Облік та аналіз кредитних операцій банку

Вид работы:

Дипломная (ВКР)
Предмет:

Банковское дело
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

240,01 Кб
Опубликовано:

2013-11-20

Все дипломные работы по банковскому делу

Скачать дипломную работу Читать текст online Заказать дипломную
*Помощь в написании! Посмотреть все дипломные работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Облік та аналіз кредитних операцій банку

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи організації обліку та аналізу кредитних операцій банку

1.1 Сутність кредиту, його види, принципи і форми

1.2 Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку

1.3 Особливості формування та аналізу кредитного портфелю банку

2. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку

2.1 Загальна характеристика діяльності ПАТ "Промінвестбанк"

2.2 Загальні підходи до обліку кредитних операцій банку

2.3 Порядок обліку кредитних операцій банку

2.4 Порядок обліку забезпечення кредитних операцій

2.5 Порядок обліку операцій із нарахування і сплати процентів за користування кредитами

3. Методичні підходи до аналізу кредитних операцій банку

3.1 Аналіз кредитного портфелю ПАТ "Промінвестбанк"

3.2 Прогнозування розміру кредитного портфеля Промінвестбанку

3.3 Розробка рейтингової системи банків України та заходів покращення діяльності ПАТ "Промінвестбанк"

4. Охорона праці і навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

4.2 Промислова санітарія

4.2.1 Метеорологічні умови

4.2.2 Виробниче освітлення

4.2.3 Шум

4.2.4 Електромагнітне випромінювання

4.3 Організація безпечних умов праці

4.3.1 Ергономічні вимоги до робочого місця

4.3.2 Електробезпека

4.4 Пожежна безпека

4.5 Охорона навколишнього середовища

Висновки

Список джерел інформації

Вступ

Однією з найважливіших категорій ринкової економіки, що відображає реальні зв’язки і відносини економічного життя суспільства є кредит. Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва і являє собою економічні відносини з приводу зворотного руху позиченої вартості. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між кредитором і позичальником. За його допомогою вільні кошти підприємств, приватного сектора і держави акумулюються, перетворюючись у позичковий капітал, котрий передається за плату в тимчасове користування.

Відомо, що кредитні операції належать до базових операцій, якими банки, власне і відрізняються від небанківських кредитних установ і які створюють первинну сферу банківської діяльності. Як свідчить національний і світовий досвід, саме кредитування приносить фінансово-кредитним установам значну частину прибутків та водночас воно пов’язане з кредитним ризиком та ризиком втрати ліквідності та платоспроможності банку, а в підсумку - з ризиком банкрутства.

Актуальність роботи пов’язана з тим, що досконала організація кредитних операцій банку на сьогоднішній день - це одне з найважливіших і найактуальніших завдань банківського менеджменту в цілому. Аналіз ситуації, що склалася у банківській сфері, свідчить, що більшість банків зазнає фінансового краху в зв’язку з надзвичайно ризиковою кредитною політикою. У зв’язку з цим актуального значення набуває вирішення проблеми вдосконалення обліку та аналізу кредитних операцій банку як інформаційної бази прийняття управлінських рішень.

Метою дипломної роботи є наукове обґрунтування теоретичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо обліку та аналізу кредитних операцій банку.

Виходячи із мети даної роботи, необхідно вирішити наступні завдання: визначити сутність кредиту, його види, принципи і форми; визначити сутність кредитного портфеля, його складові та підходи до аналізу; розглянути порядок обліку кредитних операцій банку; діагностувати досвід банку щодо формування кредитного портфелю та організації процесу кредитування; визначити тенденції зміни розміру кредитного портфеля та прогнозування його величини на майбутні періоди; запропонувати рекомендації щодо удосконалення проведення кредитних операцій банку.

Об’єктом дипломної роботи є діяльність комерційних банків щодо надання позик суб’єктам господарювання. Предметом дослідження є облік і аналіз кредитних операцій в банку. У дипломній роботі об’єкт та предмет дослідження розглядаються на прикладі Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк". Інформаційну основу та теоретичну базу дослідження становлять монографії, книги, наукові статті та доповіді вітчизняних і закордонних учених і практиків таких як Бречко Т.М., Василик Д.О., Вітлинський В.В., Олійник О.М., Примостка Л., Сало І.В., Сарахман О.М., Табачук Г.П., Шумська С.С., Міщенко В.І. та ін. Законодавчо-нормативним забезпеченням є Закон України "Про банки і банківську діяльність", нормативні акти Національного банку України та Правління Промінвестбанку. Прикладні аспекти організації кредитних операцій в банку у роботі досліджувались, спираючись на існуюче економіко-правове забезпечення банківської діяльності. У роботі застосовані елементи економіко-математичних методів збору та обробки інформації: метод таксономії використовувався для аналізу внутрішніх ресурсів банку та побудови рейтингу банків за критерієм диверсифікованості кредитних вкладень, прогнозування, аналіз та синтез, морфологічний аналіз, компаративний аналіз та інші методи пізнання економічних явищ, об’єктів та процесів.

1. Теоретичні основи організації обліку та аналізу кредитних операцій банку

1.1 Сутність кредиту, його види, принципи і форми

Однією з найважливіших категорій ринкової економіки, що відображає реальні зв’язки і відносини економічного життя суспільства є кредит.

Категорія "кредит" є похідною від латинського терміна "сгеdeге" - вірити, довіряти, ввіряти, давати позику на визначений час. Кредитні відносини існували ще при натуральному господарстві, коли один господар позичав у іншого, який має надлишки тих чи інших предметів, з обов’язком повернути їх у встановлений термін, як правило, за певну винагороду. Ці відносини мали епізодичний характер і виникали із потреб натурального господарства з метою отримати предмети, яких не вистачало в приватних господарствах і в яких виникала потреба.

На сьогоднішньому етапі розвитку економіки одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств. Незважаючи на те, що кризові явища в економічній системі підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилась кількість надійних фірм-позичальників, кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залученими банками ресурсів.

Кредит, як категорія ринкової економіки відображає реальні зв’язки і відносини економічного і соціального життя суспільства. Він був, є і буде важливим важелем у стимулювання розвитку виробництва. Кредит характеризує економічні відносини зворотного руху позиченої вартості, забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між кредитором і позичальником.

За сучасних умов відбувається розширення сфери кредитних відносин, що проникають і все більше охоплюють не тільки всі стадії відтворювального процесу, а й інші сфери суспільного життя. Кредитні відносини тією чи іншою мірою опосередковують рух коштів, капіталів, товарів, предметів споживання тощо.

Питання кредиту, кредитних відносин в економічній науці займають специфічне місце. Значний внесок у дослідження ролі кредиту та його використання в економічній політиці зробили такі іноземних автори, як А. Сміт [53], Е. Долан [19], К. Кемпбелл [19], П. Самуельсон [69], Л. Харріс [60] та інші.

Серед сучасних вітчизняних і російських дослідників необхідно відзначити В. Базилевича [3], Т. Ковальчука [25], Т. Лагутіна [31], В. Міщенка [35], А. Сироту [51], О. Олійника [36], М. Бунге [6], А. Чухна [62] та інших.

Проте, у наукових працях учених по-різному тлумачиться зміст і суть категорії "кредит", висловлюються різні точки зору на форми та види цього економічного і правового явища суспільного життя. Не дають однозначного розуміння цієї категорії й діючі нормативно-правові акти, що призводить до різного трактування та застосування їх правових норм.

Аналіз наукових та нормативних підходів до визначення сутності кредиту надав можливість визначити його складові елементи, що зображені в таблиці 1.1.

Аналізуючи дані таблиці 1.1 можна зробити висновок, що одна група вчених розглядає поняття кредиту як позичковий капітал, що надається на умовах повернення, строковості і платності, друга - як економічні відносини між юридичними і фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості, а Цивільний Кодекс України додає до умов повернення кредиту забезпеченість та цільовий характер використання.

кредитна операція банк облік

Таблиця 1.1 - Теоретичні підходи до визначення сутності кредиту

Складові елементи для визначення поняття "кредит"	Перелік джерел
	Цивільний кодекс [60] Закон № 2121-III [37] Закон № 2664-III [48] Е. Верден [13] М. Бунге [6] А. Чухно [62] В. Марцин [32] Г. Олешко [1] Словник іншомовних слів Мельничука [52] ∑
Позичковий капіталі, що надається в тимчасове користування на умові забезпеченості	+	-	-	-	-	-	-	-	-	1
Позичковий капітал, що надається в тимчасове користування на умові повернення	+	+	-	-	-	+	-	+	+	5
Позичковий капітал, що надається в тимчасове користування на умові строковості	+	-	+	-	-	+	-	-	-	3
Позичковий капітал, що надається в тимчасове користування на умові платності	+	+	+	+	+	+	-	+	+	8
Позичковий капітал, що надається в тимчасове користування на умові цільового характеру використання	+	-	-	-	-	-	-	-	-	1
Будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми	-	+	-	-	-	-	-	-	-	1
Будь-яка гарантія банку, яка надана в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми	-	+	-	-	-	-	-	-	-	1
Будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми	-	+	-	-	-	-	-	-	-	1
Будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника повернути заборговану суму	-	+	-	-	-	-	-	-	-	1
Економічні відносини між юридичними і фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості	-	-	-	-	-	+	+	+	-	3
Забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий	-	-	-	-	-	-	+	-	-	1
Зворотній рух позиченої вартості	-	-	-	-	-	-	+	-	-	1
Передача однією особою цінності або особистої послуги іншій на довірі до майбутньої винагороди	-	-	-	+	+	-	-	-	-	2
Господарська сила, яка виникає при відплатному обігу цінностей	-	-	-	+	-	-	-	-	-	1
Продаж товарів з відстрочкою платежу	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1
Надання у борг матеріальних цінностей	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1
Умовні позначення: "+" - автор використовує у визначення сутності поняття "кредит"; "-" - автор не використовує у визначення сутності поняття "кредит"

Виходячи із коментарів до ст.1054 Цивільного Кодексу України [60], поняття кредиту розглядається як позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" [37] визначає банківський кредит як будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" [48] визначає фінансовий кредит як кошти, що надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Г. Олешко [1] вважає, що під кредитом слід розуміти економічні відносини між юридичними і фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на основі повернення і, як правило, з виплатою відсотка.

На думку М. Бунге [6], економічна суть кредиту полягає в передачі однією особою цінності або особистої послуги іншій на довірі до майбутньої винагороди.

А. Чухно [62] зазначає, що кредит як економічна категорія уособлює відносини між людьми щодо позички грошей їх власником на умовах обов’язкового повернення у певний строк з оплатою у вигляді відсотка.

Е. Вреден [13] вважає, що кредитом є господарська сила, яка виникає при економічному, тобто відплатному, обігу цінностей, що створює всі види доходного розміщення позичкового обігового капіталу.

В. Марцин [32] під кредитом розуміє економічні відносини зворотного руху позиченої вартості. Він вважає, що кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між позичальником і кредитором.

Словник іншомовних слів Мельничука [52] визначає кредит як особливу форму руху вартості, продаж товарів з відстрочкою платежу або передачу на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення і платності.

На думку автора, найбільш точним серед наведених визначень кредиту є визначення Закону України "Про банки і банківську діяльність", в якому під кредитом розуміють не тільки позичковий капітал у грошовій формі, але й будь-які гарантії, будь-які зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-які продовження строку погашення боргу, які надані в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Також в цьому Законі кредит розглядається як економічні відносини, врегульовані законом або як такі, що не суперечать закону.

Банківський кредит у сучасному діловому світі є найважливішим чинником стимулювання відтворювальних процесів в економіці. Нині він є головним джерелом забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. Незважаючи на те що кризові явища в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилася кількість надійних фірм-позичальників (на фоні падіння прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, оскільки у кредит вкладається більшість залучених банками ресурсів. Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

Оскільки надання кредиту є специфічною, окремою формою грошових відносин, воно має свої особливості, пов’язані з обслуговуванням усього процесу розширеного відтворення та забезпеченням його безперервності. База функціонування кредитних відносин повністю ґрунтується на вимогах ринкової економіки. Це тимчасове вивільнення грошових коштів і поява тимчасової потреби в них.

Головними ланками кредитних відносин в Україні є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно є покупцями і продавцями тимчасово вільних коштів. Комерційні банки, що мають відповідну ліцензію Національного банку України на право проведення операцій з валютними цінностями, також можуть бути покупцями і продавцями тимчасово вільних коштів у іноземній валюті [32].

Організація кредитних відносин між банками і клієнтами може бути ефективною у разі дотримання принципів банківського кредитування, що здійснюється за такими принципами: строковість, повернення, цільовий характер використання, забезпеченість, платність кредиту.

Принцип строковості означає, що позика надається позичальнику на певний термін.

Принцип повернення вказує на те, що позика обов’язково має бути повернена банку в заздалегідь обумовлений термін, тобто цей принцип конкретизує повернення кредиту в певний час.

Від дотримання цих принципів залежить можливість надання нових позик, оскільки одним із ресурсів кредитування є повернені позики.

Порушення цього принципу кредитування призводить до перетворення строкової заборгованості за позиками у прострочену. У разі порушення термінів повернення і наявності прострочених позик нові кредити, як правило, не надаються.

Цільовий характер кредитування завжди повинен передбачати вкладення позикових коштів у конкретні господарські процеси, проекти, заходи. Кредит повинен надаватися позичальнику, як правило, для реалізації конкретної мети, а не тому, що у нього виникла нагальна потреба в коштах. Від дотримання цього принципу багато в чому залежить своєчасність повернення позики, адже тільки реалізація цілі, на яку одержано кредит, може забезпечити необхідні грошові кошти для погашення боргу.

Принцип забезпеченості позик повинен захищати інтереси банку і давати змогу не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника.

Він означає, що проти заборгованості за позиками, яка відображається в пасиві балансу клієнта-боржника, має бути певне майно (товари або цінні папери), що враховується в активі його балансу, або зобов’язання третьої особи погасити борг банку (гарантії, порука тощо).

Деякі кредити можуть надаватися і без забезпечення, якщо банк дає свою згоду. Відсутність забезпечення може бути зумовлена як об’єктивними причинами, коли економічна природа кредиту не передбачає вкладення коштів у матеріальні цінності (наприклад, кредити на виплату заробітної плати, на виставлення акредитивів), і суб’єктивними - коли банк іде на це свідомо, страхуючи свій підвищений ризик високими позиковими відсотками.

У процесі кредитування клієнтів банк повинен вимагати не тільки повернення одержаної позики, а й сплати відсотка за користування нею. В умовах ринкових відносин відсоток є об’єктивним супутником кредиту, його складовою ланкою, оскільки кредитна операція - це акт комерційного продажу на певний час грошових коштів. За рахунок відсотків банки покривають свої витрати й одержують прибуток. Відсоток є також одним із засобів управління сукупним грошовим оборотом, що застосовується центральним банком держави [51].

Будь-яка економічна система є результатом економічного розвитку, а кредитні системи мають історично визначені форми.

Форми кредиту тісно зв’язані з його структурою і деякою мірою із сутністю кредитних відносин. Структура кредиту включає кредитора, позичальника, і позикову вартість, тому форми кредиту можна розглядати в залежності від характеру: позикової вартості; кредитора і позичальника; цільових потреб позичальника.

Розрізняють такі форми кредиту, як комерційний, банківський, споживчий, державний, міжнародний.

Комерційний кредит. Договором, виконання якого зв’язано з передачею у власність іншій стороні коштів або речей, обумовлених родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення чи розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит). Ціль комерційного кредиту - прискорити реалізацію товарів. Відсоток за комерційними кредитами нижче, ніж за банківським кредитом. Розмір комерційного кредиту обмежений величиною вільних капіталів, що знаходяться в підприємців.

Банківський кредит. Банківський кредит на сьогодні є найбільш поширеною формою фінансового кредиту. Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб’єктам господарської діяльності незалежно від їхньої галузевої приналежності, статусу, форми власності, за наявності в них реальних можливостей і правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту і сплати відсотків (комісійних) за користування ним.

Споживчий кредит надається приватним особам. Його об’єктом, як правило, є товари довгострокового користування (меблі, автомобілі, побутова техніка тощо), різноманітні послуги. Споживчий кредит виступає у формі комерційного (продаж товарів з відстроченням виплати через роздрібні магазини) і банківського (надання позик кредитними установами на споживчі цілі). Різновидом споживчого кредиту є довгострокові (на дуже тривалий термін) кредити приватним особам на придбання або будівництво житла.

Державний кредит - це сукупність кредитних відносин, у яких позичальником або кредитором виступає держава чи місцеві органи влади [1]. Вони беруть у борг кошти на ринку позичкових капіталів шляхом випуску позик; через фінансово-кредитні установи. У провідних країнах доходи від внутрішніх позик стали другим після податків джерелом фінансування державних витрат.

Міжнародний кредит - це рух і функціонування позикового капіталу між країнами. Кредитні відносини існують не тільки усередині кожної країни, але і між державами як одна з форм міжнародного руху капіталів [1].

Кредити підрозділяються на види й у залежності від їхньої галузевої спрямованості. Якщо кредит обслуговує потреби промислових підприємств, то це промисловий кредит. Виділяють також сільськогосподарський, торговельний кредит. Галузева спрямованість кредиту часто знаходить своє втілення в державній статистиці ряду країн (окремо виділяються кредити промисловості, торгівлі, сільському господарству тощо). За галузями розподіляють кредити й окремі комерційні банки.

Класифікація кредиту за видами залежить і від його забезпеченості. Звичайно забезпеченість розрізняють за характером, ступенем (повнотою) і формами. За характером забезпечення виділяють кредити, що мають пряме і непряме забезпечення. Пряме забезпечення мають, наприклад, позики, видані під конкретний матеріальний об’єкт, на купівлю конкретних видів товарно-матеріальних цінностей. Непряме забезпечення можуть мати, наприклад, позики, видані на покриття розриву в платіжному обороті. Хоча кредит і видається на покриття платіжних зобов’язань позичальника, прямої оплати товарно-матеріальних цінностей, які прямо протистояли б кредиту, може не бути, однак виявляється непряме матеріальне забезпечення у формі товарних запасів, створених за рахунок власних грошових джерел.

За ступенем забезпеченості можна виділити кредити з повним (достатнім), неповним (недостатнім) забезпеченням і без забезпечення. Повне забезпечення є в тому випадку, якщо розмір забезпечення дорівнює або більше розміру кредиту. Неповне забезпечення виникає тоді, коли його вартість менше розміру кредиту. Кредит може і не мати забезпечення. Такий кредит називають бланковим. Як правило, він надається за наявності достатньої довіри банку до позичальника, упевненості банку в поверненні коштів, наданих позичальникові в тимчасове користування.

Забезпечення кредиту можна розглядати не тільки з позиції протиставлення йому певної маси вартостей ліквідних товарно-матеріальних запасів, але і певних зовнішніх гарантій. Крім звичайної застави товарно-матеріальних цінностей, майна, що належить позичальникові, у групу забезпечення повернення кредиту входять різного роду гарантії, поручительства третіх осіб, страхування тощо.

При класифікації кредиту в залежності від строковості кредитування виділяють короткострокові та довгострокові кредити.

Короткострокові кредити обслуговують поточні потреби позичальника, зв’язані з рухом оборотного капіталу. Короткостроковими кредитами вважаються такі кредити, термін повернення яких за міжнародними стандартами не виходить за межі одного року.

Довгострокові кредити обслуговують довгострокові потреби, зумовлені необхідністю модернізації виробництва, здійсненням капітальних витрат із розширення виробництва.

За джерелами фінансування розрізняють кредити, що надаються за рахунок власних, залучених і запозичених коштів [65].

Таким чином, банківське кредитування містка за своїм значенням категорія, що істотно впливає на всі сфери економічної діяльності. Воно все глибше впроваджується в життя і діяльність кожної людини, що знаходить особливо яскраве вираження в широкому поширенні кредитних карток, продажу товарів і послуг у кредит і т.д. Тому слід розуміти, що зважені та раціональні кредитні відносини складають важливу умову для всебічного й ефективного використання кредиту.

1.2 Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку

Банк здійснює кредитні операції відповідно до вимог законодавства України: Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про банки і банківську діяльність" [61,15,48,37].

Кредитні операції полягають у розміщенні банками від імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб та громадян. Кредитні операції мають найбільшу вагу в загальному обсязі банківських операцій.

На рахунках першого класу Плану рахунків обліковують міжбанківські кредитні операції. У кредитних відносинах банк може бути як кредитором, так і позичальником.

На рахунках другого класу Плану рахунків обліковують кредити та аванси (кредити, що не підкріплені кредитними угодами) в розрізі контрагентів:

- суб'єктів господарювання;

- органів загального державного управління;

- фізичних осіб.

Окремо обліковують кредити в поточну та інвестиційну діяльність. Кредити в поточну діяльність - це кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення затрат.

Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати га інші цілі. До кредитів у поточну діяльність відносять:

- операції peпo;

- враховані векселі;

- факторингові операції;

- інші кредити в поточну діяльність.

Кредити в інвестиційну діяльність - кредити, надані позичальникам на задоволення їхньої тимчасової потреби в коштах для здійснення інвестицій. До них відносять: кредити на будівництво та освоєння землі; кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі; фінансовий лізинг.

Використання коштів за рахунок кредиту, наданого клієнтам - юридичним особам, здійснюється такими способами:

- оплата з кредитного рахунку платіжних доручень позичальника на адресу його контрагентів;

- перерахування кредитних коштів на рахунок для обліку операцій за акредитивами чи перерахування коштів на погашення кредиторської заборгованості пред'явника векселя (під час операцій врахування векселів);

- зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника для розрахунків готівкою із здавачами сільськогосподарської продукції та населенням (за відсутності в них поточного рахунку або відмови їх від безготівкових перерахувань), за операціями факторингу, врахування векселів, кредитування на виплату заробітної плати, поточні потреби (поповнення обігових коштів), за необхідності цільового спрямування кредитних коштів відповідно до кредитного договору на кореспондентський рахунок банку-нерезидента у гривнях.

Клієнтам банку - фізичним особам кредит може бути наданий у такі способи:

) безготівкове перерахування кредитних коштів із кредитного рахунку (залежно від схеми розрахунків із продавцем товару):

- на поточний рахунок продавця;

- на поточний рахунок позичальника (покупця) з отриманням письмового розпорядження (платіжного доручення) щодо зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця;

- на внутрішньобанківський рахунок із подальшим перерахуванням на поточний рахунок продавця;

- на поточний або картрахунок позичальника;

- 2) готівкою.

Кредитні операції відображають за відповідними рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою № 280 Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року [21], залежно від категорії контрагентів, виду кредиту та строків їх використання. Класифікація рахунків у балансі для обліку кредитних операцій представлена на рисунку 1.1.

Для здійснення бухгалтерського обліку операцій кредитування за балансовими рахунками, визначеними Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, відкриваються особові рахунки позичальників. Відкриття аналітичних рахунків та введення до бази даних параметрів аналітичних рахунків та аналітичних параметрів договорів здійснюється на підставі кредитних договорів та договорів застави (гарантій, порук тощо), доповнень до них або розпоряджень відповідних підрозділів фронт-офісу (залежно від організації операційної роботи в банку).

Рисунок 1.1 - Класифікація рахунків у балансі для обліку кредитних операцій

Бухгалтерський облік кредитних операцій ведеться відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України (Постанова № 481 Правління НБУ від 27.12.2007). Відповідно до вказаної Інструкції надані (отримані) кредити оцінюються під час первинного визнання за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію, і відображаються в бухгалтерському обліку відповідно як актив та зобов'язання, які не підлягають взаємозаліку.

До загальних правил обліку кредитних операцій можна віднести:

- витрати на операцію, що безпосередньо пов'язані з визнанням фінансового інструменту, банк має включати в суму дисконту (премії) за цим фінансовим інструментом;

- амортизація дисконту (премії) здійснюється протягом строку дії фінансового інструменту із застосуванням ефективної ставки відсотка. Сума дисконту (премії) має бути повністю амортизована на дату погашення (повернення) кредиту;

- якщо під час первинного визнання банк визначає вартість фінансового активу за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова, то в бухгалтерському обліку має визнаватися прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю фінансового активу та вартістю договору в кореспонденції з рахунками дисконту (премії);

- справедливу вартість фінансового активу банк визначає шляхом дисконтування всіх очікуваних майбутніх грошових потоків із застосуванням ринкової процентної ставки щодо подібного фінансового інструменту;

- після первинного визнання оцінка кредитів має здійснюватися за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії);

- з метою визначення зменшення корисності наданих кредитів на кожну дату балансу банк має здійснювати аналіз об'єктивних доказів, які про це свідчать. Банк визнає зменшення корисності, якщо є об'єктивне свідчення зменшення корисності фінансового активу внаслідок однієї або кількох подій, що відбулися після первинного визнання і впливають на величину чи строки попередньо оцінених майбутніх грошових потоків від використання фінансового активу. Зменшення корисності в бухгалтерському обліку відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат банку;

- операції з продовження строку дії (пролонгації) кредитних договорів у бухгалтерському обліку банк відображає за відповідними рахунками з обліку короткострокової або довгострокової заборгованості Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України залежно від строку, що визначається від дати пролонгації договору до дати їх погашення.

1.3 Особливості формування та аналізу кредитного портфелю банку

Основною економічною функцією банків є кредитування їх клієнтів. Від того, наскільки добре банки реалізують свої кредитні функції, багато в чому залежить економічний стан регіонів, що ними обслуговуються. Банківські кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, будівництву об’єктів соціального та культурного призначення, а також забезпечують економічну стабільність.

Кредити становлять близько 50% всіх активів банку і забезпечують 2/3 усіх доходів. Вони є найбільш прибутковою, але й найбільш ризиковою частиною банківських активів. Теорія портфеля пропонує розглядати не кожну окрему позику, а сукупність усіх кредитів з їх взаємовпливом та взаємозалежністю.

Кредитний портфель - це сукупність усіх позик, наданих банком з метою одержання прибутку [23]. Розмір кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова частина активів банку, котра має свій рівень дохідності і відповідний рівень ризику.

Організація кредитних відносин банку з клієнтами визначається багатьма факторами, включаючи стратегію і тактику банку, кваліфікацію банківських працівників, розмір статутного та власного капіталу, кредитну політику банку тощо.

Ефективність кредитної діяльності комерційного банку безпосередньо залежить від того, наскільки якісно здійснена структуризація процесу банківського кредитування, наскільки чітко визначені завдання основних етапів цього процесу та функції працівників, що відповідають за проведення кредитних операцій [27].

Цей процес складається з певних етапів, кожний з яких забезпечує розв’язання локального завдання, і разом - головна мета позичкових операцій - це їх надійність і прибутковість для банку.

Основна робота з організації кредитного процесу в банку може проходити такими етапами [35]:

) формування портфеля кредитних заявок;

) проведення переговорів із потенційним клієнтом;

) прийняття рішення про доцільність надання кредиту;

) оформлення кредитної справи;

) робота з клієнтом після отримання ним позики;

) повернення кредиту з процентами і закриття кредитні справи.

До першого етапу входять: збір інформації щодо попиту на кредит, її аналіз та попередній відбір заявок. При цьому має дотримуватися основний принцип: вся інформація про потенційних позичальників, що надходить до банку, повинна письмово фіксуватися кредитними працівниками.

На другому етапі головна мета банку - кінцеве визначення кредитоспроможності та фінансового стану клієнта з метою укладення кредитної угоди на найбільш вигідних для банку умовах.

На третьому етапі банк здійснює підготовку до укладання кредитної угоди. Третій етап можливий лише за умови позитивного закінчення другого етапу, тобто оцінки кредитоспроможності та ризику.

Правильне визначення виду кредиту має важливе значення для обґрунтування реальних джерел погашення позички. Якщо кредит надається на формування обігового капіталу клієнта і належить до короткострокових, то джерелом його погашення будуть поточні грошові надходження, які надійдуть після реалізації проекту, що прокредитований.

Кредит, наданий на відтворення основного капіталу позичальника, є, як правило, довгостроковим і повинен бути повернений за рахунок прибутку від експлуатації прокредитованого проекту.

Важливе значення у структуруванні позички має правильно визначена сума кредиту. Заниження її може призвести до порушення строків повернення, оскільки об’єкт, що кредитується, не буде завершений у строк, а завищення спричинить нецільове використання надлишкових коштів, отриманих у банку, що буде сприяти поширенню проблем при розрахунках із банком.

При визначенні основних параметрів кредиту заслуговують на увагу і такі, як порядок надання та погашення кредиту, встановлення плати за кредит.

На четвертому етапі банк по закінченні роботи із структурування позички приступає до переговорів з клієнтом про укладання договору [27].

Видача кредиту може здійснюватися одноразово або частинами у строки, визначені у кредитній угоді.

Зараховуватися кредит може на поточний рахунок клієнта або перераховуватися на рахунки господарюючих партнерів позичальника, може використовуватися також в іншому порядку, передбаченому в кредитній угоді, наприклад, шляхом одержання готівки. У більшості варіантів позичка при її наданні зараховується на поточний рахунок позичальника.

При споживчому кредиті видача його здійснюється готівкою або в безготівковій формі шляхом зарахування на кредитну картку, при наданні кредиту на капітальні затрати (на будівництво житла тощо) - видача здійснюється в безготівковому порядку.

Видача позички оформляється розпорядженням кредитного відділу операційному відділу установи банку.

Повернення кредиту здійснюється за ініціативою клієнта, тобто позичальника, на підставі його платіжних доручень, або на підставі оголошень внесення готівки.

Якщо в день повернення позички клієнт цього не робить, банк своїм розпорядженням стягує борг, переводячи строкову заборгованість у пролонговану або прострочену.

Якщо в процесі кредитування відбулися певні зміни в умовах здійснення проекту, що кредитується, з незалежних від позичальника причин, і це призвело до додаткової потреби в кредиті, банк може задовольнити її на умовах укладання додаткової кредитної угоди.

У кредитній угоді передбачаються також, як правило, окремі форс-мажорні обставини, які дають гарантії банку і клієнту на випадок втрат внаслідок незалежних від них обставин.

З метою контролю за своєчасним поверненням позички і забезпечення нарахування процентів по ній облік кредитних операцій здійснюється на окремих позичкових рахунках.

На п’ятому етапі банк проводить роботу з клієнтом вже після отримання ним позики. Банк вживає заходів щодо реалізації контролю за фінансовим станом позичальника, цільовим використанням позики, проведенням грошових потоків клієнта через банк-кредитор, здійснює перевірки наявності, стану та вартості заставленого майна.

Шостий етап - остаточне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та закриття кредитної справи [9].

Таким чином, неухильне і послідовне дотримання даних етапів дасть змогу більш ретельно контролювати кредитний процес та, як наслідок, забезпечити якість кредитного портфеля банку, а, отже, ефективність діяльності банківської установи загалом.

Головною метою при формуванні кредитного портфелю банку є забезпечення максимальної дохідності за певного рівня ризику. Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури й обсягу портфеля, а також від рівня відсоткових ставок за кредитами [50].

Обсяг і структура кредитного портфеля банку визначаються такими чинниками:

офіційна кредитна політика банку;

правила регулювання банківської діяльності;

величина капіталу банку;

досвід і кваліфікація менеджерів;

рівень дохідності різних напрямів розміщення коштів [27].

При аналізі кредитного портфелю з точки зору доходності розраховуються такі коефіцієнти (див. рисунок 1.2) [14]:

ефективність кредитних операцій;

дохідність кредитних операцій;

частка доходів кредитних операцій;

Рисунок 1.2 - Аналіз кредитного портфеля з точки зору доходності

Якість кредитного портфеля суттєво впливає на рівень ризикованості та надійності банку, тому саме кредитна діяльність підлягає регулюванню органами нагляду в багатьох країнах. Встановлені обмеження та нормативи, а також правила регулювання банківської діяльності відіграють важливу роль у процесі формування кредитного портфеля.

Величина капіталу банку великою мірою впливає на загальний обсяг залучених і запозичених коштів, а отже, і на розмір кредитних ресурсів. Національним банком України нормативи, пов’язані з кредитуванням, розраховуються у відношенні до капіталу банку. Отже, величина капіталу банку визначає обсяг і структуру його кредитного портфеля.

Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:

оцінка фінансового стану позичальника;

стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

рівень забезпечення кредитної операції.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно згідно з його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника з урахуванням вимог НБУ.

Оцінку фінансового стану позичальника з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості банк здійснює в кожному випадку укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі - не рідше ніж один раз на три місяці, а для банків - не рідше ніж один раз на місяць.

Аналіз кредитного портфеля банку з точки зору кредитного ризику наведено на рисунку 1.3 [14].

Виходячи із рисунку 1.3 видно, що коефіцієнт збитковості основних позик, коефіцієнт неоплачених кредитів, середній коефіцієнт позик, коефіцієнт покриття класифікаційних позик та інші є основними показниками при аналізі кредитного портфеля з точки зору кредитного ризику.

Рисунку 1.3 - Аналіз кредитного портфеля з точки зору кредитного ризику

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи - комерційний банк має враховувати такі економічні показники його діяльності: обсяг реалізації, прибутки та збитки, рентабельність, ліквідність, грошові потоки, склад та динаміку дебіторсько-кредиторської заборгованості, собівартість продукції.

Також мають бути враховані фактори суб’єктивного характеру: ефективність управління позичальника, його ринкова позиція і залежність від циклічних та структурних змін в економіці та галузі, погашення кредитної заборгованості позичальником у минулому, професіоналізм керівництва [34].

Нормативні показники оцінки кредитоспроможності позичальника визначено в Положенні Національного банку України "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків". Водночас НБУ не забороняє банкам України самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану позичальника, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків і належного контролю за ними.

Банки можуть використовувати й зарубіжні методи і моделі оцінки кредитоспроможності позичальників, які базуються на комплексному застосуванні кількісних і якісних показників, а саме:

) класифікаційні (статистичні), до котрих належать бальні системи оцінки (рейтингові методики, кредитний скоринг (credit scoring) і моделі прогнозування банкрутств, засновані на статистичних методах (MDA - Multiple Discriminate Analysis) - множинний дискримінантний аналіз, "модель Зета" (Zeta model), модель нагляду за позиками Чессера, система показників Бівера, модель CART (Classification and Regression Trees);

) моделі комплексного аналізу (на основі "напівемпіричних" методологій, тобто засновані на експертних оцінках аналізу економічної доцільності надання кредиту: "правила 6 С", CAMPARI, PARTS, PARSER тощо) [27].

Аналіз кредитного портфеля з точки зору захищеності від можливих витрат наведено на рисунку 1.4 [14].

Отже, на рисунку 1.4 зображено основні коефіцієнти, що розраховуються при аналізі кредитного портфелю з точки зору захищеності від можливих втрат.

Вищенаведені коефіцієнти використовуються при традиційному підході до управління кредитним портфелем.

При нетрадиційному підході до управління кредитним портфелем використовуються більш складні методи, що базуються на більш глибокому статистичному аналізі даних та методиках розподілу ризиків.

Рисунок 1.4 - Аналіз кредитного портфеля з точки зору захищеності від можливих витрат

Портфельні теорії - це теорії, які призначенні допомогти інвестору сформувати інвестиційний портфель так, щоб його доходність була найбільшою, а ризик найменшим [24].

Сучасна портфельна теорія була започаткована відомим економістом Гаррі Марковіцем. Марковіц вперше формалізував співвідношення між ризиком і доходністю. Послідовником Марковіца був Вільям Шарп, який доповнив та розширив теорію Марковіца [28]. Зокрема, він запропонував використовувати коефіцієнти "альфа" та "бета". Ефективний портфель, згідно з цими моделями, це такий портфель, який:

забезпечує максимальну доходність при заданому рівні ризику;

забезпечує мінімальний ризик при певному рівні доходності.

Далі теорію портфеля розвивали такі вчені як Джеймс Тобін, Джеймс Лінтнер, Фішер Блек та інші відомі науковці.

Модель Марковіца з формування портфеля як комбінації можливих інвестицій можна сформулювати так: слід знайти такі пропорції розподілу інвестицій (коштів) між наявними фінансовими активами, щоб за передбачуваної (прийнятної) очікуваної дохідності ризик портфеля як стандартне відхилення дохідності виявився для інвестора прийнятним (мінімальним). За певного рівня ризику інвестори віддають перевагу більшій дохідності, а за заданого рівня очікуваної дохідності - перевагу меншому ризику.

У межах портфельної теорії особливе прикладне значення має, зокрема, запропонована В. Шарпом модель ув’язування дохідності цінних паперів і систематичного бета-ризику (Сapitfl Asset Pricing Model - CАРМ, або модель оцінювання капітальних активів - МОКА).

Заслуговують на увагу головні припущення цієї моделі:

інвестори оцінюють ефективність інвестиційних рішень за двома параметрами - очікуваною (середньою) дохідністю та рівнем ризику, вимірюваного як бета-коефіцієнт;

існує безризикова ставка доходу, однакова як для кредитів, так і для інвестицій;

можливості з безризикованого кредитування й інвестування необмежені, натомість активи нескінченно подільні, тобто існує можливість придбання та продажу активів у будь-якому обсязі;

відсутні податки й операційні витрати, існують необмежені можливості коротких продажів (запозичені активи із зобов’язанням повернення);

усі інвестори не схильні до ризику, й інвестують у ризикованіші активи лише заради більших очікуваних доходів (премії за ризик);

усі інвестори однаковою мірою поінформовані стосовно очікуваної дохідності й ризику інвестицій і характеризуються однаковими очікуваннями щодо майбутнього;

фінансові ринки конкурентні, а горизонт прийняття рішень однаковий для всіх інвесторів.

Модель Шарпа, як і модель Марковіца, застосовують лише для умов стабільного і прогнозованого ринку. У країнах з ринками у фазі становлення, до яких належить Україна, практичне використання цих моделей ускладнено. За нестабільного ринку достатньо ефективно впроваджують модель "Квази-Шарп" [5]. Її доцільно використовувати за обмеженої кількості фінансових активів окремого ринкового сегмента з однієї або кількох галузей.

На думку фахівців, модель "Квазі-Шарп" уможливлює підтримування оптимальної структури наявного портфеля. Суттєвий недолік цієї моделі в тому, що вона орієнтована на ізольоване розглядання певного сегмента ринку без врахування загальних тенденцій і зрушень.

Утім, модель Шарпа теж має недоліки, зокрема, не враховує мінливість безризикової ставки доходу.

Отже, нетрадиційні підходи до управління кредитним портфелем комерційного банку не можуть на сьогоднішній день ефективно використовуватися оскільки:

через нерозвиненість окремих кредитних механізмів банки не можуть забезпечити достатньою мірою диверсифікацію активів;

в сучасних умовах неможливо нехтувати мінливістю безризикової ставки доходу;

сучасній українській економіці характерна значна мінливість, слабка прогнозованість, тому, використання моделі, яка орієнтована на ізольоване розглядання певного сегмента ринку без врахування загальних тенденцій і зрушень, було б малоефективним.

Важливе значення для мінімізації втрат від кредитного ризику має підтримка оптимальної структури кредитного портфеля комерційного банку.

Згідно з Постановою НБУ "Про порядок, формування і використання резерву для покриття можливих збитків по кредитним операціям комерційних банків" №279 від 06.07.2000 р. [41] кредитний портфель комерційного банку класифікується за такими критеріями:

) залежно від фінансового стану позичальника;

) якості погашення заборгованості по позичках і сплати процентів по них.

Залежно від фінансового стану позичальники поділяються на п’ять класів: А, Б, В, Г і Д.

Якість погашення боргу поділяється на три групи: добре, слабке, недостатнє.

Залежно від цих критеріїв кредити класифікують як: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні.

Досвід роботи ряду банків свідчить, що оптимальним можна вважати кредитний портфель зі структурою, в якій консолідована заборгованість по позичках розподіляється так:

стандартні - 22%;

під контролем - 38%;

субстандартні - 30%;

сумнівні - 5%;

безнадійні - 5%.

Велика увага повинна приділятися прогнозуванню проблемних кредитів ще на стадіях аналізу кредитної заяви та її виконання. Банківська практика сформувала наступні 25 "сигнальних ракет", що допомагають у кредитному процесі виявити потенційно проблемні кредити [52].

Сигнали з історії позичальника:

недавня фінансова неспроможність позичальника;

розходження та протиріччя в інформації про позичальника.

Сигнали стосовно керівництва та управління позичальника:

позичальник шукає партнера, на чиї зв’язки він міг би розраховувати;

невисокі моральні якості керівника;

боротьба за владу в керівництві серед партнерів, між членами сім’ї-володарями компанії;

часті зміни в керівництві;

неврівноважений характер керівника;

прагнення керівництва позичальника прискорити кредитний процес, "натиснути" на кредитного працівника.

Сигнали, що відображають виробничу діяльність позичальника:

коло постачальників та покупців позичальника недиверсифіковано;

ослаблений контроль позичальника за своїми дебіторами;

позичальник відноситься до тієї галузі, що в даний момент потерпає від проблем;

спрощене ведення балансу, тобто активи та пасиви не деталізуються за статтями.

Сигнали, що відносяться до організації кредитування:

позичальник не має чіткого уявлення про мету, на яку просить кредит;

у позичальника немає ясної програми погашення позики;

відсутність резервних джерел погашення кредиту;

позичальник не має матеріального забезпечення своєї мети, на яку надається кредит.

Сигнали, що фіксують відхилення від встановлених норм:

порушення в періодичності подання позичальником звітних даних про свою господарську діяльність;

відхилення від норми порядку ведення банківських рахунків (порушення в системі овердрафту тощо);

перегляд умов кредитування;

зміни в схемі погашення кредиту; прохання про пролонгацію позики;

відхилення показників господарсько-фінансової діяльності компанії-позичальника від планових або очікуваних; відхилення в системі обліку і контролю позичальника.

Сукупність даних сигналів насторожують банк і допомагають запобігти простроченим кредитам або виявити їх виникнення.

Але дослідження теоретичних засад організації обліку і аналізу кредитних операцій банку неможливе без оцінки практичної складової даного процесу, а тому розділ 2 присвячений питанням обліку кредитних операцій ПАТ "Промінвестбанк".

2. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку

2.1 Загальна характеристика діяльності ПАТ "Промінвестбанк"

ПАТ "Промінвестбанк" акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, далі - Промінвестбанк - універсальний комерційний банк, що обслуговує 3,5 млн. корпоративних та приватних клієнтів. Займає лідируючі позиції в українській банківській системі, п’ятий рік поспіль входить до 1000 найбільших банків світу.

Промінвестбанк був заснований у 1992 році. Як правонаступник Промбудбанку УРСР, Промінвестбанк є однією з найстаріших фінансових установ України. Протягом всієї своєї історії Промінвестбанк знаходиться у числі найпотужніших організацій українського банківського сектору. Банк входить до 1000 найбільших банків світу. За версією британського журналу "The Banker" (Financial Times), Промінвестбанк тричі був визнаний Банком року в Україні: в 2003, 2004 та 2006 роках.

У 2010 році, за результатами рейтингу ТОП-100 "Лідери бізнесу України - 10 років розвитку", Промінвестбанк увійшов до числа найважливіших для розвитку країни фінансових установ.

Промінвестбанк є одним з найбільших та найнадійніших кредиторів економіки України, має унікальний досвід співпраці з підприємствами всіх секторів економіки. За роки державної незалежності банк вклав у розвиток економіки понад $ 60 млрд. кредитних ресурсів. Одним з ключових завдань Банку на сьогодні є підтримка міцних партнерських відносин між підприємствами Росії та України та забезпечення взаємовигідного економічного діалогу двох держав.

Промінвестбанк має значний досвід обслуговування експортно-імпортних операцій підприємств України.

Основний акціонер банку з 2009 року - Державна корпорація "Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (Зовнішекономбанк)" (Росія), якій належить близько 94% акцій.

Необхідність вливання іноземних коштів постала після кризового 2008 року, перша половина якого була успішною і щодо залучення коштів клієнтів, і кредитування, і нарощування прибутку. У жовтні через різкий відтік коштів клієнтів значно знизилася ліквідність банку, тому постановою Правління Національного банку України від 7 жовтня 2008 року в банку була введена Тимчасова адміністрація.

У грудні 2008 року Державна корпорація "Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (Зовнішекономбанк)" (Росія) спільно з Тимчасовою адміністрацією Промінвестбанку розробили План фінансового оздоровлення банку.

січня 2009 року після перерахування на збільшення статутного капіталу банку коштів обсягом 1,1 млрд. грн., Зовнішекономбанк став власником контрольного пакету акцій Промінвестбанку (75%+3 акції). Загальний статутний капітал банку у січні 2009 року досяг 1,3 млрд. грн. У вересні 2009 року Зовнішекономбанк перерахував 500 млн. дол. США для подальшого збільшення статутного капіталу банку до 5,3 млрд. грн. Таким чином частка Зовнішекономбанку у статутному капіталі Промінвестбанку досягла 94%, а Промінвестбанк повернувся в число найбільших і найважливіших банків України.

З приходом нового акціонера починає поновлюватися кредитування, відновлюється приріст коштів клієнтів. Повертається довіра до банку на міжнародному рівні: міжнародне рейтингове агентство Moody's підвищило рейтинги Промінвестбанку з Саа2/Саа2/Е/b3.ua до B2/B3/E+/A2.ua.

У 2010 р. діяльність Промінвестбанку продовжує стабілізуватися. Проведення зваженої ресурсної політики дозволило забезпечити достатній рівень ліквідності і достроково повернути Національному банку України кошти рефінансування, загальна сума яких становила 7 мільярдів гривень. Для забезпечення подальшого зростання Промінвестбанку в серпні Зовнішекономбанком наданий субординований кредит у сумі 300 млн. дол. США строком на 10 р.

Промінвестбанк продовжує впроваджувати нові технології і розширювати спектр пропонованих клієнтам послуг. Активно оновлюється кредитний портфель, щомісячно зростає обсяг коштів клієнтів.

У грудні 2010 р. міжнародне рейтингове агентство Moody's підвищило рейтинги ПАТ Промінвестбанк:

- рейтинг депозитів у національній валюті з B2 до Ва3;

- рейтинг за національною шкалою з A2.ua до Аа1.ua.

Реалізуючи стратегію власного розвитку, в 2011 році банк продовжив нарощувати капітал і ресурсну базу з метою створення умов фінансового забезпечення кредитного процесу, розширення сфери банківських послуг, забезпечення прибуткової діяльності. В звітному (2010) році пріоритетним напрямком діяльності було інвестиційне кредитування інноваційного розвитку економіки, розширення споживчого кредитування, безперебійне обслуговування грошового обігу клієнтів банку, забезпечення потреб ліквідності банку.

Промінвестбанк концентрує зусилля на залученні корпоративних клієнтів з найбільш перспективних клієнтських сегментів, при цьому залишається універсальним фінансовим інститутом, що надає весь спектр банківських послуг як корпоративному, так і середньому та малому бізнесу, а також роздрібним клієнтам.

В цілому, банк проводить такі види діяльності:

. Банківські операції:

- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

2. Операції з валютними цінностями:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття та інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валютообмінних операцій);

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України (крім операцій на міжнародних ринках);

- ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

- ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

- відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

- відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- операції з банківськими металами на валютному ринку України;

- операції з банківськими металами на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

3 Емісія власних цінних паперів.

Організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.

Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб.

Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг).

Здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї.

Перевезення валютних цінностей та інкасація коштів.

Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

- з інструментами грошового ринку;

- з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

- з фінансовими ф’ючерсами та опціонами.

10 Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.

Депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.

Діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Станом на кінець дня 31.12.2010 р. організаційна структура Банку складалась із 296 установ, в тому числі:

- Центральний апарат - 1;

- філії - 111;

- безбалансові відділення - 184.

На кінець 2010 року структура Центрального апарату Промінвестбанку складалася із:

- двадцяти чотирьох департаментів;

- трьох дирекцій;

- трьох самостійних управлінь;

- двох самостійних відділів;

- Секретаріату Правління банку;

- одинадцять безбалансових відділень.

Чисельність працівників Банку станом на кінець дня 31.12.2010 р. становила - 7 572 чоловік (в т. ч. центральний апарат - 1 673 чол.), на протязі року звільнено - 4 164 чоловік (в т. ч. в центральному апараті - 221 чол.), прийнято - 1 768 чоловік (в т. ч. в центральний апарат - 605 чол.).

Відповідно до Статуту, затвердженому рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Промінвестбанк" 23.04.2010 р., погодженому Національним банком України 21.05.2010 р., державна реєстрація 08.06.2010 р., органами управління Банку є Загальні збори акціонерів, Наглядова Рада Банку та Правління Банку.

На основі даних балансів ПАТ "Промінвестбанк" за 2009 - 2010 р., наведених у додатках Б-В, для аналізу структури активів складено таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Структура активів ПАТ "Промінвестбанк"

Найменування статті	2010 рік	2009 рік
АКТИВИ
Грошові кошти та їх еквіваленти	10,42	11,62
Кошти в інших банках	7,6	10,79
Кредити та заборгованість клієнтів	68,24	64,01
Цінні папери в портфелі банку на продаж	3,79	2,47
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії	0,0	0,0
Інвестиційна нерухомість	0,4	0,12
Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	0,24	0,29
Відстрочений податковий актив	0,0
Основні засоби та нематеріальні активи	8,31	9,56
Інші фінансові активи	0,76	0,97
Інші активи	0,24	0,16
Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	0,0	0,0
Усього активів	100,0	100,0

За 2010 рік активи банку зросли на 4 368 194 тис. грн. (в 1,14 рази) і станом на 31.12.2010 р. складали 34 612 856 тис. грн.

У порівнянні з минулим роком обсяг залучених ресурсів у 2010 році зріс на 5 195 489 тис. грн. (в 1,21 рази) до 30 023 113 тис. грн.

Позитивна динаміка показників діяльності Промінвестбанку дозволила забезпечити дострокове повернення 03 серпня 2010 р. залишкової суми в 254 000 тис. грн. кредиту рефінансування Національному банку України. Кредит було надано в 2008 р., термін повернення якого спливав 01 жовтня 2010 р. Станом на 31.12.2010 р. кредит рефінансування Національного банку України, загальна сума якого становила 7 000 000 тис. грн., банком повністю повернено.

Основний обсяг доходів банку формують процентні доходи, сума яких зросла за 2010 рік на 169 895 тис. грн. (в 1,05 рази) та станом на 31.12.2010 р. становила 3 933 196 тис. грн. Вагому частину процентних доходів (96,35%) складають доходи від кредитної діяльності на небанківському ринку - 3 789 678 тис. грн. Їх збільшення відбулося за рік на 99 600 тис. грн. (в 1,03 рази).

Значно зросли процентні доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж, сума яких збільшились за звітний рік на 65 575 тис. грн. (в 3,88 рази) до 88 339 тис. грн. Сума процентних доходів за коштами в інших банках порівняно з 2009 р. зросла на 2 550 тис. грн. (в 1,06 рази) і складала 48 175 тис. грн. Порівняно з 2009р. спостерігається збільшення на 2 212 тис. грн. (в 1,46 рази) процентних доходів за коштами на кореспондентських рахунках в інших банках до 6 979 тис. грн.

Процентні доходи за депозитами овернайт та іншими процентними доходами знизились на 33 тис. грн. (або 80,49%) до 8 тис. грн. та на 9 тис. грн. (або 34,61%) до 17 тис. грн. відповідно.

Чистий процентний дохід виріс на 519 203 тис. грн. (в 1,54 рази) та складав 1 487 939 тис. грн.

Комісійний дохід банку складав 448 876 тис. грн., що на 57 224 тис. грн. (в 1,13 рази) менше, ніж в попередньому році. Чистий комісійний дохід у порівнянні з 2009 р. зменшився на 63 389 тис. грн. (в 1,16 рази) і склав 395 033 тис. грн.

Інші операційні доходи зросли до 48 447 тис. грн., що на 12 079 тис. грн. (в 1,33 рази) більше, ніж в попередньому році.

На виконання постанови Правління Національного банку України від 13.09.2010 р. №424 "Про затвердження Порядку формування банками резервів по кредитах та нарахованих відсотках, а також списання безнадійної заборгованості" та на підставі рішення Правління Промінвестбанку від 24.12.2010 р. №493, банком в грудні 2010 року проведене списання безнадійної заборгованості по кредитних операціях на загальну суму 4 569 108 тис. грн. за рахунок сформованих резервів.

Витрати на формування резервів під заборгованість за кредитами у порівнянні з 2009 роком знизились на 1 252 017 тис. грн. (в 1,82 рази) та склали (1 518 876) тис. грн. Банківські резерви на покриття ризиків і втрат зменшились на 632 044 тис. грн. (в 2,03 рази) та склали 311 221 тис. грн.

Збиток банку до сплати податку у порівнянні з 2009 р. зменшився на 2 084 409 тис. грн. (або 71,21%) та склав (842 924) тис. грн. Чистий збиток за 2010 фінансовий рік склав (844 980) тис. грн.

Промінвестбанк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (свідоцтво учасника Фонду № 116 від 02.09.99 р.). З 1999 року Промінвестбанк регулярно сплачує усі належні збори до Фонду гарантування, розмір яких встановлено чинним законодавством України.

У 2009-2010 рр. в Банку була концептуально змінена організація кредитного процесу - централізація прийняття рішень щодо кредитування на рівні Центрального офісу (ЦО), створення вертикалей основних учасників кредитного процесу, які покривають всі етапи кредитного циклу:

а) управління відносинами з клієнтами:

- залучення клієнта на обслуговування;

- збір та регулярний аналіз інформації про клієнта;

- продаж банківських продуктів (послуг) клієнту;

- встановлення партнерських відносин з клієнтом;

- супроводження операцій клієнта, а також ініціювання розгляду його кредитних запитів протягом життєвого циклу кредиту;

б) менеджмент кредитних ризиків - впровадження інтегрованої системи управління кредитними ризиками в Банку, а також оцінка кредитних ризиків на індивідуальному та портфельному рівні:

- створення та впровадження методології управління кредитними ризиками, системи внутрішніх рейтингів позичальників та фінансових інструментів;

- розробка та актуалізація моделей розрахунку резервів під кредитні ризики відповідно до вимог МСФЗ та НБУ;

- оцінка індивідуальних кредитних ризиків контрагентів;

- оцінка кредитних ризиків на портфельному рівні;

в) адміністрування кредитних операцій - стандартне обслуговування боргу:

- документування кредитних операцій;

- контроль встановленої процедури видачі кредиту (надання фінансування);

- моніторинг і контроль кредитних операцій;

- розгляд заявок на зміну умов кредитування;

- контроль процедури погашення заборгованості;

г) врегулювання проблемної заборгованості - нестандартне обслуговування боргу:

- вживання превентивних заходів - проведення ряду інтенсивних заходів щодо погашення заборгованості клієнта;

- врегулювання претензій в досудовому порядку - реструктуризація заборгованості;

- ліквідація заборгованості;

- стягнення заборгованості на підставі судових рішень та виконавчих документів;

- післясудовий етап врегулювання проблемної заборгованості: контроль виконавчого провадження, продаж заставного майна та предметів іпотеки на підставі рішень суду.

На сьогодні в ПАТ "Промінвестбанк" здійснюється уніфікація бізнес-процесів та продуктів, їх автоматизація, вдосконалення методології з управління кредитними ризиками.

2.2 Загальні підходи до обліку кредитних операцій банку

Облікова політика ПАТ "Промінвестбанк" базується на основних принципах бухгалтерського обліку, а саме:

- повне висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій Банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;

- автономність - активи та зобов'язання ПАТ "Промінвестбанк" мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників цього Банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності Банку;

- обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або доходи не завищуватимуться, а зобов'язання та/або витрати - не занижуватимуться;

- безперервність - оцінка активів ПАТ "Промінвестбанк" здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому;

- нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

- послідовність - постійне (із року в рік) застосування Банком обраної облікової політики.

Методи оцінки активів та зобов’язань в Банку базуються на принципах Міжнародних стандартів фінансової звітності та враховують вимоги нормативно - правових актів Національного банку України.

Банк веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у валюті України. Одиницею виміру, у якій подається фінансова звітність, є тисяча гривень.

Банк оцінює фінансовий актив (зобов’язання) під час первісного визнання за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію.

Витрати на операцію, що безпосередньо пов’язані з визнанням фінансового інструменту включаються до суми дисконту (премії) за цим фінансовим інструментом. Адміністративні витрати на операцію не включаються в дисконт або премію за борговими цінними паперами.

Для визначення справедливої вартості фінансового активу (зобов’язання) Банк здійснює порівняння:

- ринкової ставки, яка розраховується відповідно до Методики визначення ринкової ціни для фінансових інструментів, які не обертаються на активному ринку та ставки за договором - для кредитів (депозитів), наданих/ отриманих Банком;

- ринкових цін на організаційно оформлених ринках - для цінних паперів.

На підставі порівняння Банк визнає в бухгалтерському обліку прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю фінансового активу або фінансового зобов'язання та вартістю договору в кореспонденції з рахунками дисконту (премії).

Промінвестбанк здійснює кредитні операції відповідно до основних напрямків кредитної політики Банку на підставі чинного Законодавства України, свого Статуту, Ліцензії Національного банку України на право проведення активних операцій, нормативних актів Національного банку України та внутрішніх документів.

У звіті "Баланс" кредити відображені за сумою основного боргу за мінусом резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями Банку. Кредити первісно оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю (в сумі фактично наданих коштів, включаючи комісійні та інші витрати, що безпосередньо пов’язані з цими операціями), а подальшому - за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час здійснення амортизації дисконту (премії) та нарахування процентів.

Банк формує (збільшує) резерви згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Для визначення суми резерву філії Банку здійснюють класифікацію наданих кредитів в залежності від фінансового стану позичальника (клас позичальника: А, Б, В, Г, Д - визначається філією Банку на підставі даних його бухгалтерської і статистичної звітності, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з врахуванням рівня забезпечення кредитної операції.

За результатами класифікації виданих кредитів щомісячно за станом на перше число, визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна", "безнадійна".

Резерви створюються для відшкодування можливих втрат за основним боргом за всіма видами наданих кредитів включаючи розміщені депозити та кредити, надані іншим банкам, інші кредитні операції (овердрафт, враховані векселі, факторингові операції тощо), непокриті акредитиви, надані гарантії.

Резерви формуються у тій валюті, в якій враховувалась заборгованість. Використання резервів на погашення безнадійної заборгованості за основним боргом здійснюється за умови виконання вимог ст.12.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" після прийняття відповідного рішення Правлінням Банку.

Банком формувався також резерв під прострочені понад 31 день і сумнівні щодо отримання нараховані доходи за кредитними операціями. Списання безнадійної заборгованості за нарахованими доходами за рахунок сформованих резервів здійснювалося виключно за рішенням Правління Банку.

Надані Банком гарантії, авалі, поручительства обліковуються Банком як фінансові зобов'язання за позабалансовими рахунками.

2.3 Порядок обліку кредитних операцій банку

Бухгалтерський облік має забезпечувати виконання принаймні двох функцій. Перша з них - запис інформації про операції, які виконуються банком, та можливість відобразити ці операції в агрегованому вигляді у балансовій і фінансовій звітності для аналізу та управління. Друга функція - запис детальної інформації про контрагентів кожної операції та параметри самих операцій для можливості отримання звітів у різних розрізах для внутрішнього користування, для можливості надання звітів про діяльність контрольним органам та для обчислення макроекономічних параметрів грошово-кредитної статистики.

Бухгалтерський облік видачі та погашення кредиту, нарахування процентів за кредитами, наданими комерційними банками, регламентується Правилами бухгалтерського обліку, затвердженими постановою Правління Національного банку України.

Цей нормативний документ розроблений з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Система обліку операцій з кредитування є більш досконалою і дає змогу на всіх етапах її здійснення швидко і достовірно формувати масив інформації з питань кредитування для складання звітності.

Слід зауважити, що в обліку кредитування, як у будь-якому бухгалтерському обліку, ведеться подвійний запис, тобто рух коштів відображається за дебетом і за кредитом на різних балансових рахунках згідно з Планом рахунків.

Всі кредитні операції, що відбуваються в ПАТ "Промінвестбанк", обліковуються в такій послідовності:

- відображення в бухгалтерському обліку кредитних операцій на дату укладення кредитного договору (дати операції);

- бухгалтерський облік наданих кредитів;

- погашення заборгованості за наданими кредитами.

Розглянемо відображення перелічених кредитних операцій детальніше.

Підставою для надання кредиту є кредитний договір між позичальником та установою банку. За умови його укладання кредитний відділ передає операційному працівникові такі документи:

- розпорядження кредитного відділу про надання кредиту;

- примірник кредитного договору;

- договір застави (гарантійний лист тощо);

- картку із взірцями підписів керівника і головного бухгалтера та відбитком печатки позичальника (якщо поточний рахунок позичальника відкритий в іншій установі банку).

На підставі розпорядження кредитного відділу здійснюється реєстрація позичкового рахунку в книзі реєстрації відкритих рахунків.

На дату здійснення кредитної операції (у день виникнення в банку зобов'язання з кредитування) банк відображає суму зобов'язання на позабалансових рахунках:

Зобов'язання з кредитування, що надані та отримані

Зобов'язання з кредитування, що надані банкам

А Зобов'язання з кредитування, що надані банкам

Зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам

А Непокриті акредитиви

А Інші зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам.

Надані зобов'язання з кредитування на суму зобов'язань за цим договором банк відображає в обліку таким бухгалтерським проведенням:

Дт Рахунки для обліку наданих зобов'язань з кредитування

Кт Контррахунок.

Тобто, коли дата укладення кредитного договору не збігається з датою фактичного перерахування коштів на користь позичальника, кредит обліковується позабалансово за датою укладання угоди. Типовим прикладом такого договору є договір про відкриття кредитної лінії. При цьому виконуються такі бухгалтерські проведення за датою укладення кредитного договору:

Дт 9129 "Інші зобов'язання з кредитування, надані клієнтам"

Кт 990 "Контррахунок для рахунку 90-95";

У разі надання кредиту позабалансово обліковується сам кредитний договір, а також (за рішенням банку) інші документи з кредитної справи клієнта. Облік здійснюється в умовній оцінці. При цьому виконується такий бухгалтерський запис:

Дт 9819 "Інші цінності і документи"

Кт 991 "Контррахунок для рахунка 96-98".

Бухгалтерський запис за кредитом рахунка відображає направленість грошового потоку під час перерахування коштів за наданим кредитом.

Звичайно, більшість кредитів не обліковуються як позабалансові активи, оскільки укладення кредитного договору і перерахування коштів позичальникові здійснюються протягом одного операційного дня.

Отже, якщо на дату операції (у день виникнення в банку зобов'язання з кредитування) кредит надається в повній сумі, то зобов'язання з кредитування за позабалансовими рахунками не відображається.

Порядок обліку договорів за кредитними операціями банк визначає самостійно із забезпеченням їх реєстрації та збереження.

Зобов'язання з кредитування банк визнає за позабалансовими рахунками до часу його погашення або закінчення строку виконання. У разі припинення дії договору, часткового або повного його виконання відповідна сума зобов'язання списується з позабалансових рахунків.

Основні кредитні рахунки містяться у відповідних розділах:

Кредити, що надані іншим банкам

20 Кредити, що надані суб'єктам господарювання

21 Кредити, що надані органам державної влади

22 Кредити, що надані фізичним особам

Призначенням цим кредитних рахунків є облік кредитів, що надані.

За дебетом рахунків проводять суми наданих кредитів.

За кредитом рахунків проводять суми погашених кредитів; суми заборгованості, що перерахована на відповідні рахунки простроченої заборгованості.

Банк веде аналітичний облік за кредитними операціями (наприклад, факторинговими, з урахування векселів), за якими кошти надаються одній особі, а погашення заборгованості здійснює інша, щодо тієї особи, яка має погашати кредитну заборгованість.

Облік номіналу кредиту залежить від двох факторів:

- місцезнаходження поточного рахунку одержувача кредиту;

- методу виплати процентів за кредит.

Коли поточний рахунок одержувача кредиту є в банку-кредиторі, кошти за кредитом можуть видаватися на поточний рахунок клієнта.

Коли поточний рахунок одержувача кредиту є в іншому банку, кошти за кредитом перераховуються з коррахунку банку-кредитора.

Надані кредити відображають в бухгалтерському обліку таким проведенням:

Дт Рахунки для обліку наданих кредитів

Кт Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів.

Наприклад, видача кредиту юридичним особам перерахуванням коштів на поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності (балансовий рахунок 2600) чи в інший банк (балансовий рахунок 1200), чи на відкриття акредитива (балансовий рахунок 2602) здійснюється бухгалтерськими записами:

Дт 2062 "Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання"; 2063 "Довгострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання"; 2072 "Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання"; 2073 "Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання"; 2074 "Довгострокові кредити, що надані суб'єктам господарювання за участю кредитів НБУ";

Кт 2600 "Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності"; 1200 "Кореспондентський рахунок у Національному банку України"; 2602 "Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності".

Видача кредиту органам державної влади здійснюється бухгалтерськими записами:

Дт 2100 "Короткострокові кредити, що надані органам державної влади"; 2105 "Довгострокові кредити, що надані органам державної влади";

Кт 1200 "Кореспондентський рахунок банку в НБУ"

Видача кредиту органам місцевого самоврядування здійснюється бухгалтерськими записами:

Дт 2110 "Короткострокові кредити, що надані органам місцевого само-врядування"; 2105 "Довгострокові кредити, що надані органам місцевого самоврядування";

Кт 1200 "Кореспондентський рахунок банку в НБУ".

Видача кредиту фізичним особам-клієнтам банку - на їх поточні рахунки здійснюється бухгалтерськими записами:

Дт 2202 "Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам"; 2203 "Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам"; 2212 "Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам"; 2213 "Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам";

Кт 2620 "Поточні рахунки фізичних осіб"; 1001 "Банкноти та монети в касі банку"; 1200 "Кореспондентський рахунок банку в НБУ".

Після дати фактичного перерахування коштів на користь позичальника:

Дт 990 "Контррахунок для рахунку 90-95";

Кт 9129 "Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам";

У разі надання кредиту з одночасним утриманням комісії та/або процентів авансом здійснюють такі бухгалтерські проведення:

Дт Рахунки для обліку наданих кредитів - на суму кредиту

Кт Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів та банківсь-ких металів - на суму кредиту за вирахуванням комісії та/або процентів, утриманих авансом;

Кт Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за наданими кредитами - на суму комісії та/або процентів, утриманих авансом.

Сума неамортизованого дисконту за наданими кредитами амортизується не рідше ніж раз на місяць. У цьому разі здійснюють таке бухгалтерське проведення:

Дт Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за наданими кредитами

Кт Рахунки для обліку процентних доходів за наданими кредитами.

На суму наданого кредиту зменшуються зобов'язання з кредитування, що обліковуються за позабалансовими рахунками:

Дт Контррахунок

Кт Рахунки для обліку наданих зобов'язань з кредитування.

Погашення заборгованості за наданими кредитами (основного боргу) відображається в бухгалтерському обліку такими проведеннями:

Дт Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів;

Кт Рахунки для обліку наданих кредитів, рахунки для обліку простро-ченої заборгованості за наданими кредитами.

Прострочену заборгованість за кредитами обліковують на окремих рахунках основної кредитної групи. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником (боржником) у визначений договором строк, наступного робочого дня відображається таким бухгалтерським проведенням:

Дт Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами

Кт Рахунки для обліку наданих кредитів.

2.4 Порядок обліку забезпечення кредитних операцій

Бухгалтерський облік забезпечення кредитних операцій (гарантій, поручительств, застави тощо) здійснюється за позабалансовими рахунками протягом дії відповідного договору про забезпечення виконання зобов'язань.

Гарантії, поручительства, отримані як забезпечення кредитної операції, первинно враховуються за позабалансовими рахунками в зазначеній у договорі сумі, що підлягає отриманню в разі їх виконання:

Зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій

Гарантії, що отримані від банків

П Прості гарантії, що отримані від банків 9015 П Контргарантії, що отримані від банків

Гарантії, що отримані від клієнтів

9030П Прості гарантії, що отримані від уряду України

9031П Прості гарантії, що отримані від клієнтів, крім уряду України

Дт Контррахунок

Кт Рахунки для обліку отриманих гарантій.

Якщо позичальник не виконав своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, то вимоги звертаються на гаранта. Кошти, отримані від гаранта, зараховуються як погашення заборгованості за кредитом і відображаються в бухгалтерському обліку такими проведеннями:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів, рахунки клієнтів

Кт Рахунки для обліку наданих кредитів, рахунки для обліку простро-ченої заборгованості за наданими кредитами

Кт Рахунки для обліку процентних доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку нарахованих доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

Одночасно списують суму отриманої гарантії, що обліковувалася за позабалансовими рахунками.

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. Предметом застави можуть бути власні основні засоби та нематеріальні активи, які здатні реально забезпечити виконання зобов'язань відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до умов, зазначених в угоді про заставу, заставлене майно може зберігатися як у заставодавця, так і в заставодержателя або в третьої особи, бути в експлуатації чи на зберіганні. Незалежно від того, де зберігається заставлене майно, - у заставодавця чи в заставодержателя, чи воно експлуатується або зберігається до часу реалізації застави, його облік і нарахування амортизації (зносу) здійснює заставодавець. Надана застава обліковується на рахунках:

Надана застава

П Надана застава

Призначення рахунку: облік активів, наданих заставодавцем у заставу.

За кредитом рахунку проводять суми вартості активів, наданих у заставу.

За дебетом рахунку проводять суми списання наданих у заставу активів після повернення кредиту або в разі реалізації заставленого майна.

Облік основних засобів і нематеріальних активів, переданих у заставу, заставодавець, якщо позичальником є банк, веде на окремих аналітичних рахунках балансових рахунків 4300 "Нематеріальні активи", 4400 "Основні засоби", 4500 "Інші необоротні матеріальні активи".

Одночасно сума застави, визначена угодою, відображується за кредитом позабалансового рахунку 9510 "Надана застава".

У разі виконання забезпеченого заставою зобов'язання перед заста-водержателем основні засоби та нематеріальні активи списуються заставодавцем з аналітичних рахунків "Основні засоби, передані в заставу" й обліковуються на аналітичному рахунку "Власні основні засоби".

Одночасно списується вартість активів з позабалансового рахунку 9510 "Надана застава". При цьому здійснюється таке проведення:

Дт 9510 Надана застава

Кт Контррахунок.

Якщо заставодавець (банк-боржник) кредит не погасив і на майно звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України або якщо вартість реалізованого заставленого майна нижча, ніж його балансова (залишкова) вартість, то в обліку банку-боржника (заставодавця) здійснюють такі проведення:

- На суму нарахованого зношення:

Дт Рахунки для обліку зношення/амортизації необоротних активів

Кт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів

- На суму балансової вартості основних засобів:

Дт Рахунки для обліку отриманих кредитів (рахунки для обліку нарахованих процентних витрат за отриманими кредитами)

Кт Рахунки для обліку необоротних активів

- Якщо вартість реалізованого заставленого майна нижча, ніж його балансова (залишкова) вартість

Дт 7490 Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів

Кт Рахунки для обліку необоротних активів.

- На суму, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог після реалізації об'єкта застави:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів, поточні рахунки

Кт 6490 Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів.

Одночасно списується вартість активів із позабалансового рахунку 9510 "Надана застава".

Банк-заставодержатель згідно зі звітом про оцінку майна та актом приймання-передачі обліковує прийняте від заставодавця на зберігання майно на позабалансових рахунках:

Інші зобов'язання і вимоги

Отримана застава

А Отримана застава

А Застава за складськими свідоцтвами

Іпотека

А Земельні ділянки

А Нерухоме майно житлового призначення

А Інші об'єкти нерухомого майна.

Застава, що отримана як забезпечення кредиту [майно, у тому чисті майнові права на грошові кошти, які розміщені на вклад (депозит)], відображається в бухгалтерському обліку за позабалансовими рахунками таким бухгалтерським проведенням:

Дт Рахунки для обліку отриманої застави

Кт Контррахунок.

У разі виконання зобов'язання боржником або іншою зобов'язаною особою, а також у разі припинення дії відповідного договору про забезпечення, вартість забезпечення списують із позабалансових рахунків і здійснюють такі бухгалтерські проведення:

Дт Контррахунок

Кт Рахунки для обліку отриманої застави.

Якщо боржник не погашає кредиту, то банк може використати права на заставлене майно. Порядок реалізації заставленого майна регламентується чинним законодавством України. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, якщо з настанням терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане (якщо інше не передбачено угодою).

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено угодою про заставу. Реалізація заставленого майна провадиться з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено угодою. Якщо аукціон (публічні торги). оголошено таким, що не відбувся, то заставодержатель за згодою заставодавця має право залишити заставлене майно за собою за початковою оцінкою. Якщо заставодавець такої згоди не дав, то заставлене майно реалізується в установленому порядку (якщо інше не передбачено угодою).

Після реалізації заставленого майна через аукціон банк-заставо-держатель здійснює таке проведення:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів

Кт Рахунки для обліку наданих кредитів, рахунки для обліку процентних доходів за наданими кредитами.

Одночасно списується вартість заставленого майна, яке обліковувалося на позабалансових рахунках для обліку отриманої застави. Якщо вирученої суми від продажу об'єкта застави недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, то він має право (якщо інше не передбачено законом чи угодою) отримати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимог, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої чинним законодавством України.

На суму перевищення вартості об'єкта застави, за якою він переданий банку-заставодержателю, над сумою забезпечених нею зобов'язань:

Дт 3409 Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя

Кт Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів - на суму перевищення розміру забезпечених цією заставою вимог банку

Одночасно

Дт Контррахунок

Кт Рахунки для обліку отриманої застави.

Амортизація на це майно не нараховується. Якщо заставлене майно, на яке банком звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України, використовується банком або визнається необоротним активом банку, то здійснюється таке проведення:

Дт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів

Кт 3409 Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя, - на суму справедливої вартості.

Якщо банк набуває право власності на земельні ділянки та будівлі шляхом реалізації прав заставодержателя, відповідно до яких чітко не визначений намір подальшого використання, то такі активи класифікуються як інвестиційна нерухомість і відображаються в бухгалтерському обліку згідно з правилами обліку інвестиційної нерухомості.

2.5 Порядок обліку операцій із нарахування і сплати процентів за користування кредитами

Банк здійснює бухгалтерський облік нарахованих, отриманих, наперед отриманих доходів за кредитними операціями згідно з порядком, визначеним Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України (Постанова № 255 Правління Національного банку України від 18.06.2003 р., зі змінами) у порядку, визначеному обліковою політикою банку.

Процентні доходи за кредитами обліковуються на рахунках 6-го класу "Доходи":

Процентні доходи

601Процентні доходи за коштами, що розміщені в інших банках

602Процентні доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарювання

603Процентні доходи за кредитами, що надані органам державної влади

604Процентні доходи за кредитами, що надані фізичним особам

У бухгалтерському обліку отримані комісії, що є невід'ємною частиною доходу за кредитним інструментом, до часу видачі кредиту (траншу за кредитною лінією) банк відображає за рахунком 3600 "Доходи майбутніх періодів". Після прийняття позитивного рішення щодо надання кредиту суму наперед отриманих комісій банк відносить на рахунок неамортизованого дисконту за кредитами та амортизує їх на процентні доходи протягом дії кредитного договору. Якщо строк наданого зобов'язання з кредитування закінчується без надання кредиту, то банк відносить суму отриманих комісій на рахунки комісійних доходів відповідно до умов договору.

Процентні доходи за кредитними операціями (доходи, які обчислюються залежно від вартості активу і строку його існування та відображують вартість активу на поточний момент) нараховуються не рідше ніж раз на місяць та обліковуються на рахунках нарахованих доходів відповідних груп рахунків першого та другого класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України такими проведеннями:

- У національній валюті:

Дт Рахунки для обліку нарахованих процентів за кредитами клієнтам

Кт Рахунки для обліку процентних доходів за кредитами клієнтам - сума нарахованих доходів

- В іноземній валюті:

Дт Рахунки для обліку нарахованих процентів за кредитами клієнтам

Кт 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів - сума нарахованих доходів

Одночасно:

Дт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківсь-ких металів

Кт Рахунки для обліку нарахованих процентів за кредитами клієнтам - гривневий еквівалент нарахованих доходів за офіційним курсом на дату нарахування.

Для обліку нарахованих процентів використовуються балансові рахунки другого класу:

На рахунках 2068, 2078, 2108, 2118 обліковуються доходи за кредитами, наданими юридичним особам, та органам державного управління. На рахунках 2208, 2218 обліковуються доходи за кредитами, наданими фізичним особам. У разі прострочення оплати нарахованих процентних доходів вони відносяться відповідно на рахунки прострочених доходів 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219.

Списані з балансу несплачені в строк проценти за кредитами банків та клієнтів обліковуються на позабалансових рахунках.

Приклади бухгалтерських проведень з нарахування та погашення процентів за користування кредитами:

а) нарахування процентів за користування кредитами:

Д-т 2068, 2078, 2108, 2118, 2208, 2218 (рахунки за нарахованими доходами за видами кредитів);

К-т 6026, 6027, 6030, 6031, 6042, 6043 (рахунки за процентними доходами за видами кредитів).

б) віднесення нарахованих процентів до розряду прострочених:

Д-т 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219 (рахунки за простроченими нарахованими відсотками);

К-т 2068, 2078, 2108, 2118, 2208, 2218 (рахунки за нарахованими доходами за видами кредитів).

в) у разі визнання заборгованості за нарахованими відсотками сумнівною (30 днів):

Д-т 6026, 6027, 6030, 6031, 6042, 6043 (рахунки за процентними доходами за видами кредитів);

К-т 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219.

г) одночасно робиться бухгалтерське проведення:

Д-т 9600 (списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами, за операціями з банками), 9601 (списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами, за операціями з клієнтами);

К-т 991 "Контррахунок для рахунків розділів 96-98"

Комісійні доходи за операціями кредитування (за послуги, які банк надає протягом строку існування активу) за методом нарахування відображуються в обліку в періоді, до якого вони належать, таким проведенням:

Дт 3578 Інші нараховані доходи

Кт Рахунки для обліку комісійних доходів за кредитними операціями (6111).

У разі неотримання банком нарахованих доходів у терміни їх сплати, обумовлені кредитними договорами, наступного операційного дня нараховані процентні доходи переносять на відповідні рахунки прострочених доходів:

Дт Рахунки для обліку прострочених процентів за кредитами клієнтам (3579 "Прострочені інші нараховані доходи")

Кт Рахунки для обліку нарахованих процентів за кредитами клієнтам (3578 "Інші нараховані доходи").

Доходи, отримані банком як штрафи чи пеня за порушення позичальником порядку виконання зобов'язань за кредитним договором, відображається в обліку таким проведенням:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів,рахунки клієнтів

Кт 6397 Штрафи, пені, що отримані банком.

Таким чином, облік кредитних операцій у ПАТ "Промінвестбанк" відбувається з дотриманням вимог чинного законодавства.

3. Методичні підходи до аналізу кредитних операцій банку

3.1 Аналіз кредитного портфелю ПАТ "Промінвестбанк"

Кредитний портфель - це сукупність усіх позичок, наданих банком для одержання доходів [31].

Обсяг кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних.

У структурі банківського балансу кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складник активів банку, який характеризується показниками дохідності та відповідним рівнем ризику [24].

На кінець 2008 року питома вага кредитів Промінвестбанку в загальних активах складала 77%, в 2009 році - 80%, в 2010 році - 80%. За останні 3 роки обсяг кредитів, наданих Промінвестбанком, збільшився на 9968,01 млн. грн.

Динаміку кредитного портфеля Промінвестбанку представлено на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Динаміка кредитного портфеля Промінвестбанку за 2003-2010 рр., млрд. грн.

Виходячи із рисунку 3.1, кредитний портфель банку за 2010 р. не збільшився суттєво. Станом на 01.01.2011 р. року надано 24,46 млрд. грн. кредитів, із них 40% направлено на розвиток виробництва. Інтенсивність нарощування обсягів кредитування економіки в цілому за останні роки значно перевищила середні темпи банківської системи країни.

Кредитні вкладення Промінвестбанку в галузі економіки [56-58] представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Кредитні вкладення Промінвестбанку в галузі економіки

Галузь	2008	2009	2010	Відхилення
				2009/2008	2010/2009
Державне управління та діяльність громадських організацій	82 278	7 632	3698	-74 646	-3 934
Кредити, які надані центральним та місцевим органам державного управління	0	0	0	0	0
Виробництво	7189679	8 798 573	9327723	1 608 894	529 150
Нерухомість	1 834 171	2 261 896	2702034	427 725	440 138
Торгівля	5 132 037	5 681 693	5095215	549 656	-586 478
Сільське господарство	1 593 731	1 665 952	1254368	72 221	-411 584
Кредити, що надані фізичним особам	2567974	3 042 078	2513071	474 104	-529 007
Будівництво	1281804	1767014	2340805	485 210	573 791
Транспорт і зв’язок	1173471	861217	803012	-312 254	-58 205
Всього:	21202774	24 395 080	24462012	3 192 306	66 932

Аналізуючи дані таблиці 3.1, можна зробити висновок, що найбільше кредитних ресурсів Промінвестбанк надає у виробництво - 9327,72 млн. грн., менше в торгівлю - 5095,22 млн. грн., 2702,03 млн. грн. - в нерухомість, 2340,815 млн. грн. - у будівництво. В порівнянні з 2008 роком кредити в промисловість у 2010 збільшилися більш, ніж на 2 млрд. грн.

Структуру кредитів за галузями промисловості представлено на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 - Кредити видані ПАТ "Промінвестбанк" по галузям промисловості у 2010 р.

Виходячи із рисунку 3.2 видно, що в цілому в структурі кредитних вкладень частка підприємств виробництва складає 40%, торгівлі - 21%, в нерухомість вкладено - 11%, у будівництво і кредити фізичним особам - 10% і 10% відповідно, у сільське господарство - 5%.

В кредитному портфелі ПАТ "Промінвестбанк" корпоративні кредити на 2010 р. склали 22,8 млрд. грн. Із них 33% - з добрим обслуговуванням боргу, 21% - реструктуризовані (4,8 млрд. грн.).

За обсягом кредитного портфелю Промінвестбанк займає одне з провідних місць серед діючих банків України, а за об’ємами кредитування юридичних осіб - 6 місце серед українських банків [58]. На сьогоднішній день прострочені позики з числа реструктуризованих в структурі кредитного портфелю юридичних осіб знаходяться в межах нормативного значення, що свідчить про ефективну діяльність Департаменту ризик-менеджменту банку.

Перевага при кредитуванні надається клієнтам, які активно співпрацюють з банком, забезпечують постійні надходження коштів на рахунки в банк, мають давні ділові стосунки з банком і зарекомендували себе як фінансово-стабільні партнер, які чітко виконують свої договірні зобов’язання.

В залежності від класифікації позик встановлюється ступінь ризику, виходячи з якого комерційні банки формують резерв для повернення можливих втрат за позиками.

В період за 2008-2010рр. обсяги кредитних операцій стабільно зростали, за цей період кредитний портфель зріс на 4413,62 млн. грн. або на 11,25%.

З метою дослідження стану кредитної політики банку, передусім розраховується коефіцієнт співвідношення кредитів і депозитів (К_{с. к. д.)} [23]:

(3.1)

де КР - сума кредитів (активи з нормальним ризиком), грн.

Для Промінвестбанк значення цього коефіцієнта складає: в 2008 р. - 1,45, в 2009 р. - 1,88 і в 2010 р. - 2,45. Коефіцієнт є більше одиниці, а це вказує на те, що банк проводить ризиковану кредитну політику.

Розрахуємо коефіцієнт співвідношення кредитів та зобов’язань комерційного банку (КР_кз) [35]:

(3.2)

де КР - кредити, надані комерційним банком;

З - зобов’язання.

Коефіцієнт характеризує агресивність кредитної політики та рівень кредитної стійкості комерційного банку. Оптимальне значення - 0,5-0,9. Якщо КР_кз > 0,9, то банк здійснює агресивну кредитну політику. Перевищення показником верхньої межі призводить до низької кредитної стійкості комерційного банку та незабезпеченого рівня фінансового стану в цілому. Якщо КР_кз стає нижче нижньої межі інтервалу, то виникає загроза збиткової діяльності комерційного банку. Для об’єкта дослідження цей коефіцієнт в 2008 році склав 0,86, в 2009 році - 0,91, в 2010 році - 0,99. Отже, відбулося збільшення коефіцієнта, в 2010 р. він перевищив значення 0,9, тобто банк почав проводити кредитну політику агресивніше.

Знайдемо коефіцієнт співвідношення кредитів та капіталу комерційного банку (КР_к):

(3.3)

де КР - кредити банку.

В 2009 році відбулося зменшення коефіцієнта до 4,36 проти 6,74 в 2008 році, в 2010 році коефіцієнт майже не змінився проти 2009 р. і склав 4,8.

Розрахуємо коефіцієнт співвідношення банківських позик, наданих та отриманих банком (П_н/о) [9]:

(3.4)

де П_н - позики, надані іншим банкам;

П_о - позики, отримані від інших банків.

Коефіцієнт характеризує агресивність кредитної політики банку на міжбанківському ринку та його кредитну стійкість.

Якщо коефіцієнт вище, ніж 1,4, то виникає загроза для кредитної стійкості та фінансової стійкості банку в цілому. На міжбанківському ринку Промінвестбанк здійснює неагресивну кредитну політику, оскільки коефіцієнт співвідношення банківських позик, наданих та отриманих банком становить в 2010 році 0,343.

Розрахуємо питому вагу прострочених позик у загальному обсязі позик (ПП_ПВ) [9]:

(3.5)

де ПП - прострочені позики.

Оптимальне значення коефіцієнта - не більше, ніж 0,04.

Питома вага прострочених позик у загальному обсязі позик Промінвестбанку у 2010 р. становить 0,2937, тобто даний показник збільшився майже на 7%. Причиною підвищення даного показника є фінансово-економічна криза, що виникла під кінець 2007 р., зниження покупної спроможності населення, зменшення обсягів реалізації підприємств, значна девальвація гривні. Багато юридичних та фізичних осіб не змогли вчасно погасити кредити, які були позичені в іноземній валюті. Дане значення перевищує оптимальне, тому банку слід звернути увагу на подолання прострочених кредитів. У зв’язку з цим, 25 січня 2010 р. було створено Департамент проблемних активів Промінвестбанку.

Наступний коефіцієнт (М_п) допомагає з’ясувати, чи може банк давати прибуток у вигляді прибутку від процентної різниці як відсоток до загальних активів [23]. Оптимальним значенням процентної маржі є 4,5%.

(3.6)

де Д_В - доходи від відсотків;

В_В - витрати за відсотками;

А_{загальні} - загальні активи.

Для досліджуваного банку чиста процентна маржа становить 3,34% у 2010 р., тобто ефективність основної діяльності банку, пов’язаної із наданням кредитів, невисока.

Далі розрахуємо частку процентних доходів [23] за кредитами в загальних доходах.

(3.7)

де Ч_кр - частка процентних доходів за кредитами в загальних доходах;

Д_К - доходи від надання кредитів;

Д - загальна сума доходів банку.

Станом на 01.01.2011 цей показник становить 0,86. Це свідчить, про те, що більшу частину доходів Промінвестбанк отримує від кредитних операцій. В 2009 р. цей показник складав 0,65, тобто відбулося збільшення на 0,21 в 2010 р. Але значна частка доходів від кредитної діяльності в загальній сумі доходів банку не завжди є переконливим свідченням високої ефективності даного напряму діяльності, оскільки цілком ймовірно, що враховуючи витратну частину кредитної діяльності, підсумковий її рівень можна оцінити як низький або ж від’ємний. До того ж, завищене значення даного показника є свідченням низького рівня диверсифікації доходів банківської установи, тобто відчутної залежності її загальних результатів від кредитної діяльності.

Показник загальної кредитної активності [14] (КА_з):

(3.8)

де К_Р - усього кредитів;

А_{загальні} - загальні активи.

Позитивної оцінки заслуговує банк, де значення цього коефіцієнта перевищує 0,55. Якщо воно нижче, слід зайнятися проблемою управління активами, а саме змінити їх структуру. Якщо показник перевищує 0,8 це значить, що у банку серйозні проблеми з ліквідністю.

Кредитна активність досліджуваного об’єкту становить 0,8 в 2010 році і 0,7 в 2009. Показник досяг рівня 0,8, банк проводить активну кредитну політику, але при перевищенні цього значення у банку можуть виникнути проблеми з ліквідністю.

Показники ефективності кредитної політики ПАТ "Промінвестбанк" наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Показники ефективності кредитної політики ПАТ "Промінвестбанк"

Показник	Нормативне значення	Розрахункове значення			Відхилення
		2008	2009	2010	2009/ 2008	2010/ 2009
Коефіцієнт співвідношення кредитів і депозитів	£1	1,45	1,88	2,45	0,43	0,57
Коефіцієнт співвідношення кредитів і зобов’язань	0,5-0,9	0,86	0,91	0,99	0,05	0,08
Коефіцієнт співвідношення кредитів і капіталу	-	7,47	6,74	4,36	-0,73	-2,38
Коефіцієнт співвідношення банківських позик наданих та отриманих	£1,4	0,999	0,005	0,343	-0,99	0,34
Питома вага прострочених позик	£ 0,04	0,0258	0,2257	0,2937	0, 20	0,07
Процентна маржа	≥4,5%	4,68%	7,27%	3,34%	2,59%	-3,93%
Частка процентних доходів за кредитами в загальних доходах	_	0,73	0,65	0,86	-0,09	0,22
Загальна кредитна активність	0,65-0,75	0,77	0,80	0,80	0,03	-

Як свідчать дані таблиці 3.2, Промінвестбанк, протягом періоду, який досліджується, проводив агресивну кредитну політику, про що свідчить показник К_{с. к. д.,} який знаходиться за межами норми. В 2010 році КР_кз перевищив оптимальне значення, тобто банк почав проводити кредитну політику агресивніше, про що також свідчить значне збільшення питомої ваги прострочених позичок. Значення коефіцієнта П_н/о показує, що на міжбанківському ринку Промінвестбанк проводить обережну кредитну політику. Ефективність кредитної діяльності (М_п) низька.

Про активну кредитну політику свідчить і показник загальної кредитної активності, хоча якщо він перевищить 0,8, то у банку можуть виникнути проблеми з ліквідністю.

З метою диверсифікації кредитних вкладень та недопущення їх надмірної концентрації, в банку здійснювалося управління ризиками концентрації кредитних вкладень по наступних напрямках:

концентрація кредитних вкладень на одного позичальника;

концентрація кредитних вкладень по споріднених позичальниках;

концентрація кредитних вкладень по інсайдерах;

концентрація кредитних вкладень під гарантію (поруку) однієї особи;

географічна концентрація.

ПАТ "Промінвестбанк" проводить політику лімітування кредитних ризиків шляхом визначення максимальних обсягів надання кредитів на одного позичальника, в межах яких філії банку самостійно можуть приймати рішення щодо здійснення кредитних операцій. Понад встановлені ліміти рішення приймаються за поданням Головного кредитного комітету Правлінням банку, за кредитами фізичним особам інсайдерам у передбачених нормативними вимогами НБУ - за рішенням Правління банку, та в окремих випадках спільно із Спостережною радою банку.

Для підвищення надійності та стабільності банку, захисту кредиторів і вкладників банку філіями Промінвестбанку забезпечується в повному обсязі формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

Для управління кредитним ризиком на рівні окремого кредиту застосовувалися методи [58]:

аналіз кредитоспроможності позичальника;

аналіз та оцінка кредиту;

визначення умов кредитування;

документування кредитних операцій;

контроль за наданим кредитом та станом застави.

Управління кредитним ризиком на рівні окремого кредиту здійснювалося відповідно до положення "Про порядок кредитування в філіях Промінвестбанку", яке поєднує внутрішні правила та вимоги щодо кредитних операцій, визначає процедуру прийняття рішень, правила формування та ведення кредитної справи, вимоги щодо забезпечення та супроводу кредитів. Регулювання кредитних ризиків на етапі прийняття рішення про кредитування здійснювалося:

кредитним працівником на підставі проведеного аналізу фінансового стану клієнта, його кредитної історії, експертизи кредитного проекту, перевірки достовірності інформації щодо заборгованості перед банками та іншими кредиторами, аналізу наявності реальних джерел погашення та можливості своєчасного погашення кредиту, проведення аналізу ліквідності застави та можливості контролю за її наявністю;

юридичною службою банку шляхом перевірки установчих документів позичальника, повноважень відповідних представників позичальника на підписання договорів, наявності державної реєстрації та документів, що підтверджують право власності на заставлене майно, наявності обтяжень на предмет застави, нотаріального посвідчення договорів застави у встановлених законом випадках;

працівниками підрозділу банківської безпеки шляхом перевірки наявності (відсутності) фактів порушень норм цивільного, кримінального та адміністративного законодавства позичальником (підприємством, його керівниками тощо), попередження позичальника про кримінальну відповідальність за надання банку відомостей та документів, що завідомо не відповідають дійсності.

Регулювання кредитних ризиків під час супроводу кредитів здійснюється через:

забезпечення контролю за цільовим використанням кредиту позичальником;

отримання та проведення аналізу звітності позичальника для відстеження його фінансового стану;

проведення перевірок наявності, стану та вартості застави;

здійснення контролю за своєчасністю сплати позичальником доходів, що підлягають погашенню згідно з умовами кредитного договору.

Як додатковий засіб мінімізації кредитних ризиків при кредитуванні фізичних осіб Промінвестбанком застосовується страхування іпотеки від її пошкодження, псування або знищення, страхування автомобілів, що надаються в заставу, за програмою "Повне "Каско" та страхування життя і здоров’я позичальників-фізичних осіб в страхових компаніях з бездоганною репутацію на ринку страхових послуг

Протягом 2010 р. ПАТ "Промінвестбанк" в цілому забезпечував належне дотримання економічних нормативів кредитного ризику [58], про що свідчать дані таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Дотримання банком нормативів кредитного ризику у 2010 р.

Назва нормативу	Н7	Н8	Н9	Н10
	Норматив максимального розміру ризику на одного позичальника	Норматив "великих" кредитних ризиків	Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру	Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам
Граничне значення	≤ 25%	≤ 800%	≤ 5%	≤ 30%
Фактичне значення	20,54%	160, 19%	1,89%

Виходячи із даних таблиці 3.3, ПАТ "Промінвестбанк" повністю дотримується встановлених граничних значень за всіма нормативами кредитного ризику.

Активним операціям з цінними паперами притаманний кредитний ризик, зокрема ризик неплатоспроможності зобов‘язаних за векселями осіб та емітентів інших цінних паперів. Мінімізація кредитного ризику здійснюється в системі Промінвестбанку шляхом досконалого вивчення фінансового стану емітентів (позичальників), супроводу інвестиційних проектів, концентрації грошових потоків в Промінвестбанку та забезпечення погашення боргу.

Отже, аналіз кредитних операцій, показав, що більшість основних нормативів (показників) діяльності банку виконуються в повному обсязі.

Слід зазначити, що за обсягом кредитного портфелю Промінвестбанк займає одне з провідних місць серед діючих банків України, а за об’ємами кредитування юридичних осіб - 6 місце серед українських банків.

Варто зазначити, що основними методами, що використовуються в процесі управління кредитним ризиком Промінвестбанку, є наступні:

- оцінка кредитного рейтингу контрагентів Банку за внутрішньою рейтинговою системою;

- оцінка структури кредитної операції, включаючи забезпечення;

- розрахунок та встановлення лімітів кредитування позичальників;

- розрахунок та встановлення лімітів кредитування на групи пов’язаних позичальників;

- регулярний моніторинг фінансового стану позичальників;

- акредитація незалежних оцінювачів заставленого майна позичальників;

- регулярний моніторинг наявності та стану предметів забезпечення;

- проведення акредитації, розрахунку та встановлення лімітів відповідальності на операції зі страховиками - контрагентами баку, які здійснюють страхування заставленого майна позичальників;

- оцінка ризиків кредитного портфеля.

В цілому, протягом 2010 р. ПАТ "Промінвестбанк" забезпечував належне дотримання економічних нормативів кредитного ризику.

3.2 Прогнозування розміру кредитного портфеля Промінвестбанку

Під прогнозом розуміють науково обґрунтоване судження про можливий стан об’єкта у майбутньому. Прогноз - це пошук реалістичного й економічно виправданого рішення, це зусилля, які докладаються з метою розрахувати майбутнє [52]. Виходячи з того, що, прогнозування поєднує в собі два елементи - передбачення і пропонування, виділяють пошуковий і нормативний прогнози [33].

Пошуковий прогноз носить здебільшого теоретико-пізнавальний (науково-дослідний) характер, не враховує цілеспрямованих дій з боку суб’єктів управління. Його завдання - з’ясувати, як буде розвиватися досліджуваний об’єкт при збереженні існуючих тенденцій.

Нормативний прогноз носить управлінський характер, пов’язаний з можливістю прийняття на основі отриманих знань управлінського рішення. Він розробляється на основі наперед визначених цілей (нормативів).

Загалом прогнозування - це отримання інформації про майбутнє; це передбачення, яке базується на спеціальному науковому дослідженні; це передбачення, яке поділяється на наукове і ненаукове (псевдопередбачення).

Наукове передбачення базується на знаннях закономірностей розвитку природи, суспільства та мислення.

За часовим горизонтом економічні прогнози класифікують на оперативні, короткострокові, середньострокові і довгострокові. У соціально-економічних прогнозах встановлений такий часовий масштаб: оперативні прогнози - до одного місяця, короткострокові - до одного року, середньострокові - на кілька років і довгострокові - на період понад п’яти і приблизно до 15 - 20 років.

Прогнозування - це наукове, обґрунтоване системою встановлених причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей виявлення стану та вірогідних шляхів розвитку явищ і процесів [33]. Прогнозування передбачає оцінку показників, які характеризують ці явища в майбутньому.

Економічне прогнозування - це процес розробки економічних прогнозів [33]. Він ґрунтується на вивченні закономірностей розвитку різних економічних явищ і процесів, виявляє найбільш ймовірні та альтернативні шляхи їх розвитку і дає базу для вибору та обґрунтування економічної політики на перспективу.

Об’єктом прогнозування є економічні, соціальні, науково-технічні та інші явища й процеси в економіці країни, її галузях і комплексах. Предметом економічного прогнозування є якісні та кількісні зміни, які відбуваються в економіці під впливом сукупних або окремих факторів у межах періоду, що прогнозується.

Прогнозування поширюється на такі процеси управління, які в момент розробки прогнозу або можливі в досить малому діапазоні, або зовсім неможливі, або можливі, але вимагають урахування дій таких факторів, вплив яких не може бути повністю або однозначно визначено.

Прогнози економічних явищ і процесів розробляють у вигляді якісних характеристик розвитку (загальної характеристики тенденцій і очікуваного характеру змін, а в найпростішому випадку - твердження про можливість або неможливість настання яких-небудь подій) і кількісних оцінок прогнозованих показників, а також їх величин. Правильність вихідних теоретичних передумов і методологічних основ прогнозу вирішальним чином впливає на його результати та можливість його практичного використання.

Прогнозування передбачає застосування різних методів, основними з яких є [33]:

- асоціацій і аналогій;

- побудова економетричних моделей, що описують динаміку показників в залежності від факторів, що визначають і впливають на економічні процеси;

- кореляційно-регресивний аналіз;

- метод безпосередньої експертної оцінки.

При цьому використовується системний підхід, який залучає наступні елементи діалектичної логіки:

- об’єктивність і повноту розгляду напрямків розвитку і показників;

- аналіз економічних процесів у динаміці та розвитку;

- вивчення явищ у взаємозв’язку і взаємозалежності;

- історичний підхід.

У прогнозуванні фінансового стану підприємства ефективним є використання економіко-математичних методів, серед яких найпоширенішим є метод побудови лінії тренду, тобто на основі конкретних показників за декількох років будується залежність і вираховується прогнозне значення на наступний період (або декілька наступних періодів).

Лінії тренда можуть бути побудовані на всіх двомірних діаграмах без нагромадження (гістограмі, лінійчатій діаграмі, графіці, біржовій діаграмі, крапковій діаграмі, а також пузиркових діаграмах).

Тренд - спрямованість зміни економічних показників, що визначається шляхом оброблення звітних, статистичних даних і встановлення на цій основі тенденції економічного зростання або спадання [52].

Лінії тренда звичайно використовуються в завданнях прогнозування. Такі завдання вирішують за допомогою методів регресійного аналізу. За допомогою регресійного аналізу можна продовжити лінію тренда вперед або назад, екстраполювати її за межі, у яких дані вже відомі, і показати тенденцію їхньої зміни.

Можна також побудувати лінію згладжуючого середнього, яка згладжує випадкові флуктуації, ясніше демонструє модель і простежує тенденцію зміни даних. Лініями тренда можна доповнити ряди даних, представлені на ненормованих плоских діаграмах з областями, лінійчатих діаграмах, гістограмах, графіках, біржових, крапкових і пузиркових діаграмах.

Однак, немає однозначного варіанта побудови трендових ліній; вони можуть бути проведені по-різному на тому самому графіці. Це відбувається тому, що лінія тренда звичайно припускає з’єднання декількох відносних максимумів або відносних мінімумів.

Якщо потрібно з’єднати більше 2-х крапок, точна лінія буде можлива тільки в тім рідкому випадку, коли їхній взаємозв’язок - строго лінійна. У реальності ж нанесена лінія тренда буде проходити тільки через деякі відносні максимуми/мінімуми, при цьому минаючи інші. Вибір же крапок максимумів і мінімумів, через які буде проведена лінія тренда, залежить від того, хто аналізує графік.

Для визначення можливих змін в банку використовуються прогнозні моделі. Прогнозна модель - модель об’єкта прогнозування, дослідження якої дає змогу отримати інформацію про можливий стан об’єкта в майбутньому та (або) шляхи і строки його досягнення [33].

Побудувати прогнозну модель можна за допомогою табличного редактору Microsoft Excel для Windows [1].

На основі фактичних даних за попередні періоди будується діаграма (графік), на яку додається лінія тренду. Існує шість різних видів ліній тренда, які можуть бути додані на діаграму Microsoft Excel: лінійна апроксимація, логарифмічна апроксимація, поліноміальна апроксимація, ступенева апроксимація, експонентна апроксимація.

Для того, щоб припустити, як буде змінюватися величина кредитного портфеля ПАТ "Промінвестбанк" в 2011-2012 роках, за даними фінансової звітності банку за останні 8 років побудовано лінію тренда (див. рисунок 3.3) на основі даних таблиці 3.4.

За даними таблиці 3.4 видно, що кредитний портфель Промінвестбанку за останні 7 років (з 2003 по 2010 рр.) неухильно зростає. Найбільші темпи зростання спостерігалися в 2005 році (приріст кредитного портфелю банку склав 48%) відносно попереднього року та в 2008 році (приріст кредитного портфелю банку склав 46%). Слід зазначити, що найменші темпи зростання кредитного портфелю банку зафіксовані в 2010 році, що було зумовлено кризою ліквідності ПАТ "Промінвестбанк" та наслідками фінансово-економічної кризи в цілому.

Таблиця 3.4 - Кредитний портфель "Промінвестбанк"

Період	Кредитний портфель, млрд. грн.	Відхилення до попереднього періоду, млрд. грн.	Темп зростання до попереднього періоду
2003 рік	4,02	-	-
2004 рік	5,34	1,32	1,33
2005 рік	7,89	2,55	1,48
2006 рік	11,3	3,41	1,43
2007 рік	14,49	3, 19	1,28
2008 рік	21,18	6,69	1,46
2009 рік	24,4	3,22	1,15
2010 рік	24,46	0,06	1,0025

Лінія тренда найбільшою мірою наближається до наведеної на діаграмі залежності, якщо значення R-квадрат (число від 0 до 1, яке відображає близькість значень лінії тренда до фактичних даних; воно також називається квадратом змішаної кореляції) дорівнює або близько до 1.

Обрана лінія тренда - поліноміальна апроксимація другого ступеня. Поліноміальна апроксимація використовується для опису величин, що поперемінно зростають і спадають. Вона корисна для аналізу великого набору даних про нестабільну величину. Ступінь полінома визначається кількістю екстремумів (максимумів і мінімумів) кривої. Поліном другого ступеня може описати тільки один максимум або мінімум. Поліном третього ступеня має один або два екстремуми. Поліном четвертого ступеня може мати не більше трьох екстремумів [33].

За фактичними даними таблиці 3.4 побудуємо діаграму, на якій проведемо лінію тренда, що надасть змогу спрогнозувати зміну кредитного портфеля на найближчі 2 роки.

Рисунок 3.3 - Прогноз розміру кредитного портфеля Промінвестбанку

З рисунку 3.3 видно, що коефіцієнт апроксимації (R²) майже дорівнює одиниці (0,9673), а це означає, що лінія тренда практично співпадає з фактичними даними за 8 років, що збільшує ймовірність того, що прогнозні дані виявляться вірними.

Розрахувати, який розмір кредитного портфеля буде в будь-який період в майбутньому можна за формулою (прогнозною моделлю):

у = 0,077×х² + 2,6573×х + 0,2132 (3.9)

де у - розмір кредитного портфеля Промінвестбанку;

х - порядковий номер періоду.

За даними формули (3.9) розрахуємо величину кредитного портфеля Промінвестбанку на 01.01.2011 р. та на 01.01.2012 р. На початок 2011 року цей показник дорівнюватиме 30,37 млрд. грн., на початок 2012 року - 34,49 мрлд. грн.

Отже, вищенаведена модель надає змогу визначити розмір кредитного портфеля на будь-який період часу, а тому дозволяє планувати діяльність банку на майбутнє.

3.3 Розробка рейтингової системи банків України та заходів покращення діяльності ПАТ "Промінвестбанк"

У процесі розвитку банківської системи виникає необхідність у постійному підвищенні ефективності її функціонування. На сьогоднішній день важливу роль для ефективного функціонування банку відіграє якість та диверсифікованість кредитного портфелю.

Як відомо, диверсифікація кредитних вкладень є основним способом зниження ризиків втрати прибутку для фінансово-кредитної установи.

На сучасному етапі економісти активно впроваджують різні статистичні методи для проведення досліджень у тій чи іншій області економіки. Застосування цих методів може підвищити ефективність проведення операцій, у тому числі банківських.

Використання таксономічних методів, а саме розрахунок таксономічного показника рівня розвитку дає розгорнуте уявлення щодо ситуації на ринку банківських послуг. З його допомогою можна оцінити рівень диверсифікації кредитного портфеля для кожного банку, а значить визначити рівень ефективності його функціонування та надійності для клієнтів та інвесторів.

Отриманий рейтинг може використовуватися як менеджерами банківських установ, що вже функціонують на ринку, так і тими, що мають на меті вийти на ринок, ілюструє конкурентне положення кожного банку, допомагає визначити слабкі сторони діяльності цих установ.

Також результати цього дослідження можуть використовуватися споживачами ринку банківських послуг (реальні та потенційні клієнти) та фахівцями НБУ, для того щоб застосовувати певні інструменти грошово-кредитної політики і своєчасно та ефективно впливати на діяльність комерційних банків.

Головною задачею даного дослідження є створення рейтингу банків України виходячи зі структури та диверсифікованості кредитного портфелю.

Створення рейтингу банків буде виконано за допомогою визначення таксономічного показника рівня розвитку.

На сьогоднішній день все більше уваги приділяється саме таксономічним методам. Їх назва походить від двох грецьких слів: таксис (що означає розташування, порядок) і номос (закон, правило, принцип). Таким чином, таксономія - це наука про правила класифікації [52].

Основним поняттям, що використовується у таксономічних методах, є таксономічна відстань (відстань між крапками багатомірного простору), обчислювальна найчастіше за правилами аналітичної геометрії. Розмірність простору визначається числом ознак, що характеризують одиниці досліджуваної сукупності. У двоїстій задачі, у якій ознаки виступають у ролі об'єктів дослідження, розмірність простору визначається числом структурних одиниць. Таким чином, таксономічна відстань обчислюється між точками-одиницями, або крапками-ознаками, розташованими в багатомірному просторі.

Обчислені відстані дозволяють визначити положення кожної крапки щодо інших крапок і, отже, визначити місце цієї крапки у всій сукупності, що уможливлює їхню класифікацію. В залежності від цілей дослідження таксономічні методи можна поділити на три групи: методи упорядочення, методи розбивки, методи вибору репрезентантів груп.

Перша група включає методи, що упорядковують одиниці досліджуваної сукупності, причому тут можна виділити два напрямки. В одному випадку досягається лінійне упорядкування, в іншому - нелінійне.

Лінійне упорядкування (наприклад, методом Чекановського) полягає в проектуванні крапок багатомірного простору на пряму. Вроцлавські математики розробили так званий метод дендритів (вроцлавська таксономія), при якому крапки багатомірного простору проектуються на площину, чим досягається нелінійне упорядкування досліджуваних елементів.

Друга група методів має справу з задачами розбивки безлічі на групи однорідних елементів. Серед них можна виділити метод Чекановського, пристосований для проведення територіальних економічних досліджень завдяки тому, що в ньому враховується інформація про зв'язки між всіма об'єктами (розташовані далеко чи близько друг від друга). Іншим широко використовуваним методом є метод куль. Він менш трудомісткий, ніж інші методи, що складає його безсумнівну перевагу.

Третя група таксономічних методів застосовується з метою вибору репрезентантів груп. Вона має велике значення, особливо при перебуванні так званих діагностичних ознак, тобто ознак, що самі передають істотні особливості численного набору вихідних ознак. Саме остання група найбільше часто використовується при проведенні економічного аналізу ринку [22].

При формуванні набору показників необхідно виконати умови репрезентативності, некорельованості та відсутності ефекту мультиколінеарності.

Для створення рейтингу банків виходячи зі структури та диверсифікованості кредитного портфелю використано дані щодо структури кредитного портфелю 159 банків України на 1 січня 2010 року за даними АУБ (додаток В).

Знаходження зведеного динамічного показника рівня розвитку економічного явища (таксономічного показника рівня розвитку) припускає побудову індивідуальної матриці спостережень X, елементами якої x_іs, є значення ознаки s у момент часу і (s = 1, 2,., n, і = 1, 2,., t, n - число ознак, що описують явище) і визначення координат x_0s еталона розвитку P₀, число яких дорівнює числу ознак.

Координатами еталона є нормативні, або обумовлені експертно значення ознак. Координати еталона Z₀ (x₀₁, x₀₂,., x_0n) можна розрахувати також на основі матриці спостережень. Ознаки, що впливають позитивно - це стимулятори, ознаки, що впливають негативно - дестимулятори.

Координати еталона розвитку визначаються в наступним способом:_0s = max x_іs, якщо ознака є стимулятором;_0s = mіn x_іs, якщо ознака є дестимулятором.

Таким чином, при рішенні задач моніторингу економічного явища як еталон доцільно прийняти фіксовані на деякий період значення ознак, з огляду на як нормативні, так і розрахункові показники, розглядаючи їх не тільки як мету, але і як умови розвитку.

Для виключення впливу розмірності показників проводиться стандартизація матриці спостережень і еталона розвитку [22]:

= (3.10)

де Si - стандартне відхилення;_{ij -}значення ознаки і для моменту часу j;_сер - середнє значення для кожного показника.

Стандартизуємо дані за допомогою табличного редактора Microsoft Excel для Windows. Стандартизована матриця наведена в додатку Г.

Обираємо об’єкт-еталон за кожним показником. В якості об’єкта-еталона обираємо максимальне стандартизоване значення кожного показника. Значення показників об’єкта-еталона наведено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Значення об’єкта-еталона

	Міжбанківські кредити	Кредити юридичним особам	Кредити фізичним особам	Цінні папери
Об’єкт-еталон	10,61	6,35	6,46	10,32

Наступним етапом у визначенні таксономічного показника рівня розвитку буде розрахунок відстані між показниками банків та показниками об’єкта-еталона [22]. Розрахунок проводимо за формулою 3.11:

_i0 = , (i = 1,…,m), (3.11)

де m - кількість банків.

Результати даного розрахунку наведені у додатку Д.

Далі знайдемо середнє арифметичне відстаней за формулою:

С_0сер = , (3.12)

С_0сер= 17,43.

Наступним етапом у знаходженні таксономічного показника розвитку є визначення стандартної похибки відстаней від еталонної точки [22]. Похибка визначається за формулою:

₀ = , (3.13) S₀ = 1,16.

Відстань до еталонної точки, враховуючи похибку, дорівнює:

С₀ = , (3.14) C₀ = 19,74.

Показник рівня розвитку характеризується тим, що є величиною позитивної і лише з імовірністю, близької до нуля, може виявитися більше одиниці.

Тому на практиці таксономічний показник рівня розвитку найзручніше визначати як різниця між одиницею та величиною відхилення від об’єкта-еталона, розділеного на середню відстань до об’єкта-еталона.

Він інтерпретується в такий спосіб: дане економічне явище знаходиться на тим більш високому рівні розвитку (найбільш наближене до еталона), чим ближче значення показника рівня розвитку до одиниці.

Побудований показник відбиває досліджуване явище, характеризуючи всі сукупні зміни, що відбулися в значеннях розглянутих ознак. Його недоліком є те, що в ньому не враховуються зміни, що відбуваються з окремими ознаками, вплив цих змін на загальну величину показника. Не відомі ані напрямки змін окремих складових, ані масштаби цих змін.

Розрахункове значення показника таксономічного рівня розвитку та рейтингові місця банків наведені в додатку Е.

Щодо використання даної моделі можна зробити наступні висновки:

аналізуючи додаток Е видно, що рейтингові місця за критерієм "обсяг кредитного портфелю" та за критерієм "диверсифікованість кредитних вкладень" значно відрізняються;

Приватбанк, Ощадбанк, Райффайзен банк Аваль входять до трійки лідерів рейтингу за критерієм диверсифікованості кредитного портфелю;

Промінвестбанк за розміром кредитного портфелю займає 8 місце серед банків, а за диверсифікованістю кредитних вкладень - 4, що свідчить про мінімальний ризик розміщення залучених коштів;

% банків, що потрапили до 30 найкращих за критерієм "диверсифікованість кредитних вкладень", входять до 30 найбільших за критерієм "обсяг кредитного портфелю".

Таким чином, при застосуванні повного та комплексного аналізу слід використовувати відразу декілька класифікацій, оскільки проаналізувавши обсяг кредитного портфелю можна зробити висновки лише щодо масштабів діяльності банку, а проаналізувавши диверсифікованість кредитних вкладень - щодо ризикованості розміщення залучених коштів.

Отже, за критерієм диверсифікованості кредитних вкладень ПАТ "Промінвестбанк" займає одне з провідних місць, але діяльність банку не є задовільною за деякими напрямками. В основному це стосується показників ефективності управління: так станом на 31.12.2010 р. загальний рівень рентабельності склав - 9,04% (на 22,16% менше, ніж у 2009 р.), рентабельність активів склала - 9,5%, рентабельність (на 9,87 % менше, ніж у 2009 р.), рентабельність дохідних активів у 2010 р. впала на 11,21 % і склала - 10,76%, а це означає, що ПАТ "Промінвестбанк" протягом 2010 р. отримував збитки від своєї діяльності. Але дана ситуація неоднозначна, тому що необхідно визначити причини збиткової діяльності ПАТ "Промінвестбанк".

Також, слід зазначити, що показники ліквідності банку виконуються в повному обсязі, але вони є надмірними, що негативно впливає на дохідність банку. Про це свідчить такий показник як окупність витрат доходами. В 2009 р. витрати банку покривалися доходами лише на 59,22%.

Виходячи з цього, основними напрямками покращення діяльності банку повинні стати підвищення його прибутковості за рахунок заходів, спрямованих на:

Загальне підвищення групи активів, що приносять процентний дохід, в тому числі збільшення питомої ваги доходних активів в сукупних активах, правильне проведення зваженої маркетингової і процентної політики та підвищення власного капіталу. Іншими словами банк повинен нарощувати так звані "робочі" активи, які приносять найбільші доходи банку і скорочувати до можливого мінімуму активи, що не приносять доходів. До дохідних активів відносять кредитний та інвестиційний портфель банку, депозити та кредити в інших банках. Всі інші активи є недоходними. Вкладення коштів у недоходні активи погіршує структуру активів та їх дохідність. Однак, саме "непрацюючі" активи забезпечують ліквідність банку. Таким чином, банківська ліквідність досягається при максимізації залишків в касах та на кореспондентських рахунках по відношенню до інших активів. Але саме в цьому випадку прибуток банку буде мінімальний. Максимізація прибутку вимагає не збереження коштів, а їх використання для видачі позик і здійснення інвестицій. Оскільки для цього треба звести касову готівку і залишки на кореспондентських рахунках до мінімуму, то максимізація прибутку ставить під загрозу безперервність виконання банком своїх зобов’язань перед клієнтами. Таким чином, занадто висока ліквідність негативно впливає на дохідність банку, а занадто низька - свідчить про погіршення надійності банку. Отже, сутність банківського управління полягає в гнучкому співвідношенні протилежних вимог ліквідності і прибутковості.

. Нарощення власних коштів банку сприятиме зростанню ресурсної бази банку і його інвестиційного потенціалу, а також буде однією з передумов залучення іноземних інвестицій, забезпечення незалежності банку.

. Раціональне й ефективне розміщення коштів банку для забезпечення його фінансової стійкості. Виконання цієї умови дозволить позбавитися суперечностей між ліквідністю, надійністю та прибутковістю комерційного банку.

. Одним з резервів збільшення прибутку і раціонального його використання є фінансове планування. Багато витрат несуть банки внаслідок неузгоджених дій різних управлінь між собою. Фінансовий план дозволяє спрогнозувати доходи, витрати і прибуток банку на рік. І хоча в умовах, які склалися в нашій країні, через нестабільність, інфляцію реальні дані можуть суттєво відрізнятися від запланованих але пропорції залишаються практично незмінними. Банківська установа повинна реально бачити перспективи свого розвитку і цілі на поточний рік.

. Забезпечення зростання непроцентних доходів. Це означає збільшення комісійних, торгівельних, інших банківських операційних доходів, інших доходів. Перш за все, збільшення доходів від розрахунково-касового обслуговування, шляхом надання більш якісного обслуговування, збільшення обсягу та спектру послуг, що надаються суб’єктам господарювання, впровадження нових банківських продуктів, розвиток "зарплатних проектів", збільшення обслуговування клієнтів по системі "Клієнт-Банк". Треба приділяти більш уваги доходам, які банки можуть отримувати від надання послуг "небанківського" характеру - консультаційних, аудиторських.

. Збільшення доходів за рахунок надання факторингових послуг в більшості філіях та безбалансових відділеннях ПАТ "Промінвестбанк".

. Повна і всеохоплююча автоматизація і комп’ютеризація аналізу фінансового стану комерційного банку, створення і вдосконалення існуючого програмного забезпечення для оцінки результатів роботи банку, створення систем управління інформацією та моделюванню бізнес-процесів.

. Зменшення витрат на створення банківської послуги надасть змогу знизити її ціну. Зниження цін на пропоновані послуги - вагомий аргумент у конкурентній боротьбі, важливий елемент створення позитивного іміджу банківської установи, що великою мірою забезпечує їй прихильність клієнтів. Здешевлення послуг може забезпечити банку вищий, ніж у конкурентів прибуток за рахунок більшого обсягу їх пропозицій. Тому особливого значення слід надавати скороченню витрат при наданні послуг без погіршення їх якості.

. Вмілий підбір методів мінімізації кредитних ризиків.

. Ліквідація збиткових відділень банку.

. Впровадження управлінських інформаційних систем (УІС). УІС дозволяє перетворювати існуючі дані на інформацію, що необхідна керівництву банку для ефективного управління, правильного розподілу капіталу банку, планування й прогнозування результатів.

Комплексне впровадження всіх цих заходів допомогло б збільшити прибутковість банку, покращити результати його діяльності та досягти мінімізації ризиків.

4. Охорона праці і навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Відповідно до ст.13 закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

) створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

2) розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

) забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

) впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

) забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

6) забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин та ін. [67].

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [67] велика увага приділяється питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища.

Держстандарт 12.0.003-74 підрозділяє небезпечні й шкідливі виробничі фактори по природі дії на наступні групи: фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні [68]. При роботі в приміщенні офісу можуть виникати такі фізичні небезпечні й шкідливі фактори, як підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищений рівень шуму, іонізуючих та електромагнітних випромінювань, статичної електрики, ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювань, відхилення від норми різних характеристик освітленості. До психофізіологічних небезпечних і шкідливих факторів можна віднести гіподинамічні перевантаження, розумову перенапругу, перенапругу аналізаторів, емоційні перевантаження.

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1 [68].

Таблиця 4.1 - Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи	Рівень вибро-швидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випро-мінюваньЕ, Вт/м²
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м²
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см³ n⁺ =1500 - 3000 n^-= 3000 - 5000
Напруга в електромережі	Штучне освітлення	Поразка електрик-ним струмом	Uпр ≤ 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	-

Заходами боротьби з даними небезпечними й шкідливими виробничими факторами служать: раціоналізація освітлення, опалення, вентиляції приміщення, застосування різних захисних засобів, раціоналізація режимів праці й відпочинку.

4.2 Промислова санітарія

4.2.1 Метеорологічні умови

Метеорологічні умови в приміщеннях відповідають [69] з урахуванням категорії ваги робіт з енерговитрат.

Метеорологічні умови у виробництві визначаються наступними параметрами: температурою (С°), рухливістю повітря (м/сек), відносною вологістю повітря (%).

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи. Робота з комп'ютером належить до категорії Легка I а (витрата енергії при виконанні роботи до 120 ккал/годину) і не вимагає фізичних зусиль.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 5 × 4 = 20 м²; - об’єм: V = 5 × 4 × 3,5 = 70 м³.

Згідно з [69], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м².

Метеорологічні умови обираються відповідно до вимог [70]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні значення параметрів метеорологічних умов на робочому місці

Категорія робіт з енерговитрат	Період року	Температура, С°	Відносна вологість, %	Рухливість повітря, м/с
Легка 1а	Холодний	22¸24	40¸60	до 0,1
Легка 1а	Теплий	23¸25	40¸60	до 0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м³, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [71]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води - міський водопровід, діюча каналізація - господарсько-побутова [72].

4.2.2 Виробниче освітлення

Виробниче освітлення нормується відповідно до СНіП ІІ-4-79 [73].

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв.

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

, (4.1)

де е_н^IV - коефіцієнт природної освітленості для IV пояса світлового клімату;

e_н^III - коефіцієнт природної освітленості для III пояса світлового клімату (2,0);- коефіцієнт світлового клімату (0,9);

с - коефіцієнт сонячної клімату (1 ÷ 0,75).

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, яке має розміри: L=5 м, В= 4 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

, (4.2)

де _ок - світлова характеристика вікна _ок = 13,5;

к_з - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, к_з = 1,4;_п - площа підлоги приміщення; S_п = L · В = 5 · 4 = 20 м²;

к_зд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, к_зд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r₁ =3,0.

, (4.3)

де τ_{1 -}коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло τ₁= 0,8;

τ_{2 -}коефіцієнт, що враховує вид палітурки; τ₂= 0,8;

τ₃ - коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; τ₃ = 1;

τ_{4 -}коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; τ₄= 0,65.

0,8·0,8·1·0,65 =0,416.

Отже, сумарна площа світлових отворів S₀ = 5,45 м².

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Е_min складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3 [73].

Таблиця 4.3 - Характеристика освітлення

Площа підлоги, м²	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне		штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО, е_н, %	Мінімальна освітленість, Е_min, лк
20	IIIв	бічне	1,8	300

4.2.3 Шум

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У приміщенні причиною шуму є апарати, прилади й устаткування (принтери, комп'ютери, факси та ін.). У відповідності з [74] на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Для зниження шуму в приміщенні устаткування, апарати й прилади накриваються шумопоглинальними кришками. Стіни й стелі приміщення облицьовані звуковбирними плитами (теплоізолююче з мінеральної вати на синтетичному з'єднанні за ДСТУ 9573-72)

Відповідно до [75] рівень вібрації для категорії 3, тип "в", в умовах "комфорту" не повинен перевищувати 75 дБ.

4.2.4 Електромагнітне випромінювання

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- електростатичного поля;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

При роботі на комп'ютері на людину найбільше негативно із усього комплексу встаткування впливає дисплей, тому що він є джерелом декількох видів випромінювання, а саме: g (гама), рентгенівського, радіочастотного, мікрохвильового, видимого, ультрафіолетового й інфрачервоного. Рівні цих випромінювань досить низькі й не перевищують діючих норм. Згідно з [76], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [77], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [77]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран. Потрібно враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, які вважаються несприятливими для людини. Тому, відповідно до санітарно-гігієнічних норм, у приміщенні передбачена установка іонізації повітря, що сприяє утворенню негативних іонів.

4.3 Організація безпечних умов праці

4.3.1 Ергономічні вимоги до робочого місця

Робоче місце оператора - це частина простору системи "людина-машина", воно оснащується засобами відображення інформації, органами керування, допоміжним устаткуванням та ін.

Забезпечення робочого місця оператора за дисплеєм передбачає:

) організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик;

2) виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці;

) вимоги до світло - та кольоровотехнічних характеристик дисплеїв, до буквено-цифрової інформації дисплеїв, клавіатурі; необхідні санітарно-гігієнічні умови праці.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

- відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30^!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20^!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60^°[78,79]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.3.2 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткування електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Оскільки приміщення, у якому перебувають ЕОМ, є приміщенням з підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом, то особливе значення мають питання електробезпечності. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення належить до приміщень з підвищеної небезпеки [80].

Передбачено наступні міри електробезпеки: конструктивні, схемно-конструктивні, експлуатаційні.

Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин. Для усунення можливості дотику оператора до струмоведучих частин, всі вимикачі встановлені в закритих корпусах. Застосовується блоковий монтаж. Ступінь захисту встаткування відповідає IP44 згідно ПУЕ-87 і Держстандарту 14254-80.

Схемно-конструктивні міри електробезпечності забезпечують безпеку дотику людини до металевих струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції й виникнення електричного потенціалу на них. Використається мережа із заземленою нейтралью напругою 220 В и частотою 50 Гц.

Первинним джерелом постачання ПЕОМ є однофазна мережа змінного струму напругою 220 В с заземленням частотою 50 Гц. Електропостачання здійснюється від трансформатора з регульованою напругою під навантаженням. Навантаження мережі подається в розподільну шафу.

Експлуатаційні міри електробезпечності при роботі із пристроями під високою напругою включають наступні міри:

не допускається підключення й не відключення рознімань кабелів при включеній напрузі мережі;

технічне обслуговування й ремонтні роботи допускається робити тільки при виключеному харчуванні мережі;

до роботи допускаються особи, навчені та ті, котрі мають групи допуску до роботи на ПЕОМ відповідно до ПУЕ-87.

4.4 Пожежна безпека

Пожежна безпека (відповідно до Держстандарту 12.1.004-91) забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту й організаційно-технічними заходами [81].

Приміщення по пожежній небезпеці належить до категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [82]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [83]. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР 44 [84].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка та ін.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [84].

Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками. Перелік первинних засобів пожежогасіння наведений у таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Перелік обов'язкових первинних засобів пожежогасіння

Приміщення	Площа, м²Первинні засоби пожежогасіння (тип, найменування) Кількість, шт.
Офісне приміщення	12	Вогнегасник хімічний повітряно-пінний (ОХВП-10)	1

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів.

4.5 Охорона навколишнього середовища

Кожний громадянин України має право на належні, безпечні і здорові умови життя, закріплені Конституцією України. 25 червня 1991 року був прийнятий Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" [86].

Охорона навколишнього середовища - це комплекс заходів, які охоплюють охорону, раціональне використання і відновлення об'єктів живої та неживої природи. В існуючому законодавстві багато уваги приділяється питанням охорони навколишнього середовища. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" [86] регулює відносини в області охорони, використання та відтворення природних ресурсів, попереджує та ліквідує негативний вплив господарської діяльності на навколишнє середовище.

На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕОМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища.

Висновки

Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між кредитором і позичальником.

Морфологічний аналіз поняття "кредит" показав, що найбільш точним серед наведених визначень кредиту є визначення Закону України "Про банки і банківську діяльність", яке всесторонньо охоплює всі елементи й особливості даного поняття.

Слід зазначити, що кредитний портфель - це сукупність усіх позик, наданих банком з метою одержання прибутку. Основна робота з організації кредитного процесу в банку включає наступні етапи: формування портфеля кредитних заявок, проведення переговорів із потенційним клієнтом, аналіз фінансового стану позичальника, прийняття рішення про доцільність надання кредиту, оформлення кредитної справи, робота з клієнтом після отримання ним позики, повернення кредиту з процентами і закриття кредитні справи.

Необхідно відмітити, що в процесі формування кредитного портфелю, банк постійно управляє кредитним ризиком. Від ефективності внутрішньобанківського регулювання кредитних ризиків залежать якість управління кредитною діяльністю, рівень корпоративного менеджменту банку, можливість встановлення партнерських стосунків з клієнтами, задоволення їхніх потреб і зростання бізнесу при дотриманні власних стратегічних орієнтирів.

В цілому, протягом 2010 р. Промінвестбанк забезпечував належне дотримання економічних нормативів кредитного ризику.

Слід зазначити, що загальний аналіз діяльності ПАТ "Промінвестбанк" за 2008-2010 рр., в тому числі кредитних операцій, показав, що більшість основних нормативів (показників) діяльності банку виконуються в повному обсязі.

Облікова політика ПАТ "Промінвестбанк" базується на основних принципах бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік видачі та погашення кредиту, нарахування процентів за кредитами, наданими ПАТ "Промінвестбанк, регламентується Правилами бухгалтерського обліку, затвердженими постановою Правління Національного банку України.

Для визначення можливих змін в банку була використана прогнозна модель. Прогнозна модель - модель об’єкта прогнозування, дослідження якої дає змогу отримати інформацію про можливий стан об’єкта в майбутньому та (або) шляхи і строки його досягнення. За допомогою даної моделі можна визначати розмір кредитного портфеля на будь-який період часу, а тому в банку є можливість планувати свою діяльність на майбутнє, значення різних нормативів та коефіцієнтів, що залежать від кредитного портфелю банку.

Слід зазначити, що розроблена рейтингова система банків дає розгорнуте уявлення щодо ситуації на ринку банківських послуг. За її допомогою можна оцінити рівень диверсифікації кредитного портфеля для кожного банку, а значить визначити рівень ефективності його функціонування та надійності для клієнтів та інвесторів.

Список джерел інформації

1. Алгоритм прогнозирования объема продаж в MS Excel [Електрон. ресурс]. - режим доступу: www.management.com.ua/finance/fin059.html.

2. Алєшко Г.В. Сутність і роль кредиту в ринковій економіці / Г.В. Алєшко // Аудитор України. - 2006. - №17. - С. 20-28.

3. Базилевич В.Д. Ринкова економіка: основні поняття і категорії: навч. посібник. / В.Д. Базилевич, К.С. Базидевич. - [2-е вид., стер.]. - К.: Знання, 2008. - 263 с.

4. Белоглазова Г.Н. Банковское дело: учеб. пособие / Г.Н. Белоглазова, Л.П. Кроливецкая. - СПб.: Питер, 2008. - 239 с.

. Браун С. Дж. Количественные методы финансового анализа: пер. с англ. / С. Дж. Браун, М.П. Крицмен. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 336 с.

. Бунге Н. Теория кредита / Н. Бунге. - К.: 1852. - 411 с.

7. Бухгалтерський облік: навч. посіб. / Т.М. Сєрікова, В.Д. Понікаров, Д.В. Назаренко; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. - 3-є вид., випр. і допов. - Х.: ВД "Інжек", 2008. - 296 с.

. Васюренко О.В. Банківські операції: навч. посіб. / О.В. Васюренко. - [5-те вид., перероб. і доп.]. - К.: Знання, 2006. - 311 с.

9. Васюренко О.В. Банківські операції: навч. посіб. / О. В.

. Васюренко. - [6-те вид., перероб. і доп.]. - К.: Знання, 2008. - 318 с.

. Виноградов А.В. Об анализе деятельности банковского сектора / А.В. Виноградов // Деньги и кредит. - 2008. - №12. - С.42-45.

12. Вітлінський В.В. Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку / В.В. Вітлінський // Фінанси України. - 2004. - № 12. - С.91-102.

. Вреден Э. Финансовый кредит: исследование оснований, существа нормальной области действия, границ, видов и форм общественной займовой системы / Э. Вреден. - [Ч.1]. - Спб.: 1871. - 369 с.

14. Герасимович А.М. Аналіз банківської діяльності / А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; за ред.А.М. Герасимовича. - [2-е вид., без змін]. - К.: КНЕУ, 2006. - 599 с.

15. Господарський кодекс України [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=436-15.

16. Грошева В. Оптимізація правового забезпечення обліку й оцінки кредитних ризиків / В. Грошева // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - №4. - С.30-32.

. Дмитров С. Новітня компонента в системі банківських ризиків / С. Дмитров // Вісник НБУ. - 2010. - №4. - С.11-15.

. Довгань Ж. Фінансова стійкість банківських установ у період економічної кризи / Ж. Довгань // Вісник НБУ. - 2009. - №4. - С. 20-26.

19. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Э. Дж. Долан, К.Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл; пер. с англ.В. Лукашевича и др.; под общ. ред.В. Лукашевича. - М.: Туран, 1996. - 448 с.

. Євтух О. Кредит як соціально-економічне явище / О. Євтух // Фінансовий ринок. - 2006. - №4. - С.44-49.

21. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: Постанова Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://portal. rada.gov.ua <http://portal.rada.gov.ua>.

. Использование метода таксономии для анализа внутренних ресурсов предприятия [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Bi/2009_3/78-82. pdf.

23. Капран В.І. Банківські операції: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / В.І. Капран, М. C. Кравченко та ін. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 206 с.

24. Кириченко О. Банківський менеджмент: навч. посіб. / О. Кириченко, І. Гіленко, А. Ятченко; за ред.О. Кириченко - К.: Основи, 2007. - 671 с.

. Ковальчук А.Т. Фінансовий словник / А.Т. Ковальчук. - [2-е вид., стер.]. - К.: Знання, 2006. - 288 с.

26. Конституція України [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=254%EA%2F96-%E2%F0.

. Коцовська Р. Банківські операції / Р. Коцовська. - Львів: Фенікс, 2007. - 315с.

28. Кредитний ризик комерційного банку: Навч. Посіб. / В.В. Вітлинський, О.В. Пернарівський, Л.С. Наконечний, Г.І. Великоіваненко; за ред.В. В. Вітлінського. - К.: Знання, 2006. - 251с.

29. Криклій О.А. Управління кредитним ризиком банку: моногр. / О.А. Криклій, Н.Г. Маслак. - С.: УАБС НБУ, 2008. - 86 с.

30. Крупка М. Тенденції та проблеми формування ринку кредитних послуг в Україні / М. Крупка // Вісник НБУ. - 2007. - №11. - С.31-33.

31. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: навч. посіб. / В.Д. Лагутін. - [2-е вид., стер.] - К.: Знання, 2007. - 216 с.

. Марцин В.С. Кредитні відносини у сучасних умовах господарювання та шляхи їх вдосконалення / В.С. Марцин // Економіка, фінанси і право. - 2009. - С.17-22.

33. Методы прогнозирования экономических показателей функционирования организации [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://journal. vlsu.ru/index. php? id=193.

34. Мещеряков А.А. Фінансовий менеджмент у банках: моногр. / А.А. Мещеряков. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 207 с.

. Міщенко В.І. Банківські операції / В.І. Міщенко, Н.Г. Слов’янська. - К.: Знання, 2007. - 796 с.

. Олійник О.М. Довгострокове кредитування населення України: моногр. / О.М. Олійник. - К.: Логос, 2008. - 155 с.

37. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://portal. rada.gov.ua/.

38. Про заставу: Закон України від 02.10.1992 № 2654-ХІІ (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua <http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi>/.

. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.2000 р. № 689. (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua <http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi>/.

40. Про порядок кредитування в філіях Промінвестбанку України: Положення Правління Промінвестбанку України № 1475 від 24.07.2006 р.

41. Про порядок, формування і використання резерву для покриття можливих збитків по кредитним операціям комерційних банків:

. Положення НБУ № 279 від 06.07.2000 р. (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. nau.ua/doc/? uid=1027.408.14&nobreak=1.

43. Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: Постанова Правління Національного Банку України від 02.08.2004 № 361 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua <http://zakon1.rada.gov.ua>.

. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України: Постанова Правління Національного банку України від 15.09.2004 №435 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: <http://www.rada.gov.ua>

. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: <http://www.rada.gov.ua>

. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: <http://www.rada.gov.ua>

. Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України: Постанова Правління Національного банку України від 30.12.1998 №566 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: <http://www.rada.gov.ua>

48. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України вiд 12.07.2001 № 2664-III (із змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=2664-14.

. Романова М.І. Основи банківської справи: навч. посіб. для студ. вищ. навч. Закладів / М.І. Романова, Ж.В. Устюгова; Акад. муніципального упр. - К.: ЦУЛ, 2007. - 165 с.

50. Сало І.В. Фінансовий менеджмент банку: навч. посiб. / І.В. Сало, О.А. Криклiй. - С.: ВТД "Університетська книга", 2007. - 314 с.

. Сирота А. Кредит як економічна та правова категорія / А. Сирота // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - №4. - С.26-29.

52. Словник іншомовних слів Мельничука [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: <http://slovopedia.org.ua/42/53402/284687.html>.

53. Смит А. Исследование о природе й причинах богатства народов / А. Смит. - М.: Эксмо, 2007. - 960 с.

. Стрельников М. Банковские кредити: получение, оформление залога, учет, погашение / М. Стрельников // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. - 2005. - № 18. - С.45-53.

55. Тичина В. Проблеми та практика управління банківськими ризиками у світлі Базеля ІІ. / В. Тичина, О. Задніпровська. // Вісник НБУ. - 2008. - №1. - с. 20-25.

56. Фінансовий звіт Промінвестбанку за 2008 рік [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://pib.com.ua/annreport. php.ua.

57. Фінансовий звіт Промінвестбанку за 2009 рік [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://pib.com.ua/annreport. php.ua.

58. Фінансовий звіт Промінвестбанку за 2010 рік [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://pib.com.ua/annreport. php.ua <http://pib.com.ua/annreport.php.ua>.

. Фінансовий облік у банках: Навч. посіб. // Г, П. Табачук, О.М. Сарахман, Т.М. Бречко. - К.: ЦУЛ, 2010. - 424 с.

60. Харрис Л. Денежная теорія / Л. Харрис. - М.: Прогресс, 1990. - 680 с.

. Цивільний кодекс України [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=435-15.

. Чухно А.А. Природа сучасних грошей, кредиту та грошово-кредитної політики / А.А. Чухно // Фінанси України. - 2007. - №1. - С.3-16.

63. Шаркалі Н.В. Управління банківськими ризиками як основа формування залучених ресурсів банків. / Н.В. Шаркалі. // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 5. - С.45-53.

64. Шумська С.С. Банківське кредитування в умовах фінансової нестабільності / С.С. Шумська // Економіка і прогнозування. - 2009. - №3. - С.18-35.

65. Щетинін А.І. Гроші та кредит / А.І. Щетинін. - К.: ЦУЛ, 2008. - 432 с.

. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: навч. посіб. / З.І. Щибиволок. - [2-ге вид., стер.]. - К.: Знання, 2007. - 311 с.

67. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 № 2694-XII [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua <http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi>/.

. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ.01.01.76.

. НПАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.

. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ.01.01.89.

. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991

. ГОСТ 17.1.3.03-77*. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения.

. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. - 110с.

. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ.01.01.1980.

. ГОСТ 12.1.012 - 90. ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. - Введ.01.01.90.

. ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электричекие поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах.

. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ ДСанПіН 3.3.2.007, Київ 1998.

. Методические указания к созданию благоприятных условий труда пользователей ПЭВМ, работающих с дисплеями на информационно-вычислительных центрах. - Харьков: Минздрав УССР, 1986.

. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ.01.07.92.

. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. - Київ,-2007.

. ДБН В.1.1 - 7 - 2002 Пожежна безпека об’єктів. Пожежна безпека об’єктів будівництва. - Київ, 2002 - 41 с.

. НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

. ДСТУ Б. В.2.5-36: 2006 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд. IEC 62305: "NEG" - Київ: МIНРЕГІОНБУД України, 2008.

. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України 25.06.1991 № 1264-XII. [Електрон. ресурс]. - http://zakon. rada.gov.ua <http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi>/.

Додатки

Додаток А

Балансовий звіт Промінвестбанку за 2008 р., тис. грн.

Найменування статті	На звітну дату поточного кварталу	На кінець попереднього фінансового року
АКТИВИ
Кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку	1 548 799	1 965 673
Цінні папери, що рефінансуються Національним банком України	0	90 759
Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України	0	0
Резерви у відсотках до активу	0	0
Кошти в інших банках	391 385	1 551 658
Резерви під заборгованість інших банків	(23 371)	(20 269)
Резерви у відсотках до активу	5,97	1,31
Цінні папери в торговому портфелі банку	0	0
Цінні папери в портфелі банку на продаж	423 603	316 691
Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(27 088)	(2 137)
Резерви у відсотках до активу	6,39	0,67
Кредити, що надані	21 177 209	14 486 256
Юридичним особам	18 615 763	10 615 763
Фізичним особам	2 561 446	2 561 446
Резерви під заборгованість за кредитами	(1 136 774)	(1 136 774)
Резерви у відсотках до активу	5,37	5,37
Цінні папери, що утримуються до погашення	397	397
Резерви під знецінення цінних паперів, що утримуються до погашення	(397)	(397)
Резерви у відсотках до активу	100	100
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії	16 303	14 187
Основні засоби	2 938 668	1 984 522
Нематеріальні активи	16 563	13 438
Нараховані доходи до отримання	307 364	28 990
У тому числі прострочені нараховані доходи	174 439	1 433
У тому числі сумнівні нараховані доходи	0	17 519
Резерви під заборгованість за нарахованими доходами	(122 006)	(17 819)
Резерви у відсотках до активу	69,94	94,02
Відстрочений податковий актив	51 341	0
Інші активи	168 428	126 631
Резерви під інші активи	(8 719)	(2 433)
Резерви у відсотках до активу	39,14	8,32
Довгострокові активи, призначені для продажу	257	0
Резерви під зменшення корисності інвестицій в асоційовані й дочірні компанії, що утримуються з метою продажу	0	0
Резерви у відсотках до активу	0	0
Усього активів	27 489 483	26 090 326
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Кошти банків	6 986 562	1 799 849
Кошти юридичних осіб	5 864 508	10 786 288
Кошти фізичних осіб	9 177 599	10 172 942
Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком	166 583	170 954
Боргові цінні папери, емітовані банком	0	0
Нараховані витрати, що мають бути сплачені	240 563	49 936
Відстрочені податкові зобов'язання	574 828	348 671
Інші зобов'язання	1 216 517	78 444
Усього зобов`язань	24 227 160	23 407 084
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Статутний капітал	200 175	200 175
Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)	0	0
Емісійні різниці	0	0
Резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди банку	1 227 328	1 214 974
Резерви переоцінки основних засобів, у тому числі:	1 715 027	996 663
Резерви переоцінки нерухомості	1 711 425	992 636
Резерви переоцінки нематеріальних активів	0	0
Резерви переоцінки цінних паперів	19 726	36 403
Прибуток/збиток минулих років	764	634
Прибуток/збиток поточного року	99 303	234 393
Усього власного капіталу	3 262 323	2 683 242
Усього пасивів	27 489 483	26 090 326

Додаток Б

Балансовий звіт Промінвестбанку за 2009 р., тис. грн.

Найменування статті	На звітну дату поточного року		На кінець попереднього фінансового року
АКТИВИ
Грошові кошти та їх еквіваленти	3 515 292		1 768 791
Торгові цінні папери	0		0
Інші фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю з визначенням результату переоцінки у фінансових результатах	0		0
Кошти в інших банках, у тому числі:	3 402 781		171 559
В іноземній валюті	2 478 759		136 232
Резерви під знецінення коштів в інших банках	(47 933)		(23 372)
Резерви у відсотках до активу	1,41		13,62
Кредити та заборгованість клієнтів, у тому числі:	24 395 081		21 177 209
Кредити та заборгованість юридичних осіб, у тому числі:	21 353 002		18 615 763
В іноземній валюті	7 094 326		7 094 326
Кредити та заборгованість фізичних осіб, у тому числі:	3 042 079		2 561 446
В іноземній валюті	1 927 385		1 927 385
Резерви під знецінення кредитів	(2 406 530)		(1 136 774)
Резерви у відсотках до активу	20,08		9,86
Цінні папери в портфелі банку на продаж	809 588		427 786
Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(62 589)		(27 088)
Резерви у відсотках до активу	7,73		6,33
Цінні папери в портфелі банку до погашення	397		397
Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення	(397)		(397)
Резерви у відсотках до активу		100,0		100,0
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії		130		16 349
Інвестиційна нерухомість		32 042
Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток		88 197		94 138
Відстрочений податковий актив		0		51 341
Основні засоби та нематеріальні активи		2 892 867		1 977 054*
Інші фінансові активи		292 776		30 923
Резерви під інші фінансові активи		(41 015)		(6 903)
Резерви у відсотках до активу		16,91		18,25
Інші активи		52 269		37 528
Резерви під інші активи		(3 740)		(2 465)
Резерви у відсотках до активу		6,82		6,57
Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття		238		257
Резерви під зменшення корисності інвестицій в асоційовані й дочірні компанії, що утримуються з метою продажу		0		0
Резерви у відсотках до активу		0		0
Усього активів, у тому числі:		30 244 662		26 543 394
В іноземній валюті		12 704 699		8 755 290
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Кошти банків, у тому числі:		9 119 646		7 144 412
В іноземній валюті		6 818 188		392 087
Кошти юридичних осіб, у тому числі:		4 716 591		5 541 226
В іноземній валюті		2 092 276		2 365 998
Кошти юридичних осіб на вимогу, у тому числі:		2 512 879		3 044 632
В іноземній валюті		898 299		1 294 464
Кошти фізичних осіб, у тому числі:		9 876 802		9 194 307
В іноземній валюті		3 940 863		3 557 606
Кошти фізичних осіб на вимогу, у тому числі:		2 216 443		1 638 840
В іноземній валюті		376 277		279 542
Боргові цінні папери, емітовані банком, у тому числі:		34 050		172 239
В іноземній валюті		11 166		14 629
Інші залучені кошти		0		279 250
Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток		1		90
Відстрочені податкові зобов'язання		520 079		335 890*
Резерви за зобов'язаннями		350 100		37 377
Інші фінансові зобов'язання		193 254		164 636
Інші зобов'язання		17 101		1 118 794
Субординований борг		0		0
Зобов'язання, що пов'язані з довгостроковими активами, призначеними для продажу, чи групами вибуття		0		0
Усього зобов'язань, у тому числі:		24 827 624		23 988 221
В іноземній валюті		13 252 075		6 668 833
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Статутний капітал		5 298 715		200 175
Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)		0		0
Емісійні різниці		0		0
Резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди банку		1 327 441		1 227 328
Резерви переоцінки необоротних активів, у тому числі:		1 702 172		998 214*
Резерви переоцінки нерухомості		1 689 840		994 612*
Резерви переоцінки нематеріальних активів		0		0
Резерви переоцінки цінних паперів		21 757		19 726
Резерви переоцінки за операціями хеджування		0		0
Прибуток/Збиток минулих років		10 303		764
Прибуток/Збиток поточного року		(2 750 815)		108 966*
Усього власного капіталу		5 609 573		2 555 173
Усього пасивів		30 244 662		26 543 394
* В звіті "Баланс" (станом на кінець попереднього року) відображено здійснений в травні 2009 року ретроспективний перерахунок вартості окремих об'єктів основних засобів, за якими була проведена переоцінка в 2008 році, відповідно до вимог МСБО № 8 "Виправлення в звітності".

Додаток В

Балансовий звіт Промінвестбанку за 2010 р., тис. грн.

Найменування статті	На звітну дату поточного року	На кінець попереднього фінансового року
АКТИВИ
Грошові кошти та їх еквіваленти	3 605 277	3 515 292
Кошти в інших банках	2 631 603	3 402 781
Кредити та заборгованість клієнтів	24 462 012	24 395 081
Цінні папери в портфелі банку на продаж	1 310 777	746 999
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії	105	127
Інвестиційна нерухомість	139 606	35 285
Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	81 4453	88 197
Відстрочений податковий актив	737	0
Основні засоби та нематеріальні активи	2 875 438	2 892 867
Інші фінансові активи	263 053	292 776
Інші активи	83 458	48 529
Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	79	238
Усього активів	34 612 856	30 244 662
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Кошти банків	7 366 234	9 119 646
Кошти клієнтів	19 481 703	14 593 393
Боргові цінні папери, емітовані банком, у тому числі:	10 882	34 050
Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток		1
Відстрочені податкові зобов'язання	530 295	520 079
Резерви за зобов'язаннями	38 879	350 100
Інші фінансові зобов'язання	285 339	193 254
Інші зобов'язання	97 520	17 101
Субординований борг	2 212 261	0
Усього зобов'язань	30 023 113	24 827 624
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Статутний капітал	5 287 793	5 298 715
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	(3 544 094)	(-2 933 047)
Резервні та інші фонди банку	2 846 044	3 051 370
Чисті активи, що належать акціонерам	4 589 743	5 417 038
Усього власного капіталу	4 589 743	5 609 573
Усього пасивів	34 612 856	30 244 662

Додаток Г

Звіт про фінансові результати за 2008 р., тис. грн.

Найменування статті	На звітну дату поточного року	На кінець попереднього фінансового року
Чистий процентний дохід	1 354 699	1 000 387
Процентний дохід	3 441 703	2 474 154
Процентні витрати	(2 087 004)	(1 473 767)
Чистий комісійний дохід	724 300	651 371
Комісійний дохід	784 710	687 969
Комісійні витрати	(60 410)	(36 598)
Торговельний дохід	905 734	66 388
Дохід у вигляді дивідендів	40	45
Дохід від участі в капіталі	2 118	541
Інший дохід	131 615	72 811
Усього доходів	3 118 506	1 791 543
Загальні адміністративні витрати	(484 145)	(410 623)
Витрати на персонал	(860 068)	(658 828)
Втрати від участі в капіталі	(2)	0
Інші витрати	(159 717)	(121 860)
Прибуток від операцій	1 614 574	600 232
Чисті витрати на формування резервів	(1 478 419)	(252 571)
Дохід / Збиток від довгострокових активів, призначених для продажу	0	0
Прибуток до оподаткування	136 155	347 661
Витрати на податок на прибуток	(37 388)	(113 429)
Прибуток після оподаткування	98 767	234 232
Чистий прибуток / збиток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	536	161
Чистий прибуток / збиток банку	99 303	234 393

Додаток Д

Звіт про фінансові результати за 2009 р., тис. грн.

Найменування статті	На звітну дату поточного року	На кінець попереднього фінансового року
Чистий процентний дохід/ (Чисті процентні витрати)	968 736	1 354 699
Процентні доходи	3 763 301	3 441 703
Процентні витрати	(2 794 565)	(2 087 004)
Чистий комісійний дохід/ (Чисті комісійні витрати)	458 422	724 835
Комісійний дохід	506 100	800 071
Комісійні витрати	(47 678)	(75 236)
Результат від торгівлі іноземною валютою	(78 036)	41 008
Прибуток/ (Збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	3 677	0	0	0
Результат від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості	3 127	0
Результат від переоцінки іноземної валюти	(21 853)	864 726
Резерви під заборгованість за кредитами	(2 580 924)	(1 413 749)
Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(35 801)	(24 967)
Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	72 055	74 559
Резерви за зобов'язаннями	(320 823)	(33 305)
Інші операційні доходи	36 368	41 857
Доходи/ (Витрати) від дострокового погашення заборгованості	0	0
Адміністративні та інші операційні витрати	(1 239 746)	(1 486 007)
Результат від участі в капіталі	0	2 162
Дохід від участі в капіталі	0	2 164
Втрати від участі в капіталі	0	(2)
Дохід/ (Збиток) від довгострокових активів, призначених для продажу	0	0
Прибуток/ (Збиток) до оподаткування	(2 734 798)	145 818
Витрати на податок на прибуток	0	(37 388)
Прибуток/ (Збиток) після оподаткування	(2 734 798)	108 430
Чистий прибуток/ (збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	(16 017)	536
Чистий прибуток/ (збиток) банку	(2 750 815)	108 966

Додаток Е

Звіт про фінансові результати за 2010 р., тис. грн.

Найменування статтіНа звітну дату поточного рокуНа кінець попереднього фінансового року
Чистий процентний дохід/ (Чисті процентні витрати)	1 487 939	968 736
Процентні доходи	3 393 196	3 763 301
Процентні витрати	(2 445 257)	(2 794 565)
Чистий комісійний дохід/ (Чисті комісійні витрати)	395 033	458 422
Комісійний дохід	448 876	506 100
Комісійні витрати	(53 843)	(47 678)
Результат від торгівлі іноземною валютою	77 640	(78 036)
Прибуток/ (Збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	(214 126)	3 677
Прибуток/ (Збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	231 281	0
Результат від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості	251	3 127
Результат від переоцінки іноземної валюти	(80 096)	(21 853)
Резерви під заборгованість за кредитами	(1 518 876)	(2 580 924)
Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	661	(35 801)
Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	(89 880)	72 055
Резерви за зобов'язаннями	311 221	(320 823)
Інші операційні доходи	48 447	36 368
Доходи/ (Витрати) від дострокового погашення заборгованості		0
Адміністративні та інші операційні витрати	(1 492 397)	(1 239 746)
Результат від участі в капіталі		0
Дохід від участі в капіталі	(22)	(3)
Втрати від участі в капіталі		0
Дохід/ (Збиток) від довгострокових активів, призначених для продажу		0
Прибуток/ (Збиток) до оподаткування
Витрати на податок на прибуток		0
Прибуток/ (Збиток) після оподаткування	(842 924)	(2 927 333)
Чистий прибуток/ (збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	(2 056)	(16 017)
Чистий прибуток/ (збиток) банку	(844 980)	(2 943 350)

Додаток Є

Вихідні дані для розрахунку таксономічного показника рівня розвитку. Структура кредитно-інвестиційного портфелю банків

№ з/п	Назва банку	Міжбанківські кредити	Кредити юридичним особам	Кредити фізичним особам	Цінні папери
1	ПРОМІНВЕСТБАНК*	3078,83	21691,78	2770,23	809,59
2	ПРИВАТБАНК	8145,18	39767,90	18988,82	529,69
3	ОЩАДБАНК	1259,48	35146,75	5688,23	8911,04
4	УКРЕКСIМБАНК	1320,16	41108,43	1291,27	2308,69
5	РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ	436,60	14823,12	22539,94	3320,62
6	УКРСИББАНК	848,94	9806,08	26770,53	544,98
7	УКРСОЦБАНК	166,43	13148,48	20708,51	549,11
8	ОТП БАНК	207,55	9416,68	15107,40	451, 20
9	ВТБ БАНК	238,68	19419,82	2998,74	332,33
10	АЛЬФА-БАНК	1830,11	13978,59	5245,12	408,78
11	НАДРА	404,60	4632,60	14359,73	427,43
12	ФОРУМ	771,54	9655,31	4543,58	430,87
13	ФIНАНСИ ТА КРЕДИТ	58,65	9566,04	4602,38	670,36
14	ПУМБ	1877,28	6865,29	3688,44	133,50
15	БРОКБIЗНЕСБАНК	1369,92	7203,88	2443,22	447,83
16	КРЕДИТПРОМБАНК*	787,03	6570,40	3101,63	716,44
17	СВЕДБАНК	198,33	3332,41	6595,22	360,52
18	ПIВДЕННИЙ*	727,24	6600,69	1155,44	6,11
19	УКРГАЗБАНК	928,97	1396,61	2861,92	3075,32
20	УНIКРЕДИТ БАНК	103,64	5979,31	1255,99	332,24
21	IНГ БАНК УКРАЇНА	253,81	6728,33	108,84	252,40
22	УНIВЕРСАЛ БАНК	581,28	980,63	4700,05	219,61
23	ЕРСТЕ БАНК	569,21	902,32	3871,24	715,51
24	ВIЕЙБI Банк	374,09	3418,66	1641,03	70,11
25	РОДОВIД БАНК	3,13	444,21	2122,28	2690,08
26	ХРЕЩАТИК	736,92	3067,74	714,21	397,21
27	ФIНАНСОВА IНIЦIАТИВА	389,71	4388,84	1,95	121,91
28	СБЕРБАНК РОСIЇ	568,62	2764,64	1331,16	83,41
29	ДЕЛЬТА	519,87	1515,50	2213,80	120,57
30	ДОНГОРБАНК	388,97	2351,26	1454,26	160,93
31	ПРАВЕКС-БАНК*	0,00	0,00	4125,96	200,06
32	IМЕКСБАНК	88,79	2920,56	590,65	0,34
33	КРЕДОБАНК	18,78	1968,90	1378,08	68,63
34	СIТIБАНК УКРАЇНА	71,46	2255,83	38,61	900,93
35	КАЛIОН БАНК УКРАЇНА	9,41	9,80	1,24
36	МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК	392,96	1406,02	1050, 20	275,83
37	КИЇВСЬКА РУСЬ*	229,22	2195,78	567,45	42,93
38	IНДЕКС-БАНК	274,74	775,41	1823,11	115,45
39	КРЕДИТ-ДНIПРО	98,31	1924,13	818,33	65,83
40	IНДУСТРIАЛБАНК	196,17	1966,29	239,08	257,56
41	МЕГАБАНК	115,75	1590,75	635,29	151,32
42	БМ Банк	229,82	1744,90	421,18	1,27
43	БТА БАНК	1009, 19	803,22	474,68	97,56
44	СЕБ-БАНК	0,27	898,96	1417,67	14,02
45	ПРОКРЕДИТ БАНК	272,00	583,79	1449,27	6,25
46	ТАВРIКА	225,00	1668,97	200,18	12,13
47	ПIРЕУС БАНК МКБ	54,79	1425,84	600,44	5,35
48	ФОЛЬКСБАНК	32,66	201,73	1669,68	112,10
49	КЛIРИНГОВИЙ ДIМ	86,78	1642,17	266,44	0,00
50	УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСIЙНИЙ БАНК	202,32	1244,55	158,36	189,52
51	КИЇВ	59,34	0,00	458,76	1128,84
52	ЕКСПОБАНК*	101,61	1074,46	371,06	87,92
53	АКТИВ-БАНК	200,79	773,61	597,60	7,77
54	ЕКСПРЕС-БАНК	0,76	928,85	611,62	20,95
55	УНIКОМБАНК*	0,00	1447,78	8,64	0,00
56	НАЦIОНАЛЬНI IНВЕСТИЦIЇ	324, 19	649,44	408,43	24,32
57	ЗЛАТОБАНК	120,41	1079,37	85,96	0,00
58	БАНК КIПРУ	15,29	657,31	541,75	47,03
59	УКРБIЗНЕСБАНК	32,51	379,22	823,11	9,74
60	ПIВДЕНКОМБАНК	232,15	796,97	74,61	97,74
61	АСТРА БАНК*	51,43	309,27	308,61	512,86
62	ДIАМАНТБАНК*	24,83	974,61	106,43	41,82
63	ПЛАТИНУМ БАНК	257,79	0,00	856,33	7,45
64	КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК*	58,57	509,29	235,39	291,46
65	ЄВРОГАЗБАНК	785,75	174,02	127,34	2, 20
66	АРКАДА	0,00	922,63	144,87	3,88
67	КАМБIО	102,65	805,86	107,96	32,63
68	УКРIНБАНК	222,40	535,88	237,13	0,69
69	БАНК IНВЕСТИЦIЙ, ЗАОЩАДЖЕНЬ*	197,55	765,86	21,95	0,00
70	IНТЕГРАЛ	613,81	236,03	93, 19	22,02
71	ХОУМ КРЕДIТ БАНК*	52,70	0,00	629,87	271,29
72	ЕНЕРГОБАНК	41,05	578,50	266,69	30,66
73	ДЕМАРК	82,27	688,07	105,72	17,81
74	БАЗИС	0,00	604,32	254,07	18,61
75	БГ БАНК	126,14	471,73	240,31	28,54
76	ФОРТУНА-БАНК	72,93	722,27	43,49	0,00
77	СОЮЗ*	50,72	760,83	0,12	5,03
78	А-БАНК	0,00	139,40	663,76	0,00
79	МЕРКУРIЙ	23,59	397,16	306,33	24,92
80	ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК	72,36	588,58	17,78	66,93
81	УКРАЇНСЬКИЙ ФIНАНСОВИЙ СВIТ	140,03	487,26	46,15	70,60
82	ЗОЛОТI ВОРОТА	0,00	267,18	472,81	0,00
83	МIСТО-БАНК*	74,36	367,62	293,24	0,00
84	ПОЛТАВА-БАНК	0,00	571,14	113,92	28,51
85	БIЗНЕС СТАНДАРТ	33,74	353,21	310,14	7,83
86	ФIНБАНК	78,48	561, 19	41,62	15,34
87	ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК	44,35	434,50	171,97	25,40
88	КАПIТАЛ	52,38	375,57	206,74	38,03
89	СОЦКОМБАНК*	0,00	477,15	195,13	0,00
90	ПАРТНЕР-БАНК	318,25	241,59	47,36	10,83
91	ЗАХIДIНКОМБАНК	0,00	362,37	240,17	0,00
92	ДАНIЕЛЬ	142,35	175,46	205,58	69,55
93	ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА	104,54	370,74	105,69	7,32	УКРГАЗПРОМБАHК	171,60	333,86	79,59	0,30
95	АВТОКРАЗБАНК	19,09	447,34	79,32	37,23
96	ЮНЕКС	2,15	470,96	6,75	73,78
97	УКРАЇНСЬКИЙ КАПIТАЛ*	269,04	157,78	95,95	23,52
98	БАНК РЕНЕСАНС КАПIТАЛ	239,24	0,00	299,69	0,00
99	ЛЬВIВ	-0,02	248,92	256,98	20,34
100	ГЛОБУС	65,10	365,92	2,15	65,07
101	АРТЕМ-БАНК	170,38	147,10	76,50	58,87
102	ТК-КРЕДИТ	0,00	351,69	49,39	31,06
103	СИГМАБАНК*	3,68	415,60	0,97	10,43
104	ТЕРРА БАНК*	146,21	107,12	139,09	31,81
105	АГРОКОМБАНК	115,25	161,26	85,71	48,92
106	КOMIНВЕСТБАНК*	147,34	185,70	71,35	0,00
107	МЕТАБАНК	32,95	160,43	180,74	30,00
108	Д-М Банк*	261,93	125,89	13,90	0,00
109	БАНК БОГУСЛАВ*	59,40	293,77	42,96	1,25
110	НОВИЙ*	44,75	273,17	40,39	27,99
111	ЄВРОБАНК*	60,42	139,37	117,64	46,88
112	МIЖНАРОДНИ"Й IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК	31,48	299,10	16,85	6,82
113	ТРАСТ-КАПIТАЛ*	203,77	59,09	81,99	0,00
114	ПОРТО-ФРАНКО	53,07	171,13	110,41	5,00
115	ГРАНТ	5,67	201,00	111,23	4,12
116	Банк ТРАСТ*	42,58	140,88	121,22	0,00
117	КЛАСИКБАНК	7, 19	281,81	0,00	15,00
118	ПЛЮС БАНК	59,64	0,00	227,64	7,36
119	ПРОМЕКОНОМБАНК	22,59	198,58	49,65	10,79
120	ФIНРОСТБАНК *	18,79	242,31	19,94	0,00
121	СИНТЕЗ*	0,00	208,01	66,87	0,00
122	РЕАЛ-БАНК	60,12	173,15	9,33	27,24
123	МОРСЬКИЙ	21,43	170,35	73,05	0,04
124	IНВЕСТБАНК	51,62	151,54	48,89	8,29
125	ЛЕГБАНК	25,87	193,12	18,29	17,03
126	КОНКОРД*	0,00	234,72	5,82	7,68
127	ЧОРHОМ. БАHК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦIЇ	12,16	81,43	151,24	1,76
128	ЕРДЕ БАНК*	73,66	83,50	49,43	30,93
129	УКРКОМУHБАHК*	4,90	143,33	75,24	1,46
130	IНТЕРБАНК	15,63	144,22	17,43	26,55
131	ПОЛIКОМБАНК	34,87	147,51	15,01	1,82
132	ПРИВАТIНВЕСТ	9,60	105,04	75,00	0,00
133	РЕГIОН-БАНК	13,50	102,52	71,90	0,00
134	ЄБРФ	0,66	147,39	36,60	0,02
135	ЄВРОПРОМБАНК*	31,01	140,16	1,98	0,00
136	ВОЛОДИМИРСЬКИЙ	0,00	110,27	50,32	0,00
137	АКОРДБАНК*	15,48	82,93	59,30	2,51
138	СТОЛИЧНИЙ	0,00	152,22	3,15	4,33
139	ПРОМИСЛОВО-ФIНАНСОВИЙ БАНК*	40,41	87,37	20,61	10,01
140	ОЛIМПIЙСЬКА УКРАЇНА	15,98	116,95	19,55	2,60
141	ПРЕМIУМ*	0,00	148,60	0,58	0,00
142	УКООПСПIЛКА*	4,95	93,55	24,57	0,00
143	МОТОР-БАНК*	62,99	47,84	0,83	9,00
144	ФIНЕКСБАНК	5,68	71,44	34,86	0,00
145	КОМЕРЦIЙНИЙ IНДУСТРIАЛЬНИЙ	59,61	40,74	7,91	0,00
146	ПРОФIН БАНК	29,66	0,00	20,45	41,02
147	БАНК ВЕЛЕС	0,00	81,59	8,82	0,00
148	РАДАБАНК	36,24	46,91	4,98	0,00
149	КРЕДИТ-ОПТИМА*	23,68	47,88	13,01	0,00
150	Східно-промисловий банк*	0,00	56,58	25,79	0,00
151	Банк Руский Стандарт*	0,00	0,00	81,98	0,00
152	ТMM-БАНК*	0,00	22,93	0,00
153	ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПIТАЛ	0,00	35,72	17,40	13,22
154	СКБ ДНIСТЕР	9,42	0,00	43,11	0,38
155	АПЕКС - БАНК*	47,00	0,00	0,00	0,00
156	БАНК ФАМIЛЬНИЙ	1,56	0,00	36,21	8,40
157	АРМА	0,00	0,00	0,00	37,31
158	УКР. БАНК РЕКОНСТРУКЦIЇ ТА РОЗВИТКУ*	18,42	0,00	2,26	4,63
159	СТОЛИЦЯ	0,47	0,00	18,87	2,25
* Банки, що не є членами АУБ

Додаток Ж

Матриця стандартизованих значень

№ з/п	Назва банку	Міжбанківські кредити	Кредити юридичним особам	Кредити фізичним особам	Цінні папери
1	ПРОМІНВЕСТБАНК*	3,80	3,17	0,36	0,69
2	ПРИВАТБАНК	10,61	6,13	4,48	0,36
3	ОЩАДБАНК	1,35	5,38	1,10	10,32
4	УКРЕКСIМБАНК	1,43	6,35	-0,02	2,48
5	РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ	0,24	2,05	5,38	3,68
6	УКРСИББАНК	0,80	1,23	6,46	0,38
7	УКРСОЦБАНК	-0,12	1,77	4,91	0,38
8	ОТП БАНК	-0,06	1,16	3,49	0,27
9	ВТБ БАНК	-0,02	2,80	0,41	0,13
10	АЛЬФА-БАНК	2,12	1,91	0,99	0,22
11	НАДРА	0, 20	0,38	3,30	0,24
12	ФОРУМ	0,69	1, 20	0,81	0,24
13	ФIНАНСИ ТА КРЕДИТ	-0,26	1, 19	0,82	0,53
14	ПУМБ	2,18	0,74	0,59	-0,11
15	БРОКБIЗНЕСБАНК	1,50	0,80	0,27	0,26
16	КРЕДИТПРОМБАНК*	0,71	0,70	0,44	0,58
17	СВЕДБАНК	-0,08	0,17	1,33	0,16
18	ПIВДЕННИЙ*	0,63	0,70	-0,05	-0,26
19	УКРГАЗБАНК	0,91	-0,15	0,38	3,39
20	УНIКРЕДИТ БАНК	-0, 20	0,60	-0,03	0,13
21	IНГ БАНК УКРАЇНА	0,00	0,72	-0,32	0,03
22	УНIВЕРСАЛ БАНК	0,44	-0,22	0,85	-0,01
23	ЕРСТЕ БАНК	0,42	-0,23	0,64	0,58
24	ВIЕЙБI Банк	0,16	0,18	0,07	-0, 19
25	РОДОВIД БАНК	-0,34	-0,31	0, 19	2,93
26	ХРЕЩАТИК	0,65	0,12	-0,17	0, 20
27	ФIНАНСОВА IНIЦIАТИВА	0,18	0,34	-0,35	-0,12
28	СБЕРБАНК РОСIЇ	0,42	0,07	-0,01	-0,17
29	ДЕЛЬТА	0,36	-0,13	0,21	-0,13
30	ДОНГОРБАНК	0,18	0,00	0,02	-0,08
31	ПРАВЕКС-БАНК*	-0,34	-0,38	0,70	-0,03
32	IМЕКСБАНК	-0,22	0,10	-0, 20	-0,27
33	КРЕДОБАНК	-0,32	-0,06	0,00	-0, 19
34	СIТIБАНК УКРАЇНА	-0,25	-0,01	-0,34	0,80
35	КАЛIОН БАНК УКРАЇНА	-0,33	0,13	-0,35	-0,27
36	МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК	0,18	-0,15	-0,08	0,06
37	КИЇВСЬКА РУСЬ*	-0,04	-0,02	-0, 20	-0,22
38	IНДЕКС-БАНК	0,03	-0,25	0,12	-0,13
39	КРЕДИТ-ДНIПРО	-0,21	-0,07	-0,14	-0, 19
40	IНДУСТРIАЛБАНК	-0,08	-0,06	-0,29	0,04
41	МЕГАБАНК	-0, 19	-0,12	-0, 19	-0,09
42	БМ Банк	-0,03	-0,09	-0,24	-0,27
43	БТА БАНК	1,01	-0,25	-0,23	-0,15
44	СЕБ-БАНК	-0,34	-0,23	0,01	-0,25
45	ПРОКРЕДИТ БАНК	0,02	-0,29	0,02	-0,26
46	ТАВРIКА	-0,04	-0,11	-0,30	-0,25
47	ПIРЕУС БАНК МКБ	-0,27	-0,15	-0, 20	-0,26
48	ФОЛЬКСБАНК	-0,30	-0,35	0,08	-0,14
49	КЛIРИНГОВИЙ ДIМ	-0,23	-0,11	-0,28	-0,27
50	УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСIЙНИЙ БАНК	-0,18	-0,31	-0,04
51	КИЇВ	-0,26	-0,38	-0,23	1,07
52	ЕКСПОБАНК*	-0,21	-0, 20	-0,25	-0,16
53	АКТИВ-БАНК	-0,07	-0,25	-0, 20	-0,26
54	ЕКСПРЕС-БАНК	-0,34	-0,23	-0, 19	-0,24
55	УНIКОМБАНК*	-0,34	-0,14	-0,35	-0,27
56	НАЦIОНАЛЬНI IНВЕСТИЦIЇ	0,09	-0,27	-0,24	-0,24
57	ЗЛАТОБАНК	-0,18	-0, 20	-0,33	-0,27
58	БАНК КIПРУ	-0,32	-0,27	-0,21	-0,21
59	УКРБIЗНЕСБАНК	-0,30	-0,32	-0,14	-0,26
60	ПIВДЕНКОМБАНК	-0,03	-0,25	-0,33	-0,15
61	АСТРА БАНК*	-0,27	-0,33	-0,27	0,34
62	ДIАМАНТБАНК*	-0,31	-0,22	-0,32	-0,22
63	ПЛАТИНУМ БАНК	0,00	-0,38	-0,13	-0,26
64	КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК*	-0,27	-0,30	-0,29	0,08
65	ЄВРОГАЗБАНК	0,71	-0,35	-0,32	-0,27
66	АРКАДА	-0,34	-0,23	-0,31	-0,26
67	КАМБIО	-0,21	-0,25	-0,32	-0,23
68	УКРIНБАНК	-0,04	-0,29	-0,29	-0,27
69	БАНК IНВЕСТИЦIЙ, ЗАОЩАДЖЕНЬ*	-0,08	-0,26	-0,34	-0,27
70	IНТЕГРАЛ	0,48	-0,34	-0,32	-0,24
71	ХОУМ КРЕДIТ БАНК*	-0,27	-0,38	-0, 19	0,05
72	ЕНЕРГОБАНК	-0,29	-0,29	-0,28	-0,23
73	ДЕМАРК	-0,23	-0,27	-0,32	-0,25
74	БАЗИС	-0,34	-0,28	-0,28	-0,25
75	БГ БАНК	-0,17	-0,30	-0,29	-0,24
76	ФОРТУНА-БАНК	-0,25	-0,26	-0,34	-0,27
77	СОЮЗ*	-0,28	-0,26	-0,35	-0,26
78	А-БАНК	-0,34	-0,36	-0,18	-0,27
79	МЕРКУРIЙ	-0,31	-0,32	-0,27	-0,24
80	ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК	-0,25	-0,28	-0,34	-0, 19
81	УКРАЇНСЬКИЙ ФIНАНСОВИЙ СВIТ	-0,16	-0,30	-0,34	-0, 19
82	ЗОЛОТI ВОРОТА	-0,34	-0,34	-0,23	-0,27
83	МIСТО-БАНК*	-0,24	-0,32	-0,27	-0,27
84	ПОЛТАВА-БАНК	-0,34	-0,29	-0,32	-0,24
85	БIЗНЕС СТАНДАРТ	-0,30	-0,32	-0,27	-0,26
86	ФIНБАНК	-0,24	-0,29	-0,34	-0,25
87	ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК	-0,28	-0,31	-0,30	-0,24
88	КАПIТАЛ	-0,27	-0,32	-0,30	-0,22
89	СОЦКОМБАНК*	-0,34	-0,30	-0,30	-0,27
90	ПАРТНЕР-БАНК	0,08	-0,34	-0,34	-0,26
91	ЗАХIДIНКОМБАНК	-0,34	-0,32	-0,29	-0,27
92	ДАНIЕЛЬ	-0,15	-0,35	-0,30	-0, 19
93	ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА	-0, 20	-0,32	-0,32	-0,26
94	УКРГАЗПРОМБАHК	-0,11	-0,33	-0,33	-0,27
95	АВТОКРАЗБАНК	-0,32	-0,31	-0,33	-0,22
96	ЮНЕКС	-0,34	-0,30	-0,35	-0,18
97	УКРАЇНСЬКИЙ КАПIТАЛ*	0,02	-0,35	-0,32	-0,24
98	БАНК РЕНЕСАНС КАПIТАЛ	-0,02	-0,38	-0,27	-0,27
99	ЛЬВIВ	-0,34	-0,34	-0,28	-0,25
100	ГЛОБУС	-0,26	-0,32	-0,35	-0, 19
101	АРТЕМ-БАНК	-0,11	-0,36	-0,33	-0, 20
102	ТК-КРЕДИТ	-0,34	-0,32	-0,34	-0,23
103	СИГМАБАНК*	-0,34	-0,31	-0,35	-0,26
104	ТЕРРА БАНК*	-0,15	-0,36	-0,31	-0,23
105	АГРОКОМБАНК	-0, 19	-0,35	-0,33	-0,21
106	КOMIНВЕСТБАНК*	-0,15	-0,35	-0,33	-0,27
107	МЕТАБАНК	-0,30	-0,35	-0,30	-0,23
108	Д-М Банк*	0,01	-0,36	-0,34
109	БАНК БОГУСЛАВ*	-0,26	-0,33	-0,34	-0,27
110	НОВИЙ*	-0,28	-0,34	-0,34	-0,24
111	ЄВРОБАНК*	-0,26	-0,36	-0,32	-0,21
112	МIЖНАРОДНИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК	-0,30	-0,33	-0,34	-0,26
113	ТРАСТ-КАПIТАЛ*	-0,07	-0,37	-0,33	-0,27
114	ПОРТО-ФРАНКО	-0,27	-0,35	-0,32	-0,26
115	ГРАНТ	-0,34	-0,35	-0,32	-0,26
116	Банк ТРАСТ*	-0,29	-0,36	-0,32	-0,27
117	КЛАСИКБАНК	-0,33	-0,33	-0,35	-0,25
118	ПЛЮС БАНК	-0,26	-0,38	-0,29	-0,26
119	ПРОМЕКОНОМБАНК	-0,31	-0,35	-0,34	-0,26
120	ФIНРОСТБАНК *	-0,32	-0,34	-0,34	-0,27
121	СИНТЕЗ*	-0,34	-0,35	-0,33	-0,27
122	РЕАЛ-БАНК	-0,26	-0,35	-0,35	-0,24
123	МОРСЬКИЙ	-0,32	-0,35	-0,33	-0,27
124	IНВЕСТБАНК	-0,27	-0,36	-0,34	-0,26
125	ЛЕГБАНК	-0,31	-0,35	-0,34	-0,25
126	КОНКОРД*	-0,34	-0,34	-0,35	-0,26
127	ЧОРHОМ. БАHК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦIЇ	-0,33	-0,37	-0,31	-0,27
128	ЕРДЕ БАНК*	-0,24	-0,37	-0,34	-0,23
129	УКРКОМУHБАHК*	-0,34	-0,36	-0,33	-0,27
130	IНТЕРБАНК	-0,32	-0,36	-0,34	-0,24
131	ПОЛIКОМБАНК	-0,30	-0,36	-0,34	-0,27
132	ПРИВАТIНВЕСТ	-0,33	-0,36	-0,33	-0,27
133	РЕГIОН-БАНК	-0,33	-0,36	-0,33	-0,27
134	ЄБРФ	-0,34	-0,36	-0,34	-0,27
135	ЄВРОПРОМБАНК*	-0,30	-0,36	-0,35	-0,27
136	ВОЛОДИМИРСЬКИЙ	-0,34	-0,36	-0,34	-0,27
137	АКОРДБАНК*	-0,32	-0,37	-0,33	-0,27
138	СТОЛИЧНИЙ	-0,34	-0,36	-0,35	-0,26
139	ПРОМИСЛОВО-ФIНАНСОВИЙ БАНК*	-0,29	-0,37	-0,34	-0,26
140	ОЛIМПIЙСЬКА УКРАЇНА	-0,32	-0,36	-0,34	-0,27
141	ПРЕМIУМ*	-0,34	-0,36	-0,35	-0,27
142	УКООПСПIЛКА*	-0,34	-0,37	-0,34	-0,27
143	МОТОР-БАНК*	-0,26	-0,37	-0,35	-0,26
144	ФIНЕКСБАНК	-0,34	-0,37	-0,34	-0,27
145	КОМЕРЦIЙНИЙ IНДУСТРIАЛЬНИЙ	-0,26	-0,37	-0,35	-0,27
146	ПРОФIН БАНК	-0,30	-0,38	-0,34	-0,22
147	БАНК ВЕЛЕС	-0,34	-0,37	-0,35	-0,27
148	РАДАБАНК	-0,30	-0,37	-0,35	-0,27
149	КРЕДИТ-ОПТИМА*	-0,31	-0,37	-0,34	-0,27
150	СХIДНО-ПРОМИСЛОВИЙ БАНК*	-0,34	-0,37	-0,34	-0,27
151	Банк Руский Стандарт*	-0,34	-0,38	-0,33	-0,27
152	ТMM-БАНК*	-0,34	-0,37	-0,34	-0,27
153	ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПIТАЛ	-0,34	-0,37	-0,34	-0,25
154	СКБ ДНIСТЕР	-0,33	-0,38	-0,34	-0,27
155	АПЕКС - БАНК*	-0,28	-0,38	-0,35	-0,27
156	БАНК ФАМIЛЬНИЙ	-0,34	-0,38	-0,34	-0,26
157	АРМА	-0,34	-0,38	-0,35	-0,22
158	УКР. БАНК РЕКОНСТРУКЦIЇ ТА РОЗВИТКУ*	-0,32	-0,38	-0,35	-0,26
159	СТОЛИЦЯ	-0,34	-0,38	-0,34	-0,27
* Банки, що не є членами АУБ

Додаток З

Матриця відстаней до еталонної точки

№ з/п	Назва банку	Міжбанківські кредити	Кредити юридичним особам	Кредити фізичним особам	Цінні папери
1	ПРОМІНВЕСТБАНК*	46,45	10,11	37, 20	92,73
2	ПРИВАТБАНК	0,00	0,05	3,91	99,25
3	ОЩАДБАНК	85,81	0,95	28,70	0,00
4	УКРЕКСIМБАНК	84,30	0,00	41,93	61,59
5	РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ	107,54	18,54	1,16	44,16
6	УКРСИББАНК	96,34	26,29	98,89
7	УКРСОЦБАНК	115,21	20,97	2,37	98,79
8	ОТП БАНК	114,03	26,94	8,78	101,12
9	ВТБ БАНК	113,13	12,62	36,49	103,98
10	АЛЬФА-БАНК	72,17	19,75	29,92	102,14
11	НАДРА	108,44	35,69	9,95	101,69
12	ФОРУМ	98,40	26,54	31,91	101,61
13	ФIНАНСИ ТА КРЕДИТ	118,35	26,69	31,74	95,95
14	ПУМБ	71,10	31,46	34,41	108,86
15	БРОКБIЗНЕСБАНК	83,08	30,84	38,22	101, 20
16	КРЕДИТПРОМБАНК*	97,99	32,00	36,18	94,88
17	СВЕДБАНК	114,29	38,28	26,29	103,30
18	ПIВДЕННИЙ*	99,58	31,94	42,37	112,04
19	УКРГАЗБАНК	94,24	42,31	36,92	48,12
20	УНIКРЕДИТ БАНК	117,03	33,11	42,04	103,98
21	IНГ БАНК УКРАЇНА	112,70	31,71	45,91	105,93
22	УНIВЕРСАЛ БАНК	103,54	43, 20	31,46	106,73
23	ЕРСТЕ БАНК	103,87	43,37	33,86	94,90
24	ВIЕЙБI Банк	109,29	38,11	40,78	110,43
25	РОДОВIД БАНК	119,98	44,36	39,24	54,68
26	ХРЕЩАТИК	99,33	38,82	43,85	102,41
27	ФIНАНСОВА IНIЦIАТИВА	108,85	36,17	46,28	109,14
28	СБЕРБАНК РОСIЇ	103,89	39,44	41,79	110,10
29	ДЕЛЬТА	105,23	42,05	38,94	109,18
30	ДОНГОРБАНК	108,87	40,30	41,39	108,18
31	ПРАВЕКС-БАНК*	120,07	45,33	33,12	107,21
32	IМЕКСБАНК	117,46	39,12	44,26	112,18
33	КРЕДОБАНК	119,52	41,10	41,64	110,47
34	СIТIБАНК УКРАЇНА	117,97	40,50	46,15	90,65
35	КАЛIОН БАНК УКРАЇНА	119,79	38,72	46,25	112,16
36	МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК	108,76	42,29	42,72	105,35
37	КИЇВСЬКА РУСЬ*	113,41	40,62	44,34	111,11
38	IНДЕКС-БАНК	112,10	43,64	40, 19	109,30
39	КРЕДИТ-ДНIПРО	117, 19	41, 19	43,50	110,54
40	IНДУСТРIАЛБАНК	114,35	41,10	45,46	105,80
41	МЕГАБАНК	116,68	41,89	44,11	108,41
42	БМ Банк	113,39	41,57	44,84	112,16
43	БТА БАНК	92,16	43,58	44,66	109,75
44	СЕБ-БАНК	120,06	43,37	41,51	111,84
45	ПРОКРЕДИТ БАНК	112,18	44,06	41,41	112,04
46	ТАВРIКА	113,53	41,73	45,59	111,89
47	ПIРЕУС БАНК МКБ	118,46	42,24	44,23	112,06
48	ФОЛЬКСБАНК	119,11	44,89	40,69	109,39
49	КЛIРИНГОВИЙ ДIМ	117,52	41,79	45,37	112, 19
50	УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСIЙНИЙ БАНК	114,18	42,63	45,74	107,47
51	КИЇВ	118,33	45,33	44,71	85,57
52	ЕКСПОБАНК*	117,09	43,00	45,01	109,99
53	АКТИВ-БАНК	114,22	43,64	44,24	112,00
54	ЕКСПРЕС-БАНК	120,05	43,31	44, 19	111,67
55	УНIКОМБАНК*	120,07	42, 20	46,25	112, 19
56	НАЦIОНАЛЬНI IНВЕСТИЦIЇ	110,70	43,91	44,88	111,58
57	ЗЛАТОБАНК	116,54	42,99	45,99	112, 19
58	БАНК КIПРУ	119,62	43,90	44,43	111,01
59	УКРБIЗНЕСБАНК	119,11	44,50	43,48	111,95
60	ПIВДЕНКОМБАНК	113,32	43,59	46,03	109,74
61	АСТРА БАНК*	118,56	44,66	45,22	99,65
62	ДIАМАНТБАНК*	119,34	43,21	45,92	111,14
63	ПЛАТИНУМ БАНК	112,59	45,33	43,37	112,00
64	КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК*	118,35	44,22	45,47	104,97
65	98,02	44,95	45,84	112,14
66	АРКАДА	120,07	43,32	45,78	112,09
67	КАМБIО	117,06	43,57	45,91	111,37
68	УКРIНБАНК	113,60	44,16	45,47	112,18
69	БАНК IНВЕСТИЦIЙ, ЗАОЩАДЖЕНЬ*	114,31	43,66	46,21	112, 19
70	IНТЕГРАЛ	102,65	44,82	45,96	111,64
71	ХОУМ КРЕДIТ БАНК*	118,52	45,33	44,13	105,47
72	ЕНЕРГОБАНК	118,86	44,07	45,37	111,42
73	ДЕМАРК	117,66	43,83	45,92	111,74
74	БАЗИС	120,07	44,01	45,41	111,72
75	БГ БАНК	116,38	44,30	45,46	111,47
76	ФОРТУНА-БАНК	117,93	43,76	46,13	112, 19
77	СОЮЗ*	118,58	43,67	46,28	112,07
78	А-БАНК	120,07	45,03	44,02	112, 19
79	МЕРКУРIЙ	119,37	44,46	45,23	111,57
80	ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК	117,94	44,05	46,22	110,51
81	УКРАЇНСЬКИЙ ФIНАНСОВИЙ СВIТ	115,98	44,27	46,12	110,42
82	ЗОЛОТI ВОРОТА	120,07	44,75	44,66	112, 19
83	МIСТО-БАНК*	117,89	44,53	45,27	112, 19
84	ПОЛТАВА-БАНК	120,07	44,08	45,89	111,48
85	БIЗНЕС СТАНДАРТ	119,08	44,56	45,22	112,00
86	ФIНБАНК	117,77	44,11	46,14	111,81
87	ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК	118,76	44,38	45,69	111,55
88	КАПIТАЛ	118,53	44,51	45,57	111,24
89	СОЦКОМБАНК*	120,07	44,29	45,61	112, 19
90	ПАРТНЕР-БАНК	110,87	44,80	46,12	111,92
91	ЗАХIДIНКОМБАНК	120,07	44,54	45,46	112, 19
92	ДАНIЕЛЬ	115,91	44,95	45,57	110,45
93	ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА	117,01	44,52	45,92	112,01
94	УКРГАЗПРОМБАHК	115,06	44,60	46,01	112,18
95	АВТОКРАЗБАНК	119,51	44,35	46,01	111,26
96	ЮНЕКС	120,00	44,30	46,26	110,34
97	УКРАЇНСЬКИЙ КАПIТАЛ*	112,27	44,99	45,95	111,60
98	БАНК РЕНЕСАНС КАПIТАЛ	113,12	45,33	45,25	112, 19
99	ЛЬВIВ	120,07	44,79	45,40	111,68
100	ГЛОБУС	118,16	44,53	46,28	110,56
101	АРТЕМ-БАНК	115,10	45,01	46,02	110,71
102	ТК-КРЕДИТ	120,07	44,56	46,11	111,41
103	СИГМАБАНК*	119,96	44,42	46,28	111,93
104	ТЕРРА БАНК*	115,80	45,10	45,80	111,39
105	АГРОКОМБАНК	116,69	44,98	45,99	110,96
106	КOMIНВЕСТБАНК*	115,76	44,93	46,04	112, 19
107	МЕТАБАНК	119,10	44,98	45,66	111,44
108	Д-М Банк*	112,47	45,06	46,23	112, 19
109	БАНК БОГУСЛАВ*	118,32	44,69	46,13	112,16
110	НОВИЙ*	118,75	44,73	46,14	111,49
111	ЄВРОБАНК*	118,29	45,03	45,88	111,02
112	МIЖНАРОДНИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК	119,14	44,68	46,22	112,02
113	ТРАСТ-КАПIТАЛ*	114,14	45, 20	46,00	112, 19
114	ПОРТО-ФРАНКО	118,51	44,96	45,90	112,07
115	ГРАНТ	119,90	44,89	45,90	112,09
116	Банк ТРАСТ*	118,82	45,02	45,86	112, 19
117	КЛАСИКБАНК	119,86	44,72	46,28	111,82
118	ПЛЮС БАНК	118,32	45,33	45,50	112,01
119	ПРОМЕКОНОМБАНК	119,40	44,90	46,11	111,92
120	ФIНРОСТБАНК *	119,51	44,80	46,21	112, 19
121	СИНТЕЗ*	120,07	44,88	46,05	112, 19
122	РЕАЛ-БАНК	118,30	44,95	46,25	111,51
123	МОРСЬКИЙ	119,44	44,96	112, 19
124	IНВЕСТБАНК	118,55	45,00	46,11	111,98
125	ЛЕГБАНК	119,31	44,91	46,22	111,76
126	КОНКОРД*	120,07	44,82	46,26	112,00
127	ЧОРHОМ. БАHК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦIЇ	119,71	45,16	45,76	112,15
128	ЕРДЕ БАНК*	117,91	45,15	46,11	111,41
129	УКРКОМУHБАHК*	119,92	45,02	46,02	112,16
130	IНТЕРБАНК	119,61	45,02	46,22	111,52
131	ПОЛIКОМБАНК	119,04	45,01	46,23	112,15
132	ПРИВАТIНВЕСТ	119,79	45,10	46,02	112, 19
133	РЕГIОН-БАНК	119,67	45,11	46,03	112, 19
134	ЄБРФ	120,05	45,01	46,16	112, 19
135	ЄВРОПРОМБАНК*	119,16	45,03	46,28	112, 19
136	ВОЛОДИМИРСЬКИЙ	120,07	45,09	46,11	112, 19
137	АКОРДБАНК*	119,61	45,15	46,08	112,13
138	СТОЛИЧНИЙ	120,07	45,00	46,27	112,08
139	ПРОМИСЛОВО-ФIНАНСОВИЙ БАНК*	118,88	45,14	46,21	111,94
140	ОЛIМПIЙСЬКА УКРАЇНА	119,60	45,08	46,22	112,13
141	ПРЕМIУМ*	120,07	45,01	46,28	112, 19
142	УКООПСПIЛКА*	119,92	45,13	46, 20	112, 19
143	МОТОР-БАНК*	118,22	45,23	46,28	111,97
144	ФIНЕКСБАНК	119,90	45,18	46,16	112, 19
145	КОМЕРЦIЙНИЙ IНДУСТРIАЛЬНИЙ	118,32	45,24	46,26	112, 19
146	ПРОФIН БАНК	119, 20	45,33	46,21	111,16
147	БАНК ВЕЛЕС	120,07	45,15	46,25	112, 19
148	РАДАБАНК	119,00	45,23	46,27	112, 19
149	КРЕДИТ-ОПТИМА*	119,37	45,23	46,24	112, 19
150	СХIДНО-ПРОМИСЛОВИЙ БАНК*	120,07	45,21	46, 19	112, 19
151	Банк Руский Стандарт*	120,07	45,33	46,00	112, 19
152	ТMM-БАНК*	120,07	45,23	46, 20	112, 19
153	ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПIТАЛ	120,07	45,26	46,22	111,86
154	СКБ ДНIСТЕР	119,79	45,33	46,13	112,18
155	АПЕКС - БАНК*	118,69	45,33	46,28	112, 19
156	БАНК ФАМIЛЬНИЙ	120,02	45,33	46,16	111,98
157	АРМА	120,07	45,33	46,28	111,25
158	УКР. БАНК РЕКОНСТРУКЦIЇ ТА РОЗВИТКУ*	119,53	45,33	46,27	112,08
159	СТОЛИЦЯ	120,05	45,33	46,22	112,14
* Банки, що не є членами АУБ

Додаток И

Показник таксономічного рівня розвитку та рейтингові місця банків

Рейтингове місце банку за розміром кредитного портфелю	Назва банку	Рейтингове місце банку за критерієм "диверсифікованість кредитного портфелю"	Таксономічний показник рівня розвитку
1	ПРИВАТБАНК	1	0,485477
2	ОЩАДБАНК	2	0,455788
4	РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ	3	0,336967
8	ПРОМІНВЕСТБАНК	4	0,308356
3	УКРЕКСIМБАНК	5	0,305919
5	УКРСИББАНК	6	0,246211
19	УКРГАЗБАНК	7	0,246105
10	АЛЬФА-БАНК	8	0,242039
6	УКРСОЦБАНК	9	0,219744
14	ПУМБ	10	0, 20594
7	ОТП БАНК	11	0, 197819
15	БРОКБIЗНЕСБАНК	12	0, 193897
11	НАДРА	13	0, 19004
25	РОДОВIД БАНК	14	0,186112
12	ФОРУМ	15	0,185799
16	КРЕДИТПРОМБАНК*	16	0,181722
9	ВТБ БАНК	17	0,173636
13	ФIНАНСИ ТА КРЕДИТ	18	0,163622
23	ЕРСТЕ БАНК	19	0,158603
17	СВЕДБАНК	20	0,14927
26	ХРЕЩАТИК	21	0,145891
22	УНIВЕРСАЛ БАНК	22	0,145106
18	ПIВДЕННИЙ*	23	0,143587
43	БТА БАНК	24	0,137318
51	КИЇВ	25	0,131696
28	СБЕРБАНК РОСIЇ	26	0,129793
34	СIТIБАНК УКРАЇНА	27	0,129732
29	ДЕЛЬТА	28	0,129531
20	УНIКРЕДИТ БАНК	29	0,128417
21	IНГ БАНК УКРАЇНА	30	0,128295
24	ВIЕЙБI Банк	31	0,124812
30	32	0,124633
36	МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК	33	0,124066
27	ФIНАНСОВА IНIЦIАТИВА	34	0,122138
65	ЄВРОГАЗБАНК	35	0,121397
70	IНТЕГРАЛ	36	0,115408
38	IНДЕКС-БАНК	37	0,115155
31	ПРАВЕКС-БАНК*	38	0,11445
40	IНДУСТРIАЛБАНК	39	0,113023
61	АСТРА БАНК*	40	0,111048
37	КИЇВСЬКА РУСЬ*	41	0,109033
45	ПРОКРЕДИТ БАНК	42	0,108746
50	УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСIЙНИЙ БАНК	43	0,108264
56	НАЦIОНАЛЬНI IНВЕСТИЦIЇ	44	0,106741
41	МЕГАБАНК	45	0,106706
42	БМ Банк	46	0,105481
39	КРЕДИТ-ДНIПРО	47	0,104821
60	ПIВДЕНКОМБАНК	48	0,104434
33	КРЕДОБАНК	49	0,10438
46	ТАВРIКА	50	0,104362
64	КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК*	51	0,103966
32	IМЕКСБАНК	52	0,103935
63	ПЛАТИНУМ БАНК	53	0,103558
71	ХОУМ КРЕДIТ БАНК*	54	0,103339
90	ПАРТНЕР-БАНК	55	0,102965
48	ФОЛЬКСБАНК	56	0,102446
53	АКТИВ-БАНК	57	0,102407
97	УКРАЇНСЬКИЙ КАПIТАЛ*	58	0,1014
52	ЕКСПОБАНК*	59	0,101003
68	УКРIНБАНК	60	0,10055
98	БАНК РЕНЕСАНС КАПIТАЛ	61	0,099845
108	Д-М Банк*	62	0,099764
69	БАНК IНВЕСТИЦIЙ, ЗАОЩАДЖЕНЬ*	63	0,099165
44	СЕБ-БАНК	64	0,098583
81	УКРАЇНСЬКИЙ ФIНАНСОВИЙ СВIТ	65	0,098579
101	АРТЕМ-БАНК	66	0,098501
49	КЛIРИНГОВИЙ ДIМ	67	0,098465
92	ДАНIЕЛЬ	68	0,098448
35	КАЛIОН БАНК УКРАЇНА	69	0,098389
47	ПIРЕУС БАНК МКБ	70	0,09829
113	ТРАСТ-КАПIТАЛ*	71	0,097519
75	БГ БАНК	72	0,09741
57	ЗЛАТОБАНК	73	0,097269
94	УКРГАЗПРОМБАHК	74	0,097058
67	КАМБIО	75	0,096971
104	ТЕРРА БАНК*	76	0,096725
105	АГРОКОМБАНК	77	0,095968
80	ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК	78	0,095826
106	КOMIНВЕСТБАНК*	79	0,095551
58	БАНК КIПРУ	80	0,095501
59	УКРБIЗНЕСБАНК	81	0,095377
73	ДЕМАРК	82	0,095227
54	ЕКСПРЕС-БАНК	83	0,095134
93	ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА	84	0,094794
100	ГЛОБУС	85	0,094694
62	ДIАМАНТБАНК*	86	0,094578
72	ЕНЕРГОБАНК	87	0,094422
86	ФIНБАНК	88	0,094279
88	КАПIТАЛ	89	0,094236
83	МIСТО-БАНК*	90	0,094189
76	ФОРТУНА-БАНК	91	0,094007
111	ЄВРОБАНК*	92	0,093717
87	ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК	93	0,093468
128	ЕРДЕ БАНК*	94	0,093193
77	СОЮЗ*	95	0,093173
79	МЕРКУРIЙ	96	0,093125
55	УНIКОМБАНК*	97	0,093013
85	БIЗНЕС СТАНДАРТ	98	0,092822
96	ЮНЕКС	99	0,092734
122	РЕАЛ-БАНК	100	0,092585
110	НОВИЙ*	101	0,092437
95	АВТОКРАЗБАНК	102	0,092428
118	ПЛЮС БАНК	103	0,092382
107	МЕТАБАНК	104	0,092352
74	БАЗИС	105	0,092304
66	АРКАДА	106	0,092225
78	А-БАНК	107	0,092174
109	БАНК БОГУСЛАВ*	108	0,09217
114	ПОРТО-ФРАНКО	109	0,09199
84	ПОЛТАВА-БАНК	110	0,091874
124	IНВЕСТБАНК	111	0,091686
82	ЗОЛОТI ВОРОТА	112	0,091658
143	МОТОР-БАНК*	113	0,091625
116	Банк ТРАСТ*	114	0,091337
146	ПРОФIН БАНК	115	0,091328
99	ЛЬВIВ	116	0,091283
145	КОМЕРЦIЙНИЙ IНДУСТРIАЛЬНИЙ	117	0,091178
112	МIЖНАРОДНИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК	118	0,091101
102	ТК-КРЕДИТ	119	0,090974	СОЦКОМБАНК*	120	0,090967
139	ПРОМИСЛОВО-ФIНАНСОВИЙ БАНК*	121	0,090947
125	ЛЕГБАНК	122	0,09091
91	ЗАХIДIНКОМБАНК	123	0,090832
119	ПРОМЕКОНОМБАНК	124	0,090722
130	IНТЕРБАНК	125	0,090667
131	ПОЛIКОМБАНК	126	0,090586
155	АПЕКС - БАНК*	127	0,090492
103	СИГМАБАНК*	128	0,090358
123	МОРСЬКИЙ	129	0,090319
135	ЄВРОПРОМБАНК*	130	0,090275
117	КЛАСИКБАНК	131	0,090248
148	РАДАБАНК	132	0,090217
120	ФIНРОСТБАНК *	133	0,090173
127	ЧОРHОМ. БАHК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦIЇ	134	0,0901
115	ГРАНТ	135	0,09009
157	АРМА	136	0,089866
137	АКОРДБАНК*	137	0,089822
133	РЕГIОН-БАНК	138	0,089773
140	ОЛIМПIЙСЬКА УКРАЇНА	139	0,089758
149	КРЕДИТ-ОПТИМА*	140	0,089739
132	ПРИВАТIНВЕСТ	141	0,089634
129	УКРКОМУHБАHК*	142	0,089611
126	КОНКОРД*	143	0,089573
121	СИНТЕЗ*	144	0,089515
158	УКР. БАНК РЕКОНСТРУКЦIЇ ТА РОЗВИТКУ*	145	0,089485
153	ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПIТАЛ	146	0,08921
134	ЄБРФ	147	0,089209
138	СТОЛИЧНИЙ	148	0,089186
144	ФIНЕКСБАНК	149	0,089173
142	УКООПСПIЛКА*	150	0,089161
154	СКБ ДНIСТЕР	151	0,08916
136	ВОЛОДИМИРСЬКИЙ	152	0,089132
156	БАНК ФАМIЛЬНИЙ	153	0,089084
141	ПРЕМIУМ*	154	0,089009
151	Банк Руский Стандарт*	155	0,088944
150	Східно-промисловий банк*	156	0,088847
147	БАНК ВЕЛЕС	157	0,088842
152	ТMM-БАНК*	158	0,088807
159	СТОЛИЦЯ	159	0,088737
* Банки, що не є членами АУБ

Облік та аналіз кредитних операцій банку

Облік та аналіз кредитних операцій банку

1. Теоретичні основи організації обліку та аналізу кредитних операцій банку

1.1 Сутність кредиту, його види, принципи і форми

1.2 Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку

1.3 Особливості формування та аналізу кредитного портфелю банку

2. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку

2.1 Загальна характеристика діяльності ПАТ "Промінвестбанк"

2.2 Загальні підходи до обліку кредитних операцій банку

2.3 Порядок обліку кредитних операцій банку

2.4 Порядок обліку забезпечення кредитних операцій

2.5 Порядок обліку операцій із нарахування і сплати процентів за користування кредитами

3. Методичні підходи до аналізу кредитних операцій банку

3.1 Аналіз кредитного портфелю ПАТ "Промінвестбанк"

3.2 Прогнозування розміру кредитного портфеля Промінвестбанку

3.3 Розробка рейтингової системи банків України та заходів покращення діяльності ПАТ "Промінвестбанк"

4. Охорона праці і навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

4.2 Промислова санітарія

4.2.1 Метеорологічні умови

4.2.2 Виробниче освітлення

4.2.3 Шум

4.2.4 Електромагнітне випромінювання

4.3 Організація безпечних умов праці

4.3.1 Ергономічні вимоги до робочого місця

4.3.2 Електробезпека

4.4 Пожежна безпека

4.5 Охорона навколишнього середовища

Висновки

Список джерел інформації

Похожие работы на - Облік та аналіз кредитних операцій банку