Обліковий процес та розробка інструментів аналізу в системі управління розрахунками з різними дебіторами в КП 'Малинська районна друкарня'

Обліковий процес та розробка інструментів аналізу в системі управління розрахунками з різними дебіторами в КП 'Малинська районна друкарня'

Випускна робота

Обліковий процес та розробка інструментів аналізу в системі управління розрахунками з різними дебіторами в КП «Малинська районна друкарня»

Вступ

Одним з найважливіших показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, є стан розрахунків з дебіторами і кредиторами. Дебіторська заборгованість також є одним з негативних явищ в економіці будь-якої країни. Велика сума заборгованостей, які існують між українськими підприємствами призводить до сумнівно відомої кризи неплатежів. Криза неплатежів призводить до гальмування розвитку ринків, на яких працюють дані підприємства (внаслідок недоотримання грошових коштів, які б підприємства могли вкладати у свій подальший розвиток), платіжна криза являє собою одне з найбільших негативних явищ у національній економіці в цілому.

Взагалі питання дебіторської заборгованості є дуже важливими і актуальним для функціонування будь-якого підприємства, особливо в сучасних українських умовах ведення бізнесу. Дебіторська заборгованість впливає на економічну діяльність будь-якого підприємства особливим чином: дебіторська заборгованість, яка протягом тривалого часу не повертається (отже, що до неї на підприємстві виникає сумнів, стосовно її повернення) перш за все погіршує фінансовий стан підприємства, тобто відбувається погіршення платоспроможності підприємства, внаслідок недоотримання (недостачі) грошових коштів. Крім усього зазначеного відбувається погіршення оборотності грошових коштів (швидкості обертання коштів). Внаслідок дії цих факторів може збільшуватися кредиторська заборгованість підприємства перед своїми постачальниками (внаслідок недостатньої суми коштів). Погіршення платоспроможності підприємства ставить загрозу, що до банкрутства підприємства, чи у кращому разі, погіршення результатів діяльності (гальмування чи припинення розвитку). Тому це питання є дуже актуальним у наш час.

Метою випускної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів організації обліку, аналізу і аудиту дебіторської заборгованості та розробка можливих пропозицій стосовно удосконалення.

Для досягнення визначеної мети в дипломній роботі було поставлено й вирішено такі завдання:

- дати оцінку економічного стану розвитку підприємства та визначити вплив особливостей діяльності на побудову обліку, аудиту й аналізу дебіторської заборгованості;

визначити підходи до організації обліку й аудиту підприємств в умовах автоматизації;

ознайомитись з теоретичними основами обліку дебіторської

заборгованості;

з’ясувати сутність дебіторської заборгованості;

ознайомитись з особливостями нормативно-правового регулювання обліку і аудиту дебіторської заборгованості;

розглянути сутність, завдання та методику проведення аналізу та аудиту дебіторської заборгованості;

практично дослідити стан організації обліку дебіторської заборгованості на досліджуваному підприємстві;

ознайомитись з організацією аудиту і аналізу розрахунків з дебіторами на підприємстві;

проаналізувати чинну методику фінансового обліку розрахунків з різними дебіторами і визначити можливі шляхи її вдосконалення;

розробити пропозиції, спрямовані на розвиток підсистеми управлінського обліку;

запропонувати шляхи удосконалення організації обліку дебіторської заборгованості, системи внутрішнього контролю підприємства.

Об’єктом дослідження виступає організація обліку, аналізу і аудиту дебіторської заборгованості на підприємстві.

Предметом дослідження є облік, аналіз і аудит розрахунків з різними дебіторами на КП «Малинська районна друкарня».

Методи дослідження:

.        Спостереження. Наукове дослідження процесу організації обліку виникнення, сплати або списання дебіторської заборгованості, документальне оформлення всіх операцій стосовно дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

.        Опис. В роботі описані всі вимоги та стандарти, яким повинен відповідати облік дебіторської заборгованості та резерву сумнівних боргів.

.        Аналіз. Виявлення тенденцій протікання різних видів діяльності підприємства, аналіз особливого впливу дебіторської заборгованості на підприємство, а також аналіз наслідків, що випливають з порушення нормального обороту коштів на підприємстві. Виявлення закономірностей, що виникають та постають у процесі визнання заборгованості сумнівною або безнадійною.

.        Узагальнення. Узагальнення всіх економічних показників ефективної діяльності підприємства.

.        Систематизація даних по підприємству.

Інформаційною базою написання випускної роботи є законодавчі та нормативні документи України, праці вітчизняних і закордонних вчених з питань обліку дебіторської заборгованості, спеціалізовані періодичні видання, первинні документи, облікові регістри та форми звітності досліджуваного підприємства.

Основні результати дослідження спрямовані на вдосконалення методики і практики системи обліку, аудиту та аналізу дебіторської заборгованості, а також на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності обліку заборгованості, дають змогу повніше використовувати резерви підприємства.

Основні положення і висновки дипломної роботи можуть бути застосовані при викладанні відповідних економічних дисциплін і слугувати базою для подальших досліджень актуальних проблем обліку, аудиту та аналізу погашення дебіторської заборгованості на підприємствах України.

Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дипломної роботи становить 103 сторінок друкованого тексту. Робота містить 3 рисунки, 15 таблиць, 12 додатків. Список використаних джерел налічує 50 найменувань.

1. Теоретико-методологічні засади обліку і контролю розрахунків з різними дебіторами в процесі господарської діяльності

.1 Економічна сутність дебіторської заборгованості

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями, установами та населенням, що обумовлені дією ринку, носять характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини засновані на використанні грошей в залежності від їх функцій як коштів обертання і платежу.

Фінансова незалежність та участь господарюючих суб'єктів у економічних відносинах зумовлюють необхідність безперервного забезпечення виробничого циклу оборотними засобами. Розвиток принципово нового підходу до проблем платіжно-розрахункових відносин між суб'єктами ринку зумовлює необхідність досліджувати похідну уповільнення даних відносин - дебіторську заборгованість.

Сучасне трактування поняття «дебіторська заборгованість» з’явилось ще у 8 ст. н.е. Е. Дегранж, Дж. Дзаппи зробили значний внесок, адже вони почали розглядати дебіторську заборгованість як один з показників, що характеризує фінансовий стан підприємства - показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед іншими підприємствами.

За часом визначення понять «дебітор» і «дебіторська заборгованість» суттєвих змін не зазнали, але з розвитком бухгалтерського обліку і фінансів ці поняття удосконалювалися. Так уже в 1904 році А.З. Попов дебіторську заборгованість називає «боргом на користь підприємства» і визначає як «ту чи іншу частину господарських засобів підприємства, що вибула зі складу даного підприємства і перебуває у фактичному розпорядженні інших підприємств, виконуючи там роль капіталу».

Таким чином, дебіторська заборгованість - це сума боргів юридичних та фізичних осіб підприємству. Дебіторська заборгованість є наслідком господарських операцій, що мали місце в минулому, але підлягають погашенню в майбутньому, оскільки угода між боржником та кредитором залишається незавершеною. Дебіторська заборгованість - це зобов’язання боржника по передачі майна, виконанню робіт, наданню послуг, сплаті грошових коштів на визначену дату. Наведене визначення відображає реальний стан дебіторської заборгованості, враховує основний критерій класифікації - строк погашення.

При складанні фінансової звітності дебіторська заборгованість класифікується за такими ознаками:

зв’язок з нормальним операційним циклом;

термін погашення;

об’єкти щодо яких виникли боргові зобов’язання;

своєчасність сплати боржником дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості в залежності від зв’язку з нормальним операційним циклом та строком погашення дебіторської заборгованості в Україні є обов’язковою.

Класифікація дебіторської заборгованості на довгострокову та поточну є досить важливою для отримання обґрунтованих висновків у результаті проведеного фінансового аналізу, а відповідно для розробки пропозицій.

Дебіторську заборгованість в балансі поділяється на довгострокову та короткострокову в залежності від терміну погашення:

довгострокова дебіторська заборгованість (сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу): довгострокова заборгованість за товари, роботи, послуги; довгострокові векселі одержані; інша довгострокова дебіторська заборгованість;

короткострокова дебіторська заборгованість (сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу): короткострокова дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; короткострокові векселі одержані; інша короткострокова дебіторська заборгованість.

Така класифікація статей дебіторської заборгованості в балансі враховує рівень ліквідності статей, корисніша для користувачів фінансової звітності щодо оцінки фінансового стану підприємства, надає найбільш повну інформацію про рівень дебіторської заборгованості й можливість перетворення фінансових зобов’язань у грошові кошти.

Умовно всю дебіторську заборгованість можна поділити на два види: допустиму і сумнівну, що набуває великого значення в управлінні. Допустима дебіторська заборгованість не є наслідком недоліків у господарській діяльності підприємства і виникає в результаті застосування форм розрахунків за товари, роботи, послуги. Сумнівна дебіторська заборгованість виникає внаслідок недоліків у діяльності підприємства, наприклад, при виявленні недостач, розкрадань ТМЦ, грошових коштів. При визначенні сумнівності заборгованості для обліку важливим є поділ в залежності від забезпеченості на: забезпечену і незабезпечену.

Така класифікація дебіторської заборгованості розкриває природу різних її видів і дає змогу проводити більш деталізовано її аналіз.

Отже, лише чітко усвідомивши сутність дебіторської заборгованості, порядок її виникнення, доповнивши критерії її класифікації можна буде більш правильно та ефективно нею управляти. Дебіторська заборгованість - це зобов’язання боржника по передачі майна, виконанню робіт, наданню послуг, сплаті грошових коштів на визначену дату. Наведене визначення відображає реальний стан дебіторської заборгованості, враховує основний критерій класифікації - строк погашення.

Розвиток дебіторської заборгованості розпочався зі встановленням Незалежності. На даний час її облік повністю регулюється законодавчими актами, але, незважаючи на повний контроль з боку держави, у системі розрахунків до дебіторської заборгованості існує ряд проблем, пов’язаних з несвоєчасністю її погашення. Це призводить до збільшення долі дебіторської заборгованості в оборотних активах та валюті балансу. За три роки в Україні спостерігається збільшення як оборотних активів, так і дебіторської заборгованості, що наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Частка дебіторської заборгованості в оборотних активах за 2009-2011 рр. (млн грн)

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення 2011 р. до 2009 р., %
Оборотні активи, всього	1 103 388,9	1 345 054,4	1 492 854,5	389465,6
у т. ч. дебіторська заборгованість	705 200,2	898 899,9	955 749,7	250549,5
Частка дебіторської заборгованості в оборотних активах, %	63,91	66,83	64,02	0,11

Аналізуючи дану таблицю, ми бачимо, що дебіторська заборгованість в порівнянні з 2009 р. збільшилась на 250549,5 млн. грн. і становила 955749,7 млн. грн. Частка дебіторської заборгованості в оборотних коштах також збільшилась на 0,11% і становила 64, 02%.

Таким чином, спостерігається збільшення оборотних активів за даний період, але у 2011 р. частка дебіторської заборгованості при цьому зменшилась, що є позитивною тенденцією, хоча значення її так і залишається занадто великим для нормального фінансового стану підприємств України.

1.2 Оцінка стану економічного механізму формування та погашення дебіторської заборгованості

дебіторський облік програмний заборгованість

Жоден з авторів бухгалтерської літератури не обійшов своєю увагою дану тему. Про дебіторську заборгованість написано багато, але про її можна говорити і говорити, тим більше що все написане з часом застаріває. Питання обліку грошових коштів і розрахунків з дебіторами розглядаються багатьма авторами, але слід сказати, що за останні роки відсутні публікації, які конкретно були б присвячені саме цій тематиці. Дана тема розглядається в розрізах аналізу, аудиту, контролю та окремих питань обліку.

В статті. «Продаж дебіторської заборгованості: визначення, оцінка, облік» Богатко Н привертає нашу увагу до здійснення продажу дебіторської заборгованості. і описує яким чином проводиться оцінка та облік цього продажу.

У статті Владко І. «Безнадійна заборгованість за опротестованим векселем: облік у векселедавця та у держателя» описується ситуація коли видано в оплату за отримані товари вексель зі строком платежу за пред’явленням. Через рік вексель опротестував його останній держатель. І дотепер заборгованість за цим векселем не погашена. Далі описується бухгалтерський і податковий облік.

Губін І. у статті «Інвентаризація резерву сумнівних боргів» описує порядок здійснення інвентаризації резерву сумнівних боргів.

Питанням що, пов’язані з обліком дебіторської заборгованості, обґрунтувати перспективи розвитку обліку дебіторської заборгованості, розробити підходи щодо вдосконалення існуючих методик обліку дебіторської заборгованості було присвячена стаття Т.М. Знамеровської та Соловей Н.В.

Методологічні засади формування інформації про дебіторську заборгованість за товари (продукцію), роботи, послуги за міжнародними та національними стандартами бухгалтерського обліку розглядаються Р.М. Іванчук та О.А. Іванчук, крім того, автори висловлюють пропозиції щодо необхідності введення нових ознак класифікації дебіторської заборгованості.

Гарасимом П.М. детально розглянуто аналітичний та синтетичний облік розрахунків з дебіторами та здійснено аналіз чинної нормативно-правової бази стосовно відображення інформації про дебіторську заборгованість.

Н. Матицина дає таке тлумачення цієї категорії: «Дебіторська заборгова-ність - розмір неспроможності суб’єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов’язання перед підприємством після настання встановленого договором строку оплати їх».

У статті Василюка М.М. досліджуються підходи щодо класифікації дебіторської заборгованості, на основі яких було запропоновано алгоритм управління дебіторською заборгованістю. Його застосування надасть можливість ефективно управляти дебіторською заборгованістю на підприємствах.

Т. Євлаш було здійснено аналіз існуючих методик класифікації дебіторської заборгованості та подано оновлену методику групування дебіторської заборгованості та її удосконалення для цілей бухгалтерського обліку.

На думку М.Д. Білик, «дебіторська заборгованість - це матеріальні ресурси, не оплачені контрагентами, або готівка, що вилучена у підприємства».

В статті Т.М. Знамеровської розглядається сутність, класифікація дебіторської заборгованості та її облікові аспекти, а також визначення найбільш доцільного групування дебіторської заборгованості та нових методичних аспектів обліку розрахункових операцій.

У статті Горбачова О.М. розглянуто теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми вдосконалення розрахунків з дебіторами. Визначено основні види оцінювання дебіторської заборгованості, розроблено комплексну методику розрахунку резерву під дебіторську заборгованість, що містить аналітичну і математичну моделі. Запропоновано оптимізаційну форму бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.

Проблемам обліку та аналізу дебіторської заборгованості присвячено ряд праць зарубіжних та вітчизняних таких учених - економістів, як:

С.Д. Батехіна, І.А. Бланка, Ф.Ф. Бутинця, І.А. Бланка, Б.О. Жнякіна, Є.О. Іванова, Г.Г. Кірєйцева, Л.О. Коваленко, В.В. Краснової, Т. Момота, Л.Л. Носача, Є.С. Стоянової, С.Ф. Голова, С. Грязнової, З.В. Гуцайлюка, Р. Дамарі, В.П. Завгороднього, О.Д. Заруби, В.В. Ковальова, В. Костюченко, С. І. Маслова, Є. Петрик, Г.В. Савицької, Я.В. Соколова, В.В. Сопка, С. Хенка, К. Хувера, М.Г. Чумаченка, А. Шаповалової, М. Швайки, П. Камишановим, Н. Каморджановою та ін.

Проведений нами аналіз визначень сутності поняття «дебіторська заборгованість» у спеціальній економічній літературі свідчить про відсутність єдиного його визначення різними авторами.

Таким чином, дебіторська заборгованість - це сума боргів юридичних та фізичних осіб підприємству. Дебіторська заборгованість є наслідком господарських операцій, що мали місце в минулому, але підлягають погашенню в майбутньому, оскільки угода між боржником та кредитором залишається незавершеною. Ми вважаємо, що більш зрозумілим було б наступне визначення дебіторської заборгованості: дебіторська заборгованість - це зобов’язання боржника по передачі майна, виконанню робіт, наданню послуг, сплаті грошових коштів на визначену дату. Наведене визначення відображає реальний стан дебіторської заборгованості, враховує основний критерій класифікації - строк погашення.

У тлумаченні поняття дебіторська заборгованість, у першу чергу, необхідно орієнтуватися на положення національних стандартів бухгалтерського обліку.

При плануванні та здійсненні облікових та аудиторських процедур, оцінці отриманих матеріалів і представленні результатів перевірки бухгалтер та аудитор повинні враховувати, що невиконання підприємством вимог законодавчих та нормативно - правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності

підприємства.

В наш час розвиток бухгалтерського обліку та нестабільність національного законодавства породжують багато проблемних питань щодо бухгалтерського обліку на підприємствах в тому числі і обліку дебіторської заборгованості.

Існує велика кількість законів та нормативно-правових актів які регулюють здійснення обліку дебіторської заборгованості на Україні. Але ми розглянемо декілька з них, що подані в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

№ п/п	Найменування нормативно - правового акту	Суть нормативно - правового акту
1.	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» від 16.07.99 р. №996 - XIV	Закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні. Відповідно до цього закону підприємство (організація) самостійно визначає облікову політику на рік, де відображаються основні засади організації та ведення обліку на підприємстві
2.	Положення «Про результати суцільної інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості і заходи щодо її скорочення»: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.99 р. №750	Це положення регулює проведення інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості, визначення та відображення її результатів, а також наводяться заходи щодо її скорочення
3.	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»: затв. Міністерством фінансів України від 08.10.99 р. №237	Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість». Дія П(С) БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами
4	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання»: затв. Мінфіном України від 31.01.2000 р. №20	Це положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності
5	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. Мінфіном України від 30.11.99 р. №291	Встановлює позначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов’язань і фактів фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків та бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності
6	Про затвердження форми державної статистичної звітності №1-Б термінова (місячна) «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість» та Інструкція щодо її заповнення: наказ Держкомстату України від 31.07.2000 р. №258	З метою удосконалення державної статистичної звітності у зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів та упровадженням положень (стандартів) бухгалтерського обліку було затверджено форму державної статистичної звітності №1-Б термінова (місячна) «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість» та інструкцію щодо її заповнення, у яких визначаються форми та види статистичних звітів
7	Про порядок віднесення та відшкодування безнадійної заборгованості: лист ДПАУ від 4.01.2000 р. №10/6/15-1116	Цей порядок визначає порядок оподаткування та списання безнадійної дебіторської заборгованості з точки зору податкового обліку
8	Про порядок оформлення векселями дебіторської заборгованості перед банком: лист НБУ від 20.04.2000 р. №18-211/1009-2283	Цей порядок визначає форми дебіторської заборгованості перед банком та порядок їх оформлення векселями
9	Податковий Кодекс України. Стаття 159 «Безнадійна та сумнівна заборгованість»	В цій статті описується порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості, особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами, порядок відшкодування сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву та інші додаткові положення

Варто зауважити, що не існує окремого міжнародного стандарту, який регламентує питання відображення в обліку дебіторської заборгованості. Облік дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до МСФЗ №7 «Фінансові інструменти:розкриття», МСБО №32 «Фінансові інструменти: подання» та МСБО №39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», тобто дебіторська заборгованість відноситься у міжнародній практиці до фінансових активів. При цьому у названих міжнародних стандартах не дається чіткого визначення поняття дебіторської заборгованості. П. 9 МСБО №39 зазначає: «позики та дебіторська заборгованість - це непохідні фінансові активи з фіксованими платежами, які підлягають визначенню та не мають котирування на активному ринку». Таке тлумачення поняття дебіторської заборгованості є ширшим порівняно з тлумаченнями наведеними у національних стандартах.

Втручання держави у здійснення бухгалтерського обліку нормативним способом є необхідним, тому що ринкова економіка не в змозі самостійно саморегулюватись. З метою недопущення хаосу у здійснення бухгалтерського обліку а також пристосування його до міжнародних стандартів породжує втручання державних органів.

Усі ці нормативні документи регулюють здійснення бухгалтерського обліку щодо дебіторської заборгованості, але не всі вони доречні до застосування кожним підприємством. Для будь-якого підприємства існує свій порядок здійснення бухгалтерського обліку у тому числі і дебіторської заборгованості, тому кожне підприємство самостійно обирає перелік нормативних документів, які більше доречні ньому у здійсненні господарської діяльності.

Процес відображення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності підприємства можна представити наступним чином (рис. 1.1).

У системі МСФЗ, на відміну від П(С) БО визнання, класифікація та оцінка дебіторської заборгованості прямо не визначені. У міжнародних стандартах представлені лише загальні рекомендації по розкриттю відповідної інформації у фінансових звітах.

Що стосується визнання дебіторської заборгованості в Україні, то згідно до П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість» існує дві необхідні умови:

якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод;

може бути достовірно визначена її сума одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

Рис. 1.1. Відображення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності

Порядок визнання дебіторської заборгованості за кордоном більш ускладнений, що пов’язано із застосуванням гнучкої системи численних знижок. Знижки, що надаються покупцю, поділяються на дві великі групи:

торгові знижки - це відсоткові знижки від базової ціни;

знижки за оплату в строк - це знижки залежно від строку оплати.

Саме останній вид знижок створює проблему визнання дебіторської заборгованості. У зарубіжній практиці (переважно ЗПБО США) існують два методи відображення таких знижок в бухгалтерському обліку:

. Валовий метод, який найбільш широко використовується на практиці. Суть його полягає в наступному: сума продаж та дебіторська заборгованість записуються на загальну (валову), без знижки, суму виставленого рахунку. Знижки відображаються лише тоді, коли здійснюється оплата, протягом періоду дії знижки. Для їх запису існує контррахунок до рахунку продаж, який в кінці року відображається в звіті про прибутки та збитки як коригуюча стаття (вираховується) до загальної величини виручки від продаж. Іншою коригувальною статтею є рахунок «Повернення товарів та знижки», який також має дебетове сальдо та відображає інформацію про суму повернених товарів або інших наданих знижок.

. Чистий метод. При використанні цього методу знижка, не отримана покупцем, трактується як «штраф», який він повинен сплатити за придбання товару в кредит, а не за готівковий розрахунок, пізніше періоду дії знижки.

Управління дебіторською заборгованістю, крім з’ясування сутності потребує також здійснення її класифікації. Серед науковців щодо цього немає єдиного погляду.

Класифікація дебіторської заборгованості в залежності від зв’язку з нормальним операційним циклом та строком погашення дебіторська заборгованість в Україні є обов’язковою. Натомість у країнах з ринковою економікою фірма самостійно приймає рішення про необхідність диференційованого відображення у звітності довгострокової та поточної заборгованості. У країнах англо-американської системи обліку дебіторська заборгованість класифікується за наступними групами:

рахунки до отримання - вид дебіторської заборгованості, який виникає при продажу товарів по «відкритому рахунку», без письмового зобов’язання оплатити рахунок, тобто така заборгованість, яка існує в результаті надання короткострокового кредиту продавцем покупцю. За нормальних умов кошти на рахунок повинні бути зараховані протягом 30-60 днів;

векселі до отримання;

дебіторська заборгованість непов’язана з реалізацією.

.3 Механізм управління розрахунків з різними дебіторами

Бухгалтерський облік як система передбачає використання такої його підсистеми як управлінський облік, що дає змогу надати керівництву підприємства оперативну економічну інформацію, яка створює можливості планування та контролю ефективності використання засобів підприємства.

Управлінський облік - це підготовка, інтерпретація, узагальнення, накопичення, оформлення та передача інформації управлінському персоналу для прийняття ним відповідних рішень.

Удосконалення бухгалтерського обліку, посилення його контрольних функцій за господарською діяльністю підприємств є основою зміцнення фінансової дисципліни.

На сучасному етапі економічного розвитку вітчизняні підприємства неспроможні ефективно управляти дебіторською заборгованістю, яка займає вагому частку в оборотних активах, що спричиняє кризу взаємонеплатежів. Більшість підприємств практично не мають можливості нормально функціонувати у зв'язку з наявністю дебіторської заборгованості, адже це відволікає кошти з обороту. В таких умовах особливо зростає роль ефективного управління дебіторською заборгованістю, своєчасного її повернення та попередження виникнення безнадійних боргів.

Саме тому одним з етапів вирішення нагальної проблеми є розробка дієвого алгоритму щодо управління дебіторською заборгованістю.

Систему управління дебіторською заборгованістю в економіці прийнято поділяти на два крупних блока: кредитну політику, що дозволяє максимально ефективно використовувати дебіторську заборгованість як інструмент збільшення продажу, і комплекс заходів, які спрямовані на зниження ризику виникнення простроченої або безнадійної дебіторської заборгованості.

Важливим питанням при побудові алгоритму управління дебіторською заборгованістю є класифікація дебіторської заборгованості, яку покладено в основу його функціонування. Традиційна класифікація дебіторської заборгованості передбачає її розподіл за правовим критерієм на строкову або прострочену. До строкової відноситься дебіторська заборгованість, строк погашення якої ще не настав або становить менше одного місяця і яка пов'язана з нормальними строками розрахунків, визначеними в угодах. Прострочена - це заборгованість з порушенням договірних термінів. Для даного алгоритму пропонуємо здійснювати класифікацію дебіторської заборгованості за критерієм її стягнення, тобто за можливістю її вчасного повернення підприємству: строкові прострочена, безнадійна та сумнівна.

При роботі з юридичними особами класифікація суми боргу як безнадійної відбувається за порушення строку позовної давності. Для цього необхідно мати розрахунок боргу, інформацію щодо проведеної роботи, а також акт звірки взаєморозрахунків.

До сумнівних боргів населення можна віднести борги, за якими є рішення суду щодо їх погашення, але цей процес відбувається із порушенням графіку. Узагальнимо інформацію щодо дебіторської заборгованості та сформуємо її за терміном погашення й за видами відповідно до вимог П(С) БО 2 «Баланс», Плану рахунків та Інструкції про його застосування (табл. 1.3).

Відображення дебіторської заборгованості за терміном погашення

Довгострокову та поточну дебіторську заборгованість згідно з П(С) БО 2 відображують у ф. № І у складі активів Балансу підприємства: довгострокову - в розділі І «Необоротні активи», а поточну - в розділі II активу Балансу «Оборотні активи».

Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами підприємства щодо розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови суворі, менше клієнтів купують товар в кредит, зменшується обсяг реалізації, отже, зменшується величина дебіторської заборгованості по розрахунками з клієнтами.

Таблиця 1.3.

Довгострокову та поточну дебіторську заборгованість згідно з П(С) БО 2 відображують у ф. № І у складі активів Балансу підприємства: довгострокову - в розділі І «Необоротні активи», а поточну - в розділі II активу Балансу «Оборотні активи».

Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами підприємства щодо розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови суворі, менше клієнтів купують товар в кредит, зменшується обсяг реалізації, отже, зменшується величина дебіторської заборгованості по розрахунками з клієнтами. З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з’являється більше замовників, зростає обсяг реалізації і сума дебіторської заборгованості за розрахунками. Послаблення умов розрахунків має переваги і недоліки.

Під час проведення оцінки поточної дебіторської заборгованості (товарної) чинним законодавством передбачено певні особливості. Так, відповідно до принципу обачності в момент визначення доходу від реалізації підприємство має врахувати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями.

Після узагальнення економічної літератури щодо дебіторської заборгованості нами запропонована загальна класифікація дебіторської заборгованості за видами відповідно до П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», Плану рахунків та Інструкції про його застосування.

Важливо дати оцінку показникам якості та ліквідності дебіторської заборгованості. Під якістю дебіторської заборгованості слід розуміти вірогідність одержання цієї заборгованості в повній сумі. Показником цієї вірогідності є термін утворення заборгованості, а також питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі. Практика діяльності господарських суб’єктів свідчить: що більший строк дебіторської заборгованості, то нижча вірогідність її одержання.

Якість дебіторської заборгованості визначається її оборотністю. Оборотність характеризується такими показниками, як:

тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості, або період інкасування (кількість днів перебування коштів у дебіторській заборгованості);

коефіцієнт оборотності (швидкість обороту дебіторської заборгованості).

Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості (Тоб. дт.) відображає середню кількість днів, необхідних для її повернення, й обчислюється за формулою:

Тоб.дт. = Сз.дт. зб.*Д В,

де

Тоб.дт. - тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості;

Сз.дт. зб. - середній залишок дебіторської заборгованості;

Д - кількість днів у періоді, за який проводиться аналіз;

В-виторг від реалізації.

Зростання дебіторської заборгованості може бути внаслідок нераціональної кредитної політики, збільшення обсягу продажу, неплатоспроможності покупців тощо. Щоб прискорити її погашення необхідно проводити поглиблений аналіз платоспроможності клієнтів, своєчасно оформляти розрахункові документи, застосовувати передоплату, вексельні розрахунки та інші прогресивні форми.

Таке порівняння дає можливість оцінити ступінь своєчасності платежів покупцями. Відхилення фактичної оборотності від договірної може бути результатом:

неефективної роботи відповідних осіб зі стягнення заборгованості;

труднощів у стягненні з покупців суми дебіторської заборгованості в установлений період, незважаючи на зусилля підприємства повернути в оборот свої кошти;

фінансових труднощів у покупців.

Якщо перша причина може бути усунена керівництвом підприємства, то дві інші пов’язані з якістю та ліквідністю дебіторської заборгованості.

Для управління дебіторською заборгованістю необхідно:

контролювати стан розрахунків з покупцями при відстроченій (простроченій) заборгованості;

по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців для зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями;

стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості (значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства);

використовувати метод надання знижок при довгостроковій оплаті та інше.

Як свідчить практика ведення бізнесу в країнах з розвинутими ринковими відносинами надання знижок широко застосовується підприємницькими структурами (оскільки така політика забезпечить прибуток на одержані достроково кошти, і його розмір буде більшим, аніж розмір наданої знижки). Якщо підприємства не використовують знижку при довгостроковій оплаті рахунків, то воно втрачає частину прибутку.

Зарубіжні економісти-аналітики пропонують такі методи управління рахунками дебіторів:

визначати термін прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівнювати цей термін з нормами в галузі, показниками конкурентів та даними минулих років;

періодично переглядати граничну суму реалізації продукції, виходячи з фінансового стану клієнтів;

якщо виникають проблеми з одержанням грошей, вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

використовувати установи, які стягують борги;

продати рахунки дебіторів факторинговій компанії, якщо при цьому можна отримати економію;

В умовах ринкової конкуренції жорсткість умов надання кредиту означає, дебітори, які мають проблеми з надходженням коштів, можуть відмовитися від продукції, робіт, послуг даного підприємства і укласти контракти з іншими підприємствами, що ведуть більш м'яку кредитну політику. При виборі варіанта пом'якшення або посилення кредитної політики необхідно здійснювати порівняння додаткового прибутку з витратами і втратами, які виникають при зміні політики розрахунків за реалізовану продукцію. Але зм'якшення кредитної політики або неправильна її розробка може призвести до залучення таких покупців, які будуть потенційно безнадійними дебіторами.

Дебіторська заборгованість з минулими термінами позовної давності і інші борги нереальні для стягнення списуються за рахунок резерву по сумнівних боргах (якщо він створюється) або на фінансові результати (якщо вищезгаданий резерв не створюється) Якщо для списання боргів створеного резерву виявиться недостатньо, залишок боргу відноситься на фінансові результати. При цьому кредитуються рахунки по обліку розрахунків з дебіторами, а дебетуються «Резерв по сумнівних боргах» або «Інші доходи і витрати». В останньому випадку згідно пункту «Витрати організації» списана сума включається у в нереалізаційні витрати.

Списання заборгованості можливо в наступних випадках: нереальності стягнення (безнадійні борги); прощання боргу; поступки права вимоги і переклад боргу.

Кожна організація повинна здійснювати контроль над станом дебіторської заборгованості, проводити її облік, а також звірку взаєморозрахунків. При виявленні суми дебіторської заборгованості її потрібно пред'явити боржнику і витребувати її. Якщо протягом терміну позовної давності сума дебіторської заборгованості не стягнута або боржник ліквідований, то організація проводить списання дебіторської заборгованості.

Організація може створити резерв по сумнівних боргах, чекаючи відновлення платоспроможності дебітором. Так, сумнівним боргом признається будь-яка заборгованість перед платником податків, яка виникла у зв'язку з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у випадку, якщо ця заборгованість не погашена в терміни, встановлені договором, і не забезпечена заставою, поручительством, банківською гарантією.

Резерв сумнівних боргів розраховується лише для тієї частини дебіторської заборгованості, щодо якої виконуються одночасно такі умови:

а) заборгованість є фінансовим активом, тобто виникла внаслідок звичайної господарської діяльності (до цієї категорії не входять набута заборгованість і заборгованість, призначена для продажу);

б) заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю. Для довгострокової заборгованості резерв не розраховується, це випливає з форми балансу, в якій рядок 162 «Резерв сумнівних боргів» зменшує суму рядка 160 «Чиста реалізаційна вартість» дебіторської заборгованості, яка включається до складу оборотних активів у розділі 2 активу балансу, тоді як сума довгострокової дебіторської заборгованості відображається у першому розділі активу в рядку 050;

в) заборгованість не віднесена до безнадійної.

Механізм розрахунку суми резерву викладено в п. 8 і 9 П(С) БО 10, а приклад наведено в додатку до цього Положення. Сума резерву сумнівних боргів визначається за одним із двох методів:

або за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості,

- або за методом застосування коефіцієнта сумнівності.

У ході проведеного дослідження було розглянуто підходи до класифікації та систематизації дебіторської заборгованості і запропоновано алгоритм щодо управління дебіторською заборгованістю. В його основі лежить поділ управління дебіторською заборгованістю на два загальноприйняті блоки. Перший включає кредитну політику та політику управління дебіторською заборгованістю, другий - класифікацію дебіторської заборгованості за можливістю її повернення. Використання запропонованого алгоритму дає можливість впроваджувати ефективну кредитну політику, організувати збут та управляти поточною дебіторською заборгованістю, не допускаючи при цьому ті перетворення в інші види дебіторської заборгованості, які призводять до погіршення фінансового стану підприємства. Поділ дебіторської заборгованості на безнадійну, прострочену та сумнівну дає змогу розробити заходи щодо її мінімізації та ліквідації, на основі визначених методів.

Несвоєчасність погашення дебіторської заборгованості і призводить до виникнення платіжної кризи: зростання заборгованості за комерційним кредитом зумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозицій і зростання їхньої вартості.

Всі учасники економіки є користувачами бухгалтерської інформації. Залежно від основних інтересів і цілей це можуть бути державні органи і громадські організації, юридичні особи, які мають відносини з цим підприємством, фізичні особи (акціонери), зарубіжні партнери та інвестори.

Всіх користувачів бухгалтерської інформації поділяють на внутрішніх і зовнішніх.

До внутрішніх користувачів належать: власники підприємств, управлінський персонал, робітники і службовці. Внутрішні користувачі задовольняють свої інформаційні потреби щодо ефективності роботи апарату управління, прибутковості організацій, прийняття управлінських і планових рішень, стабільності й прибутковості підприємства, збереження робочих місць, оплати праці та пенсійного забезпечення тощо.

До зовнішніх користувачів належать ті, які мають прямий фінансовий інтерес, не мають прямого фінансового інтересу і без фінансового інтересу.

До тих, які мають прямий фінансовий інтерес, належать ділові партнери підприємства на ринку (дійсні та потенційні) інвестори, постачальники, замовники, покупці, клієнти, банківські й небанківські кредитні установи, майбутні акціонери.

До тих, які не мають прямого фінансового інтересу, належать органи державного і міжнародного регулювання та контролю (органи податкової служби, органи державної статистики, органи державних і міжнародних цільових фондів, органи державних і міжнародних комісій і комітетів), учасники фондового і товарних ринків (брокери, дилери, депозитарії, кліринги).

До користувачів без фінансового інтересу належать аудиторські фірми, фінансові аналітики та радники, судові та арбітражні органи, громадські організації, профспілки. Класифікацію користувачів облікової інформації можна подати за схемою, наведеною на рисунку 1.2.

Рис. 1.2. Класифікація користувачів облікової інформації

До внутрішніх користувачам ставляться власники організації та управлінський персонал (топ-менеджери і керівники середньої ланки). Зовнішніх користувачів інформації з податкового планування можна підрозділити на користувачів з прямими, непрямими фінансовими інтересами і без фінансового інтересу.

Сторонніми користувачами бухгалтерської інформації з прямими фінансовими інтересами виступають потенційні інвестори, постачальники та інші кредитори. За її даними робиться висновок про інвестиційний потенціал підприємства. До сторонніх користувачів облікової інформації з непрямими фінансовими інтересами належать органи державних податкових органів. Податкові органи мають право одержувати не тільки звітну інформацію, а й іншу облікову інформацію, необхідну для перевірки правильності нарахування податків. Облікова інформація надається також на вимогу контролюючих органів, також аудиторів, які здійснюють за договором аудиторську перевірку.

До сторонніх користувачів облікової інформації без фінансового інтересу належать органи статистики, аудитори та юристи-консультанти.

Разом з тим, очевидно, що результативність і ефективність прийняття рішень щодо планування на рівні господарюючого суб'єкта залежать від багатьох факторів, причому не тільки інформаційного характеру. У їх числі види забезпечення діяльності суб'єкта в умовах ринку: правове, інформаційне, нормативне, технічне, кадрове тощо. Важливим елементом цієї системи без сумніву служить інформаційне забезпечення процесу прийняття рішень щодо планування дебыторської заборгованості, під яким слід розуміти сукупність інформаційних ресурсів (інформаційну базу) і способів організації, необхідних та придатних для реалізації аналітичних та управлінських процедур податкового планування щодо суб'єкта.

.4 Програмне забезпечення обліково-аналітичного процесу на підприємстві

На сучасному етапі удосконаленню управління і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання засобів комп’ютерної техніки для обліку, аналізу господарської діяльності та планування виробництва. Принципово змінюються технологія відображення операцій, призначення та зміст облікових регістрів. З первинних форм узагальнення та групування інформації вони перетворюються на вихідні форми аналітичної спрямованості, що, в свою чергу, дозволяє вести облік розрахунків не тільки в синтетичних, а й в аналітичних розрізах. Це значно покращило ситуацію, оскільки за умов використання комп’ютерних технологій є можливість робити вибірки відповідно до потреб керівника, як по кожному контрагенту окремо, так і попередньо згрупувавши їх за необхідними ознаками.

Часто неможливо реально оцінити взаємовідносини з партнерами, а також доцільність окремих угод. Однак прослідкувати тривалий ланцюг продажу та закупівлі кожного товару в розрізі постачальників та покупців комп’ютеру під силу. Але задача ускладнюється тим, що партнер одночасно може бути і постачальником, і покупцем. За цих умов з’ясування таких питань, як заборгованість партнера, прострочені платежі, рентабельність окремих товарів та ін., може дати несподівану та дуже корисну інформацію, швидкість та достовірність якої забезпечить комп’ютер.

Існує багато сучасних популярних і ефективних пакетів автоматизації бухгалтерського обліку для малих, середніх і великих організацій. Розглянемо деякі з них, які найчастіше використовуються для створення АРМ: «Фінанси без проблем»; відомі універсальні пакети «1С: Бухгалтерський облік для України», який один з перших почав широко використовувати графічні можливості операційної системи WINDOWS; «Соло для бухгалтера з комп'ютером»; «Раrus»; «NВС2; «Інтегратор»; «Platinum»; «БЕСТ-3»; «БІС-Бухгалтерія: Бухоблік-Фінанси-Бізнес»; «СА-Маsterpiece» та ін.

Розглянемо деякі програми з автоматизації обліково-аналітичних робіт.

У розрізі програми «БЕСТ» є конфігурація «БЕСТ-Про», призначена для ведення оперативного, фінансового й управлінського обліку на виробництві, а також для звітності й аналізу. Оперативний облік: ведення договорів; грошові кошти, розрахунки; матеріально-технічне постачання; запаси, складський облік; виробництво; реалізація, управління збутом; облік автотранспорту; облік основних засобів; кадри, заробітна плата. Фінансовий облік: формування проводок; бухгалтерські довідки; головна книга; фінансова і податкова звітність. Управлінський облік: облік і аналіз доходів і витрат; контроль і аналіз розрахунків по зобов’язанням; контроль виконання планових платежів; оперативне виробниче планування; аналіз руху запасів і готової продукції.

Однією із основ успішного ведення господарювання є всебічний аналіз бізнес-процесів. Для вирішення цієї важливої задачі пропонуються програми «БЕСТ - Ф» і «БЕСТ - Аналіз», необхідні лише навички роботи з Windows і точна реєстрація всіх господарських операцій в системі «БЕСТ-4» - комплексній бухгалтерській, торговій і складській системі для середніх і малих господарств. Вартість такої програми сягає від 1 до 4 тис. грн. в залежності від різновидів можливих облікових операцій, від кількості користувачів і т. п. Відмітимо, що вартість програмного і технічного забезпечення для середніх і малих сільськогосподарських формувань залишається ще досить високою, що є недоліком комп’ютеризації.

Система «БЕСТ-Ф» призначена для проведення комплексного аналізу фінансового і майнового стану підприємства, вона адресована керівникам і фінансовим менеджерам підприємств, а також співробітникам аудиторських і консалтингових фірм. Можливостями системи є: аналіз структури майна, платоспроможності й фінансової стійкості; аналіз ділової активності й рентабельності діяльності; аналіз політики залучення позикових коштів; аналіз використання прибутку; аналіз стану партнерів.

За допомогою інформаційно-аналітичної системи «БЕСТ-Аналіз» можна досліджувати кон’юнктуру ринку, виявити основні закономірності і тенденції попиту, прогнозувати хід продажу, раціонально використовувати трудові ресурси. При аналізі даних використовуються відомі статистичні методи (середніх, середньозважених, обчислення квадратичних відхилень, кореляційні криві та ін.). Можливостями системи є: розрахунок маржинального прибутку; аналіз змін закупівельних і відпускних цін; управління запасами; дослідження динаміки валового обороту за окремими видами продукції, по підрозділам і господарству в цілому.

Для успішного господарювання необхідно мати чітку уяву про стан ринку, на якому працює підприємство, і знати, в якому напрямі необхідно рухатись далі. В цьому допоможе система «БЕСТ-Маркетинг». Вона розрахована на звичайного користувача, який не має спеціальної освіти у сфері маркетингу. Можливостями системи є: визначення перспективних ринкових ніш; аналіз конкурентноздатності продукції; аналіз реклами, рекомендації по підвищенню її ефективності; рекомендації по стимулюванню продажу; аналіз впливу конкурентів на ринку; порівняльний аналіз власної продукції з аналогами конкурентів; прогнозування продажу; розробка бюджету доходів і витрат.

Відомо, що відправною точкою в управлінні виробництвом є добре складений план. Використовуючи програму «БЕСТ-План», можна отримати вичерпні, економічно обґрунтовані відповіді на багаточисельні питання, які стосуються розвитку виробництва. Система «БЕСТ-План» інтегрується із програмним бухгалтерським комплексом «БЕСТ-4». Можливостями системи є: розробка фінансових, збутових і виробничих планів на різні періоди часу; планування у натуральних і вартісних показниках; вибір оптимального управлінського рішення; розрахунок планової собівартості; аналіз планових і фактичних показників.

Конкурентними перевагами серії «БЕСТ» є комплексність системи і наявність наскрізних прикладів, що дозволяє працювати з єдиними даними по всьому спектру функціональних можливостей програми.

Програма «1С: Бухгалтерский учет для Украины» є компонентом по автоматизації бухгалтерського обліку загальної системи «1С: Ппредприятие» (версія 8) (також успішно використовується на даному підприємстві). Вона може використовуватися як автономно, так і сумісно з іншими компонентами «1С: Предприятие». Система «1С: Предприятие» (комплексний облік) містить такі програмні продукти: «1С: Бухгалтерский учет для Украины» - система автоматизації бухгалтерського обліку, «1С: Торговля» - обліку торгівельної діяльності, «1С: Расчет. Зарплата и кадры» - заробітної плати, «1С: Финансовое планирование». При запуску системи в першому діалоговому вікні можна вибрати необхідну складову частину системи.

Користувач може з окремих компонентів сам зробити для себе зручну для нього конфігурацію системи. Для цього в системі є окремий компонент Конфігуратор, що запускається окремо від основного програмного продукту. Ця компонента також дозволяє встановити певні параметри системи, призначити контингент користувачів, паролі та права доступу.

На даний час найбільш розповсюдженою комп'ютерною системою обліку є пакет «1С: Бухгалтерский учет для Украины», або «1С: Предприятие» останньої версії 8, складовою частиною якої є модуль бухгалтерії. Вихідні звітні форми в системі поділяють на обов'язкові (регламентовані), що призначені для передачі в державні установи (Баланс, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Декларація про ПДВ, Декларація про прибуток тощо), і інші (Шахматна відомість, Оборотно-сальдова відомість, Головна книга, Журнал-ордер, Касова книга, Книга продаж тощо). Але оскільки система 1С є відкритою і може дороблятися користувачами, то навіть версія 8 має багато конфігурацій, в яких вихідні форми можуть дещо відрізнятись.

«1С: Бухгалтерский учет для Украины» дозволяє автоматизувати ведення всіх розділів бухгалтерського обліку: операції по банку і касі; облік валютних операцій; основні засоби і нематеріальні активи; матеріали і МШП; товари і послуги, виконання робіт; облік виробництва продукції; взаєморозрахунки з організаціями; розрахунки з підзвітними особами; розрахунки по зарплаті; розрахунки з бюджетом; інші розділи обліку.

Можливостями обліку є: використовування декількох планів рахунків одночасно; багаторівневі плани рахунків; багатовимірний аналітичний облік; багаторівневий аналітичний облік; кількісний облік; облік по необмеженому числу валют; ведення на одному комп’ютері обліку для декількох підприємств; ведення консолідованого обліку; облік імпортних товарів. Програма дозволяє автоматизувати підготовку будь-яких первинних документів: платіжних доручень; рахунків на оплату; прибуткових і видаткових касових ордерів; актів, накладних, вимог, довіреності й інших документів.

Засоби роботи з документами дозволяють організувати введення документів, їх довільний розподіл по журналах і пошук будь-якого документа по різних критеріях: номеру, даті, сумі, контрагенту. Програма включає набір стандартних звітів, які дозволяють одержати інформацію за довільний період в різних розрізах і з необхідним ступенем деталізації до рівня проводок. І це є неодмінною перевагою програми.

За допомогою програми можна одержати такі регістри по синтетичному

обліку: оборотно-сальдова відомість; шахова відомість; головна книга; журнал-ордер; оборотна відомість по рахунку; аналіз рахунку - за період і по датах; картка рахунку. Регістрами з аналітичного обліку є: оборотно-сальдова відомість по рахунку в розрізі об’єктів аналітичного обліку; журнал-ордер в розрізі об’єктів аналітики; аналіз рахунку в розрізі об’єктів аналітики; звіт «Діаграма» дозволяє представити бухгалтерську інформацію в графічному вигляді.

Регістрами по розділах обліку є: аналіз об'єкту аналітики по рахунках; картка операцій по об'єкту аналітики; касова книга; книги продажу й купівлі; звіти по основним засобам і нематеріальних активах; звіти по заробітній платі і т.д. Програмою «1С: Бухгалтерский учет для Украины» передбачається формування регламентованої звітності, яке включає:

) введення, заповнення і друк бухгалтерської, податкової і статистичної звітності, а також звітів до соціальних фондів;

) у «Ручному» режимі заповнення звітів бухгалтер вводить основні показники, а програма розраховує всі підсумкові й похідні показники;

) в «Автоматичному» режимі програма заповнює звіти на підставі введених за період господарських операцій;

) перед формуванням звітів спеціальний режим дозволяє перевірити стан обліку і виявити помилки бухгалтера, які часом не дозволяють правильно скласти звітність;

) режим розшифровки дозволяє одержати «обґрунтування» заповнених автоматично показників аж до кожного первинного документа і господарської операції; 6) форми звітності щокварталу обновляються фірмою «1С» і безкоштовно надаються зареєстрованим користувачам.

Значним плюсом цієї програми є також те, що при зміні існуючого законодавства й методології обліку випускаються оновлені конфігурації, які безкоштовно розповсюджуються серед зареєстрованих користувачів. Режим оновлення дозволяє завантажити нові можливості без втрати введених користувачем даних. У зв’язку з тим, що в системі «1С: Предприятие» не реалізована система контролю і планування, пропонуємо планування грошових потоків здійснювати за допомогою електронних таблиць в програмі «Excel», після чого цю інформацію експортувати в бухгалтерську програму «1С: Бухгалтерський облік для України». Ця програма дає змогу контролювати витрати підприємства, оскільки всі дані по витратах оперативно (щодня) вносяться до неї. При проведенні виписки банку або розрахунково-касового ордеру вибирається стаття бюджету витрат і центр відповідальності.

Таким чином, програма «1С: Бухгалтерский учет для Украины» сьогодні є найпоширенішою серед автоматизованих програм для бухгалтерії підприємств, це пояснюється багатьма функціональними можливостями, зручним інтерфейсом, доступністю програми для навчання. На нашу думку, ця програма є найбільш придатною, раціональною, простою для користування.

Комплексна система ПАРУС забезпечує автоматизацію чотирьох основних напрямків діяльності підприємства: управління фінансами, логістики, управління виробництвом, управління персоналом. З допомогою пунктів меню Облік / Залишки матеріальних цінностей, Облік / Картотека МШП, Облік/Дебіторська / Кредиторська заборгованість, Облік / Залишки коштів на рахунках вводяться необхідні залишки на початок впровадження системи. Як і в системі 1С, через пункт меню Документи заповнюються відповідні банківські і касові документи, а через пункт меню Облік - документи з інших господарських операцій. Через пункт меню Звіти одержують необхідні зведені відомості.

Модуль ПАРУС-Реалізація використовується для обліку зберігання і реалізації товарів. Як і в бухгалтерському модулі, в ньому виконується попередня наладка відповідних словників. Головне меню модуля аналогічне меню модуля ПАРУС-Бухгалтерія. Схожими є і принципи документування господарських операцій та одержання звітів. В програмі для обліку розрахункових операцій призначені наступні додатки:

) «Управління діловими процесами» є інтеграційним стосовно

управлінських функцій, які забезпечують взаємодію з клієнтами, а також

дозволяє контролювати виконання будь-яких дій, передбачених в інших

модулях, і систематизувати документооборот;

) «Фінансове планування» - дозволяє здійснювати планування та

управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Основні дії, що виконуються у вікні «Планування зобов’язань» (воно містить як записи про виникнення заборгованості, так і список записів щодо їх погашення) наступні: зміна записів про платежі і відвантаження (зокрема, показників дати, суми з розбивкою надходжень платежів по декількох періодах); контроль за дотриманням лімітів зобов’язань шляхом порівняння затверджених контрольних чисел з узагальненими сумами відвантажень і платежів. За даними розділу «Фінансове планування» формуються зведені фінансові показники, які можуть бути використані для формування планів і є, по суті, узагальненою інформацією у розрізі таких елементів: стану розрахунків, напрямів доходу і витрат, контрагенту, типу оплати, виду заборгованості (дебіторської чи кредиторської), підрозділу, до якого відносяться зобов’язання, стану заборгованості (прострочена, поточна, відстрочена). Програма дозволяє деталізувати облік по аналітичних рахунках до п’ятого порядку, а також по ряду допоміжних ознак, що визначаються самим користувачем.

Крім цього, для оперативного контролю і обліку розрахункових операцій використовуються відомості взаємних розрахунків, кожна з яких відображає взаєморозрахунки одного підрозділу за дебіторською заборгованістю в певній валюті по одному синтетичному рахунку. Відомість складається із записів, що містять дані взаєморозрахунків (сальдо і рух заборгованості) з одним контрагентом за однією підставою.

Таким чином, створений під певне підприємство програмний інструментарій забезпечує високий рівень адаптації програмного засобу як до особливостей суб’єкта господарювання, так і до змін в обліковій політиці та в діючому законодавстві. Це також дасть змогу проводити ефективну цінову політику, спрямовану на збільшення прибутку. В той же час самостійне вивчення вищезгаданих засобів потребує досить високої кваліфікації користувачів.

Більше того, багато підприємств просто не готові до продуктивного використання таких систем - детального вивчення вбудованих мов програмування, розробки прикладних компонентів тощо. Це призводить до потреби підприємств у послугах спеціалістів, що в кінцевому рахунку підвищує вартість програмного забезпечення.

Потреби менеджменту підприємств та інших користувачів в обліковій інформації змушують бухгалтерів постійно оптимізувати процес обробки інформації, вдосконалювати форми обліку, змінювати ручний спосіб обробки інформації на комп’ютерний. Комп’ютеризація вирішила багато проблем у системі обліку.

Разом з тим перед бухгалтерами підприємств виникли нові проблеми, зокрема: захист інформації від несанкціонованого втручання, юридична доказовість електронних первинних документів, можливість втрати чи псування інформації під час відключення електроенергії, проникнення комп’ютерних вірусів, захист облікової інформації.

Комп’ютерні інформаційні системи мають уразливі місця, тобто слабкі сторони системи. Є дві категорії загроз: активні та пасивні. Активні загрози включають комп’ютерне шахрайство та саботаж. Пасивні - це помилки системи, пошкодження окремих компонентів обладнання та стихійні лиха. Незахищеність інформаційних систем бухгалтерського обліку призводить до надмірних витрат, недостатніх доходів, втрати активів, недостовірного обліку, перешкод у бізнесі, санкцій, збитків з вини конкурентів, шахрайства та присвоєння.

Дослідження показують таку частотність причин виникнення кризового стану: стихійні лиха - 30%, навмисні дії - 45%, людська помилка - 25% [56]. Тобто значний відсоток кризових ситуацій можна зменшити або запобігти їм. Основним способом попередження активних загроз щодо шахрайства та саботажу є впровадження послідовних рівнів заходів контролю за доступом до баз даних, системи та файлів. Метою заходів контролю за доступом до баз даних є встановлення фізичного бар’єра до комп’ютерних ресурсів для осіб, які не мають дозволу. Цей бар’єр слід застосовувати до апаратного забезпечення, бібліотек даних, областей виведення даних та монтажу зв’язку.

Керівництво може застосувати такі дії: розподіл обов’язків, нагляд, вимушені відпустки та зміна посади, подвійний контроль. Розподіл обов’язків передбачає розподіл функцій дозволу та запису операцій, розподіл функцій дозволу та зберігання активів, розподіл функцій запису операцій та зберігання активів. При цьому застосовують такі контрольні процедури, як перевірка виконання операцій відповідно до розподілених обов’язків, перевірка здійсненого доступу до активів відповідно до санкцій керівництва, незалежні перевірки стану активів у підзвітності матеріально відповідальних осіб і результатів їх діяльності, перевірка процесу обробки інформації відповідно до дозволів, її точності, повноти окремих операцій.

Заходи контролю за пасивними загрозами, наприклад, відключення енергії та збої в роботі комп’ютерів, можуть бути запобіжними та коригуючими. Запобіжні передбачають використання резервних компонентів інформаційних систем. Якщо одна частина системи не працює, резервна частина одразу підключається, і система продовжує функціонувати з невеликою паузою або зовсім без затримки. Коригуючі заходи контролю передбачають використання резервних файлів для виправлення помилок.

Одночасно з полегшенням в роботі, зменшенням часу обробки інформації, її презентабельністю, автоматизація обліково-аналітичних робіт має і зворотній бік - неграмотне користування програмами або несанкціонований доступ до них. Щоб уникнути цього необхідно окреслити коло користувачів та права доступу до програм або навіть до комп’ютерів та відділів, а також інші заходи контролю за активними та пасивними загрозами.

Також, помилковим є уявлення, ніби, маючи хорошу програму, можна розв'язати будь-яку задачу. Розробка ефективних рішень потребує не бездумного розрахунку якоїсь кількості техніко-економічних показників, звітів до потрібної дати. В першу чергу мова йде про аналіз тих закономірностей, що визначають розвиток проекту як з точки зору зовнішніх умов його реалізації, основних тенденцій подальшого розвитку загальноекономічної ситуації, так і з точки зору його внутрішніх якостей, його внутрішнього змісту. А ця задача вже на порядок складніша, ніж просто оцінка показників рентабельності або поточного фінансового стану підприємства. Розв'язок її під силу тільки висококваліфікованому спеціалісту.

І тільки в цьому випадку застосування програмних продуктів для кількісного аналізу впливу різноманітних факторів, що враховують специфіку конкретного об'єкту дослідження, виявиться найбільш ефективним. І не обов'язково програма повинна бути останньої версії і універсальною. Іншою стороною універсальності та останньої версії може бути надлишкова складність. Програма повинна бути ефективною та максимально пристосованою якраз для тих задач, розв'язок яких необхідний фінансовому менеджеру, аналітику, робітнику кредитного відділу банку.

Зараз проглядаються дві основні тенденції, котрі визначають напрямки розвитку аналітичного програмного забезпечення і залежать від потреб користувачів. Одні розробники йдуть по шляху створення комплексних програмних технологій, які забезпечують підтримку прийняття рішень при розгляді повної множини задач фінансового аналізу. Інші роблять ставку на розробку спеціалізованого програмного інструментарію, який розв'язує задачі або фінансового стану підприємств, або планування та оцінки інвестицій.

На сучасному ринку аналітичного програмного забезпечення існують системи, завдяки яким вирішуються задачі фінансового аналізу, планування, оцінки інвестицій, прийняття рішень. Найбільш ефективними програмними комплексами є «Інвестор», «Фінансовий аналіз», «Project expert», «Альт-інвест». Вони дозволяють аналізувати і прогнозувати результати фінансової діяльності підприємства за даними бухгалтерської звітності, визначати інтегральні показники, містять алгоритм з оцінки кредитоспроможності підприємства, який дозволяє отримувати рейтингові показники, а також мають функціональні можливості з планування, аналізу й контролю інвестиційного процесу.

2. Побудова системи обліково-аналітичного забезпечення управління розрахунками з різними дебіторами на підприємстві

.1 Організаційна характеристика та оцінка економічного стану розвитку підприємства

Комунальне підприємство «Малинська районна друкарня» створене згідно з розпорядженням Малинської районної державної адміністрації №128 від 05.04.1993 р. з метою здійснення підприємницької діяльності.

Підприємство засноване на спільній власності територіальних громад району і знаходиться в управлінні Малинської районної державної адміністрації.

Підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом, яке має право юридичної особи, користується правами і виконує обов’язки, пов’язані з його діяльністю, на принципах господарського розрахунку.

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, печатку та кутовий штамп.

В своїй діяльності Підприємство керується чинним законодавством України, іншими діючими законодавчими актами, а також даним статутом.

Юридична адреса: 11642, Житомирська обл., Малинський район, с. Малинівка, фактична адреса місцезнаходження: 11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Кримського, 7.

Підприємство у своєму складі не має інших юридичних осіб.

Метою діяльності Підприємства є:

—        задоволення потреб населення, підприємств, організацій міста, району та інших регіонів з випуску друкованої продукції;

—        отримання прибутку від своєї діяльності;

Предметом діяльності Підприємства є:

—        виготовлення газетної, книжкової, аркушевої, бланкової і іншої друкованої продукції на замовлення юридичних та фізичних осіб України та інших країн;

—        виготовлення бланків документів суворого обліку;

—        виготовлення товарів народного споживання;

—        редакційно-видавнича, торгівельна, комерційна і посередницька діяльність;

—        надання інших послуг з використанням основних засобів виробництва.

Діяльність Підприємства узгоджується з планами економічного і соціального розвитку міста, району.

Підприємство самостійно розробляє і затверджує річні плани економічного і соціального розвитку, укладає угоди на виготовлення друкованої продукції.

Підприємство може виступати суб’єктом інвестиційної діяльності у реалізації спільних інвестиційних проектів відповідно до законодавства.

Підприємство має право здійснювати також будь-які види діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і не суперечать Статуту.

В разі, якщо для здійснення якогось із видів діяльності відповідно до законодавства України необхідно буде одержати спеціальний дозвіл (ліцензію, сертифікат) - підприємство почне здійснювати таку діяльність виключно після одержання належним чином оформленого дозволу (ліцензії, сертифікату).

Підприємство є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

Підприємство має самостійний баланс, розрахункові рахунки в банках, печатку зі своєю назвою, штамп, бланки та інші реквізити. Підприємство може мати товарний знак, який реєструється відповідно до чинного законодавства України.

Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна.

Підприємство не несе відповідальність за зобов’язаннями власника, також як і власник не несе відповідальність за зобов’язаннями підприємства.

Якщо внаслідок виконання рішень органів державної влади або органів місцевого самоврядування Підприємству завдані збитки, воно має право звернутися до відповідних органів з вимогою про їх відшкодування, що може бути задоволене добровільно або в судовому порядку.

Підприємство має право від свого імені укладати угоди з українськими та іноземними юридичними і фізичними особами, набувати майно, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському та третейському судах.

Підприємство має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

Підприємство може користуватися кредитами, одержуваними на комерційних умовах, в т.ч. в іноземній валюті з дотриманням вимог діючого законодавства України.

Підприємство має право брати участь в асоціаціях, корпораціях та інших об’єднаннях на добровільних началах, якщо на це є згода власника і це не суперечить законодавству України і Статуту.

Підприємство має право брати в оренду будинки, споруди, інші нежилі приміщення, устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності.

Розглянемо характеристику КП «Малинська районна друкарня» за кодами класифікації підприємств в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Характеристика підприємства за видами класифікації підприємств

Коди класифікації	Характеристика коду
ЄДРПОУ	02466317 (автоматизована система збирання, накопичення та обробки даних про підприємства та організації усіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи - філії, відділення, представництва тощо.)
КОАТУУ	1823485201 (національний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України. Національний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою.)
КОПФГ	150 (державний класифікатор, розроблений згідно з «Програмою переходу України на міжнародну систему статистики та обліку», об'єктами класифікації в КОПФГ є організаційно-правові форми господарських суб'єктів, встановлені відповідними законодавчими актами України.)
КВЕД	22.22. 0,22.21. 0,52.12.0 (Об'єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців тощо), які на вищих рівнях класифікації групуються у галузі.)

КП «Малинська районна друкарня» займається такими видами діяльності, як (за кодами КВЕД):

.22.0 - Інша поліграфічна діяльність. Цей підклас включає:

друкування газет, журналів та інших періодичних видань, що виходять менше чотирьох разів на тиждень;

друкування книг, брошур, музичних партитур, географічних карт, атласів, афіш, плакатів, рекламних каталогів, проспектів та інших рекламних видань, поштових, акцизних, митних та гербових марок, документів на право власності, журналів обліку, регістрів, чеків та інших цінних паперів, щоденників, альбомів, зошитів, календарів, ілюстрованих поштових листівок і конвертів, ділових форм, бланків та іншої комерційної друкованої продукції (наприклад, пластикових етикеток, пластикових пакетів, скляних пластинок, голограм, металевих виробів), особистих бланків і інших друкованих матеріалів, нотаткових книжок, виготовлених на машинах високого, офсетного та глибокого друку, машинах для друку з пружних форм, для трафаретного друку та інших друкарських машинах, репродукувальних пристроях, електронних принтерах, гофрувальних приладах, фотокопіювальних та термокопіювальних машинах;

22.21.0 - Друкування газет. Цей підклас включає:

- друкування газет, журналів та інших періодичних видань, які виходять щонайменше чотири рази на тиждень;

52.12.0 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту. Цей підклас включає:

         роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким асортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо.

Майно підприємства складається з основних фондів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі.

Майно підприємства є комунальною власністю територіальних громад району, закріпленою за підприємством і належить йому на правах повного господарського відання.

Джерелами формування майна КП «Малинська районна друкарня» є:

—        майно, передане йому на правах повного господарського видання;

—        доходи, одержані від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, а також від інших видів господарської діяльності;

—        доходи від цінних паперів;

—        кредити банків та інших кредиторів;

—        капітальні вкладення і дотації з бюджету;

—        безоплатні благодійні та інші внески юридичних і фізичних осіб;

—        інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна несе підприємство.

Відчуження, в т.ч. продаж, застава, обмін, передача в оренду виробничих площ, основних фондів і майна підприємства, списання з балансу (відчуження) повністю амортизованих основних фондів здійснюється у порядку визначеному районною радою.

Держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених Господарським кодексом та іншими законами. Збитки, заподіяні підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються підприємству за рішенням суду або господарського суду.

Склад, структуру засобів та джерел їх формування розглянемо у таблицях 2.2 та 2.3 відповідно.

Таблиця 2.2. Склад і структура засобів (активів) КП «Малинська районна друкарня»

Види активів	2009 р.		2010 р.		2011 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн(+,-)	% (раз)
1. Необоротні активи:
Нематеріальні активи
залишкова вартість	207	4,27	207	20,64	214	21,66	+ 7	+10,75
первісна вартість	207		207		214
знос	-		-		-
Незавершене будівництво
Основні засоби
залишкова вартість	315	36,93	282	28,11	279	28,24	- 34	- 11,43
первісна вартість	1111		1110		1125
знос	796		828		846
Довгострокові фінансові інвестиції
Довгострокова дебіторська заборгованість	63	7,39	70	6,99	21	2,12	- 42	- 66,67
Відстрочені податкові активи	33	3,87	-	-	-	-	-	-
Інші необоротні активи
Усього за розділом 1	618	72,46	559	55,74	514	52,02	- 104	- 16,83
2. Оборотні активи
виробничі запаси	84	9,85	103	10,27	136	13,76	+52	+38,10
поточні біологічні активи
незавершене виробництво
готова продукція	45	5,27	50	4,99	50	5,06	5	11,11
товари	15	1,76	16	1,59	26	2,63	+ 11	+73,33
Векселі одержані
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
чиста реалізаційна вартість	29	3,40	35	3,49	107	10,83	+ 78	+268,97
первісна вартість	29		35		107
резерв сумнівних боргів
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	-	-	-	-	8	0,81	-	-
за виданими
з нарахованих доходів
із внутрішніх розрахунків
Інша поточна дебіторська заборгованість	3	0,35	9	0,90	-	-	-	-
Поточні фінансові інвестиції
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті	46	5,39	149	14,85	83	8,40	+37	+80,43
в іноземній валюті
Інші необоротні активи	13	1,52	82	8,17	64	6,48	+51	+392,31
Усього за розділом 2	235	27,54	444	44,26	474	47,98	+239	+201,70
3. Витрати майбутніх періодів
Баланс	853	100	1003	100	988	100	+135	+15,83

Таблиця 2.3. Склад і структура джерел формування засобів (пасиви) КП «Малинська районна друкарня»

Види пасивів	2008 р.		2009 р.		2010 р.		Зміна показників за 3 роки
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%.	тис. грн. (+,-)	% (раз)
1. Власний капітал
Статутний капітал	300	35,17	300	29,91	301	30,47	+ 1	+0,33
Пайовий капітал
Додатковий вкладений капітал
Інший додатковий капітал	297	34,82	297	29,61	304	30,77	+7	+2,36
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	171	20,05	150	14,95	222	22,47	+51	+29,82
Неоплачений капітал
Вилучений капітал
Всього за розділом 1	768	90,04	747	74,47	827	83,71	+59	+7,68
2. Забезпечення наступних витрат і платежів
3. Довгострокові зобов’язання
4. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків
Поточна заборгованість за довгострокові зобов’язання
Веселі видані
Кредиторська заборгованість за роботи, товари, послуги	23	2,70	143	14,25	60	6,07	+37	+160,87
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних платежів
з бюджетом	28	3,28	70	6,98	56	5,67	+28	+100
з позабюджетних платежів	12	1,41	13	1,30	19	1,92	+7	+58,33
зі страхування
з оплати праці	22	2,58	30	3,00	26	2,63	+4	+18,18
з учасниками
з внутрішніх розрахунків
інші поточні зобов’язання
Всього за розділом 4	85	9,97	256	25,53	161	16,29	+76	89,41
5. Доходи майбутніх періодів
Баланс	853	100	1003	100	988	100	+135	+15,83

Таблиця 2.4. Показники фінансового стану та платоспроможності КП «Малинська районна друкарня»

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,54	0,58	0,52	- 0,02
Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)	2,76	1,73	2,94	+ 0,18
Коефіцієнт структури капіталу (фінансування)	0,11	0,34	0,19	+ 0,08

З даної таблиці видно, що коефіцієнт загальної ліквідності дещо змінювався і в останьому періоді підвищився на 0,18. Коефіцієнт структури капіталу має значні зміни і в порівнянні з базисним періодом має підвищення 0,08. З даних цієї таблиці зробимо висновок, фінансовий стан підприємства є стабільний.    

Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов’язань - короткострокової кредиторської заборгованості. Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді визначається його можливостями покрити свої короткострокові зобов’язання. Під короткостроковим періодом умовно розуміють строк до одного року, хоча іноді він також ототожнюється з операційним циклом.

Таблиця 2.5. Аналіз ліквідності КП «Малинська районна друкарня»

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення
Коефіцієнт покриття	2,76	1,73	2,94	0,18
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,54	0,58	0,52	0,02
Чистий оборотний капітал, (тис. грн.)	150	188	313	163	0,9	0,74	0,84	-0,06
Коефіцієнт фінансування	0,11	0,34	0,19	0,08
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	1,76	0,73	1,94	0,18
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,20	0,25	0,38	0,18

З даної таблиці видно, що коефіцієнт покриття в порівнянні з базовим роком стрімко зріс на 0,18, і це є позитивною рисою; чистий оборотний кап тал стрімко зріс в порівнянні з 2009 роком на 163 тис. грн.; коефіцієнт абсолютної ліквідності має незначне коливання; коефіцієнт автономії уповільнено спадає; коефіцієнт фінансування теж має властивість коливання, але воно не значне, з базовим роком всього на (0,08); коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами значно коливався, але в порівнянні з базисним роком на 0,18; коефіцієнт маневреності власного капіталу на фоні базового року впевненими темпами зростає, він підвищився на 0,18. В цілому ми маємо як позитивну так і негативну зміну в показниках, що дає змогу визначити що діяльність в цілому є ефективною.

Наведемо показники ділової активності підприємства в таблиці 2.6.

Таблиці 2.6. Аналіз ділової активності КП «Малинська районна друкарня»

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення
Коефіцієнт оборотності активів	1,53	1,63	2,25	0,72
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	-	-	-	-
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	-	-	-	-
Строк погашення дебіторської заборгованості	-	-	-	-
Строк погашення кредиторської заборгованості	-	-	-	-
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	1,23	1,36	2,00	0,77
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	1,71	1,99	2,84	1,13

З даних таблиці ми бачимо, що коефіцієнт оборотності активів збільшився в порівнянні з базисним періодом; коефіцієнт оборотності основних засобів та власного капіталу теж зросли в порівнянні з базисним періодом.

Показники рентабельності є важливими для характеристики складових формування прибутку і доходів підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення між наявними та використаними ресурсами. Наведемо деякі показники рентабельності підприємства в таблиці 2.7 наведеній нижче.

Таблиця 2.7. Аналіз рентабельності КП «Малинська районна друкарня»

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення	Орієнтовне позитивне значення
Коефіцієнт рентабельності активів	0,01	0,01	0,01	-	>0 збільшення
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,01	0,02	0,02	0,01	>0 збільшення
Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,01	0,01	0,01	-	>0 збільшення
Коефіцієнт рентабельності продукції	0,03	0,02	0,07	0,04	>0 збільшення

В даній таблиці наведені показники рентабельності, а саме: рентабельність активів і діяльності підприємства, які залишились на такому самому рівні; рентабельність власного капіталу та рентабельність продукції, що мають підвищення на 1% та 4% відповідно. З даних таблиці бачимо, що підприємство рентабельне, але має не досить ефективне використання своїх ресурсів.

Також розглянемо в таблиці 2.8 дані аналізу рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства.

Таблиця 2.8. Аналіз рівня беззбитковості господарської діяльності КП «Малинська районна друкарня» за 2011 рік

Статті	2009 р.	2011 р.	Зміна (+,-), тис. грн.
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1613	2686	1073
Податок на додану вартість	269	448	179
Інші вирахування з доходу	-	-	-
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1344	2238	179
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	1086	1786	700
Валовий прибуток	258	452	194
Інші операційні доходи	41	76	35
Адміністративні витрати	218	301	83
Витрати на збут	-	-	-
Інші операційні витрати	69	87	18
Прибуток від операційної діяльності	12	140	128
Інші фінансові доходи	-	-	-
Інші доходи	-	-	-
Фінансові витрати	-	-	-
Інші витрати	-	-	-
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	12	140	128
Податок на прибуток від звичайної діяльності	3	32	29
Прибуток від звичайної діяльності	9	108	99
Чистий прибуток	9	108	99

З даних таблиці видно, що при порівнянні 2011 року з 2009 роком відбуваются такі зміни: чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зріс на 1073 тис. грн., собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) збільшилась на 700 тис. грн., валовий прибуток збільшився на 194 тис. грн., прибуток оподаткування теж становить 128 тис. грн.; прибуток від звичайної діяльності і чистий прибуток збільшились на 99 тис. грн.

За ринкових умов господарювання дуже важливого значення набуває економічна безпека всіх суб'єктів підприємницької та інших видів діяльності. Економічна безпека підприємства - це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технологій, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливом. В даній курсовій роботі аналіз та оцінка рівня економічної безпеки були розраховані в таблицях 2.7 та 2.8 відповідно. Розглянемо рівень економічної безпеки нашого підприємства в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Аналіз рівня економічної безпеки господарської діяльності КП «Малинська районна друкарня» за 2011 рік

Чистий дохід			Витрати
показники	рядок за ф. №2 звітності	тис. грн.	показники	рядок за ф. №2 звітності	тис. грн.
ЧДо.д.	35	2238	СРо.д.	40	1786
ЧДі.о.	60	76	ОВі.о.	90	87
ЧДф.д.	120	-	АВ	70	301
ЧДі.д..	110	-	ВЗ	80	-
	130	-
ЧДпп	185	-	ВВф.д.	140	-
ЧДн.п.	200	-	ВВі.д.	150, 160	-
			ВВн.п.	205	-
			ППг.д.	180, 210	32
Разом(ЧДп)	х	2314	Разом (ВВп)	х	2206
Чистий прибуток підприємства 108 тис. грн. (ЧДп - ВВп)

З даних таблиці видно, що при підрахунку чистого доходу і витрат, було отримано чистий прибуток підприємства в розмірі 108 тис. грн.

Таблиця 2.10. Оцінка рівня економічної безпеки господарської діяльності КП «Малинська районна друкарня» за 2011 рік

Показник	Алгоритм розрахунку	Величина показника
Постійні витрати (ПВп)	АВ+ВЗ	301
Змінні витрати (ЗВп)	ВВп-ПВп	1905
Валовий прибуток (ВПп)	ПВп+ЧПп	403
Валова прибутковість чистого доходу (ПВчд)	ВПп: ЧДп	0,18
Витратомісткість чистого доходу за змінними витратами (ВМчд)	ЗВп / ЧДп	0,82
Чистий дохід, який забезпечує беззбиткову діяльність (ЧДб)	ПВп / ПВчд	1672,22
Змінні витрати, які забезпечують беззбиткову діяльність (ЗВб)	ЧДб* ВМчд	1371,22
Рівень (коефіцієнт) економічної безпеки діяльності підприємства (Кб)	ЧДп-ЧДб ЧДп	0,28

Проаналізувавши дану таблицю, ми бачимо, що чистий дохід, який забезпечує беззбиткову діяльність становить 1672,22 тис. грн.; валова прибутковість чистого доходу становить 0,18; постійні витрати становлять 301 тис. грн.; витратомісткість чистого доходу за змінними витратами - 0,82; змінні витрати, які забезпечують беззбиткову діяльність - 1905 тис. грн.; рівень економічної безпеки - 0,28. З даних таблиці видно, що порівнюючи доходи з витратами, можна сказати, що прибуток є високим, покриває витрати та є ефективність до зростання. Це говорить про те, що підприємство працює досить стабільно.

Розглянемо також графік беззбитковості, що зображений на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1. Графік рівня беззбитковості

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції за якого прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто виручка від реалізації продукції відповідає валовим затратам на її виробництво та реалізацію. Точку беззбитковості називають також точкою «порогового» прибутку чи точкою рівноваги.

З даного графіку можна зробити висновок, що підприємство прибуткова і на досить стабільно розвивається, точка беззбитковості господарської діяльності складає 1672,22 тис. грн.

2.2 Механізм формування розрахунків з різними дебіторами

Спочатку розглянемо рахунок який призначений для обліку розрахунків з різними дебіторами. На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться інформація про облік розрахунків з різними дебіторами за авансами виданими, за нарахованими доходами, за претензіями. По дебету відображається виникнення заборгованості, по кредиту погашення.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» кореспондує

№ рахунку	за дебетом з кредитом рахунків:	№ рахунку	за кредитом з дебетом рахунків:
10	«Основні засоби»	10	«Основні засоби»
11	«Інші необоротні матеріальні активи»	11	«Інші необоротні матеріальні активи»
14	«Довгострокові фінансові інвестиції»	12	«Нематеріальні активи»
		14	«Довгострокові фінансові інвестиції»
15	«Капітальні інвестиції»
16	«Довгострокова дебіторська заборгованість»	15	«Капітальні інвестиції»
		16	«Довгострокова дебіторська заборгованість»
19	«Негативний гудвіл»
20	«Виробничі запаси»	20	«Виробничі запаси»
21	«Тварини на вирощуванні та відгодівлі»	21	«Тварини на вирощуванні та відгодівлі»
22	«Малоцінні та швидкозношувані предмети»	22	«Малоцінні та швидкозношувані предмети»
23	«Виробництво»	23	«Виробництво»
24	«Брак у виробництві»	25	«Напівфабрикати»
25	«Напівфабрикати»	26	«Готова продукція»
26	«Готова продукція»	27	«Продукція сільськогосподарського виробництва»
27	«Продукція сільськогосподарського виробництва»
		28	«Товари»
28	«Товари»	30	«Каса»
30	«Каса»	31	«Рахунки в банках»
31	«Рахунки в банках»	33
33	«Інші кошти»	34	«Короткострокові векселі одержані»
36	«Розрахунки з покупцями та замовниками»
		35	«Поточні фінансові інвестиції»
39	«Витрати майбутніх періодів»	48	«Цільове фінансування і цільові надходження»
50	«Довгострокові позики»
60	«Короткострокові позики»	50	«Довгострокові позики»
64	«Розрахунки за податками й платежами»	51	«Довгострокові векселі видані»
		60	«Короткострокові позики»
68	«Розрахунки за іншими операціями»	61	«Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями»
69	«Доходи майбутніх періодів»
70	«Доходи від реалізації»	62	«Короткострокові векселі видані»
71	«Іншій операційний дохід»	63	«Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
73	«Інші фінансові доходи»
74	«Інші доходи»	64	«Розрахунки за податками й платежами»
75	«Надзвичайні доходи»
		65	«Розрахунки за страхуванням»
		66	«Розрахунки з оплати праці»
		67	«Розрахунки з учасниками»
		68	«Розрахунки за іншими операціями»
		80	«Матеріальні витрати»
		84	«Інші операційні витрати»
		85	«Інші затрати»
		91	«Загальновиробничі витрати»
		92	«Адміністративні витрати»
		93	«Витрати на збут»
		94	«Інші витрати операційної діяльності»
		99	«Надзвичайні витрати»

По дебету субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» відображаються суми виданих авансів під поставку матеріальних цінностей, виконання робіт, по кредиту - суми, погашені при розрахунках за ТМЦ, виконані послуги, та суми повернені постачальниками або підрядниками як невикористані.

Підзвітними особами називають працівників, які отримали в касі грошові кошти авансом і зобов’язані за них відрахуватись. Підзвітні суми використовують на оплату витрат по відрядженням, на адміністративно-господарські та операційні потреби.

На операційні, господарські та на відрядні потреби під звіт видаються кошти на встановлений строк та цілі. Підзвітна особа по кінці встановленого строку повинно пред’явити звіт про витрати грошей по призначенню та пред’явити оправдуючі документи, а також внести в касу невикористану суму. На операційні та господарські потреби гроші видаються на 3 робочих дня та в розмірі не перевищуючу дводобову потрібність в них. На ті ж витрати які знаходяться за межами місця знаходження підприємства, кошти видаються на 15 діб в розмірі десятидобовій потрібності в них. Строк відрядження встановлюється керівництвом, але не може перевищувати: в межах України - 30 календарних діб, за кордон - 60 календарних діб.

По дебету рахунку 372 відображаються суми, видані під звіт з каси. По кредиту відображають суми підтверджені звітами та документами. Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, отримавши грошові кошти під звіт.

При пред’явлені авансового звіту виконується бухгалтерський запис по кредиту рахунка 372 і дебету відповідних рахунків виробничих затрат (23,91,92,93,94) та матеріальних цінностей.

На субрахунку 373 «розрахунки за нарахованими доходами» ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, і т.д., які потребують отриманню.

На субрахунку 374 «розрахунки за претензіями» ведеться облік розрахунків за претензіями, пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також по пред’явленими ним та признаними штрафами, пенями та інше. Основою для записів операцій по цьому рахунку служать: акти приймання вантажу, рішення арбітражних органів, письмова згода постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми які поступили в порядку задоволення претензій.

На субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків» ведеться облік розрахунків по відшкодуванню підприємству завданих збитків в результаті недостач та збитків в результаті псування цінностей, недостач та крадіжок грошових засобів, якщо винна особа виявлена. Суми збитків виключають в розмірі вартості недостаючи цінностей, підлягаючих до зняття з винних осіб. Ці суми відносять в дебет рахунку 375, в кредит рахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Аналітичний облік по відшкодуванню матеріального збитку ведуть окремо по кожній винній особі.

На субрахунку 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок в кредитних спілках. Для діяльності кредитних спілок їх члени вносять членські внески. На суму внесків формується запис: Дебет 30 «Каса», 31 «Рахунок в банку», Кредит 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок». При виході з кредитної спілки формується запис: Дебет «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок», Кредит 30 «Каса», 31 «Рахунок в банку».

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік по операціям, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунка 37, а саме, розрахунки по операціям, пов’язаних з початком спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з робітниками (окрім розрахунків з оплати праці та с підзвітними особами), інші розрахунки. Аналітичний облік ведеться по кожному дебітору, по видам заборгованості, строкам її виникнення та погашення.

2.3 Організація облікового процесу формування та погашення дебіторської заборгованості на підприємстві

При наявності різних класифікаційних ознак дебіторської заборгованості класифікація її здійснюється за однією певною ознакою відповідно до єдиного Плану рахунків. Це зумовлено чинним порядком обліку, що має місце в Україні, де дії бухгалтера жорстко регламентовані, на відміну від країн з ринковою економікою, де рішення про порядок розміщення різних видів дебіторської заборгованості в балансі та ступінь деталізації цих статей приймає фірма, а тому у кожної з них склад та структура дебіторської заборгованості в балансі можуть бути різними.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обліково-економічна інформація, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку шляхом занесення методом подвійного запису до регістрів синтетичного та аналітичного обліку з використанням типової кореспонденції рахунків. Перелік форм первинних документів та облікових регістрів, до яких вони заносяться в подальшому, поданий у таблиці 2.11.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства самостійно обирають форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів бухгалтерського обліку, порядку, способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку i з урахуванням особливостей своєї діяльності i технології обробки облікових даних. Отже, підприємству необов’язково застосовувати затверджені Методичні рекомендації i регістри. Проте, чи варто підприємству витрачатися на розробку власної форми бухгалтерського обліку, якщо вже є затверджена система, яка може задовольнити його потреби та врахувати попередній варіант узагальнення обліково-економічної інформації.

Таблиця 2.11.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками, покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами, за податками і платежами, облік виданих та отриманих короткострокових векселів, виданих довгострокових векселів, довгострокових і поточних зобов'язань (крім зобов'язань, облік яких ведеться в Журналі 2), відстрочених податкових активів і зобов'язань здійснюється в Журналі 3 та відомостях аналітичного обліку 3.1 - 3.6.

Розрахункові операції, операції з визнання i погашення довгострокових i поточних зобов’язань відображаються у Журналі 3 за кредитом рахунків 18, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68 (розділ I), 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69 (розділ II). Записи в цьому Журналі здійснюються на підставі підсумкових даних відомостей 3.1 - 3.6 та первинних документів.

Відомості аналітичного обліку як складова частина Журналу 3 ведуться окремо за операціями на рахунках 36 «Розрахунки з покупцями i замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 63 «Розрахунки з постачальниками i підрядниками», 64 «Розрахунки за податками i платежами», 68 «Розрахунки за іншими операціями», 34 «Короткострокові векселі одержані», 51 «Довгострокові векселі видані», 182 «Довгострокові векселі одержані», 62 «Короткострокові векселі видані». Методичні рекомендації передбачають також ведення окремої Відомості аналітичного обліку по операціях на окремих субрахунках, зокрема для обліку розрахунків із підзвітними особами, за претензіями, за авансами виданими й одержаними тощо. За умов, коли суб’єкти господарювання вчасно i повністю виконують свої зобов’язання щодо платежів, такі відомості аналітичного обліку не потребуватимуть багатьох сторінок (аркушів).

Слід зазначити, що синтетичний i аналітичний облік за наведеними рахунками бухгалтерського обліку досить компактний i практичний. Уніфікація обліку операцій на цих рахунках із веденням потрібної кількості відомостей i вкладених аркушів до них (продовження відомості) дає змогу охопити всі операції за місяць.

Відомості аналітичного обліку ведуться в цілому за синтетичним рахунком. Відомості аналітичного обліку 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 підприємства можуть вести (заповнювати) для окремих субрахунків рахунків 36, 37, 63 і 68 з наступним включенням підсумків таких відомостей у Журнал 3 (табл. 2.12).

У звіті про фінансові результати (форма №2) у статті «Інші операційні витрати» (рядок 090) відображаються відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до п. 11 П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Зміст, форма, загальні вимоги до його складання та розкриття статей стосовно відображення дебіторської заборгованості закріплені у П(С) БО 4

«Звіт про рух грошових коштів»:

у статті «Зменшення (збільшення) оборотних активів» у графі «Надходження» відображається зменшення, а в графі «Витрати» - збільшення статей оборотних активів (до складу яких входить і дебіторська заборгованість), що відбулися протягом звітного періоду. Для запису до зазначеної статті дебіторської заборгованості знаходять різницю за даними балансу на кінець і початок звітного періоду (за сумами рядків 160, 170, 180, 190, 200, 210);

у статті «Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів» у графі «Надходження» відображається зменшення, а у графі «Витрати» - збільшення в складі витрат майбутніх періодів, які відбулися протягом звітного періоду. Для цього знаходять різницю між даними балансу на кінець і на початок звітного періоду за рядком 270;

у статті «Отримані відсотки» відображаються надходження коштів у вигляді відсотків за позики, надані іншим сторонам (інші ніж позики здійснені фінансовою установою), у тому числі і за використання переданих у фінансову оренду необоротних активів, тобто за довгостроковою дебіторською заборгованістю.

Звіт про рух грошових коштів складається з метою надання користувачам звітності повної і правдивої інформації про зміни, які відбулися в складі коштів і їх еквівалентів за звітний період, що впливає на результати аналізу дебіторської заборгованості.

Згідно з вимогами П(С) БО до складу фінансової звітності входять Примітки до фінансової звітності, в яких відображається інформація про дебіторську заборгованість як за товари, роботи та послуги, так і іншу поточну дебіторську заборгованість, у тому числі за строкам непогашення (до 12 місяців; від 12 до 18 місяців; від 18 до 36 місяців) (розділ IX).

Обов’язково необхідно вказувати термін понад 36 місяців (тобто понад 3 роки), адже, згідно ст. 259 Цивільного кодексу України, строк позовної давності може бути збільшений за домовленістю сторін за умови укладення договору у письмовій формі. Більше того, ст. 264 ЦКУ передбачено випадки, коли термін позовної давності перевищує 3-річний термін навіть без укладення письмової угоди, а саме: перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (документальне підтвердження боргу, акт звірки).

Позовна давність переривається в разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, при чому час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Як бачимо, ЦКУ передбачено ряд випадків, коли термін позовної давності перевищує 3 роки, що вимагає відповідного відображення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги зі строком непогашення понад 36 місяців у Примітках до фінансової звітності.

Тож для збільшення інформативності Приміток до фінансової звітності необхідно здійснити розкриття складових Іншої поточної дебіторської заборгованості, адже в жодній з форм фінансової звітності цього не здійснено.

Для аналітичного обліку поточної дебіторської заборгованості з підзвітними особами, за виданими авансами, претензіями, відшкодуванням завданих збитків, позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями призначено Відомість 3.2, що має аналогічні Відомості 3.1 недоліки, а саме: стовпці 7 та 15 «Дата» є окремими для запису операцій за дебетом та кредитом рахунку 37, а стовпчик 2 «Номер документа» - один, до того ж відірваний від стовпців, у яких зазначається дата. Варто зазначити, що в дебет рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами» протягом місяця можуть здійснюватися записи з кредиту 28-ми рахунків, тоді як для їх відображення передбачено лише 6 стовпців. За кредитом даного рахунка така ж ситуація - у 6 графах необхідно розмістити бухгалтерські записи в дебет 37-ми рахунків. Необхідність розширення даної відомості є очевидною.

Узагальнимо інформацію про дебіторську заборгованість у реєстрах бухгалтерського обліку в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12.

Облік розрахунків з різними дебіторами здійснюються на рахунку №37 «Розрахунки з різними дебіторами». Облік розрахунків ведеться за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами та виданими авансами, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитниї спілок та за іншими операціями.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з різними дебіторами та обліку резерву сумнівних боргів наведено в таблиці 2.13 та 2.14 відповідно.

Таблиця 2.13. Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків

	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
№ п/п		Дебет	Кредит
	Облік за виданими авансами
1	Перераховано постачальнику передоплату	371	311
2	Відображено право на податковий кредит з ПДВ	641	644
3	Одержано від постачальника і оприбутковано товар (без ПДВ)	281	631
4	Відображено податковий кредит з ПДВ	644	631
5	Відображено залік заборгованості	631	371
6	Відповідно до виставленої претензії постачальник повернув передоплату	311	371
7	Сторно-право на нарахований податковий кредит з ПДВ	641	644
	Облік із підзвітними особами
1	Видано під звіт на господарські потреби або на витрати на відрядження	372		301
2	Перераховано грошові кошти підзвітній особі за місцем її знаходження	372		311
3	Відшкодовані перевитрати підзвітних сум	372		301
4	Видані під звіт чекові книжки	372		331
5	Придбані підзвітною особою матеріальні цінності та оприбутковані (на підставі відповідних первинних документів та Авансового звіту);	15,20,22,28		372
6	Вирахувані з зар. плати перевитрати підзвітних сум (за які підзвітні особи повністю не звітувалися)	661
7	Повернення до каси невикористаної підзвітної суми	301
8	Придбані й оприбутковані на склад товари (згідно з авансовим звітом підзвітної особи)	28		372
9	Використані чеки на підставі звіту підзвітної особи	331
	Облік за претензіями
1	Суми претензій до постачальників у зв’язку з неправильним застосуванням цін	374		63
2	Суми претензій за простоювання автотранспорту з вини постачальника	374		63
3	Суми претензій за брак продукції з вини постачальника	374		63
4	Суми, помилково зняті банком з рахунків підприємства	374		31
5	Суми, помилково зараховані банком на рахунок підприємства	31		374
	Облік за відшкодуванням завданих збитків
1	Встановлений факт нестачі грошових коштів, матер. цінностей (винуватця не встановлено)	072		-
2	Нестачі і витрати списані згідно з актом на витрати підприємства	947		20
3	Віднесені на винних осіб виявлені нестачі й крадіжки грошових і грошово-матеріальних цінностей	375		714
9	Внески на погашення заборгованості за нестачі і крадіжки за рахунок зарплати працюючого	30, 31		375
10	Відрахування за нестачі і крадіжки за рахунок заробітної плати працюючого	661		375
11	Списування суми нестач на витрати підприємства з необґрунтованістю і відхиленням позову до фізичної особи	-		072
12	Відрахування з заробітної плати суми збитків від браку продукції тощо	661		375
14	Суми списання нестач на збитки підприємства за умови відмовлення слідчими органами у стягненні з працюючих	79		947

Таблиця 2.14. Основні бухгалтерські проводки по рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів»

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Створений резерв сумнівних платежів	947,84	38
2	Списана безнадійна дебіторська заборгованость покупців за рахунок резерву сумнівних боргів	38,071	36
3	Невикористаний залишок резерву сумнівних боргів в кінці року зараховується до складу доходів звітного року	38	71

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладено в П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» визначені методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість, а також формування величини резерву сумнівних боргів.

Величину резерву сумнівних боргів визначають, виходячи із платоспроможності окремих дебіторів або на підставі класифікації за строками непогашення.

Сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, відносно якої існує невпевненість в її погашенні боржником.

.4 Побудова і використання системи аналізу та контролю розрахунків з різними дебіторами для прийняття управлінських рішень

Нормальне функціонування облікового процесу неможливе без надійної системи розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, яка забезпечує надійність та швидкість проведення платежів. На сьогоднішній день в Україні приділяється недостатня увага державному та незалежному контролю за своєчасністю розрахунків. У зв’язку з цим відповідальність учасників розрахунків є низькою, а у деяких випадках і зовсім відсутньою, що призводить до виникнення значних сум дебіторської заборгованості та зумовлює проблематичність її погашення.

Сьогодні більшою мірою через відсутність чіткого контролю за своєчасним стягненням сум з дебіторів та у зв’язку з неприйняттям у цьому напрямі достатніх діючих заходів відбувається збільшення допустимої та недопустимої простроченої дебіторської заборгованості. У багатьох випадках це обумовлене відсутністю конкретних відповідальних осіб за дотриманням розрахункової дисципліни.

Зокрема, на сьогодні одним з важливих і суперечливих питань діяльності українських підприємств є організація внутрішнього контролю дебіторської заборгованості, що пов'язане з існуванням проблем недостатньої організації обліку в структурі господарюючого суб'єкта. Це може сприяти ефективному забезпеченню інформацією керівництва про стан розрахунків для прийняття управлінських рішень та складання звітності. Системний контроль за виконанням зобов’язань за договорами службами внутрішнього аудиту забезпечить своєчасність та повноту розрахунків дебіторів за своїми зобов’язаннями. На жаль, суб'єкти господарювання на перший план висувають вирішення проблем збільшення обсягів продажу та виробництва, і натомість зовсім не приділяють увагу питанням організації обліку, не зважаючи на те, що саме вона кладе початок налагодженій діяльності підприємства як цілісного механізму. Звісно, таке відношення зумовлене постійною зміною і доповненням діючих та прийняттям нових законодавчих та нормативних актів, що несуть інколи суперечливий характер, акумулюючи увагу суб'єктів розрахунково-платіжних відносин далеко не на принципах організації обліку та взаємовідносин з контрагентами.

Для управління дебіторською заборгованістю необхідним є розробка заходів щодо скорочення або стягнення простроченої або сумнівної дебіторської заборгованості. При цьому можуть використовуватися різноманітні методи управління дебіторською заборгованістю, які можна класифікувати на такі групи:

1) юридичні - претензійна робота, подача позову до суду;

2) економічні - фінансові санкції (штраф, пеня, неустойка), передача в заставу майна і майнових прав, призупинення постачань продукції;

) психологічні - нагадування по телефону, факсу, пошті, використання ЗМІ чи поширення інформації серед суміжних постачальників, що загрожує боржнику втратою іміджу;

4) фізичні - арешт майна боржника, вироблений органами державної виконавчої служби.

Важливу роль в управлінні дебіторською заборгованістю відіграють планування, організація та контроль роботи з дебіторами. Отже, правильно організований облік та проведений аналіз дебіторської заборгованості повинен зменшити її розмір. А для цього потрібно:

визначати ступінь ризику несплати рахунків покупцями;

збільшувати коло покупців з метою мінімізації втрат від несплати одним або декількома покупцями;

контролювати співвідношення дебіторської заборгованості і кредиторської заборгованості;

вести оперативний контроль за надходженням готівки;

своєчасно визначати сумнівну заборгованість;

вести претензійну роботу співпрацюючи з юридичною службою;

своєчасно надавати платіжні документи;

припиняти дію договорів з покупцями, що порушують платіжну дисципліну тощо.

Створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об'єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

В сучасних умовах діяльність підприємства, яка пов’язана з деякою законодавчою невизначеністю щодо майбутнього та перспектив їх подальшого розвитку, супроводжується різноманітними ризиками. Перед керівниками підприємств виникають задачі прогнозування, оцінки ризиків і створювання ефективної системи управління. За таких умов особливо зростає роль системи внутрішнього аудиту.

В економічно розвинених країнах внутрішній та зовнішній аудит, однаково швидко розвиваються. В Україні становлення зовнішнього аудиту, можна сказати, вже відбулося, а от внутрішній аудит і в професійному, і в законодавчому, і в інституціональному аспектах сьогодні знаходиться ще в стані розвитку.

Внутрішній аудит - незалежна оцінка діяльності підприємства, визначення його платоспроможності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один із його відділів, тобто контрольний орган підприємства. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.

На вітчизняних підприємствах, так чи інакше, виникають проблеми з ефективністю виконання робітниками та керівниками своїх функцій, виявлення і попередження порушень у фінансово-господарській діяльності підприємства, виявлення резервів і ресурсів виробничого процесу. Власники підприємства, мають чітко стежити за його діяльністю, вести впорядкований облік та здійснювати внутрішній контроль. Таким чином виникає потреба в організації служби внутрішнього аудиту.

Необхідність у внутрішньому аудиті обумовлена також тим, що верхня ланка управління не займається безпосередньо контролем щоденної діяльності структурних підрозділів підприємства, у зв'язку з чим відчуває потребу в інформації, що формується на нижчому рівні. Менеджери не мають достатньо часу, щоб перевірити виконання вказівок і часто не володіють специфічними інструментами такої перевірки, тому вони не можуть своєчасно виявити приховані недоліки і відхилення, а внутрішні аудитори забезпечують захист від помилок і зловживань, визначають «зони ризику», можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати і «посилити» слабкі сторони в системах управління.

Основне завдання внутрішнього аудиту - забезпечити ефективність функціонування усіх підрозділів підприємства на усіх рівнях управління, а також захистити законні майнові інтереси підприємства і його власників.

Доцільність внутрішнього аудиту полягає в тому, що він відбувається в момент документального оформлення і здійснення господарських операцій, що дає змогу своєчасно виявити недоліки в роботі і вживати відповідних заходів до їх попередження.

Позитивними рисами дії внутрішнього аудиту на підприємстві є те, що:

·              внутрішній аудит допомагає забезпечити ефективність діяльності апарату управління щодо захисту законних майнових інтересів підприємства;

·              удосконалює систему бухгалтерського обліку і сприяє підвищенню ефективності роботи;

·              контролює реалізацію, надходження грошових коштів, придбання товарів і послуг тощо;

·              зміцнює фінансовий стан підприємства.

Негативними рисами організації внутрішнього аудиту на підприємстві є:

·   відсутність законодавчої бази;

·        в Україні питання організації процесу внутрішнього аудиту

досліджено на недостатньому рівні, через відсутність практичнрго застосування.

Результати внутрішнього аудиту відображаються в аудиторському висновку, де викладаються виявлені недоліки, порушення та зловживання, а також невикористані резерви. Увага акцентується на позитивному досвіді роботи підрозділу (центру затрат), який можливо використати іншими стратегічними одиницями.

Діяльність внутрішніх аудиторів сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства та скороченню витрат.

Так, робота внутрішнього контролю умовно має включати три етапи.

Перший етап визначається обліковою обробкою первинної документації безпосередньо на місці обліку. Контроль проводиться бухгалтером і включає наступні кроки:

) отримання первинного документу відповідальною особою -

менеджером;

) оформлення обов'язкових реквізитів документу (дата, підписи відповідальних осіб та печатка);

) надходження документу до відділу бухгалтерії;

) здійснення формальної перевірки первинного документу;

) обробка документу (кодування, таксування, групування);

) облікове погашення документу;

) створення на основі первинного документу електронного документу за допомогою відповідного програмного забезпечення з заповненням всіх необхідних реквізитів;

) передача первинного документу на зберігання.

Другий етап визначається здійсненням внутрішнього контролю, який проводиться бухгалтером - аналітиком або бухгалтером значно вищого рівня, ніж бухгалтер з обробки первинної документації. Другий етап включає наступні кроки:

) формування поточної відомості розрахунків з дебіторами;

) огляд та контроль найбільш значних сум відносно відомості;

) визначення разових, нових, непостійних контрагентів та контроль розрахунків з ними;

) перевірка наявності підстави здійснення авансового платежу чи електронного документу на предмет відповідності його реєстрації суті господарської операції, що була здійснена;

) внесення змін до електронного документу, за необхідності.

Третій етап визначається здійсненням контролю внутрішнім аудитором та включає наступні кроки:

) перевірка реальності дебіторської заборгованості наявної на кінець місяця;

) перевірка правильності і відображення витрат та доходів згідно Податкового Кодексу України;

) вживання відповідних заходів щодо доведення до відома керівництва ситуацій стосовно осіб, які винні в порушенні встановлених принципів обліку.

Таблиця 2.15. Аналіз стану дебіторської заборгованості КП «Малинська районна друкарня»

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р. до 2009 р. (+,-)
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис. грн	29	35	107	78
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги	30,72	56,56	37,83	-7,11
Період погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, днів	11,7	6,4	9,5	- 2,2
Частка дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги в поточних активах підприємства, %	12,34	7,88	22,57	10,23
Відношення середньої величини дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги до виручки від реалізації продукції	0,03	0,02	0,03	-0,06

2.5 Шляхи удосконалення облікового процесу розрахунків з різними дебіторами

Удосконалення організації обліку розрахунків з різними дебіторами КП «Малинська районна друкарня» є одним з ключових завдань у вирішенні проблем, що виникають під час поточного управління підприємством з позиції оптимального співвідношення між ліквідністю та прибутковістю. Це питання з різним ступенем теоретичного і практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних виданнях останнього часу. Огляд наукової та методичної літератури свідчить, що аналіз договірних зобов’язань в контексті управління заборгованістю, раніше не проводився.

На сьогоднішній день безнадійна заборгованість в Україні посідає досить вагоме місце у складі всієї заборгованості.

У зв’язку з цим особливої уваги потребує порядок списання простроченої дебіторської заборгованості, оскільки існує прямий взаємозв’язок між списанням такої заборгованості і формуванням оподатковуваної бази податком на прибуток. Правильне і своєчасне списання дебіторської заборгованості відіграє важливу роль при формуванні фінансових результатів діяльності підприємства.

Для здійснення аналізу дебіторської заборгованості та прийняття управлінських рішень важливе значення має повнота і об'єктивність інформації. Вирішення багатьох проблемних питань дозволить значно вдосконалити організацію та методику обліку розрахунків з дебіторами.

Серед основних недоліків існуючої системи обліку та аналізу дебіторської заборгованості можна визначити такі:

б) невирішені проблеми відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги.

в) застосовування у наших умовах традиційної за кордоном методики аналізу дебіторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступної інформації щодо розрахунків з дебіторами. Крім цього, загальна криза неплатежів, характерна для сучасної української економіки, змушує сумніватися в об'єктивності, своєчасності і корисності отриманих результатів аналізу. Використання вітчизняних методик не дає змоги однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості, а також ступінь його впливу на фінансово-господарський стан підприємств.

Для вітчизняних підприємств необхідно вдосконалити методику визначення суми резерву сумнівних боргів шляхом внесення змін у діюче законодавство для стимулювання створення підприємствами цього резерву. Оскільки зараз більшість акціонерних підприємств не створюють резерву сумнівних боргів у зв’язку з тим, що це вимагає вилучення з обороту коштів, які можуть бути задіяні в інших сферах діяльності; суми, які резервуються, не включаються до валових витрат у податковому обліку, що, у свою чергу, не впливає на зменшення податку на прибуток, тобто підприємства не хочуть нести додаткові трудові витрати на створення цього резерву.

Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу дебіторської заборгованості, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо глибини кризи неплатежів аналізованого суб'єкту.

Щоб покращити методику обліку розрахунків з дебіторами, передусім необхідно внести зміни у П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова - необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Потрібно зробити уточнення визначення поточної дебіторської заборгованості, оскільки згідно з П(С) БО 10, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів і послуг та оцінюється за первісною вартістю. Але утворення поточної дебіторської заборгованості не завжди слід пов'язувати з доходом, оскільки дохід вимірюється сумою очікуваних грошових надходжень, тому якщо не очікується погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді, то наступні надходження коштів або певних матеріальних цінностей не можна вважати доходом.

Необхідно також створити системний класифікатор дебіторської заборгованості з використанням таких параметрів: ознак, принципів та мети класифікації, якісної характеристики ознаки, користувачів інформації, типів класифікації. Використання даної розробки сприяє наданню якісної бухгалтерської інформації для контролю, аналізу та управління залежно від конкретних потреб користувачів у період антикризового регулювання [6].

З метою мінімізації відхилень розрахункової вартості боргу від її реальної величини можна запропонувати комплексний підхід до оцінювання дебіторської заборгованості, що базується на коригуванні первісної вартості дебіторської заборгованості відповідно до коефіцієнта часу. Коефіцієнт часу дає змогу оцінити заборгованість господарюючого суб'єкта у даний час з урахуванням зростання вартості в часі та зміни загальної купівельної спроможності грошових коштів. Використання в бухгалтерському обліку комплексного оцінювання дебіторської заборгованості забезпечує врахування впливу на зміну вартості водночас минулих і умовно можливих минулих тимчасових процесів, що створює можливість для прогнозування напрямків і обсягів поточних та майбутніх грошових потоків підприємства.

Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. Однак, як показують дослідження, на деяких підприємствах кредиторська заборгованість переважає зобов'язання дебіторів у 10 і більше разів.

При проведенні такого аналізу потрібно враховувати специфіку підприємств і організацій, сезонність їх роботи, зв'язки з покупцями та постачальниками тощо. Варто також зважати на принцип «Вимагай оплати якомога швидше та оплачуй якомога пізніше», який дозволяє довший період володіти певними активами й отримувати від них вигоду. Крім цього наявність великих обсягів дебіторської заборгованості спричиняє низьку платоспроможність підприємства. Відзначимо, що значна сума кредиторської заборгованості не завжди є негативним явищем; зокрема, коли підприємство володіє такою кількістю високоліквідних активів, при погашенні заборгованості ними це суттєво не вплине на подальшу його діяльність.

Сьогодні облік дебіторської та кредиторської заборгованостей ведеться в одному регістрі - Журналі №3. На нашу думку, це зовсім різні об'єкти бухгалтерського обліку, які лише частково пов'язані між собою.

Ще одним шляхом покращення обліку та аналізу дебіторської заборгованості можна вважати цифровий аналіз як засіб контролю законності та вірогідності господарських операцій, пов'язаних з дебіторською заборгованістю. Запропонований аналіз ґрунтується на зіставленні частот розподілу чисел за законом Бенфорда. Використання цифрового аналізу дозволяє виявити факти шахрайства, неефективної кредитної та інкасаційної політики, помилок у бухгалтерському обліку. Для забезпечення такого принципу бухгалтерського обліку, як «обачність», дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги відображається в бухгалтерській звітності у чистій реалізаційній вартості, що враховує величину резерву сумнівних боргів. Питання визначення величини такого резерву потребує доопрацювання в плані конкретизації методики розрахунку. Слід запропонувати комплексний методичний підхід до розрахунку резерву сумнівних боргів, розробити комплексну методику розрахунку такого резерву, що містить аналітичну і математичну моделі розрахунку. А також потрібно внести зміни у податковий облік щодо відображення резерву сумнівних боргів у складі валових витрат.

Вирішення цих проблемних питань щодо обліку дебіторської заборгованості допоможе здійснювати правильний її аналіз. В свою чергу, правильний аналіз дебіторської заборгованості допоможе мінімізувати розмір простроченої заборгованості та строків інкасації боргу.

Висновки і пропозиції

На основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що дебіторська заборгованість за своєю суттю є сумою заборгованостей дебіторів підприємству на певну дату, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для продажу.

Для організації обліку та аналізу розрахунків з дебіторами важливе місце посідає класифікація дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість відображається в обліку за різними класифікаційними ознаками відповідно до чинних нормативно-правових актів. Обов'язковим є поділ дебіторської заборгованості, який зафіксований чинними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та «Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій». У межах чинного законодавства підприємство самостійно може обирати систему класифікації дебіторської заборгованості залежно від завдань, які ставить управління перед системою обліку.

Таким чином, узагальнення проведеного дослідження дозволяє зробити висновок про необхідність усунення розбіжностей щодо трактування сутності дебіторської заборгованості у національних стандартах бухгалтерського обліку, а також в удосконаленні її класифікації.

У своїй діяльності підприємства при відображенні в обліку дебіторської заборгованості керуються у першу чергу чинними нормативно-правовими актами, а саме Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість» та №13 «Фінансові інструменти». Проведений порівняльний аналіз цих нормативних документів свідчить про існування неузгодженостей між ними щодо сутності дебіторської заборгованості. Варто зауважити, що не існує окремого міжнародного стандарту, який регламентує питання відображення в обліку дебіторської заборгованості, а в існуючих - не дається чіткого визначення поняття дебіторської заборгованості.

У ході проведеного дослідження було розглянуто підходи до класифікації та систематизації дебіторської заборгованості і запропоновано алгоритм щодо управління дебіторською заборгованістю. В його основі лежить поділ управління дебіторською заборгованістю на два загальноприйняті блоки. Перший включає кредитну політику та політику управління дебіторською заборгованістю, другий - класифікацію дебіторської заборгованості за можливістю її повернення. Використання запропонованого алгоритму дає можливість впроваджувати ефективну кредитну політику, організувати збут та управляти поточною дебіторською заборгованістю, не допускаючи при цьому ті перетворення в інші види дебіторської заборгованості, які призводять до погіршення фінансового стану підприємства. Поділ дебіторської заборгованості на безнадійну, прострочену та сумнівну дає змогу розробити заходи щодо її мінімізації та ліквідації, на основі визначених методів.

Несвоєчасність погашення дебіторської заборгованості і призводить до виникнення платіжної кризи: зростання заборгованості за комерційним кредитом зумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозицій і зростання їхньої вартості.

Також ми побачили, що застосуванням комп’ютерних технологій значно розширюються можливості аналітичного обліку. Побудова і використання інформаційних систем у середовищі обліково-аналітичного забезпечення управління фінансами передбачає перегляд основних стратегічних та концептуальних принципів ведення обліково-аналітичних робіт на основі комп’ютеризації, а також відповідного організаційно-методичного забезпечення оптимального управління виробництвом у ринковому середовищі оптимального управління виробництвом у ринковому середовищі.

Отже, ми з’ясували, що облік розрахунків з різними дебіторами здійснюються на рахунку №37 «Розрахунки з різними дебіторами». Облік розрахунків ведеться за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами та виданими авансами, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитниї спілок та за іншими операціями. Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Дотримання основних принципів організації бухгалтерського обліку дозволить удосконалити обліковий процес підприємства, шляхом створення чіткого механізму документообігу, в якому документ проходить три рівні внутрішнього контролю. Правильна організація роботи дозволить оперативно моніторингувати ситуацію з дебіторською заборгованістю, вчасно і вірно приймати управлінські рішення, уникати складних і суперечливих ситуацій з контрагентами.

Ми побачили, що вирішення проблемних питань щодо обліку дебіторської заборгованості допоможе здійснювати правильний її аналіз. В свою чергу, правильний аналіз дебіторської заборгованості допоможе мінімізувати розмір простроченої заборгованості та строків інкасації боргу.

Список використаних джерел

1.Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств // Фінанси України, - №12, - 2003 р.-с. 24-36.

. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студ. вищих навч. закладів / ред. Ф.Ф. Бутинець. - 6-е вид., переробл. і допов. - Житомир: Рута, 2005. - 756 с.

. Бухгалтерський облік: фінансовий та внутрішньогосподарський/В.В. Сопко, О.В. Бойко, М. І. Кучер. - К.: Фенікс, 2003. - 468 с.

. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку №32 «Фінансові інструменти: подання»

. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку №39 «Фінасові інструменти: визнання та оцінка»

. Нашкерська Г. Особливості визнання та оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги // Бухгалтерський облік і аудит, - №11, - 2009, - с. 31-37

. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість»: Затв. Наказом Міністерства Фінансів України №237 від 08.11.99 р.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №13 «Фінансові інструменти»: Затв. Наказом Міністерства Фінансів України №559 від 30.11.01 р.

. Фінансовий облік: Підручник / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко, І. Ю. Кравченко. - К.: Лібра, 2005. - 974 с.

11. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-XVI: за станом на 1 грудня 2008 р. / Верховна Рада України - Офіц. вид. - К.: Парламентське видавництво, 2008. - 8 с.

12. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: У 2-х частинах. Навч. посіб. для студентів вищих навч. закл. / Бутинець Ф.Ф., Іванов С.К. - 7-е вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП «Рута», 2009. - 512 с.

13. Безуглий А.Н. Вплив амортизаційної політики на прибутки і доходи бюджету / А.Н. Безуглий // Фінанси України. - 2008. - №4. - С. 44-56.

. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський словник / За ред. проф. Бутинця Ф.Ф. - Житомир: ПП «Рута», 2010. - 224 с.

. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

. Методичні рекомендації по застосуванню реєстрів бухгалтерського обліку.

. Державний комітет статистики України www.ukrstat.gov.ua

. Басюк Т.П. Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства // Фінанси України. - 2006. - №12. - с. 115-122.

. Лігоненко Л.О., Новікова Н.М. Управління дебіторською заборгованістю підприємства. Навч. пос. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009.

.Іванілов О.С. Механізм управління дебіторською заборгованістю підприємства / О.С. Іванілов, В.В. Смачило, Є.В. Дубровська // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №1 (67). - c. 24-28.

. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV

.Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999 р. №291

. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для сту-дентів вищих навчальних закладів освіти. - Львів: Піча Ю.В.; К.: «Караве-ла»; Львів: «НовийСвіт-2000», 2002. - 504 с.

24. Левкина Л. Податковий та бухгалтерський облік сумнівної та безнадійної заборгованості / Левина Л. // Вісник бухгалтера і аудитора. - 2005. - №19 - 19 с.

25. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. навч. посіб. / О.В. Лишиленко - К.: Центр учбової літератури, 2004. - 528 с.

. Ломидзе Ю. Модель многоуровневой системы управления сельским хозяйством России / Ю. Ломидзе // АПК: экономика, управление. - 2008. - №4. - С. 24-28.

27. Лучко М.Р. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: навч. посіб. / М.Р. Лучко, І.Д. Бенько - К.: Знання, 2006. - 311 с.

28. Лучков О.І. Визначення оптимального розміру дебіторської заборгованості // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №1 (19). -

С. 23 - 26.

29. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: підруч. / Т.Г. Марени; за ред. В.Я. Амбросова. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: ВД «Професіонал», 2005. - 896 с.

30. Матвєєва В. Договір поставки: правові та облікові тонкощі / В. Матвєєва // Податки та бухгалтерський облік. - 2002. - №7. С. 15 - 19.

31. Матвієць С. Формування дебіторської заборгованості з урахуванням вимог П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість» // Баланс Агро. - 2000. - №5. - С. 45 - 52.

32. Національні стандарти бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік. - 2002. - №84. - С. 3 - 79.

33. Організація бухгалтерського обліку: навч. посіб. / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова. - 2-е вид., доп. і перер. - Житомир: ЖІТІ, 2005. - 576 с.

34. Островська Г.Й. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Г.Й. Островська - Тернопіль: ТДЕУ, 2005. - 360 с.

35. Петрик О. Аудит дебіторської заборгованості відповідно до національних нормативів аудиту та П(С) БО // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - №7. - С. 10 - 19.

36. Петришина Н.С. Удосконалення системи управління дебіторської заборгованості / Н.С. Петришина: матеріали Міжнародної наук.-практич. конф. [Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації], (Хмельницький, 22-24 травня 2008 р.) - Хмельницький, 2008. - С. 345-349.

37. Положення(стандарт) бухгалтерськогообліку 10 «Дебіторська заборгованість»: наказ М-ва фінансів України від 8 жовтня 1999 р. №237. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

38. Положення(стандарт) бухгалтерськогообліку 11 «Зобов’язання»: наказ М-ва фінансів України від 31 січня 2000 р. №20. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

39. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 16 «Витрати»: наказ М-ва фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

40. Положення(стандарт) бухгалтерськогообліку 2 «Баланс»: наказ М-ва фінансів України від від 31 березня 1999 р. №87. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

41. Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція правл. НБУ від 29 берез. 2003 р. №135. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

42. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 лип. 1999 р. №996. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

43. Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів: указ президента України від 04 жовтня 1994 р. №5674. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

44. Cем’янчук В.Т. Облікове забезпечення системи управління дебіторською заборгованістю / В.Т. Сем’янчук: матеріали підсумкової наук.-прак. конф. ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з напряму «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит», (Запоріжжя, 25-26 березня 2010 р.) - Запоріжжя, 2010. - С. 128-133.

45. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Р.А. Слав’юк - К.: ЦУЛ, 2005. - 406 с.

46. Сльозко Т.М. Організація обліку: навч. посіб. / Т.М. Сльозко - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 224 с.

47. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: навч. посіб. / В.В. Сопко - 3-те вид., перероб.і доп. - К.: КНЕУ, 2005. - 578 с.

48. Сук Л.К. Використання трансфертних цін у бухгалтерському обліку / Л.К. Сук, П.Л. Сук // Бух. облік і аудит. - 2009. №2 - С. 14-21.

49. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: підруч. / Н.М. Ткаченко - 6-те вид. - К.: А.С.К., 2005. - 784 с.

50. Тормоса Ю.Г. Ціни та цінова політика: навч.-метод. посіб. [для самост. вивч. дисц.] / Ю.Г. Тормоса - К.: КНЕУ, 2003. - 91 с.

51. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз: підруч. / Ю.С. Цал-Цалко. - 2-ге вид., доп. - Житомир: ЖОО ГО «Спілка економістів України», 2009. - 516 с.

52. Цивільний кодекс України від 16 січня 2004 №435. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

53. http://www.nbuv.gov.ua

54.  http:www //zakon.rada.gov.ua

55.    http://www.slovnik.com.ua