Особливості державного фінансового контролю з фінансової та бухгалтерської звітності на прикладі Кіровоградської обласної лікарні

Кіровоградський національний технічний університет

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: Державний фінансовий контроль

на тему

«Особливості державного фінансового контролю з фінансової та бухгалтерської звітності на прикладі Кіровоградської обласної лікарні»

м. Кіровоград - 2012 рік

Вступ

В умовах реалізації адміністративної реформи в Україні здійснюється безперервний пошук шляхів удосконалення форми та змісту державного управління. Порушуються питання не тільки стосовно оптимізації структури тих чи інших державних інституцій, а й переглядаються механізми організації державного адміністрування і, зокрема, створення та впровадження дійової системи загальнодержавного контролю для підвищення його практичності та ефективності. Цілісну систему контролю в державі утворюють державний контроль, приватний контроль та контроль власника. При цьому державний контроль здійснюється органами державної влади в межах своєї компетенції з метою захисту державних інтересів, а на сучасному етапі він спрямований на забезпечення дотримання всіма суб'єктами господарювання законів і нормативно-правових актів, а також підвищення ефективності роботи державних інституцій. Завдяки особливостям функціонування фінансового, грошового,кредитного та інвестиційного ринків державне управління поступово змінює акценти на роботу в ринкових умовах, що вимагає удосконалення аналітичних функцій управління і контролю.

За таких умов основним призначенням державного контролю є створення на основі одержаної інформації певного підґрунтя для глибокого переосмислення та коригування процесів управління шляхом подолання відхилень з огляду на перетворення в системі управління. Цим забезпечується певний імпульс, що сприяє підвищенню ефективності діяльності управлінського апарату. У цьому контексті місією державного контролю має бути пошук недоліків і "вузьких місць" в управлінні для ефективної реалізації державної політики.

У процесі функціонування бюджетних установ та організацій виникає потік різнобічної інформації про їх діяльність, включаючи ті чи інші види обліку.

Користувачами бюджетної звітності є уряд та урядові організації, громадськість, працівники, дійсні та потенційні інвестори, кредитори, постачальники, та інші заінтересовані особи.

Питанням державного фінансового контролю бюджетної сфери присвячено цілу низку праць вітчизняних науковців, серед яких слід відзначити І.Б. Стефінюка, Є.В. Калюгу, П.К. Германчука, Н.І. Рубана, В.Т. Александрова, Н.С. Вітвицьку, Ф.Ф. Бутинця, М.Ф. Базася та інших. Плануванню, обліку, звітності та контролю у бюджетних установах багато уваги приділили В.Т. Александров, П.Й. Атамас, В. Бугаєнко, В.О. Вовк, О.І. Ворона, П.К. Германчук, Р.Т. Джога, В. Панкевич, В. Канєва, Ю.Д. Маляревський, Т.П. Остапчук, О.В. Охрімовський, П.Г. Петрашко, О.М. Петрик, Т.П. Романенко, І.І. Сахарцева, С.В. Свірко, О.В. Ситяшенко, М.П. Сінгаєвська, Т.М. Сторожук, І.Т. Ткаченко, І.В. Форкун, Й.С. Хижняк, А.О. Шишко та інші.

Метою курсової роботи є дослідження методичних підходів до організації складання фінансової звітності в бюджетних установах.

Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання курсової роботи:

− визначити економічну сутність та значення фінансової звітності;

− вивчити нормативно-правове забезпечення методики складання фінансової звітності в бюджетних установах;

− дослідити види та особливості фінансової звітності в бюджетних установах;

− провести аналіз організації, методики та особливостей складання фінансової звітності у Кіровоградської обласної лікарні;

− сформулювати шляхи удосконалення методики складання фінансової звітності у Кіровоградської обласної лікарні у Кіровоградській області.

Предметом дослідження курсової роботи є аналіз методичних основ складання фінансової звітності в бюджетних установах.

Реквізити Кіровоградської обласної лікарні

Об’єктом дослідження обрано Кіровоградську обласну лікарню, яка надає висококваліфіковану та спеціалізовану стаціонарну і амбулаторно консультативну медичну допомогу населенню області для здійснення єдиної державної регіональної політики в галузі охорони здоров'я.

Кіровоградська обласна лікарня (далі обласна лікарня) знаходиться за адресою : 25030, м. Кіровоград, проспект Університетський 2/5 і створена згідно з рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих від 23.01.1945р. № 277.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 746834 серія А00

Правовий статус обласної лікарні - юридична особа.

Ідентифікаційний код - 01994942 (Додаток Д).

Керівник - Шевчук Микола тодорович.

Номер запису включення відомостей про юридичну особу до ЄДР - 14441200000005001.

Обласна лікарня користується майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, і міст області на основі прав оперативного управління, з розпорядженням у встановленому чинним законодавством порядку та власником майна.

Кіровоградська обласна лікарня належить до комунальної власності. Майно обласної лікарні є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ міст області, та закріплене за ним на праві оперативного управління, обмеженням правомощності розпорядження щодо окремого майна, що здійснюється за згодою власника у встановленому порядку та у межах встановлених законодавством та власником майна або уповноваженим органом.

Управління Кіровоградської обласної державної адміністрації забезпечує галузеву політику та розвиток обласної лікарні, що є спільною власністю згідно з переліком, визначеним рішенням обласної ради.

Обласна лікарня у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, Указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями обласної ради та обласної державної адміністрації, нормативними актами Міністерства охорони здоров'я, України та управління охорони здоров'я облдержадміністрації, нормативними актами інших відомств, здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства України та свого Статуту.

Теретико-методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, абстрагування, системність, комплексність, конкретизація), методичні прийоми (документальна перевірка, аналітичні процедури, підрахунок), системний підхід, аналіз змісту законодавчих і нормативних актів.

Інформаційною базою слугували: наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з теорії, методології, методики та організації податкового контролю, матеріали науково-практичних конференцій, періодичні видання, внутрішня документація досліджуваного підприємства.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст роботи викладено на сторінках40 і доповнено додатками, таблицями, списком використаних джерел, який налічує 22 найменування.

І розділ: «Економічна сутність та нормативне забезпечення державного фінансового контролю та фінансової звітності бюджетних установ»

1.1 Сутність, мета та завдання державного фінансового контролю

На сучасному етапі розвитку країни особливу актуальність набувають питання вдосконалення управління, однією із важливих функцій якого є контроль. Держава не може нормально функціонувати і розвиватися без чітко організованої системи контролю за виробництвом, розподілом і перерозподілом суспільного продукту та іншими сферами суспільного життя в державі. Контроль є невід'ємним елементом надбудови суспільства, який зазнає серйозних змін у процесі розвитку його політичної системи, органів державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої влади.

Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в державі значною мірою залежить від здійснення контролю за виконанням законів, рішень, розпоряджень, від належної організації їх виконання. Систематичний і всеосяжний контроль сприяє забезпеченню наукової обґрунтованості рішень, розпоряджень та інших нормативних документів. своєчасної їх реалізації. Він є необхідною умовою виявлення та усунення недоліків у діяльності об'єктів управління та причин, що їх породжують. Контроль дисциплінує працівників апарату управління, дає можливість об'єктивно оцінювати рівень їхньої компетентності і відповідальності, сприяє поширенню позитивної практики роботи.

Особливого значення набуває державний контроль в умовах функціонування господарюючих суб'єктів з різними формами власності.

Контроль у широкому розумінні - це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.

Сутність контролю полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на об'єкти управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження за їх діяльністю для виявлення відхилень від встановлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконання.

Фінансовий контроль - комплексна і цілеспрямована фінансово-правова діяльність органів фінансового контролю або їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здійснювати контроль, що базується на положеннях актів чинного законодавства. Він полягає у встановленні фактичного стану справ на підконтрольному об'єкті щодо його фінансово-господарської діяльності і спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів з метою ефективного соціально-економічного розвитку усіх суб'єктів фінансових правовідносин.

Фінансовий контроль передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх достовірності, законності, доцільності і ефективності.

Державний фінансовий контроль - різновид фінансового контролю, що здійснюється відповідними органами державного фінансового контролю. Він полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтрольному об'єкті, спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі, а також використання коштів, що залишаються у суб'єкта фінансових правовідносин у зв'язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України.

Основною метою державного фінансового контролю є:

). виявлення на підконтрольних об'єктах порушень принципів законності, ефективності, доцільності й економії при формуванні та використанні державних фінансових та матеріальних ресурсів, відхилень від прийнятих норм, стандартів на найбільш ранній стадії;

). попередження фінансових правопорушень;

). притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків;

). вжиття заходів щодо запобігання таким порушенням у майбутньому.

Завданням державного фінансового контролю є забезпечення законності, ефективності, фінансової дисципліни і раціональності у ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі.

Розрізняють такі види державного фінансового контролю, що класифікуються за такими ознаками: залежно від часу проведення, за інформаційним забезпеченням, залежно від характеру взаємовідносин суб'єкта та об'єкта, за формами здійснення залежно від часу проведення державний фінансовий контроль поділяється на:

попередній - контроль, який здійснюється суб'єктами державного фінансового контролю на етапі розгляду і прийняття управлінських рішень та здійснення операцій з фінансовими і матеріальними ресурсами іншими активами об'єктами державного фінансового контролю з метою упередження порушення фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства об'єктами державного фінансового контролю;

поточний - контроль, який здійснюється суб'єктами державного фінансового контролю під час реалізації управлінських рішень та здійснення операцій з фінансовими активами за оперативною інформацією з метою дотримання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів України, на підставі яких виконуються управлінські рішення об'єктами державного фінансового контролю;

наступний (ретроспективний) - контроль, який здійснюється суб'єктами державного фінансового контролю по закінченню реалізації управлінських рішень і здійснення операцій з фінансовими активами за результатами фінансово-господарської діяльності та/ або по закінченню деякого періоду часу (але не частіше, ніж це встановлено законодавством України) об'єктами державного фінансового контролю з метою виявлення фінансових недоліків і порушень, прийняття управлінських рішень щодо виправлення ситуації та притягнення до відповідальності винних осіб відповідно до законодавства.

Види державного фінансового контролю за класифікаційними ознаками

за інформаційним забезпеченням фінансовий контроль поділяють на документальний і фактичний.

Документальний контроль дозволяє встановити суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, оперативному і статистичному обліку.

Залежно від характеру взаємовідносин суб'єкта та об'єкта державного фінансового контролю державний фінансовий контроль поділяється на види: зовнішній контроль та внутрішній контроль.

Зовнішній контроль здійснюється визначеними Конституцією України та незалежними конституційними органами у межах наданих їм конституційних повноважень.

Внутрішній контроль здійснюється в межах виконавчої гілки державної влади.

за відношенням до власника фінансовий контроль поділяють на внутрішньовідомчий і внутрішньогосподарський.

Внутрішньовідомчий контроль проводиться міністерствами, відомствами, органами державного управління стосовно діяльності підвідомчих їм підприємств і організацій у формі тематичних перевірок та ревізій.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється власниками, апаратом управління підприємницьких структур відповідно до діючого законодавства стосовно діяльності цехів, бригад, дільниць, інших підрозділів підприємств. Основна відповідальність за внутрішньогосподарський контроль лежить на службі головного бухгалтера.

за формами здійснення фінансового контролю розрізняють:

ревізії;

аудит;

тематичні перевірки;

камеральні перевірки;

фінансові експертизи;

службове розслідування;

слідство.

Ревізія - це форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Основна мета ревізії - виявити господарські і фінансові порушення, зловживання, факти безгосподарності, розкрадання, марнотратства, установити причини та умови, які їм сприяли, і винних у цьому осіб, ужити заходів до відшкодування завданого збитку, шкоди, розробити заходи по усуненню недоліків і порушень, а також притягнути до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) осіб, які допустили правопорушення.

Ревізія підприємницьких структур надає всебічну оцінку виробничій і фінансово-господарській діяльності підприємств, ефективності використання виробничого потенціалу, забезпеченню збереження господарських ресурсів, повноті нарахування та сплати податків до бюджету тощо.

Ревізія здійснюється спеціальною уповноваженою ревізійною групою після виконання господарських операцій за минулий період часу. Виявлені під час ревізії недоліки і порушення чинного законодавства, нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність, взаємовідносини з бюджетом обґрунтовані системою доказів з визначенням розмірів збитків, втрат, нестач, конкретизацією винних службових осіб, матеріальної та правової відповідальності.

Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на:

відомчі - проводяться працівниками відомства на підпорядкованих підприємствах одного власника;

позавідомчі - здійснюються органами державного, аудиторського контролю (системи Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, Державної податкової адміністрації тощо).

За організаційними ознаками розрізняють ревізії:

планові - здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і затверджених планів;

позапланові - проводяться в строки, не передбачені затвердженим планом (у разі стихійного лиха, незадовільної роботи підприємства чи взаємопов'язаних підприємств).

Аудит - форма контролю, що є незалежною експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів.

Мета аудиту - підтвердити достовірність показників балансу і фінансової звітності, а також перевірити, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинними в державі нормативно-правовими положеннями.

Аудит відрізняється від ревізії не тільки цілями здійснення, а й організаційними формами його проведення. Аудит виконують незалежні аудиторські фірми чи особи, які здійснюють приватну підприємницьку діяльність і мають сертифікат та ліцензію на проведення аудиту, причому на платній основі за договорами з адміністрацією різних підприємницьких структур, які бажають одержати такі аудиторські послуги. Аудитор несе відповідальність перед зовнішніми споживачами його інформації (акціонерами, кредиторами, банками) щодо якості та обґрунтованості результатів контролю.

Тематична перевірка - це форма контролю окремих сторін чи тематичних питань фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій. Наприклад, контроль стану збереження матеріальних цінностей, розрахунків з бюджетом, державними цільовими позабюджетними фондами і т. ін. Такі перевірки здійснюють вищестоящі і державні органи контролю відповідно до специфіки виконуваних ними функцій.

Камеральні перевірки - форма фінансового контролю, яку застосовують в органах виконавчої влади при одержанні і перевірці показників звітності. Наприклад, перевірка податкових декларацій в податкових інспекціях.

Фінансова експертиза - форма державного фінансового контролю, яка передбачає дослідження і оцінку законодавчих та інших нормативно правових актів, фінансових й економічних результатів діяльності, підготовку обґрунтованих висновків та пропозиції для прийняття рішень щодо об'єк та експертного дослідження.

Службове розслідування - це форма контролю дотримання працівниками підприємств, організацій службових обов'язків, а також нормативно-правових актів, які регулюють виробничі відносини. Проводиться спеціальною комісією за наказом керівника підприємства в разі виявлення крадіжок, нестач, втрат.

Слідство як форма контролю являє собою процесуальні дії, у ході яких установлюється провина відповідальних посадових, службових осіб у здійсненні тих чи інших порушень, пов'язаних з присвоєнням матеріальних цінностей, безгосподарністю, службовими зловживаннями.

Згідно з Бюджетним кодексом бюджетна установа чи організація - це установа, яка створюється відповідними органами влади, утримується за рахунок державного бюджету чи місцевих бюджетів і є неприбутковою. Бюджетні установи здійснюють свою фінансово-господарську діяльність згідно з кошторисом - основним плановим документом. Як суб’єкти господарювання бюджетні установи підлягають таким видам контролю: державному, муніципальному, господарському і громадському.

.2 Нормативно-правове забезпечення здійснення державного фінансового контролю в Україні

Нині в Україні функціонує значна кількість державних органів і служб, які тією чи іншою мірою здійснюють фінансовий контроль. За відсутності чіткої концепції та нормативно-правового поля у сфері державного фінансового контролю з ними, як правило, пов'язують Рахункову палату. Головне контрольно-ревізійне управління, Державне казначейство, Міністерство фінансів, Державну податкову адміністрацію. Державну митнуслужбу, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національнийбанк, Фонд державного майна, Агентство з питань банкрутства тощо.

Наказ № 2 Порядок складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів.

Цей Порядок розроблено відповідно до статті 58 Бюджетного кодексу України ( 2456-17 <#"601938.files/image001.gif">

Залишкова вартість основних засобів на кін.01.01.2012 року = Залишкова вартість основних засобів на поч.01.10.2012 року= 122673960-83856197=87866411

Залишкова в-ть ін. необоротних матеріальних активів на поч.01.01.2012 року=2055458-1012075=1043383

Залишкова в-ть ін. необоротних матеріальних активів на кін. 01.01.2012року= Залишкова в-ть ін. необоротних матеріальних активів на поч. 01.10.2012 року = 2260296-1085303=1174993

Залишкова в-ть основних засобів на кін. 01.10.2012 року =198934-67260047=122673960

Залишкова в-ть ін. необоротних матеріальних активів на кін. 01.10.2012 року= 2668214-1305832=1362382

Результати розрахунку відповідають даним балансу.

3.      В статті «Фонд в необоротних активах» (рядок330)наводиться алгебраїчна сума рядків 110, 120, 130, 140, графи 3, 4 розділуактиву, тобто сума порахованої вище залишкової вартості основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

Фонд в необоротних активахна поч.01.01.2012 року = 83856197+1043383=84899580

Фонд в необоротних активах на кін. 01.01.2012року =Фонд в необоротних активахна поч. 01.10.2012 року = 97866411+1174993=89061404

Фонд в необоротних активах накін.01.10.2012 року= 122673960+1362382=124036342

4.      Стаття «Малоцінні та швидкозношуванні предмети» (рядок 160) активу балансуповинна бути рівною статті«Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах» (рядок 340) пасиву балансу. На початок звітного періоду річного балансу цей показник складає 15420,71, на кінець01.01.2012 і відповідно на початок01.10.2012 - 16025,55, і відповідно в квартальному балансі на кінець звітного періоду -17565,44

5.      «Дебіторська заборгованість» (рядок180) є алгебраїчною сумою рядків від 181 до 187.Оскільки дебіторська заборгованість виникла лише в розрахунках із страхування (на початок 2011 року -10621,66, на кінець 2011 і відповідно на початок 2012 - 561351,89 в річному балансі, а на кінець звітного періоду 01.10.2012), то дані значення без підрахунків переносяться у відповідні графи рядка 180.

6.      Рахунки в казначействі спеціального фонду є сумою спеціальних реєстраційних рахунків для обліку коштів, отриманих як плата за послуги, а також за іншими джерелами власних надходжень.

Рахунки в казначействі спец.фондуна поч. 01.01.2012року = 67544,38+811289,44 = 878833,82

Рахунки в казначействі спец.фондуна кін. 01.01.2012року = Рахунки в казначействі спец. фондуна поч. 01.10.2012 року = 16474,27+478591,96=495006,23

Рахунки в казначействі спец. фондуна кін.01.10.2012 року = 14050,35 + 15382,90 = 29433,25

7.      По рядку 310 «Баланс» наводиться алгебраїчна сума 1 - 7 розділівактиву. Ця сума дорівнює сумі рядків 120, 130, 150, 160, 180, 220 та 260, а також повинна бути рівною рядку 470пасиву балансу.Даний підсумок на початок 2011 року становить92485683,33, щовідповідає рядку 470, та співпадає з розрахунком . На кінець 2011 і відповідно на початок 2012- 97310261,47 співпадає з розрахованою сумою і відповідним рядком пасиву, та на кінець звітного періоду 01.10.2012 = 97310261,47, що відповідає рядку 470.

8.      Кредиторська заборгованість (рядок 420) є алгебраїчною сумоюрядків від 421 до 429. Відповідно до показників балансу кредиторська заборгованість склала на кінець 2011 і відповідно на початок 2012 року 172450,30 і розрахована як сума розрахунків з постачальниками, підрядниками за товари, роботи й послуги, розрахунки із податків та платежів, розрахунки із страхування, розрахунки з підзвітними особами та розрахунки за іншими операціями (, та в квартальному балансі на кінець звітного періоду складала 102429,49 як сума розрахунків із податків та платежівта за іншими операціями.

9.      Підсумок усіх розділів пасиву (рядок470) складає:

на початок 2011 року =92485683,33

на початок 2012 і як залишок на кінець 2012 року = 97310261,47

на кінець 01.10.2012= 207802250,01

В статті «Видатки та надання кредитів спеціального фонду» (рядок 300) балансу на 01.10.2012 року розраховується як алгебраїчна сума рядків від 301 до 304 на кінець звітного періоду і дорівнює згідно балансу 15330467,31.

Видатки та надання кредитів спец. фонду = 15330467,31

Розрахунки співпадають із записом в балансі. Можна зробити висновок, що до суми за видатками спеціального фонду включені видатки та надання кредитів за іншими надходженнями спеціального фонду, адже в підсумку за всіма розділами активу на кінець звітного періоду сума є правильною.

10.    В статті «Доходи спеціального фонду» (рядок 460) балансу на 01.10.2012 року розраховується як алгебраїчна сума рядків від 461 до 464 на кінець звітного періодуі дорівнює згідно балансу 23159681,18.

Доходи спеціального фонду = 23159681,18.

Розрахунки співпадають із записом в балансі . Можна зробити висновок, що до суми за доходами спеціального фонду включені доходи за іншими надходженнями спеціального фонду.

В статті «Інші кошти» балансу на 01. 01. 2012 велична коштів збільшились на суму 6424,92, та на 01. 10. 2012 залишки збільшились 10527,19 .

Дебіторська заборгованість на початок 2011 року складала 10621,66 і до кінця року збільшилась до 561351,89, залишки на 2012 рік навпаки зменшились до суми 408442,39, що є позитивною стороною. Це зменшення позитивно характеризує стан розрахункової дисципліни в Чорнобаївській центральній районній лікарні.

Мною звірені квартальні звітні форми 2012 року з аналогічними даними балансу: «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» та звіти про надходження та використання коштів спеціального фонду.

Так, у балансі за 1 квартал 2012 року «Видатки та надання кредитів загального фонду» відображаються у формі 2м в рядку «Видатки - усього» в графі «Фактичні видатки за звітний період» і дорівнює 54018183,86.

«Видатки за коштами, отриманими, як плата за послуги» відповідного рядка балансу за 1 квартал 2012 року відображається в рядку «Видатки - усього» в графі «Фактичні видатки за звітний період» форми 4-1м і дорівнює 58663601,44.

Cтаття «Доходи загального фонду» (рядок балансу 450) на 01. 10. 2012 відповідає показнику «Надійшло коштів за звітний період» у статті «Видатки усього» форми № 2м і має дорівнювати 54048402,86,і в балансі. При додаванні всіх розділів пасиву кварталного балансу (рядок 470) розрахований підсумок перевищував показник в балансі на цю ж суму. Можна зробити висновок, що помилка зроблена в балансі в статті «Доходи загального фонду», і тоді правильний показник має становити 5984493 (6052596,7 - 68103,7).

Cтаття «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги» (рядок балансу 461) на 01.04.2012 відповідає показнику «Надійшло коштів за звітний період» у статті «Надходження коштів - усього» форми № 4-1м і складає 233187,04.

Cтаття «Доходи за іншими джерелами власних надходжень» (рядок балансу 462) на 01.04.2012 відповідає показнику «Надійшло коштів за звітний період» у статті «Надходження коштів - усього» форми № 4-2м (як сума нарахування доходів за кодом 040 (дані відсутні), надходження коштів від отриманих благодійних внесків, грантів та дарунків (код 020) та надходжень від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів (код 030),і складає 13332294,14

«Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги» балансу відображається у звіті форми 4-1м в рядку «Надходження коштів - усього», відповідно на початок звітного року на 01.01.2012 залишок становить 1618,34, а на кінець 2011 і відповідно на початок 2012 року - 4452,75, і на 01.01.201201.04.2012 залишок на кінець звітного періоду становить 14050,35.

«Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень» балансу відображається у звіті форми 4-2м в рядку «Надходження коштів - усього», відповідно на початок звітного року на 01.01.2012залишок становить 16474,27, а на кінець 2011 і відповідно на початок 2012 року -67544,38, і на 01.01.2012 01.10.2012 залишок на кінець звітного періоду становить196465,28.

У формі 4-1м Залишок на кінець звітного періоду в рядку «Надходження коштів - усього» розраховується як сума залишку на початок звітного року і надходжень коштів за звітний рік у цьому ж рядку за мінусом касових видатків за звітний рік у рядку «Видатки - усього».

Таким чином, залишок на кінець звітного року 196465,28 кінець звітного періоду в рядку «Надходження коштів - усього» розраховується як сума залишку на початок звітного року і надходжень коштів за звітний рік у цьому ж рядку за мінусом касових видатків за звітний рік у рядку «Видатки - усього». Залишок = 54018183,86

У формі №2м "Звіті про надходження та використання коштів загального фонду»на І квартал 2012 року в графі «Залишок на кінець звітного періоду» розраховується як сума залишку на початок звітного періоду та надходження коштів за мінусом фактичних видатківза звітний період. Залишок на початок звітного періоду відсутній, адже за загальним фондом гроші залишатися не можуть, якщо вони в наявності, то перераховуються в дохід бюджету. Тому залишок на кінець звітного періоду вираховується як різниця надходжень коштів та касовими видаткамиза звітний період.

Видатки - усього поточні видатки 6583,77- 6583,77

Видатки на товари і послуги =6583,77

Оплата праці працівників бюджетних установ=зарплата= 31280500-30840413,34

Нарахування на заробітну плату = 1189612,36 - 1189612,36 =

Придбання товарів і послуг = 8289162,52-88,95=5275728,24

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар =215248,26

Медикаменти та перев'язувальні матеріали = 9147700

Продукти харчування = 1185000-724009

Оплата послуг (крім комунальних) = 67552-43946

Інші видатки = 15500-5108,12

Видатки на відрядження = 209535-177017,38

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв = 8363600-6419767,21

Оплата теплопостачання = 4557600-3533818,18

Оплата водопостачання і водовідведення = 9300000-463696,71

Оплата електроенергії = 2680000-2291497,97

Оплата природного газу = 180000-118754,35

Оплата інших комунальних послуг = 16000-12000=4000

Оплата інших енергоносіїв = -

Субсидії і поточні трансферти = Поточні трансферти населенню = -

Виплата пенсій і допомоги = 460000-286523,91

Інші поточні трансферти населенню = -

Дані розрахунки відповідають записам форми № 2 м.

У формі №2м "Звіті про надходження та використання коштів загального фонду»потребують звірці фактичні та касові видатки за кожним кодом економічної класифікації. Так, у формі №2 м за 2011 рік за показником«Нарахування на заробітну плату» на 6305,72 (4236819,1 - 4230513,38), в розрізі кожного КЕКВ показника «Придбання товарів і послуг», крім «Інші видатки» (15500-5108,12), тодісума фактичних видатківза показником «Видатки - усього» відповідно перевищувала касові 6583,77 (7640982-54018183,86). На І квартал 2012 року сума фактичних видатків перевищує касові за показниками «Медикаменти та перев’язувльні матеріали»(9147700-4157450,92) «Продукти харчування» на (67552-43946,25), «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» 67552-43946,25.

Перевищення фактичних видатків над касовими- це може свідчити про погашення дебіторської заборгованості, що обліковувалась на початок звітного періоду, або про утворення (внаслідок отримання товарів, робіт, послуг без здійснення попередньої оплати) кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду. Крім того, по статтях видатків на харчування, медикаменти, капітальний ремонт, придбання обладнання, м'якого інвентарю (інших видатків, пов'язаних безпосередньо з виробничими запасами), перевищення фактичних видатків над касовими може утворитися внаслідок списання у звітному періоді майна, яке було придбано раніше.

Аналіз виконання кошторису показав, що фактичні та касові видатки дорівнюють або є меншими за кошторисні призначення - це може свідчити про економне та раціональне використання бюджетних коштів. Проте таке відхилення може також свідчити про планування зайвих асигнувань (наприклад, на медикаменти, харчування, придбання м'якого інвентарю і обмундирування тощо).

Головний контролер-ревізор ______________(підпис)

Присутній______________ Шевчук К.М.

Головний бухгалтер ______________Олексієнко А.М.

Керівник ______________ Шевчук М.Т

Висновки

Сьогодні діяльність контрольних установ здійснюється за відсутності чіткої взаємодії. По суті, державний фінансовий контроль на практиці діє не як єдина система, а існує у формі відокремлених ланок. Останні, як правило, в автономному режимі виконують властиві їм завдання й функції, які визначаються численними законами, указами Президента України, постановами уряду та іншими нормативно-правовими актами. Зрозуміло, що у таких умовах трапляються неузгодженість, дублювання, відсутність взаємодії, а іноді й суперечності. Це насамперед призводить до недостатньої ефективності в діяльності органів фінансового контролю, розпорошення та надмірного витрачання людських і фінансових ресурсів, правового й методологічного хаосу, В результаті одні й ті самі суб'єкти контролю протягом року перевіряються неодноразово, інші - взагалі не контролюються. Отже, чинна перевіряються неодноразово, інші - взагалі не контролюються. Отже, чинна система фінансового контролю застаріла, не враховує реалій сьогодення, суперечить принципам побудови демократичної держави і потребує невідкладного, належним чином опрацьованого, якісного реформування.

Вкрай важливим є визначення завдань і мети державного фінансового контролю, методологічних основ його формування, врахування як накопиченого власного, так і зарубіжного досвіду. На жаль, переважною більшістю авторів законопроектів, окремих фахівців та науковців ця категорія сприймається лише як звичайна перевірка використання бюджетних коштів. Але для забезпечення цього завдання не потрібні надзвичайні зусилля, а лише існування контрольно-ревізійних органів на рівні всіх ланок бюджетної системи. Проте такі примітивні погляди на цьому етапі розвитку держави та її економіки - це шлях у минуле. Ось чому для забезпечення побудови ефективної системи державного фінансового контролю, яка б відповідала ефективної системи державного фінансового контролю, яка б відповідала стандартам передових демократичних країн, конче потрібне розроблення стратегічного концептуального документа. Це дасть можливість чітко розмежувати завдання і повноваження контрольних органів, усунути дублювання й паралелізм у їхній роботі.

Концепція створення єдиної системи державного фінансового контролю повинна дати чітке поняття категорії державного фінансового контролю, його принципів, системи, завдань, пріоритетів, основних видів і порядку здійснення. Вважаю за доцільне встановлення обов'язкового періодичного аудиту для всіх суб'єктів підприємницької діяльності й відповідальності аудиторських фірм і безпосередньо аудиторів за об'єктивність і повноту контролю. Так само доцільно визначити правовий статус аудиторського висновку, як документа, і сферу його використання. Стрижнем цієї концепції має стати розподіл державного фінансового контролю на парламентський та урядовий. Безумовно, як законодавча, так і виконавча гілки влади повинні здійснювати контрольні функції. Це відразу зніме причини дискусії останніх років щодо визначення головного органу державного фінансового контролю, дасть можливість послідовно й концептуально удосконалюватися методологічній базі єдиної системи державного фінансового контролю.

На мою думку, проблема визначення пріоритетності того чи іншого контрольного органу надумана і насамперед виникає через брак чіткого розподілу завдань, повноважень та функцій, їхнього дублювання. Щодо цього цікавим є такий аспект. Наукова думка у фінансовій сфері та практика діяльності уже давно розподілили контроль на три головні форми: попередній, поточний і подальший. Узявши цей критерій за основу у розробленні вищезгаданої концепції, ми матимемо чітке структурування, тому що абсолютна більшість контрольних відомств має свої досить специфічні завдання, чітко визначену сферу діяльності й працює за першими двома формами контролю.

Головна проблема виникає при організації подальшого контролю, у розподілі завдань і повноважень між Рахунковою палатою, Головним контрольно - ревізійним управлінням та реанімованим відомчим контролем.

Сьогодні держава має понад 15 тисяч розпорядників і отримувачів бюджетних коштів. В економічній площині держави діє понад 800 тисяч платників податків, із них отримують ті чи інші пільги з оподаткування понад 100 тисяч. Вищеназвані показники свідчать, що поле контрольної діяльності достатнє для всіх контрольних органів. Звісно, для забезпечення елементарного порядку та фінансової дисципліни треба бодай раз на два роки здійснювати перевірку законності, ефективності й цільового використання бюджетних коштів, функціонування й використання державної власності, взаємовідносин платників податків із державою тощо. Тому вважаємо, що головною функцією Державної контрольно-ревізійної служби має стати контроль за законністю, ефективністю й цільовим використанням державних коштів кожним розпорядником бюджетних коштів і їхнім отримувачем.

Список використаної літератури

1.      Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456. Зі внесеними змінами 06.12.2012

.        Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99 № 996-ХIV

.        Про затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності: Наказ Державного казначейства України вiд 05.01.2011 № 2.

.        Про затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів: Наказ Мінфіну від 24.01.2012 р. №44.

.        Рекомендацій щодо звірки показників форм фінансової та бюджетної звітності і показниками форм щодо розкриття елементів фінансової і бюджетної звітності.

.        Бухгалтерський облік та складання фінансової звітності в бюджетних установах України [Текст] : збірник. - К. : НВФ «Освіта», 2007. - 278 с.

7.      Бухгалтерський облік у бюджетних установах [Текст]: навч. посіб. / Житомирський держ. технологічний ун-т. - 2-е вид., доп. і перероб. / Ф.Ф. Бутинець. Т.П. Остапчук, Н.А. Остап’юк, С.В. Сисюк. - Житомир: ПП "Рута", 2009. - 472с.

.        Ващенко, Л.О. Моделювання фінансової звітності як частини інформаційного забезпечення аналітичного процесу [Текст] / Л.О. Ващенко // Бюджетна бухгалтерія. - 2009. - № 2. - С. 10-15.

. Верига, Ю.А. Бухгалтерська фінансова звітність [Текст] : навч. посіб. / Ю.А. Верига, А. М. Волошин. - 2 вид., перероб. і доп. - К. : Комп'ютерпрес, 2008. - 472 с.

0. Гізатуліна, Л. Звітність як один із інструментів контролю за дотриманням бюджетного законодавства [Текст] / Л. Гізатуліна // Казна України. - 2009. - 25-27 с.

11. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит [Текст]: навч. Посіб. / В.Т. Александров [та ін.]. - К. : АВТ, 2007. - 424 с.

. Інформаційні системи і технології в обліку [Текст] : підруч. для студ. спец. "Облік і аудит" вищ. навч. заклад. / Ф.Ф. Бутинець, Т.В. Давидюк, В.В. Євдокимов [та ін.]. - 3-є вид., перероб. і доп. - Житомир: Рута, 2007. - 467 с.

. Канєва, Т.В. Особливості формування спеціального фонду кошторису бюджетних установ [Текст] / Т.В. Канєва, В.О. Вовк. // Вісник бюджетної організації. - 2009. - № 3. - С.14-16.

. Лишиленко, О.В. Фінансовий облік [Текст]: підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. / О.В. Лишиленко. - К. : ЦНЛ, 2008. - 556 с.

. Лучко, М. Р. Консолідована фінансова звітність: системний підхід до побудови та розвитку : автореф. дис. д-ра екон. наук : 08.00.09 /Лучко М.Р. - К., 2008. - 29 с.

. Облік у бюджетних установах [Текст] / І.Д.Ватуля, М.І.Ватуля, З.М.Левченко, Ю.О.Романченко [та інші]. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 368 с.

. Ситяшенко, О.В. Державний фінансовий контроль за діяльністю бюджетних установ [Текст]: збірник / О. В. Ситяшенко. - К.: Освiта, 2007.-717 с.

. Сінгаєвська, М.П. Особливості ведення бухгалтерського обліку у бюджетних установах [Текст] / М.П. Сінгаєвська, О.М. Петрик // Бюджетна бухгалтерія. - 2009. - № 14. - С. 11.

. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку [Текст] : практ. посіб. / Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України - К. : Лібра, 2009. - 336с.

. Шишко, А.О. Фінансова звітність виконання бюджетів [Текст] / А.О. Шишко // Вісник бюджетної організації. - 2009. - № 5. - С. 8 - 9.