Організація, планування та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва яєць
Зміст
Вступ
. Природно-економічна характеристика господарства
. Фактичний стан виробництва і економічної ефективності яєць за 3 роки
. Організація виробництва продукції
.1 Організація основних виробничих процесів
.2 Організація зберігання продукції
. Планування виробництва яєць
.1 Планування виробництва продукції
.2 Планування матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції
.3 Визначення планової собівартості одиниці продукції
. Організація збуту та фінансові результати виробництва яєць
. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва яєць
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Птахівництво - одна з важливих галузей сільського господарства, яка забезпечує населення цінними продуктами харчування. Яйця, м'ясо молодняку і дорослої птиці курей, качок, гусей, індиків, а також такі продукти переробки, як яєчний порошок, меланж, паштет із печінки, супові набори, субпродукти, консерви - ось далеко неповний перелік продукції, яку дає птахівництво.
Яйце містить всі необхідні для організму поживні речовини: повноцінні білки, які мають всі незамінні амінокислоти. Вітаміни, сполуки заліза, фосфору, кальцію та ін. Яєчний порошок і меланж широко використовується в хлібопекарній, кондитерській, виноробній, а також в текстильній і інших галузях промисловості.
М'ясо індиків по вмісту білку (24,7%) перевищує всі види м'яса тварин і птиці, а м'ясо курей по цьому показнику (18,5%) займає третє місце після м'яса індиків та яловичини. М'ясо качок і гусей містить великий процент жиру і калорійніше м'яса всіх видів сільськогосподарських тварин і птиці. Цінними дієтичними якостями володіє м'ясо молодняку бройлерів, багате на легкозасвоювані білки, вітаміни та мікроелементи.
Вихід м'яса від живої маси птиці складає 80% і більше, їстівних частин - 70%, а у свиней, великої рогатої худоби і овець відповідно 60, 44 і 40%. Важливе народногосподарське значення має побічна продукція птахівництва - перо, пух, послід.
Перо і пух застосовуються для виготовлення подушок, ковдр, галантерейних виробів. Пташиний послід - цінне добриво і сировина для виготовлення сечової кислоти. Відходи птахівництва, які отримують про забої птиці, відходи інкубації падіж птиці переробляють в цінне кормове борошно, яке додають в комбікорми.
Птиця має добру відтворювальну здатність, характеризується високою продуктивністю і скоро спілістю. Біологічні особливості птиці дозволяють при інтенсивних методах вирощування і утримання організувати виробництво продукції на крупних спеціалізованих підприємствах і в об'єднаннях рівномірно на протязі року. Завдяки інтенсивному росту, високій продуктивності затрати кормів на одиницю приросту живої маси птиці, особливо бройлерів, у 2-3 рази менші, чим при виробництві свинини і яловичини.
Короткий період виробництва забезпечує швидку оборотність оборотних засобів і підвищення рентабельності птахівничих підприємств. Високий рівень механізації і автоматизації виробничих процесів сприяє неухильному росту продуктивності праці.
Те ж саме стосується і виробництва м'яса птиці. Крім цього, більшість птахофабрик стали збитковими, а деякі взагалі збанкрутіли. Причини цих змін можна виділити і об'єктивні і суб'єктивні. У зв'язку із зміною економічного ладу в країні відбулося багато змін, внаслідок чого порушились зв'язки, з'явився диспаритет цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, подорожчання кормів, зниження платоспроможності населення та багато інших факторів, які внаслідок їх комплексної дії зумовили занепад птахівництва, поряд із занепадом інших галузей сільського господарства. Також далася взнаки неспроможність більшості керівників господарств ефективно організувати виробництво в нових економічних умовах.
Тому першочерговими завданнями. Які стоять перед галуззю птахівництва є нарощування обсягів виробництва продукції, а також забезпечення ефективності цього виробництва.
Основна мета роботи - спланувати економічну ефективність виробництва продукції птахівництва, а також виявити напрями її підвищення у майбутньому.
Об'єктом дослідження буде Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство "Відродження".
1. Природно-економічна характеристика господарства
Відкрите акціонерне товариство "Відродження" створене 10 жовтня 1999 року в результаті реорганізації Хорольського агропромислового коледжу, та в процесі приватизації. Зареєстровано розпорядженням №414 від 15.12.1999 року. Хорольською державною адміністрацією, але потім 31 жовтня 2007 рокубуло перетворене в товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство "Відродження" шляхом утворення статутного капіталу фізичними особами (далі "Підприємство").
Підприємство має адресу 37805, Полтавська область, Хорольський район село Петракеївка.
ТОВ "Відродження" обєднує пять населених пунктів: с. Середнє, с. Петракеївка, с. Кутуржиха, с. Хвощівка, с. Олімпіадівка. Центральна садиба розміщена в с. Пертракеївка на віддалі 8 км від районного центру м. Хорол, 16 км від залізничної станції міста Хорол та 168 від обласного центра м. Полтава. Рельєф території господарства широко хвилястий, водо-ерозійний.
Клімат за даними м. Хорол, де розташована метеорологічна станція, середньорічна температура повітря на території господарства становить +7С. Тривалість вегетаційного періоду з температурою +5С становить 190-215 днів. Середньорічна кількість опадів 518 мм, з них близько 75% припадає на вегетаційний період.
Сума опадів по періодах року розподіляється нерівномірно і коливається в значних інтервалах.
Відновлюється вегетація озимих культур і багаторічних трав в кінці березні місяця, а припиняється в листопаді.
Гідротермічний коефіцієнт за теплий період становить 1.09 для зернових культур, і в цілому умови за кількість тепла, світла і вологи сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур.
Землі ТОВ Підприємства "Відродження" сприятливі для механізованого обробітку, догляду та посіву за сільськогосподарськими культурами. Грунт зволожується виключно за рахунок атмосферних опадів. На схилах значна частина вод стікає, виключаючи ерозію ґрунтів. Основний напрямок спеціалізації Підприємства є вирощування зернових культур.
Загальна площа сільськогосподарських угідь 2287 га, з них 2167 га рілля.
Дане господарство має в своїй структурі має такі виробничі підрозділи:
тракторно-рільнича бригада;
автопарк;
будівельна бригада;
зерносушильний комплекс зі складами.
Середньорічна чисельність працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві 92 чол.
Таблиця 1 Склад і структура земельних угідь ТОВ Підприємство "Відродження"
Види угідьНаявність на 1.01.2010 р.Наявність на 1.01.2011р.Наявність на 1.01.2012 р.Відхилення 2012 р. до 2010 р.Площа, гаВ % до підсумкуПлоща, гаВ % до підсумкуПлоща, гаВ % до підсумкуПлоща, га%Загальна земельна площа174010022981002330,9100590,933,96Всього с/г угідь із них:158090,8213893,042170,993,13590,937,4Рілля136688,99179583,961996,992,02590,946,19СінокосиПасовищаДвори
Дані для аналізу таблиці посівних площ, урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур в угідь ТОВ Підприємство "Відродження" наведені в додатку А. З вихідних даних таблиці, бачимо, що в господарстві вирощуються зернові, технічні та кормові культури. З вихідних даних таблиці, бачимо, що в господарстві вирощуються зернові, технічні та кормові культури. Аналізуючи структуру посівної площі господарства за останні три роки, можемо відмітити, що більшу частину займають посіви під сою (2010р. - 7,43%, 2012р. - 8,48%), кукурудзу на зерно (2010р. - 29,14%, 2012р. - 20,94%), це зумовлено досить високою потребою суспільства в даних культурах та сприятливими кліматичними умовами. За даними таблиці можемо сказати, що показник урожайності в даному господарстві досить нестабільний. Отже, майже по всіх сільськогосподарських культурах урожайність за 2010 - 2012 роки мала тенденцію здебільшого до збільшення. Так, валовий збір продукції у господарстві з року в рік збільшуєть, винятком є лише кукурудза на зерно (-264ц), соняшник (-1440ц).
Таблиця 2 Грошові надходження від реалізації товарної продукції ТОВ Підприємство "Відродження"
Вид продукції2010 р.2011 р.2012 р.Відхилення 2012 від 2010 р.Сума, тис. грн.%Сума, тис. грн.%Сума, тис. грн.%Озима пшениця--239,93,34273,22,46-Жито-------Гречка-------Кукурудза на зерно586,715,512896,640,383309,829,852723,1Ячмінь ярий982,226208,63,911080,39,7498,1Горох269,77,14366,65,11872,17,86602,4Соняшник1618,842,853227,544410837,052489,2Соя320,48,5233,63,26144413,021123,6Овес-------Всього по рослинництву3777,81007172,810011087,41007309,6М'ясо ВРХ-------М'ясо свиней-------Всього по тваринництву-------Всього по господарству3777,81007172,810011087,41007309,6
Спеціалізація - це переважаючий розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах, районах, областях регіонах. Спеціалізація - процес закономірний, багатомірний, який залежно від природних, економічних та організаційних факторів розвивався в різних напрямках, внаслідок чого склались різні її форми, що відображають ту або іншу особливість її використання.
На спеціалізацію сільськогосподарського виробництва впливає ряд факторів - природно-кліматичні, економічні, біологічні, соціальні. Підприємства зосереджують зусилля на виробництві тих видів продукції, які забезпечують максимальну вигоду або мінімальні економічні втрати порівняно з іншими видами діяльності.
Основним показником, який характеризує спеціалізацію підприємства є склад і структура товарної продукції, обсяг якої аналізують не менше як за три роки в порівняльних цінах, що забезпечує стабільність і зі ставність показників.
Ширше про рівень, глибину спеціалізації можна судити за коефіцієнтом спеціалізації:
Кс = 100 / Σ Пв (2і - 1) (1)
де: Пв - питома вага товарної продукції;
і - порядковий номер продукції по зменшенню її питомої ваги.
Таблиця 3 Аналіз господарської діяльності ТОВ Підприємство "Відродження"
Показники2010 р.2011 р.2012 р.Відхилення 2012 р. від 2010 р.тис. грн.%Виробництво валової продукції в порівняльних цінах, тис. грн.22893231,53007,1+718,1+31,37Виробництво валової продукції на 1 працівника, грн.346803231532330-2350-6,8Виробництво валової продукції на 100 га с/г угідь, грн..145150139-6-4,1Валовий дохід, тис. грн.5241,39676,818223,4+12982,1+247,7Виручка від реалізації продукції, тис. грн.6301,51063121911+15609,5+247,7Виручка на 100 га с/г угідь, тис. грн.3,994,9710,09+6,1+152,9Фондовіддача, грн.1,862,112,68+0,82+144Чистий прибуток, тис. грн.213572063088-930-23,1Дебіторська заборгованість, тис. грн.316588340+24+7,6Кредиторська заборгованість, тис. грн.433648461+28+6,5Середня заробітна плата 1 працівника, грн.697,851087,21414,8+716,95-102,7Рівень рентабельності всього, % в т.ч.6440,0353,4-10,6-16,56Показники2010 р.2011 р.2012 р.Відхилення 2012 р. від 2010 р.тис. грн.%Виробництво валової продукції в порівняльних цінах, тис. грн.22893231,53007,1+718,1+31,37Виробництво валової продукції на 1 працівника, грн.346803231532330-2350-6,8Виробництво валової продукції на 100 га с/г угідь, грн..145150139-6-4,1Валовий дохід, тис. грн.5241,39676,818223,4+12982,1+247,7Виручка від реалізації продукції, тис. грн.6301,51063121911+15609,5+247,7Виручка на 100 га с/г угідь, тис. грн.3,994,9710,09+6,1+152,9Фондовіддача, грн.1,862,112,68+0,82+144Чистий прибуток, тис. грн.213572063088-930-23,1Дебіторська заборгованість, тис. грн.316588340+24+7,6Кредиторська заборгованість, тис. грн.433648461+28+6,5Середня заробітна плата 1 працівника, грн.697,851087,21414,8+716,95-102,7Рівень рентабельності всього, % в т.ч.6440,0353,4-10,6-16,56
2. Фактичний стан виробництва і економічної ефективності продукції тваринництва за останні 3 роки
Таблиця 4 Виробництво яєць від птиці всіх видів
Усі категорії господарствСільськогосподарські підприємстваГосподарства населення201020112011 у % до 2010201020112011 у % до 2010201020112011 у % до 2010Україна1560917335111,1911010697117,465006638102,1Автономна Республіка Крим724,1728,6100,6374,1387,5103,6350,0341,197,5Вінницька749,7799,6106,7259,4302,8116,7490,3496,8101,3Волинська176,3192,6109,215,328,8у 1,9 р.б.161,0163,8101,7Дніпропетровська918,61006,6109,6695,9760,9109,3222,7245,7110,3Донецька1669,02118,0126,91172,81621,9138,3496,2496,1100,0Житомирська466,4469,3100,684,764,676,3381,7404,7106,0Закарпатська306,4315,0102,82,51,352,0303,9313,7103,2Запорізька677,0631,393,2500,6452,290,3176,4179,1101,5Івано-Франківська661,8833,1125,9446,5617,8138,4215,3215,3100,0Київська1786,52104,6117,81564,81844,6117,9221,7260,0117,3Кіровоградська467,6494,8105,8187,2206,5110,3280,4288,3102,8Луганська762,8829,4108,7641,3707,8110,4121,5121,6100,1Львівська553,0520,094,0126,694,374,5426,4425,799,8Миколаївська498,8577,3115,7371,9450,6121,2126,9126,799,8Одеська548,6380,769,4214,456,526,4334,2324,297,0Полтавська565,4552,197,6395,1365,392,5170,3186,8109,7Рівненська409,8422,5103,1106,6109,6102,8303,2312,9103,2Сумська250,0323,7129,553,4130,0у 2,4 р.б.196,6193,798,5Тернопільська355,6361,4101,6106,4118,0110,9249,2243,497,7Харківська990,21196,5120,8692,9890,5128,5297,3306,0102,9Херсонська395,9448,6113,3225,7275,2121,9170,2173,4101,9Хмельницька361,8587,1у 1,6 р.б.201,0432,3у 2,2 р.б.160,8154,896,3Черкаська690,5757,0109,64$55,7519,6114,0234,8237,4101,1Чернівецька379,0434,0114,5169,7223,0131,4209,3211,0100,8Чернігівська244,5251,1102,745,334,977,0199,2216,2108,5
Проаналізувавши дану таблицю можна сказати що, Полтавська область увійшла в десятку по виробництву яєць. Це є дуже добрим показником. В цілому по Україні перевиконано план порівняно з 2010 роком на 11,1% по всім господарствам, по сільськогосподарським на 17,4% , по господарству та населенню на 2,1%. Що є позитивним показником для всієї України
Таблиця 5
Від птиці всіх видів, млн. шт.У тому числікурячих яєць - усього, млн. шт.у середньому від однієї курки-несучки, шт.20102011%20102011%20102011%Україна9093,610669,3117,39006,310583,8117,5258264102,3Автономна Республіка Крим374,1387,5103,6374,1387,5103,627326296,0Вінницька259,4302,8116,7258,7302,0116,7277280101,1Волинська15,328,8у 1,9 р.б.15,028,7у 1,9 р.б.171224131,0Дніпропетровська695,8760,8109,3691,5758,0109,6271276101,8Донецька1172,71621,7138,31169,51618,3138,4254280110,2Житомирська84,764,676,378,659,175,227025795,2Закарпатська2,31,252,22,31,252,2104146140,4Запорізька500,6452,290,3492,2444,590,3249256102,8Івано-Франківська445,3616,5138,4444,8615,9138,5281302107,5Київська1553,71827,5117,61549,81823,6117,7239248103,8Кіровоградська187,2206,5110,3182,8203,9111,5279307110,0Луганська641,2707,5110,3640,5707,1110,4251262104,4Львівська126,594,274,5125,893,974,6226227100,4Миколаївська371,9450,6121,2360,9439,4121,8260271104,2Одеська211,655,726,3210,054,726,027212746,7Полтавська395,1361,391,4393,1359,591,5277283102,2Рівненська106,6109,6102,8105,8108,9102,925621082,0Сумська53,4130,0у 2,4 р.б.51,5128,4у 2,5 р.б.22421294,6Тернопільська106,4118,0110,9106,1117,7110,922520088,9Харківська692,5890,4128,6682,1882,6129,4271278102,6Херсонська225,7272,2120,6223,7270,7121,0247249100,8Хмельницька200,9432,2у 2,2 р.б.200,5431,8у 2,2 р.б.29027193,4Черкаська455,7519,6114,0432,0488,6113,1260285109,6Чернівецька169,7223,0131,4169,7223,0131,426824390,7
Дана таблиця показує виробництво яєць по Україні. Можна сказати що, порівняно з 2010 роком виробництво яєць зросло на 1575,7 млн., шт. в процентному співвідношенні перевиконання план а на 17,3%. Полтавська область займає одинадцяте місце в цьому списку виробивши зібравши 361,3 млн., шт. що на 33,8 млн., шт. менше від попереднього року. Тим самим знизивши процент виконання плану на 8,6% .
Курячих яєць Полтавська область зібрала у 2011році 359,5 млн., шт. Продуктивність 1 курки - несучки зросла порівняно з 2010 роком році на 6 яєць за рік. Тим самим збільшилась продуктивність на 2,6%.
продукція тваринництво собівартість
3. Організація виробництва продукції
.1 Організація основних виробничих процесів
Птахівництво дає такі дієтичні високоенергетичні продукти харчування, як м`ясо та яйця. Це комплексна галузь, оскільки вона займається розведенням кількох видів птиці - курей, качок, гусей, індиків тощо. Найбільш поширені кури, частка яких становить майже 98% усього поголівя птиці. Птахівництво - скороспіла галузь, оскільки кури починають нестись у 4,5 - 5-місячному віці й за рік від однієї несучки можна одержати 250-270 яєць.
У курячому яйці міститься 34,4 % сухої речовини , де на протеїн припадає 12,1 % , ліпіди - 10,5 вуглеводи - 0,9, мінеральні речовини - 10,9 %. До складу протеїну входять яйця входять усі незамінні амінокислоти в найсприятливішому співвідношенні для підтримання життєвих процесів організму людини. Перетравність його становить 97-98 %. Ліпіди є справжніми жирами і зосереджені на 99 % у жовтку яйця. Їх засвоюваність досягає 96-100 % . У складі яйця міститься майже всі відомі вітаміни, вміст яких залежить від наявності в кормах. За кількістю вітаміну А жовток курячих яєць поступається тільки печінці. Із корму в яйце несучки здатні трансформувати 10-40 % вітаміну А. Споживання одного яйця задовольняє потреби людини у вітамінах на 10-50 %.
Відкладати яйця кури починають у 5-6 місячному, качки й індички - 6-7-місячному, гуси - в 9-10 місячному віці; молодняк виводиться протягом місяця.
Технологія виробництва курячих яєць ґрунтується а потоковості процесу, що передбачає безперервний і рівномірний випуск продукції протягом року. Однією з важливих умов цієї технології є утримання в одному приміщенні, окремій зоні або під зоні, відділенні, цеху птахофабрики або ферми тільки одновікової й вирівняної за розвитком птиці. Тобто використовується потоково-цехова система утримання птиці, в основу якої принцип " все зайнято - все пусто".
Виробництво яєць на промислових птахофабриках здійснюється за потоково-цеховою системою. При цьому розрізняють такі цехи : батьківського стада, інкубації, вирощування ремонтного молодняку, промислового стада, забою, переробки продуктів забою та посліду.
Птахівницькі підприємства поділяють на племінні й товарні. До племінних належать селекційно-генетичні зональні станції й експериментально-дослідні господарства наукових установ, державні контрольно-випробувальні станції, племінні заводи і держплемпідприємства, інкубаторно-птахівницькі підприємства. Крім того, виділяють племінні ферми товарних підприємств. Серед останніх найефективнішими стали птахо - фабрики, які виробляють яйця і м`ясо на промисловій основі. Частина з них веде виробництво на купованих комах, інші вирощують їх самі. Товарну продукцію птахівництва виробляють також птахівницькі ферми КСП, де ця галузь є допоміжною.
Із найменшими витратами продукція птахівництва виробляється там, де ферми і підприємства мають раціональні розміри.
Таблиця 6 Раціональні розміри птахівницьких ферм
ЗонаПо виробництву яєць, тис. Курок - несучокПолісся20-30Лісостеп30-50Степ50-100
У світі налічується понад 100 порід курей. За існуючою класифікацією всі породи поділяються на яєчні, м`ясо-яєчні м`ясні. Основною господарсько корисною ознакою яєчних курей є висока несучість і невелика маса тіла. Кури цих порід характеризуються ранньою статевою зрілістю й здатністю до тривалої безперервної продуктивності. До яєчних порід курей відносять леггорн і російську білу.
Кури породи леггорн виведені та в США. Несучість - 220 - 240 яєць за рік.
До м`ясо-яєчних порід відносять: полтавських глинястих, первомайських, нью - гемпшир, суссекс, австралорп. Несучість - 150 - 200 яєць.
В Україні в умовах розвитку різних форм організації агропромислового виробництва сектора бройлерів почали вирощувати у власних підсобних господарствах населення.
Значну частину валового виробництва яєць дають птахофабрики та державні спеціалізовані підприємства, яку можуть мати повний і неповний цикли виробництва. Птахофабрика яєчного напряму з повним циклом виробництва складається з кількох цехів.
У широкогабаритних пташниках використовують комплекс машин "Промисловий-1", який має механізовані гнізда з транспортом для збирання яєць і приймальним столом, автоматичні жолобкові підвіски поїлки, послідній секційний короб з транспортером.
Цех батьківського стада, в якому кури перебувають разом із півнями і де одержують яйця для інкубації. Поголів`я цього цеху утримують, як правило, на підлозі й комплектують за рахунок купівлі яєць або добових курчат на племінних підприємствах.
У цеху інкубації одержують добових курчат для комплектування промислового, а іноді й батьківського стада. У цеху використовують інкубатори " Універсал-45 ", " Універсал-50", обладнані автоматичним регулюванням усіх процесів інкубації.
Цех вирощування молодняка до 60-денного віку, де вирощують, як правило, курочок клітковим способом. Використовують 4-5-ярусні кліткові батареї (КБМ-1-4-5); інколи застосовують підлоговий спосіб. Потім поголівя переводять у цех вирощування ремонтного молодняка, в якому утримують птицю до 140-150-денного віку для комплектування промислового, а іноді й батьківського стада. Тут використовують 3-4-ярусні кліткові батареї (КБМ-4), обладнанні механізмами для роздачі кормів, збирання яєць, видалення посліду, а також проточними напувальниками. Доставляють корм до пташника і завантажують ним бункер-наповнювач машиною ЗСК-10. Молодняк для ремонту батьківського стада утримують на підлозі. Поширюється вирощування ремонтного молодняка від 140-150-денного віку тільки в клітках, оскільки птиця тут краще зберігається й розвивається.
Вирощений ремонтний молодняк переводять у цех батьківського стада, а основну частину - в цех промислового стада курок - несучок. Це основний цех птахофабрики, в якому одержують кінцеву продукцію. Тут курей утримують у клітках, як правило по 5-6 голів. Використовують 1-4-ярусні кліткові батареї, причому перші автоматизовано ( безперервне збирання яєць ). Кліткові батареї мають обладнання для механізованого роздавання кормів, видалення посліду, водопостачання. У пташниках також встановлено обладнання для регулювання мікроклімату.
Промислове стадо комплектують, замінюючи все поголівя одного приміщення після профілактичних заходів у ньому. Складають річний графік комплектування стада в пташниках. У промислового птахівництві використовують не тільки 1-, а й 2-6-поверхові приміщення, що знижує вартість одного головомісця.
Крім перелічених цехів, до складу птахофабрики входять ще забійний і кормоцех, якщо виникає в ньому потреба, склад готової продукції з холодильником, цех утилізації посліду й різних відходів виробництва.
При підлоговому утриманні курей-несучок у механізованих широкогабаритних пташниках з глибокою підстилкою бригада складається з 6-7 пташниць-операторів та слюсаря-електрика.
В цеху кліткового вирощування птиці до 60-денного віку створюють бригаду з 10-15 основних пташниць; у віці 60-150 днів бригада складається з 10-15 основних пташниць.
У деяких птахівницьких цехах і на фермах внутрішньо-бригадний поділ праці. У цьому випадку бригада складається з кількох ланок 4-6 чол. Ланки всередині бригади, як правило, створюють для виконання однорідних операцій виробничого процесу. Ланка може складатися також і з робітників різних професій )пташниць, слюсарів, електриків, допоміжних робітників).
Обов`язки працівників з обслуговування птиці розробляються зоотехніком і затверджуються керівником господарства.
Залежно від поголів`я птиці, наявності приміщень, рівня механізації, способу утримання й годівлі, щільності посадки птиці, різних видів і віку, кваліфікації виконавців норма обслуговування курчат від 1 до 30 денного віку - 3,5-10 тис, від 31 до 60-денного віку - 7-10 тис., від 61 до 140 днів - 12-15тис. гол. Норми обслуговування качок коливаються від 1000 до 3000 голів, гусей - від 500 до 1000, індичок - від 750 до 1000 голів.
Останніми роками різко скоротилося поголівя птиці, знизилась продуктивність курей-несучок, зросла собівартість продукції, знизилась рентабельність галузей.
Орендарями можуть бути цілі підприємства, бригади, ланки, кооперативи, а також окремі працівники та члени розпайованих господарств. Ця форма при реформуванні сільського господарства є досить важливим ступенем переходу до створення приватних підприємств, особливо такого її різновиду, як лізинг, тобто оренди з правом викупу в подальшому. Створення орендних колективів сприяє збільшенню виробництва та поліпшенню якості продукції , не потребує одночасних великих капіталовкладень, стимулює дію проти витратного механізму.
3.2 Організація зберігання продукції
Первинне оброблення яєць полягає у промиванні, дезінфекції, сушінні й сортуванні яєць за якістю. Після сортування яєць їх маркують і укладають у тару. На шкаралупі яєць не повинно бути кровяних плям і посліду. Яйця, призначені для тривалого зберігання в холодильнику, не миють.
Для промивання і сушіння яєць використовують мийні машини типу ЯМУ, ЯМУ-А, ЯМ-5-04, ЯМ-300 та ін.
Яйця укладаються на конвеєр (до 6 рядів) і надходять у мийний бокс. Основним транспортувальним органом мийних машин є гумовий шнек. Приймальні клапани конвеєра забезпечують завантаження яєць по одному на приймальний виток кожного шнека. Яйця, що надійшли до шнека, фіксують напрямні та щітки. Зворотне обертання шнеків і щіток забезпечують безперервне обертання яєць навколо поздовжньої осі та їхнє переміщення через мийну зону. Малозабруднені яйця достатньо промивати чистою теплою водою (40 °С). Забруднені яйця миють, використовуючи розчини синтетичних мийних речовин температурою 40 - 45 °С за допомогою щіткових пристроїв протягом 20 - 100 с залежно від ступеня забруднення.
З мийного блока яйця надходять до шнека блока сушіння. Яйця сушать у потоці підігрітого до 60 - 70 °С повітря. У деяких машинах поверхня яєць обтирається капроновими щітками.
За допомогою кільцевого укладача типу СМЯ-01 формується дворядний потік яєць і вони подаються до конвеєра яйце сортувальної машини типу ЯСЗх2-17 або ін. На ділянці овоскопування яйцям надається обертальний рух. При цьому встановлюють тріщини на шкаралупі, кровяні виливи та інші дефекти яєць. Сортувально-маркувальний пристрій сортує яйця за масою, після чого вони маркуються і укладаються в тару. Машина для автоматичного миття, овоскопування і сортування яєць типу ЛОЯ-7,2 (рис. 16.2)має продуктивність 7200 шт./год, ЛОЯ-4 - 1800 шт./год.
У лінії типу ЛОЯ після промивання, сушіння і перевірки на овоскопі яйця передаються на чашки датчиків маси. Особливістю цих машин є сортування яєць за допомогою пневматичних датчиків маси. Після зважування і сортування за масою яйця на розподільному конвеєрі надходять від пневмосортування до механізму маркування і приймального стола. Приймальний стіл має конвеєр, лотік скочування, розподільники, піддони. За допомогою вакуумного укладача-завантажувача (лоудера) яйця укладаються в лотоки (прокладки), а потім у картонні ящики.
Згідно з ГОСТ 27583-88 яйця не пізніше ніж за добу після знесення сортують за якістю і масою на три категорії: відбірну - маса одного яйця становить не менш як 65 г, перша - 55 - 64 г, друга - 45 - 54 г. Свіжознесені яйця не мають повітряної камери, але згодом у тупому кінці яйця вона утворюється, насамперед через охолодження яйця і виділення з нього вуглекислого газу. Під час зберігання яєць розміри камери збільшуються внаслідок випаровування вологи. Розмір камери є одним з показників якості яєць.
Зберігання яких не перевищує 7 діб, не враховуючи дня знесення. Столовими вважають яйця, термін зберігання яких не перевищує 25 діб із дня сортування без урахування дня знесення, та яйця, що зберігалися в холодильнику не більше ніж 120 діб.
У пташниках, де рівень механізації невисокий, яйця збирають 4 - 5 разів на день протягом робочого дня. Перший раз їх збирають перед першою годівлею, що значно зменшує кількість забруднених яєць. У зблокованих пташниках яйця з ярусів кліткових батарей по поздовжніх і поперечних конвеєрах надходять безпосередньо на яйце сортувальну машину яєчного складу. У пташниках павільйонного типу вони подаються із кліткових батарей на стіл нагромадження, де їх в ручну вкладають у картонні покладки, які розміщують у стандартних ящиках. Кожна прокладка розрахована на 30 яєць, а ящик - 360 штук (12 прокладок). Далі ящики відправляють на яйце склад для зберігання. На деяких птахофабриках у службовому приміщені пташника з клітками ОБН-1 до столу нагромадження прилягають яйце сортувальні машини МСЯ-1 та ЯС-1. Після сортування їх укладають в прокладки, потім - у ящики і відправляють на склад.
Курячі яйця залежно від строків зберігання строків зберігання та якості розподіляють на дієтичні і столові. До дієтичних відносять яйця, строк зберігання яких не перевищує сім діб, не враховуючи для знесення; до столових - ті, що зберігалися не більше 25 днів від дня сортування, не враховуючи дня знесення, а також у холодильниках не більше 120 діб.
Залежно від маси дієтичні й столові яйця поділяють на категорії - дрібну, першу, як наведено нижче.
Таблиця 7
КатегоріяМаса одного яйця, г, не меншеМаса 10 яєць, г, не меншеМаса 300 яєць, кг, не меншеДобірна6566023,8Перша5556020,2Друга4546016,6
Яйця маркують фарбою, яка дозволена для використання в харчовій промисловості, дієтичні - червоного, столові - синього кольору, а категорії зазначають цифрами: добірна - 0, перша - 1, друга - 2.
Для маркування використовують штамп, на якому вказують для дієтичних яєць категорію та дату сортування (число і місяць), столових - тільки категорію. Останнім часом на більшості птахофабриках свіжі яйця не маркують.
Після сортування використовують штамп, на якому вказують для дієтичних яєць категорію та дату сортування (число і місяць), столових - тільки категорію. Останнім часом на більшості птахофабрик свіжі яйця не маркують.
Після сортування яйця розміщують у прокладки (по 30 штук у кожну), потім у ящики (по 12 прокладок у кожній), куди владають паперові ярлики із зазначенням найменування підприємства або товарного знака, категорії дати сортування та кількості яєць. Готову продукцію направляють у торгівельну мережу. При їх прийманні допускається не більше 6% яєць, які за масою відносять до нижчої категорії. Відхилення від мінімальної маси одного яйця для певної категорії не повинно перевищувати 1 г.
Дієтичні і столові яйця зберігають при температурі не вище 20 оС. У холодильниках вони повинні знаходитися при температурі від 0 оС до - 2 оС і відносній вологості повітря повітря 85 - 88%. Для продукції з пошкодженою шкарлупою температура має бути не вище 10 оС.
У випадку промислової переробки використовують яйця, що відповідають вимогам стандарту, дрібні масою від 35 до 45 г, із пошкодженою незабрудненою шкарлупою. Для виготовлення яєчного порошку й меланжу придатні яйця, які зберігалися не більше 90 діб. На птахофабриці їх переробляють не пізніше однієї доби після збирання.
4. Планування виробництва яєць
.1 Планування виробництва продукції
Виробничу програму розвитку тваринницьких галузей розробляють у тісному звязку з показниками розвитку рослинництва, особливо кормо виробництва. Основними питаннями при цьому є: планування показників розвитку тваринницьких галузей ( продуктивності тварин, кількість поголів`я, структура стада, вихід валової продукції ) й розробка системи утримання, спрямована на виконання запланованого рівня розвитку тваринництва (норми та раціони годівлі, система утримання, племінних якостей тварин, механізація виробничих процесів на фермах).
Планування поголівя відповідно до показників реалізації продукції тваринництва, внутрішньогосподарських потреб й рівня окремих груп продуктивності худоби.
Показником продуктивності сільськогосподарських тварин є вихід продукції з розрахунком на одну голову за певний період часу. Для окремих видів існують різні показники продуктивності.
Продуктивність курей, качок, гусей, індиків визначають по їх яйценосності (в штуках), під якою розуміється кількість яєць, отриманих за рік в розрахунку: кури - на одну середньорічну несучку, по іншим видам птиці - на несучку, яка є на початок року.
Валове виробництво продукції тваринництва - це вся продукція, отримана за рік, квартал, місяць чи інший період всіх груп тварин. По птиці - валове виробництво яєць (шт.) та валове виробництво м`яса.
Досліджуване підприємство у 2013 році планує розвивати на підприємстві продукцію тваринництва а саме, продукцію птахівництва - виробництво яєць. Підприємство закупляє 3000 курей, породи "ллегорн" виведені в США.
Середньорічне виробництво яєць 1 курки - несучки становить 260 яєць. За рік підприємство планує отримати 780000 яєць.
4.2 Планування матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції
Основною формою організації праці на птахофабриках, великих механізованих птахівницьких фермах є бригада. За нею закріплюють певне поголівя, пташник, й розміщене у ньому обладнання.
Склад і розмір бригади залежить від виробничого призначення цеху (ферми), системи утримання птиці, рівня механізації й автоматизації процесів. Так, при клітковому утриманні промислового стала курей - несучок вона складається з 10 - 12 основних працівників
В цеху кліткового вирощування птиці до 60 денного віку створюють бригаду з 10 - 15 основних пташниць, у віці 60 -150 днів бригада складається з 10 - 15 основних пташниць.
Обов`язки працівників з обслуговування птиці розробляються зоотехніком і затверджується керівником господарства.
Форми оплати праці у птахівництві аналогічні існуючим в інших галузях тваринництва. Працю основних пташниць оплачують відрядно-преміально за 4 - 5 розрядами.
На економічні показники розвитку птахівництва впливає багато факторів Серед них найбільш важливе місце посідають природно - економічні умови, рівень концентрації та спеціалізації виробництва, тип господарства, а також рівень механізації, системи утримання птиці, вартість і витрати кормів, породи і продуктивність птиці.
Підприємство планує на початку 2013 року закупити 3000 голів курей. Вартість 1 голови становить 25 грн. Отже на 3000 голів підприємство витратить 75000 грн.
Таблиця 8 Визначення фонду оплати праці
Категорі працівників К-сть працівників Розряд роботиОплата по тарифу, грн.Доплата за продук. Грн. 20%Надбавка за стаж 12%Всього оплати з надбавками, грн.Нарахування на оптату праці, грн.Фонд оплати праці втого, грн.Робітники3472357,61447210419,69724936167133416Основні пташниці1527670,75534,13984,5371891383151020Нічні доглядачі112876-1545,12144215363,219784Всього:--1129042000615949,214885955361204220
Визначивши фонд оплати праці, можна сказати що підприємство витратить за рік 204220 грн.
Наступним етапом витрат у виробництві продукції тваринництва є розрахунок в кормах та підстилці.
Кормова база - це склад, кількість та якість кормів, система виробництва та їх використання. Це складна галузь, яка займається організацією виробництва, видів кормів. Залежно від ґрунтово-кліматичних умов і спеціалізації тваринництва кожне підприємство має свою структуру кормової бази.
Для тваринництва виробляють і використовують багато видів кормів, які мають різну поживність, якість. Тому їх об`єднують у споріднені групи: концентровані, грубі, соковиті, зелені, мінеральні і азотні, тваринного походження.
Підстилка - є побічною продукцією різних видів продукції рослинництва: озимої пшениці, ячменю і так далі. Її використовують для санітарних цілей в галузі тваринництва. В основному є такі види підстилки це такі як: сінаж та сіно.
Середньорічне поголів`я птиці, гол.Потреба кормівВартість кормів грн.Потреба в підстилціВартість підстилки грн.на 1 гол., ц к. од.на поголів`я всього, ц к. од.на 1 гол., цна поголів`я всього, ц30000,721003206000,412007040
Отже, на період виробництва для курей необхідно забезпечити 2100 ц.к.од корму на суму 320600 грн та 1200 ц підстилки на суму 7040 грн.
Наступним етапом у визначенні матеріальних і грошових витрат є планування інших прямих витрат.
Таблиця 10 Планування інших прямих затрат за ресурсно - нормативним методом
ЗатратиОдиниця виміруНорматив на 1 головуНа все поголів`яПоголів`я птиціГол.Х3000Засоби захистуГрн2,166480Послуги автотранспортуТ-км26000Вартість послугГрн1,710200Послуги МТПТ-км39000Вартість послуг МТПГрн1,513500Послуги електропостачанняКВт-год2678000Вартість електропостачанняГрн0,7356940АмортизаціяГрн7,1421420Поточний ремонтГрн8,6726010Послуги водопостачанняМ30,441380Вартість послуг водопостачанняГрн22760Страхові платежіГрн3,6410920Вихід гноюТ0,06180Вартість гноюГрн28,355103Всього інших прямих затрат:ГрнХ153333
Останнім етапом для визначення загальних затрат
$праці є, зведені результати затрат праці, як це наведено в таблиці 10. Він є най головнішим на цьому етапі, тому що в цій таблиці визначається скільки потрібно витратити планових затрат праці на виробництво продукції.
Таблиця 11 Зведені результати затрат праці
ВитратиОдиниці виміруПоказникиЗатрати на придбання птиціГрн75000Фонд оплати праціГрн204220Вартисть кормівГрн320600Вартість підстилкиГрн7040Інші прямі затрати (в тому числі вартість гною)Грн153333Всього планових затратГрн760193В т.ч. без вартості гноюгрн755090
Отже, розглянувши таблицю 10 можна сказати що всього планових затрат праці становить 760193 грн., це всі витрати безпосередньо повязані на виробництво яєць в розрахунку на 3000 голів курей.
.3 Визначення планової собівартості одиниці продукції
Собівартість продукції - це сума всіх витрат підприємства, пов`язані із виробництвом і реалізацією продукції, у грошовому вираженні. У практиці сільськогосподарських підприємств розрізняють виробничу і повну собівартість продукції. До повної собівартості включають витрати на реалізацію продукції.
Витрати на виробництво групують за елементами, статтями, місцем виникнення, об`єктами планування й обліку. Під елементами витрат розуміють витрати, однорідні за економічним змістом; під статтями - витрати, які включають один або кілька елементів. У плануванні й обліку собівартості усієї продукції, витрати на 1 грн. продукції. Більшість витрат безпосередньо пов`язана з виробництвом певного виду продукції називають прямими.
Витрати в тваринництві планують за такими статтями:
·Оплата праці працівників тваринництва, зайнятих на обслуговуванні даного виду чи групи тварин;
·Відрахування на соціальні заходи;
·Корми;
·Засоби захисту тварин:
·Роботи і послуги;
·Витрати на утримання основних засобів;
·Інші витрати;
·Витрати на управління та обслуговування виробництва.
Таблиця 12 Визначення собівартості продукції тваринництва (яєць)
Вид продукціїПоказникиКількість продукції, шт.Собівартість, грн.1тис. Шт., грн.ВсьогоЯйця*Поголів`я курей *Нормативна продуктивність3000938,54732061,2732061,2
Проаналізувавши дану таблицю можна сказати що собівартість 1000 яєць становить 938,54 грн., при цьому загальні витрати на виробництво 780000 яєць становитимуть 755090 грн.
5. Фінансові результати виробництва і реалізації продукції
Для того, щоб визначити результат підприємницької діяльності з урахуванням доходів і збитків необхідно спланувати напрями реалізації продукції, робіт і послуг. В загальний обсяг реалізації продукції в залишковій масі включають кількість продукції, що реалізується по державних і регіональних контрактах, форвардних і фючерних контрактах - договорах з заготівельними організаціями, продається на господарському ринку, споживчій кооперації, працівникам господарства, видається натурою в рахунок оплати праці. Для визначення виручки від реалізації продукції розраховують середні ціни за одиницю продукції, що підлягає реалізації, по її видах. Продаж продукції підприємствам і об`єднанням та міському ринку здійснюється відповідно до ринкових цін. Підприємство планує збувати продукцію тваринництва на переробне підприємство ТОВ "Рішильє". Для подальшого виготовлення товару. Аналізуючи ринкові ціни можна визначити скільки коштує одне яйце. На 2013 рік закупівельна ціна 1 десятка яєць коштує 11,5 грн. а в деяких регіонах України 13,4 грн. Це означає, що 1 яйце буде коштувати в середньому 1,24 грн. Продаючи 780000 яєць на переробні підприємства можна сказати який прибуток отримає підприємство, аналізуючи таблицю 13.
Таблиця 13 Канали збуту
Канали збутуШТ.%Реалізаційна ціна за 1 шт.Виручка за всю продукцію грн.Переробні підприємства76000097,441,24942400Міський ринок200002,561,2424800Всього858000100-967200
Проаналізувавши дану таблицю можна сказати, що підприємство буде реалізовувати продукцію тваринництва (яйця), на переробні підприємства, та міський ринок за ціною 1,24 грн. то підприємство виручить 1063920 грн.
Прибуток при цьому становитиме 967200-755090=211300 грн. а рівень рентабельності складе 211300/755090*100= 27,98%
. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва яєць
Зміцнення кормової бази
Міцна кормова база і повноцінна годівля птиці - важливі фактори, як впливають на ефективність птахівництва, на продуктивність птиці, її життєздатність і відтворювальні властивості.
В промисловому птахівництві передбачається згодовування птиці заводських комбікормів, збалансованих по всіх поживних речовинах і збагачених вітамінами та мікроелементами.
Повноцінна годівля дозволяє збільшити виробництво яєць та м'яса птиці і знизити собівартість продукції на основі підвищення продуктивності, збереженості дорослої птиці і молодняку. Неповноцінна годівля молодняку не лише збільшує падіж, а й затримує ріст і розвиток, негативно відбивається на продуктивності дорослої птиці. При повноцінній годівлі на виробництво яєць витрачається 1,6 - 1,8 кг.к.од., продуктивність становить 250-260 яєць в рік, а при неповноцінній годівлі відповідно 3,5 і більше кг.к.од. на 10 яєць, при продуктивності 150 і менше. Тобто при неповноцінній годівлі кормів на одиницю продукції витрачається в 2 рази більше, ніж при повноцінній. Також повноцінна годівля позитивно впливає на збереженість, ріст молодняку і на економічні показники.
Основою повноцінної годівлі птиці, забезпечуючи підвищення її продуктивності, являється насичення поживності раціону по широкому комплексу поживних речовин і обмінній енергії. При цьому важливу роль відіграє співвідношення в комбікормах і раціонах енергії і протеїну, амінокислот, мінеральних речовин, тобто велике значення приділяється не тільки кількості, а й якості комбікормів. Велика роль в підвищенні продуктивності птиці, покращенні використання поживних речовин раціону і зниженні затрат кормів на одиницю продукції належить нормуванню раціону по обмінній енергії, по сирому протеїну і комплексу незамінних амінокислот. Обмінну енергію в комбікормах для птиці вимірюють в кілокалоріях або кілоджоулях (1 ккал = 4,1868 кДж).
Для більш повного використання протеїну в раціонах всіх видів сільськогосподарської птиці повинно витримуватись певне енерго-протеїнове відношення (калорій обмінної енергії в 1 кг. корму на 1% сирого протеїну): для курей-несучок 160-178, молодняку курей 140-148-185. Для більш високого використання енергії в раціоні необхідно підтримати оптимальну кількість кальцію, фосфору, натрію, клітковини і інших поживних речовин. Раціони необхідно збагачувати комплексом вітамінів і мікроелементів за рекомендованими нормами.
Основними кормами в раціонах птиці являється зернові: в раціонах курей вони становлять 65-75% від маси сухих кормів. Зернові корми розрізняються по вмісту енергії, протеїну, клітковини і інших поживних речовин. В залежності від вмісту поживних речовин максимальне введення зернових в раціони птиці неоднакове. Кукурудза і пшениця - самі високоенергетичні корми, вони містять мало клітковини і можуть складати до 60-70 % раціону. Ячмінь, овес і просо являються середньоенергетичними зерновими кормами, мають високий вміст клітковини , їх вводять у раціони у раціони до 30-40 %.
Білкові корми - найбільш вживані, дорогі і дефіцитні компоненти раціону птиці. їх не можна замінювати зерновими або жирами. Білкова недогодівля - одна з основних причин низької продуктивності птиці, поганого росту молодняку і низької його життєздатності. При недостачі протеїну в раціоні витрата кормів на одиницю продукції збільшується в 1,5-2 рази. Основними білковими кормами в раціоні птиці являються макуха і шроти. Найбільш цінні - соєві шроти, які по поживності наближаються до кормів тваринного походження. їх можна вводити в раціон до 30 %. Соняшникові і арахісові шроти мають меншу поживність в порівнянні із соєвими, їх частка у раціоні 15-17, льонові шроти до 3-7%.
Крім цього в раціоні птиці необхідно вводити корми тваринного походження: молоко і відходи маслоробної і сироварної промисловості (молочні відвійки, сироватка), відходи м'ясокомбінатів та рибної промисловості; вітамінні корми: трав'яне борошно, морквяне, хвойне борошно, а також дріжджі; мінеральні корми: кісткове борошно, кухонна сіль, крейда та інші. Із відходів переробки продукції сільського господарства для годівлі птиці використовують пшеничні висівки, мелясу і кормові жири. Останні використовуються не лише як енергетичний корм, а й як джерело незамінних жирних кислот.
Велике значення мають БВД (білково-вітамінно-мінеральні добавки) - кормові суміші з високим вмістом протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. Використання повно раціонних комбікормів, отриманих із застосуванням БВД, підвищує продуктивність птиці на 7-10%, знижує затрати кормів на виробництво яєць і м'яса птиці на 8-12%.
Краще використання поживних речовин комбікормів і підвищення продуктивності птиці в значній мірі залежать від збагачення кормових сумішей біологічно активних речовин. В нашій країні комбікорми для птиці збагачуються більш як 20 добавками. Ці добавки-премікси виготовляють у вигляді спеціальних сумішей біологічно активних речовин (вітаміни, мікроелементи, антибіотики, амінокислоти, антиоксиданти і ін.) з наповнювачем із різноманітних пшеничних висівок. Премікси виготовляються 1%-ні (10 кг на 1т комбікорму).
Для отримання високої продуктивності птиці і доброї окупності кормів потрібно організовувати диференційовану годівлю в залежності від напрямку продуктивності, виду і віку птиці.
В даний час найбільш ефективний сухий тип годівлі птиці повно раціонними комбікормами. Він дозволяє на 5-7% підвищити продуктивність курей і на 10-15% знизити затрати корму на одиницю продукції. Потреба птиці в поживних речовинах залежить від рівня продукції, живої маси, породних особливостей і мікроклімату. При клітковому утриманні і продуктивності понад 70% кури-несучки промислового стада споживають за добу 110-115 г. Повно раціонних комбікормів, а племінного при тих же умовах утримання і продуктивності - 125-130 г.
Дослідними установами встановлено, що вміст протеїну і енергії в раціонах курей яєчних ліній доцільно змінювати з урахуванням рівня продуктивності і віку птиці, тобто застосовувати фазову годівлю. Фазова годівля курей забезпечує високу продуктивність і життєздатність, дозволяє економити дефіцитні білкові корми.
Для підтримання високої продуктивності курей не рекомендується часто змінювати склад комбікорму. Переводити на другий раціон необхідно поступово, протягом 2-3 днів. Не слід припускати перебоїв в годівлі, що може викликати линьку курей і припинення несучості. Економічно вигідно курей яєчних порід згодовувати комбікорм у вигляді гранул-крупки. Не припускається використання гранул розміром більше 4,8 мм, так як це може викликати ожиріння птиці, а також пониження репродуктивних якостей.
Потрібно також широко використовувати резерви, які сприяють зниженню затрат кормів. Одним з них являється удосконалення конструкції годівлі і правильна роздача кормів.
Для отримання високої продуктивності птиці і зниження затрат кормів необхідно підтримувати в приміщенні оптимальну температуру. Зниження температури на кожний градус підвищує втрати кормів на продукцію на 0,2-0,4 %, і в цілому втрати по цій причині можуть скласти 4-6 % . Важливо також в раціон птиці включить гравій. Його відсутність підвищує витрати кормів на продукцію на 5-6 %.
Запобігання інвазійних і інфекційних захворювань птиці дозволяє зекономити 5-7 % кормів, ліквідація гризунів в зоні розміщення птиці - 1-2 %, зниження втрат при навантажуванні і розвантажуванні - 4-5 %. Підвищенню продуктивності сприяє, як уже зазначалося вище, застосування фазової годівлі, яка до того ж сприяє зниженню затрат з здешевленню вартості кормів. У порівнянні із стабільною високо протеїновою годівлею, фазова знижує витрати дорогих і дефіцитних білкових кормів.
Затрати кормів тваринного походження можна знизити за рахунок використання синтетичних амінокислот (лізин, метіонин).
Відомо, що молодняк курей при вільному доступі до кормів здатен споживати їх на 20-30 % більше, ніж необхідно для росту. Внаслідок цього до періоду яйцекладки вони значно збільшують живу масу, що призводить зниження продуктивності. В даному випадку доцільно застосовувати спосіб обмеженої або нормованої годівлі, який дозволяє значно скоротити кількість корму на їх вирощування і підвищити продуктивні якості. Молодняк годують повно раціонними комбікормами, але витрачають їх в кількості 70 % в порівнянні із вільним споживанням. В результаті за період вирощування затрати кормів на голову значно знижується. При цьому способі годівлі підвищується також несучість курей на 12-14%.
Таким чином, застосування повно раціонних комбікормів, згодовування їх птиці по нормах в залежності від статі, віку, продуктивності, використання резервів економії затрат кормів дозволить збільшити виробництво продукції птахівництва і значно покращити окупність кормів, що в свою чергу, позитивно впливатиме на ефективність виробництва цієї продукції.
Інтенсифікація
Інтенсифікація - це форма розширеного відтворення, яка ґрунтується на оптимальному формуванні та раціональному використанні на основі науково-технічного прогресу затрат живої праці на одиницю об'єкта інтенсифікації з метою збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності її виробництва.
Суть інтенсифікації полягає не тільки в ефективному використанні землі чи тварин, а й в удосконаленні всіх інших факторів виробництва - матеріальних і трудових ресурсів, впровадженні нових організаційних форм господарювання, нових технологій.
В умовах ринкових відносин поряд із впливом на кінцеві результати виробництва механізації, автоматизації, хімізації та інших факторів збільшується роль і значення так званих нематеріальних факторів - підприємливості, організованості, вміння працювати в у мовах, що швидко змінюються.
Інтенсифікація має бути направлена на створення оптимальних варіантів організації виробництва і праці, забезпечуючи максимальний вихід високої якості продукції на одиницю трудових і матеріальних затрат.
Важливими шляхами інтенсифікації в птахівництві являються:
· зміцнення матеріально-технічної бази, технічне переоснащення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів;
· подальший розвиток спеціалізації, концентрації і інтеграції, удосконалення, розміщення виробництва;
· запровадження нових високопродуктивних кросів птиці;
· удосконалення кормової бази і підвищення ефективності використання кормів;
· впровадження нових прогресивних технологій, технологічних прийомів, інтенсивних систем вирощування і утримання птиці;
· удосконалення організації і оплати праці;
· покращення планування і управління на основі госпрозрахунку.
Велику увагу слід приділяти організації нових і розширенні діючих племінних господарств, особливо репродукторів першого порядку. Значне підвищення яєчної і м'ясної продуктивності птиці повинно досягатися на основі використання нових кросів з високою інтенсивністю несучості і довгим строком експлуатації. Пристосованих до кліткового утримання, витривалих до ряду захворювань. В м'ясному птахівництві важливе значення має подальше скорочення строків вирощування і підвищення швидкості росту бройлерів всіх видів птиці. Особлива увага в процесі селекції і гібридизації має бути звернена на підвищення якості продукції і покращення окупності кормів.
Технологія виробництва яєць і м'яса птиці повинна удосконалюватись в напрямку концентрації одновікового поголів'я, поліпшення мікроклімату, переводу на кліткове утримання не лише промислової а й племінної птиці, переходу на нову технологію інкубації яєць в інкубаторах боксового типу, впровадження безпересадочного вирощування і утримання птиці, застосування штучного запліднення, примусової ліньки та інших прийомів, які підвищують ефективність галузі
Птахівництву великий економічний збиток наносять хвороби птиці. Тому важливе значення має застосування системи міроприємств. Запобігаючи занесенню і виникненню захворювань. До них відносяться: підвищення імуностійкості птиці в процесі селекції; використання обшивок пташників з антикорозійними властивостями, зручних для очищення і дезінфекції, повітряних бактерицидних фільтрів; профілактичні аерозольні обробки поголів'я; автоматичні прибирання та утилізація посліду; санітарна обробка приміщень, транспорту, тари, спецодягу; недопущення на територію господарства сторонніх осіб.
Інтенсифікація птахівництва буде успішно здійснюватись на тих підприємствах і в об'єднаннях, де технічне переоснащення і прогресивна технологія доповнюються впровадженням нових форм організації праці і управління виробництвом, систем матеріального і морального стимулювання працівників, підвищенням кваліфікації спеціалістів і працівників.
Можна сказати що, порівняно з 2010 роком виробництво яєць зросло в процентному співвідношенні перевиконання план а на 17,3%. Полтавська область займає одинадцяте місце в цьому списку виробивши зібравши 361,3 млн., шт. що на 33,8 млн., шт. менше від попереднього року. Тим самим знизивши процент виконання плану на 8,6% .
Продуктивність 1 курки - несучки зросла порівняно з 2010 роком році на 6 яєць за рік. Тим самим збільшилась продуктивність на 2,6%.
У четвертому розділі я визначив що підприємству знадобиться витратити 204220 грн. за рік на фонд оплати праці. На період виробництва для курей необхідно забезпечити 2100 ц.к.од корму на суму 320600 грн та 1200 ц підстилки на суму 7040 грн. Планові затрати праці становлять 760193 грн., це всі витрати безпосередньо повязані на виробництво яєць в розрахунку на 3000 голів курей. Проаналізувавши таблицю 12 можна сказати що собівартість 1000 яєць становить 938,54 грн., при цьому загальні витрати на виробництво 780000 яєць становитимуть 755090 грн.
Для того, щоб підвищити економічну ефективність виробництва, потрібно будувати подальшу діяльність у таких напрямах: значно покращити годівлю птиці, перейти лише на повно - раціонні комбікорми промислового виробництва поряд із застосуванням певних способів годівлі птиці; значно підвищити інтенсифікацію птахівництва, а саме: використовувати нові високопродуктивні кроси птиці, повністю механізувати і автоматизувати виробничі процеси із запровадженням нового обладнання, яке є більш продуктивним ніж застаріле, більше уваги приділяти зооветеринарним заходам, від них залежить збереженість птиці, її життєздатність та продуктивність, застосування прогресивних технологій, технологічних прийомів, інтенсивних систем вирощування і утримання птиці, впроваджувати нові форми організації праці та управління; розширювати зв'язки з іншими організаціями та підприємствами як у горизонтальному та і у вертикальному напрямах; розширювати її асортимент, покращувати якість продукції, використовувати нові пакувальні матеріали, розширювати маркетингові дослідження ринку.
Отже, можна сформувати такі основні пропозиції виробництву, які в першу чергу будуть підвищувати економічну ефективність виробництва:
· годівлю птиці здійснювати виключно повно раціонними комбікормами, щоб забезпечити річну несучість 1 курки-несучки не менше як 220 шт. яєць;
· провести ремонт і технічне переоснащення виробничих приміщень, замінивши застаріле обладнання новим, більш продуктивним і економічним;
· покращити організацію праці на птахофабриці з метою підвищення продуктивності праці і повнішого використання трудових ресурсів.
Проведення названих першочергових заходів в поєднанні з іншими дасть можливість найближчим часом значно збільшити обсяги виробництва продукції та підвищити економічну ефективність виробництва цієї продукції.
Список використаної літератури
1.Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств. - К.: КНЕУ, 2002
2.Батіг А.І. Планування та організація діяльності аграрного підприємства. - К.: Аграрна освіта, 2002
3.Березівський П. І. Організація виробництва в аграрних формування.- К. : Центр навчальної літератури, 2005
.Березівський П. І. Організація,прогнозування та планування сільськогосподарського виробництва.- К.: Центр навчальної літератури, 2005
.Бойко В.І. Ринок зерна України. // Економіка АПК. -1999
.Бойчик М. І. економіка підприємства.- К.: Атака, 2002
.Гордієнко О.В. Організація виробництва: Навчальний посібник/ Гордієнко О.В., - К.: Агарна освіта, 2010
.Ільчук Н.М. Організація і планування сільськогосподарського виробництва.- Вінниця: Нова книга, 2008
.10.Зрібняк Л. Я. Організація і планування на сільськогосподарських підприємствах.- К.: Урожай,2002
.Дячун О. В. Оганізація і нормування та оплата праці.- Л.: Афіша, 2004
.Михайлов С. І. Економіка аграрного підприємства.- К.: Український центр духовної культури, 2004
.Маньківський А. Є. Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції.- М.: ВКП Аспект,2002
.Нелеп В. М. Планування діяльності підприємства. - К.: Каравела, 2005
.Топалов А. Д. Організація виробництва в підприємствах АПК.- К.: Центр навчальної літератури, 2006
.Тарасюк Г. М. Планування діяльності підприємства. - К.: Каравела
.Руснак П.П. Економіка підприємства.- БілаЦерква, 2003
.Подпрятов Г. І. Зберігання і переробки продукції рослинництва.- К.:Мета, 2002