Літературна освіта школярів на уроках читання у початковій школі

КУРСОВА РОБОТА

з методики викладання української мови:

Літературна освіта школярів на уроках читання у початковій школі

Зміст

Вступ

Основна частина

1. Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів

2. Вимоги програми з читання для учнів початкової школи

Практична частина

Тема: Українська народна казка "Лисичка та журавель".2 клас

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в суспільстві, протистояти негативним обставинам, знаходити позитивні виходи зі складних життєвих ситуацій, вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Але суспільна потреба у вихованні людини, яка творчо мислить, не знаходить повного відображення у шкільній практиці. Тому виховання творчої особистості, людини з творчим мисленням має особливу актуальність.

Я обрала цю тему тому, що літературна освіта школярів яку вони здобувають на уроках читання у початковій школі відіграє надзвичайну роль у формуванні особистості дітей. Головна мета шкільної літературної освіти - навчити учнів самостійно поціновувати твори, визначати в літературному потоці ті з них, що є вартісними в естетичному плані. Опираючись на свій досвід, я можу сказати що виховне та навчальне значення художнє слово матиме тільки тоді, коли педагогічно правильно буде організовано сам урок читання, дібрані ефективні засоби, методи та прийоми навчання і виховання. При цьому учитель завжди повинен прагнути до поглиблення своїх знань, удосконалення умінь та навичок, до самоосвіти. Отже, ще й бажання більш детально поглибити свої знання, удосконалити уміння спонукало мене до вибору даної теми курсової роботи.

У процесі модернізації початкової освіти, запровадження в ній компетентнісного підходу відбувається методологічна перебудова навчального процесу на принципах гуманізації та демократизації, спрямування його на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них основних компетенцій.

Вагома роль у розвитку і вихованні особистості молодшого школяра належить навчальному предмету "Читання”, який є складовою освітньої галузі "Мови і літератури”. Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів із дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської та тематичної різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей, що передбачає формування у молодших школярів літературознавчої компетенції як основи літературного розвитку

Навчальні дисципліни, що забезпечують літературну освіту в школі, покликані на кращих зразках красного письменства сформувати особистість творчу, вільну, духовно багату, самостійно мислячу, із широким світоглядом, зі стійкими моральними принципами.

Основне завдання сучасної літературної освіти - це формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.

Читання - один із основних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності школярів, важливий засіб формування творчої особистості.

Навчальний предмет "Читання" - потужний засіб виховного і розвивального впливу на особистість дитини. Він залучає молодших школярів до скарбниці духовності: культури, літературних надбань українського народу та народів світу, сприяє моральному, етичному та естетичному розвитку. Поряд із цим на всіх уроках читання відбувається систематична, комплексна робота з формування в учнів усіх складових повноцінної читацької навички, уміння працювати з текстом, з розвитку зв'язного мовлення.

Відповідно до мети і завдань курсу "Читання" виокремлено змістові лінії Державного стандарту з читання: коло читання, розвиток навички читання, літературознавча пропедевтика, розвиток умінь аналізувати та розуміти зміст літературного твору (практично), розвиток навичок самостійно працювати з книжкою, розвиток творчої діяльності школярів на основі прочитаного, що здійснюється завдяки умінню вносити доповнення і зміни до тексту, створювати свої варіанти розвитку сюжету твору, різні види творчого переказу, відтворювати в уяві картини життя, художні образи, зображені письменником; стимулювання самовираження особистості дитини у літературній творчості реалізується умінням складати твори-мініатюри, художні описи за спостереженнями в природі, на основі побаченого, загадки, лічилки, казки, вірші, художні оповідання тощо, колективно та індивідуально інсценізувати художні твори, життєві ситуації.

Методична реалізація змісту курсу "Читання" потребує гнучкого підходу до визначення мети, структури уроків, добору методів і прийомів організації читацької діяльності молодших школярів. Урізноманітнення змісту та форм навчального матеріалу підвищує ефективність навчання, а також сприяє вихованню творчої особистості. Учень щоденно повинен спостерігати творче ставлення з боку вчителя. За цієї умови він буде постійно навчатися творчості, в нього сформується особисте ставлення до знань, він прагнутиме самостійності в оцінюванні фактів життя й морально-етичних цінностей, вчитиметься відстоювати свою позицію.

Актуальність і нагальна потреба в розробленні ефективної літературної освіти на уроках читання у початковій школі зумовили вибір теми: "Літературна освіта на уроках читання у початковій школі”.

Об’єкт дослідження - уроки читання у початковій школі.

Предмет - педагогічні умови здійснення літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Мета дослідження - дослідити педагогічні умови здійснення літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Виходячи з визначення мети даної роботи, ставимо перед собою завдання дослідження, які необхідно виконати:

здійснити наукове обґрунтування літературної освіти на уроках читання у початковій школі;

літературна освіта початкова школа

вивчити закономірності формування дитини-читача в сучасній початковій школі;

визначити педагогічні умови літературної освіти на пропедевтичному етапі;

проаналізувати методичну реалізацію змістового компонента літературної освіти молодших школярів;

з’ясувати умови формування читацького кругозору учнів початкових класів.

Методи дослідження: теоретичні: теоретичний аналіз проблеми на підставі вивчення педагогічної літератури, директивних матеріалів органів освіти, навчальних планів і програм, досвіду роботи вчителів шкіл; емпіричні: моделювання комплексу умов, форм і методів підвищення ефективності літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Для того, щоб обґрунтувати актуальність обраної теми, було проаналізовано державні нормативні документи, у яких йде мова про літературну освіту у такій послідовності:

·        Конституція України;

·        Закон України "Про освіту”;

·        Національна доктрина розвитку освіти (Указ Президента України).

·        Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України);

·        Концепція літературної освіти (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України);

Актуальність обраної теми полягає у тому, що за новою структурою народної освіти, навчання здійснюється з 6 років й відпрацьована методика у трирічній початковій школі не є ефективною і тому важливим є модернізація початкової освіти, зокрема, літературної освіти на уроках читання у початковій школі.

Конституція України

У статті 10. зазначається: "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”.

У статті 11. сказано: "Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України”.

У статті 12. стверджується: "Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави”.

У ІІ розділі Конституції України про "Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, а саме в ст.23 сказано "Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості”.

Закон України "Про освіту”

У Преамбулі Закону України "Про освіту” зазначається:

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

У Статті 6. сказано, що основними принципами освіти в Україні серед інших є: рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями.

Національна доктрина розвитку освіти

Національна доктрина розвитку освіти (далі - Національна доктрина) визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію і основні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття.

Таким чином, "мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти”.

Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; розширення україномовного освітнього простору;

Держава повинна забезпечувати:

виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється;

збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, а також до історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин;

виховання людини демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу.

У розділі ІІІ про національний характер освіти і національне виховання стверджується, що освіта має гуманістичний характер і грунтується на культурно-історичних цінностях Українського народу, його традиціях і духовності. Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури Українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями.

Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України)

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Метою освітньої галузі "Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.

Метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;

формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;

розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

розвиток творчої літературної діяльності школярів;

виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.

З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.

Концепція літературної освіти (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України)

Вивчення літератури в 11-річній школі має забезпечити розв’язання таких завдань:

прилучення учнів до найкращих здобутків українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні;

підвищення рівня загальної культури школярів;

формування у дітей стійкого інтересу до читання, естетичного смаку учнів, здатності розрізняти й оцінювати художні явища, протистояти низьковартісній масовій культурі;

розкриття учням різноманітних функцій літератури - пізнавальної, естетичної, виховної, гедоністичної;

оволодіння змістом художніх творів, усвідомлення їх місця в літературному процесі й розвитку національних культур;

засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури в Україні та в інших країнах;

розуміння школярами літератури як мистецтва слова і як складової духовної культури людства;

формування в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення;

розвиток естетичних емоцій та почуттів, зв’язного мовлення, вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки;

сприяння моральному самовизначенню молодої людини, виробленню в неї активної життєвої позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку, духовного самовдосконалення.

Структура літературної освіти відзначається послідовністю, наступністю й поступовим збагаченням знань, розвитком умінь і навичок дітей: пропедевтичний етап літературної освіти: (дитячий садок) - початкова школа (1-4 класи).

Основна частина

1. Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів

Окремі аспекти порушеної проблеми розвитку читацьких інтересів школярів відображені в наукових працях М. Вашуленка, Л. Виготського, Н. Волошиної, Т. Донченко, О. Савченко, Н. Скрипченко, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін. У роботах цих авторів читання розглядається як засіб активізації пізнання учнів, обґрунтовуються основні вимоги до читання як одного з видів мовленнєвої діяльності, визначається роль виразного читання, позакласного читання у розвитку інтересу до книги, читацької самостійності, розкриваються особливості сприймання прочитаного тексту, шляхи виховання юних читачів і т. ін.

Читацький інтерес - форма вияву пізнавальної потреби, що спрямовує особистість на усвідомлення цілей читання (як одного з видів мовленнєвої діяльності), а це, у свою чергу, сприяє ознайомленню з новими для учня художніми чи науковими книгами, спонукає до свідомої діяльності з книжковою продукцією. З огляду на сказане, читацький інтерес - важливий чинник формування духовно багатої мовної особистості.

Інтерес до читання, з одного боку, є складним психічним утворенням, що характеризується ситуативною чи стійкою мотивацією, скерованістю уваги, емоційно-пізнавальною активністю, а з іншого - формою вияву задоволення читацькою діяльністю.

Логічно серед показників читацьких інтересів у школярів можна виділити наявність внутрішніх мотивів, які спонукають учня до читання літератури, потреб і здібностей читати книжки за власними уподобаннями, уважне й зацікавлене ставлення до книжкової продукції, знання крилатих висловів, широкий читацький кругозір.

Я вважаю, що поняття "інтерес" є основною умовою розвитку людини, складним комплексом психічних процесів (емоційних та інтелектуальних), які спонукають її до свідомої діяльності. Ураховуючи це, у виробленні читацьких інтересів на заняттях з мови потрібно спиратися на модель особистісно орієнтованих технологій, спрямованих на розвиток не лише логічного мислення (лівої півкулі головного мозку), а й образного (правої півкулі головного мозку), власне, такий двопівкульний підхід до навчання української мови використовується в практиці нечасто, відтак учні не читають книжок (особливо класичну літературу), не можуть повною мірою адекватно сприйняти підтекстову інформацію художніх фрагментів, це, у свою чергу, є однією з причин того, що багато школярів виявляють пізнавальну інертність, байдужість, мають недостатній рівень мовленнєвого розвитку, відчувають труднощі у висловленні власної думки, у творчому вживанні мовних засобів залежно від типу, стилю мовлення.

Цілісний підхід до розвитку читацьких інтересів передбачає комплексний вплив на взаємопов’язані психічні процеси учня (мислення, мовлення, сприймання, пам’ять, увагу, уявлення) за допомогою мистецтва слова. Такий шлях потребує опори на зв’язок свідомого та інтуїтивного в навчанні, викликає бажання пізнати нову інформацію, активізує мовленнєво-мислительну діяльність, розвиває чуття мови, стилю, що так необхідно для становлення мовної особистості.

Велика роль в організації розвитку читацьких інтересів у підростаючого покоління відводиться професіоналізму, методично-технологічній майстерності вчителя-словесника. Його завдання - зробити читання улюбленим заняттям учнів. Для розв’язання цього завдання потрібно спиратися на такі положення:

успіх у формуванні інтересу до читання значною мірою залежить від реалізації мовно-літературних зв’язків на аспектних уроках мови та від міжпредметної інтеграції на заняттях з розвитку зв’язного мовлення;

існує пряма залежність між начитаністю учня і рівнем його інтелектуального та духовного розвитку; задоволення читацької цікавості

викликає нові інтереси до читання книжок відповідно веде до розширення кола пізнавальних, емоційних потреб та більш високого рівня навчально-предметної діяльності;

шлях до формування стійкого, ініціативного інтересу до читання лежить через пробудження епізодичного, ситуативного інтересу до книжки в процесі навчання мови;

без розуміння змісту тексту не може бути інтересу до читання (сприймання тексту з формально-граматичного погляду веде за собою однобічний розвиток мовленнєво-мислительної діяльності), відповідно в роботі з текстом важливо застосовувати дидактичну стратегію "від змісту - до форми", що ґрунтується на прийнятому в сучасному мовознавстві положенні про "примат мовного змісту над формою"; при цьому тематика текстового дидактичного матеріалу має викликати зацікавленість у школярів;

дидактичний матеріал для аспектних уроків мови та уроків з розвитку мовлення має утверджувати загальнолюдські і національні цінності, відображати історико-культурний досвід рідного народу та людства в цілому, носити розвивальний характер, що сприяє активізації мовленнєво-мислительної діяльності учнів;

з’ясування рівня читацьких інтересів передусім визначається їх тематично-змістовим характером і значущістю для учнів; характер читацьких інтересів впливає на розвиток цілеспрямованої читацької активності учнів, пізнання навколишнього світу, сприяє збагаченню не лише активного і пасивного словника учнів, а й життєвого досвіду.

Аналіз переддипломної практики свідчить про те, що реалізація зовнішніх і внутрішніх резервів розвитку читацьких інтересів учнів забезпечується такими лінгводидактичними умовами:

поетапне формування інтересу до книжки з урахуванням принципів доступності, наступності і послідовності в процесі навчання мови;

використання в шкільному курсі мови художніх літературних джерел як дієвого засобу підвищення інтересу до книжки;

застосування в рамках шкільної мовної освіти різних видів навчально-пізнавальної діяльності, спрямованих на вироблення читацьких інтересів учнів;

створення емоційного підтексту уроків шляхом використання поряд із художніми текстами інших видів мистецтв, цікавих матеріалів (коротких довідок) про їхніх авторів;

використання шкільним мовником елементів випереджувального навчання, пов’язаного з формуванням як ситуативного, так і стійкого інтересу до читання;

поєднання системно-описового, функціонально-стилістичного, комунікативно-діяльнісного підходів до аналізу дидактичного тексту в навчанні української мови;

застосування різних педагогічних технологій (ігрового, інтегрованого, кооперованого, проектного, інформаційно-комп’ютерного навчання та ін.) на основі координації традиційних та інноваційних методів навчання з метою зацікавити учнів до читання;

заохочення дітей шляхом визнання й озвучення вчителем їхніх успіхів у читанні, роботі з книжкою.

Потрібно особливо підкреслити, що ефективність вироблення читацьких інтересів зумовлюється комплексним підходом до створення зазначених умов.

Урахування вищеназваних положень та умов ставить перед шкільним мовником серйозні вимоги до організації навчального процесу:

індивідуальний підхід до формування читацьких інтересів учнів, з’ясування ставлення дітей до книжки, вивчення особливостей їхніх читацьких художніх та наукових потреб (широти читацького кругозору);

володіння вчителем технікою виразного читання та вироблення в учнів навичок виразного читання;

добір високохудожніх текстів як джерела пізнавальної інформації та естетичної насолоди для аналітичної роботи;

розроблення принципів і критеріїв відбору книжок для читання в різних класах початкової школи;

розроблення внутрішньопредметних технологій, спрямованих на вироблення інтересу до книжки у контексті рідномовної освіти;

запровадження системного підходу до організації роботи над розвитком читацьких інтересів учнів;

урахування на заняттях з мови різновидів та рівнів сприймання школярами тексту;

формування в дітей особистісного ставлення до прочитаного;

забезпечення контролю за читацькою діяльністю учнів.

Як уже зазначено, успіх у формуванні зацікавленості до читання певною мірою визначається використанням сукупності навчальних технологій. Для їх проектування велике теоретичне та практичне значення має педагогічний досвід В. Сухомлинського. Педагог-гуманіст довів, що характер навчання учнів залежить від рівня їхньої начитаності. Учений-практик образно пояснював: "Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Воно відкривається перед дитиною лише тоді, коли поряд з читанням, одночасно з ним і навіть раніше, ніж вперше розкрита книжка, починається копітка робота над словом, яка повинна охоплювати всі сфери активної діяльності, духовного життя дітей - працю, гру, спілкування з природою, музику, творчість". По суті, йдеться про технологію інтегрованого навчання, хоч педагог і не називав цього терміну, широко вживаного в наш час.

Система роботи з книжкою в Павлиській школі включала вивчення читацьких інтересів учнів (за допомогою спостереження, бесід, аналізу читацьких формулярів, читацьких автобіографій) з подальшим їх розвитком шляхом використання таких форм і методів: організація свята книжки і рідного слова, літературних виставок, створення Кімнати казки; читання вголос як спосіб прилучення учнів до книжки, перегляд і коментування ілюстрацій до книжки, художня розповідь, складання учнями відгуків, анотацій на прочитані книжки та ін.В. Сухомлинський радив пробуджувати в учнів інтерес до читання наукової літератури шляхом вкраплення в навчальних процес позапрограмної інформації.

Нині життя вимагає не лише пошуку окремих методів для посилення в учнів інтересу до читання, а й інтенсивного розроблення та впровадження відповідних ефективних технологій.

З метою вивчення читацьких інтересів молодших школярів та їх батьків, рівня їх читацької культури, місця книги в їхньому житті, виявлення впливу школи на розвиток читацької самостійності учнів молодшого шкільного віку доцільно використовувати бесіди, анкети, експерименту, спостереження тощо.

Результати досліджень науковців свідчать про те, що лише частина дітей (38%) читає багато, вважає читання своїм улюбленим заняттям. Творами, що викликають особливий інтерес, залишаються казки (2-3 кл.), оповідання (4 кл.). Менше молодші школярі захоплюються поезією, низьким виявився інтерес до науково-пізнавальної літератури. Тривогу викликає те, що значна частина учнів на запитання "Чим ти любиш займатися у вільний час?" відповідала: "Дивитись телевізор", причому перегляд телепередач займає в середньому 2-2,5 години в день.25% опитуваних учнів у вільний час "гуляють".

У значної частини школярів (23%) відсутня елементарна бібліографічна грамотність. Цей недолік проявився в неуважності до авторів прочитаних творів, у неточності передачі назви книги, в невмінні самостійно вибрати книгу за її основними ознаками. Оскільки чітка система читання відсутня, багато учнів при виборі літератури для позакласного читання керується випадковими порадами або вибирає навмання книгу. Так, за порадою вчителя вибирають книги лише 33% опитаних, за порадою бібліотекаря - 21%. Судження школярів про прочитану книгу часто виявляються стандартними, позбавленими почуття, особистісного ставлення. Відставання емоційності, культури почуттів від рівня інтелектуального розвитку проявляються досить часто у процесі опитування. Тим часом відомо, що знання, не зігріті почуттям, творчо не перероблені, залишаються холодними, мертвими знаннями й на духовність особистості не впливають. Звідси висновок: у таких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання, яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим.

Анкетування, проведене серед батьків, на жаль, теж не залишає оптимістичного враження, приводить до сумних роздумів. Не всі батьки розуміють, що інтерес до книги, перші читацькі навички закладаються саме в сім'ї, вони не надають серйозного значення розвитку дитини таким могутнім засобом впливу, як книга. Нерідко, перевіряючи щоденник, навіть сумлінні батьки не цікавляться тим, що читає син чи донька, чи є дитина читачем бібліотеки. Предметом нашого дослідження стало й те, що і як читають самі батьки. В результаті опитувань виявилось, що лише 39% опитаних читають регулярно, решта - від випадку до випадку або зовсім не читають.77% опитаних читають в основному пригодницькі та детективні твори; українська та зарубіжна класика, а також сучасні твори з глибокою соціальною тематикою поступаються розважальним жанрам. Зрозуміло, що невміння дорослих по-справжньому читати і сприймати прочитане, невміння вибрати книгу для читання - це багато в чому результат слабкого керівництва читанням у дитячі та юнацькі роки. З другого боку, за таких умов учителям важко зараз сподіватися на реальну допомогу батьків у справі формування читацької самостійності школярів. Звичайно, в ситуації, що склалася, є свої об'єктивні причини. У тих складних економічних умовах, у яких знаходиться наша держава, батькам часто не до читання. Однак навіть незначний вільний час, який мають дорослі, часто витрачається непродуктивно. У книги, яка довго була основним джерелом інформації та популярним засобом дозвілля, з'явились могутні суперники. Ними стали телебачення, відео. Біля телевізора проводять більшу частину вільного часу батьки, тут же й діти, часто без розбору, дивляться всі передачі підряд.

Так книга поволі відсувається на задній план. Тим часом постійне спілкування з книгою є не тільки благородною звичкою, що відрізняє культурну людину, але й гострою соціальною необхідністю, що диктується самим життям. Ніякий навчальний заклад не в змозі дати всеохоплюючих знань. Одержані в школі чи іншому навчальному закладі знання з часом задавнюються й мають бути оновленими найбільшою мірою за допомогою книги. Крім того, будучи могутнім засобом виховання, література розкриває складний світ явищ і людських почуттів, збагачує досвідом минулого, сприяє розвиткові високих духовних якостей. Начитана людина, як правило, виділяється багатством і мови, і мислення.

На наше переконання, втрату зв’язків із книгою в ранньому віці неможливо компенсувати в майбутньому. Маленький читач лише вступає в життя, у нього ще немає життєвого досвіду, і книга для нього є невичерпним джерелом відомостей, у ній він знаходить відповідь на свої незліченні "чому?". Книги, прочитані в дитинстві, часто запам'ятовуються на все життя, впливають на подальший розвиток, на світосприймання, виробляють певні норми поведінки.

Ось чому важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Саме дорослі повинні свідомо й цілеспрямовано виховувати в дитині інтерес до читання, починаючи з сім'ї, дитячого садка, молодших класів. Сучасні психолого-педагогічні дослідження підтверджують особливе значення ранніх періодів дитинства для формування людини. Психологічні новоутворення, що виникають на ранніх вікових ступенях, мають непересічне значення для всестороннього розвитку індивіда, вносять особливий, неповторний вклад у формування людської особистості.

Вирішальне значення для успішного розвитку інтересу учнів до творів словесного мистецтва має постановка викладання літератури як шкільного предмета, успішного засвоєння навчального матеріалу. Чим повніше засвоює школяр історико- <#"698664.files/image001.gif">

         Дуже добре ви попрацювали!

4. Читання казки вчителем.

Куди запрошували лисичка та журавель один одного? (на гостини)

5. Самостійне читання казки учнями.

Прочитайте уважно і скажіть, які страви готували приятелі один одному? Чому саме ці страви?

6. Інтерактивна вправа "Мікрофон"

А тепер я перевірю, як уважно ви слухали казку. Прошу, дайте відповіді на такі питання.

Підберіть близьке за значенням слово до слова призволяйся (їж, пригощайся).

Чому розсердилася Лисичка на Журавля? (бо думала, що гарно поїсть).

Як ви розумієте цей вислів "не йде голова"? (не заходить).

Як Журавель називає Лисичку? (кумонько, любонько, люба моя).

Як ці слова називаються? (слова - звертання).

7. Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.

-        Зачитайте, як лисичка запрошувала журавля до себе в гості?

-        Як припрошувала? Прочитайте.

         Яку посудину вибрала лисичка для частування гостя? Як ви думаєте, чому?

         Уявіть себе на місці журавлика, як він почувався в гостях у лисички? (Ображено, негостинно)

         Як відреагував журавлик на лисиччине частування? Прочитайте.

         Прочитайте, яку посудину обрав журавлик? Чому?

         Як відреагувала лисичка на журавлине частування? Прочитайте.

         Чому вона не змогла приховати свого обурення?

         Чи приятелюють від того часу лисичка з журавлем? Чому?

Від чого застерігає народ у цій казці?

8. Поділ казки на частини.

На скільки частин можна поділити казку? (На дві частини)

Дайте назву кожній з частин. (1 частина "На запросинах у лисички",

частина "Журавлева гостинність")

9. Інтерактивна вправа "Асоціативний кущ".

Діти, об’єднайтеся у дві групи за кольором геометричних фігур.1 група повинна створити "асоціативний кущ" до образу лисички, 2 група - до образу журавля, використовуючи слова:

нещирість, підступність, винахідливість, доброта, довірливість, щирість, хитрість, улесливість, чемність, ввічливість.

"Асоціативний кущ" до образу лисички.

. Розвиток швидкості читання.

Гра "Закінчи речення"

Учитель читає початок речення, а учні шукають його і дочитують до кінця.

Гра "Рибалочка"

Учитель читає речення, допускає помилки (змінює закінчення, замінює слова), учні знаходять і називають їх.

5. Виразне читання казки учнями в особах.

Діти, спробуйте за допомогою інтонації передати характери героїв казки "Лисичка та Журавель".

VІ. Систематизація і узагальнення знань, умінь та навичок учнів.

1.      Читання казки в особах.

2.      Робота в групах.

Діти, об’єднайтеся в 3 групи за кольором фігур.

Завдання 1 групі.

Розгляньте малюнки на дошці. Виберіть ті речення з тексту, які відповідають малюнкам.

Завдання 2 групі.

Придумайте продовження казки "Лисичка та Журавель - друзі".

Завдання 3 групі.

Складіть прислів’я і подумайте, яке з них може бути заголовком до нашої казки.

(Дітям пропонуються картки з буквами)

а) зіДру напізються в дібі. (Друзі пізнаються в біді.)

б) труПодись, габіпой а діто жев діайбо. (Потрудись, побігай, а тоді вже обідай.)

в) кЯ сополиш, кат і тиїсмеш. (Як посолиш, так і їстимеш.)

Молодці! Дякую за роботу в групах.

Отже, прислів’я: "Як посолиш, так і їстимеш" може бути заголовком до казки "Лисичка та Журавель". Як ви будете ставитись до людей, так і вони вам відплатять, бо недарма народ помітив: як посолиш їжу, таку й їстимеш. Таким мудрим народним висловом називається і наш казковий журнал.

VІІ. Підсумок уроку.

1.      Інтерактивна вправа "Мікрофон". Продовжіть думку:

На уроці: я вчився…

я дізнався…

я зрозумів…

я хотіла б…

VІІІ. Домашнє завдання.

Дослівно переказувати казку від імені журавля чи лисички.

Тема: "Друкар книг, перед тим не бачених”. 3 клас

Мета: вчити складати розповідь за малюнком; вчити виділяти головні думки та їх відтворювати; формувати мовленнєві уміння та навички; вдосконалювати навички свідомого, правильного, біглого й виразного читання вголос та мовчки; розвивати уміння обговорювати прочитане; сприяти вихованню шанобливого ставлення до книг, інтересу до історії свого народу.

Обладнання: картки для словникової роботи, ілюстраційний матеріал (виставка книжок "Друкар книг, перед тим не бачених" (за О. Єфімовим); "Школа Володимира Великого” (за А. Лотоцьким).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаійний момент.

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше в клас.

Біля парти станем чемно -

Хай мине час недаремно.

Будемо уважні і старанні всі,

Сядемо рівненько на місця свої.

ІІ. Актуалізація знань, умінь і навичок

1. Евристична бесіда

Який розділ ми опрацьовуємо?

Хто допоможе дітям здобути знання?

І де вони одержують нові знання? (Відповіді дітей.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Оголошення теми й мети уроку

Розвиток шкільництва безпосередньо був пов’язаний із книгодрукуванням. Адже без книжок школи не існувало б. Ось чому разом із навчальними закладами створювались друкарні.

Одначе перша українська друкарня з’явилася набагато раніше у столиці Польського королівства. А про першого українського майстра друкуми дізнаємось, коли прочитаємо оповідання О. Єфімова "Друкар книг, перед тим не бачених”.

IV. Первинне сприйняття твору "Друкар книг, перед тим не бачених”

1. Читання слів "Хвиля".

Діти читають спочатку верхнє слово, потім - те, що під ним, і так продовжують:

Друкар       шрифт        прес

Рамка         аркуш         напис

2. Словникова робота.

"Апостол" - церковна книга, що містить розповіді про апостолів - учнів Ісуса Христа.

3. Читання твору учнями вголос "ланцюжком".

. Перевірка первинного сприймання. Бесіда

Де почалось складання першої друкованої книги?

Яку роботу виконував помічник Івана Федорова?

Де продовжує Федоров свою благородну справу?

Як усі згадують про цю людину?

5. Розповідь учителя про І. Федорова з використанням ілюстративного матеріалу

Того самого року у Львові, в друкарні Федорова, вийшов перший друкований підручник для навчання грамоти - "Буквар”. Незабаром в Острозі Федоров видав "Новий Заповіт" і справжній шедевр з-поміж стародруків - Острозьку Біблію.

У народній пам’яті він залишився як різносторонній майстер: писав передмови до друкованих ним книг, вмів виливати з чавуну гармати.

V. Осмислення знань, умінь і навичок учнів

1. Визначення основної думки твору.

Яке значення для розвитку книгодрукування в Україні мала робота Івана Федорова?

Чому першодрукаря назвали "друкарем книг, перед тим не бачених"?

VI. Первинне сприйняття твору "Школа Володимира Великого” (за А. Лотоцьким)

1. Розповідь з елементами бесіди

А скільки ще закарбували книги видатних імен, подій. І сьогодні, гортаючи сторінки любої читанки, ми заглянемо у віконце історії і дізнаємось про історичного діяча, яким був Київський князь.

Літери у квадратах швидко в слово єднай,

Ім’я князя прочитай.

воля, освіта, любов, оберіг, добро, Київ, мистецтво, калина, родина. (Володимир)

Віра, екскурсія, літопис, книга, наука, дитина, край. (Великий)

Тисячу років відділяє нас від них, та ми над цим не замислюємося, сприймаючи здійснене ними невід’ємною частиною свого життя.

Чого б варте воно було без віри, надії, любові, утверджених із прилученням князем Володимиром наших далеких предків до християнського віровчення?

Чи можливим було б наше сьогоднішнє існування без книжок, бібліотек, освіти і науки - здобутків, залишених у спадок нащадкам славними князями?

2. Підготовка до читання твору.

Читання пірамідок слів:

. Читання оповідання учнями вголос ланцюжком.

VII. Осмислення знань, умінь і навичок учнів

1. Перевірка розуміння прочитаного тексту (її можна провести у вигляді тестування).

1) Скільки було Борисові років?

а) Сім;

б) десять;

в) дев’ять.

) Куди повертався володар?

а) У ліс;

б) у замок;

в) у місто.

) Куди віддали Бориса батьки?

а) У школу;

б) у військо;

в) у мандри.

) Що повісив князь на шию Борисові?

а) Мідну гривню;

б) золоту гривню;

в) срібну гривню.

) Ким став Борис?

а) Монахом;

б) воїном;

в) князем.

) У 1052 році його було обрано:

а) князем;

б) митрополитом;

в) друкарем.

VIII. Систематизація і узагальнення знань, умінь і навичок учнів

1. Розвиток зв’язного мовлення.

Розглянути малюнок. Яким зображено князя Володимира Великого? А Бориса?

Користуючись словами із тексту, опишіть малюнок.

2. Мовно-логічне завдання.

З’єднайте слова так, щоб вийшов вислів Володимира Великого:

краса воїнові       читання книжок

кораблеві             зброя

праведников        вітрила

3. Робота над прислів’ям

Продовжити вислів.

Книга - це найбільший.

Поясніть значення прислів’я.

IX. Підсумок уроку

Підсумкова бесіда

Що цікавого ви дізналися на уроці?

Які твори вивчались на уроці?

Який внесок зробили І. Федоров на Володимир Великий?

Тема: Поезія, що стала піснею. Т.Г. Шевченко "Реве та стогне Дніпр широкий”, В. Скомаровський "Кобзарі”.4 клас

Мета: вчити учнів відчувати створені словами образи; розвивати виразність читання віршованих творів; розвивати вміння передавати мелодику шевченківського слова; вдосконалювати навички свідомого, правильного, біглого й виразного читання вголос та мовчки; розширювати знання учнів про славнозвісних кобзарів; розвивати зв’язне мовлення, довільну увагу, довготривалу пам’ять; сприяти вихованню почуття гідності та поваги до свого народу, прагнення зберегти у пам’яті історію народу; сприяти формуванню інтересу до творчості Т.Г. Шевченка.

Обладнання: Портрет Т.Г. Шевченка, рушник, ілюстративні матеріали до творів, збірка творів "Кобзар", відеозапис пісні (Д. Крижанівський "Реве та стогне Дніпр широкий"), мультимедійні технології, картки для групової роботи, картки із запитаннями, таблиці для словникової роботи, для читання закодованого вислову.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше в клас!

Біля парти станем чемно -

Плине час хай недаремно.

Будемо уважні і старанні всі.

Сядемо рівненько на місця свої.

ІI. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

1.      Перевірка домашнього завдання

Хто бажає зачарувати нас виразним читанням вірша "Садок вишневий коло хати"? (Слайд)

Додаткові запитання: - Які почуття викликав у вас цей вірш? (Захоплення красою природи, любов до рідного краю, до родини).

Що відчував поет, коли писав вірш? (Був арештований. Сумував за рідним краєм).

Як розумієте вислів "вечірня зіронька встає"? (На вечірньому небі з'явилася перша зірочка).

Мотивація оцінювання. (Прочитала правильно, у відповідному темпі, з правильною інтонацією. Припускала неточностей при інтонуванні речень. Передала настрій вірша. Виразність читання потребує вдосконалення).

2. Повторення раніше вивченого матеріалу

Гра "Міні - екзамен".

Давайте пригадаємо, що ми знаємо про життя і творчість Шевченка? Я пропоную міні - екзамен.

Хто бажає перевірити свої знання? Витягніть білетики із запитаннями. У кого білет №1? Прочитай запитання і дай на нього відповідь.

. Коли і де народився Т.Г. Шевченко? (9 березня 1814 року в селі Моринцах на Київщині). (Слайд)

2. Де пройшли дитячі роки Тараса? (Дитячі роки пройшли у сусідньому селі Кирилівці).

. Чому дитинство Шевченка було тяжким? (Сім’я Тараса жила у нужді та злиднях. Велике горе - смерть матері хлопець пережив у 9 років, а в 11 років залишився і без батька. Тарас став беззахисним і недоглянутим).

. У кого навчався грамоти малий Тарас? (Тарас зростав кмітливим і допитливим. Коли йому виповнилося 8 років, батько віддав його в "науку" до кирилівського дяка Павла Рубана. За два роки хлопець навчився читати та писати).

. Коли було вперше видано збірку '' Кобзар''? (У 1840 році виходить у світ збірка творів '' Кобзар ''). Перед вами зображення збірки '' Кобзар '' різного року видання. (Слайд)

6. Як довелося Шевченкові побувати в солдатах? (За вірші про волю, про тяжке життя кріпаків, цар Микола 1 наказав арештувати Тараса Шевченка й заслати в киргизькі степи до Орської фортеці.10 років солдатської муштри підірвали здоров'я поета. Йому забороняли писати й малювати, але душа не могла мовчати, він писав і малював, ховаючи свої твори).

. Який підручник для початкової школи написав Шевченко? (Написав Южноруський буквар. У ньому були і алфавіт, і математичний матеріал, і молитви до Ісуса Христа, і думи про життя простих людей).

. Коли помер Т.Г. Шевченко? (10 березня 1861 року у Петербурзі помер Шевченко. Пізніше похований на високій Чернечій горі у Каневі, яка відтоді називається Тарасовою). На екрані ви бачите пам’ятник на Чернечій горі, у його підніжжя завжди лежать живі квіти. (Слайд).

3. Робота в групах.

Пригадайте, які твори Шевченка читали? Для цього роз’єднайте рядки поезії Шевченка і назвіть з якого вірша вони? (Деформований текст).

Попрацюйте у групах.

Презентуйте свою роботу, зачитайте уривки.

До яких віршів малюнки на дошці? (Учень показує малюнок і називає вірш).

Хто ж такий Т.Г. Шевченко? (Великий народний поет і художник. (Слайд).

IІI. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми і мети уроку.

А щоб урок був успішним і приніс бажаний результат, будемо працювати під девізом:

"Ти зосередься, до праці мерщій, усі перешкоди здолати зумій.

Працюй наполегливо, швидко, старанно, щоб кожна хвилинка не втратилась марно".

Сьогодні наш урок розпочнемо слуханням вірша (П. Тичина '' Всі його ми батьком звемо'').

Вслухайтеся у його зміст і скажіть, про кого він?

Павло Тичина "Шевченко"

Всі його ми батьком звемо,

Так від роду і до роду:

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Він любив усе прекрасне,

І його ім'я незгасне,

Світлий образ - неповторний.

Чисту матір і дитину

Він прославив серцем чистим,

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.

Ясен досвіт ще не сходив, -

А йому перед очима

Дружба радісна народів,

Як зоря, палала зрима.

Ось чому в сім’ї великій

У цвіту садів прекрасних

Буде жити він вовіки,

Як безсмертний наш сучасник

Так про кого цей вірш? Його автор Павло Тичина.

(Слайд).

Сьогодні ми продовжимо знайомство з творчістю Т.Г. Шевченка.

Тема нашого уроку: "Поезія, що стала піснею. Т.Г. Шевченко "Реве та стогне Дніпр широкий", В. Скомаровський "Кобзарі".

Ваше завдання: вивчити напам’ять вірш " Реве та стогне Дніпр широкий", прочитати вірш В. Скомаровського "Кобзарі", удосконалювати виразність читання віршованих творів, цінувати історію українського народу, Шевченківське слово.

Відкриємо "Кобзар". Перші слова поеми "Причинна": "Реве та стогне Днір широкий"…

Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки - долі українського народу. Яким треба бути генієм, щоб сягнути такої вершини мислення. Ця поезія настільки мелодійна, що перейшла в пісню. Музику на слова Шевченко написав композитор Д. Крижанівський.

VІ. Первинне сприйняття і усвідомлення матеріалу.

1. Слухання пісні. Перегляд відео.

Послухайте пісню у виконанні хору. Зверніть увагу на ілюстрації, що демонструватимуться на екрані. Особливо на зображення Дніпра.

Скажіть, який настрій пісні? (Урочистий, піднесений). Чи змінювався він протягом звучання? (Змінювався на спокійний, мінорний). (Питання на дошку).

2. Розширення поля читання.

Перш ніж ви прочитаєте вірш самостійно, пропоную повправлятися у читанні пірамідок слів у парах. Один, дивлячись на крапочки, читає всі слова, інший спостерігає за тим, щоб очі товариша не рухались під час читання. Потім помінятись ролями.

Ві тер

Па вні

Чо вен

Мі сяць

Скри пів

Гомо нів

Спі вали

Вири нав

. Читання вірша мовчки.

Прочитайте вірш мовчки. Які картини природи малює ваша уява? (Дніпро бурхливий у негоду і чарівний під час тиші. У небі сяє місяць. Іноді завиває вітер і примушує скрипіти ясен. Нагинає віти кучерявих верб до води). (Слайд).

4. Осмислення змісту вірша.

Як зображено природу у вірші? (Як живу істоту).

За допомогою яких слів автор зобразив природу, як живу істоту? (Реве, стогне, завива, виглядав, сердитий).

Перенесення рис живої істоти на предмети чи явища природи у літературі називають уособленням.

5. Читання " луною ".

Я починаю рядок, ви повторюєте за мною і дочитуєте його до кінця.

На скільки уявних картин можна поділити вірш? (3).

6. Аналіз змісту вірша.

Прочитайте першу строфу. - Що поет змальовує? (Бурю на Дніпрі).

Прочитайте другу строфу. - Що зображено у другій строфі? (Неспокій у природі).

Прочитайте третю строфу. - Яка третя картина? (До ранку поволі буря вщухла).

7. Фізкульхвилинка.

У класі родині ми разом живем.

Образ життя всі здоровий ведем.

Творчість Шевченка гарно вивчаєм,

З його творів глибокі знання ми черпаєм.

Голівками вправо і вліво покрутим,

І, відпочивши, вірш знов вчити будем.

8. Робота над образними висловами

Як розумієте вислови?

"Реве та стогне Дніпр широкий " (Сильна буря спричиняє дуже гучний шум і гуркіт води).

"Вітер завива " (Сила вітру створює звуки, схожі на завивання).

"Горами хвилю підійма " (Сила вітру підіймає воду високо вгору).

З чим порівнює автор місяць? (З човном).

Як розумієте слова: " Човен у хмарах то виринав, то потопав? " (Вітер гнав хмари, вони то відкривали місяць, то знову закривали).

9. Самостійне напівголосне читання. Заучування напам'ять.

. Читання з відновленням пропущених слів.

Читаємо разом, відновлюючи пропущені слова, вчимо вірш

напам'ять.

Реве та … … широкий, І блідий … на ту … Ще треті півні …,

Сердитий … …, Із хмари … …, Ніхто ніде …,

Додолу … гне …, Неначе … в … морі, Сичі в … …,

Горами хвилю …. То …, то …. Та … раз у раз ….

11. Підготовка до виразного читання.

Який темп та інтонацію виберемо для читання першої строфи, щоб передати бурю на Дніпрі?

Як читатимемо другу частину? А третю? (На дошці таблиці).

Інтонація Темп

Грізно Спокійний

Піднесено Повільний

Голосно Помірний

Тихо Швидкий

Ніжно Сповільнений

. Виразне читання вірша напам’ять.

Які почуття у вас викликав цей вірш? (Патріотичні почуття: любов до рідного краю, до своєї Батьківщини) Мотивація оцінювання.

Що навіває вірш? (Сум, біль, тугу за рідним краєм).

Опрацювання вірша В. Скомаровського "Кобзарі”.

1. Вступна бесіда.

Як називали в народі Т.Г. Шевченка?

Хто такі кобзарі? (Кобзарями називали співців, народних поетів, які ходили селами та містами, складали й виконували пісні та думи про життя і долю народу. Шевченко теж оспівував це у своїх віршах. Ілюстрація). (Слайд).

Чому сааме кобзарями називали цих людей? (Бо грали на кобзі чи бандурі).

Кобза - струнно - щипчиковий музичний інструмент. (Ілюстрація). (Слайд).

Бандура - схожий на кобзу музичний інструмент. (Ілюстрація). (Слайд).

Щоб ви мали уявлення, як звучить цей інструмент, послухайте уривок пісні у виконанні відомого бандуриста Віктора Мішалова. (Відеозапис).

3. Мовчазне читання вірша ''Кобзарі''.

Прочитайте вірш мовчки. - Де відбувається описана подія?

4. Читання вголос "ланцюжком" по строфі.

Хто були ці кобзарі? Подивіться на ілюстрацію в підручнику. (Дід, батько, онук).

5. Аналіз змісту вірша.

Хто слухав пісні кобзарів? Про що вони могли співати? (Про життя, про долю, про мрії).

6. Робота над образними висловами.

З’єднайте частини висловів вірша.

Посідали кленів мовчазних Злетіла зачаровані гаї

Вище під вербою Слухали її пісня вгору

Які вирази вжиті в переносному значенні?

"Злетіла пісня" (Слова пісні линули дуже далеко).

"Гаї слухали "

Що автор хотів ними показати? (Пісню кобзарів слухали всі. Вона линула

дуже далеко, була близька і рідна всім).

7. Виразне читання вірша "Кобзарі".

У якому темпі треба читати вірш?

З якою інтонацією?

На яких словах треба робити логічні наголоси?

Хто бажає прочитати вірш виразно?

V. Домашнє завдання.

Прочитати виразно вірш "Кобзарі";

Довчити вірш "Реве та стогне Дніпр широкий";

Намалювати ілюстрацію до вірша;

Учням, які працюють творчо, скласти текст - міркування "Чому ми любимо твори Т.Г. Шевченка? ". Почніть свій твір так: ''Ми любимо твори Шевченка, тому що він…''

VI. Підсумок уроку.

Підсумкова бесіда

Багатогранна поезія Шевченка. Вона є частинкою духовного буття народу.

Минають віки, стираються написи на каменях, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка - живе і вічно. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.

Чого вчить поезія Шевченка?

Що сьогодні дізналися на уроці?

Що вчилися робити?

Кому можете подякувати?

Що цінного взяли для себе?

Я вам дякую за співпрацю на уроці. Ви сьогодні показали свої знання та вміння. Я отримала задоволення від уроку.

Висновок

У наш час місце книги в житті підростаючого покоління змінюється, оскільки на їх використання впливають як інформаційні технології, так і телебачення. Найчастіше як джерело інформації замість книг учні використовують персональний комп’ютер. Але всім давно відомо, що знання, фантазія, логіка думки і міркувань, любов до рідної мови, уміння логічно й образно розмірковувати виховуються лише читанням. Уміти читати, бути читачем - це високе мистецтво, йому треба наполегливо вчитися. Дитяча художня книга - це особливий світ, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в життя дитини якомога раніше, тому що вона є незамінною у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності тощо. В.О. Сухомлинський писав, що "Читання як джерело духовного багатства не зводиться до вміння читати, з цього вміння воно тільки починається. Дитина може читати вільно, безпомилково, але книжка не стала для неї тією стежкою, що веде до вершини розумового, морального, естетичного розвитку. "

Від початкової школи значною мірою залежить, чи полюблять діти читання, чи можливо залишаться байдужими до літератури. Саме у молодших школярів треба сформувати читацькі інтереси та закласти міцний фундамент етичної культури особистості. Навичка читання - це основа, яка в майбутньому дозволить нарощувати духовний та інтелектуальний потенціал особистості. Щоб душа дитини відгукнулась на художній твір, задзвеніла чарівною музикою, треба, як зазначив В.О. Сухомлинський, "зуміти торкнутися її струн. "

Сучасні діти - це діти нового середовища, і вони не розуміють мови старих ідеалів високої моралі. Їх життя треба наповнити живим і дієвим сенсом, багатством емоцій.

Зміст і методика предмета "Читання" мають величезний потенціал для морально - етичного, естетичного виховання; мовленнєвого, інтелектуального і творчого розвитку дітей засобами художнього слова. Хоча уміння читати розвивається на всіх уроках і життєвих ситуаціях, однак лише на уроках читання воно є об’єктом цілеспрямованого, системного опрацювання, що дозволяє умінню стати повноцінною навичкою, яка є інструментом неперервної освіти людини упродовж життя.

У процесі залучення дітей молодшого шкільного віку до читання ми маємо підготувати вдумливого читача, який буде емоційно включеним до процесу навчання, спроможний до діалогу з автором художнього твору, до активного обговорення проблем, що торкнулися його душі у процесі читання.

Отже, як зазначалося, основне завдання сучасної літературної освіти - це формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.

Щоб сформувати у молодших школярів читацьку компетенцію необхідно вирішити такі завдання:

·        зацікавити учнів читанням;

·        розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;

·        навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;

·        створити належні психолого-педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;

·        формувати навички аналізу художнього твору;

·        організовувати дослідницьку роботу школярів;

·        розвивати усне та писемне мовлення учнів;

·        працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів.

Якщо комплексно підходити до вирішення цих завдань,

то у справі формування справжнього читача можна досягнути бажаних успіхів. На успішність учнів впливає значна кількість різноманітних факторів. Але одним із найважливіших є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. У дитини, яка не вміє добре читати, виникають певні труднощі під час виконання домашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книгою, тому що читання приносить йому не задоволення, а муку. Читання являє собою процес, який базується на використанні розумової діяльності, певних способах кодування інформації, що надходить під час її обробки в мозок. І тому, якщо ставиться завдання підвищити ефективність читання, його продуктивність, якомога повніше потрібно враховувати можливості кожної дитини, допомогти їй в організації цілеспрямованої діяльності щодо формування і розвитку навички читання.

Практика показує, що читацький інтерес успішно розвивається там, де навчання не зводиться до викладу готових істин, а активізує пізнавальну діяльність дітей, ставить їх перед необхідністю шукати відповідь на певне запитання. Завжди пожвавлюють навчальний процес і активізують клас ігрові моменти на уроках читання. Особливо це стосується першокласників, де гра, як провідний вид діяльності дошкільника, ще не втратила свого значення і в початкових класах. Тому добитися бажаного результату можна через гру.

Ігрова діяльність - один із ефективних засобів підвищення якості сприймання молодшими школярами художніх творів на уроці читання. У структурі уроку читання ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи. Гра активізує психічні процеси діяльності молодшого школяра (відчуття, сприймання, мислення, уяву, пам’ять, увагу, волю, мову), які призводять до позитивних зрушень у розвитку дитини. Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Звертання до гри як до засобу організації процесу читацького сприймання продиктоване не лише віковими особливостями молодшого школяра, але й, по - перше специфікою літературного твору, яка є дуже близькою до художніх умовностей гри, і, по - друге, специфікою сприйняття літератури, яка теж співзвучна природі ігрового моменту, потребує відриву від реальності, переживання іншого світогляду, інших почуттів.

Перевага організації ігрового навчання в структурі уроку читання полягає в системності використання літературних ігор, змістом яких є початкові літературознавчі поняття та явища, у проблемно-пошуковому підході до їх засвоєння у процесі аналізу літературного твору, у ході літературно творчої ігрової діяльності молодших школярів на уроці читання.

Коли дитина починає розмовляти, то в неї розвивається потреба в оволодінні мовою як засобом спілкування. Розширення мовного спілкування учнів з дорослими зумовлює виникнення у них інтересу до мови та читання, що сприяє розвиткові усного і писемного мовлення. Зразком для дітей у цей період має бути бездоганна, правильна, чітка, змістовна і в міру емоційна мова педагога. Адже, щоб виховати любов до книги, потрібно перш за все навчити дітей уважно слухати її, розуміти ідейно - художній зміст твору. Від того, як вчитель прочитає твір, як зуміє розкрити дітям його зміст, залежить їх інтерес до твору. Якщо вчитель зацікавить учня і дитина перейметься настроєм вчителя, то таке читання надовго залишиться в її пам’яті. Головним засобом виразного читання є інтонація. Інтонацією голосу вчитель звертає увагу на найважливіше, що дає дітям можливість краще осмислити окремі фрази, пережити певну ситуацію. Читати педагог повинен всюди, де трапляється нагода, щоб діти звикли до пізнання нового, незвіданого в процесі постійного спілкування з книгою. Творчо використовуючи пораду В. Сухомлинського можна розвивати читацькі інтереси на "Уроках мислення серед природи". Саме спілкування з навколишнім дивосвітом вчить дітей висловлювати почуття через казки, оповідання, вірші, які вони складають про все, що бачать. На таких уроках діти пригадують знайомі їм книги, вчаться мислити, вільно висловлюватись, опановувати образну літературну мову.

Таким чином, тільки постійним знайомством і вправляннями з книжкою можна, з однієї сторони викликати в дитини інтерес до книги, а з іншої - навчити усвідомлено і виразно читати. Однак, ніяк не можна змушувати дитину читати більше, ніж вона може і бажає, бо надмірна вимогливість тільки відбиває бажання вчитися.

Важливе значення на уроці читання має розповідь вчителя, яка повинна бути цікавою, емоційною, зрозумілою для дітей, торкатися до глибини серця, пробуджувати їхні почуття, але не перенасичена фактами, складними термінами. Цим вчитель може зацікавити дитину, привернути її увагу до нової книжки. Враховуючи психологію молодших школярів, потрібно добиватися активної, свідомої участі кожного на уроці, щоб діти могли як би переживати долю героїв.

Важливим засобом виховання читацьких інтересів є систематичне голосне читання учнів, тому що у дітей молодшого шкільного віку переважає слухова пам’ять, підкріплена зоровим сприйняттям. І для того, щоб вони усвідомлено сприймали те, про що читають, їм необхідно почути, побачити, проаналізувати, запам’ятати. Читання вголос - це не тільки метод розвитку в учнів пізнавальної активності, але чи не єдиний метод, який допомагає викликати у дітей глибокі переживання, збудити потребу у духовному спілкуванні з іншими. Воно розкриває вміння прислухатись до тексту і запам’ятовувати його, осмислювати зміст прочитаного, образно уявити описувані картини, збагачує мислення і мову дітей. Трохи пізніше більше уваги треба приділяти мовчазному читанню, бо саме воно має стати головним видом читання в майбутньому.

Готуючись до уроку читання, вчитель повинен продумати кожен елемент уроку, використовуючи різні методи підготовчої роботи учнів до читання, зокрема бесіди, розповідь, робота з малюнком, картиною, діяльність по збагаченню словникового запасу дітей за кадрами кінофільму, вчитель тим самим може зосередити увагу учнів, викликати інтерес до нового матеріалу, краще ознайомити з лексикою твору. Головне, щоб протягом уроку дитина активно і творчо мислила. В.О. Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчіть усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати і думаючи читати". Уміння читати треба довести до автоматизму, щоб сприймання зором, очима і свідомістю випереджало вимовляння вголос. Чим значніше це випередження, тим тоншою буде здатність думати під час читання - а це надзвичайно важлива умова успішного навчання й розумового розвитку взагалі. Отже, уміння читати повинно стати автоматичною навичкою, за якої сили учня були б спрямовані не на виконання самої дії, а на глибоке осмислення змісту прочитаного. Щоб досягти такого рівня читання, треба учнів навчити аналізувати текст, тобто осмислювати його тему, ідею, ставлення автора до того, що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного, бачити в тексті художньо - виражальні засоби мови, запам’ятовувати їх з метою збагачення власної мовної культури.

Відомо, що аналіз твору потребує багаторазового перечитування. Як зацікавити дитину, щоб для неї це було захоплюючою справою? Для цього перед кожним читанням треба ставити нове завдання, причому таке, щоб шукаючи відповідь на нього, дитина відкривала для себе щось нове, чого не помітила раніше. Даючи запитання, які вимагають роздумів, учитель створює мовну ситуацію, спонукає учня до висловлення. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей. Учні вчаться висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їх поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вибирають правильний вихід з тієї чи іншої ситуації. Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати й себе, а отже, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюються навички спілкування.

Важливим завданням початкового курсу з мови є формування у молодших школярів навичок зв’язного мовлення. Воно здійснюється в початкових класах з метою успішного засвоєння знань, закріплення та подальшого вдосконалення навичок свідомого, правильного, швидкого, виразного читання, розвитку вміння працювати з текстом, самостійно читати книги. У сучасній програмі з мови для початкових класів ставиться вимога, щоб робота по формуванню в учнів правильної вимови, чіткості й виразності усного мовлення, по збагаченню словника, виробленню вміння правильно і точно вживати слова, словосполучення, речення, по оволодінню орфографічними навичками стала основою кожного уроку.

Великого значення слід надавати оволодінню школярами технікою мовлення, зокрема, такими її елементами, як постановка голосу, чіткість вимови звуків, складів, правильна літературна вимова. Адже без глибокого засвоєння елементів техніки мовлення не можна досягти виразності читання.

Вагоме місце у вихованні читацьких інтересів відводиться позакласному читанню. Позакласне читання - складова частина навчального предмету початкової ланки - читання і розвитку мовлення. Це різновид читання, в якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початкової освіти. Успіх формування читацьких інтересів лежить в правильному поєднанні занять (уроків позакласного читання) з індивідуальною і масовою читацькою діяльністю. Щоб вчитель міг враховувати і оцінити ефективність навчання з цієї точки зору, сучасна методика позакласного читання дає систему спеціальних занять:

·        на підготовчому і початковому етапі (уроки - ранки);

·        на основному етапі (уроки - звіти);

·        на заключному етапі (усний журнал).

Урок - ранок демонструє активність дітей як майбутніх читачів, їх загальний і читацький розвиток, і таким чином, служить об’єктивним показником ефективності керівництва дитячим читанням для вчителя. Основою уроків - ранків є ті матеріали із занять і уроків позакласного читання, які мимоволі запам’яталися дітям, ввійшли в їхнє життя. Після кожної зустрічі з книгою в класі, вчитель спонукає дітей на початковому, а також на підготовчому етапах приносити в куточок читання книги, які їм сподобалися, виготовляти різних героїв цих книг, ставити живі картини.

На основному етапі навчання для учнів - читачів методикою позакласного читання рекомендується дещо складніша форма прояву ініціативи і самодіяльності. Це уроки - звіти, до них і тему, і матеріал підбирають діти і готують виступ у постійних групах.

На заключному етапі найбільш вдалою формою читацької самостійності і ініціативи, що вбирає в себе весь найцікавіший літературно - публіцистичний матеріал є усний журнал. Це театралізована дія, яка зберігає всі зовнішні ознаки журналу: "обкладинку", назву, емблему, музичну заставку, сторінки, рубрики.

Надійним помічником вчителя у формуванні читацьких інтересів дітей є літературні ігри, які можна проводити для будь - якого класу. За змістом і формою вони досить різноманітні і можуть практикуватися під час обговорення прочитаної книги, проведення літературних ранків і свят, походів чи екскурсій. Вони сприяють створенню бадьорого настрою в школярів, збагаченню їх знань, розвитку творчої уяви, образної пам’яті та мислення. Можна використовувати ігри, в основі яких лежить впізнавання творів за окремими малюнками чи уривками, постановка і розгадування "хитрих" питань по прочитаних книгах, відгадування імен літературних героїв, прізвищ письменників, складання літературних ігор за принципом "чого не вистачає". В процесі літературних ігор розвиваються інтелектуальні, моральні, вольові риси особистості, проявляється і удосконалюється кругозір, активізуються задатки і здібності.

Не менш значимі і показові для загального і літературного розвитку молодших школярів художні конкурси на кращий малюнок за прочитаними творами, на знання віршів і прози, на вміння декламувати, читати по книзі.

Дуже важливим засобом розвитку активності, самостійності школярів у пошуках нового є літературні екскурсії. Вони допомагають глибше ознайомитись з місцями, де жили і працювали видатні письменники, з пам’ятками мистецтва, з літературно - меморіальними музеями. Такі екскурсії дають учням можливість зримо уявити життя письменника або його героїв, ту епоху, подіям якої присвячений художній твір.

Важливою формою масової позакласної роботи, засобом збудження у школярів інтересу до книги є проведення літературних вечорів:

·        вечори, присвячені ювілеям письменників;

·        актуальним літературним темам;

·        вечори байки, казки;

·        вечори обговорення книг.

Різноманітність форм позакласної роботи з дитячою книгою, раціональний підбір методів їх проведення, тісний зв’язок з життям сприяють розвитку в учнів інтересу до творів мистецтва, до літературної і усної народної творчості.

З метою раціонального проведення уроків роботи з дитячою книжкою крім класних занять вчитель має передбачати бібліотечні заняття у шкільній та міській дитячій бібліотеці. Обізнаність в доступному колі читання розширює сферу пізнавальних інтересів школярів. Бажання прочитати книгу, яку вибрав сам, вміння користуватися нею розширює творчу уяву дитини, привчає думати про книги і їх героїв, про тих, хто пише книги, про людей, про своє місце серед них.

Тому незаперечним є той факт, що виховання в учнів любові до книги, вироблення в них глибоких читацьких інтересів - одне з головних завдань, яке необхідно розв’язати на сучасному етапі реформи загальноосвітньої школи. Дуже важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Ми маємо допомогти дитині зрозуміти, що скільки б вона не отримувала інформації з різних мас - медіа, тільки читання надасть справжню насолоду від слова, образу, краси. Звичайно, діти мають зрозуміти, що читання - це напружена праця, але вона, коли вмієш її виконувати, приносить справжнє задоволення від спілкування з мистецтвом слова. Саме дорослі повинні свідомо й цілеспрямовано виховувати у дитини інтерес до читання, починаючи з сім’ї, дитячого садка, молодших класів.

Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача. Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту.

Список використаної літератури

1.       Антонова О.С. "Як я виховую інтерес до книги" / О.С. Антонова // "Початкова школа плюс до і після". 2006 - № 12, С - 27-28.

2.       Вашуленко О. Оцінювання читацьких компетентностей молодших школярів / О. Вашуленко // Початкова школа. - 2007. - № 12. - С.16-20.

.        Волошина Н.Й. Вивчення біографії письменника в єдності з його творчістю // Українська література в загальноосвітній школі. - 2003. - №8.

.        Волошина Н.Й., Пасічник Є.А., Скрипченко Н.Ф., Хропко П.П. Концепція літературної освіти / Н.Й. Волошина, Э.А. Пасічник // Початкова школа. - 2008. - № 3. - С.25-27.

.        Демчук О.В. Життєпис письменника: Конспекти нестандартних уроків. - К.: Педагогічна преса, 2002. - 192 с.

.        Заїка О. Формування навички свідомого читання у молодших школярів як передумова успішного навчання в основній школі / О. Заїка // Українська література в загальноосвітній школі. - 2007. - №6. - С.11-14.

.        Іванова Л.І. Ігрова діяльність молодших школярів як засіб формування літературних понять на уроці читання / Л.І. Іванова // Українська мова і література в школі. - 2003. - №4. - С.31-34.

.        Іванова Л.І., Пєтух О. Літературознавча робота у 1-4 класах / Л.І. Іванова // Початкова освіта. - 2006. - № 8. - С.13-16.

.        Коваль Г.П. Методика читання: навчальний посібник / Г.П. Коваль, Л.І. Іванова, Т.Б. Суржук. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2010. - 280 с.

.        Лазарєва В.А. "Уроки літературного читання в сучасній початковій школі". / В.А. Лазарєва // "Початкова школа". 2005 - № 2, С - 2-10.

.        Мележко В.О. Матеріали до уроків. Читання. 2 клас. - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2009. - 416 с.

.        Музика Л.А. "Інтерес до читання. Як його пробудити?"/ Л.А. Музика // "Початкова школа". 2007 - № - 6, С - 72-74.

.        Наукові основи методики літератури / За ред. Н.Й. Волошиної. - К.: Ленвіт, 2002. - 344 с.

.        Науменко В. Літературний розвиток молодших школярів: Формування вміння сприймати фольклорні твори/ В. Науменко // Початкова освіта. - 2003. - Листопад. - №43. - С.2-3.

.        Овдійчук Л. Вивчення особи письменника // Українська мова і література в школі. - 2010. - №4.

.        Прищепа К.С., Лукяненко В.Г. Тематичний словник школяра - К.: Форум, 2001. - 336 с.

.        Савченко О.Я. Літературний розвиток учнів. Уроки розвитку літературних творчих здібностей учнів / О.Я. Савченко // Методика читання у початкових класах. - К.: Освіта, 2007. - С.105-110.

.        Савченко О.Я. Методика читання у початкових классах / О.Я. Савченко. - К.: Освіта, 2009. - 250 с.

.        Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках українського читання / О.Я. Савченко // Початкова школа. - 1990. - № 3. - С.12-17.

.        Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К.: Радянська школа, 1982. - 175 с.

.        Савченко О.Я. Розвиток у молодших школярів здатності до самонавчання / О.Я. Савченко // Школа першого ступеня: теорія і практика. - Випуск 7. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - С.15-21.

.        Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах / О.Я. Савченко. - К.: Магістр. - S, 2007. - 256 с.

.        Сапун Г.М. Уроки читання в 4 класі [Текст]: посіб. для вчителя / Г.М. Сапун, В.А. Канчук. - Т.: Підручники і посібники, 2005. - 208 с.

.        Свиридова Л.А. "Літературна освіта молодших школярів". / Л.А. Свиридова // "Початкова школа плюс до і після". 2005 - № 10, С - 62-66.

.        Словник-довідник. 1-4 класи /. Упор. Будна Н.О. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан,. 2011. - 48 с.

.        Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям: Вибр. твори: У 5 т. / В.О. Сухомлинський - К.: Рад. школа, 1977. - Т.3. - С.47.

.        Усі уроки читання. 3 клас / уклад. Ю.Є. Бардакова. - Х.: Вид. група "Основа", 2008. - 255, [1] с.

.        Цимбалюк Л. Проблеми літературного розвитку молодших школярів / Л. Цимбалюк // Нова педагогічна думка. - Рівне. - 2000. - № 2. - С.104-111.

29.     Шкловська О.  Методичні <http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0> засади формування читацької компетенції / О. Шкловська // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2007. - №5. - С.8-12.

.        Явоненко М. Емоційно-чуттєві чинники розвитку літературно-творчих здібностей школярів / М. Яволенко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2010. - №5. - С.13-16.

.        Явоненко М. Розвиток уяви та літературних здібностей молодших школярів / М. Яволенко // Початкова школа. - 2003. - № 3. - С.14-18.