці у планово-економічному відділі ТОВ "Бровари-Пластмас" слід зазначити, що умови роботи майже повністю співпадають з оптимальними умовами праці, що їх встановлено низкою нормативно-правових актів, які регулюють галузь охорони праці.

Відділ забезпечено всією необхідною технікою, пожежна безпека дотримана, приміщення відносить до приміщень із низькою ймовірністю ураження струмом, шум у приміщення не перевищує встановлених нормативів, те ж саме стосується й напруженості електростатичного поля, неіонізуючого електромагнітного випромінювання та рентгенівського випромінювання.

За результатами аналізу стан гігієни праці у відділенні відповідає необхідним нормам, техніка безпеки та пожежна профілактика в приміщенні задовольняє вимогам, що пред’являються.

Однак поруч з цим існують декілька недоліків. До них можна віднести організаційні питання, порушення трудової та виробничої дисципліни.

Проведений аналіз свідчить, що у ТОВ "Бровари-Пластмас" приділяється достатня увага створенню безпечних та нешкідливих умов праці: дотримані санітарно-гігієничні норми, норми електробезпеки, основні норми пожежної безпеки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.       Конституція України. - К.: Юридична література, 1996. - 50 с.

2.       Цивільний кодекс України: Офіційний текст. - К.: Вид-во Європейського університету, 2004. - 473 с.

3.       Господарський кодекс України: Офіційний текст. - К.: Вид-во Європейського університету, 2004. - 256 с.

4.       Інструкція "Про застосування Плану рахунків ухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" N 291 від 30.11.99

5.       Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" від 14 жовтня 2010 року N 1238.

6.       Абрютина М.С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие / М.С. Абрютина, А.В. Грачев. - М.: Дело и Сервис, 2007. - 256 с.

7.       Азрилиян <#"705125.files/image069.jpg">

Додаток А

					Коди
			Дата		01.01.2011
Підприємство	ТОВ "Бровари-Пластмас"		за ЄДРПОУ
Територія	Полтавська		за КОАТУУ
Форма власності			за КФВ
Орган державного управління			за СПОДУ
Галузь			за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності			за КВЕД
Одиниця виміру:	тис. грн.		Контрольна сума
Адреса:
	БAЛAНС
	на 31.12.2010 р.
		Форма N 1		Код за ДКУД		1801001

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	8,5	16,4
первісна вартість	011	12,8	20,8
накопичена амортизація	012	4,3	4,4
Незавершене будівництво	020	180,6	198,5
Основні засоби:
залишкова вартість	030	14061,4	14234,8
первісна вартість	031	32052,4	33664,4
знос	032	17991,0	19429,6
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060	10,7	5,5
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом I	080	14261,2	14455,2
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	3323,2	2690,5
тварини на вирощуванніта відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	380,4	706,6
готова продукція	130	776,9	600,9
товари	140	713,2	1017,3
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	1728,5	2490,9
первісна вартість	161	1728,5	2490,9
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	25,2	28,9
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	2262,4	2240,7
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:		2144,7	1450,8
в національній валюті	230
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250	1,2	1,0
Усього за розділом II	260	11355,7	11227,6
III. Витрати майбутніх періодів	270	91,2	115,6
Баланс	280	25708,1	25798,4

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300
Пайовий капітал	310	4619,7	4505,3
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	14520,9	14348,6
Резервний капітал	340	158,2	1302,7
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	2991,8	1551,8
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом I	380	22290,6	21708,4
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом II	430
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом III	480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2129,7	2282,2
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	239,5	606,3
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	242,6	317,6
з оплати праці	580	774,8	877,0
з учасниками	590	14,9	0,7
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	15,0	6,2
Усього за розділом IV	620	3417,5	4090,0
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	25708,1	25798,4

Додаток В

				КОДИ
Підприємство	ТОВ "Бровари-Пластмас"		Дата	01.01.2011
			за ЄДРПОУ
			за КОАТУУ
Територія			за КФВ
Орган державного управління			за СПОДУ
			за ЗКГНГ
Галузь			за КВЕД
Вид економічної діяльності			Контрольна сума
Одиниця виміру:	тис. грн.
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
за 2010 р.
		Форма N 2	Код за ДКУД	1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	78792,1	70614,8
Податок на додану вартість	015	13117,6	11909,7
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з доходу	030	72,2	50,1
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	65602,3	58655,0
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	48538,6	43509,1
Валовий:
прибуток	050	17063,7	15145,9
збиток	055
Інші операційні доходи	060	1756,3	1023,0
Адміністративні витрати	070	5119,8	4475,1
Витрати на збут	080	9308,4	6923,2
Інші операційні витрати	090	2538,6	1914,3
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	1853,2	2856,3
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	46,0	56,2
Інші доходи	130	461,5	389,1
Фінансові витрати	140		4,7
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	143,4	117,5
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	2217,3	3179,4
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	810,8	994,9
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	185
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	1406,5	2184,5
збиток	195
Надзвичайні:
доходи	200
витрати	205	1,2
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
прибуток	220	1405,3	2184,5
збиток	225

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	35852,2	33731,6
Витрати на оплату праці	240	13650,2	10765,6
Відрахування на соціальні заходи	250	5285,4	4009,6
Амортизація	260	1949,9	1767,9
Інші операційні витрати	270	1914,2	1696,0
Разом	280	58651,9	51970,7

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	320
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	330
Дивіденди на одну просту акцію	340

Підприємство	ТОВ "Бровари-Пластмас"	Дата	2012-02-28
		за ЄДРПОУ
		за КОАТУУ
Територія		за КФВ
Форма власності		за СПОДУ
Орган державного управління		за ЗКГНГ
		за КВЕД
Галузь		Контрольна сума
Вид економічної діяльності
Одиниця виміру:	тис. грн.
Адреса
БAЛAНС
на 31.12.2011 р.
	Форма N 1	Код за ДКУД	1801001

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	16,4	10
первісна вартість	011	20,8	21
накопичена амортизація	012	4,4	11
Незавершене будівництво	020	198,5	961
Основні засоби:
залишкова вартість	030	14234,8	13273
первісна вартість	031	33664,4	34392
знос	032	19429,6	21119
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060	5,5	38
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом I	080	14455,2	14282
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	2690,5	2624
тварини на вирощуванніта відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	706,6	321
готова продукція	130	600,9	364
товари	140	1017,3	1068
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	2490,9	3841
первісна вартість	161	2490,9	3841
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	28,9	60
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	2240,7	2541
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:		1450,8	1225
в національній валюті	230
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250	1,0	1
Усього за розділом II	260	11227,6	12045
III. Витрати майбутніх періодів	270	115,6	109
Баланс	280	25798,4	26436

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300
Пайовий капітал	310	4505,3	4434
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	14348,6	14245
Резервний капітал	340	1302,7	1303
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	1551,8	425
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом I	380	21708,4	20407
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом II	430
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом III	480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2282,2	3971
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	606,3	768
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	317,6	368
з оплати праці	580	877,0	908
з учасниками	590	0,7	7
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	6,2	7
Усього за розділом IV	620	4090,0	6029
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	25798,4	26436

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за 2011 р.

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	94304,0	78792,1
Податок на додану вартість	015	15717	13117,6
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з доходу	030	80	72,2
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	78507	65602,3
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	61307	48538,6
Валовий:
прибуток	050	17200	17063,7
збиток	055
Інші операційні доходи	060	1200	1756,3
Адміністративні витрати	070	5473	5119,8
Витрати на збут	080	11313	9308,4
Інші операційні витрати	090	2441	2538,6
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100		1853,2
збиток	105	827
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	4	46,0
Інші доходи	130	278	461,5
Фінансові витрати	140	24
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	22	143,4
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170		2217,3
збиток	175	591
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	304	810,8
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	185
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190		1406,5
збиток	195	895
Надзвичайні:
доходи	200	9
витрати	205	9	1,2	210
Чистий:
прибуток	220		1405,3
збиток	225	895

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	47762	35852,2
Витрати на оплату праці	240	14742	13650,2
Відрахування на соціальні заходи	250	5511	5285,4
Амортизація	260	1938	1949,9
Інші операційні витрати	270	2493	1914,2
Разом	280	72446	58651,9

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	320
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	330
Дивіденди на одну просту акцію	340

Підприємство	ТОВ "Бровари-Пластмас"	Дата	2013-02-28
		за ЄДРПОУ
		за КОАТУУ
Територія		за КФВ
Форма власності		за СПОДУ
Орган державного управління		за ЗКГНГ
		за КВЕД
Галузь		Контрольна сума
Вид економічної діяльності
Одиниця виміру:	тис. грн.
Адреса
БAЛAНС
на 31.12.2012 р.
	Форма N 1	Код за ДКУД	1801001

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	10	5
первісна вартість	011	21	20
накопичена амортизація	012	11	15
Незавершене будівництво	020	961	48
Основні засоби:
залишкова вартість	030	13273	13507
первісна вартість	031	34392	35833
знос	032	21119	22326
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060	38	40
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом I	080	14282	13600
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	2624	2767
тварини на вирощуванніта відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	321	437
готова продукція	130	364	665
товари	140	1068	944
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	3841	2223
первісна вартість	161	3841	2223
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	60	46
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	2541	2491
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:		1225	386
в національній валюті	230
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250	1
Усього за розділом II	260	12045	9959
III. Витрати майбутніх періодів	270	109	97
Баланс	280	26436	23656

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300
Пайовий капітал	310	4434	4434
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	14245	13921
Резервний капітал	340	1303	1035
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	425	481
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом I	380	20407	18989
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом II	430
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом III	480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500		98
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	3971	3495
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	768	255
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	368	196
з оплати праці	580	908	694
з учасниками	590	7	6
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	7	3
Усього за розділом IV	620	6029	4747
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	26436	23656

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за 2012 р.

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4	010	69996	94304,0
Податок на додану вартість	015	11666	15717
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з доходу	030		80
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	58330	78507
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	45056	61307
Валовий:
прибуток	050	13274	17200
збиток	055
Інші операційні доходи	060	1175	1200
Адміністративні витрати	070	4466	5473
Витрати на збут	080	9435	11313
Інші операційні витрати	090	1745	2441
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100
збиток	105	1197	827
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	1	4
Інші доходи	130	72	278
Фінансові витрати	140	77	24
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	18	22
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170
збиток	175	1219	591
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180		304
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	185
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190
збиток	195	1219	895
Надзвичайні:
доходи	200		9
витрати	205		9
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
прибуток	220
збиток	225	1219	895

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	41294	47762
Витрати на оплату праці	240	11230	14742
Відрахування на соціальні заходи	250	4089	5511
Амортизація	260	1336	1938
Інші операційні витрати	270	2451	2493
Разом	280	60400	72446

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	320
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	330
Дивіденди на одну просту акцію	340