Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством

Вид работы:

Дипломная (ВКР)
Предмет:

Экология
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

75,86 Кб
Опубликовано:

2012-09-22

Все дипломные работы по экологии

Скачать дипломную работу Читать текст online Заказать дипломную
*Помощь в написании! Посмотреть все дипломные работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством

Зміст

Вступ

. Огляд літератури

.1 Очищення газів в сухих механічних пилоуловлювачах

.2 Очищення газів в мокрих пилоуловлювачах

. Загальні дані про об’єкт

.1 Відомості про район, де розташоване підприємство

. Характеристика підприємства, як джерела виробництва залізобетонних фасонних виробів

.1 Відомості про виробничу програму

.2 Відомості про сировину, допоміжні матеріали, які необхідні для випуску продукції

.3 Види й обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

.4 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і їхні параметри

. Заходи щодо захисту повітряного басейну

.1 Заходи щодо регулювання викидів при НМУ

.2 Розрахунок приземних концентрацій шкідливих речовин від джерел викидів

.3 Аналіз результатів розрахунків приземних концентрацій

. Розробка системи очищення забрудненого газу

.1 Загальна характеристика схеми очищення

.2 Розрахунок апаратів системи очищення

.2.1 Розрахунок елемента циклона

.2.2 Вибір і розрахунок рукавного фільтра

. Економічна частина

6.1 Кошторис витрат на виконання науково-дослідної роботи

.2 Оцінка науково-технічного рівня НДР

.3 Визначення економічного ефекту природоохоронних заходів на стадії досліджень та розробок

. Охорона праці і навколишнього середовища

.1 Загальні питання охорони праці

.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

.3 Виробнича санітарія

.3.1 Мікроклімат

.3.2 Освітлення

7.3.3 Шум і вібрація

.4 Електробезпека

.5 Пожежна безпека

.6 Охорона навколишнього природного середовища

Висновки

Список літератури

Вступ

У данній дипломній роботі розглядається приватне підприємство «Гранд», що спеціалізується на виготовленні залізобетонних фасонних виробів (тротуарних плит, заборів, декоративних виробів та ін) та фасування цементу в мішки.

Щорічно на ПП «Гранд» виробляє до 75000 тон фасованого цементу та до 15000 тон залізобетонних виробів.

До складу технологічного устаткування основного виробництва входять дозатори, змішувачі, вібратори та ін. установки.

Основними джерелами забруднення атмосфери ПП „Гранд” є вентиляційні установки, які видаляють забруднене повітря від технологічного обладнання підприємства та димові труби опалювальних приладів.

Сумарний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ПП „Гранд” становить - 43,51510 т/рік.

Порівняльна характеристика фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами із установленими нормативами на викиди показала, що існує перевищення технологічних нормативів гранично-допустимих викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ПП „Гранд”.

Розрахунок забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами показав, що приземні концентрації на межі нормативної санітарно-захисної зони перевищують допустимі санітарні нормативи по пилу цементного виробництва. Для цієї речовини рекомендуються заходи по скороченню викидів. По всім іншим речовинам та групі сумації приземні концентрації на межі нормативної санітарно-захисної зони та житлової забудови не перевищують допустимі санітарні нормативи.

1. Огляд літератури

Ріст промислового виробництва супроводжується утворенням великої кількості різних відходів, що забруднюють навколишнє середовище. Основним напрямком охорони природи від промислових забруднень має бути розробка безвідходного та маловідходного промислового виробництва. В цей час найбільш поширеним методом вирішення цієї проблеми є розробка ефективних очисних установок для улавлювання та переробки газоподібних, рідких і твердих відходів.

Значна кількість забрудненя потрапляє в біосферу з викидами промислових газів. З газами в атмосферу потрапляють тверді, рідкі, паро-, газоподібні, органічні й неорганічні речовини, тому за агрегатним станом домішки атмосферного повітря діляться на тверді, рідкі, газоподібні і змішані.

Для зниження забруднення атмосфери від промислових викидів удосконалюють технологічні процеси, здійснюють герметизацію технологічного обладнання, застосовують пневмотранспорт, будують різні очисні споруди.

Найбільш ефективним напрямком зниження викидів є створення безвідходних технологічних процесів, що передбачають, наприклад, впровадження замкнутих і газоподібних потоків, проте до теперішнього часу основним засобом запобігання шкідливих викидів залишається розробка і впровадження ефективних систем очищення газів. Під очищенням розуміють відділення від газу або перетворення в нешкідливий стан забруднюючої речовини, що надходить від промислового джерела.

Для знешкодження аерозолів (пилу і туманів) використовують сухі, мокрі та електричні методи. Крім того, апарати відрізняються як по конструкції, так і за принципом осадження зважених часток. В основі роботи сухих апаратів лежать гравітаційні, інерційні і відцентровані механізми осадження або фільтраційні механізми. У мокрих пиловловлювачів здійснюється контакт запилених газів з рідиною. При цьому осадження відбувається на краплі, на поверхню газових міхурів або на плівку рідини. У електрофільтрах відділення заряджених частинок аерозолю відбувається на осаджувальних електродах.

Вибір методу і апарата для уловлювання аерозолів у першу чергу залежить від дисперсного складу пилових частинок:

Розмір частинок, мкм	Апарат
40-1000	Пилеосаджуючі камери
20-1000	Циклони діаметром 1-2 м
5-1000	Циклони діаметром 1 м
20-100	Скрубери
0,9-100	Тканинні фільтри
0,05-100	Волокнисті фільтри
0,01-10	Електрофільтри

Основні властивості пилу

Щільність частинок. Розрізняють справжню, насипну і позірну щільність. Насипна щільність (на відміну від справжньої) враховує повітряний прошарок між частинками пилу. При злежування насипна щільність зростає в 1,2-1,5 рази.

Позірна щільність являє собою відношення маси частинок до займаного нею обсягом, включаючи пори, порожнечі і нерівності. Гладкі монолітні частинки мають щільність, яка практично збігається зі справжнью. Пил, схильний до коагуляції і спікання, знижують позірну щільність по відношенню до справжньої.

Дисперсність частинок. Розмір частинок є основним її параметром. Вибір пиловловлювача визначається дисперсним складом уловлюваного пилу.

Частинки промислового пилу мають різну форму (кульки, палички, пластинки, голки, лусочки, волокна і т.д.). Частинки пилу можуть коагулювати й об'єднуватися в агломерати, тому поняття розміру частки умовно. В пиловлоулавлюванні прийнято характеризувати розмір частинки величиною, що визначає швидкість її осадження. Такою величиною служить седиментаційний діаметр - діаметр кулі, швидкість осадження і щільність якого дорівнюють швидкості осадження та щільності частинки. При цьому сама частинка може мати довільну форму. Пилові частинки різної форми при одній і тій же масі осідають з різною швидкістю. Чим ближче їх форма до сферичної, тим швидше вони осідають.

Адгезійні властивості частинок. Ці властивості частинок визначають їх схильність до злипання. Підвищене злипання частинок може призвести до часткового або повного забивання апаратів.

Чим менше розмір часток пилу, тим легше вони прилипають до поверхні апарату. Пил, у якої 60-70% часток мають діаметр менше 10 мкм, поводять себе як схильні до злипання, хоча той же пил з розміром частинок більше 10 мкм має гарну сипучисть.

За злипання пил ділять на 4 групи:

) Ті що не злипаються - суха шлакова, кварцова; суха глина.

) Ті що слабо злипаються - коксова; магнезитова суха; апатитова суха; доменна; колашникова летюча зола, яка містить багато неспалених продуктів; сланцева зола.

) Ті що середньо злипаються - торф'яна, волога магнезитова; металева, що містить колчедан, оксиди свинцю, цинку та олова; сухий цемент; летюча зола без недопалювання; торф'яна зола; сажа, сухе молоко; борошно, тирса.

) Ті що сильно злипаються - цементна; виділена з вологого повітря; гіпсова і алебастрова; містить нітрофоск, подвійний суперфосфат, клінкер, солі натрію; волокниста (азбест, бавовна, шерсть)

Зі злипанням тісно пов'язана інша характеристика пилу - сипучість.

Сипучість пилу оцінюється за кутом природного укосу, який приймає пил в свіжонасипаному стані.

Абразивність частинок. Абразивність пилу характеризує інтенсивність зносу металу при швидкостях газів і концентраціях пилу. Вона залежить від твердості, форми, розміру та щільності частинок. Абразивність враховують при розрахунках апаратури (вибір швидкості газу, товщини стінок апаратури та облицювальних матеріалів).

Змочуваність частинок. Змочуваність частинок водою впливає на ефективність мокрих пиловловлювачів, особливо при роботі з рециркуляцією. Гладкі частинки змочуються краще, ніж частки з нерівною поверхнею, оскільки останні в більшою мірою виявляються покритими абсорбованою газовою оболонкою, що ускладнює змочування.

За характером змочування всі тверді тіла поділяють на 3 основні групи:

) гідрофільні матеріали - добре змочується (кварц, большінсть силікатів і окислених мінералів, галогеніди лужних металів);

) гідрофобні матеріали - погано змочуються (графіт, вугілля, сірка);

) абсолютно гідрофобні (парафін, тефлон, бітуми).

Гігроскопічність частинок. Здатність пилу вбирати вологу залежить від хімічного складу, розміру, форми і ступеня шорсткості поверхні частинок. Гігроскопічність сприяє уловлювання частинок в апаратах мокрого типу.

Електрична провідність шару пилу. Цей показник оцінюється за питомою електричною опорою шару пилу, яке залежить від властивостей окремих частинок (від поверхневої та внутрішньої електропровідності, форми і розмірів часток), а також від структури шару пилу і параметрів газового потоку. Воно має істотний вплив на роботу електрофільтрів.

Залежно від питомої електричної опори пилу ділять на 3 групи:

1) низькоомний пил < . При осадженні на електроді частинки пилу миттєво розряджаються, що може призвести до вторинного винесення;

) пил з = - . Такий пил добре вловлюється в електрофільтрі, так як розрядка часток відбувається не відразу, а протягом часу, необхідного для накопичення шару;

) пил з> - . Вловлювання пилу цієї групи в електрофільтрах викликає великі труднощі. Частинки пилу цієї групи утворюють на електроді пористий ізолюючий шар.

Електрична зарядженість частинок. Знак заряду частинок залежить від способу їх утворення, хімічного складу, а також від властивостей речовини, з якими вони стикаються. Цей показник впливає на ефективність уловлювання в газоочисних апаратах (мокрих пиловловлювачів, фільтрах та ін.), на вибухонебезпечність і адгезійні властивості частинок.

Здатність частинок пилу до самозаймання та утворення вибухонебезпечних сумішей з повітрям. Горючий пил внаслідок сильно развитої поверхні контакту частинок з киснем повітря (близько 1 ) здатен до самозаймання та утворення вибухонебезпечних сумішей з повітрям. Інтенсивність вибуху пилу залежить від її хімічних та термічних властивостей, від розмірів і форми частинок, їх концентрації в повітрі, від вологовмісту та складу газів, розмірів і температури джерела запалення та відносного вмісту інертного пилу. Здатністю до запалення володіє деякий пил органічних речовин, що утворюються при переробці барвників, пластмас, волокон, а також пил металів: магнію, алюмінію та цинку.

Мінімальні вибухонебезпечні концентрації зваженого в повітрі пилу - приблизно 20-500 , а максимальні 700-800 . Чим більше вміст кисню в газовій суміші, тим імовірніше вибух і більше його сила. При вмісті кисню менше 16% пилова хмара не вибухає.

Фізико-хімічні властивості пилу цементного виробництва.

Піл цементного виробництва за своїми властивостями поділяється на наступні групи:

Пил, який утворюється при дроблінні та транспортуванні сировинних матеріалів; мають грубо дисперсний склад (приблизно 70% часточок крупніше 5 мкм), а температуру і вологість - навколишнього середовища.

Пил сушильних барабанів сировини і добавок; характеризується підвищенням вологості (температура точки роси 40-60˚С) І більш широким діапазоном коливання концентрацій аерозоля (15-17).

Пил сировинних млинів; характеризується високою концентрацією (до 50) і великою кількістю часточок тонких фракцій (менше 5 мкм до 65%).

Пил з печей, що обертаються, мокрого способу виробництва; має високу вологість (температура точки роси 58-75˚С) і високу температуру.

Пил з печей, що обертаються, сухого способу виробництва (з циклонними або шахтно-циклонними теплообмінниками; характеризуються тонким дисперсним складом (частинки розміром менше 5 мкм до 75%).

Пил з печей, що обертаються з конвеєрними кальцина торами; мають низьку вологість (температура точки роси 32-48˚С) і включає грубо дисперсні частинки (80% частинок розміром більше 5 мкм).

Пил клінкерних холодильників; характеризується низькою вологістю (температура точки роси до 30˚С), широким діапазоном коливання температур (90-290˚С) та включає грубо дисперсні частинки (80% частинок розміром більше 5 мкм).

Пил цементних млинів; мають високу вхідну концентрацію ( приблизно 960), вологість вагається в широких діапазонах ( температура точки роси 22-60˚С).

1.1 Очищення газів в сухих механічних пиловлоулювачах

До сухих механічних пиловлоулювачів відносяться апарати, в яких використані різні механізми осадження: гравітаційні (пилеосаджувальні камери), інерційні (камери, осадження пилу в яких відбувається в результаті зміни напрямку руху газового потоку або встановлення на його шляху перешкод) і відцентровані (одиночні, групові та батарейні циклони, вихрові та динамічні пиловлоулювачі). Розглянемо очищення газів у циклонах і фільтрах.

Очищення газів в циклонах

Циклон - апарат очищення повітря, що використовується в промисловості для очищення газів або рідин від зважених часток. Принцип очищення - інерційний (з використанням відцентрованої сили), а також гравітаційний. Циклонні пиловлаулювачі складають найбільш масову групу серед усіх видів пилеулавлювальної апаратури і застосовуються у всіх галузях промисловості.

Циклонні апарати найбільш поширені в промисловості. Вони мають наступні переваги:

) відсутність рухомих частин в апараті;

) надійність роботи при температурах газів аж до 500 є С (для работи при більш високих температурах циклони виготовляють зі спеціальних матеріалів);

) можливість уловлювання абразивних матеріалів при захисті внутрішніх поверхонь циклонів спеціальними покриттями;

) вловлювання пилу в сухому вигляді;

) майже постійний гідравлічний опір апарату;

) успішна робота при високих тисках газів;

) простота виготовлення;

) збереження високої фракційної ефективності очищення при збільшенні запиленості газів.

Недоліки:

) високий гідравлічний опір: 1250-1500 Па;

) погане вловлювання частинок розміром менше 5 мкм;

)неможливість використання для очищення газів від липких забруднень.

За способом підведення газів в апарат циклони підрозділяють на циклони зі спіральним, тангенціальним, гвинтоподібним, а також осьовим підводом.

Найбільш доцільним за формою з точки зору аеродинаміки є підведення по спіралі. Однак на практиці всі способи підведення можуть використовуватися в рівній мірі.

Принцип роботи циклону. Газ обертається усередині циклону, рухаючись зверху вниз, а потім рухається вгору. При обертовому русі газу вниз частинки пилу відкидаються відцентровою силою до стінки. Зазвичай в циклонах відцентроване прискорення в декілька сот, а то й тисячу разів більше прискорення сили тяжіння, тому навіть дуже маленькі частинки пилу не в змозі йти за газом, а під впливом відцентрованої сили рухаються до стінки.

Ефективність уловлювання часток пилу в циклоні η прямо пропорційна швидкості газів в ступені 1/2 і обернено пропорційна діаметру апарата також в ступені 1/2.

Процес доцільно вести при великих швидкостях газового потоку і невеликих діаметрах циклону. Однак збільшення швидкості газу може призвести до винесення пилу з циклону і різкого збільшення гідравлічного опору. Тому доцільно збільшувати ефективність циклону за рахунок зменшення діаметру апарату, а не за рахунок зростання швидкості газів. Оптимальне співвідношення = 2-3.

У промисловості прийнято розділяти циклони на високоефективні і високопродуктивні. Перші ефективні, але вимагають більших витрат на здійснення процесу очищення, циклони другого типу мають невеликий гідравлічний опір, але гірше вловлюють дрібні частинки.

Очищення газів в фільтрах

В основі роботи пористих фільтрів всіх видів лежить процес фільтрації газу через пористу перегородку, в ході якого тверді частинки затримуються, а газ повністю проходить крізь неї.

Фільтруючі перегородки досить різноманітні за своєю структурою, але в основному вони складаються з волокнистих або зернистих елементів і умовно поділяються на такі типи:

гнучкі пористі перегородки - тканинні матеріали з природних, синтетичних або мінеральних волокон; неткані волокнисті матеріали (войлочні, клеєні та іглопробивні матеріали, папір, картон, волокнисті матеріали); комірчасті листи (губчаста гума, пінополіуретан, мембранні фільтри);

напівтверді пористі матеріали - шари волокон, стружка, в'язані сітки, розташовані на стійких пристроях або затиснуті між ними;

жорсткі пористі перегородки - зернисті матеріали (пориста кераміка або пластмаса, спечений або спресованні порошки металів, пористе скло, вуглеграфітові матеріали та ін.); волокнисті матеріали (сформовані шари з скляних і металевих волокон); металеві сітки і перфоровані листи.

В процесі очищення запиленого газу частинки наближаються до волокон або до поверхні зерен матеріалу, стикаються з ними й осаджуються головним чином у результаті сил інерції і електростатичного притягання.

Проходячи через фільтруючу перегородку, потік розділяється на тонкі струмки, які безперервно роз'єднуються і змикаються. Частинки, які володіють інерцією, прагнуть переміщатися прямолінійно, стикаються з волокнами, зернами і утримуються ними. Такий механізм характерний для захоплення крупних частинок і виявляється сильніше при збільшенні швидкості фільтрації. Електростатичний механізм захоплення порошин виявляється в тому випадку, коли волокна несуть заряди або поляризовані зовнішнім електричним полем.

У фільтрах уловлені частинки накопичуються в порах або утворюють пиловий шар на поверхні перегородки, і таким чином самі стають, для порошин які знову надходять, частиною фільтруючого середовища. У міру накопичення пилу пористість перегородки зменшується, а опір зростає.

Тому виникає необхідність видалення пилу і регенерації фільтра.

Залежно від призначення і величини вхідної і вихідної концентрації фільтри умовно поділяють на три класи:

фільтри тонкого очищення (високоефективні або абсолютні фільтри) - призначені для уловлювання з дуже високою ефективністю (> 99%) в основному субмікронних частинок з промислових газів з низькою концентрацією вхідною (<1 ) і швидкістю фільтрування <10 см / с. Фільтри застосовують для уловлювання особливо токсичних часток, а також для ультратонкого очищення повітря при проведенні деяких технологічних процесів, що не допускають присутності пилу. Фільтри тонкого очищення не піддаються регенерації;

повітряні фільтри - використовують в системах приточної вентиляції та кондиціонування повітря. Працюють при концентрації пилу менше 50, при високій швидкості фільтрації - до 2,5-3,0 м / с. Фільтри можуть нерегенеруватися і регенеруватися;

промислові фільтри (тканинні, зернисті, грубоволокнисті) застосовуються для очищення промислових газів з концентрацією пилу до 60. Фільтри регенеруються.

1.2 Очищення газів в мокрих пилоуловлювачах

Мокрі пилоуловлювачі мають ряд переваг і недоліків у порівнянні з апаратами інших типів. Переваги:

) невелика вартість і більш висока ефективність уловлювання зважених часток;

) можливість використання для очищення газів від частинок розміром до 0,1 мкм;

) можливість очищення газів при високій температурі і підвищеної вологості, а також при небезпеці займань та вибухів очищених газів і зловленого пилу;

) можливість поряд з пилом одночасно вловлювати пароподібні й газоподібні компоненти.

Недоліки:

)виділення зловленого пилу у вигляді шламу, що пов'язано з необхідністю обробки стічних вод, тобто з подорожчанням процесу;

) можливість винесення крапель рідини і осадження їх з пилом у газоходах і димососах;

) у разі очищення агресивних газів необхідність захищати апаратуру і комунікації антикорозійними матеріалами.

У мокрих пилоулавлювачах у якості зрошуючої рідини найчастіше використовується вода. Залежно від поверхні контакту або способу дії їх поділяють на 8 видів:

) порожнисті газопромивачі;

) насадочні скрубери;

) тарілчасті (барботажние та пінні);

) з рухомою насадкою;

) ударно-інерційної дії (ротоклони);

) відцентрованої дії;

) механічні газопромивачі;

) швидкісні газопромивачі (скрубери Вентурі та ежекторні).

Іноді мокрі пиловловлювачі підрозділяють за витратами енергії на:

) низьконапірні (гідравлічний опір яких не перевищує ΔP = 1,5 кПа):

форсункові скрубери;

барботер;

мокрі відцентровані апарати та ін.

) средньонапірні (ΔP = 1,5-3,0 кПа):

динамічні скрубери;

газопромивачі ударно-інерційної дії;

ежекторні скрубери.

) високонапірні:

скрубери Вентурі;

з рухомою насадкою.

У результаті контакту запиленого газового потоку з рідиною утворюється міжфазна поверхня контакту. Ця поверхня складається з газових бульбашок, газових струменів, рідких струменів, крапель, плівок рідини. У більшості мокрих пилоулавлювачів спостерігаються різні види поверхонь, тому пил улавлюється в них за різними механізмами.

Порожні газопромивачі. Найбільш поширені порожнисті форсункові скрубери. Вони представляють собою колону круглого або прямокутного перерізу, в якій здійснюється контакт між газом і краплями рідини. За направленням руху газу і рідини порожнисті скрубери ділять на протиточні, прямоточні і з поперечним підводом рідини. Форсунки встановлюють у колоні в одному або декількох перерізах: іноді рядами до 14-16 в кожному перерізі, іноді тільки по осі апарата.

При роботі без краплеуловлювача частіше використовують протиточні скрубери. Швидкість газу в них змінюється від 0,6 до 1,2 м / с. При підвищенні швидкості газу до 5 - 8 м/с застосовуються краплеуловлювач. Гідравлічний опір полого скрубера без краплеуловлювача і газорасподілювачів зазвичай не перевищує 250 Па.

Скрубери забезпечують високу ступінь очищення тільки при уловлювання частинок пилу розміром d = 10 мкм і малоефективні при уловлюванні частинок розміром d < 5 мкм. Висота скрубера складає приблизно 2,5 D. Діаметр апарату визначається за рівнянням витрат, питома витрата рідини вибирають в межах 0,5-8,0 газу.

2. Загальні дані про об’єкт

.1 Відомості про район, де розташоване підприємство, умови навколишнього середовища

ПП „Гранд” розташовано в промисловій зоні Орджоникідзевського району м. Харкова. Геодезичні координати географічного центру (центроїду) ПП „Гранд” надані в таблиці 2.1 Геодезичні координати

Таблиця 2.1

широта			довгота
ПП „Гранд”
49	57	08	36	24	11

Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Харкова по даним метеостанції надані у таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населеного пункту

Найменування характеристик	Величина
Коефіцієнт, який залежить від стратифікації атмосфери, А	200
Коефіцієнт рельєфу місцевості	1
Середня максимальна температура зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року, Т, °С	26,1
Середня температура зовнішнього повітря найбільш холодного місяця (для котельних, які працюють за опалювальним графіком), Т, °С	-7,3
Середньорічна роза вітрів, %
П	10
ПС	11
С	20
ПдС	12
Пд	10
ПдЗ	12
З	15
ПЗ	11
Швидкість вітру (за середніми багаторічними даними), повторення перевищення якої складає 5%, U, м/с	8,5

Ситуаційна карта-схема розміщення ПП „Гранд” з нанесеною границею СЗЗ представлена в додатку №2.

У межах нормативної санітарно-захисної зони ПП „Гранд” лікувально-профілактичні установи, дитячі комбінати, школи, зони відпочинку, житлові будинки й об’єкти суспільного призначення, інші прирівняні до них об’єкти не розташовані.

Представлена ситуаційна карта-схема характеризує зону впливу підприємства в навколишній його місцевості.

Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території у зоні впливу об’єкта, для якого розробляються документи для отримання дозволу на викиди для речовин, які присутні у викидах цього об’єкта, надані у додатку №1.

Інформація щодо середньорічних концентрацій та максимальної з разових концентрацій забруднюючих речовинах надана у додатку №1.

Відомості щодо стану забруднення атмосферного повітря надані у таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Відомості щодо стану забруднення атмосферного повітря

№з/п	Забруднююча речовина		Гігієнічні нормативи	Фонова концентрація (мг/м3)
	код	найменування	ГДК (мг/м3)
1	Діоксид азоту0,0850,06
2	Оксид вуглецю5,03,7
3	Ангідрид сірчистий0,50,02
4	Пил 0,20,36

ПП „Гранд” розташовано в промисловій зоні Орджоникідзевського району м. Харкова.

Підприємство займає один промисловий майданчик, на території якого розташовано:

два одноповерхових корпуси, в яких розміщено все технологічне устаткування виробничих дільниць підприємства, що випускають фасонні залізобетонні вироби /Нбуд. = 6м/. До виробничого корпусу №1 примикає триповерхова адміністративно-побутова будівля;

склад зберігання цементу (силоси);

Координати джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферу прийняті в умовній системі координат. За центр умовної (довільної) системи координат (x=0; y=0) прийнятий вугол будівлі виробничого корпусу №1.

Генеральний план з нанесеною координатною сіткою, нормативною та розрахунковою СЗЗ наданий у додатку №2.

3. Характеристика підприємства, як джерела виробництва залізобетонних фасонних виробів

.1 Відомості про виробничу програму

ПП „Гранд” є підприємством, що спеціалізується на виробництві залізобетонних фасонних виробів (тротуарних плит, заборів, декоративних виробів і ін.) та фасуванні цементу.

СТРУКТУРА ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА

Мал. 3.1. Структура виробництва залізобетонних фасонних виробів

Перелік продукції, що випускається на об’єкті наведено в таблиці 3.1

Продукція (готова продукція та напівфабрикати, які відпускає підприємство споживачам)

Таблиця 3.1.

№ з/п	Вид продукції	Річний випуск
1	2	3
1	фасований цемент	75000 тонн
2	залізобетонні вироби	15000 тонн

Матеріальний баланс на основному технологічному процесі виробництва визначається за схемою

Виробництво фасованого цементу та залізобетонних фасонних виробів

Мал.3.2 Матеріально-сировинний баланс виробництва залізобетонних фасонних виробів та фасування цементу

Мал.3.3 Матеріально-сировинний баланс зварювання металів

Технологічні процеси, вживані в основному виробництві підприємства, є процеси приготування бетону, формування бетонних виробів, дозування і пакування цементу.

Наповнювачі (гравій і пісок) і цемент надходять на ПП „Гранд” по залізниці, в залізничних вагонах-пульманах.

Розвантаження піску і гравію здійснюється на складі інертних наповнювачів самозсипанням. Пісок і гравій надходять з кар’єрною вогкістю (більш ніж 3%) і пил при їх розвантаженні не утворюється.

Цемент також доставляється залізничним транспортом. Через нижні люки вагону цемент самозсипанням висипається в приймальний бункер складу зберігання цементу.

З приймального бункера цемент пневмотранспортом подається в один із силосів складу зберігання цементу.

Відпуск цементу проводиться в цементовози і в мішках. Цемент з силосів по направляючих трубах засипається в цементовози. Направляючі рукави опускаються при відвантаженні безпосередньо в бункери цементовозів, завантажувальні люки вкриваються, викид пилу відсутній. Фасування цементу в мішки (засипка цементу в мішки) проводиться на дозаторах затарювання, оснащених місцевою механічною вентиляцією. Запилене повітря, що утворюється в процесі пересипки цементу в мішки від кожного місця упакування цементу в стандартну тару, видаляється вент. установками В-1 та В-2 і через вентиляційні труби діаметром 0,3м і висотою 6м кожна викидається в атмосферу (джерела викиду №№3, 4).

Приготування бетонного розчину здійснюється у виробничих приміщеннях 1-го виробничого корпусу, в 3-х бетонозмішувачах. Пісок, цемент і гравій засипаються в бетонозмішувачі вручну.

Цемент доставляється цементовозами. Вивантаження цементу здійснюється насосами цементовозів безпосередньо в бункери зберігання цементу. Пил цементу, що утворюється при завантаженні бункерів, є неорганізованим викидом забруднюючих речовин в атмосферу (джерела викиду №№5, 6).

Готова бетонна суміш засипається в підготовлені пресформи, в які заздалегідь укладена дротяна арматура. Заповнена бетоном пресформа подається на вібростіл для ущільнення бетонної суміші, а потім витримується до затвердіння. Пропарювання пресформ не проводиться, затвердіння відбувається природно, арматура постачається сторонніми організаціями. Приміщення 1-го виробничого корпусу витяжною вентиляцією не обладнані, викидів забруднюючих речовин в атмосферу не відбувається.

Остаточна обробка залізобетонних виробів проводиться в 2-му виробничому корпусі. Очищення виробів від облою і їх фарбування проводиться вручну. Фарби використовуються водорозчинні. Приміщення 2-го виробничого корпусу витяжною вентиляцією не обладнані, викидів забруднюючих речовин в атмосферу не відбувається.

Виготовлення пластикових пресформ для фасонних залізобетонних виробів здійснюється на столах, оснащених місцевою механічною витяжною вентиляцією. Забруднене повітря віддаляється від столів виготовлення пресформ вент. установкою В-3 і через вент.трубу перетином 0,3м х 0,3м і висотою 11м викидається в атмосферу (джерело викиду №7).

Ремонтно-профілактичне фарбування будівель і устаткування, при проведенні регламентних робіт в період з 1.05 по 30.08, здійснюється з допомогою кисті та вала. Ремонтно-профілактичні фарбувальні роботи виконуються однією бригадою малярів, що працюють по всій території. Місце проведення фарбувальних робіт представлено як умовний майданчик і є неорганізованим джерелом викиду пари розчинника в атмосферу (джерело викиду №8).

Ремонтно-профілактичні зварювальні роботи здійснюються одним апаратом електродугової зварки, на стаціонарному посту, оснащеному місцевою механічною витяжною вентиляцією. Забруднене повітря віддаляється від зварювального поста вент. установкою В-4 і через вент.трубу діаметром 0,3м і висотою 6м викидається в атмосферу (джерело викиду №9). В цьому ж джерелі викиду врахована витрата електродів, що використовуються по всій території промплощадки.

Теплопостачання адміністративних, побутових і виробничих приміщень здійснюється 3-ма опалювальними котлами КЧМ, що працюють на вугіллі. Продукти згоряння вугілля викидаються в атмосферу через димарі з природною тягою діаметром 0,2м і висотою 8м кожен (джерела викиду №№10,11,12). Запас вугілля зберігається в закритому приміщенні.

Для здійснення вантажних і пасажирських перевезень ПП „Гранд” налічує 2-а навантажувачі з дизельним двигуном, 1 вантажний автомобіль, що працює на зрідженому газі, 1 на бензині і 2 з дизельним двигуном. Щорічно підприємство використовує до 5 тонн зрідженого газу, 15 тонн бензину і 15 тонн дизпалива. Підприємство не має своїх підрозділів для здійснення ремонту автотранспорту. Тому ремонт автотранспорту, його миття, фарбування, регулювання паливної апаратури, а також ремонт радіаторів і вулканізація камер, здійснюється сторонніми організаціями за договорами. Оскільки фірма не є спеціалізованим автопідприємством, виїзд/виїзд автотранспорту відбувається протягом всього робочого дня. Місце роботи автотранспорту є неорганізованим джерелом викиду вихлопних газів в атмосферу (джерело викиду №13). Заправка автомобілів здійснюється на міських АЗС.

На ПП „Гранд” виробництва та технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування відсутні.

Підприємство працює цілорічно. На підприємстві здійснюється повний технологічний цикл по виробництву залізобетонних фасонних виробів (тротуарних плит, заборів, декоративних виробів і ін.) та фасування цементу в мішки.

Щорічно на ПП „Гранд” виробляється до 75000 тон фасованого цементу та до 15000 тон залізобетонних виробів.

До складу допоміжного виробництва входять котли для обігріву приміщень, апарат електрозварювання, місце фарбування та сушки, автотранспорт.

Підприємство без зміни технологічних процесів, що використовуються, було виділено із структурного підрозділу ВАТ «ХДБК-1» введеного в експлуатацію в 1976 році. У процесі експлуатації устаткування регулярно проводиться його ремонт та наладка, строки експлуатації подовжуються.

Режим роботи ПП „Гранд”: цілорічний, кількість робочих днів у середньому становить 256 на рік. Робочий час: 1-но змінний по 8 годин.

Відомості про виробничу потужність, баланс часу роботи та строк амортизації устаткування приведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Відомості про виробничу потужність, баланс часу роботи та строк амортизації устаткування

№ п/п	Найменування технологічного устаткування	Рік введення в експлуатацію	Нормативний строк амортизації устаткування	Потужність технологічного устаткування			Завантаження технологічного устаткування, год./рік
				од. виміру	проектна	фактична
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Вібростіл	2004	2014	кВт	0,5	0,5	1536
2	Бетоно- змішувач	2007	2017	м3	6,0	10,0	1536
3	Фасувальна машина	2004	2014	т	25	25	1024
4	Котел КЧМ	2002	2012	кВт	21	21	4380

.2 Відомості про сировину, допоміжні матеріали, які необхідні для випуску продукції

Відомості щодо сировини, допоміжних матеріалів, у результаті використання яких в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини, надані в таблиці 3.3.

№ з/п	Сировина, допоміжні матеріали	Призначення	Умови зберігання	Річне використання, тонн	Наявність документації, що регламентує вимоги санітарного законодавства



1	2	3	4	5	6
1	гравій	наповнювач	склад, вагони-пульмани	7350	ДСТУ Б.В.2.7-17-95
2	пісок	наповнювач	склад, вагони-пульмани	4350	ГОСТ Р51641-2000
3	цемент	наповнювач	склад, вагони-пульмани	3300	ГОСТ 10178-85
4	Смола CRISTIC	виготовлення пресформ	склад, бочки	0,2	Сертифікат WARRES 51460
5	електроди АНО-4	ремонтні роботи	склад, картонні коробки	0,200	ГОСТ 9466-81
6	емаль ПФ-115	фарбування устаткування та будівель	склад, металеві банки	0,200	ГОСТ 6465-76

Інформація про використання палива для технологічних потреб, вироблення тепла, на транспортні потреби на території підприємства надана в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Використання палива для технологічних потреб, вироблення тепла, на транспортні потреби на території підприємства

Види палива	Річне використання	Вміст сірки, %	Вміст золи, %	Напрямок використання
				Транспорт (внутрішній)	виготовлення пари та тепла, Гкал./рік
					всього	на власні потреби	інше
1	2	3	4	7	11	12	13
Стиснений газ (тис.м3)	25			25
Вугілля (т)	18	2,4	30,0		30,2	30,2
Дизельне паливо (л)	3	≤ 0,2	0,01	3
Бензин (л)	75	≤ 0,1		75

.3 Види й обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

Види й обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПП „Гранд” представлені на підставі звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу, що був зареєстрований Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Харківський області.

Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу ПП „Гранд” наданий у окремому документі, що є невід’ємною частиною цих обґрунтовуючих матеріалів.

Перелік видів і обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПП „Гранд” представлений у таблиці 3.5 і складений згідно «Переліку найбільших поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню», затвердженого наказом за №1598 від 29.11.2001р. Кабміном України.

Таблиця 3.5 Перелік видів і обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

№ з/п	Забруднююча речовина		Фактичний обсяг викидів (т/рік)	Потенційний обсяг викидів (т/рік)	Граничні значення потенційних викидів для взяття на державний облік (т/рік)
	код	Найменування
1	2	3	4	5	6
Усього для підприємства:			43,51510	43,51510
Найбільш поширені забруднюючі речовини
1	2	3	4	5	6
1		Оксиди азоту (в перерахунку на NO2)	0,04188	0,04188	1,0
2	Сірки діоксид0,777570,777571,5
3	Оксид вуглецю0,478650,478651,5
4	Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна)42,04142,0413,0
5	Свинець та його сполуки4,2E-064,2E-060,003
Усього :			43,33926	43,33926
Небезпечні забруднюючі речовини
1	2	3	4	5	6
6	Залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо)0,001080,001080,1
7	Хром та його сполуки (у перерахунку на триоксид хрому)9,6E-069,6E-060,02
8	Манган та його сполуки (у перерахунку на діоксид мангану)0,000120,000120,005
9	Цинк та його сполуки (у перерахунку на цинк)7,8E-067,8E-060,1
10	Мідь та її сполуки (у перерахунку на мідь)6,0E-066,0E-060,01
11	Нікель та його сполуки (у перерахунку на нікель)5,4E-065,4E-060,001
12	Ртуть та її сполуки (у перерахунку на ртуть)4,8E-064,8E-060,0003
13	Арсен та його сполуки (у перерахунку на арсен)6,0E-066,0E-060,001
14	Стирол0,084000,084000,05
15	Ксилол0,045000,045000,9
Усього:			0,1302396	0,1302396
Інші забруднюючі речовини присутні у викидах ПП „Гранд”
1	2	3	4	5	6
16	Метан0,000600,0006010,0
17	Леткі органічні сполуки (НМЛОС)0,045000,045001,5
Усього:			0,0456	0,0456

.4 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і їхні параметри

Джерела утворення (котел, піч), викиди від яких надходять в атмосферне повітря через централізовані джерела викидів (димова труба) на підприємстві відсутні. На підприємстві не має виробництв й технологічного устаткування, на які повинні впроваджуватися найкращі доступні технології й методи керування .

Підприємство відноситься до 2-ї групи по складу Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, згідно наказу Мінприроди України за №108 від 09.03.2006р.

На підприємстві не встановлені устаткування очищення газів.

Залпові й аварійні викиди, пов’язані з різким збільшенням кількості забруднюючих речовин, що викидаються, на підприємстві відсутні.

Характеристика джерел неорганізованих викидів представлена в таблиці 3.6.

Всі характеристики параметрів викидів представлені за річний період експлуатації підприємства ПП „Гранд” на існуюче положення.

Таблиця 3.6 Характеристика джерел неорганізованих викидів

Номер джерела викиду	Найменування джерела викиду	Код забруднюючої речовини	Найменування забруднюючої речовини	Потужність викиду
				г/сек	кг/год.
1	2	3	4	5	6

1 Місце розгрузки цементу Речовини у вигляді суспендованих твердих

частинок (мікрочастинки та волокна) /

Пил цементного виробництва0,096000,34560

5 Місце загрузки бункерів Речовини у вигляді суспендованих твердих

частинок (мікрочастинки та волокна) /

Пил цементного виробництва1,432295,15624

6 Місце загрузки бункерів Речовини у вигляді суспендованих твердих

частинок (мікрочастинки та волокна) /

Пил цементного виробництва1,432295,15624
8	Місце фарбування та сушки	Ксилол0,012500,04500
		Уайт-спірит 0,012500,04500

4. Заходи щодо регулювання повітряного басейну

.1 Заходи щодо регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ)

Заходи щодо регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ) розроблені відповідно до РД. 52.04.52-85 .

Забруднення приземного шару атмосфери, створювані викидами об'єкта, більшою мірою залежать від метеорологічних умов. Метеорологічні умови, що сприяють нагромадженню шкідливих речовин у приземному шарі атмосфери, тобто НМУ - штиль, туман, піднята інверсія, небезпечна швидкість вітру при несприятливому напрямку й ін.

Підставою для застосування заходів щодо регулювання викидів у період НМУ є офіційне оголошення органами охорони навколишнього середовища або місцевих Державних органів несприятливих метеоумов.

Застосовують два види попереджень про можливості формування підвищеного рівня забруднення повітря від окремих джерел і по регіоні в цілому. У першому випадку попередження пов’язані з ростом концентрацій домішок у повітрі, створюваних викидами одного або групи джерел, у другому - з ростом загально регіонального забруднення повітря. Вони передаються на підприємства, що є джерелами забруднення приземного шару повітря, що контролюються організаціями обласного комітету з охороні природи, СЭС й ін.

Залежно від рівня забруднення атмосфери становлять попередження трьох ступенів, яким відповідають три види роботи підприємств у період НМУ. Попередження першого ступеня складається, якщо передвіщається один з комплексів НМУ, при якому очікується концентрація в повітрі одного або декількох контрольованих речовин вище ГДК.

Попередження другого ступеня - якщо передвіщаються два таких комплекси НМУ одночасно, наприклад, якщо при небезпечній швидкості вітру, очікуються концентрації одного або декількох контрольованих речовин вище ГДК.

Попередження третього ступеня складається у випадку, якщо після передачі попередження другого ступеня небезпеки вступник інформація показує, що при метеорологічних умовах, що зберігаються, вжиті заходи не забезпечують необхідну чистоту атмосфери, при цьому очікуються концентрації в повітрі одного або декількох шкідливих речовин вище ГДК.

При надходженні цих попереджень від органів Госкомгидромета на об’єкті повинен бути виконаний комплекс заходів, спрямований на зниження забруднення атмосфери.

При одержанні першого виду попереджень на об’єкті необхідно провести заходи, що носять організаційно-технічний характер:

заборонити роботу встаткування на форсованому режимі;

інтенсифікувати вологе прибирання виробничих приміщень на території підприємства, де це допускається із правилами техніки безпеки;

При другому режимі роботи на об’єкті необхідно провести заходи загального характеру, що впливають на незначне зниження продуктивності встаткування:

заборонити спалювання відходів виробництва й сміття, якщо воно здійснюється без використання спеціальних установок, оснащених пилогазоусмоктуючими апаратами;

При одержанні третього виду попередження на об’єкті повинні бути проведені заходи для першого й другого режимів, крім того, необхідно знизити викиди за рахунок тимчасового скорочення продуктивності об’єкта.

.2 Розрахунок приземних концентрацій шкідливих речовин від джерел викидів

Методика розрахунку приземних концентрацій

Розрахунок розсіювання виробляється відповідно до норм для приземного шару атмосфери - на висоті 2,0 м від поверхні землі.

У залежності від висоти Н устя джерела забруднення атмосфери вони підрозділяються на чотири класи:

а) високі джерела, Н>50 м;

б) джерела середньої висоти, Н=10-50 м;

в) низькі джерела, Н<2 м.

При проведенні розрахунків не використовуються значення швидкості вітру U< 0,5 м/с, а також швидкості вітру U>U* , де U* значення швидкості вітру, що перевищується в даній місцевості в середньому багаторічному режимі в 5 % випадків. Це значення запитується в ЦТМ, на території якого знаходиться підприємство, чи визначається по кліматичному довіднику.

Ступінь забруднення атмосферного повітря характеризується найбільшим розрахованим значенням концентрації при несприятливих метеорологічних умовах, що відповідають вибору коефіцієнта А в формулі (3.1) і небезпечної швидкості вітру .

При одночасній спільній присутності в атмосферному повітрі декількох n речовин, що володіють відповідно до переліку сумацією шкідливої дії, для кожної групи розраховується безрозмірна чи приведена концентрація.

Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини , мг/м3, при викиді газоповітряної суміші з одиночного крапкового джерела з круглим устям досягається при несприятливих метеорологічних умовах на відстані Х, м, від джерела і визначається по формулі:

,(4.1)

де А - коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери, для даної місцевості; для розташованих на Україні джерел північніше 50° с.ш. А=160, у зоні від 50° до 52° с.ш. А=180, а південніше 50° с.ш. А=200;

М - маса шкідливої речовини, що викидається в атмосферу в одиницю часу, г/с;- безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі;, m - коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду;

Н - висота джерела викиду над рівнем землі (для наземних джерел при розрахунках приймається Н=2 м), м;

h - безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості; у випадку рівної чи слабо пересіченої місцевості з перепадом висот, що не перевищують 50 м на 1 км, h=1;

- різниця між температурою що викидається газоповітряної суміші Тг і температурою навколишнього атмосферного повітря Тв, °С;- витрата газоповітряної суміші, м3/с, обумовлений по формулі:

,(4.2)

де D - діаметр устя джерела викиду, м;- середня швидкість виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду, м/с

При визначенні значення Т, °С, варто приймати температуру навколишнього атмосферного повітря Тв, °С, рівній середній максимальній температурі зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця по СНиП 2.01.01-82, а температуру викидається в атмосферу газоповітряної суміші Тг, °С, - по діючим для даного виробництва технологічним нормативам.

Для котелень, що працюють за графіком, допускається при розрахунках приймати значення Тв, рівними середнім температурам зовнішнього повітря за самий холодний місяць по СНиП 2.01.01-82.

Значення коефіцієнтів т и n визначаються в залежності від параметрів f, , , fe:

(4.3)

;(4.4)

;(4.5)

(4.6)

Коефіцієнт m визначається в залежності від f по формулах:

при f<100;(4.7)

при .(4.8)

Для < f< 100 значення коефіцієнта m обчислюється при .

Коефіцієнт n при f<100 визначається в залежності від по формулах:

=1 при ≥2.(4.9)=0,532 -2,13 +3,13 при 0,5≤ <2.(4.10)=4,4 при <0,5.(4.11)

Для (чи ΔT=0) і при розрахунку замість формули 3.1 можна використовувати формулу:

, (4.12)

де ,

причому n визначається по формулах (4.9-4.11) при .

Відстань , м від джерела викидів, на якому приземна концентрація С, мг/м3 при несприятливих умовах досягає максимального значення , визначається по формулі

,(4.13)

де безрозмірний коефіцієнт d при f<100 знаходиться по формулах:

при <0,5.(4.14)

при 0,5≤ <2.(4.15)

при >2.(4.16)

При f>100 чи ΔТ=0 значення d знаходиться по формулах:

=5,7 при <0,5.(4.17)=11,4 при 0,5≤ <2.(4.18)=16 при >2.(4.19)

У формулу (4.1) у схованій формі входить швидкість вітру. Вітер впливає на розсіювання домішок: чим більше швидкість вітру, тим більше турбулентність атмосфери і тим, отже, інтенсивніше поширюються ці домішки в навколишнє середовище; у той же час, зі збільшенням швидкості вітру зменшується висота смолоскипа над устям труби. Небезпечна швидкість вітру не є метеорологічним чинником і для того самого виробничого будинку, на якому маються різні джерела викидів, вона може мати різні чисельні значення для кожного джерела в залежності від його характеру.

Значення небезпечної швидкості , м/с, на рівні флюгера (10 м від рівня землі), при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин , у випадку f<100 визначається по формулах:

=0,5 при <0,5.(4.20)

= при 0,5≤ <2.(4.21)

при >2.(4.22)

При чи ΔТ=0 значення обчислюється по формулах:

=0,5 при <0,5.(4.23)

= при 0,5≤ <2.(4.24)

=2,2 при >2.(4.25)

При небезпечній швидкості вітру приземна концентрація шкідливих речовин C, в атмосфері по осі смолоскипа викиду на різних відстанях Х, від джерела викиду визначається по формулі:

, (4.26)

де - безрозмірний коефіцієнт, обумовлений у залежності від відношення і коефіцієнта F по формулах:

при (4.27)

при (4.28)

Результати розрахунків забруднення повітряного басейну викидами підприємства

Розрахунок розсіювання шкідливих речовин в атмосфері виконаний по програмі «ЕОЛ», версія 3.1. Розрахункові модулі системи реалізують «Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містять у викидах підприємств» ОНД-86.

Дана програма призначена для оцінки впливу шкідливих викидів проектованих і діючих підприємств на забруднення приземного шару атмосфери.

Програма «ЕОЛ» дозволяє розраховувати полючи забруднення для крапкової моделі джерела викиду шкідливих речовин із круглим і прямокутним устям труби, лінійної моделі, двох моделей майданного джерела. При розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері можуть враховуватися виправлення на рельєф. У систему убудована база даних ГДК і група сумації.

Масив швидкостей включає задану швидкість, середньозважену модифіковану швидкість V у частках 1,5; 1,0; 0,5. Загальна кількість розрахункових швидкостей вітру прийнято рівним 5, а крок перебору швидкостей вітру рівним 10.

.3 Аналіз результатів розрахунків приземних концентрацій

Відповідно до Державних стандартів санітарних правил планування і забудови населених пунктів, ДСП 173-96 ПП «Гранд» відноситься до IV класу санітарно-захисна зона складає 100 метрів. Санітарно-захисна зона є обов'язковим елементом будь-якого промислового підприємства й інших об'єктів, що можуть бути джерелами хімічного, біологічного чи фізичного впливу на навколишнє середовище і здоров'я людини.

Санітарно-захисна зона - територія між границями промплощадки, складів відкритого і закритого збереження матеріалів і реагентів, підприємств сільського господарства, з урахуванням перспективи розширення.

Санітарно-захисна зона (СЗЗ) установлюється з метою зниження рівня забруднення приземного шару атмосферного повітря до встановлених меж після проведення на підприємстві всіх заходів для очищення промислових викидів. Санітарно-захисна зона повинна бути відповідним чином організована, озеленена й упоряджена, відповідно до вимог діючих санітарних норм.

Вона призначена для:

забезпечення необхідних гігієнічних норм змісту в приземному шарі атмосфери забруднюючих речовин, зменшення негативного впливу підприємств, транспортних комунікацій, ліній електропередач на навколишнє населення, факторів фізичного впливу - шуму, підвищеного рівня вібрації, інфразвуку, електромагнітних хвиль і статичної електрики;

створення архітектурно-естетичного бар'єра між промисловістю і житловою частиною при відповідному її благоустрої;

організації додатково озеленених площ з метою посилення асиміляції і фільтрації забруднювачів атмосферного повітря, а також підвищення активності процесу дифузії повітряних мас і локального сприятливого впливу на клімат.

Санітарно-захисна чи зона яка-небудь її частина не можуть розглядатися як резервна територія підприємства і використовуватися для розширення промислової площадки, а так само для перспективного розвитку селитебної забудови.

Аналіз автоматизованого розрахунку забруднення атмосфери показав, що приземні концентрації на межі нормативної санітарно-захисної зони (з урахуванням фону) перевищують допустимі санітарні нормативи по пилу цементного виробництва. Для цієї речовини рекомендуються заходи по скороченню викидів. По всім іншим речовинам та групі сумації приземні концентрації на межі нормативної санітарно-захисної зони та житлової забудови не перевищують 0,451 ГДК (з урахуванням фону).

Розрахунок приземних концентрацій, виконаних з урахуванням рекомендованих природоохоронних заходів, показав, що перевищень гранично-допустимих концентрацій для пилу цементного виробництва на межах нормативної СЗЗ (з урахуванням фону), житлової зони та промплощадки підприємства не очікується.

Природоохоронні заходи, що рекомендуються направлені на скорочення викидів пилу цементного виробництва та поліпшення екологічної ситуації в районі розташування ПП „Гранд”.

У таблиці представлені максимальні приземні концентрації по всім забруднюючим речовинам, що розраховуються після проведення рекомендованих природоохоронних заходів (з урахуванням фону) при повторному проведенню розрахунку концентрацій забруднюючих речовин:

Таблиця 4.2 Максимальні приземні концентрації по всім забруднюючим речовинам, що розраховуються.

Найменування забруднюючої речовини	ГДКм.р. мг/м3	Максимальна приземна концентрація		Координати точки, м		Розташування точки	Внесок джерела
		доля ГДК	мг/м3	X	Y
Пил цементного виробництва	0,2	0,863	0,173	94	108	т.5, границя нормативної СЗЗ	23%, дж.№4, місце фасування цементу 18%, дж.№3, місце фасування цементу 10%, дж.№2, пневмотранспорт
		0,412	0,0824	746	276	т.21, границя житлової зони	2,1%, дж.№3, місце фасування цементу 2%, дж.№4, місце фасування цементу 1,1%, дж.№2, пневмотранспорт

У межах нормативної СЗЗ ПП „Гранд” лікувально-профілактичні установи, дитячі комбінати, школи, зони відпочинку й житлові будинки не розташовані.

Найближча житлова забудова с. Затишшя, розташована на північно-східному напрямку від джерел на відстані 450м.

Таким чином, у частині дотримання санітарно-гігієнічних нормативів для джерел підприємства потребується впровадження заходів по зменшенню потужностей викидів забруднюючих речовин у атмосферу.

Оскільки з урахуванням заходів по скороченню викидів в повітря та при повторному проведенню розрахунку концентрацій забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери по жодній з речовин і групам сумацій концентрації в приземному шарі атмосферного повітря (з урахуванням фону) не будуть перевищувати гранично допустимі в точках на межі нормативної СЗЗ та жилої забудови. Тому, пропонується прийняти санітарно-захисну зону, межі якої проходять у всіх напрямках по межах нормативної санітарно-захисної зони підприємства. Нормативна санітарно-захисна зона підтверджена розрахунками.

5. Розробка системи очищення забрудненого газу

.1 Загальна характеристика схеми очищення

Повітряно охоронні заходи розробляються поетапно за результатами аналізів, які зроблені за результатами розрахунків рівня забруднення атмосфери, з урахуванням уточнення розмірів санітарно-захисної зони.

Промислові газові викиди звичайно являють собою складні дисперсні системи (аерозолі), у яких суцільне середовище є сумішшю різних газів, а зважені тверді чи рідкі частки мають різні розміри і складний хімічний склад.

Вибір апаратів для уловлювання зважених часток з газу і його розрахунок проводиться на основі фізико-хімічних характеристик часток і газового потоку.

Для зменшення викиду пилу цементного виробництва до норми ГДК необхідна ступінь очистки складає 98%, для цього застосуємо двоступеневу систему очищення: циклон та рукавний фільтр.

промисловий викид забруднюючий

Таблиця 5.1 Дані про газоочисне устаткування

№ джерела	Найменування ГОУ	Забруднюючі в-ва, по яких виробляється очищення		Концентрація на вході ГОУ (максимальна г/с	Ефективність ГОУ, %	Концентрація на виході ГОУ (максимальна) г/с
		Код р-ни	Найменування речовини
4	Двоступінчаста система очищення (циклон - рукавний фільтр)	Пил зі вмістом SiО2 20-70%	0,15	95	0,03

5.2 Розрахунок апаратів системи очищення

.2.1 Розрахунок елемента циклона

Розраховуємо циклонний елемент групового циклона ЛИОД №10 з УДЗ.

Вихідні дані:

- кількість очищеного газу при робочих умовах = 0,49 м/с;

щільність газу при н.у. (щільність повітря 20 °С) = 1,293 кг/м ;

динамічна в'язкість газу при н.у. = ;

середній розмір часток пилу = 35;

полідисперсність пилу = 0,49;

вихідна концентрація пилу = 18,62 г/м ;

щільність часток пилу = 1300 г/м ;

. Діаметр циклона D при оптимальній швидкості =3,5 м/с:

, (5.1)

де N =4 - число циклонів.

Приймаємо найближчий стандартний діаметр циклона 700 мм, тоді дійсна швидкість газу в циклоні :

, (5.2)

м/с

Знайдемо всі інші розміри відповідно до нормалей на циклон конструкції ЛИОТ №10 з УДЗ:

діаметр газу патрубка, що підводить, D = = = 0.201м;

діаметр газу патрубка, що відводить, D = = = 0.18м;

висота циліндричної частини циклона Н = = = 0,678м;

висота конічної частини циклона Н = = = 0,6 м;

діаметр отвору для випуску пилу D = = = 0,09 м;

загальна висота циклона Н = = = 1,368 м.

. Коефіцієнт опору циклона :

, (5.3)

де К - поправочний коефіцієнт, прийнятий у залежності від діаметра циклона, К = 0,93; К - поправочний коефіцієнт, прийнятий для обраного типу циклона в залежності від початкової концентрації пилу в газі, К = 0,92; - коефіцієнт опору циклона діаметром 500 мм, =155; К - коефіцієнт, що враховує додаткові утрати, що зв'язані з компонуванням устаткування, К = 60.

= .

. Гідравлічний опір циклона Р:

, (5.4)

. Розмір часток d , що уловлюються обраним циклоном при робочих умовах з ефективністю 50%:

,(5.5)

де - величини, що відповідають умовам, при яких виходить величина = 4.5 мкм ;

- величини, що відповідають дійсним умовам роботи циклона.

мкм

. Величину x знаходимо з вираження:

, (5.6)

де - для циклона типу ЛИОТ №10 величина =0.352 .

. Для x = 0.67 функція розподілу Ф(x) = 0,7432

. Ступінь уловлювання пилу в циклоні (%):

, (5.7)

Тому що фактичний ступінь уловлювання часток пилу в циклоні на 5-20 % нижче розрахункової, приймаємо ефективність групи циклонів 84 %.

Циклон ЛИОТ №10 використовується для грубої та середньої очистки від сухого не волокнистого пилу, який не злипається.

Таблиця 5.2 Технічна характеристика циклону ЛИОТ №10

Продуктивність,14400-19200


Діаметр, мм	1890
Висота, мм	5575
Маса, кг	921

5.2.2 Вибір та розрахунок рукавного фільтра

. Визначаємо загальні витрати газу:

(5.8)

. Визначаємо обۥºìí³ âèòðàòè ãàçó:

(5.9)

де - температура синтетичного матеріалу, нітрону, =130

3.Визначаємо активну поверхню фільтра:

, (5.10)

де питоме газове навантаження, =0,015

Обираємо рукавний фільтр з імпульсною регенерацією ФРИР - 70, що задовольняє розраховану активну поверхню.

. Розраховуємо фактичну швидкість фільтрації:

(5.11)

Рукавні фільтри з імпульсивною регенерацією призначені для очищення технологічних газів від високодисперсного пилу, який не токсичний, пожаро-, та вибухонебезпечний.

Фільтр складається з корпусу і механічного устаткування. Корпус є головною конструкцією. Він розділений на камери чистого і брудного газу горизонтальними перегородками - рукавними дошками з отворами для кріплення фільтрувальних рукавів. Фільтрувальні рукави розміщуються в камері брудного газу. Їх кріплення однобічне, з боку камери чистого газу.

Верхня частина камери чистого газу обладнана кришками, що знімаються, які забезпечують доступ до рукавів при проведенні технічного обслуговування. Камера брудного газу являє cобою єдину секцію без перегородок.

Камера чистого газу розділена на секції перегородками вертикальними за кількістю відсічних клапанів (у разі обладнання фільтра відсічними клапанами). Вихід чистого газу - загальний.

Нижня частину корпусу фільтру закінчується пірамідальними або щілинними бункерами, що закінчуються фланцями для установки шлюзових затворів або гвинтових конвеєрів.

До складу механічного обладнання фільтру входять: система регенерації рукавів (накопичувачі стисненого повітря, продувні клапани й роздавальні колектори), рукавні дошки, фільтрувальні рукави, дротові каркаси, відсічні клапани, вузол редукування стисненого повітря, пристрої пиловидалення і шафа керування регенерацією фільтра.

Таблиця 5.3 Технічна характеристика фільтру ФРИР-70

Продуктивність по газу, 6,5…8,6
Питоме газове навантаження, 1,5…2,0
Площа фільтрації,72

Масова концентрація пилу у газі,

на вході у фільтр, до

на виході з фільтру, не більше

0,02
Допустима температура газу, ˚С, не більш	135
Гідравлічний опір, Па, не більше	2000
Тиск стиснутого повітря, МПа, не менше	0,5
Витрати стиснутого повітря, , не більше2,8
Кількість фільтровальних рукавів, шт	56
Розмір фільтровального рукава, мм діаметр внутрішній довжина	135 3100
Маса фільтру, кг Включаючи - механічне обладнання: - корпус фільтра	600 1400

6. Економічна частина

6.1 Кошторис витрат на виконання науково-дослідної роботи

Витрати на проведення НДР належать до перед виробничих витрат. Ці одночасні витрати складаються з: витрат на виконання НДР - (Вндр); проектування та конструювання (Впр); виготовлення обладнання, необхідного для проведення НДР (Воб); освоєння нової техніки (Восв);

Кошторис витрат на проведення НДР складається у збільшеному вигляді включає в себе ряд статей.

Таблиця.6.1.1 Витрати на заробітною платню.

Категорії працюючих	Кількість, чол.	Посадовий оклад, грн.	Час роботи, міс.	Основний фонд оплати праці, грн.	Додатковий фонд оплати праці, грн.	Фонд оплати праці, грн.
1 .Керівник	1	1590	10	15900	3180	19080
2. Старший науковий працівник	1	1180	11	12980	2596	15576
3. Молодший науковий працівник	2	1070	11	11770	2354	14124
4.Дипломник	1	620	8	4960	992	5952
Разом	5	-	-	45610	9122	54732

Відрахування у фонд соціального страхування приймаються у розмірі 38,5 % до фонду оплати праці.

Витрати на науково-виробничі відрядження приймаються , умовно, у розмірі (5-10) % до фонду оплати праці.

Контрагентські роботи та послуги ззовні визначають у розмірі 10% до фонду оплати праці.

Витрати на матеріали приймають у розмірі (15-20) % від фонду оплати праці.

Витрати на електроенергію становлять:

,(6.1)

де Ny- встановлена потужність електрообладнання, кВт Беремо потужність обладнання Ny= 70 кВт; Тоб- ефективний фонд робочого часу обладнання; Кз- коефіцієнт завантаження обладнання, рівний 0,75; Це- ціна 1 кВт/год. електроенергії на цей цас 0,73 грн./кВт.

Витрати на малоцінний та швидкозношуваний інвентар приймають у розмірі (10ч5)% від вартості обладнання.

Вартість обладнання Воб = 34269грн.

Амортизаційні відрахування розраховують у відсотках від вартості обладнання (Воб):

(6.2)

де То- час роботи обладнання, дні Т0=254 дня. 24- норма амортизаційних відрахувань.

Накладні витрати, які включають витрати на господарські цілі (опалення, освітлення тощо) приймають (80-200)% до фонду оплати праці.

Сума статей становить собівартість НДР (Сндр).

Загальні витрати на НДР становлять:

, (6.3)

де 1,2- коефіцієнт планового накопичення.

Таблиця.6.1.2 Кошторис витрат на проведення НДР

Статті витрат	Сума, грн.	Метод розрахунку
1	2	3
1 .Заробітна платня	54732	з таблиці.3.1.
2. Відрахування до фонду соціального страхування	20798,16	54732·0,38 = 20798,16
3. Витрати на науково-виробниче відрядження	2736,6	54732·0,05 = 2736,6
4. Контрагентські роботи та послуги	5473,2	54732·0,1 = 5473,2
5. Матеріальні витрати	5473,2	54732·0,1 = 5473,2
6. Витрати на електроенергію	68985	70·1800·0,75·0,73 = 68985
7. Витрати на малоцінний та швидкозношувальний інвентар	1713,45	34269·0,05=1713,45
8. Амортизаційні відрахування	5768,5
9. Накладні витрати	65678,4	54732·1,2 = 65678,4
Разом:	231358,51
10. Загальні витрати на НДР	277630,21	231358,51·1,2 = 277630,21

.2 Оцінка науково-технічного рівня НДР

Для оцінки рівня НДР використовується метод бальних оцінок, згідно якого кожному чиннику за прийнятою шкалою присвоюється певна кількість балів. Оцінку виконують за п’ятьма чинниками на основі запропонованих характеристик чинника та їх значень у балах (таблиці 6.2) та вагомості чинника (таблиці 6.3).

Таблиця 6.2 Характеристики чинників науково-технічного рівня НДР

Найменування чинника	Характеристика	Кількісне значення в балах
1	2	3
1. Ступінь новизни	1. Пропозиції та винаходи, які полягають у використанні відомих засобів сукупним використанням відомих засобів.	1
	2.Винаходи, які характеризуються сукупним використанням відомих часткових рішень.	2
	3. Винаходи , які характеризуються частковою новизною, мають прототип який співпадає з новим рішенням за більшістю ознак.	4
	4.Винаходи, які характеризуються повною новизною.	6
	5. Пропозиції, які характеризуються повною новизною.	10
2.Рівень отриманого результату	1. Опис окремих елементарних чинників, реферативні огляди, передача та розповсюдження досвіду.	1
	2. Поліпшення незначної кількості технічних параметрів або потенційна можливість їх поліпшення.	2
	3. Поліпшення основних технічних параметрів.	3
	4. Позитивне вирішення поставлених задач на основі простих узагальнень. Аналіз зв’язку між чинниками , розповсюдження відомих принципів на об’єкти, виробництво агрегатів.	4
	5. Досягнення якісно нового параметру, раніше відсутнього. Отримання нових матеріалів, речовин, виробів, конструкції тощо серед аналогічно відомих видів.	5 6
	6. Встановлення деяких закономірностей; розробка нових пристроїв, методів, способів, алгоритмів отримання нових матеріалів, речовин, виробів, отриманих вперше.	8
	7. Розробка нових теорій, відкриття загальних закономірностей, Отримання принципово нових результатів, невідомих науці	10
3. Ступінь теоретичного обґрунтування результату НДР	1. Вирішення задачі на основі простих узагальнень.	2
	2. Вирішення задачі на основі використання окремих позитивних закономірностей.	4
	3. Встановлення деяких загальних закономірностей, які можуть бути використані поза межами даної роботи.	8
	4. Відкриття нового шляху вирішення поставлених задач.	10
4.Ступінь експериментальної перевірки отриманих результатів	1. Експериментальна перевірка отриманих результатів не проводились.	1
	2. Результати перевірені на незначній кількості експертних даних.	4
	3. Результати підтверджені великою кількістю експеримент них даних.	6
5. Трудомісткість виконання НДР	1. Отримання даного результату не викликало необхідності у проведенні розрахунків, дослідів та інших досліджень.	1
	2. Отримання результатів супроводжувалось проведенням нескладних дослідів, розрахунків, обґрунтувань.	2
	3. Отримання результатів супроводжувалося проведенням складних експериментів, розрахунків тощо.	5
	4. Отримання результатів є наслідком особливо складних експериментів, досліджень та розрахунків.	8
6. Перспективність роботи	1. Корисні результати в подальшому можуть сприяти росту продуктивності праці.	1
	2.Важливі результати сприяють (будуть сприяти) задоволенню нових потреб.	5
	3. Першорядна вагомість результату має значення для прогресу науки.	10
7. Рівень досягнення світових стандартів	1. Нижче рівня світових стандартів.	1
	2. Наближається до світових стандартів.	3
	3. На рівні світових стандартів.	7
	4. Вище рівня світових досягнень.	10
8. Рівень реалізації (за обсягом та термінами)	Час реалізації Обсяг реалізації, бали Народне господарство галузь організація До 3 10 8 4 Від 3 до 5 8 7 3 Від 6 до 10 6 5 2 Понад 4 3 1
9. Ступінь готовності наукового результату до практичного використання	1. Напрямок практичного використання на даному етапі визначити неможливо.	2
	2. Окреслені шляхи практичного використання наукового результату.	4
	3. Відомі форми використання наукового результату у виробництві та очікуваний економічний ефект.	5
	4. Практичного використовується в сфері виробництва і споживання відомий фактичний економічний ефект.	8

Таблиця 6.3 Вагомість науково-технічного рівня досліджень, %.

	Трудомісткість виконання НДР	Фундаментальні дослідження	Прикладні дослідження
1	Ступінь новизни	15	5
2	Рівень отриманого результату	15	22
3	Ступінь експериментальної перевірки отриманого результату	10	15
4	Трудомісткість виконання НДР	5	10
5	Перспективність	15	10
6	Рівень досягнення світових стандартів	9	8
7	Рівень реалізації	5	15
8	Ступінь готовності наукового результату до практичного використання	5	10

Загальну оцінку науково-технічного рівня НДР знаходять за формулою:

, (6.4)

де αі - чинник науково-технічного ефекту НДР (приймається з таблиці 6.2);

n - число і-тих чинників, взятих для оцінки науково-технічної значимості; - чинник науково-технічної значимості за максимальним значенням балу; - вагомість чинника для науково-технічної ефективності НДР, % (приймається з таблиці 6.3)

6.3 Визначення економічного ефекту природоохоронних заходів на стадії досліджень та розробок

Економічний ефект від реалізації природоохоронних заходів визначають за формулою:

, (6.5)

де - вартісна оцінка результату від реалізації природоохоронних заходів за розрахунковий період Т. В якості розрахункового періоду приймається один рік; - вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів.

Для повітряного басейну вартісна оцінка усунутої шкоди визначається за формулою:

(6.6)

де Мі- потужність викиду забруднюючої речовини, що здійснюється із перевищенням нормативу, г/год. Розраховується за формулою:

,(6.7)

де Vі - питомий об’єм забруднюючого газового потоку, м3/с; Сі - середня концентрація і-ої забруднюючої речовини; Мр - потужність дозволеного викиду і-ої забруднюючої речовини для даного джерела, г/с; Т- час роботи джерела в режимі позалімітного, с; 1,1·Пі - базова ставка відшкодування від мінімального доходу за 1 т забруднюючої речовини на момент перевірки, грн./т; Аі - показник відносної небезпеки речовини (1/ГДК), т/т; Кзі - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною ( приймається в межах від 1 до 2,33).

Вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів вичислюють за формулою:

(6.8)

де Ен - нормативний коефіцієнт ефективності (Ен = 0,1); Зндр - витрати на науково-дослідницьку роботу; Вінв - обсяг інвестицій на обладнання.

Визначення обсягу інвестицій в обладнання здійснюється за формулою:

(6.9)

де Ц - ціна продажу обладнання; ТР - транспортні витрати, що приймаються у відсотках від ціни запропонованої конструкції з таблиці 6.4;

УР - витрати на установку фундаменту, що приймаються у відсотках від запропонованої конструкції з таблиці 6.4; М - витрати на монтаж, що приймаються у відсотках від ціни обладнання з таблиці 6.4

Таблиця 6.4 Норми відрахувань на перевезення, монтаж обладнання та улаштування фундаменту.

Величина витрат,%

ТР

УР

1. Сірчанокислотні

8-10

2. Суперфосфатні

8-10

18-22

3. Азотні

8-10

9-10

4. Содові

5. Інше

Ціна продажу обладнання включає ціну виробництва - Цв і податок на додану вартість -ПДВ. Алгоритм розрахунку ціни продажу:

,(6.10)

Податок на додану вартість установлюють у відсотках від ціни виробництва:

,(6.11)

Ціну виробництва розраховують по сумі собівартості обладнання - Соб,

та нормативного прибутку - Пн.

,(6.12)

Нормативний прибуток визначається у відсотках від повної собівартості обладнання - Соб, тобто:

,(6.13)

Собівартість обладнання включає витрати на сировину, матеріали покупні комплектуючі вироби, паливо, енергетичні витрати, основну та додаткову заробітну плату виробничих робочих, відрахування на соціальне страхування, витрати по утриманню та експлуатації обладнання, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати та витрати на збут. Собівартість обладнання, що проектують. Розраховують на стадії дослідження та проектування виходячи з її структури та витрат на сировину та мінерали в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 Калькуляція собівартості обладнання.

Статті витрат	Ціна за одиницю	Норма витрат	Сума, грн.	Структура собівартості, %
1	2	3	4	5
1. Сировина і матеріали	10400	15	156000	60
2. Покупні комплектуючі вироби			5200	2,5
3. Повернені відходи			1130	0,5
4. Паливо			5900	2,0
5. Енергетичні ресурси			8000	3,0
6. Основна та додаткова заробітна платна виробничих робочих			54732	15,0
7. Відрахування на соціальне страхування			20798,16	8,0
8. Витрати по утриманню та експлуатації обладнання			5473,2	3,0
9. Загальновиробничі витрати			5473,2	3,0
10. Адміністративні витрати			5473,2	1,5
11. Витрати на збут			7625	1,5
Повна собівартість			275804,76	100

Користуючись формулами робимо розрахунки:

Нормативний прибуток визначається:

(грн.)

Ціну виробництва розраховують:

(грн.)

Податок на додану вартість розраховують:

(грн.)

Визначення ціни продажу обладнання:

(грн.)

Транспортні витрати визначаємо:

(грн.)

Визначенні витрат на установку фундаменту:

(грн.)

Визначення витрат на монтаж:

(грн.)

Визначення обсягу інвестицій в обладнання здійснюється за формулою:

(грн.)

Вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів вичислюють за формулою:

(грн.)

Розрахунок потужності викиду забруднюючої речовини:

Пил цементного виробництва:

(т/год.)

Вартісна оцінка усунутої шкоди визначається за формулою:

Пил цементного виробництва

(грн.)

Економічний ефект від реалізації природоохоронних заходів визначають за формулою:

(грн.)

Економічний ефект складає 20382,903 грн.

7. Охорона праці і навколишнього середовища

.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці - система законодавчих актів і відповідних їм правових, соціально-економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [1].

Необхідність охорони праці навколишнього середовища в даний час є найбільш актуальним питанням, тому що зі зростанням виробництва збільшується забруднення навколишнього середовища, що несприятливо позначається на здоров’я людини викликаючи різного виду захворювання. Охорона ж праці дозволяє зберегти працездатність і здоров’я людини в процесі роботи.

З цієї причини в Україні був прийнятий Закон України “Про охорону праці” [1], що забезпечує високий рівень промисловості з безпечним процесом у відношенні до людини. Він регламентує багато параметрів промисловості, які можуть негативно впливати на організм людини. Також в Україні є загальна система державних стандартів, санітарних норм і правил, будівельних норм, які спрямовані створювати найбільш безпечні умови праці [1].

Фасування цементу у мішки відноситься до галузі промисловості, які представляють небезпеку для здоров’я людини та навколишнього середовища. Це виробництво пов’язане з роботою механізмів, що рухаються та запиленістю повітря робочої зони.

.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Присутні небезпечні й шкідливі виробничі фактори згідно ГОСТ 12.0.003-74 [3].

Перелік фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів даного цеху фасування цементу наведений у таблиці 7.1

Таблиця 7.1 Перелік фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Найменування	Джерело виникнення	Норма	Література
Механічні	Змішувачі, дозатор	Безпечна експлуатація обладнання	ГОСТ 12.2.012-75[13]
Несприятливий мікроклімат	Незадовільний стан системи опалювання	T=17-19˚С V=0.2м/с φ=40-60%	ГОСТ 12.1.005-88[4] ДСН 3.3.6.042-99[15]
Підвищення рівня шуму	вентиляційні установки, вібростіл	дБАГОСТ 12.1.003-83[8]

Несприятливе освітлення Незадовільний стан освітлення КПО=1% =200лкДБН В.

2.5-28[7]

Хімічні небезпечні та шкідливі фактори перелічені в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 Перелік забруднюючих речовин в робочій зоні

Речовина	ГДК (мг/мі)	Клас небезпеки
Пил цементного виробництва	2	IV

.3 Виробнича санітарія

.3.1 Мікроклімат

Згідно ГОСТ 12.1.005-88 [4] і ДСН 3.36.042-99 [5] мікроклімат нормується залежно від пори року і важкості виконуваних робіт.

Мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення[5].

Теплий період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +10 град.C[5].

Холодний період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 град.C і нижче[5].

Заходи, що використовуються на даному об'єкті, з нормалізації мікроклімату: вентиляція приміщення,.

В результаті вживання заходів мікроклімат у виробничому приміщенні відповідає нормам згідно ГОСТ 12.1.005-88 [4].

Таблиця 7.3 Оптимальні значення мікроклімату

Категорія робіт	Період року	Температура, °С	Відносна вологість	Швидкість прямування повітря, м/с
Середньої важкості ΙΙб	Холодний	17-19	40-60	0,2
	Теплий	20-22	40-60	0,3
Важка ΙΙΙ	Холодний	16-18	40-60	0,3
	Теплий	18 - 20	40-60	0,4

Для нормалізації параметрів мікроклімату для праці передбачено застосування вентиляції СНиП 2.04.05-91*[6]. У виробничому приміщенні, де фасується цемент встановлена загальнообмінна витяжна вентиляція.

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієні та технічним вимогам.

Для забезпечення нормального мікроклімату в холодні пори року передбачене опалення 3-ма опалювальними котлами КЧМ, що працюють на вугіллі.

Заходи, що використовуються на даному об'єкті, з нормалізації мікроклімату: опалення та вентиляція приміщення. - СниП 2.04.05-91[6].

.3.2 Освітлення

У відповідності зі ДБН В.2.5-28-2006 [7] на даному об’єкті застосовується комбіноване освітлення. Освітленість в приміщенні відповідає ДБН В.2.5-28-2006 [7]. Для освітлення складу фасування цементу використовують пилонепроникні та пило захисні світильники (герметичні від пилу).

Розряд зорових робіт	Освітлення
	Штучне	Природне
Малої точності V “в”	Нормована освітленість	Вид	КЕО,%
	200 лк	бокове	1

Коефіцієнт природного освітлення:

Де - коефіцієнт світового клімату;

- нормований коефіцієнт природної освітленості, %;

- нормативне значення КПО, %;

- номер групи забезпеченості природним світлом.

.3.3 Шум і вібрація

Шум - це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що спричиняють корисним сигналам.

Вібрація - це механічне коливання твердих тіл.

Джерелами шуму і вібрації у виробничому приміщенні є витяжні труби, вібростіл.

Застосовують наступні заходи щодо зниження шуму і вібрації[9]:

. Колективні:

звукоізоляцію;

звукопоглинальня;

глушники шуму.

.Індивідуальні:

протишумові укладки;

навушники;

протишумові шоломи.

В результаті прийнятих заходів, рівні шуму і вібрації в робочому приміщенні відповідають нормам дБ та відповідно дБ , згідно ГОСТ 12.1.003-83 [8], ГОСТ 12.1.012-90 [16].

.4 Електробезпека

Згідно ПУЭ-87 [10] виробниче приміщення, де фасується цемент по ступеню небезпечності ураження електричним струмом відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою ураженням електричним струмом. Тому що є можливість доторкання до металевих конструкцій апаратів, а з іншого боку до залізобетонної підлоги.

Заходи захисту від ураження електричним струмом згідно ГОСТ 12.1.030-82[14]:

заземлення, занулення, захисне відключення;

контроль і профілактика пошкоджень ізоляції;

організація безпечної експлуатації електроустановок.

7.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека в приміщенні, згідно ГОСТ 12.1.004-91 [11] забезпечується системою пожежного захисту і системою застереження пожежі.

Категорія приміщення за вибухонебезпечною та пожежною небезпекою, згідно НАПБ Б.03.002-2007 [12] відноситься до категорії Д, так як присутні, негорючі речовини і матеріали у холодному стані.

Як первинні засоби пожежогасінні використовуються водопінні ВВП-9-2, вогнекислотні-ВВК-3,5. З метою попередження пожеж в приміщенні заборонено палити, а також необхідне дотримання робітниками правил пожежної безпеки. Передбачена наявність внутрішнього водопроводу та зовнішнього з пожежними кранами, для повідомлення про пожежу - електрична пожежна сигналізація та телефонний зв’язок.

Протипожежний захист об’єкту:

правильний вибір необхідного ступеня вогнестійкості будівельної конструкції; правильне обۥåìíå-ïëàíóâàííÿ ð³øåííÿ áóä³âë³; ðîçòàøóâàííÿ ïðèì³ùåíü ç óðàõóâàííÿì âèìîã пожежної безпеки;

улаштування протипожежних перепон у будівлях, системах вентиляції, опалювальних та кабельних комунікацій;

спорудження проти димного захисту;

забезпечення евакуації людей;

використання засобів пожежної сигналізації, сповідування та пожежогасіння;

організація пожежної охорони об’єкта;

.6 Охорона навколишнього природного середовища

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Закон України” Про охорону навколишнього природного середовища”[2] визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Фасування цементу у мішки характеризується значним перевищенням викиду пилу цементного виробництва. Для скорочення викиду пилу цементного виробництва та поліпшення екологічної ситуації в районі розташування ПП «Гранд» рекомендовано застосувати двуступеневу систему очистки (циклон, рукавний фільтр). За іншими речовинами та групі сумації приземних концентрацій на межі санітарно-захисної зони та житлової забудови не перевищують допустимі санітарні нормативи.

Висновок

У результаті виконання бакалаврської роботи було досліджено ПП «Гранд». Загальне число джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферу від підприємства - 13 (організованих - 7, неорганізованих - 4).

Усього забруднюючих речовин - 13, включаючи викиди від автотранспорту, але ïðèçåìí³ êîíöåíòðàö³¿ íà ìåæ³ íîðìàòèâíî¿ ñàí³òàðíî-çàõèñíî¿ çîíè ïåðåâèùóþòü äîïóñòèì³ ñàí³òàðí³ íîðìàòèâè ò³ëüêè ïî ïèëó öåìåíòíîãî âèðîáíèöòâà.

Сумарний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ПП «Гранд» становить - 44,19759 т / рік.

Для зниження викидів пилу цементного виробництва була запропонована двоступенева система очищення, яка включає: циклон ЛИОТ №10 з УДЗ та рукавний фільтр ФРИР-70, ступінь очищення якої сягає 98%. Після встановлення очисних споруд у результаті проведених розрахунків приземних концентрацій пилу цементного виробництва за допомогою «ЕОЛ», ми бачимо, що концентрації пилу цементного виробництва не перевищують гранично-допустимі концентрації на межі санітарно-захисної зони.

Можно зробити висновок, що вжиті заходи що до зменшення викидів пилу цементного виробництва цілком задовольняють ПП «Гранд».

Література

1.Çàêîí Óêðàèíû «Î âíåñåíèè èçìåíåíèé â Çàêîí Óêðàèíû «Îá îõðàíå àòìîñôåðíîãî âîçäóõà». Ïîñòàíîâëåíèå ÂÑ Óêðàèíû îò 21.06.2001ã. ¹2556-III.

.Ñáîðíèê ìåòîäèê ïî îïðåäåëåíèþ êîíöåíòðàöèé çàãðÿçíÿþùèõ âåùåñòâ â ïðîìûøëåííûõ âûáðîñàõ. Ë., Ãèäðîìåòåîèçäàò. 1987ã.

.ÃÎÑÒ 17.2.4.06-90 «Îõðàíà ïðèðîäû. Àòìîñôåðà. Ìåòîäû èçìåðåíèÿ ñêîðîñòè è ðàñõîäîâ ãàçîïûëåâûõ ïîòîêîâ, îòõîäÿùèõ îò ñòàöèîíàðíûõ èñòî÷íèêîâ çàãðÿçíåíèÿ».

.ÃÎÑÒ 12.3.018-79. «Ñèñòåìû âåíòèëÿöèîííûå. Ìåòîäû àýðîäèíàìè÷åñêèõ èñïûòàíèé».

.Ìeòîäè÷åñêèå óêàçàíèÿ. Ñàíèòàðíî-ãèãèåíè÷åñêèé êîíòðîëü ñèñòåì âåíòèëÿöèè ïðîèçâîäñòâåííûõ ïîìåùåíèé. Ì, Ìèíèñòåðñòâî çäðàâîîõðàíåíèÿ ÑÑÑÐ. 1987ã.

.Ñîëîâüåâà Ò.Â.. Õðóñòàëåâà Â.À, Ðóêîâîäñòâî ïî ìåòîäàì îïðåäåëåíèÿ âðåäíûõ âåùåñòâ â àòìîñôåðíîì âîçäóõå. Ì, «Ìåäèöèíà». 1974ã.

.Ìåòîäè÷åñêèå óêàçàíèÿ íà îïðåäåëåíèå âðåäíûõ âåùåñòâ â âîçäóõå. Âûï. 1-5. Ìèíçäðàâ ÑÑÑÐ. ÖÐÈÀ «Ìîðôëîò». 1981ã.

.Ìåòîäè÷åñêèå óêàçàíèÿ íà îïðåäåëåíèå âðåäíûõ âåùåñòâ â âîçäóõå. Âûï. 6-19. Ìèíçäðàâ ÑÑÑÐ. 1980-83ãã.

.Ìåòîäèêà èçìåðåíèÿ ñêîðîñòè ïîäúåìà ãàçîâ â ãàçîõîäå. ÂÍÈÈ×ÅÐÌÅÒÝÍÅÐÃÎÎ×ÈÑÒÊÀ.1978ã.

.Óíèôèöèðîâàííûå ìåòîäû îïðåäåëåíèÿ àòìîñôåðíûõ çàãðÿçíåíèé. Ì, ÑÝÂ. 1973ã.

.Ìåòîäè÷åñêèå óêàçàíèÿ ïî èçìåðåíèþ êîíöåíòðàöèé âðåäíûõ âåùåñòâ â âîçäóõå ðàáî÷åé çîíû (âûï. ¹6-7). Ì, Ìèíçäðàâ ÑÑÑÐ. 1982ã.

.ÐÄ 52-04.186-89. Ðóêîâîäñòâî ïî êîíòðîëþ çàãðÿçíåíèÿ àòìîñôåðû. Ì, Ãîñêîìãèäðîìåò. 1991ã.

.Òåõíè÷åñêèå óñëîâèÿ íà ìåòîäû îïðåäåëåíèÿ âðåäíûõ âåùåñòâ â âîçäóõå. Âûï.IÕ.Ì, ÂÖÍÈÈÎÒ ÂÖÑÏÑ. 1975ã.

.Ñáîðíèê ìåòîäèê ïî ðàñ÷åòó âûáðîñîâ â àòìîñôåðó çàãðÿçíÿþùèõ âåùåñòâ ðàçëè÷íûìè ïðîèçâîäñòâàìè. Ëåíèíãðàä. 1986ã.

.Ïèñüìî ¹9-12-310 îò 11.09.90ã. «Î ïðîâåäåíèè èíâåíòàðèçàöèè âûáðîñîâ îêñèäîâ àçîòà» Ãîñêîìèòåò ÓÑÑÐ ïî îõðàíå ïðèðîäû.

.«Ñáîðíèê ìåòîäèê ïî ðàñ÷åòó ñîäåðæàíèÿ çàãðÿçíÿþùèõ âåùåñòâ îò íåîðãàíèçîâàííûõ èñòî÷íèêîâ çàãðÿçíåíèÿ àòìîñôåðû». Äîíåöê. ÓêðÍÒÝÊ.

.«Óäåëüíûå ïîêàçàòåëè îáðàçîâàíèÿ âðåäíûõ âåùåñòâ, âûäåëÿþùèõñÿ â àòìîñôåðó îò îñíîâíûõ âèäîâ òåõíîëîãè÷åñêîãî îáîðóäîâàíèÿ ïðåäïðèÿòèé ìàøèíîñòðîåíèÿ è âîåííî-ïðîìûøëåííîãî êîìïëåêñà», ÕÃÏÈ, Ìèíìàøïðì Óêðàèíû, Õàðüêîâ,1997ã.

.ÃÊÄ 34.02.305-2002. Âèêèäè çàáðóäíþâàëüíèõ ðå÷îâèí â àòìîñôåðó â³ä åíåðãåòè÷íèõ óñòàíîâîê. Ìåòîäèêà âèçíà÷åííÿ. Ì³í³ñòåðñòâî ïàëèâà òà åíåðãåòèêè Óêðà¿íè. Êè¿â, 2002ð.

.Èíñòðóêöèÿ ïðî ñîäåðæàíèå è ïîðÿäîê ñîñòàâëåíèÿ îò÷åòà ïðîâåäåíèÿ èíâåíòàðèçàöèè âûáðîñîâ çàãðÿçíÿþùèõ âåùåñòâ íà ïðåäïðèÿòèè. Óòâåðæäåííàÿ ïðèêàçîì ¹7 îò 10.02.95ã. Ìèíèñòåðñòâà îõðàíû îêðóæàþùåé ñðåäû è ÿäåðíîé áåçîïàñíîñòè Óêðàèíû.

.Закон України «Про охорону праці» - Від21.11.2002

.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» - Від 25.06.91. із змінами 2004-2006.

.ГОСТ 12.0.003-74*.ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификации.- Введ.01.01.76

.ГОСТ 12.1.005-88 .ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к санитарной зоне . Введ.01.01.89.

.ДСН 3.3.6.042-99 - Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень - Від 01.12.99

.СНиП 2.04.05-91* - Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование.- М:. Стройиздат.1992.

.ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.- Чинний. Від 01.10.2006.

.ГОСТ 12.1.003-83 .ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ.01.07.84.

.ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. ССБТ. Средства и методы защиты от шума.

.ПУЭ - 87.Правила устройства електроустановок. - М.: Енергоатомиздат, 1988.-648 с.

.ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ 01.07.92.

.НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибохопожежною та пожежною небезпекою. (Наказ МНС від 03.12.2007.№833)

.ГОСТ 12.2.012-75.ССБТ. Приспособление по обеспечению безопасности производственных работ. Общие требования. Введ.28.10.75.

.ГОСТ 12.1.030-82.ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. Введ. 01.07.82.

.ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничого приміщення. Київ, 2000.

.ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. - Введ.01.01.91.

Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством

Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством

Похожие работы на - Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством