Контроль чисельності шкідників в посівах цукрових буряків та їх насінників в умовах Центрального Лісостепу України

Контроль чисельності шкідників в посівах цукрових буряків та їх насінників в умовах Центрального Лісостепу України

ВСТУП

Цукрові буряки - одна з основних технічних культур. При врожайності 400 ц/га забезпечують вихід 50 - 55 ц цукру, 150 - 200 ц гички, 260 - 280 ц сирого жому, 15 - 18 ц меляси, які використовуються на корм. Цукор є цінним продуктом харчування. Він легко засвоюється організмом, висококалорійний. Фізіологічно обґрунтована норма цукру для людини не перевищує 100 г на добу. За поживністю цукрові буряки значно перевищують кормові. 100 кг коренеплодів відповідають 26 корм. од. і містять 1,2 кг перетравного протеїну, а 100 кг листків - відповідно 20 корм. од. і 2,2 кг протеїну. Це одна з найпродуктивніших сільськогосподарських культур. Актуальність теми. Для отримання високих врожаїв цукрового буряку необхідно проводити заходи захисту проти шкідливих організмів на даній культурі. Цукрові буряки ушкоджує велика кількість шкідливих комах, серед яких значне місце займають сисні види та шкідники сходів. Найбільш шкодочинними серед останніх є листкова бурякова попелиця та звичайна бурякова блішка які щорічно масово заселяють посіви цукрового буряку. Особливо небезпечні ці фітофаги у зоні Центрального Лісостепу України, де сконцентровані основні посіви цукрових буряків. Тому особливої актуальності набуває розробка ефективних заходів контролю чисельності листкової бурякової попелиці та звичайної бурякової блішки .

Метою роботи було виявлення найбільш небезпечних шкідників цукрових буряків для своєчасного захисту посівів.

В завдання досліджень входило:

         виявити найбільш небезпечних шкідників буряків;

         простежити за їх розвитком;

         провести заходи захисту по зниженню чисельності найбільш небезпечних видів;

         визначити ефективність проведених заходів.

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ

На території України цукрові буряки пошкоджують понад 200 видів шкідників, що належать до різних класів, рядів і родин. Впродовж періоду вегетації вони спричиняють різні типи пошкоджень рослин: виїдають висіяне насіння та паростки, пошкоджують сходи і надземну частину вегетуючих рослин, коренеплоди та кореневу систему[1].

.1 Видовий склад шкідників цукрових буряків

До ґрунтових шкідників, що пошкоджують висіяне насіння, паростки, підземну частину стебел, корені й коренеплоди, належать 41 вид. Основні з них - бурякова крихітка, личинки коваликів, пластинчастовусих жуків, звичайного бурякового довгоносика, гусениці підгризаючих совок, коренева бурякова попелиця.[1]

Бурякова крихітка належить до ряду: твердокрилі (Coleoptera), родини : скритноїди (Сryptophagidae). Трапляється повсюдно. Особливо численна вона у західних областях України, в районах з підвищеною вологістю. Зимують статево недозрілі жуки під рослинними рештками і в ґрунті на глибині 10 - 15 см.[2] Жуки бурякової крихітки вигризають у підземних частинах сходів буряків овальні й круглі ямки, від мілких, поверхневих до глибоких. Іноді пошкоджують листки, прогризаючи в них дрібні отвори. Особливо небезпечний цей шкідник у роки з прохолодною й вологою весною. У разі значних пошкоджень рослини гинуть, що призводить до розрідження посівів. Навіть незначні пошкодження підсім’ядольного коліна сприяють розвитку коренеїда.[3]

Личинки коваликів належать до ряду: твердокрилі (Coleoptera), родини: коваликові (Elateridae). Поширений в Україні повсюдно. Личинки пошкоджують злакові культури, бульби картоплі, коренеплоди буряків і моркви, насіння та сходи. Личинки виїдають висіяне насіння, перегризають паростки та корінці, обгризають й мичкуваті корінці, в м'якуші коренеплоду вигризають ямки. Найбільш шкодочинні на ранніх фазах розвитку рослин, що призводить до зрідження бурякових плантацій.[4]

Пластинчастовусі жуки відносяться до ряду: твердокрилі - (Coleoptera ),Родина: пластинчастовусі - (Scarabаeidае). Зимують личинки й жуки в ґрунті. Період пошкодження починається в липні-серпні. Личинки перегризають корінці, у м'якуші коренеплоду вигризають ямки.[5]

Звичайний буряковий довгоносик відноситься до ряду : твердокрилі -(Coleoptera ), Родина: довгоносики - (Curculionidae). Зона високої шкідливості займає центральний і східний Лісостеп, а також північну частину Степу (Київська, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Харківська області) і ряд районів Дніпропетровської, Сумської, Миколаївської, Чернігівської, Житомирської та Одеської областей. Пошкоджує буряки, живиться бур’янами з родини лободових.[6] Зимують статево недозрілі жуки переважно на бурячищах у ґрунті, на глибині від 5 - 10 до 50 - 60 см. Шкоди завдають жуки і личинки. Пошкодження особливо небезпечні в ранній період розвитку рослин. Жуки з’їдають сім’ядольні та справжні листки, перегризають паростки, іноді ще до виходу їх із ґрунту. Личинки вигризають на корінні виразки, що призводить до зменшення маси та зниження цукристості коренеплодів.[7]

Гусениці підгризаючих совок відносяться до ряду: Лускокрилих (Lepidoptera), родини Совки (Noctuidae). Серед великої родини совок, або нічниць, виділяються найпоширеніші - озима та оклична, які за характером живлення і пошкодження належать до групи підгризаючих совок. В Україні чисельніша озима совка, а оклична масово розмножується лише в окремі роки. Гусениці совок пошкоджують понад 50 видів рослин. Найбільше шкодять бурякам, соняшнику, кукурудзі, овочевим, іншим просапним культурам, озимим пшениці, житу та ріпаку. Одна гусениця за добу знищує 10-15 молодих рослин буряків.[8] Коренева бурякова попелиця відноситься до ряду: рівнокрилі - (Homoptera )Родина: пемфіги - (Pemphigidae). Трапляється повсюдно. Зимують безкрилі статевозрілі партеногенетичні самки особливої зимуючої форми у ґрунті на глибині 16 - 60 см. Попелиця живиться на мичкуватому корінні, що призводить до зів’янення й загибелі всієї рослини. Сильно пошкоджені коренеплоди легко видобуваються із ґрунту.[9]

Надземну частину сходів пошкоджують 50 видів. Основні з них: довгоносики, блішки, щитоноски,піщаний мідяк.[1]

Довгоносики відносяться до ряду: твердокрилі - (Coleoptera ), Родина: довгоносики - (Curculionidae). Поширені і особливо шкідливих ці комахи в Центральній і Південній Європі. Якщо травень сонячний і теплий, довгоносики відразу починають шукати собі їжу, і до перших сходів буряків, (а ця культура - їх улюблені ласощі), харчуються лободою, шіріцей, іншими сходами. Як тільки стає зовсім тепло, довгоносики злітаються до плантаціям буряків і тут починають свою шкідливу діяльність. Вони поїдають сім'ядолі рослини і верхні молоді сходи. Один буряковий довгоносик за день може погубити десяток молодих бурякових сходів, тому наявність навіть кількох жуків на квадратному метрі представляє серйозну загрозу плантації буряків. Особливо небезпечні бурякові довгоносики в жарку суху погоду, їх апетит дуже інтенсивний, один жук здатний поглинути 0,14 грам зелених паростків, що дорівнює його власній вазі[10]

Блішки відносяться до ряду: твердокрилі - (Coleoptera ), родина: листоїди - (Chrysomelidae). На Україні бурякові блішки зустрічаються повсюдно, але більшої шкоди завдають в Чернігівській, Київській і Черкаських областях. Зимують у верхньому шарі ґрунту, виходять рано навесні. Спочатку живляться бур’янами, згодом переходять на буряки, пошкоджуючи сходи. Блішки виїдають м’якуш сім’ядолей, листя, лишаючи шкірочку на нижньому боці. На листках помітно напівпрозорі, іноді оточені червоною смугою «віконця», з часом листки розриваються, в місці розриву буріють. Часто блішки пошкоджують точку росту, рослина гине. Найнебезпечніші шкідники в суху, жарку погоду[11]

Щитоноски відносяться до ряду: твердокрилі - (Coleoptera), родина: листоїди - (Chrysomelidae). Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці, найчастіше в чагарниках і розріджених деревних насадженнях. Шкоди завдають жуки і личинки. Личинки молодших віків виїдають на листі виразки. Жуки й личинки старших віків прогризають наскрізні отвори у листі[12]

Піщаний мідяк відноситься до ряду: твердокрилі - (Coleoptera), родина: чорниші - (Tenebrionidae). Поширений повсюдно, але найчисленніший на півдні степової зони в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях. Зимують жуки серед рослинних решток на полях і у верхньому шарі ґрунту. Період пошкодження - друга половина квітня - середина травня. Жуки обгризають сім'ядолі і листки[13]

До групи шкідників, що пошкоджують надземну частину вегетуючих рослин, належить 98 видів, основними серед них є: личинки і жуки мертвоїдів, листкова (бобова) попелиця, бурякові мінуючи мухи, гусениці лучного метелика та мінуючі молі[1]

Личинки і жуки мертвоїдів належать до ряду: твердокрилі - (Coleoptera) , родина: мертвоїди - (Silphidae). Трапляється повсюдно. У небезпечній чисельності частіше відмічається в північних і західних регіонах України. Поліфаг. Крім буряків пошкоджує картоплю, соняшник, конюшину, сходи злаків, хрестоцвітні, цибулю, щавель, лободу тощо. Зимують жуки в ґрунті, під грудочками ґрунту та в різних рослинних рештках. Мертвоїди особливо сильно пошкоджують буряки з кінця квітня і до середини травня. Більшою мірою потерпають пізні посіви буряків, оскільки поява сходів збігається в часі з масовим виходом личинок шкідника. Пошкоджують буряки жуки і особливо личинки. Сходи буряків вони з’їдають повністю, залишаючи невеликі пеньки. У дорослих рослин об’їдають листя з країв. На об’їдених краях залишається характерна бахрома із розжованих жилок.[14]

Бурякові мінуючи мухи належать до ряду: двокрилі - (Diptera), родина: квіткові мухи - (Anthomyidae). Поширена у всіх районах бурякосіяння, більш численна у західному Лісостепу. Зимують личинки в пупарії в ґрунті, на глибині 3 - 10 см. Головне місце зимівлі - поля з під цукрових буряків, де зазвичай зосереджується 50 - 70 % шкідників. При живленні личинки молодших віків роблять у тканинах вузькі ходи, старших віків - широкі ходи. Міни кількох личинок зливаються і утворюють великі пухироподібні порожнини. Значно пошкоджене листя жовтіє і засихає.[15]

Гусениці лучного метелика відносяться до ряду: лускокрилі -(Lepidoptera), родина: вогнівки - (Pyraustidae). Поширений повсюдно, але більшої шкоди завдає у Лісостепу і на півночі степової зони. Зимують діапаузні гусениці останнього покоління в коконах. Гусениці після виплодження живляться з нижнього боку молодих листочків, вигризаючи тканини і не пошкоджуючи верхньої шкірочки, а потім грубо обгризають листки, обплітаючи їх павутинням.[16]

Мінуюча міль належить до ряду: лускокрилі - (Lepidoptera), родина: виїмчастокрилі молі - (Gelechiidae). Трапляється у степовій і лісостеповій зонах бурякосіяння. Зимують у верхньому шарі ґрунту лялечки в коконах і гусениці різних віків у рештках після збирання врожаю. У разі значних пошкоджень рослин припиняється відростання нових листків. Замість центрального пучка утворюється чорна пухка грудочка зі скріплених павутиною листків, що розклалися. Особливо небезпечні пошкодження коренеплодів маточних буряків, оскільки вони стають малопридатними для зимового зберігання в кагатах.[17]

В окремі роки сходи цукрових буряків численно заселяють південна бурякова блішка (Chastocnema breviascula), західна бурякова блішка (Chaetocnema tibialis) та звичайна бурякова блішка (Сhastocneme concinna). Але найбільш чисельной на сходах цукрових буряків виявилась звичайна бурякова блішка.

1.2 Звичайна бурякова блішка

Систематичне положення:

Ряд - Твердокрилі (жуки) - Жуки - Coleoptera.

Родина - Листоїди - Листоеды - Chrysomelidae.

Вид - звичайна бурякова блішка (Сhastocneme concinna)

Розповсюджена у всіх районах буряконасіння. Заселяє Європу, Малу Азію.

У 2010 році зустрічалася у Вінницькій, Львівській, Волинській, Одеській, Донецькій областях. У 2011 році в квітні-травні блішки активно заселяли сходи буряків в Одеській, Харківській, Полтавській, Кіровоградській, Волинській та Вінницькій областях. Пошкодили в середньому 11 - 29% рослин у слабкому ступені [36,37].

Жук розміром 1,9 - 2,4 мм, темно-бронзовий; надкрила у крапчастих борозенках; тіло овальне; основа передньоспинки спереду майже пряма, з невеликою опуклістю біля щитка; передні й середні стегна та вусики темні, задні середні ноги з глибокою виїмкою біля вершини гомілок. Яйце розміром 0,6 мм, світло-жовте. Личинка - 3,5 - 4,5 мм, біла, з бурувато-жовтими головою і ногами; ноги з розвиненим тазиком і стегнами; лапки одночленикові, кігтеподібні, зверху з прозорою чашечкоподібною зачіпкою; кінець черевця овальний, з двома загнутими догори шипиками. Лялечка розміром 1,7 - 2 мм, біла, з двома шипиками на кінці черевця [40].

Екологічні особливості. Бурякова блішка - більш вимоглива до сухої і жаркої погоди, тобто являється теплолюбом. Крім буряків, пошкоджує багато інших рослин, зокрема гречку, коноплю [4].

Серед абіотичних факторів важливе значення в створенні умов життєвого середовища мають кліматичні умови - тепло, вологість, світло.

Температура середовища. У посушливу погоду і за високої температури в літній період блішки активно живляться [4]. Роль світла як фактора. Висока чутливість до світла має пристосоване значення. Бурякова блішка - відноситься до денних комах. Літ блішок спостерігається тільки при ясній і тихій погоді.

Біотичні фактори. Важливу роль у житті комах відіграють їх взаємовідносини з різними живими організмами - тваринами і рослинами. Всі ці живі сили природи виступають як біотичні фактори середовища, впливаючи на кожний окремий організм і його сукупність - популяцію і вид. Бурякова блішка для свого живлення використовує рослини. Це фітофаг .

Гідро-едафічні фактори. Бурякова блішка в фазах свого розвитку, проживає в ґрунті [4,26].

Біологічні особливості. Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці, в лісосмугах, деревно-чагарникових заростях, садах, на узбіччях доріг, полях багаторічних трав. У холодні й дощові сезони до 50% жуків залягають на зимівлю в грунт на глибині 20 - 30 см. Із місць зимівлі жуки виходять дуже рано - наприкінці березня - на початку квітня, коли температура повітря досягає 6 - 8˚С, а на поверхні ґрунту - 12 - 15˚С. за температури повітря 14 - 16˚С починають живитися бур’янами з родин гречкових і лободових, а з появою сходів буряків переходять на них. Пересуваються стрибками і перелітають.

Масове заселення буряків відбувається, як правило, у фазі вилочки або першої пари справжніх листочків. У перший час концентруються на посівах по краях поля, пізніше розселяються по ньому більш-менш рівномірно. Відкладання яєць починається наприкінці травня - на початку червня. У суху, жарку погоду воно триває два - три тижні, у вологу прохолодну погоду - розтягується до двох і більше місяців. Самки відкладають яйця по одному або невеликими групами в грунт біля стебел гречкових на глибину 3 - 5 мм. Яйця відкладаються з перервами в 2 - 6 діб. Максимальна плодючість самки - 200 - 240 яєць [50].

Через 10 - 14 діб відроджуються личинки, які проникають до коренів культурної гречки, ревеню, щавлю, і живляться упродовж 26 - 40 діб. Линяють двічі, проходячи відповідно три віки. Заляльковуються личинки в земляних колисочках у ґрунті на глибині 10 - 20 см. Лялечка розвивається 14 - 18 діб. При високій вологості ґрунту, що сягає 65 - 75%, спостерігається масова загибель лялечок від бактеріальних хвороб.

Вихід жуків нового покоління розпочинається наприкінці червня - на початку липня. До настання осінніх похолодань (вересень - жовтень) жуки живляться на буряках, лободових і гречкових бур’янах, потім концентруються в місцях зимівлі. Розвивається одна генерація за рік.

Найбільшої шкоди бурякам жуки завдають у сонячну й суху погоду та при недружній появі сходів. Вони вигризають зверху на листі виразки, залишаючи недоторканим нижній епідерміс. З ростом листка епідерміс «віконця» розривався, утворюючи дірочки з нерівними побурілими краями. Іноді пошкоджують стебло і верхівкову бруньку молодих рослин. У разі значних пошкоджень рослини засихають [41].

Серед сисних шкідників відмічене значне зростання пошкодження цукрового буряка листковою буряковою попелицею.

1.3 Листкова бурякова попелиця

Систематичне положення листкової бурякової попелиці:

Ряд - Рівнокрилі - Равнокрылые - Homoptera.

Родина - Попелиці - Тли - Aphididae

Вид - листкова бурякова попелиця -

Зустрічається у всіх районах буряконосіння. Поширена в Україні повсюди, але частіше шкодить у західній частині Правобережжя. В окремі роки з високою вологістю розмножується і на півночі Лівобережжя. Розповсюджена у місцях проростання бересклету, калини і жасмину, так як це проміжні господарі [6].

Порівняно з 2006 роком інтенсивніше заселяла такі області: Івано-Франківську, Хмельницьку, Львівську, Житомирську, Рівненську, Вінницьку, Київську, Сумську, Полтавську, Кіровоградську, Донецьку, Чернівецьку [44].

Безкрила партеногенетична самка завдовжки 1,8 - 2,5 мм, має овальне тіло, чорна з зеленувато-коричневим відтінком, вкрита слабким восковим нальотом, з колючо-сисним ротовим апаратом. Вусики досягають дві третіх довжини тіла; сокові трубочки вдвічі довші за пальцеподібний хвостик; вусики й ноги блідо-жовті; трубочки, хвостик і лапки чорно-бурі; хоботок досягає тазиків середніх ніг [40].

Крилата самка розміром 1,4 - 2,0 мм; голова і груди чорні, блискучі; черевце чорно-зелене, передні стегна білі, вусики чорні, трохи коротші за довжину тіла. Німфи з оливковими зачатками крил та білими плямами, розташованими попарно на спинному боці черевних сегментів [40].

Амфігонна самка - 2,2 - 2,7 мм, безкрила, чорно-синя, або матово-зелена, в сизому пушку; вусики чорні; навколо сокових трубочок і між ними червонуватий пігмент; задні гомілки чорні й потовщені, хвостик конічний, кінець тіла злегка витягнутий, з 8 парами волосків [40].

Самець розміром 2 - 2,5 мм, крилатий, з вузьким, майже прямокутним тілом, з чорним черевцем, великими очима, довгими ногами і вусиками [40].

Яйце 0,5 - 0,6 мм, видовжено-овальне, щойно відкладене - жовтувато-зелене, пізніше чорне, блискуче. Личинки забарвлені світліше дорослих, з темно-зеленуватим відтінком [40].

Екологічні особливості. Види по своїм вимогам до середовища дуже неоднакові і часто різко відрізняються один від іншого. Листкова бурякова попелиця - більш вимоглива до тепла, тобто являється теплолюбом. Цей вид здатен переносити доволі широкий діапазон змін тих чи інших умов середовища. Попелиця відрізняється своєю багатоядністю, тобто може живитися різноманітними рослинами, які відносяться до різних ботанічних родин. Крім буряків, пошкоджує багато інших рослин, зокрема боби кінські, мак, квасолю, вику, моркву, соняшник, картоплю, хміль, коноплі, баклажани, помідори, гречку, тютюн, а також огірки, гарбузи та інші баштанні культури і бур'яни. Всього серед проміжних живителів цієї попелиці налічується понад 200 видів рослин. Вид - еврибіонтний, тобто більш виносливий [4].

Серед абіотичних факторів важливе значення в створенні умов життєвого середовища мають кліматичні умови - тепло, вологість, світло [4].

Температура середовища. Надто сильне підвищення або пониження температури середовища викликає загибель організму. Відбудеться повне порушення співвідношення організму і середовища [4].

Чисельність попелиць зменшують дощі, вітри та різкі похолодання. В теплі й помірно посушливі роки шкідник розмножується в масовій кількості. У роки з вологим літом спостерігається масова загибель попелиці від ентомофторозу .

Середньодобова температура для личинок 7-9°С. За температури 23 - 28°С і відносної вологості повітря не нижче 60 - 80% одне покоління розвивається за 10 - 14 діб [4].

Вологість повітря. Показники вологості середовища різноманітні, але в екології комах найбільше значення має відносна вологість повітря.

Роль світла як фактора. Висока чутливість до світла має пристосоване значення. Попелиця - відноситься до денних комах.

Біотичні фактори. Важливу роль у житті комах відіграють їх взаємовідносини з різними живими організмами - тваринами і рослинами. Всі ці живі сили природи виступають як біотичні фактори середовища, впливаючи на кожний окремий організм і його сукупність - популяцію і вид. Попелиця для свого живлення використовує рослини. Це фітофаг і поліфаг [4].

В обмеженні чисельності популяцій попелиці велике значення мають різноманітні хижаки і деякі комахи-паразити. Імаго й личинками живляться кокцинеліди, золотоочки, туруни, хижі кліщі, павуки, хижа галиця, мухи-сирфіди, сонечка та їхні личинки. Попелицю заражають афідіїди, іхневмоніди та афелініди. Певне значення в знищенні попелиць мають хижі кліщі - тромбідії. В роки з вологим літом попелиці гинуть від грибної хвороби - ентомофторозу [12]. Біологічні особливості. Зимують запліднені яйця на пагонах біля основи бруньок бересклету європейського, калини та жасмину, що є для цього шкідника основними кормовими рослинами. Яйця відкладає в щілини між листковою брунькою і пагоном. Можлива також перезимівля яєць на багаторічних бур'янах (кульбабі, будяках, борщівнику, подорожнику, осоті рожевому та ін.). В квітні (квітень - початок травня) з яєць, що перезимували, відроджуються і виходять личинки безкрилих самок-засновниць, які розвиваються протягом 12-14 днів. Вони живляться на бруньках і листі. Самки-засновниці розмножуються партогенетично. Кожна живородна партеногенетична самка щодня народжує 5 - 8 личинок, а протягом життя - 70 - 80 і навіть до 120 личинок. На первинних кормових рослинах (бруслині, калині та ін.) розвивається 3 - 4 покоління попелиць, доти, доки не завершиться приріст кущів. Наприкінці травня - на початку червня з'являються крилаті самки-розселювачки, які перелітають на посіви буряків або інших польових культур. Міграція з чагарників на культурні та дикорослі трав'янисті рослини відбувається в травні - на початку червня, це зумовлюється погіршенням якості корму у зв'язку із загрубінням або підсиханням пагонів на кущах. Передусім попелиця заселяє бурякові висадки, які раніше, ніж буряки першого року, починають свій розвиток. На буряках та інших трав'янистих рослинах попелиця швидко партеногенетично розмножується до осені, даючи за цей час 8 - 10 і більше поколінь безкрилих і крилатих попелиць [40].

Наприкінці серпня - у вересні з'являються крилаті й безкрилі статеноски. Крилаті статеноски перелітають на бересклет, жасмин, калину, де відроджують личинок, які перетворюються на безкрилих амфігонних самок. Безкрилі статеноски відроджують личинок, які перетворюються на крилатих самців. Крилаті самці прилітають на кущі, і після спарювання самки відкладають на пагони біля основи бруньок 3 - 7 яєць, що залишаються до весни наступного року [40].

На плантаціях буряків попелиця найбільш численна в липні. Верхівки стебел рослин у цей час стають чорними від колоній попелиць, листя зморщується, краї і верхівки його загортаються вниз. Згодом пошкоджене листя прив'ядає і засихає. В серпні кількість колоній і чисельність в них попелиць зменшуються, хоч на молодих центральних листках попелиці живуть до збирання врожаю [40].

Шкідливість попелиць полягає в тому, що, поселившись на рослинах, вона в короткий період покриває густими колоніями нижній бік листків, стебла і суцвіття (на висадках), висмоктуючи сік із листків; при цьому листки деформуються, скручуються в повздовжньому напрямку, потім в'януть і засихають; стебла насінників викривляються, зменшується маса і цукристість коренеплодів, різко знижується урожай та якість насіння. Акт смоктання супроводжується виділенням ферментів слини, які, потрапляючи в тканини рослин, спричинюють плазмоліс клітин і перетворюють крохмаль на цукор. Пошкоджені рослини тривалий час перебувають у хворобливому стані внаслідок отруйної дії ферментів слини навіть після знищення шкідника. Пошкоджена рослина відстає в рості, знижується її цукристість - до 0,7-1,7 %. Маса коренеплодів фабричних буряків може зменшуватися до 25-32 %. Зниження врожаю насіння - до 45-72 % і його схожості [40].

Крім того, цей вид є одним з найбільш поширених переносників збудника мозаїчної хвороби листя буряків. При середньому заселенні попелицею чисельність рослин, уражених мозаїчною хворобою, збільшується на 12%, при сильному - на 16 % [40].

1.4 Захист цукрових буряків від шкідників

Боротьба з шкідниками ефективна лише тоді, коли заходи боротьби об’єднанні в систему, коли вони доповнюють і корегують один одного.

При розробці системи заходів необхідно враховувати ґрунтово-кліматичні особливості району. Система дозволяє повніше і ефективніше виконувати заходи захисту культур від головних шкідників при відносно менших витратах засобів боротьби і робочої сили. Допосівний період. Організаційно-господарські й агротехнічні заходи. Науково обґрунтоване чергування культур. Кращі попередники буряків - озима пшениця після чорного і зайнятого парів, кукурудзи на зелений корм, гороху та інших зернобобових культур. Повернення буряків на попереднє місце не раніше, ніж через 4-5 років. Просторова ізоляція посівів буряків від насінників і буряковищ минулого року не менше як 500-1000 м. Недопустима сівба буряків після буряків. У сівозміні допускаються посіви цукрових буряків до 20%. Внесення збалансованих органо-мінеральних та мікродобрив. Вапнування кислих ґрунтів. Якісний основний та передпосівний обробіток ґрунту. Після збирання озимої пшениці (попередника) необхідно одно- або двократне лущення стерні з тим, щоб не тільки знищити бур'яни, а й зменшити чисельність грунтозаселяючих шкідників. Обов'язкова глибока (на 27-30 см) зяблева оранка, під яку вносять органічні і мінеральні добрива. При цьому бажано збільшувати дози фосфорних, калійних, марганцевих і борних добрив для підвищення стійкості рослин до нематоди, листкової, кореневої попелиці та ін.

Для основного внесення використовують амофосфат марки NР, гр. (N -16%, Р₂0₅ - 16%) - 70 кг/га, еколіст, р. (N -10%, КO2 - 6%, S - 5%, Мg - 1,7%, Са - 0,5%, В - 0,4%) - 10-15 л/га; можна також використовувати для передпосівного внесення каліймагнезію, гр. (К - 25-28%, Мg - 8%) - 300 кг/га, амофос, гр. (N- 11%, Р₂0₅ - 49%) - 70 кг/га, сульфат амонію, гр. N- 21%, S - 24%) - 90-120 кг/га, суперагро марки NPK, гр. (N - 3%, Р₂0₅ - 5%)-до 70 кг/га, суперфосфат гранульований марки А і Б, гр. (Р₂0₅ -17-18%) - до 70 кг/га, суперфосфат гранульований марки 0-18-0, гр. (Р₂0₅-18%) -до 120 кг/га, суперфосфат гранульований, гр. (Р₂0₅-19-20%)-до70кг/га, тукосуміш марки «А», гр. (амофос-66%, каліймагнезія - 24%) - до 480 кг/га; вносять і під передпосівну культивацію, фосфат амонію (амофос), гр. (N -10-18%, Р₂0₅-40-52%) - 70 кг/га.

Проти шкідників сходів (довгоносиків, блішок, бурякової крихітки, щитоноски, мінуючих мух, молі, листкової та кореневої попелиць, частково бурякової нематоди) проводять допосівну обробку кондиційного насіння композицією захисно-стимулюючих речовин на насіннєвих заводах (впродовж 6 місяців до сівби), використовуючи фурадан, т. пс., адіфур 35 СТ, т. пс. (25-35 л/т), промет 400, мк.с. (30 л/т), гаучо, з.п. (128,6 г на 100 тис. насінин), семафор, т.к.с. (2-2,5 л/т), круізер 350, т.к.с. (10-15 л/г), хінуфур в.с. (18 л/т для фракції 4,5-5,5 мм), космос 250, т.к.с. (0,1 л на 100 тис. насінин), старт 350, т.к.с. (35 л/т).

метою одержання дружніх сходів і підвищення стійкості рослин до грунтозаселяючих та шкідників сходів проводять обробку насіння реакомом, мікродобриво на основі комплексонатів мікроелементів Со, Си, Zп, Мп, Мо, В, кр., п. (15,0-20,0 л/т). Підвищити імунітет рослин до шкідників можна обробкою насіння буряків біопрепаратом сімтес, р. (35 л/т).

Для підвищення енергії проростання та польової схожості насіння, збільшення врожайності та цукристості коренеплодів і стійкості до шкідників проводять передпосівну обробку насіння емістимом С, в.р.(15 мл в 10 л води на 1 т насіння), ендофітом , р. (3-5 мл/т); насіння буряків столових замочують на 24 год. у 0,5%-му розчині біоглобіну у співвідношенні розчин/насіння 10:1

Навесні під культивацію можна вносити селітру вапняково-аміачну, гр. (М - 27%, СаО - 7-15%) - 50-60 кг/га, суперагро марки NР, гр. - до 70 кг/га, вуглеамонійні солі (ВАС) - 60-90 кг/га - обприскування перед посівом, під культивацію

Для знищення зимуючих яєць бурякового клопа навесні низько підкошують стерню багаторічних бобових трав, згрібають важкими боронами та спалюють. Знищення лободових, гречкових, складноцвітих та інших бур'янів, що ростуть на полях сівозміни уздовж доріг, лісосмуг та неорних ділянок, які є резерваторами розвитку довгоносиків, блішок, щитоносок, попелиць та ін.

Дружні, стійкі до шкідників сходи можна одержати також боронуванням і шлейфуванням полів, виділених під фабричні посіви і під насінники буряків, для закриття вологи, а після сівби - коткування. За високого ступеня загрози сходам довгоносиками, і іншими комахами буряковища та посіви буряків обкопують крайовими канавками завглибшки 30-35 та завширшки 15-16 см з колодязями у них завглибшки 30-35 см через кожні 5-10 м, систематично обприскують їх інсектицидами (дурсбаном, золоном, нурелом-Д, фастаком)

Вирощування сортів і гібридів, стійких проти шкідників, використання яких зменшує пестицидне навантаження і дає змогу одержувати високі й сталі врожаї цукрових буряків

Оптимально ранні строки сівби цукрових буряків у якомога стиснуті строки та на оптимальну глибину загортання (3-4 см) зменшують пошкодження сходів шкідниками (довгоносиками, блішками, крихіткою та ін.)

Проти дротяників та інших ґрунтових шкідників під час сівби за допомогою спеціальних пристроїв вносять маршал 25, к.е. (2-3 л/га) та флагман, к.е. (2,5-3,0 л/га) з негайним загортанням

У період вегетації. У фазі сходів - 2-3 пари справжніх листочків. Знищення ґрунтової кірки у фазі першої пари справжніх листочків збільшує не тільки енергію росту рослин, але і підвищує активність ентомофагів, що мешкають у ґрунті(хижі жужелиці - бембідіони та ін.)

За наявності або перевищенні економічного порогу шкідливості (ЕПШ) шкідників, а саме, звичайний довгоносик- 0,2-0,3; сірий - 0,2- 0,5; чорний - 0,3; бурякові бляшки - 3-7; щитоноски - 0,7-1,2 екз. на 1 м², а крихітки - 1,5-2,5 екз. в 1 дм³ грунту, або в разі сівби нетоксикованим насінням посіви цукрових буряків обприскують такими інсектицидами: актелліком 500, к.е. (1-2 л/га), базудином 600 EW, к.е., діазиноном, к.е. (1,8-2,0 л/га), дурсбаном 480, к.е., пірінексом 48, к.е., пілотом 480, к.е. (2,5 л/га), золоном 35, к.е. (2,0-3,5 л/га), моспіланом, р.п. (0,075 кг/га), актарою 25 WG, в.г. (0,08 кг/га) та ін.

До змикання листків у рядках (травень - перша половина червня) для знищення яєць і личинок у ґрунті довгоносиків, коваликів, чорнишів, пластинчастовусих жуків та ін. проводять розпушування ґрунту в міжряддях. 3 фази 2-3-х пар справжніх листочків фабричних та утворення стебел у насінників буряків (травень-липень) на посівах застосовують водний розчин сумішей на основі біогумусу, гр. (N - 1,5-3,0%, Р - 0,5- 2,0%, К - 0,3-2,5%, Са, Мg, Fе, гумус - 7,0-12,0%) у співвдношенні 1:25; реаком, мікродобриво на основі комплексонатів мікроелементів Со, Сu, Zn, Мn, Мо, В, кр., п. (6,0 л/га), а для позакореневого підживлення - фолігрін NРК, р. (N - 70 г/л, Р - 30 г/л, К - 39 г/л, мікроелементи - В, Со, Сu, Zn, Fе, Мn, Мо, Ni, Мg (1,0 л/га)

Для підвищення врожайності та цукристості коренеплодів і стійкості рослин до шкідників у фазі 2-3-х пар справжніх листочків посіви цукрових буряків обприскують регулятором росту амінол Форте, 3,75 г/л, р. (1,0 л/га) в комплексі з фоснутреном та кадостімом; вермістимом, р. (5-15 л/га)

За наявності економічного порогу шкідливості шкідників у цей період, а саме, попелиць: заселено рослин у травні 5%, червні - 10%, липні - 15%; бурякових мінуючих мух - 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину, інших сисних комах проводять обприскування інсектицидами крайових смуг, а за потреби - всього поля, використовуючи: Бі - 58 новий, данадим 400, к.е., данадим стабільний 40%-й, к.е. (0,5-1,0 л/га), актеллік 500, к.е., золон 35, к.е. (1,0 л/га), фуфанон 570, к.е. (1,0-2,5 л/га), діметрин, к.е. (1,0-1,5 л/га), дурсбан 480, птот 480, к.е., базудин 600 ЕМ, в.е., діазинон, к.е., маршал 25, к.е. (0,8 л/га), сумітіон, к.е. (0,6-1,0 л/га), парашут 450, мк.с. (0,5 л/га), ратибор, в.р.к. (0,2-0,3 л/га), моспілан, р.п. (0,05 кг/га), а в насіннєвих посівах - шерпу 25 к.е., арріво, к.е., політрин 200, к.е. (0,48 л/га)

Для збільшення врожайності та цукристості коренеплодів, стійкості проти шкідників у фазі змикання листочків у рядках - міжряддях посіви цукрових буряків обприскують емістимом С, в.р. (10 мл в 300 л води на 1 га) і повторно - за місяць перед збиранням.

У період масового відкладання яєць совками (озимою, окличною, капустяною та іншими листогризучими совками) проводять культивацію. ґрунту в міжряддях бурякових плантацій (кінець травня - початок червня). Запізнення з обробкою призводить до того, що підрослі гусениці (2-3-го віків) не гинуть та із зрізаних буряків переходять на буряки, зменшується загибель їхніх яєць, личинок блішок і довгоносиків. Цей прийом негативно впливає також на бурякову нематоду, кореневу попелицю

Проти листогризучих та підгризаючих совок, лучного метелика, мінуючої молі на початку льоту метеликів і в період відкладання яєць (червень-вересень) здійснюють випуск трихограми в два-три прийоми через 4-6 днів по 20-30 тис. особин на 1 га, а проти гусениць 1-2-го віків застосовують біопрепарати (лепідоцид, бітоксибацилін). Для підвищення імунітету рослин до шкідників посіви обробляють біопрепаратом сімтес, р. (15 л/га)

За чисельністю шкідників, що дорівнює або перевищує економічний поріг шкідливості (ЕПШ): совки листогризучі (перша генерація) - 2-3 екз. на 1 м², 5-6 екз. на рослину (друга генерація), совки підгризаючі -1-2 екз. на 1 м² (у період змикання листочків у рядках), мінуюча міль - 2-3 екз. на рослину (червень-липень), 3-6 (серпень-вересень) проводять обприскування посівів (спочатку вогнищ), а при необхідності все поле, використовуючи: золон 35, к.е. (3,0-3,5 л/га), дурсбан 480, к.е. (2,0-2,5 л/га), арріво, к.е. (0,4 л/га), децис Профі, в.г. (0,05-0,1 кг/га), децис, штефесин, к.е. (0,25-0,5 л/га), сумітіон, к.е. (0,6-1,0 л/га), Бі-58 новий, к.е., данадим 400, к.е. (0,5-1,0 л/га), альтекс 100, к.е. (0,1-0,25 л/га), парашут 450, мк.с. (0,5-0,75 л/га)

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

.1 Об’єкт та предмет дослідження

Об'єктом досліджень була розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці в умовах Лісостепу України

Предметом досліджень був вплив інсектицидів на розвиток шкідників цукрових буряків в умовах ННВК Сумського НАУ в 2011 році

.2 Опис господарства

ННВК СНАУ розміщене в другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірним кліматом з теплим літом при значній кількості вологи і не дуже холодною зимою з відлигами. Сума позитивних температур за період, коли середньодобова температура буває вище 10⁰ С складає 2510⁰С. Гідротермічний коефіцієнт за вищезгаданий період дорівнює 1,1-1,2. Хід середньомісячних температур за багаторічними даними Сумської метеорологічної станції характеризується даними наведеними у таблиці 2.2.

Таблиця 2.1. Хід середньомісячних температур

З таблиці 2.1. видно, що середньорічна температура складає 6 ⁰С. Найбільш холодними місяцями є січень і лютий. Абсолютний мінімум температури повітря -32,9 ⁰С спостерігався в 1956 році в лютому і -33,8 ⁰С в 1964 році в березні. Зима сніжна, характеризується не стійкою погодою. Поряд з низькими від’ємними температурами від -25 ⁰С до -37 ⁰С мають місце часті відлиги з температурою +4 +5 ⁰С. Часто при відлигах спостерігається випадання дощу. В окремі роки за зимовий період буває 30-32 дні з відлигами. Повторюваність відлиг, що продовжується 10 днів і більше, складає не менше 50%, вони майже завжди приводять до зникнення снігового покриву будь-якої висоти

Початком весни вважається дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0⁰С в бік підвищення. Найбільш рання дата настання весни спостерігалася в першій декаді березня. На початку весни відбувається стійке руйнування снігового покриву. Перехід середньодобової температури повітря через +5 ⁰С відповідає початку літнього періоду, тривалість якого в середньому складає 114 днів

Абсолютний максимум температури повітря +38°С зареєстрований в серпні. Заморозки в літній період спостерігаються дуже рідко. Найнижча температура повітря літом відмічалась в 1996 році в третій декаді серпня і складала +1,2 ⁰С

В літній період характерне випадання злив. Зливи разом з грозою і градом спостерігаються в 20% випадків і лише в 2% випадків вони супроводжувались сильними вітрами

Середньорічна кількість опадів складає 510 мм. Розподіл їх по місяцям приведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Розподіл річної кількості опадів

Як видно найбільша кількість опадів випадає влітку. Так як основним джерелом надходження вологи для рослин є опади, це створює досить сприятливі умови для вирощування більшості сільськогосподарських рослин. Так, наприклад, співпадання випадання найбільшої кількості опадів за місяць (таблиця 2.2.) з періодом максимального росту цукрових буряків та інших культур, позитивно впливає на формування їх врожайності. В середньому за рік в районі переважають вітри південно-західного -16% та південно-східного (15%) напрямків. Середня швидкість вітру -3,8 м/сек., кількість днів з сильним вітром (більше 15 м/сек. ) за рік дорівнює 10. В літньо-осінній період переважають вітри північно-східного напрямку. В окремі роки суховійні вітри сильно висушують грунт. Знижують врожай основних сільськогосподарських культур. Під час таких вітрів відносна вологість повітря знижується до 30%

Осінь починається з переходу середньодобової температури повітря через 15% в бік зниження. Такий перехід буває, як правило, на початку вересня (таблиця 2.2). Осінь продовжується , в середньому, близько 70 днів

Перші осінні заморозки починаються, як правило, на початку жовтня, але дата її настання коливається від 11 вересня до 27 жовтня. На понижених елементах рельєфу заморозки бувають частіше і продовжуються більше в зв’язку з зосередженням в них холодних мас повітря. Восени підвищується ймовірність випадання опадів, але їх кількість, в порівнянні з літніми зменшується і опадає 121 мм (таблиця 2.2).

В цілому сукупність кліматичних факторів в районі розміщення господарства сприятлива для вирощування основних сільськогосподарських культур

Територія господарства розташована на західних відрогах Середньоросійського підвищення.

Територія господарства розташована в лісостеповій зоні. Найбільше розповсюдження на території господарства мають чорноземи типові, що залягають на однолесовій і дволесовій терасах

Ґрунтовий покрив дослідного поля представлений переважно чорноземом типовим важкосуглинковим на лесовидному суглинку. Цей ґрунт характеризується агрономічно цінною зернисто-грудковатою структурою, добрими фізико-механічними властивостями, великими запасами доступних для рослин поживних речовин, високою гумусованістю та інтенсивною біологічною активністю В таблиці 2.3. представлені дані метеорологічних умов вегетаційного періоду за 2011 рік.

Таблиця 2.3 Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2011 року (за даними Сумської метеостанції).

Як видно з таблички 2.2. що агрокліматичні умови вегетаційного періоду 2011 р. були значні аномалії температури повітря, нерівномірний впродовж сезонів по всій території країни розподіл опадів. Через високий температурний режим повітря та ґрунту на початку вегетаційного періоду за відсутності опадів спостерігалось зниження до критичного рівня вмісту продуктивної вологи в ґрунті, що негативно впливало на розвиток більшості сільськогосподарських культур, натомість відмічався інтенсивний розвиток фітофагів. Потужний та малорухомий активний циклон наприкінці червня -липня, що утворився над Україною, обумовив сильні тривалі дощі, зливи. В цілому фітосанітарний стан за період вегетації в поточному році можна охарактеризувати, як помірно напружений. Не спостерігалось масового розвитку шкідливих об’єктів, які б призвели до загибелі врожаю.

Загальна структура посівних площ в ННВК СНАУ складається з структури посівів виробничого підрозділу і дослідні ділянки.

В таблиці 2.4 представлено структуру посівних площ ННВК СНАУ

Таблиця 2.4 Структура посівних площ в ННВК СНАУ за 2009-2011рр.

Найбільш питома вага в структурі посівних площ займають зернові культури 418 га або 79,6%. В тому числі озимі 211 га (40,2%), ярі зернові 207 га (39,4%), картопля займає 2 га (0,4%), цукрові буряки 9 га (1,7%), кормові трави 5 га (1%), сидерати 88 га (16,7%), овочеві культури 3 га (0,6%).

Як підтверджують дані таблиці 2.4 структура посівних площ за останні три роки (2009-2011) практично не змінилась

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спостереження проводили в умовах ННВК СНАУ в 2011 році на посівах цукрових буряків, на гібриду Сара.

Гібрид Сара (рис 3.1) стійкий до цвітушності та ураження коренеїдом, толерантний до церкоспорозу. Придатність для механізованого збирання 8-9 балів. Рекомендований для вирощування на всій території України

Рис 3.1.Гібрид «Сара»

Насіння гібриду однозародкове. Гіпокотиль зеленого кольору. Листя середнього розміру. Коренеплід циліндрично-конічної форми.

З появою сходів буряків систематично підраховували чисельність блішок на посівах та визначали ступінь пошкодження ними рослин, обліки продовжували проводити до осіннього похолодання. Жуків підраховували при поверхневому огляді відрізків рядків (довжиною 25см), а також шляхом косіння ентомологічним сачком

До утворення 2-3 пар справжніх листків кількість блішок визначали на відрізках рядка буряків(довжиною 25см) один раз в п'ятиденку (перерахунок вели на 1 м рядка)

Відрізки рядків вибирали довільно. Не доходячи до місця обліку (приблизно один крок), присідали і обережно клали мірку в міжряддя, ближче до облікового рядку. Потім уважно оглядали рослини і поверхність ґрунту проти мірки і підраховували блішок. Облік проводили вранці (до 10-11 г.) в теплу тиху погоду. В цей час жуки інтенсивно живились і більша їх частина знаходиться на рослинах

Після змикання листків в рядках, блішок на буряках підраховували методом косіння сачком, роблячи по 10 помахів у 10 місцях поля, та перераховували на 100 помахів

Ступінь пошкодження сходів блішками визначали оглядом 200 рослин за п'ятибальною шкалою:

- рослини не пошкоджені;

- сліди пошкодження, до 5%;

- середні, 6 - 25%;

- значні, 26 - 50% ;

- сильні, понад 50% листкової поверхні.

Після виявлення попелиці на буряках систематично (спочатку кожну п'ятиденку а потім щодекадно) проводили обстеження посівів буряків. При обліку оглядають по 100 рослин в крайовій смузі поля і за двома діагоналями поля, тобто всього 200 рослин. Рослини оглядали групами по 5 в кожній, тобто в 20 місцях в крайовій смузі і в 20 місцях по діагоналях

Ступінь пошкодженості рослин визначали за п'ятибальною шкалою:

- попелиці на рослинах немає;

- поодинокі особини попелиці на рослині або невеликі колонії;

- листки буряків, або стебла помітно вкриті невеликими колоніями попелиці;

- колоніями попелиць заселено близько 50% рослин;

- рослина майже вся заселена колоніями, але ще не заселена;

- рослина майже вся заселена колоніями і від пошкодження в'яне та засихає.

Для зниження чисельності блішок використовували інсектицид Децис Профі, а для попелиці використовували інсектицид Нурел Д.

Ефективність використання препаратів визначають за формулою:

де: С - середній бал заселення;

А - кількість рослин з однаковим балом;

Б - бал, який відповідає цим ознакам;

∑ - сума добутків А і Б;

Р - загальна кількість заселених рослин

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Протягом спостережень проведених в умовах ННВКСумського НАУ у 2011 році на посівах цукрових буряків гібриду Сара на площі 0,5 га, було встановлено, що основними шкідниками буряків були: звичайна бурякова блішка(Chaetocnema concinna), листкова бурякова попелиця(Aphis fabae).

.1 Звичайна бурякова блішка

Комахи відносяться до ряду Твердокрилі (жуки) - Coleoptera, до родини Листоїди - Chrysomelidae.

Жук розміром 1,9 - 2,4 мм, темно-бронзовий; надкрила у крапчастих борозенках; тіло овальне; основа передньоспинки спереду майже пряма, з невеликою опуклістю біля щитка; передні й середні стегна та вусики темні, задні середні ноги з глибокою виїмкою біля вершини гомілок (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Бурякова блішка

Яйце розміром 0,6 мм, світло-жовте. Личинка - 3,5 - 4,5 мм, біла, з бурувато-жовтими головою і ногами; ноги з розвиненим тазиком і стегнами; лапки одночленикові, кігтеподібні, зверху з прозорою чашечкоподібною зачіпкою; кінець черевця овальний, з двома загнутими догори шипиками. Лялечка розміром 1,7 - 2 мм, біла, з двома шипиками на кінці черевця.

Із місць зимівлі жуки виходили дуже рано - наприкінці березня - на початку квітня, коли температура повітря досягає 6 - 8˚С. Шкодочинність блішки в тому, що жуки вигризали зверху на листі виразки, залишаючи недоторканим нижній епідерміс. З ростом листка епідерміс «віконця» розривався, утворюючи дірочки з нерівними побурілими краями. Динаміка заселення посівів звичайною буряковою блішкою зображена на рисунку (рис.4.2)

Рис. 4.2. Динаміка заселеності цукрових буряків звичайною буряковою блішкою, 2011рік

Як видно, заселеність посівів блішкою у 2011 році почалася у першій декаді травня, і чисельність її склала 1 ос./м². Далі чисельність поступово зростала, блішки активно живилися і 10.05. чисельність склала 14 особин/м², а відсоток заселення склав - 70%. Так як рослини були менш розвиненими і це перевищувало економічний поріг шкідливості, тому було проведено обробку інсектицидом Децис Профі, з нормою витрати 0,1 л/га. Після проведення обприскування, чисельність блішки значно зменшилась, і на II декаду травня склала 3 особин/м², відсоток заселення рослин становив 18%. Вихід жуків нового покоління розпочинався у другій декаді червня, чисельність шкідника склала 2 особини/м², відсоток заселення - 9%. Чисельність жуків нового покоління блішок була низькою, рослини уже були добре розвинутими, блішки не тривалий час живились на рослинах , але значної шкоди не завдавали, а потім перелітали у місця зимівлі

У 2011 році посіви заселяла і листкова бурякова попелиця.

.2 Листкова бурякова попелиця (Aphis fabae)

Листкова бурякова попелиця відноситься до ряду Рівнокрилих -Homoptera, до підряду попелиці -Aphidineа, родини попелиці -Aphididae.

Перші крилаті самки-розселювачки були відмічені на посівах I декади червня. Вони розміром 1,4 - 2,0 мм; голова і груди чорні, блискучі; черевце чорно-зелене, передні стегна білі, вусики чорні, трохи коротші за довжину тіла. (рис. 4.11). Крилаті самки розмножувались партеногенетично, відроджуючи личинок і перелітали з рослин на рослину таким чином сприяли заселенню посівів попелицями

Рис. 4.3. Крилата самка

На посівах цукрових буряків листкова бурякова попелиця пошкоджує верхівки стебел рослин у цей час листки буряків стають чорними від колоній попелиць, листя зморщується, краї і верхівки його загортаються вниз. Згодом пошкоджене листя прив'ядає і засихає (рис. 4.4). В серпні кількість колоній і чисельність в них попелиць зменшується, хоч на молодих центральних листках попелиці живуть до збирання врожаю. Спричинена попелицями шкода полягає в значному зниженні маси (до 25-32%) та цукристості (до 0,7-1,7%) коренеплодів буряків, у зниженні врожаю насіння (до 45-72%) і його схожості

Рис. 4.4. Пошкодження рослин попелицями

Динаміка заселення цукрових буряків попелицями зображена на рис. 4.5.

Рис. 4.5. Динаміка заселеності цукрового буряка листковою буряковою попелицею 2011 рік

Як видно з рисунку заселення посівів листковою буряковою попелицею почалося у ІІ декаді червня, поступово чисельність попелиці зростала і 26.06. становила 18%, а середній бал склав 1,2 бали. Чисельність перевищувала економічний поріг шкодочинності, який становить 10%, тому щоб не допустити розповсюдження шкідника по всій площі посівів було проведено обробку інсектицидом Нурел Д з нормою витрати 3,5 л/га. Після обробки чисельність значно зменшилась, і на I декаду липня вже становила 2% з середнім балом - 1.

За результатами проведених захисних заходів визначали їх біологічну ефективність.

Результати впливу інсектициду на чисельність бурякової блішки наведені в табл. 4.6.

цукровий буряк шкідник інсектицид

Таблиця 4.6 Вплив інсектицидів на чисельність шкідників цукрових буряків

З таблиці видно, що після обробки посівів інсектицидом Децис Профі 25 WG в.г. ефективність дії склала 80%, а після обробки посівів інсектицидом Нурел Д ефективність дії склала 92%.

Для зниження чисельності шкідників використовували такі препарати, як Нурел Д і Децис Профі.

Своєчасне проведення заходів захисту дозволило знизити чисельність шкідників та отримати високу прибавку врожайності, як показано в табл. 4.7.

Таблиця 4.7. Вплив інсектицидів на урожайність буряків, ц/га

Як видно з таблиці, то у проведений обробіток у 2011 році прибавка врожайності склала 40 ц/га.

.3 Економічна ефективність заходів захисту із шкідниками на посівах буряків в умовах ННВК СНАУ

Упровадження сучасних агротехнічних прийомів, нових районованих сортів та гібридів, елементів технологій спрямоване, насамперед, на підвищення родючості ґрунтів і врожайності сільськогосподарських культур, що дозволяє збільшити обсяг виробництва продукції на тій же земельній площі, підвищити ефективність виробництва. Але для господарств важливим є рівень витрат, які забезпечили приріст продукції. Тому виникає необхідність економічного обґрунтування результатів отриманих даних [46].

Економічна оцінка захисних заходів сільськогосподарських рослин - це порівняння різних варіантів вирощування культур (без застосування і з застосуванням різних заходів по захисту рослин) по встановленій системі економічних показників. На основі економічної оцінки встановлюють економічну ефективність того чи іншого методу захисту рослин.

Підвищення економічної ефективності виробництва сприяє зростанню доходів підприємства, одержанню додаткових прибутків для розширення та інтенсифікації виробництва, підвищенню оплати праці, створенню передумови для поліпшення соціальних і культурно-побутових умов життя працівників сільського господарства [3].

Економічна ефективність тих чи інших заходів по захисту рослин - це покращення економічних показників виробництва продукції в результаті їх застосування.

Ціллю визначення економічної ефективності заходів по захисту рослин є встановлення ступеня їх впливу на кінцеві результати виробництва продукції рослинництва.

Собівартість - один із найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання [3].

До складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду в зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції і охороною праці.

Собівартість одиниці продукції визначають діленням собівартості всієї продукції відповідного виду на її обсяг у натуральному вигляді, а витрати на одну грошову одиницю продукції - відношенням собівартості всієї продукції до її обсягу у вартісному виразі.

Специфікою сільського господарства є те, що під впливом сприятливих природно - кліматичних умов в аграрних підприємствах можуть виникати додаткові витрати, які формуються в результаті одержання додаткової продукції та її збуту. Це, наприклад, витрати на збирання, транспортування, доробку і зберігання додатково отриманої продукції в сприятливі за погодними умовами роки та на її збут

Прибуток - це частина вартості виробленої продукції, що залишилася після відрахування витрат на її виробництво і реалізацію та показує позитивний господарський ефект, одержаний на 1 га чи 1 ц продукції.

Вартість додаткової продукції визначається як прибавка врожайності продукції помножена на реалізаційну ціну 1 ц [3,46].

Всі витрати на одержання додаткової продукції визначаються як сума витрат на збирання і реалізацію додаткової продукції, витрат на приготування розчину та обробіток, витрат на підвезення води і витрат на придбання пестицидів. Додатковий прибуток - це економічний результат діяльності суб’єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між вартістю додаткової продукції і витрат на одержання додаткової продукції

Рентабельність - поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Рівень рентабельності показує ступінь прибутковості, тобто дає кількісну характеристику ефективності заходу. Визначається як відношення величини додаткового прибутку до всіх витрат і виражається у відсотках

При визначенні економічної ефективності враховували всі затрати в розрахунку на 0,5 га, пов'язані з вирощуванням цукрового буряку, а також витрати на збирання і транспортування додаткового врожаю в цінах 2011 р.

У даній роботі досліджувалась поширеність шкідників на посівах цукрових буряків. А також біологічна ефективність застосування хімічних препаратів, а саме інсектицидів: Нурел Д, к.е. та Децис Профі.

Економічну ефективність застосування хімічних препаратів при вирощуванні цукрового буряку сорту «Сара» в умовах ННВК СНАУ в 2011 р. представлено в таблиці 4.11.

Таблиця 4.8 Економічна ефективність застосування хімічних препаратів при вирощуванні цукрового буряку гібриду Сара в умовах ННВК СНАУ в 2011 р. (в розрахунку на 0,5 га посіву)

Як видно з даних таблиці 4.8. прибавка врожайності продукції у 2011 році була - 40 ц/га. Реалізаційна ціна 1 ц цукрового буряка була 80 грн. Вартість додаткової продукції склала 3200 грн. Всього було витрачено на одержання додаткової продукції - 1400,22 грн, додатковий прибуток склав - 1799,78 грн., а рівень рентабельності був 128% .

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

.1 Охорона праці при вирощуванні цукрового буряку

Законодавство з охорони праці є частиною трудового права і повинне забезпечувати здорові та безпечні умови праці, сприяти зростанню її продуктивності.

Основні принципи законодавства з охорони праці базуються на положеннях, закріплених Конституцією України. Крім Конституції, у нашій країні діють закони та інші державні акти, постанови Кабінету міністрів і відомств та норми з охорони праці , наведені у правилах внутрішнього розпорядку підприємств та організацій [37].

Важливе значення має Кодекс законів про працю. Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності відображено у Законі України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, в якому закріплено гарантії прав громадян на охорону праці, порядок організації охорони праці на виробництві, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про праці , порядок організації встановлено відповідальності працівників за порушення законодавства. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.

.2 Правове забезпечення охорони праці в господарстві

Охорона праці - це система всебічних методів направлених на створення здорових та безпечних умов праці. Сучасне сільськогосподарське виробництво укомплектоване різноманітними складними машинами і механізмами ,енергетичними матеріалами і речовинами ,управління та праця на яких неможлива без знань охорони праці та техніки безпеки і вчасне проведення інструктажів дадуть можливість запобігти появі та виникненню аварійних ситуацій, травматизму і загибелі людей у сільськогосподарському виробництві .

Існує чітка нормативно-правова база охорона праці Вона підкріплена Законом України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, та нормативним актом про охорону праці на підприємстві „від 21 грудня 1993 року за № 123, а також Галузевою угодою на 1999-2002 рік, та інструкціями з охорони праці і колективним договором.

У господарстві всі роботи з охорони праці організовують і проводять у плановому порядку. Керівним документом є „Типове положення про службу охорони праці" (1996 року) Загальну відповідальність за стан охорони праці на виробництві безпосередньо покладено на власника (керівника) господарства. Загальні обов'язки та умови праці для кожного окремого працівника господарства, а також і для всього колективу передбачені у колективному договорі.[38]

На підприємстві постійно удосконалюється організація праці, розробляються заходи виробничої санітарії та гігієни праці Застосовується і впроваджується комплексна механізація і виробничих процесах Загальний рівень механізації по господарству складає 52 %.

В відділі також є кабінет з охорони праці, який обладнаний стендами і плакатами з техніки безпеки.

Тут знаходиться основна нормативна документація по охороні праці, журнали обліку та реєстрації вступного інструктажу з охорони праці, збірник інструкцій щодо виконуваних робіт у сільському господарстві, плани заходів з охорони праці на поточний рік і також акти нещасних випадків, які трапляються на виробництві. В кабінеті також проводяться лекції, заняття, інструктаж працюючих, роз'яснювання щодо безпечного виконування робіт в сільськогосподарському виробництві Велика увага надається також протипожежній безпеці. Проводиться інформування пов'язане з пожежною безпекою та безпекою дорожнього руху

Також на підприємстві з метою удосконалення заходів з техніки безпеки усе устаткування та обладнання закріплене, наказом по господарству за певними відповідальними особами, що дозволяє вести контроль за технічним станом машин та обладнання, проводити роботу тільки з навченим технічним персоналом

На підприємстві проводиться паспортизація санітарно-технічного стану господарства, атестація робочих місць, та розробка інструкцій щодо нових видів робіт. Проводиться підготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу у вищих учбових закладах області щодо охорони праці.

Але не зважаючи на те, що в господарстві проводиться певна робота з охорони прані, проте ще трапляються нещасні випадки, які представлені в таблиці 5.1.

Найбільш поширеним методом аналізу виробничого травматизму на підприємстві сільського господарства є статистичним .

Таблиця 5.1 Показники стану охорони праці в ННВК СНАУ

Аналізуючи дані таблиці 5.1. бачимо, що кількість нещасних випадків за останні три роки зменшилась, зменшився також і коефіцієнт тяжіння. Ці зменшення за останні три роки сталися завдяки :

а)регулярному проведенню інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

б)виконанню та дотриманню правил і норм з техніки безпеки;

в)постійній агітації та забезпеченості спецодягом працівників підприємства.

Якщо проаналізувати асигнування коштів на охорону праці, то можна зробити висновок, що кількість коштів збільшилася на 1600 гривні, в зв'язку з зростанням цін на засоби індивідуального захисту населення та медикаменти. Крім того велика кількість коштів також іде на придбання спецодягу та поновлення засобів пожежогасіння. Також для усунення небезпек та травмування пов'язаних з механізованим вирощуванням зернових культур на майбутній рік, потрібно розробити типові положення та інструкції пов'язані з вирощуванням і збиранням зернових культур. Особливу увагу надати раціональному використанню сільськогосподарської техніки та зберіганню нафтопродуктів. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів при вирощуванні цукрового буряку наведений в таблиці 5.2

Значно знижує травматизм наявність огороджувальних та блокувальних пристроїв; контроль за роботою вузлів, що працюють під тиском, перевірка справності засобів сигналізації, засобів підтримки санітарно-гігієнічних умов праці (кондиціонер, обігрів, вентиляція). Наявність засобів для безпечного проведення технічного огляду та ремонту [26].

Таблиця 5.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

При роботі на машинах з дисковими робочими органами забороняється ремонтувати вузли при піднятих в транспортне положення робочих органах. Під час роботи забороняється регулювати і змазувати знаряддя, сідати на раму. При з'єднанні плугів з тракторами під’їздити потрібно плавно, на малих обертах. З'єднують причіпний чи начепний пристрій тільки при повній зупинці трактора та при виключеній передачі

При виконанні робіт по хімічному захисту цукрового буряку існує небезпека отруєння пестицидами, особливо, в спекотну безвітряну погоду. Такі роботи необхідно проводити в ранкові або вечірні години. Працюючи з пестицидами, потрібно суворо дотримуватись правил особистої гігієни [37,38,39]

Кабіна трактора обладнується пристроєм нормалізації мікроклімату, який забезпечує підтримання рівномірної температури повітря в кабіні в теплий період не більше ніж на 2-3 С вище температури назовні, але не нижче 14C і не вище 28 С при відношенні вологості повітря 40-60%.

При поворотах швидкість руху не повинна перевищувати 4 км/год, а на схилах - 3 км/год. Межу поля зі сторони ярка відокремлюють контрольною борозною на відстані не менше 10 м від краю

Технічний стан збиральних машин повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.111-85, ГОСТ 12.3.07-79. Машини з технічною несправністю до збирання не допускаються. При оцінці технічного стану машин особливу увагу приділяють гальмам, рульовому управлінню, двигуну, електрообладнанню. Важливу увагу потрібно приділяти пожежній безпеці. В процесі роботи не можна допускати задівання обертовими деталями кожуха або корпуса вузла, так як це може привести до іскріння та пожежі.

Оскільки мінеральні добрива можуть створювати пожежовибухову небезпеку, склади, де вони зберігаються, обладнують технічними засобами, стелажами, піддонами, а щитами розділяють на окремі відсіки. Через вибухопожежні властивості розміщують окремо сухі мінеральні (крім селітр) і зріджені добрива

Склади для зберігання селітр мають підвищену пожежовибухонебезпеку, тому їх розміщують окремо від інших складів сухих добрив з мінімально допустимим пожежним розривом

Отже, щоб зменшити відсоток травматизму і кількість нещасних випадків при вирощуванні цукрового буряка і взагалі в господарстві, необхідно дотримуватись правил техніки безпеки при виконанні різних операцій, бути обережними при роботі з пестицидами і мінеральними добривами, а також пам'ятати про наслідки, які можуть виникнути через неуважність і необережність, адже людина та її здоров'я - найбільша цінність [25,10].

РОЗДІЛ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Організація раціонального використання природних ресурсів, надійного захисту довкілля, забезпечення правильних взаємовідносин людського суспільства і біосфери, що ґрунтується на науковій основі - одна з глобальних суспільно-політичних проблем. Тому охорона природи - це комплексне і довгострокове завдання, яке стосується виробничих сил, науки, культури та інших аспектів діяльності людини. Найважливішою щодо екології є концепція пристосування структур і продукційного процесу організмів до зміни умов навколишнього середовища

Все людство в цілому і кожна людина зокрема є частиною природи. Елементи природи, які використовуються у виробництві для задовільнення потреб людини у сировині та енергії, становлять природні ресурси [15].

В наш час природа не встигає компенсувати шкоду, якої завдає її людина. Так, для утворення 1 см шару чорнозему залежно від географічних умов потрібно від 200 до 1000 років. В цілому під охороною природи розуміють систему заходів, які забезпечують раціональне використання та відновлення природних ресурсів, збереження природних умов, сприятливих для життя людини, а також захист від руйнування рідкісних природних об‘єктів. При вирішенні біологічних проблем охорони природи треба зважати на взаємозв‘язок природних явищ у середині біологічних комплексів

Вирішення проблем охорони флори і фауни, збереження природних умов, сприятливих для живих організмів, ґрунтується на вивчення екосистем - природних комплексів, пристосованих до певних територій. Основним фактором формування навколишнього середовища є впровадження досягнень науки і людська праця. Показником культурного рівня людини, невід‘ємною його складовою частиною є його екологічні знання про взаємозв‘язки біологічних систем різного рівня організації з навколишнім середовищем, неорганічної і органічної природи, що досліджують загальні закони функціонування екосистем та їх роль у біосфері [15].

Питанням охорони ґрунту і раціонального використання природних ресурсів займається агроекологія - наука про агроценози. Вона також досліджує зв‘язки між організмами в агроценозах, вплив на них зовнішніх умов, роль організмів у створенні певного біоценозного середовища, а також структуру, продуктивність, типи агроценозів та їх районування. Загальна мета агроекології - підвищення та відтворення родючості ґрунту, використання біоценостичних закономірностей культурної рослинності для підвищення її продуктивності та якості

Екологічним фактором називають будь-який елемент середовища, здатний безпосередньо впливати на живі організми, а також на характер їх взаємовідносин.

У сільському господарстві формуються агросистеми трьох рівнів організації: перша- поле, зайняте культурою, друга - територія сівозміни з набором культур, третій сільськогосподарський ландшафт - природноекономічний район з вираженою спеціалізацією [16].

На основі зональних систем землеробства В.Д.Панніков і В.Г. Мінєєв сформулювали основні умови екологічні принципи підвищення ефективності засобів хімізації та охорони навколишнього середовища:

проведення комплексу заходів, які забезпечують зберігання та розширене відтворення родючості ґрунту;

утримання та збільшення частки гумусу як основного регулятора родючості ґрунту, захист ґрунтів від ерозії;

оптимізація структури посівних площ;

управління родючістю та ліквідація втрат хімічних засобів і добрив, застосування їх на основі використання досягнень науки;

освоєння інтегрованих систем захисту рослин;

вирощування інтенсивних сортів культури;

підвищення якості сільськогосподарських культур;

облік погодних умов для забезпечення високої ефективності засобів хімізації;

охорона навколишнього середовища від можливого негативного впливу засобів хімізації та інших антропогенних факторів;

довгостроковий прогноз змін вмісту та дії токсикантів у ґрунті і екосистемах.

Охорона ґрунтових ресурсів

На ННВК СНАУ домінують такі ґрунти, як чорноземи типові, мало-гумусні, легко суглинисті. Згідно плану протиерозійних заходів, який розроблено науково-дослідним інститутом ґрунтознавства, у 1999 році всі схили, які мають крутизну більшу, ніж 3º, були виведені із землекористування і засіяні багаторічними травами, тому водна ерозія майже не проявляється на ґрунтах ННВК СНАУ

Культури, що використовуються в сівозміні - це озимі та ярі зернові, багаторічні трави, гречка, картопля та цукрові буряки. Ступінь ущільнення ґрунту незначний і за останні роки він не змінюється. Це пов‘язано із здійсненням оптимальної кількості проходів агрегатів по полю під час сівби, догляду за посівами, підготовки ґрунту до посіву та сівби сільськогосподарських культур [24].

За останні роки в ННВК СНАУ дещо зменшилися обсяги застосування органічних добрив. Мінеральні добрива, в основному, вносять при сівбі та в період вегетації сільськогосподарських культур у вигляді підживлення. Тому, за таких способів застосування добрив не слід вважати екологічною небезпекою при веденні сільськогосподарських робіт. Підвищення норм внесення добрив позитивно впливає на врожайність всіх сільськогосподарських культур

Поля ННВК СНАУ обсаджені лісосмугами, їх кількість і стан задовольняють потреби повністю, на 100 відсотків.

Охорона атмосфери

Основним забрудником атмосферного повітря в сільському господарстві є трактори і автомобілі. Більшість техніки господарства забруднює навколишнє середовище господарства через її спрацювання, тобто перевищення строку експлуатації техніки. Щоб запобігти забруднення повітря технікою, необхідно дотримуватись строків експлуатації цієї техніки та утримувати її в належному робочому стані з справними механізмами паливної системи

Охорона водних ресурсів

На території господарювання ННВК СНАУ відсутні водозабірні колодязі, однак землі науково-виробничого центру розташовані в безпосередній близькості від Сумського рибного господарства, яке займається розведенням малька риби. Тому на адміністрацію центру покладене завдання за контролем над забрудненням стічних та талих вод агрохімікатами з метою недопущення забруднення водойм рибного господарства. В цілому дана задача вирішується шляхом дотримання регламенту застосування добрив і пестицидів на полях СНАУ

Охорона флори, фауни та рослинності

На території розміщуються такі види рідкісних рослин, як материнка звичайна, звіробій звичайний, конвалія звичайна та велика кількість лікарських рослин. Тваринний світ представлений: лисицею, зайцем-русаком, ондатрою тощо.

В науково-виробничому центрі СНАУ зимової підгодівлі тварин і охорони гніздування птахів не проводиться. Іноді трапляються випадки загибелі птахів під час механізованого збирання врожаю. На території центру заповідників та заказників немає, але дотримуватися режиму охорони тварин і рослин все-таки слід краще

На підставі наведених даних ми можемо сказати, що в науково-виробничому центрі СНАУ є факти недотримання охорони і використання природних ресурсів. Найголовнішим заходом збереження земельних ресурсів господарства є боротьба з вітровою водною ерозією - ця боротьба включає і насадження захисних лісосмуг і впровадження відповідного ґрунтозахисного обробітку ґрунту. Необхідно також підтримувати родючість ґрунтів, це робиться шляхом внесення збалансованих норм органічних і мінеральних добрив. На полях у вигляді органічних добрив слід застосовувати солому і сидерати. Також необхідно більше приділяти увагу технічному станові тракторів і автомобілів, що експлуатуються

Слід чітко дотримуватися регламенту внесення хімічних засобів під час боротьби з бур’янами і шкідниками.

Всі ці заходи, на мою думку, дадуть змогу докорінно покращити екологічну ситуацію в науково-виробничому центрі СНАУ.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В результаті проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

. Найбільш небезпечними шкідниками на посівах цукрових буряків протягом проведення досліджень були звичайні бурякові блішки та листкова бурякова попелиця.

. В період сходів посівам шкодили бурякові блішки. Чисельність їх була значною та перевищувала економічний поріг шкодочинності, тому для захисту посівів проводили обробіток інсектицидом Децис Профі 25 WG в.г.

. Із сисних шкідників значної шкоди завдавала листкова бурякова попелиця. Чисельність шкідника перевищувала економічний поріг шкодочинності, тому для зниження чисельності шкідника проводили обробіток посівів інсектицидом Нурел Д

. Використання інсектицидів вплинуло на чисельність шкідників, а ефективність проведених заходів склала 80% при використанні інсектициду Децис Профі 25 WG в.г. для зниження блішок, та 92% при використанні інсектициду Нурел Д, для зниження чисельності листкової бурякової попелиці.

. В результаті проведених заходів було отримано додатковий прибуток 1799,78 грн., а рівень рентабельності склав 128%.

Пропозиції. Для своєчасного виявлення небезпечних шкідників необхідно проводити обстеження посівів цукрових буряків. Для зниження чисельності бурякових блішок доцільно застосовувати інсектицид Децис Профі WG в.г., який показав високу ефективність, а для боротьби з листковою буряковою попелицею - інсектицид Нурел Д, з нормою витрати 3,5 л/га, який також показав високу ефективність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2 - ге вид., доп. і перероблене. / В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. - с. 624.

2.      Бондаренко Н.В. Общая и сельскохозяйственная энтомология / Н.В. Бондаренко С.М.,Поспєлов, М.П Персов, - Л.: Агропромиздат, 1991. - 253 с.

3.      Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология / Г.Я.Бей-Биенко - М., Высшая школа, 1980. -478 с

4.      Байдик Г.В., сільськогосподарська ентомологія / Г.В Байдик Є.М Білецький, М.О Білик - К.: Вища освіта,2005. - 136 с.

5.      Бойко І.І. Продуктивність гібридів цукрових буряків залежно від технологічних фракцій насіння /І.І.Бойко//Цукрові буряки. - 2012. - №1(85). - С.12

6.      Брянцев Б.А. Сельскохозяйственная ентомологія / Б.А. Брянцев - Л.: Колос, 1973. - 222 с.

7.      Волянська Г.І. Інтегрований захист рослин на поч. ХХІ ст./ Г.І. Волянська - К.: ТОВ вир - во „ Аспект - Поліграф”, 2004. - 771с.

8.      Говорун О.Л., прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту / О.Л Говорун - Суми 2010 році. - , - 38 с.

9.      Глеваський І. В. Буряківництво: Навч. посібник./ І. В. Глеваський - К. Вища шк., 1991. - с. 320

10.    ГандзюкМ.П. Основи охорони праці./ М.П. Гандзюк, Є.П. Желибо, М. О. Халімовський. - K.: «Каравела», 2004. - 307 с.

11.    Гришко М. Біологічний захист для саду й огороду / М. Гришко // Аграрний тиждень: Всеукраїнська ділова газета. - 2009. - №15. - с. 9.

12.    Гряник В.М. Охорона праці / В.М. Гряник. - К.: Урожай,1994. - 332 с..

13.    Даньков В. Я., Цукрові буряки: Довідник./ В. Я. Даньков А. Г. Мацебера - Ужгород: Карпати, 1988. - 244 с.

14.    Довідник із захисту рослин / Л. І. Бублик, Г. І. Васечко, В. П. Васильєв та ін.; За ред. М. П. Лісового. - К.: Урожай, 1999. - 744 с.

15.    Євтушенко М.Д. Фітофамакологія: Підручник./ М.Д. Євтушенко Ф.М. Марютін - К.: Вища освіта, 2004. - 432с.

16.    3лобін Ю. А. Основи екології. / Ю. А. Злобін. - К.: Лібра, 1998. - 248.с.

17.    Запольська Н.М. Прогноз і розвиток листкової бурякової попелиці / Н.М. Запольська// Карантин і захист рослин. - 2010. - №5. - С.13.

18.    Іващенко О.О. Чисті посіви / О.О. Іващенко// Цукрові буряки. - 2005. - №3. - С.6-7.

19.    Куценко О.М., Агроекологія./ О.М. Куценко, В.М. Писаренко - К.: Урожай, 1995. - 255 с.

20.    Луковников А.В. Охрана труда./ А.В. Луковников - М.: Колос, 1984. - 288 с

21.    Лісневич Л.О. Походження цукрових буряків в історичному аспекті/ Л.О. Лісневич//Цукрові буряки. - 2011. - №1(79). - С.8

22.    Недригайлов В.А. Охрана труда при ремонте и обслуживании сельскохозяйственной техники. / В.А. Недригайлов. - М. : Колос, 1981 -320 с.

23.    Несторенко Н.И. Основы химической защиты сахарной свеклы от вредителей / Н.И. Несторенко - К.: Урожай, 1971 - 42 с.

24.    Осмоловский Г. Е., Энтомология./ Г. Е Осмоловский, Н. В. Бондаренко -Л.: Колос, 1980. - 359 с.

25.    Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. За ред. В. П. Омелюти. - Київ, Урожай, 1986.

26.    Оголенко І.С. Бурякові блішки та заходи захисту /І.С. Оголенко// Цукровий буряк .- 2006. - №9.- С.11-12 с.

27.    Охорона праці. / [Лехман С.Д., Доспехов Б.А, Лихочвор В.В. Беатко Д.А. та ін.];під заг.ред. С.Д. Лехман. -К.: Урожай, 1994.-271 с

28.    Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні. - К.: Юнівест Маркетинг, 2008. - 242с.

29.    Павлов И.Ф. Агротехнические и биологические методы защиты растений / И.Ф Павлов К.: 1976 - 26 с.

30.    Пістун І. П.Охорона праці в галузі сільського господарства: Навчальний посібник. / І. П. Пістун, А. П. Березовецький , Ю. О. Ковальчук - Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006. - 375 с.

31.    Практикумпо сельскохозяйственной энтомологии. / Под. ред. M.B. Бондаренко. - JI.: Колос, 1976. - 359 е.: ил..

32.    Рубан М.Б. Сільськогосподарська ентомологія / М.Б. Рубан - К.: 2008 - 231 С.

33.    Саблук В.Т. Шкідники сходів буряків./ В.Т. Саблук - К.: Світ, 2002. - 182 с

34.    Саблук В.Т. Надійний захист сходів / В.Т. Саблук, Н.М. Запольська// Цукрові буряки. - 2001. - № 1. - С. 14 - 15.

35.    Суслик Л.О. Захист сходів цукрових буряків в умовах зростання ризиків/ Л.О. Суслик //Цукровий буряк - 2010. - №3. - С .10-11.

36.    Сільськогосподарська ентомологія: Підручник / За ред. Б. М. Литвинова, М. Д. Євтушенка. - К.: Вища освіта, 2005. - 511 с.

37.    Саблук В.Т. Прогноз фітосанітарного стану агроценозу цукрових буряків /В.Т. Саблук, О.М. Грищенко, О.Ю. Половинчук//Цукрові буряки. - 2011. - №2(80). - С.6

38.    Сичук Л.В. Вплив основного обробітку грунту, сівби та догляду за посівами на продуктивність цукрових буряків / Л.В. Сичук, В.В.Кицюк, Т.В.Черевко//Цукрові буряки. - 2011. - №5(83). - С.8

39.    Сільськогосподарська ентомологія: Підручник / За ред. Б. М. Литвинова, М. Д. Євтушенка. - К.: Вища освіта, 2005. - 511 с.

40.    Фендрик Р.Я. Шкідники сходів / Р.Я. Фендрик // Цукровий буряк - 2008. - №5. - С.8.

41.    Федоренко В.П. Ефективний захист бурякових плантацій від шкідників // Вісник аграрної науки, 1992. - № 4. - С. 28 - 29.

42.    Фурса А.В. Напрямки підвищення ефективності цукробурякового під комплексу України / А.В. Фурса //Цукрові буряки. - 2006. - №3. - С.4

43.    Чайка В.М. Динаміка головних багатоїдних шкідників в Україні / В.М. Чайка, В.П. Кравченко, О.В. Бакланова// Захист рослин. - 2003. - №10. - С. 8 - 10.

44.    Черненко Є.П. Інсектициди та акарициди та їх класифікація / Є.П. Черненко // Агроном: Науково - виробничий журнал. - 2009. - №2. - с. 38 - 42.

45.    Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях/ І.Ф. Ярошенко - Суми. Видавництво «Довкілля», 2003. - 390 с.