Типологічний аналіз вологої смереково–ялицевої субучини

Вид работы:

Курсовая работа (т)
Предмет:

Сельское хозяйство
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

272,57 Кб
Опубликовано:

2013-11-05

Все курсовые работы по сельскому хозяйству

Скачать курсовую работу Читать текст online Заказать курсовую
*Помощь в написании! Посмотреть все курсовые работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Типологічний аналіз вологої смереково–ялицевої субучини

Курсова робота

Типологічний аналіз вологої смереково-ялицевої субучини

Зміст

ліс травостій субучина деревостан

Вступ

. Опис аналізованого типу лісу

.1 Типоутворююча роль породи

.2 Класифікація типів лісу

.3 Діагностична характеристика типу лісу

.3.1 Опис аналізованого типу лісу

.3.2 Характеристика можливого травостою у даному типі лісу

.3.3 Опис відповідного типові лісу ґрунту

. Типологічний аналіз типу лісу

.1 Визначення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень

.2 Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани

. Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Складність природи та різноманітність лісів зумовлюють необхідність їх розподілу на більш або менш однорідні категорії, тобто типи лісу. Такий розподіл необхідний для практики лісового господарства, пізнання законів життя лісу і має загальнонаукове зацікавлення. Розчленуванням лісів на однорідні категорії займається лісова типологія.

Лісова типологія - це наука про класифікацію типів лісу, яка вивчає їх характер і специфічні особливості, закономірності просторового розподілу і мінливості, тимчасової динаміки тощо. Класифікація лісів буде тим ґрунтовнішою, чим більш повно, різнобічно і глибоко вивчені біологічні особливості деревних порід і екологічні умови їх місцезростання. Нагромадження фактичного матеріалу, його аналіз та синтез отриманих даних - це обов'язкові компоненти лісознавчого наукового дослідження.

Предмет лісової типології - це географічне розповсюдження типів лісу та їх зв'язки з кліматичним і ґрунтовим середовищем.

Теоретичною і методичною основою лісової типології є порівняльна екологія лісу. Це - специфічна методика лісової типології, яка є ключем для опису та вивчення типів лісу будь-якого географічного району. Тому принцип єдності організмів і середовища є керівним для лісової типології.

Кінцевим завданням лісової типології є узагальнення знань про природу лісу з метою повного використання природного потенціалу лісових земель та обґрунтування засад організації і планування лісогосподарської діяльності.

1. Опис аналізованого типу лісу

.1 Типоутворююча роль породи

Бук лісовий (Fagus silvatica L) є однією з головних типоутворювальних порід Українських Карпат. В умовах сугрудів і грудів формує високо продуктивні деревостани. Відносяться до типових порід вологого клімату.

Широкий діапазон типологічної різноманітності бука лісового зумовлений його біоекологічними властивостями розповсюдженням у висотному плані та іншими факторами. У складі дерево станів букових типів лісу приймають участь фактично всі аборигенні породи Українських Карпат: граб, ялиця, явір, смерека та інші. Серед характерної домішки зустрічається також реліктова порода - тис ягідний, який разом з буком і ялицею формує унікальний тип лісу вологу тисову бучину (80 га). В Українських Карпатах деревостани букових типів лісу займають площу близько 500 тис. га. Найбільш розповсюджені і господарсько-цінні насадження представлені свіжими і вологими смереково-ялицевими субучинами і бучинами, грабовими і чистими бучинами. Інші типи лісу займають незначні площі.

1.2 Класифікація типів лісу

Букові ліси поширені в Карпатах досить широко. Вони охоплюють північно-східні передгір’я з висотами 300 м н.р.м., включаючи майже повністю Бескиди і схили низько - і середньогірної частини Полонинського хребта до 1350 - 1450 м. В середньому нижня межа поясу проходить на висоті 450 м /у Закарпатті - 580, у Прикарпатті - 300/, а верхня - на висоті 1130 м /у Закарпатті - 1140, в Прикарпатті - 920/.

На вершинах Рівної, Боржави, Красної, Свидівця та інших гірських масивів сучасна межа букового лісу є майже всюди антропогенною і проходить на 100 - 200 м нижче від природної.

Букові ліси із Fagus silvatica L. Займають в Карпатах 430 тис. га, або 35% вкритої лісом площі цього регіону. Вони сформувались на середньо - потужних бурих лісових ґрунтах зі слабо вираженими і явними ознаками опідзолення. У Карпатах місцями збереглися непорушені господарською діяльністю праліси. У сприятливих лісорослинних умовах на бурих лісових ґрунтах бук формує високопродуктивні лісостани І - І^абонітету, досягаючи у 100- річному віці загального запасу фітомаси більше 600 т/га. В Закарпатській області бук є головною лісотворною породою, займає 284 тис. га. Найбільш поширений бук у західній частині Українських Карпат, менше на сході. В Івано-Франківській області букові ліси займають 63,6 тис. га, в Чернівецькій - 48,7 і в гірській частині Львівської - 33,7 тис. га.

Букові гірські ліси Закарпаття - з двома поясами: до 1100 - 1300 м н.р.м. - з пануванням букових лісів; вище - на Полонинському хребті - пояс криволісся. Буковий пояс розділений на чотири під пояси: під пояс грабово-букових лісів до висоти 600 м, під пояс чистих букових лісів на висотах 600 - 800 (900) м над рівнем моря, під пояс середньо продуктивних мішаних букових лісів, іноді зі значною участю явора (1000 - 1100 м.н.р.м.),під пояс приполонинних букових лісів (криволісся).

Основні типи нижнього поясу - свіжа грабова - дубова субучина і бучина, волога грабова субучина і бучина, сира бучина; середнього поясу - волога грабово-ялицева субучина і бучина, волога ялицева субучина і бучина; верхнього поясу - волога чиста субучина і бучина, волога смереково-ялицева субучина і бучина, волога тисова бучина, свіжий і вологий чисто буковий субір, волога приполонинна яворова субучина.

Вікова структура: переважно різновікова у грабових бучинах і субучинах і абсолютно - різновікова структура - у ялицевих і смериково - ялицевих субучинах і бучинах.

Вертикальна структура: переважно двоярусна у грабових бучинах і субучинах і триярусна в інших типах лісу.

Горизонтальна структура: Переважно групове, а також рівномірне розміщення порід по площі - у культурах.

Таблиця 1.1

Класифікація типів лісу смереки звичайної для типу лісорослинних умов С₃

Тип ЛРУ	Типотвірна порода	Характеристика кліматичних домішок	Назва типу лісу	Склад корінного деревостану
С₃	Бук лісовий	Смерека звичайна, ялиця звичайна	Волога смереково - ялицева субучина	6Бк2См2Яц

.3 Діагностична характеристика типу лісу

З вище наведеного бачимо, що смереково - ялицеві субучини є переважаючими у верхньому поясі в межах свого ареалу у Карпатах. Переважають значною мірою різновікові насадження. Вони є значно стійкіші ніж одновікові і більш пристосованіші до несприятливих природніх явищ через свою щільність та зімкнутість.

1.3.1 Опис аналізованого типу лісу

Тип лісу - волога смериково-ялицева субучина (С₃ - см-яц-Бк)

Волога смериково-ялицева субучина(С₃ - см-яц-Бк). Розповсюджений по всій території Карпат в межах висот 500 м н.р.м. Ґрунти гірсько - лісові буроземні потужністю до 60- 70 см, які сформувались на глинистих і піщаних сланцях. Деревостан: бук ІІ бонітету. У домішці постійні ялиця біла, ялина звичайна.

Підлісок, підріст: дуже рідкий із ліщини, верби козячої. Відновлення добре.

Переважаючі типи деревостану: яличники, смеречники, букняки.

Трав’яниста рослинність: щитник чоловічий, голокучник дубовий, ожина лісова, квасениця, купина кільчаста, чорниця, яглиця звичайна, веснівка дволиста, зірочник ланцетовидний, грушанка круглолиста і однобока, костяниця, золотушник звичайний, одинарник європейський,герань лісова, плаун булавовидний, перлівка поникла, чина весняна, орляк, фіалка дивна, безщитник жіночий, міцеліс стінний, герань Роберта, зніт гірський, молочай мигдалевидний. Із мохів: євринзіум, глокомій проростаючий, зозулин льон, лисняні мохи.

Крім того постійними є: зубниця бульбиста, осока лісова, підмаренник запашний, купина багатоквіткова, ранник вузлуватий, живокіст лікарський, безщитник жіночий, квасениця, жавтець їдкий, материнка.

.3.2 Характеристика можливого травостою у даному типі лісу

Види трав індикаторів розділяють на:

- характерні види - це рослини-індикатори, які властиві окремим типам і не зустрічаються в інших;

постійні види - це такі види, які зустрічаються в одному типі більше 50%;

переважаючі види - ті види, які переважають над іншими.

Таблиця

Постійні
Зубниця бульбиста	Dentaria bulbifera L.	C_2-3, D_2-3
Осока лісова	Carex sylvatica Huds.	C_2-3, D_2-3
Підмаренник запашний	Galium odoratum (L. ) Scop.	C_2-3, D_2-3
Характерні
Ожика лісова	Luzula sylvatica (Huds) Gaudin.	B_2-3, C_2-3
Квасениця	Oxalis acetosella L.	C_2-3, D_2-3
Купина кільчаста	Polygonatum verticillatum (L)AH	B_1-2, C_1-2
Чорниця	Vaccinium myrtillus L.	А,В,C,_2-4
Зірочник ланцетовидний	Steilaria holostea L.	C_2-3, D_2-3
Материнка	Origanum vulgare L.	B_1-2, C_1-2
Квасениця	Oxalis acetosella L.	C_2-3, D_2-3
Переважаючі
Купина багатоквіткова	Poligonatum multiflorum (L. ) All	C_2-4, D_2-4
Ранник вузлуватий	Scrophularia nodosa L.	C_2-4, D_2-4
Щитник чоловічий	Dryopteris filix-mas (L. ) Schott	C_2-4, D_2-4

.3.3 Опис відповідного типові лісу ґрунту

Тип лісу: волога буково-ялицева смеречина відноситься до типу лісостану: вологий груд - D₃.

Ґрунти - дерново-підзолисті з ознаками глеєватості, в горах бурі - лісові та дерново - буроземні.

Загальним в кліматичному відношенні для регіонів розповсюдження бурих лісових ґрунтів - це наявність промивного типу водного режиму, тепле та вологе літо, що позитивно впливає на ріст деревної рослинності.

Бурі лісові ґрунти мають слабодеференційовані профіль. Під горизонтом лісової підстилки (А₀) залягає перегнійно-акумулятивний горизонт (А1) 5-30 см жовто-бурого кольору, рихлого складу, зернистої структури. Перегнійно-акумулятивний горизонт змінюється перехідним горизонтом бурого кольору, від 15 до 30-40 см, який переходить в грунтотвірну породу. В профілі бурих лісових ґрунтів дуже слабо вираженні ознаки підзолоутворення.

Характерним для процесу утворення бурих-лісових ґрунтів є оглиненість - процес утворення вторинних глинистих мінералів. Для механічного складу бурих-лісових ґрунтів характерне збільшення ілистої фракції вниз по профілю. Це відображає процес поглинення, а також прояв лесиважа. Валовий склад бурих лісових ґрунтів характеризується деяким збільшенням R₂O₂ вниз по профілю та збільшенням SiO верхніх горизонтів. Найбільш чітко ця закономірність виражена в підтипах опідзолених та поверхневооглеєних ґрунтів. Склад гумусу відрізняється домінуванням фульвокислот над гумінувами.

Фізико-хімічні ознаки бурих лісових ґрунтів суттєво варіюють в залежності від направлення ґрунтоутворення і складу порід. В більшості випадків реакція профілю слабокисла, або кисла. Висока кількість рухаючого амонію.

Рис.1.3. Профіль дерново підзолистого грунту: Нл - лісова підстилка потужністю 3-5 см; Не - гумусово-елювійований, світло-.сірий або білястий, потужністю 5-30 см, дрібногрудкуватий з горизонтальною подільністю; Е - підзолистий, у вигляді плям або суцільний, потужністю до 30см, білястий або зовсім білий, плитчастий, пластинчастий або лускуватий, часто зустрічаються конкреції К(ОН)₃ із домішками гумусу й глинистих часток; І - ілювіальний, темно-бурий (у легких - червонувато-бурий), щільний, грудкувато-призматична або горіхувата, потужністю 20-120 см, затікання органо-мінеральних колоїдів;Р - материнська порода.

2. Типологічний аналіз типу лісу

Вихідними матеріалами для виконання цього розділу є матеріали видані індивідуально і занесені в табл. 2.1.

На основі даних, отриманих для курсової роботи додатково потрібно визначити:

- запас на ділянці (його отримують перемноживши площу ділянки (гр. 2) на запас на 1 га даної ділянки (гр. 9));

- загальну площу для кожної вікової групи і площу типу лісу в цілому шляхом підсумку у вікових групах у гр. 2;

загальний запас для вікової групи і типу лісу в цілому (підсумок у гр. 10);

тип деревостану (гр. 11) - корінний чи похідний.

Таблиця 2.1

№ виділу	Площа	Склад деревостану	Вік	Hсp,см	Dcp, см	Бонітет	Повнота	Запас на 1 га	Запас на виділі	Тип деревостану


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	6,5	4Бк3Г3Б	4	2	1	I	1	20	130	П
2	6,7	8Бк2См+Яв	10	4	4	I	0,9	40	268	П
3	8,8	3Бк3См3Яц1Г	10	3	4	I	0,7	25	220	К
4	7,3	6Бк2См2Яц	10	3	3	I	1	35	255,5	К
5	12,7	5Бк3Г2Б	9	3	3	I	0,7	20	254	П
б	2,1	9Яв1Яс	3	1	1	I	0,8	10	21	П
7	6,5	7Яц2Бк1См	5	1	1	I	0,7	10	65	П
8	6,4	7См2Яц1Б	10	5	6	I	1	50	320	П
9	4,4	8Бк2См	10	2	1	I	0,5	10	44	П
10	3,8	4Бк4См2Яв	10	4	1	1а	0,9	40	152	П
11	6,2	8Бк2Яв	9	4	3	II	0,8	30	186	П
12	6,2	8Бк2Яв	9	4	3	1а	0,8	30	186	П
13	6,8	4Бк3Г2Б1Ос	9	3	2	1а	0,8	25	170	П
14	6,2	4См1Яв3Г2Б	10	4	4	1а	0,8	20	124	П
15	2,4	4Бк2Г2Б1Ос	4	2	1	I	0,8	30	72	П
16	6,2	8Бк2См+Яв	10	4	4	I	0,9	40	248	П
17	8,8	3Бк3См3Яц1Г	10	3	4	I	0,7	25	220	К
18	7,3	9Бк1См	10	3	3	I	1	35	255,5	П
19	7,2	6Бк4Г	9	3	3	0,7	20	144	П
20	2,1	9Яв1Яс	3	1	1	1а	0,8	10	21	П
21	6,5	7Яц2Бк1См	5	1	1	I	0,7	10	65	К
22	6,4	7См2Яц1Б	10	5	6	1а	1	50	320	П
23	4,4	8Бк2См	10	2	1	I	0,5	10	44	П
24	3,8	4Бк4См2Яв	10	4	1	I	0,9	40	152	П
25	6,2	8Бк2Яв	9	4	3	I	0,8	30	186	П
26	5,7	4Бк2Б3Г1Ос	9	3	2	I	0,8	20	114	П
27	4,5	4Бк3Г2Б1Ос	10	3	2	I	0,8	25	112,5	П
28	7,8	4Бк2Б3Г1Ос	9	2	1	I	0,7	15	117	П
29	11,5	7Бк3Г+Ос	10	3	2	I	0,8	30	345	П
30	5,7	8Бк2Б	9	3	3	I	0,9	30	171	П
	Групав1ку 11-20рок1в
1	8,3	9Яц1См	19	11	10	II	0,8	100	830	П
2	9,4	4Яц3Бк1См2Г	13	6	4	II	0,9	60	564	К
3	6,9	4См4Яв2Бк	18	6	6	I	0,9	60	414	П
4	9,4	10Яц	18	10	8	II	0,8	90	846	П
5	7,4	7Яц3Яв	15	10	8	I	0,7	90	666	П
6	2,4	9Бк1Яв	17	5	4	I	0,7	40	96	П
7	3,2	8Бк2Яв	15	4	6	I	0,6	40	128	П
8	6,3	8Бк2Яв	18	6	6	I	0,7	40	252	П
9	5,3	3Бк3Яц4Яв	18	7	6	I	0,8	70	371	П
10	3,6	9Бк1См	19	6	4	I	0,7	40	144	П
11	4,2	7Бк2См1Яв	15	7	6	II	0,8	60	252	П
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
12	5	5Бк5См	15	5	4	I	0,9	50	250	П
13	4,7	6Бк2Яв2См	15	6	4	I	0,9	50	235	П
14	14,5	7Бк2Яц1Б	15	6	6	III	1	60	870	П
15	4,5	3Яц5Г2Бк	15	4	2	II	1	40	180	П
16	10,8	3Яц2См5Яв	20	8	8	II	1	80	864	П
17	4,2	4См1Бк1Яв4Б	14	7	8	I	1	70	294	П
18	6	3Бк2Яц2См3Вх	20	9	8	II	1	90	540	К
19	11,5	5Бк2См3Яц	15	6	6	I	1	60	690	К
20	12,5	7Бк2Яц1См	20	8	I	0,7	50	625	К
21	4,5	4Бк6Г	15	6	6	I	0,8	50	225	П
22	5,8	4Бк4См2Яв	12	7	8	1а	0,7	50	290	П
23	4,6	7Яц2Мд1См	20	8	6	I	0,9	70	322	П
24	8,6	4Яц4См2Бк	15	8	6	III	0,7	90	774	П
25	4	4Яц4Бк2Г	14	9	10	I	0,8	80	320	П
26	4,5	6Бк4См	20	8	8	I	0,9	80	360	П
27	7,4	7Яц3Яв	15	10	8	I	0,7	90	666	П
28	9,4	10Бк	17	6	6	I	0,8	50	470	П
29	5,5	7Бк2Яв1См	18	7	6	I	0,8	60	330	П
30	5,3	3Бк3Яц4Яв	18	7	6	I	0,8	70	371	П
	Група вiкy 21-30 років
1	6,9	9Бк1См	25	10	8	I	0,9	110	759	П
2	4,1	8Бк1См1Яц	30	13	14	II	0,9	160	656	К
3	14,2	8Бк2Яв	25	10	8	I	0,9	100	1420	П
4	4,5	5Бк4См1Вб	30	12	10	I	0,9	170	765	П
5	6,4	6Бк2Б2Ос	30	14	12	1а	1	170	1088	П
6	12,2	4См4Яц2Вх	30	15	14	I	0,6	150	1830	П
7	2,4	3Бк5Яц2См	30	13	12	I	0,7	130	312	П
8	5,7	9Бк1См	25	11	8	II	0,9	120	684	П
9	3,3	4Бк4См2Яц	30	13	10	I	0,9	170	561	К
10	6,9	7Бк3Вб	30	13	12	I	0,9	170	1173	П
11	3,8	8Бк2Яв	25	11	12	I	0,7	120	456	П
12	2,3	3Бк3Б4Вх	25	10	8	I	1	130	299	П
13	4,5	6Бк4Б	25	11	10	I	1	150	675	П
14	4,4	10Бк	30	13	10	II	0,9	170	748	П
15	3,8	8Бк2Яв	25	11	12	I	0,7	120	456	П
	Група вiкy 31-40 років
1	18	7Бк2Яц1См	40	15	16	I	0,9	200	3600	К
2	21,7	6Бк3Яц1Б	35	15	12	I	0,8	200	4340	П
3	2,7	8Бк2Д+Г	38	15	14	II	0,8	170	459	П
4	3,5	7Бк1См1Яв1Б	40	16	14	I	0,9	200	700	П
5	5,6	8Бк2См+Яц	40	16	14	II	0,6	140	784	К
6	5,7	7Бк1См1Яц1Ос	35	14	14	I	0,7	160	912	К
7	5Бк3Яц2См+Б	35	15	16	I	0,8	180	1404	К
8	3	10Бк+Б	35	14	10	I	0,6	120	360	П
9	3,7	7Бк1См1Яв1Б	40	16	14	I	0,9	230	851	П
10	1,5	10См+Яц	40	16	14	1а	0,5	190	285	П
11	2,8	8Б1Д1Яц+Бк	40	18	18	I	0,9	260	728	П
12	42,6	8Бк1Яц1См+Яв	40	16	16	I	0,9	220	9372	К
13	2,3	10Бк	35	15	12	I	0,6	120	276	П
14	15	7Бк2См1Ос	36	14	13	I	0,8	160	2400	П
15	1	4Бк5Б1См	35	13	12	I	1	170	170	П
	Група віку 41-50 років
1	36,3	8Бк1Б1Г	50	15	15	I	0,8	170	6171	П
2	4,5	10Бк+Ос	50	17	18	I	0,8	240	1080	П
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
3	3,4	4Бк6Яц+См	45	16	18	I	0,9	300	1020	П
4	6,2	4Бк4См2Яц+Яв	50	15	16	I	0,9	200	1240	К
5	1,5	10Бк+Б,Яв	50	16	18	I	0,9	220	330	П
6	18	7Бк2Яц1См	50	15	16	I	0,9	200	3600	К
7	2,5	8Бк2Яц+Б	45	16	14	I	0,9	220	550	П
8	2,1	3Бк5Яц1Вх1См	45	15	14	II	1	220	462	П
9	18	7Бк2См1Яц	50	15	16	I	0,7	160	2880	К
10	3	10Бк+Б	45	14	10	I	0,6	120	360	П
11	1,8	10См	50	18	16	I	0,9	260	468	П
12	4,9	10Бк+Ос	50	15	18	1а	0,8	200	980	П
13	20	7Бк2См1Яц	45	14	14	I	0,9	160	3200	К
14	21,7	6Бк3Яц1Б	45	15	12	I	0,8	200	4340	П
15	6,8	7Бк2Б1Яв+Г	45	13	12	I	0,8	150	1020	П
	Група віку 51-60 років
1	7,8	7Бк1Яц2См+Б	60	20	26	I	0,4	160	1248	К
2	5,8	6См4Яц+Бк	60	19	18	I	0,8	240	1392	П
3	2,2	7Бк3Г	60	19	20	I	0,9	280	616	П
4	2,3	9Яс1Бк	60	21	20	I	0,7	250	575	П
5	6,6	8Г1Бк1См	55	20	20	I	0,9	200	1320	П
6	3,2	9Яц1Бк+См	60	21	22	I	0,8	300	960	П
7	3,8	8Бк1Яц1См+Б	60	18	20	I	0,9	270	К
8	3,7	8Бк1См1Вх	55	19	22	I	0,7	260	962	П
9	3,7	9Бк1См	60	19	20	I	0,8	270	999	П
10	8,5	6Бк2См2Яв	55	21	20	I	0,8	290	2465	П
11	4,1	5Бк3См2Яц	55	20	20	I	0,8	280	1148	К
12	2,6	7Бк2См1Яц	60	18	20	I	0,7	200	520	К
13	7,6	4Бк3Яв2См1Яц	55	21	20	I	0,8	290	2204	К
14	5,7	3Бк3См4Яц	60	21	22	I	0,7	230	1311	П
15	15,9	7Бк1Яц1См1Г	60	19	18	I	0,9	200	3180	К
Група віку 61-70 рок1в
1	5,8	9Бк1Яц+Г	70	25	26	I	0,8	380	2204	П
2	6,8	6Ос3ПБ	70	24	28	1а	0,8	320	2176	П
3	21,2	10Бк	70	25	28	I	0,8	350	7420	П
4	4	4Яц3Бк3Г	70	25	28	I	0,7	340	1360	П
5	3,2	4Бк4Яц2См+Б	70	24	28	1а	0,9	340	1088	К
6	8,2	7Бк2Яц1См	70	24	26	1а	0,9	380	3116	К
7	2,1	7Яц2См1Бк	70	25	28	I	0,8	380	798	П
8	15,7	8Бк2Яц+См	70	24	24	1а	0,7	280	4396	К
9	12,9	7Яц2См1Бк	70	24	28	I	0,6	240	3096	П
10	9,6	8Бк2Г+Вх	65	23	28	1а	0,7	280	2688	П
11	5,6	9Бк1Яц+Г	70	25	26	I	0,8	380	2128	П
12	7,5	6Бк4Г	70	21	32	I	0,7	220	1650	П
13	2,1	7Яц2См1Бк	70	25	28	1а	0,8	380	798	П
14	15,7	8Бк2Яц+См	70	24	24	1а	0,7	280	4396	К
15	3,2	4Бк4Яц2См+Б	70	24	28	I	0,9	340	1088	К
Група віку 71-80 років
1	9,7	10Бк	80	30	28	I	0,8	480	4656	П
2	5,2	5Бк4См1Яв	80	25	29	I	0,7	330	1716	П
3	6,1	10Бк+См	80	29	30	I	0,8	450	2745	П
4	1,9	10Яц+См	80	26	44	1а	0,4	200	380	П
5	2,3	10Бк	80	27	30	II	0,8	400	920	П
6	3,1	7Яц2Бк1См	80	25	23	I	0,4	250	775	П
7	8	6Бк4Г	80	26	32	I	0,7	350	2800	П
8	9,7	10Бк	80	30	28	1а	0,8	480	4656	П
1	2	3	4	5	6	8	9	10	11
9	5,2	5Бк4См1Яв	80	25	29	I	0,7	330	1716	П
10	6,1	10Бк+См	80	29	30	II	0,8	450	2745	П
11	1,9	10Яц+См	80	26	44	I	0,4	200	380	П
12	2,3	10Бк	80	27	30	I	0,8	400	920	П
13	3,1	7Яц2Бк1См	80	25	23	I	0,4	250	775	П
14	2,1	10Бк+Яц,См	80	30	28	1а	0,8	470	987	К
15	4,7	6Бк2Яц1См1Ос	80	25	32	I	0,6	310	1457	К
Група віку 81-90 років
1	2,9	10Бк+Яц	90	29	32	1а	0,8	400	1160	П
2	2,5	10Бк	90	25	28	I	0,8	380	950	П
3	5,8	10Бк	90	23	32	I	0,8	500	2900	П
4	11,7	10Бк+См	100	28	32	II	0,5	200	2340	П
5	19,6	10Бк+Яв,Г	90	30	36	I	0,8	400	7840	П
6	4,2	10Бк	90	29	32	I	0,3	150	630	П
7	4,5	9Бк1См+Яц	90	28	36	1а	0,9	470	2115	К
8	3,2	10Бк	90	30	32	1а	0,7	340	1088	П
9	2,3	10Бк+См	90	26	28	II	0,6	210	483	П
10	13,1	9Бк1См	90	24	32	I	0,8	460	6026	П
11	2,6	10Бк	100	30	36	I	0,6	300	780	П
12	1,3	7Бк1См1Яц1Г	90	27	40	I	0,8	450	585	К
13	2,9	9Бк1См+Г	100	33	48	1а	0,6	300	870	П
14	3,8	10Бк+См	90	30	44	I	0,7	350	1330	П
15	2,9	10Бк+Яц	90	29	32	1а	0,8	480	1392	П
Група віку 91-100 років
1	12	6Бк2Яц2См	120	26	32	II	0,4	150	1800	К
2	3	8Бк2См+Яц	110	24	36	II	0,4	170	510	К
3	2,4	8Бк1См1Яц+Г,Яв	110	25	36	II	0,7	220	528	К
4	18,3	8Бк2См+Яц	110	25	36	II	0,7	250	4575	К
5	3,9	6Бк2См2Яц	110	28	36	II	0,6	270	1053	К
6	3,5	7Бк2См1Яц	110	23	32	III	0,8	260	910	К
7	2,5	10Бк+См	110	26	36	II	0,5	220	550	П
8	3,8	10Бк	110	25	36	II	0,7	300	1140	П
9	8,3	10Бк	110	28	36	II	0,7	350	2905	П
10	5,7	10Бк	28	36	II	0,5	250	1425	П
11	3,6	10Бк+Г	110	27	36	II	0,4	200	720	П
12	3,2	9См1Бк	120	28	37	II	0,5	260	832	П
13	13	8Бк2См	120	27	48	II	0,4	180	2340	П
14	2,9	7См2Яц1Бк	120	30	36	II	0,7	590	1711	П
15	10	6Бк3Яц1См	110	21	40	III	0,6	350	3500	К

Типи деревостану виділяють у межах типу лісу. Згідно з принципами лісівничо-екологічної типології деревостани поділяють на корінні і похідні. Корінними деревостанами для кожного типу лісу виділяються такі природно і штучно сформовані ліси, склад і продуктивність яких близькі до складу і продуктивності збережених або раніше описаних природних лісів даного типу лісу тобто у складі деревостану переважаючою повинна бути типоутворююча порода та необхідна дольова участь характерних кліматичних домішок. Штучно створені деревостани, які сформувались природно, але не відповідають за складом природним насадженням в ідентичних типах лісу відносяться до похідних. Похідні деревостани утворюються на місці корінних у результаті вирубки лісу, пожеж, вітровалів, створення лісових культур.

Типи деревостану можна позначити символами: корінний тип деревостану "К" і похідний - "П".

.1 Визначення фактичної і потенційної продуктивності

Для визначення вказаних показників та вирахування ступеня використання типологічного потенціалу зведені показники таблиці 2.1 зводимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2.

Типологічний потенціал вологої смереково-ялицевої субучини і ступінь його використання

Група віку, роки	Загальна площа, га	Фактичний запас на всій площі, м3	Середній фактичний запас га 1 га, м3	Середній фактичний приріст, м3/га	Існуючий типологічний еталон				Потенційний запас на площі, м3	Ступінь використання типологічного потенціалу
					Склад дерево-стану	Приріст на 1 га, м3/га	Повнота	Запас, м3/га
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11,0
1-10	187,1	4982,5	26,6	5,3	6Бк2См2Яц	3,5	1	35	6548,5	76,1
11-20	199,7	13239	66,3	4,4	3Бк2Яц2См3Вх	4,5	1	90	17973	73,7
21-30	85,4	11882	139,1	5,6	4Бк4См2Яц	5,7	0,9	170	14518	81,8
31-40	136,9	26641	194,6	5,6	8Бк1Яц1См+Яв	5,5	0,9	220	30118	88,5
41-50	150,7	27701	183,8	4,1	7Бк2Яц1См	4,0	0,9	200	30140	91,9
51-60	83,5	19926	238,6	4,3	5Бк3См2Яц	5,1	0,8	280	23380	85,2
61-70	123,6	38402	310,7	4,8	7Бк2Яц1См	5,4	0,9	380	46968	81,8
71-80	71,4	27628	386,9	5,2	10Бк+Яц,См	5,9	0,8	470	33558	82,3
81-100	83,3	30489	366,0	4,1	9Бк1См+Яц	5,2	0,9	470	39151	77,9
100 і >	96,1	24499	254,9	2,3	6Бк3Яц1См	3,2	0,6	350	33635	72,8
Всього	1217,7	225389,5							275999,5
середнє			185,1	4,2		4,8		266,5		81,2

Для визначення показників табл. 2.2 виконуємо наступну роботу:

середній фактичний запас на 1 га (гр. 5) отримаємо, як частку від ділення фактичного запасу на всій площі (гр. 4) на загальну площу групи (гр. 3);

середній фактичний приріст на 1 га. (гр. 6) визначається шляхом ділення середнього запасу на середній вік даної групи, тобто на 5, 15, 25, і т.д. років;

середній вік насаджень типу лісу визначається, як середньозважена величина. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік. Відтак сумуємо їх і розділяємо на загальну площу лісу.

А_сер= 44,1р.

Асер - середній вік насаджень.

склад деревостану типологічного еталону (гр. 7) вибирається для кожної вікової групи з табл. 2.1. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан високої повноти і максимальної продуктивності. Вказані показники заносимо у графи 7, 9, 10. на основі цих даних визначаємо середній приріст потенційного насадження (гр. 8);

Середній склад еталонного деревостану визначається як середньозважена величина, але за запасом ( табл. 2.2.1.). Для визначення участі породи її запас ділять на загальний запас на 1 га.

Таблиця 2.2.1

Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень

Група віку	Склад еталону	Запас на 1 га	Участь порід, м3
			См	Бк	Яц	Вх
1-10	6Бк2См2Яц	35	7	21	7	-
11-20	3Бк2Яц2См3Вх	90	18	27	18	27
21-30	4Бк4См2Яц	170	68	68	34	-
31-40	8Бк1Яц1См+Яв	220	22	176	22	-
41-50	7Бк2Яц1См	200	20	140	40	-
51-60	5Бк3См2Яц	280	84	140	56	-
61-70	7Бк2Яц1См	380	38	266	76	-
71-80	10Бк+Яц,См	470	0	470	0	-
81-100	9Бк1См+Яц	470	47	423	0	-
100 і >	6Бк3Яц1См	350	35	210	105	-
Разом		2665	339,0	1941,0	358,0	27,0
Участь порід у формулі		10	1,3	7,3	1,3	0,1
Усереднений склад		7Бк2Яц1См

- потенційний запас (гр. 11) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (гр. 10) на загальну площу вікової групи (гр. 3);

ступінь використання типологічного потенціалу (гр. 11) визначаємо: К = (гр. 3/ гр. 10)∙100%

В порядку перевірки ступеня використання типологічного потенціалу його можна визначити шляхом співставлення середнього фактичного запасу на 1 га (гр. 4) з потенційним (гр. 10).

Фактичну і потенційну продуктивність насадження відповідного типу лісу рекомендується зобразити на граф. (Рис. 2.1.), де на осі абсцис відкладаємо середній вік групи (роки), а на осі ординат запаси насаджень. Для побудови кривих використовуємо показники гр.4 та гр. 10 граф (табл. 2.2). Такий графік є особливо необхідний при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Вважається, що це величина буде знаходитися на кривій, що приходить через сусідні точки.

Рис 2.1 Фактична та потенційна продуктивність насаджень.

.2 Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани

У зв’язку з впливом росту стихійних і антропогенних факторів типи і лісу представлені, як корінними, так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних табл. 2.1. для кожної вікової групи проводиться розподіл на корінні та похідні деревостани (табл. 2.3). В межах вікової групи типи деревостанів розділяються за групами повнот.Похідні деревостани розділяються за переважаючими породами (табл. 2.4), що допоможе виявити причини зміни порід.

Таблиця 2.3.

Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани за повнотою

Група віку, роки	Загальна площа, га	Площа деревостанів
		корінні								похідні
		1,0-0,8		0,7-0,6		0,5 і <		сума по групі		1,0-0,8		0,7-0,6		0,5 і <		сума по групі
		га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
1-10	187,1	7,3	3,4	24,1	17,3	0	0,0	31,4	8,4	112,7	43,0	43	0,0	0,0	0,0	155,7	18,4
11-20	199,7	26,9	12,7	12,5	9,0	0	0,0	39,4	10,5	115,6	20,0	44,7	18,9	0,0	0,0	160,3	19,0
21-30	85,4	7,4	3,5	0,0	0,0	0	0,0	7,4	2,0	55,8	9,7	22,2	9,4	0,0	0,0	78,0	9,2
31-40	136,9	68,4	32,3	11,3	8,1	0	0,0	79,7	21,3	50,4	8,7	6,8	2,9	0,0	0,0	57,2	6,8
41-50	150,7	44,2	20,9	18,0	12,9	0	0,0	62,2	16,6	85,5	14,8	3	1,3	0,0	0,0	88,5	10,5
51-60	83,5	31,4	14,8	2,6	1,9	7,8	34,2	41,8	11,2	30	5,2	11,7	4,9	0,0	0,0	41,7	4,9
61-70	123,6	14,6	6,9	31,4	22,6	0	0,0	46,0	12,3	43,6	7,6	34	14,4	0,0	0,0	77,6	9,2
71-80	71,4	2,1	1,0	4,7	3,4	0	0,0	6,8	1,8	36,2	6,3	18,4	7,8	10,0	32,5	64,6	7,7
81-100	83,3	5,8	2,7	0,0	0,0	0	0,0	5,8	1,6	46,8	8,1	26,5	11,2	4,2	13,6	77,5	9,2
101 і старше	96,1	3,5	1,7	34,6	24,9	15	65,8	53,1	14,2	0	0,0	26,4	11,2	16,6	53,9	43,0	5,1
Всього, га	1217,7	211,6		139,2		22,8		373,6		576,6		236,7		30,8		844,1
%	100	17,4		11,4		1,9		30,7		47,4		19,4		2,5		69,3

Таблиця 2.4

Площа корінних і похідних деревостанів

Група віку, роки	Загальна площа, га	Типи деревостанів і їх площа, га
		Корінні	Похідні
			Грабняк	Осичняк	Сменечник	Берзняк	Букняк	Яличник
1	2	3	6	7	8	9
1-10	187,1	31,4	0	0	19	0	130,2	6,5
11-20	199,7	39,4	9	0	11,1	0	79,7	60,5
21-30	85,4	7,4	0	0	12,2	0	63,4	2,4
31-40	136,9	79,7	0	0	1,5	2,8	52,9	0
41-50	150,7	62,2	0	0	1,8	0	81,2	5,5
51-60	83,5	41,8	6,6	0	5,8	0	20,4	8,9
61-70	123,6	46	0	6,8	0	0	49,7	21,1
71-80	71,4	6,8	0	0	0	0	54,6	10
81-100	83,3	5,8	0	0	0	0	77,5	0
100 і >	96,1	53,1	0	0	6,1	0	36,9	0
Всього, га	1217,7	374	16	7	58	3	647	115
% типу	100	30,7	69,3
% групи	100	30,7	1,3	0,6	4,7	53,1	9,4

3. Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу

З метою виявлення втрат деревини у віці рубки, які виявленні в результаті типологічного аналізу відповідного типу лісу визначається лісівнича ефективність його проведення. З цією метою використовуємо показники табл. 2.2. (гр. 4, 11) і переносимо в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Лісівнича ефективність типологічного аналізу

Тип лісу	Площа всього типу лісу, га	Площа стиглих насаджень	Недобір деревини у віці рубки, м3	Недобір деревини з 1 га у віці рубки, м3	Максимально можливі втрати деревини в типі лісу, м3
C3-см-яц-Бк	1217,7	179,4	-17798	-99	-120806

Показники табл. 3.1. визначаємо наступним чином:

вік рубки приймаємо згідно діючих вимог залежно від породи, типу лісу та групи лісів, лісорослинної зони. В даному випадку вік рубки становить 91-100 років.

недобір деревини (гр. 2) вираховуємо, як різницю між фактичним і потенційним запасом;

площу стиглих насаджень беремо з табл. 2.1. (гр. 3), на основі даних про вік рубки;

недобір деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) отримуємо, як частку від ділення недобору деревини у віці рубки (гр. 4) на площу стиглих насаджень;

площу всього типу лісу (гр. 2) беремо із табл. 2.1. (гр. 2);

максимально важливі втрати деревини в типі лісу визначається шляхом перемноження недобору деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) на площу всього типу лісу.

Висновки

Тип лісу - волога смериково-ялицева субучина, поширений переважно в середніх висотах.

Аналізуючи вікову структуру насаджень, бачимо, що найбільшу площу насаджень займають деревостани у віці 1-20 років. Загальний рівень використання типологічного потенціалу становить 81,2%. Такий рівень використання є досить характерним для цього типу лісу тому, що досить велику частку становлять похідні деревостани за учатю смереки та ялиці. На відміну від ялиці, смерека характеризується меншою стійкістю до шкідників та хвороб. Змішані за складом і складні за формою різновікові лісостани є найбільш стійкими а отже більш продуктивнішими.

Похідні деревостани становлять досить значну частку насаджень і займають 69,3%, тоді як корінні деревостани займають 30,7% від всієї площі деревостанів. Для того щоб відновити корінні насадження без змін порід, а також підвищити продуктивність деревостанів, необхідно більш раціонально застосовувати лісогоподарські заходи, сприяти стійкості головної породи, зменшувати негативний вплив другорядних порід, не дозволяти затінення чи витіснення ними головної лісотвірної породи. Також одним з основних завдань повинно бути сприяння природньому поновленню головної та видалення небажаної частки другорядної порід.

На основі отриманого завдання ми бачимо, що втрати деревини у віці рубки складає - 17798 м³, що приблизно становить 99м³ з 1 га. Загальні втрати деревини на площі 1217,7 га, при досягненні деревостані віку рубки, становить -120806 м³. Такі втрати є досить значними проте все ж таки наближеними і теоретичними. При застосуванні вищенаведених пропозицій такого явища можна уникнути, або принаймні послабити.

Список використаних джерел

1. Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. - Львів: вид-во "Піраміда", 1996.- 208 с.

. Тереля І.П., Ященко П.Т., Зварич Ю.В., Михайлів О.Б. Лісознавство: Курсова робота. - Львів: УкрДЛТУ, 2010. - 32 с.

. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство: Підручник. - Чернівці: Зелена Буковина, 2001.- 352с.

. Генсірук С.А., Фурдичко О.І., Бондар В.С., Історія лісівництва в Україні. Львів: Світ, 1995.- 424 с.;

. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2009. - 160 с.

Типологічний аналіз вологої смереково–ялицевої субучини

Типологічний аналіз вологої смереково–ялицевої субучини

Похожие работы на - Типологічний аналіз вологої смереково–ялицевої субучини