Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)

  • Вид работы:
    Другое
  • Предмет:
    Экология
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    341,24 Кб
  • Опубликовано:
    2012-12-08
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ і ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

 

УДК 504.6(477.43/44):502.7








ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ СТАНУ Й РОЗВИТКУ

РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ В КОНТЕКСТІ

ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ

(на прикладі агросфери Поділля)

.00.16 - екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Мудрак Олександр Васильович






Київ - 2012

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий консультант:

доктор геолого-мінералогічних наук,

професор екології, академік УЕАН

Білявський Георгій Олексійович,

Державна екологічна академія

післядипломної освіти та управління

Міністерства екології та природних ресурсів,

директор навчально-наукового інституту

управління та екологічної безпеки

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік НААНУ

Тараріко Олександр Григорович,

Інститут агроекології і природокористування

НААН України, головний науковий співробітник

доктор сільськогосподарських наук, професор,

Макаренко Наталія Анатоліївна,

Національний університет біоресурсів

і природокористування України, директор

науково-дослідного інституту рослинництва,

ґрунтознавства та сталого природокористування

доктор сільськогосподарських наук, професор, акаде-мік УЕАН, Заслужений діяч науки і техніки України

Клименко Микола Олександрович,

Національний університет водного господарства

та природокористування, завідувач кафедри екології

Захист відбудеться “ ” 2012 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 в Інституті агроекології і природокористування НААН України за адресою: 03143, Київ-143, вул. Метрологічна, 12

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології і природокористування НААН України за адресою: 03143, Київ-143, вул. Метрологічна, 12

Автореферат розісланий “ ” 2012 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат сільськогосподарських наук В.В. Чайковська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збереження біорізноманіття (генетичного, видового, екосистемного) є одним з найважливіших завдань світового співтовариства для досягнення збалансованого розвитку. Воно має значення для всіх сфер людської діяльності (економічної, соціальної, екологічної), визначаючи культуру, духовність і менталітет суспільства. Людина, як біологічний вид, має усвідомити, що її виживання залежить від виживання інших видів, від збереження всієї повноти генофонду в екосистемах і ландшафтах як запоруки підтримання їх рівноваги. Це завдання було сформульовано у 1992 році в Ріо-де-Жанейро в Програмі дій “Порядок денний на XXI століття”, Конвенції ООН “Про біорізноманіття”, в доку-ментах Всесвітнього екологічного Самміту в Йоганнесбурзі (Ріо+10), Київській резолюції з БР (2003) та буде розглядатись знову на Всесвітньому екологічному Самміті Ріо+20. ЄС прийняв “Всеєвропейську стратегію збереження біологічного та ландшафтного різноманіття” і її затверджено на Конференції міністрів охорони довкілля 55-и європейських країн у Софії 23-25.10.1995 р., а ООН визнала 2010 - роком біорізноманіття (БР).

В стратегіях збалансованого розвитку провідних країн світу до одного з визначальних чинників сьогодні віднесено розвиток екомережі (ЕМ) регіону, держави, континенту. Більшість європейських країн вже перейшли від стратегії збереження осередків БР шляхом їх охорони до стратегії створення національної екомережі (НЕМ). В Україні процес формування НЕМ лише набирає обертів. Це пов’язано із низкою перешкод: виникнення нових форм власності й широкомасштабне ліцензування земле-, лісо- і водокористування. Якщо наразі науковцями з’ясовані основні риси, принципи, методичні підходи, завдання, теоретичні й практичні положення майбутньої НЕМ України, то питання вивчення прикладних аспектів формування регіональної екомережі (РЕМ) знаходяться в початковій стадії розробки і розвитку. Саме вирішенню питань формування і розвитку РЕМ агросфери, як основи збалансованого розвитку території, присвячена тема дисертаційного дослідження. А Поділля вибране, як один з найважливіших для розвитку України соціально-економічних регіонів.

На сучасному етапі значна увага приділяється дослідженню природи Поділля не лише науковцями, але й громадськістю. Природний комплекс регіону, який займає 10,1% території України, має особливе місцеве й державне екологічне і природоохоронне значення. Але наявна наукова інформація про склад БР (Поділля займає 3 місце після Криму і Карпат), заповідні території значною мірою носить епізодичний і несистемний характер, не відображає сучасного рівня знань. Тому їх дослідження є надзвичайно актуальною проблемою. Збереження біоландшафтного різноманіття Поділля є пріоритетним завданням реалізації Загальнодержавної програми формування НЕМ України, Національної стратегії збереження БР України, Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 р., державної цільової програми “Ліси України” на 2010-2015 роки. Політика формування РЕМ є невід’ємною складовою природоохоронної й екологобезпечної політики держави.

Теоретичне обґрунтування та науково-методична розробка засад формування РЕМ є актуальною і важливою для встановлення методів аналізу територіальної структури і формування політики раціонального природокористування не тільки Поділля, але й інших регіонів держави. Це важливо для встановлення закономір-ностей і чинників існування заповідних об’єктів, їх просторової диференціації, інтеграції, типології, класифікації, формування, динаміки, еволюції, аналізу і прогнозу створення нових об’єктів, паспортизації, моніторингу, аудиту й управління існуючих. Тому розробленню наукових обґрунтувань ефективного внесення еле-ментів екологічного каркасу територіальної організації РЕМ Поділля в генераль-ну схему планування території України в дисертації приділена особлива увага. Для цього визначено сучасний стан БР, запропоновано пріоритети й критерії оптимізації землекористування, визначено природні ядра, буферні зони (БЗ), екологічні коридори (ЕК), як шляхи міграції організмів, відновлювальні території (ВТ), репрезентативні об’єкти природного і штучного походження, які необхідно взяти під охорону. Показано, що вирішувати проблеми, пов’язані з охороною, збереженням і відтворенням БР Поділля, створенням екологічних паспортів заповідних об’єктів, оптимізацією заповідних територій, розбудовою РЕМ є завданням надзвичайним, важливим і абсолютно необхідним для ефективного коригування стратегії збалансованого розвитку як регіону, так і держави.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослід-ження є складовою державних науково-дослідних тем: 1) Вінницького держав-ного педуніверситету ім. М.М. Коцюбинського “Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток” (протокол №3 від 09.11.1999); 2) “Виго-товлення наукового обґрунтування на створення регіонального ландшафтного парку “Дністер” (2005 р., № ДР 0105U006378, керівник теми: Мудрак О.В.); 3) ЄС “Про стан організації інтегрованого управління та поводження з твердими побутовими відходами у м. Вінниці і Вінницькій області” (2006 р., співкерівник теми: Мудрак О.В.), яка виконувалась в рамках проекту ВСЕОМ “Сприяння регіональ-ному розвитку в Україні; 4) УДНДІПМ “Діпромісто” “Генеральний план м. Він-ниці” (2007 р., № ДР 0105U-00-53-99); 5) Інституту агроекології і природокористування НААНУ “Методологічні основи збалансованого розвитку ландшафтів во-дно-болотних угідь і торфових екосистем” (2011 р., № ДР 0111U003228); 6) Дер-жавної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів: а) “Наукове опрацювання описів, схем, розроблення концепцій Дністровського, Південно-Українського, Сіверсько-Донецького, Бузького, Галицько-Слобожанського природних коридорів” (протокол № 10-11 від 10.11.2011., № ДР 0111U005209); б) “Наукове опрацювання, підготовка та ви-дання національної доповіді про стан формування національної екологічної ме-режі за 2006-2010 роки” (протокол № 10-11 від 11.11.2011., № РК 0111U005208).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - науково-теоретичне обґрунтування і розробка методичних засад ефективного формування екомережі агросфери Поділля як важливого чинника стратегії збалансованого розвитку.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1) вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду формування і розвитку ЕМ для збереження й відтворення біоландшафтного різноманіття та збалансованого розвитку територій;

) розширення і вдосконалення теоретико-методологічної бази формування

ЕМ й визначення особливостей її створення для умов Поділля;

) дослідження особливостей змін біогеоценотичного покриву Поділля під впливом антропогенної діяльності та вдосконалення методики формування РЕМ;

) визначення структурних елементів проектованої ЕМ агросфери Поділля;

) вдосконалення системи екологічного моніторингу і аудиту заповідних об’єктів;

) розроблення методики створення типового екологічного паспорту заповідних територій для різних категорій;

) визначення шляхів оптимізації землекористування території;

) встановлення чинників формування ЕМ Поділля в структурі національної ЕМ для забезпечення збалансованого розвитку регіону.

Об’єкт дослідження - структурні елементи ЕМ Поділля і чинники їх розвитку.

Предмет дослідження - зміни структурних елементів ЕМ Поділля та шляхи екологізації господарської діяльності в контексті завдань відтворення БР й збалансованого розвитку агросфери регіону.

Дисертаційні дослідження базувалися на системно-синергетичному, екосисте-мному, агро-, гідроекологічному і ландшафтно-екологічному підходах.

Із методів дослідження застосовано літературно-аналітичний, системно-структурний, теоретичного узагальнення, порівняльний, експертний, картографічний, математико-статистичний, ретроспективного аналізу та польових досліджень. Розробка схеми електронного збору й зберігання інформації ґрунтується на основі баз даних у форматі Microsoft Access. Для укладання карт у якості базового обрано програмний комплекс ArcView.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у:

- вдосконалені теоретико-методологічних засад формування ЕМ України;

виділені ключових, сполучних, відновлюваних територій і БЗ як структурних елементів перспективної ЕМ агросфери Поділля;

розроблені критеріїв виділення БЗ і ВТ ЕМ агросфери Поділля;

розроблені методики створення екологічних паспортів заповідних територій;

вдосконалені системи екологічного моніторингу і аудиту заповідних об’єктів;

визначені шляхів оптимізації землекористування як визначального чинника формування РЕМ й збалансованого розвитку агросфери Поділля.

Практичним здобутком дисертаційного дослідження є:

вперше подано характеристику біорізноманіття, складено анотований конспект флори вищих судинних рослин Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів;

вперше складено список фауни різних охоронних категорій Поділля, що нараховує 474 види;

виконано функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку природно-заповідної мережі регіону;

вперше, на основі комплексу запропонованих критеріїв, проведено аналіз репрезентативності екомережі для всіх 64 адміністративних районів Поділля;

прогноз розвитку РЕМ агросфери Поділля з виділенням БЗ і ВТ;

вперше розроблена методика виділення БЗ і ВТ, встановлені розміри, приуро-ченість в ЕК, конфігурація, площа, статус в ЕМ, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень БР, функціональне призначення. На основі запропонованих критеріїв проведено ранжування;

вперше розроблена методика створення типових екологічних паспортів заповідних об’єктів;

визначена роль РЕМ у збалансованому розвитку агросфери Поділля.

Вищезазначені здобутки впроваджуються УДНДІПМ “Діпромісто”, ДУОНПС Тернопільської, Хмельницької й Вінницької областей для виконання “Регіональ-них програм охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів”, “Реалізації в області екологічної політики шляхами поліпшення стану довкілля”, “Регіональної програми формування екологічної мережі”, “Програми розвитку туризму в області на 2010-2015 рр.”, “Стратегії збалансованого розвитку територіальних громад”, “Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища”, що засвідчено відповідними актами впровадження.

Результати досліджень увійшли до курсу лекцій з дисциплін “Охорона при-роди. Заповідна справа”, “Управління природоохоронною діяльністю”, “Основи загальної екології”, “Екологічна експертиза”, “Cоціоекологія”, “Нормування ант-ропогенного навантаження на навколишнє природне середовища”, “Методика і практика екологічної освіти”, “Екологія людини”, “Моделювання і прогнозування стану довкілля”, “Радіоекологія”, які автор викладає на природничо-географіч-ному факультеті Вінницького державного педагогічного університету ім. М.М. Коцюбинського з 1998 року, “Агробіоценологія”, “Екологічна безпека”, “Екологічна безпека акваторій”, які автор викладав впродовж 2006-2007 рр. на кафедрі екології та охорони навколишнього середовища Вінницького національного аграрного університету та використовуються у навчальному процесі на факультетах екологічного й природоохоронного напрямку у провідних вищих навчальних закладах Поділля, що засвідчено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. У дисертаційній роботі узагальнено результати авторських досліджень за 11 років. Дисертантом особисто виконано інформацій-ний пошук, аналіз і систематизацію літературних і картографічних джерел, узага-льнено ряд теоретико-методологічних аспектів дослідження ЕМ. Проведено по-льові дослідження біогеоценотичного покриву Поділля, на основі яких розробле-но карти й схеми основних структурних елементів РЕМ. Вперше складено аното-ваний конспект флори судинних рослин Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів та список фауни Поділля різних охоронних категорій, що нараховує 474 види. Вперше розроблена методика виділення БЗ і ВТ, встановлені розміри, приуроченість в ЕК, конфігурація, площа, статус в ЕМ, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень БР, функціональне призначення. На основі виділених критеріїв проведено їх ранжування. Вперше подано методику створення екологічних паспортів заповідних об’єктів. На основі комплексу запропонованих критеріїв, проведено аналіз репрезентативності ЕМ для всіх 64 адмінрайонів Поділля.

Теоретичні й експериментальні дослідження виконувалися в рамках кількох творчих колективів і кафедр. Результати опубліковані у спільних фахових роботах, представлені у звітах, права співавторів не порушені.

Висловлюю щиру подяку фахівцям, які сприяли написанню дисертаційної роботи і формуванню наукового світогляду: науковому консультанту Г.О. Білявському, професорам В.М. Ісаєнку, О.М. Байрак, О.І. Фурдичку, Г.М. Франчуку, В.П. Патиці, В.К. Позуру, Ю.І. Грицану, О.Г. Тараріко, Н.А. Макаренко, М.О. Клименку, В.В. Лаврову, А.П. Стаднику, О.В. Лукашу, Я.І. Мовчану, Г.І. Денисику, доцентам Н.П. Гальченко, О.М. Нагорнюк, І.С. Нейку, Н.Г. Міроновій, В.В. Коні-щуку, Т.В. Саєнко, Л.П. Казіміровій, М.Д. Матвєєву, В.І. Мокрому, В.М. Чехнію, краєзнавцям-натуралістам Є.І. Вороні, І.О. П’ятківському, О.А. Матвійчуку, М.В. Дребету, програмісту О.В. Мартинову, громадському діячу - Т.В. Тимочко.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дисертаційного дослідження апробовані на 65 наукових форумах - міжнародних і Всеук-раїнських з’їздах екологів, екологічних конгресах, наукових, науково-методичних, науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: Міжн. наук.-практ. кон-ї “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (Київ, 2000); II Всеукр. наук.-метод. кон-ї “Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потен-ціалу України” (Чернівці, 2000); Наук.-вироб. конф-ї “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів” (Київ, 2000); Міжн. наук. кон-ї “Ландшафти і сучасність” (Київ-Вінниця, 2000); Міжн. наук. кон-ї “Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002); Всеукр. кон-ї молодих вче-них “Засади сталого розвитку аграрної галузі” (Київ, 2002); Міжн. кон-ї “Сталий розвиток агроекосистем” (Київ, 2002); Міжн. кон-ї молодих вчених “Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення” (Львів, 2003); II Міжн. наук.-практ. кон-ї “Динаміка наукових досліджень’2003” (Дніпропетровськ, 2003); III міжн. кон-ї “Антропогенна географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХI століттях” (Вінниця, 2003); Наук.-практ. кон-ї “Екологічна політика та заходи щодо поліпшення навколишнього природного середовища Вінницької області” (Вінниця, 2004); II Міжн. наук. кон-ї “Екологічна географія: історія, теорія, мето-ди, практика” (Тернопіль, 2004), IX і Х Міжн. наук.-практ. кон-х “Екологічна освіта і наука: проблеми та перспективи” (Харків, 2004, 2005); II Miedzynarodova Konferencja Srodowiskowa pn. “Woda darem natury” (Kielce, 2005); Міждисц. кон-ї “Збереження водно-болотного та наземного біорізноманіття на сільськогосподар-ських землях за допомогою оптимізації ландшафтів” (Київ, 2005); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Збереження природної, історичної та культурної спадщини як фак-тор формування національної свідомості” (Київ, 2005); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Психолого-педагогічні засади природничо-географічної та економічної освіти: досвід, проблеми, перспективи” (Вінниця, 2005); III Міжвуз. наук.-практ. кон-ї “Сучасні проблеми екології” (Житомир, 2006); Міжн. наук.-практ. кон-ї “I Всеук-раїнський з’їзд екологів” (Вінниця, 2006); Міжнар. семінарі “Охорона природи в Польщі на прикладі Надварчанського пейзажного парку” (Льонд, 2006); ХI Міжнар. наук.-практ. кон-ї з вищої екологічної освіти: “Екологічна освіта і наука: здобутки та перспективи - 2006” (Харків, 2006); IV Міжн. кон-ї “Сучасні проб-леми екології” (Житомир, 2007); Наук.-практ. кон-ї “Екологічна безпека: моніто-ринг, оцінка ризику, перспективні природоохоронні технології” (Львів, 2007); ХV Міжн. наук.-техн. кон-ї “Екологічна та техногенна безпека. Охорона водного та повітряного басейнів. Утилізація відходів” (Бердянськ, 2007); I Укр-му екологічному конгресі “Збалансований розвиток України - шлях до здоров’я і добробуту нації” (Київ, 2007); Всеукр. кон-ї освітян-екологів “Екологічна освіта та вихова-ння в контексті збалансованого розвитку: міждисциплінарні підходи” (Київ, 2007); Міжн. наук.-практ. семінарі: “Проблеми охорони і збереження навколи-шнього середовища у Великопольському регіоні” (Льонд, 2007), II Міжн. наук.-техн. кон-ї “Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (Рівне, 2007); II Міжн. наук.-техн. кон-ї “Екологія промислових регіонів” (Луганськ, 2008); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Система поводження з ТПВ в Украї-ні: стан та перспективи” (Київ, 2008); Міжн. наук.-практ. кон-ї “Охорона і менед-жмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях” (Гримайлів-Терно-піль, 2008 р.); Міжн. наук.-практ. кон-ї “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (Київ, 2008); Укр. наук.-практ. кон-ї “Хімічна та екологічна освіта: стан і перспективи розвитку” (Вінниця, 2008); Міжн. наук.-практ. семінарі: “Використання нетрадиційних джерел енергії у Великопольському регіоні” (Льонд, 2008), XXVI Międzynarodowa Konferencja Naukowa "INŻYNIERIA PROCESOWA W OCHRONIE ŚRODOWIS-KA" (м. Szczyrku, 2008), II Укр-му екологічному кон-гресі “Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку України” (Київ, 2008); Міжн. наук. кон-ї “Ландшафтна архітектура у контексті сталого розвитку” (Львів, 2008); Наук.-практ. кон-ї “Екологічні проблеми металургійного та гірничодобув-ного комплексу України” (Дніпропетровськ, 2008); семінарі-нараді з питань формування екомережі та розроблення проекту Зведеної схеми в рамках викона-ння НДР “Розроблення (науково-експертне опрацювання) проекту змін до Загаль-нодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” (Київ, 2008); наук. семінарі “Участь громадськості у формуванні екомережі та збереженні біорізноманіття” (Київ, 2009), Міжн. наук.-практ. кон-ї “Дністровський каньйон: проблеми розвитку туризму та шляхи їх вирішення” (Тернопіль, 2009); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Екологічні питання співіснування: людина-рослина” (Дніпропетровськ, 2009), I Міжн. конгр. “Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування” (Львів, 2009); II Міжн. наук.-практ. кон-ї “Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва” (Київ, 2009); Міжн. наук.-практ. кон-ї “Екотрофологія. Аспекти продовольчої і харчової безпеки” (Біла Церква, 2009), “II Всеукр. з’їзді екологів з міжнар. участю” (Вінниця, 2009), Міжнар. наук. кон-ї “Растительность Восточной Европы: классификация, экология, охрана” (Брянськ, 2009), Наук.-практ. конф. “Екотуризм, краєзнавчі матеріали та об’єкти” (Луцьк, 2009), III Укр-му еколог. конгр. “Структурна перебудова та екологізація економіки в контексті переходу України до збалансованого розвитку” (Київ, 2009), Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Екологічна безпека держави” (Київ, 2010), II Міжн. наук. кон-ї “Екологія - шля-хи гармонізації відносин природи та суспільства” (Умань, 2010), Mezinarodni vedeckoodborna konference “Trendy Ve Vzdelavani 2010” (Olomouc, 2010), III Міжн. наук. кон-ї “Стале природокористування: підходи, проблеми, перспектива” (Тер-нопіль, 2010); Міжн. наук. кон-ї “Інтродукція рослин, збереження та збагачення біорізноманіття в ботанічних садах і дендропарках” (Київ, 2010), Міжн. екологічному форумі “Довкілля 2010” (Київ, 2010), Междун. конф-и “Экологическая безопасность и устойчивое развитие территорий” (Чебоксары, 2010), Всеукр. наук.-практ. конф-ї “Екологічні проблеми природокористування та охорона навколиш-нього середовища” (Львів, 2010), Міжн. наук. сем-і “Енергоефективність та еко-логічно прийнятне енергозабезпечення з позицій християнської відповідальності за створіння” (Ужгород, 2010), Всеукр. наук. екологічній конференції “Збалансований (сталий) розвиток України - пріоритет національної політики” (Київ, 2010), V наук.-прак. кон-ї “Сучасні проблеми збалансованого природокористування” (Кам’янець-Подільський, 2010), Міжн. екологічному форумі “Довкілля для України” (Київ, 2011), Міжн. наук. кон-ї “Охорона довкілля та проблеми зба-лансованого природокористування” (Кам’янець-Подільський, 2011), “IIІ Всеукр. з’їзд екологів з міжнар. участю” (Вінниця, 2011), Міжн. наук. конф-ї “Екологічна безпека та економіка природокористування в агропромисловому виробництві” (Київ, 2011), Міжн. екологічному форумі “Довкілля для України” (Київ, 2012).

Публікації та інформування про результати дослідження. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано загалом 167 наукових праць, серед них: 6 монографій, 10 навчальних і навчально-методичних посібників (3 з грифом МОН України), 53 наукові статті (з них 40 - у фахових виданнях), 47 матеріалів і тез доповідей, 6 звітів з науково-дослідних тем, 26 навчально-методичних і 19 науково-популярних матеріалів. Положення роботи використані при підготовці науково-популярних й інформаційних видань, теле- й радіопрограм, веб-сайтів, регіональних звітів про стан довкілля, біо- й ландшафтної різноманітності, формування РЕМ, які публікувалися у виданнях “Екологічний вісник”, “Світ довкілля”, “Краєзнавство. Географія. Туризм”, “Екологічний вісник Вінниччини”.

Структура і обсяг роботи. Робота включає вступ, п’ять розділів, висновки та рекомендації, додатки. Дисертаційне дослідження викладене на 383 сторінках друкованого тексту, 36 додатків, має список використаних джерел 802 найменувань, з них 42 - латиницею, 38 таблиць та 54 ілюстрацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

АНАЛІЗ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ЕКОМЕРЕЖІ КРАЇН ЄС І УКРАЇНИ

Сформульовано основні принципи, підходи, функції, значення екомережі країн ЄС. Охарактеризовано нормативно-правові основи пан’європейської екомережі, її завдання і структуру. Виділено етапи формування екомережі Європи. На основі сформульованих науково-методичних принципів і підходів показано проблеми формування і розвитку екомережі України. Охарактеризовано нормативно-правові основи національної екомережі та методику її формування на основі критеріїв вибору її елементів. Подано характеристику складових структурних елементів національної екомережі.

Інформаційною базою досліджень слугували дані, отримані, насамперед, в результаті польових досліджень. Використано фондові матеріали бібліотек ім. В.І. Вернадського, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управ-ління Міністерства екології та природних ресурсів України, Інституту агроекології і природокористування НААНУ, Національного авіаційного університету, Національного університету біоресурсів та природокористування України, Київ-ського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту ботаніки НАНУ імені М.Г. Холодного, Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАНУ, Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАНУ, Інституту географії НАНУ, Інституту гідробіології НАНУ, Наукового центру екомоніторингу та біо-різноманіття мегаполісу НАНУ, Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), Україн-ського товариства охорони природи, Природничого університету в Познані (Поль-ща), бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва (м. Вінниця), Літописів природи природного заповідника (ПЗ) “Медобори” (смт. Гримайлів) і національного природного парку (НПП) “Подільські Товтри” (м. Кам’янець-Подільський), природничих музеїв Львова і Києва, краєзнавчих музеїв Тернополя, Борщова, Нетішина, Хмельниць-кого, Вінниці, Орхуських центрів при обласних управліннях охорони навколиш-нього природного середовища, вищих навчальних закладів Поділля (Вінницької, Хмельницької, Тернопільської областей), наукові обґрунтування на створення НПП “Кременецькі гори”, “Дністровський каньйон”, “Мале Полісся”, “Верхнє Побужжя”, “Кармелюкове Поділля”, регіональних ландшафтних парків (РЛП) “Мальованка”, “Дністер”, “Середнє Побужжя”, “Мурафа”. Опрацьовані звіти управлінь охорони навколишнього природного середовища (за останні 11 років) і регіональних екологічних інспекцій. Конспект флори ВСР Поділля складений на основі архівних і гербарних даних, картографічних і літературних джерел, польо-вих досліджень з подальшою критично-системною обробкою зібраного матеріалу. Він нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів.

Теоретичною базою для написання дисертаційної роботи слугували ідеї та праці В.І. Вернадського, В. Шафера, М.Ф. Реймерса, К.М. Ситника, С.М. Стойка, Ю.Р. Шеляг-Сосонка, В.Д. Романенка, М.Д. Гродзинського, М.А. Голубця, Т.Л. Андрієнко, Г.О. Білявського, О.І. Фурдичка, О.І. Тараріка, Г.І. Денисика, Л.П. Царика, Я.І. Мовчана, С.Ю. Поповича, М.І. Бащенка, В.В. Лаврова та інших.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційні дослідження базувалися на системно-синергетичному, екосистемному i ландшафтно-екологічному підходах.

Із методів дослідження застосовано літературно-аналітичний, системно-структурний, теоретичного узагальнення, порівняльний, експертний, картографічний, математико-статистичний, ретроспективного аналізу та польових досліджень. Розробка схеми електронного збору й зберігання інформації ґрунтується на основі баз даних у форматі Microsoft Access. Для укладання карт у якості базового обрано програмний комплекс ArcView.

В основу роботи покладені матеріали польових досліджень, проведених автором впродовж 1999-2011 рр. на території Поділля. Основою для проведення дослідження території регіону був збір, первинна обробка і систематизація інформації, одержаної в результаті польових досліджень (вибір модельних районів на ключових ділянках), а також з фондових і літературних джерел (текстових і картографічних матеріалів, архівних, літописних). Отримані матеріали включають геоботанічні описи, аналіз фітоценотичного матеріалу проводився в межах природно-заповідних об’єктів і територій (ПЗОіТ) і найменш антропогенно порушених фітоценозів за загальноприйнятими методиками (Ярошенко, 1961, Шенников, 1964).

Конспект природної флори вищих судинних рослин (ВСР) Поділля складений на основі архівних і гербарних даних, картографічних і літературних джерел, польових досліджень з подальшою критично-системною обробкою зібраного матеріалу. Опрацьовані матеріали національного Гербарію України (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ), гербарні фонди Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, Кременецького ботанічного саду. Конспект флори включає 1962 види. Номенклатура таксонів ВСР відповідає “Флоре европейской части СССР” (1964-1980), “Определителю высших растений Украины” (1987) та подана за системою S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk (1999), наведеною в “Vascular plants of Ukraine”. Біоморфологічний аналіз флори регіону оцінювався за системою життєвих форм, розробленою В.М. Голубєвим (1972). Для хорологічної характеристики флори використана система географічних елементів на зональній основі за принципами, що викладені в роботах О.А. Гроссгейма (1936), Ю.Д. Клеопова (1938, 1990), А.М. Окснера (1940-1942), М.Ф. Макаревич (1963). Встановлення регіональних типів ареалів проводилося на основі підходів Г. Мойзеля (Mousel, Jager, Weinert, 1965; Rothmaler, 1976) з деякими доповненнями (Лавренко, 1940; Тахтаджян, 1978). Фіторізноманітність, яку можна оцінити в межах таксона чи певної території, являє собою центральний автотрофний блок, що тісніше пов’язаний цією територією, ніж комплекси тваринного світу (Юрцев, 1998). Власне фіторізноманітність передбачала аналіз таксономічної (на рівні споріднених груп) і типологічної (за різними категоріями ознак - географічних, екологічних, ценобіотичних) різноманітності. Фітохорологічна різноманітність включає виділення фітобіоти в просторі на певному територіальному рівні. Для її оцінки використано комплексний підхід.

У системі оцінювання стану біотичних параметрів довкілля важлива роль належить польовій індикації певних ознак компонентів екосистем чи ландшафтів з метою подальшого вивчення інтегральних показників. Індикація стану довкілля проводилась дистанційними і контактними методами, доповнювалась картографічними і лабораторними даними на рівні кризового, фонового чи базового моніторингу. Об’єктами польового дослідження (фітоіндикації) є біогеоценоти-чний покрив і його компоненти. Інформація про них надходить в результаті оцінювання стану рослин чи фітоценозів на організмовому, популяційному, ценотичному і біогеоценотичному рівнях. Використовуючи метод фітоіндикації, проаналізувано зміни флористичного складу, біометричних показників, хорології, проективного покриву, зменшення структурної неоднорідності за рахунок змен-шення видової різноманітності. Враховуючи роль зміни природних екологічних чинників та ступінь диференціації фітобіоти, була проведена екологічна характеристика синтаксонів рослинності методом фітоіндикації. Для встановле-ння закономірностей розподілу рослинних угруповань залежно від ґрунтово-гідрологічних умов і рельєфу використано метод закладання еколого-ценотичних профілів (Полевая геоботаника, 1964). За матеріалами аерофотозйомки встановлено зміни біогеоценотичного покриву регіону, її тематичну обробку, польову перевірку. Під час обробки матеріалів створено комп’ютерний банк даних із флори і рослинності Поділля, що включає 1962 види.

На основі науково-методичних і практичних принципів і підходів вперше розроблено методику створення екологічних паспортів заповідних територій, яка включає шість розділів (загальна характеристика заповідного об’єкта, його функціональні критерії, геосозологічні засади збереження біоландшафтного різноманіття, екологічна безпека заповідного об’єкта, особливості природоохоронної діяльності, чинники збалансованого розвитку).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АГРОЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ І БІОРІЗНОМАНІТТЯ ПОДІЛЛЯ

Виділено Поділля як унікальну територію, що має сприятливі умови для фор-мування РЕМ. Проведено аналіз природних умов і ресурсів, показано положення в системі фізико-географічного, геоботанічного і лісотипологічного районування та вплив рельєфу і геоморфологічних особливостей на структуру ЕМ. Подано особливості гідрокліматичних умов, режиму і властивостей поверхневих вод, своєрідність ґрунтового покриву, загальну характеристику БР Поділля (табл. 1).

Таблиця 1. Видове різноманіття флори і фауни Поділля

Видове різноманіття флори

Таксономічна категорія

Число видів фло-ри України

Число видів флори Поділля

% видів флори Поділля до загальної кількості по Україні

Судинні рослини (аборигенні та заносні види)

5310

1962

36,9

Мохоподібні

763

160

20,9

Водорості

4908

248

5,1

Ліхенізовані гриби (лишайники)

1322

188

14,2

Гриби

5227

369

7,0

Загалом флора

17530

2927

16,6

Видове різноманіття фауни

Загалом всі безхребетні

33606

15500

46,1

Круглороті (cyclostomata)

2

1

50,0

Променепері риби (actinopterygia)

176

45

25,6

Хвостаті амфібії (caudata)

6

2

33,3

Безхвості амфібії (salientia)

13

9

69,2

Черепахи (testudinata)

1

1

100

Лускаті плазуни (lepidosauria)

20

9

45

Птахи (aves)

362

324

89,5

Ссавці (mammalia)

132

62

46,9

Загалом всі хребетні

725

412

56,8

Загалом фауна

34331

15953

46,4

Загалом біорізноманіття

51861

18880

36,4


Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 2. Згідно з класифікацією Крістіана Раункієра здійснений еколого-морфологічний аналіз флори Поділля, в основу, якого покладені адаптивні ознаки, пов’язані з поведінкою рослин у несприятливий період (табл. 3).

Таблиця 2. Таксономічна структура флори судинних рослин Поділля

Відділ

Родини

Роди

Види


к-сть

%

к-сть

%

к-сть

%

Lycopodiophyta (плауноподібні)

2

1,4

4

0,6

5

0,3

Equisetophyta (хвощеподібні)

1

0,7

1

0,1

9

0,5

Polypodiophyta (папоротеподібні)

11

7,7

20

2,9

32

1,6

Pinophyta (голонасінні)

3

2,1

6

0,9

8

0,4

Magnoliophyta (покритонасінні)

126

88,1

653

95,5

1908

97,2

В т.ч.: Liliopsida (однодольні) Magnoliopsida (дводольні)

29 97

20,3 67,8

144 510

21,0 74,5

407 1502

20,7 76,5

Всього:

143

100

684

100

1962

100


Таблиця 3. Диференціація флори за життєвими формами Крістіана Раункієра

Життєві форми

Кількість видів


абс.

%

Фанерофіти

155

8,0

Хамефіти

75

3,8

Гемікриптофіти

986

50,2

Криптофіти:

349

17,8

 геофіти

262

13,4

 гелофіти

38

1,9

 гідрофіти

49

2,5

Терофіти

397

20,2

Всього:

1962

100


Біоморфологічний аналіз флори подано в таблиці 4.

Таблиця 4. Біоморфологічний спектр флори

Життєві форми

Кількість видів


абс.

%

Деревні рослини:

217

11,1

 Дерево

60

3,2

 Кущ

111

5,6

 Кущик

46

2,3

Трав’яні рослини:

1746

88,9

 полікарпіки

1274

64,9

 монокарпіки

293

14,9

 малорічники

178

9,1

Всього:

1962

100


Формування рослинного покриву відбувається залежно від ландшафтних, гідрологічних та ґрунтових умов. Провідним чинником у розподілі видів флори дослідженої території виступає рівень ґрунтових вод, за ним виділяємо такі еколого-ценотичні групи флори (таблиця 5).

 

Таблиця 5. Еколого-ценотична структура флори Поділля

№ п/п

Еколого-ценотичні групи

кількість видів

% від загальної кількості видів

1.

Псамофітна

40

2,1

2.

Галофітна

21

1,1

3.

Лучна

280

14,3

4.

Лучно-степова

325

16,6

5.

Лучно-болотна

210

10,7

6.

Узлісна

133

6,8

7.

Лісова бореальна

85

4,3

8.

Лісова неморальна

301

15,3

9.

Лісо-болотна

50

2,5

10.

Болотна

73

11.

Водна

57

2,9

12.

Прибережно-водна

38

1,9

13.

Рудеральна, сегетальна

221

11,3

14.

Види з широкою екологічною амплітудою

35

1,8

15.

Петрофітна, вапнякова, крейдяна та ін.

64

3,3

16.

Культурна

29

1,5

Всього:

1962

100


Конспект раритетного фіторізноманіття ВСР Поділля включає 484 види, які належать до 214 родів, 73 родин та 5 відділів, що складає 24,6% від їх загальної кількості (1962 види) і 79,2% від загальної кількості червонокнижних ВСР України (611 видів). Раритетне фіторізноманіття регіону складають ВСР, які зане-сені до: 1) Червоного списку МСОП (2004) - 8 видів; 2) ЄЧС (1991) - 13 видів; 3) Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979) - 15 видів; 4) Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашин-гтон, 1973) - 38 видів; 5) ЧКУ (2009) - 169 видів; 6) регіонально рідкісні види, що знаходяться під охороною на території Поділля - 327 видів.

За мотивами охорони рідкісні види можна поділити на такі групи: 1) релікти; 2) ендеміки; 3) погранично-ареальні: а) види, що знаходяться на східній межі аре-алу; б) види, що знаходяться на південній межі ареалу; в) види, що знаходяться на південно-східній межі ареалу; г) види, що знаходяться на північній межі ареалу; 4) види, що зменшують чисельність внаслідок порушення людиною біотопів, в яких вони зростають, чи через масове знищення (декоративні, лікарські).

Конспект раритетного зоорізноманіття Поділля включає 474 види (табл. 6). З 297 видів безхребетних тварин, занесених до ЧКУ (2009), на території Поділля зустрічаються 69 (23,2%). З 245 видів хребетних тварин, занесених до ЧКУ, трапляються 134 (54,7%). Загальна кількість червонокнижних видів тварин - 209, що становить 42,8% від загальної кількості раритетних видів. На Поділлі виявлено 52 види тварин (представники 8 класів), занесених до ЧС МСОП, що

Таблиця 6. Види флори і фауни Поділля, що знаходяться під охороною


Західне  Поділля

Центральне Поділля

Східне Поділля


флора

фауна

флора

фауна

флора

фауна

Загальна кількість видів (од.), що знаходяться на території регіону

1110 ВСР*

1116

1700 ВСР*

622

600 ВСР*

871

% до загальної кількості видів України

20,9

3,25

32

1,81

11,29

2,53

у т.ч. охороняються, що внесені до:

228

265

262

324

239

346

Європейського Червоного списку

11

37

7

12

5

15

додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ (оселищ) їх існування в Європі (Берн)

12

191

8

324

14

346

додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що пере-бувають під загрозою зникнення (CITES)

32

36

27

29

35

46

Червоної книги України, од.

118

130

89

82

98

93

додатків Конвенції про збереження мігру-ючих видів диких тварин (Бонн, CMS), од.

-

24

-

58

-

12

Переліку регіонально рідкісних видів

111

114

147

164

122

59

Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA)

-

40

-

49

-

57

Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS)

-

18

-

18

-

11

Примітка: *ВСР - вищі судинні рослини

становить 10,9% від загальної кількості раритетних видів. Тут зустрічаються 18 видів безхребетних і 45 - хребетних, занесених до ЄЧС. Загальна кількість видів, занесених до ЄЧС, - 63, що становить 13,3% від загальної кількості раритетних видів. В регіоні встановлено перебування 15 видів безхребетних тварин, що занесені до Додатка ІІ і ІІІ Бернської конвенції. Вони належать до 9 класів. Загальна кількість “бернських” видів 362, що становить 76,4% від загальної кількості раритетних видів. На Поділлі виявлено 140 видів 3 класів (променепері риби - 4, птахи - 112, ссавці - 24), які охороняються Боннською конвенцією, що становить 29,9% від загальної кількості раритетних видів. Угодою про збереження мігруючих афро-євразійських водно-болотних птахів (АЕWA) тут охороняються 63 види, а Угодою про збереження кажанів в Європі (EUROBATS) - 24 види. На Поділлі виявлено 54 види тварин (3 класів), які охороняються конвенцією CITES, що становить 11,4% від загальної кількості раритетних видів. Кількість тварин Поділля, які заслуговують на охорону на регіональному рівні, складає 231 вид, що становить 48,7% від загальної кількості раритетних видів. Раритетна фауна Поділля, що занесена до ЧС МСОП, ЄЧС, ЧКУ, налічує 217 видів, які належать до 9 класів: комахи - 70 видів, кільчасті черви - 2, молюски - 2, ракоподібні - 2, круглороті - 1 вид, променепері риби - 18, земноводні - 4, плазуни - 6, птахи - 68, ссавці - 44. Це становить 45,8% від загальної кількості раритетних видів. Загальна кількість видів, яким загрожує небезпека - 409 (табл. 7).

Табл. 7. Кількість видів флори і фауни Поділля, яким загрожує небезпека

Тваринний світ

Рослинний світ

Назва класу

Назва класу

Хребетні

137


Ссавці

38

Судинні рослини

237

Птахи

72

Голонасінні

 -

Плазуни

6

Папоротеподібні

3

Земноводні

3

Плауноподібні

5

Риби

17

Мохоподібні

 -

Круглороті

1

Лишайники

 -

Безхребетні

27

Гриби

 -

Всього

164

Всього

245


З метою збереження БР та унікальних комплексів неживої природи на Поділлі формується ЕМ, ефективне функціонування якої має забезпечити екосистемний підхід. Відповідно до класифікації екосистем України (за Дідух, Шеляг-Сосонко, 2001), що була запропонована для оцінки БР РЕМ, їх екокоридорів (ЕК) і ключових територій (КТ), наводимо перелік екосистем, характерних для ЕК РЕМ Поділля (табл. 8).

Табл. 8. Перелік екосистем Поділля в структурі регіональної екомережі

Види екосистем

% від загальної площі

1. Екосистеми замкнутих та проточних водойм.

1,69

Замкнуті прісні водойми.

1,16

Зона вільно плаваючих макрофітів.

0,02

Зона занурених рослин.

0,04

Зона рослин з плаваючими на поверхні листками.

0,01

Зона повітряно-водних рослин.

0,05

Рівнинні ріки з рівномірною течією.

0,32

Водоспади, струмки, джерела.

0,05

Береги річок, що не мають рослинності.

0,01

Береги абразивного, акумулятивного походження з відкладами піску і гравію

0,02

Береги, змінені антропогенною діяльністю.

0,01

2. Надмірно зволожені екосистеми.

1

Перезволожені екосистеми з акумуляцією органічних залишків (торфу)

0,02

Низинні (евтрофні) болота: осоково-гіпнові й з осокою Девелла.

0,17

Перезволожені екосистеми на алювіальних грунтах.

0,12

Прибережно-водні екосистеми, що формуються в умовах безпосередньої дії води і різко змінного сезонного зволоження: високотравні, низькотравні, заболочені луки

0,68

Осушені торфовища евтрофного типу.

0,01

3. Трав’янисті i чагарниково-трав’янисті екосистеми мезофітного типу, що формуються в умовах достатнього зволоження.

4,5

Післялісові високотравні угруповання на: дерново-підзолистих бідних грунтах Полісся на місці соснових лісів; сірих грунтах Лісостепу на місці листяних лісів; сирих та вологих алювіальних грунтах.

0,38

Справжні луки рівнин.

1,34

Справжні луки суходільні.

1,48

Справжні луки заплавні.

0,87

Пустищні луки.

0,43

Остепнені луки.

0,62

4. Трав’янисті і чагарниково-трав’янисті екосистеми ксерофітного типу, що формуються в умовах недостатнього зволоження.

1

Лучні різнотравно-злакові степи.

0,86

Псамофітні угруповання на флювіогляціальних відкладах і на других терасах річок Лісостепу.

0,14

5. Екосистеми, розвиток яких спричинений геоморфологічними формами

2,18

Скелі і відслонення, на яких спостерігаються процеси денудації: обриви, “лоби”, карбонатні (вапняки, мергелі, гіпси), лесові, пісковиків і пісків

1,11

Екосистеми акумулятивного походження.

0,01

Яри.

1,01

Печери.

0,0

6. Екосистеми з домінуванням фанерофітів (ліси, рідколісся, чагарники)

13,81

Азональні соснові ліси борових терас Лісостепу.

1,86

Листяні ліси неморального типу: дубові, грабово-дубові, грабові.

6,61

Скельнодубові ліси Подільської височини.

0,84

Букові ліси.

2,12

Гігрофітні лісові екосистеми з вільхи сірої.

0,28

Піонерні лісо-чагарникові угруповання:  вербові на заплавах;  верби гостролистої на пісках;  шипшино-глодові, терену колючого, вишні степової і скумпії на Придністер’ї.

0,74

Посадки лісів: листяних порід, змішаних, хвойних.

1,36

7. Екосистеми антропогенного походження.

75,89

Агроекосистеми сегетального типу, що обробляються щорічно.

62,88

Агроекосистеми рудерального типу.

0,28

Багаторічні насадження дерев і чагарників (сади, посадки, парки, сквери, ботанічні сади, лісонасадження інтрудукованих порід, полезахисні смуги і лісопосадки вздовж доріг і залізниць).

2,10

Пасовища інтенсивного використання.

6,40

Урбоекосистеми.

4,16


ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ СТАНУ Й РОЗВИТКУ ЕКОМЕРЕЖІ ПОДІЛЛЯ

Характеризуючи функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку РЕМ Поділля розглянемо історію розвитку заповідної справи в регіоні. Узагальнюючи опрацьовані джерела, ми виділили 8 етапів історичного розвитку заповідної справи на Поділлі, які стосуються лише територіальної, а не таксономічної охорони. Вони різняться змістовністю, осяжністю і специфікою висвітлення. Перший етап (до 988 р.) - “дохристиянської священної природи”. Другий етап (ХI-XVI століття) - “заповідних гаїв і угідь”. Третій етап (ХVII cтоліття - 1850 рік) характеризується двома напрямами заповідної справи. Перший напрям - виділення “заказних гаїв”, “заповідних дерев”, “засічних лісів”, “корабельних лісів” (для кораблебудування, обороноздатності). Другий напрям - “заповідання естетичної природи”. У цей час об’єкти природи почали заповідати з метою збереження їх надзвичайної краси. Четвертий етап (1850-1917 роки) - “активної діяльності природоохоронних організацій”. П’ятий етап (1917-1965 роки) - “підйомів і занепаду заповідної справи”. Шостий етап (1965-1990 роки) - “планового формування мережі заповідних територій”. Сьомий етап (1991-1999 роки) - “стрімкого розквіту заповідної справи”. Восьмий етап (2000 - до теперішнього часу) - “формування екомережі”. Динаміка ПЗФ Поділля за останні 40 років значно змінилася (табл. 9).

екомережа біотичний агроекологічний поділля

Табл. 9. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду Поділля

АТО регіону

1970 р.

1990 р.

1999 р.

2006 р.

1.03.2010 р.


n

S

%

n

S

%

n

S

%

n

S

%

n

S

%

Західне  Поділля

130

13

0,94

419

114,2

8,26

528

116,9

8,45

548

116,5

8,41

562

121

8,74

Центральне Поділля

120

2,1

0,11

233

13,7

0,66

449

286,1

13,9

472

305,6

14,81

484

319,1

14,8

Східне  Поділля

135

4,7

0,17

320

9,2

0,40

322

18,8

0,75

342

24,0

0,90

383

54,1

2,04

все Поділля

385

19,8

0,33

972

137,1

3,11

1299

421,8

6,92

1362

446,1

7,32

1438

499,1

8,19

Примітка: n - кількість, S - площа (тис. га), % від загальної площі

Площа ПЗФ регіону збільшується, що передбачено Загальнодержавною про-грамою розвитку заповідної справи на період до 2020 року (табл. 10).

Табл. 10. Динаміка зміни площі природно-заповідного фонду Поділля до 2020 року

АТО  регіону

Площа ПЗФ, тис. га (на 1.11.2009)

% ПЗФ від площі АТО (на 1.11.2009)

Площа ПЗФ, тис. га (на 2020 р.)

Західне Поділля

116,5

8,4

179,7

13

Центральне Поділля

305,5

14,8

392

19

Східне Поділля

24

0,9

132,5

5

все Поділля

446

8

704,2

11,6

 

Особливості розподілу просторово-функціональної структури ПЗФ Поділля подано в таблиці 11.

 

Табл. 11. Особливості розподілу просторово-функціональної структури ПЗФ Поділля (за адміністративним поділом, станом на 1.01.2010)

АТО

кількість категорій заповідання в адміністратив. районах, од.


восьми

семи

шести

п’яти

чотирьох

трьох

двох

Західне Поділля

1

2

3

3

4

3

1

Центральне Поділля

-

1

3

4

4

6

2

Східне Поділля

-

-

4

6

11

4

2

Все Поділля

1

3

10

13

19

13

5


Кількість і площі заповідних об’єктів в 64 адміністративних районах Поділля подано в таблиці 12 і 13.

На основі досліджень провели ранжування 64 адміністративних районів ПЗФ Поділля за рівнем заповідності, кількістю заповідних об’єктів, розподілом природно-заповідних об’єктів Поділля за площею.

Табл. 12. Кількість заповідних об’єктів в адмінрайонах Поділля (на 1.1.2010)

АТО

кількість і % заповідних об’єктів в адміністративних районах,од.


>10

%

10-19

%

20-29

%

30-39

%

40-49

%

50-59

%

< 60

%

Західне Поділля

-

-

4

23,5

4

23,5

6

35,3

1

5,9

-

-

2

11,8

Центральне Поділля

3

15

6

30

9

45

1

5



-

-

1

5

Східне Поділля

9

33,3

13

48,1

2

7,4

2

7,4

1

3,7

-

-

-

-

Все Поділля

12

18,7

23

35,9

15

23,4

9

14,1

2

3,12

-

-

3

4,7


Табл. 13. Дані функціонально-просторового аналізу природно-заповідної мережі Поділля

Розмір, га

Регіон


Західне Поділля

Центральне Поділля

Східне Поділля


ПЗ

НПП

РЛП

Заказники

ПП

ЗУ

БС

ДП

ЗП

ППСПМ

НПП

РЛП

Заказники

ПП

ЗУ

БС

ЗП

ППСПМ

НПП

РЛП

Заказники

ПП

ЗУ

ППСПМ

< 1





246





2




133








148



1-5




6

98



6


2



4

76



1

13



18

36

3

7

5,1-10




13

37




1

5



11

13

5



8



12

4

11

6

10,1-25




19

27

2

1

2


3



12

21

4

1


12



24

1

6

13

25,1-50




17

3

1

1



1



28

6

3



4



21

2

7

7

50,1-100




15

1



1





33

8

3






17

4

2

3

100,1-250




10



1






31

3

4



1



19

1

1


250,1-500



1

10


1







17


1



1



9




500,1-1000



1

6









13








5




1000,1-2500




9









7








3




2500,1-5000




10









1







2

2




5000,1-10000

1

1


















1





10000,1-25000












1







1






25000,1-50000



1






















> 50000











1














Всього

1

1

3

115

412

4

3

9

1

13

1

1

157

260

20

1

1

39

1

3

130

196

30

36

Примітка. *ПЗ - природний заповідник; НПП - національний природний парк; РЛП - регіональний ландшафтний парк; ПП - пам’ятка природи; ЗУ - заповідне урочище; БС - ботсад; ДП - дендропарк; ЗП - зоологічний парк; ППСПМ - парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва.

Враховуючи комплекс заходів, оцінку репрезентативності ЕМ Поділля було визначено за таким комплексом критеріїв: 1) загальна кількість ПЗОіТ певної території (64 адміністративних районів, фізико-географічних, геоботанічних областей, районів, адміністративних одиниць і територій природного районування); 2) загальна площа ПЗФ певної території (для 64 адміністративних районів); 3) відсоток заповідності території. Він визначається як відношення площі ПЗФ району до загальної його площі; 4) відсоток суворої заповідності. Визначається як відношення площ ПЗФ певної території з суворим режимом I категорії МСОП до площі району); 5) ступінь розчленованості (інсуляризованості) ПЗОіТ. Визначається як відношення площі відносно нестійких ПЗОіТ, що мають площу меншу 50 га до загальної площі ПЗФ району; 6) рівномірність розподілу об’єктів і територій ПЗФ по території адміністративного району (1 бал - нерівномірний розподіл, 2 бали - відносно рівномірний розподіл, 3 бали - рівномірний розподіл); 7) ландшафтна репрезентативність, представленість в мережі ПЗОіТ основних елементів ландшафту певної території: 1 бал - низька, 2 бали - задовільна, 3 бали - достатня, 4 бали - висока, 5 балів - дуже висока. Ландшафтні засади передбачають створення ПЗОіТ відповідно до типовості та унікальності різних рангів об’єднання ландшафтних одиниць. Вибір виду ландшафту для заповідання є комплексною проблемою, тому враховували як характерні риси, так і особливості класифікації ландшафтів. Наприклад, у межах фації доцільно створити заповідне урочище чи заказник, підтипу ландшафту - ПЗ чи НПП, типу ландшафту - БЗ. Для заповідання була врахована оптимальна репрезентативність ландшафтних компонентів і ландшафтів як окремих одиниць у межах фізико-географічних, зон, провінцій, областей і районів, що стануть еталонами і формуватимуть розгалужену мережу ПЗОіТ для організації моніторингу довкілля; 8) характеристика якісного складу ПЗФ певної території. Вона проводилася за шкалою, що визначена в Україні й за шкалою МСОП; 9) ботанічна значущість території. Її визначали за такими критеріями: а) флористична репрезентативність (типовість) і унікальність; б) генетична репрезентативність і унікальність. Перша оцінювалася за охопленням мережею ПЗОіТ флори регіону в цілому та рідкісних видів флори, зокрема, кількістю видів, занесених до: Червоного списку МСОП (2004); ЄЧС (1991); Конвенціі про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979); Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973); ЧКУ (2009); регіонально рідкісних видів, що зростають на території Поділля (Тернопільської, Хмельницької, Вінницької областей); кількість ендемічних і реліктових видів; кількість видів, що знаходяться на межі ареалу. Флористична репрезентативність і унікальність оцінювалася за 5-бальною шкалою: низька, задовільна, достатня, висока, дуже висока. Друга (генетична репрезентативність та унікальність) визначалася наявністю в РЕМ типових і рідкісних фітоценозів (лісових, степових, наскельно-степових, лучних, болотних, водних), що входять до ЗКУ. Вона оцінювалася за 5-бальною шкалою: низька, задовільна, достатня, висока, дуже висока; 10) фауністична репрезентативність і унікальність визначалася за кількістю видів, занесених до: ЧС МСОП (2004); ЄЧС (1991); додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979); додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973); ЧКУ (2009); Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (СМS, Бонн, 1979); Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (АЕWA, Гаага, 1995); Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS, Бонн, 1979); переліків регіонально рідкісних видів фауни. Вона оцінювалася за 5-бальною шкалою. Фауністична цінність ПЗОіТ також визначалася за: а) біорізноманіттям її тваринного світу; б) кількістю місць гніздування й розмноження птахів; в) місцями нересту цінних видів риб; 11) гідрологічна цінність території була охарактеризована такими критеріями: а) водоресурсністю, яка визначалася параметрами: об’ємом водних ресурсів високоякісного складу; водоохоронним значенням території; водорегулюючим значенням території; б) типовістю (репрезентативністю) гідрологічних об’єктів, яка визначалася такими параметрами: відсотком площі гідрологічних заповідних об’єктів до однотипної площі певного регіону чи області; відсотком об’єму водних ресурсів, які охороняються на гідрологічно-заповідній території; в) рідкісністю та унікальністю гідрологічних явищ, які пов’язані з їх походженням, азональністю, наявністю джерел води з високими смаковими й лікувальними властивостями, водоспадів, виходу ґрунтових вод на поверхню; г) наявністю ВБУ регіонального, державного й міжнародного значення; 12) господарська цінність території. Вона визначалася запасами високоякісної питної води, лікарських рослин, ділової деревини, харчових продуктів, мінеральної води, лікувальної води, рекреаційними ресурсами; 13) історико-культурна цінність. До неї відносяться території і об’єкти культурної спадщини: місця, споруди (витвори), комплекси (ансамблі), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні чи створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; 14) середня площа заповідного об’єкта адміністративного району. Вона визначається співставленням площі ПЗФ адміністративного району до кількості ПЗОіТ цього району; 15) забезпеченість заповідними територіями на 1 жителя адмінрайону.

Проаналізувавши проект Зведеної регіональної схеми формування екомережі України, атлас об'єктів ПЗФ, додатки до нього, статистичні довідники, реєстр ПЗФ Тернопільської, Хмельницької, Вінницької областей, дані Інституту землеустрою, обласних управлінь охорони навколишнього природного середовища та провівши польові дослідження, необхідно відмітити, що до складу РЕМ Поділля віднесено 62 КТ і 42 ЕК. Серед них 2 КТ міжнародного рівня (площею 285935 га), 9 - національного рівня (272810,7 га), 16 - міжрегіонального рівня (44512,13 га), 35 - місцевого рівня (55029,1 га). Загальна площа природних ядер Поділля складає 658286,93 га, що становить 10,8% від загальної площі регіону. Кількість ЕК - 42, серед них: 8 - національного рівня (площею 504301 га), 15 - міжрегіонального рівня (1064549 га), 19 - локального рівня (354178 га, як правило, малі і середні річки 2 і 3-го порядку, деякі лісові ділянки, ВБУ, лісосмуги). Загальна площа ЕК Поділля складає 1923028 га, що становить 31,55% від загальної площі регіону. Площа КТ і ЕК ЕМ Поділля складає 2581314,9 га, що становить 42,35% від загальної площі регіону. Площі БЗ, які встановлюються навколо КТ і ЕК регіону на відстані до 5 км, уточнюються. Кількість ВТ, визначених в структурі ЕК національного і регіонального рівня - 132. Загальна площа ВТ - 191407,35 га, що становить 3,14% від загальної площі регіону. Отже, загальна площа структурних елементів ЕМ Поділля (ключових, сполучних і відновлювальних територій) складає 2772722,2 га, що становить 45,49% від загальної площі регіону.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ПОДІЛЛЯ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНОГО ЧИННИКА ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ АГРОСФЕРИ РЕГІОНУ

На території Поділля структурні елементи ЕМ мають 4 рівні: міжнародний, національний, регіональний (міжобласний), локальний. Основою КТ (природних ядер, БЦ) міжнародного рівня виступають міждержавні (транскордонні) заповідні території (НПП, РЛП, площею не менше 5000 га), які є “вузлами” єднання суміжних ЕМ країн Європи (Республіки Молдова). Основою КТ національного рівня виступають БЦ функціонуючих і перспективних ПЗ, заповідні зони функціонуючих і перспективних НПП, площею не менше 1000 га, які репрезентують найбільш уні-кальне ландшафтно-ценотичне і видове різноманіття. Природні ядра (БЦ) регіо-нального рівня формуються на основі територій функціонуючих і перспективних заказників загальнодержавного і місцевого значення, заповідних зон РЛП, пам’яток природи загальнодержавного значення, площею понад 500 га, які репрезентують БР, унікальні, типові природні комплекси фізико-географічних областей і районів. Природні ядра локального рівня знаходяться на території функціонуючих і перспективних заказників і пам’яток природи загальнодержавного і місцевого значення, РЛП, заповідних урочищ, площею менше 500 га, які репрезентують БР й типові ландшафтні комплекси і групи ландшафтів.

На Поділлі, враховуючи зведену схему формування ЕМ України, нами виділено такі природні ядра (БЦ) міжнародного рівня: 1) Хмельницько-Товтрове; 2) Дністерське; національного рівня: 3) Кременецьке; 4) Медоборське; 5) Заліщицьке; 6) Центральнобузьке; 7) Горинське; 8) Мальованське; 9) Подільсько-Поліське; 10) Середньобузьке; 11) Кармелюково-Подільське; міжрегіонального рівня: 12) Стіжоцько-Іловецьке; 13) Суразьке; 14) Вороняцьке; 15) Поточансько-Урманське; 16) Го-лицько-Підвисоцьке; 17) Новоушицьке; 18) Панівецьке; 19) Мурафське; 20) Згарське; 21) Буго-Собське; 22) Буго-Деснянське; 23) Гармацьке; 24) Лядівське; 25) Над-дністрянське; 26) Гопчицько-Надроське; 27) Сандрацько-Березнянське; локального рівня: 28) Малополіське; 29) Веселівсько-Довжоцьке; 30) Лановецьке; 31) Луб’янківське; 32) Мильнівське; 33) Залужанське; 34) Стрийовецьке; 35) Серетсько-Чистилівське; 36) Семиківсько-Ішківське; 37) Теребовлянське; 38) Яблунівське; 39) Росохацько-Озерянське; 40) Берем’янсько-Шутроминське; 41) Шупарське; 42) Комарівське; 43) Рудниківсько-Довгівське; 44) Яргорівсько-Криничанське; 45) Савинсько-Пуліковське; 46) Білогірське; 47) Циківське; 48) Ярмолинецьке; 49) Вінькове-цьке; 50) Кузьминське; 51) Хоморське; 52) Рівське; 53) Іллінецько-Дашівське; 54) Самчинецьке; 55) Грабарківське; 56) Журавлівське; 57) Сестринівське; 58) Устян-ське; 59) Горячківсько-Княгинське; 60) Крушинівське; 61) Мазуровецьке; 62) Копистиринське.

Характеристику природних ядер ЕМ Поділля проводили за таким описом: 1. Власна назва структурного елемента ЕМ; 2. Категорія елемента ЕМ; 3. Географічні координати; 4. Географічне положення; 5. Дата створення; 6. Площа території; 7. Висота над рівнем моря: 8. Фізико-географічна характеристика; 9. Основні типи екосистем та їх співвідношення; 10. Флора і мікобіота території; 11. Рослинність; 12. Фауна; 13. Значення території як місця для міграції тварин; 14. Значення тери-торії як місця для розмноження та зимівлі тварин, а також масового линяння пта-хів; 15. Складові території структурного елемента ЕМ; 16. Типи землекористу-вання; 17. Земельна власність на елементі ЕМ; 18. Поточне землекористування на елементі ЕМ; 19. Чинники негативного впливу на стан БР території та її екологічну цінність; 20. Існуюча охорона; 21. Пропозиції щодо впровадження нових форм охорони; 22. Екологічна цінність території; 23. Економічна, соціальна та культурна цінність території; 24. Наукова цінність; 25. Екологічна просвіта місцевого населення; 26. Коло залучених організацій і осіб; 27. Управління і юрисдикція; 28. Критерії, за якими необхідно включити територію до складу ЕМ; 29. Літературні джерела; 30. Дослідження; 31. Карта чи план території та її місце у системі РЕМ; 32. Дата заповнення; 33. Укладач; 34. Адреса укладача.

На території Поділля виділено 4 види природних ядер в структурі РЕМ, їх статус: міжнародний, національний, регіональний (міжобласний), локальний. Типологічне ранжування КТ (природних ядер) проводили з метою визначення оцінки їх функціональних можливостей, репрезентативності та встановлення виконуваної ними ролі як основних структурних елементів РЕМ. Природні ядра (62), які є “кістяком” ЕМ, виділяли з врахуванням наступних критеріїв: 1) ступінь природності (трансформованості, перетвореності) території (ландшафтів); 2) фло-ристично-фауністична значимість; 3) ландшафтно-ценотична і видова репрезента-тивність; 4) функціональне призначення природного ядра; 5) існуючий режим заповідності ядра. Згідно з встановленими критеріями, оцінку природних ядер ЕМ Поділля визначали за умовно прийнятою 5-бальною шкалою: 1 бал - низька, 2 - задовільна, 3 - достатня, 4 - висока, 5 - дуже висока. Проведена оцінка 62 КТ РЕМ Поділля дає можливість здійснити типологічне ранжування, встановивши 5 груп за сумарним показником репрезентативності.

На території Поділля сполучні території (ЕК) ЕМ мають 3 рівні: національний, регіональний (міжобласний), локальний. ЕК - полоси лісової, лучної, водно-болотної, степової і чагарникової рослинності по річкових долинах, горбогірних вододі-льних місцевостях широтної чи меридіональної спрямованості шириною від 2 км національного рівня, 1,5 км регіонального рівня, 0,1 км локального рівня. Голов-ним функціональним призначенням ЕК є забезпечення просторових зв’язків між КТ, тому основними критеріями для їх виділення є міграційні, територіальні, екото-пічні, БР, созологічні. Враховуючи ці підходи, обґрунтовано виокремлення ЕК різ-ного рівня для ЕМ Поділля. Проводячи узагальнення науково-методичних розробок, використовуючи польові дослідження і враховуючи проект Зведеної регіональ-ної схеми формування екомережі України, встановлено, що територією Поділля проходять 4 ЕК національного рівня: 2 субширотні - Галицько-Слобожанський, Степовий (Південноукраїнський, незначна частина); 2 меридіональні - Дністровський і Бузький ЕК. Проте аналіз значної кількості публікацій показує, що виокремлені меридіональні ЕК національного рівня, які проходять долинами великих річок, є досить проблемними, оскільки їх русла є значно антропогенізованими. Врахо-вуючи сучасний екологічний стан, геоботанічну і фізико-географічну характерис-тику території в межах Поділля, ми виділили 16 ЕК міжрегіонального рівня і 18 ЕК локального рівня. Кількість ЕК різних рівнів в структурі ЕМ Поділля 38, сумарною площею 1923028 га, що становить 31,55% від загальної площі регіону.

БЗ повинні забезпечувати охорону КТ і ЕК РЕМ від потенційних зовнішніх чин-ників впливу. Вони створюються: 1) для підтримки направленого управління захи-щеною територією; 2) просто з метою управління; 3) з метою термінової охорони; 4) з метою послаблення впливу; 5) для уникнення загроз. Нами запропоновано критерії вибору територій для створення буферних зон (табл. 14).

Табл. 14. Критерії вибору територій для створення буферних зон (БЗ)

Критерій

Ознаки відповідності критерію

Природності

БЗ повинна мати природні межі

Ефективної довжини

Довжина БЗ не має бути меншою від відстані, на яку мігрують чи розселяються особини популяцій

Ефективної ширини

Ширина БЗ повинна дозволяти популяціям розселятися або мігрувати вздовж неї з необхідною ефективністю. Розрахунок ширини зони проводиться залежно від типу прилеглих угідь. Оптимальну ширину БЗ ЕК у вигляді лінійних смуг доцільно встановлювати у відповідності з водоохоронними зонами річкової і яружно-балкової мережі

Ефективної площі

Оптимальна площа буферної зони повинна бути в 2 раза більшою від заповідного об’єкта (ключової території, біоцентра)

Конфігурації

Оптимальна конфігурація БЗ навколо заповідного об’єкта має бути колової чи еліпсоїдної форми

Екотопічний

Територія БЗ за своїми природними умовами повинна бути по-дібною до ключових чи сполучних територій. Вона має поєднувати чи забезпечувати умови для тимчасового перебування видів, які мігрують на великі відстані

Територіаль-ного зв’язку

Територія БЗ має бути суцільною

Біорізнома-нітності

Територія БЗ повинна мати досить добре збережений біогеоценотичний покрив і значний рівень біорізноманіття

Екосистемності

Чим більша кількість у БЗ екосистем, тим вона стійкіша

Созологічний

БЗ може включати ділянки, на яких зростають рідкісні, ендемічні, реліктові види рослин чи рідкісні фітоценози, які, з якихось причин, відсутні у природних ядрах чи ЕК ЕМ.


ВТ як просторові елементи ЕМ створюються з метою подальшого її розвитку і удосконалення функціонування. Ця зона - потенційний резерв території, за рахунок якої можливе розширення ЕМ у майбутньому, особливо площ КТ і ЕК. Певна ВТ після проведення відповідних заходів щодо ренатуралізації може бути включена до складу КТ чи ЕК або безпосередньо перетворитися на КТ чи ЕК. Тому основним критерієм вибору ВТ є збереження в них середовищ існування (оселищ), якщо навіть природне БР повністю знищене. Нами виділено 132 відновлювальні території 191407,35 га, що становить 3,14% від загальної площі регіону. Загальна площа структурних елементів ЕМ Поділля (ключових, сполучних і відновлювальних територій) складає 2772722,2 га, що становить 45,49% від загальної площі регіону (рис. 1)



ВИСНОВКИ

1. Вивчено зарубіжний і вітчизняний досвід та узагальнено методологічне і науково-методичне дослідження щодо створення ПЄЕМ і НЕМ, яке було виконано з метою збереження БР у контексті збалансованого розвитку, дало можли-вість на основі системно-синергетичного, екосистемного і ландшафтно-еколо-гічного підходів, різних принципів, функцій, критеріїв, завдань і нормативно-правових актів сформувати ЕМ Поділля. Вона є невід’ємною частиною НЕМ, ПЄЕМ і основною складовою загальної природоохоронної й екологобезпечної політики держави.

. Проаналізовано методику і охарактеризовано групу чинників, які ускладнюють поетапне створення РЕМ та невиснажливе природокористування на Поділлі як унікального еколого-економічного регіону, який займає 10,1% тери-торії України. На основі теоретико-методологічних засад і практичних підходів розглянуто критерії, принципи і підходи вибору структурних елементів РЕМ, особливості її формування. Запропоновано методику виділення БЗ і ВТ для ефективного функціонування природних ядер (КТ) і ЕК.

3. В основу методології досліджень особливостей змін БР ЕМ Поділля покладено принципи її вивчення та показники оцінки, зокрема фітобіоти всіх рівнів - від локального до державного, що відібрані за актуальністю, пріоритетністю і созо-логічною значущістю. За визначеними критеріями найважливішими принципами досліджень різноманітності фітобіоти регіону є: ландшафтна і функціональна цілісність території; пріоритетність відбору об’єктів; рівнева неперервність; єдність літературно-аналітичних, системно-структурних, порівняльних, експертних, картографічних, математико-статистичних методів, а також теоретичного узагальнення, ретроспективного аналізу та польових досліджень. Їх використання було спрямоване на виявлення структурно-функціональних залежностей у біогеоценозах, підтримання в межах заповідних територій усієї системи ценозоутворюючих зв’язків, функціонування трофічної мережі, забезпечення характерного для екосистем певного виду потоку енергії та колообігу речовин з метою встановлення показників стану й чинників змін довкілля.

4. Встановлено, що сучасний біогеоценотичний покрив регіону сформувався впродовж останніх 10-12 тисяч років. Його різноманітність пов’язана з тим, що сюди в різні часи проникли представники бореальної (тайгової), неморальної (широколистяних лісів), понтичної (степової) і середземноморської флори, а також сформувалися ендемічні, реліктові види і угруповання. В регіоні фрагментарно збереглася лісова, степова, чагарникова, лучна, наскельно-степова і водно-болотна рослинність, що сформувалася в мозаїчних екотопах. Тут переплетені типові, рідкісні й реліктові угруповання рослин і тварин, поширені ендемічні, реліктові, диз’юнктивно-ареальні види та види, що є на межі ареалу. За БР Поділля займає 3 місце в Україні після Криму і Карпат.

. Вперше проаналізовано сучасний стан і склад БР Поділля. Видове різноманіття флори регіону складає 2927 видів (16,6% від загальної кількості в Україні). Серед них: ВСР (аборигенні і заносні) - 1962 види (36,9%); мохоподібні - 160 (20,9%); водорості - 248 (5,1%); ліхенізовані гриби (лишайники) - 188 (14,2%); гриби - 369 (7%). Видове різноманіття фауни регіону складає 15812 (46,1% від загальної кількості в Україні). Серед них: безхребетні - 15400 видів (45,8%); хребетні (хордові) - 412 (58,6%), з них круглороті - 1 (50%); променепері риби - 45 (25,6%); хвостаті амфібії - 2 (33,3%); безхвості амфібії - 9 (69,2%); черепахи - 1 (100%); лускаті плазуни - 9 (45%); птахи - 283 (83,2%); ссавці - 62 (46,9%). Сучасний склад БР Поділля - 18736 видів, що складає 36,1% від загальної кількості в Україні.

6. Вперше складено конспект флори ВСР Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин та 5 відділів. Це становить 36,9% від загальної кількості видів флори України. Еколого-морфологічний аналіз флори показує, що на території Поділля переважають гемікриптофіти - 986 видів (50,2%). У спектрі біоморф флори домінують трав’яні рослини - 1732 види (88,2%). Наступну позицію займають криптофіти - 349 видів (17,8%), серед яких переважають геофіти - 262 види (13,4%). Найменша кількість видів належить до гелофітів - 38 видів (1,9%) і гідрофітів - 49 видів (2,5%). У зв’язку з впливом антропогенних чинників на БР регіону високою є участь терофітів 397 видів (20,2%). Частка деревно-чагарникових видів - фанерофітів і хамефі-тів у флорі становить - 8% і 3,8%. Еколого-ценотичний аналіз показує, що панівне становище займає лучно-степова - 325 видів (16,6%), лісова неморальна - 301 вид (15,3%) і лучна рослинність - 281 вид (14,3%). За останні роки флора регіону зазнала значних змін, пов’язаних з антропогенним навантаженням, тому на порушених територіях у природних угрупованнях переважає рудеральна і сегетальна рослинність - 221 вид (11,3%). Домінування видів лучно-степової, лісової неморальної, лучно-болотної, лучної екологоценотичних груп свідчить про відносну збереженність 39 екосистем та їх созологічний статус.

. Конспект раритетного фіторізноманіття ВСР Поділля включає 484 види, які належать до 214 родів, 73 родин та 5 відділів, що складає 24,6% від їх загальної кількості (1962 видів) і 79,2% від загальної кількості червонокнижних ВСР України (611 видів). Раритетне фіторізноманіття регіону складають ВСР, які занесені до: 1) ЧС МСОП - 8 видів; 2) ЄЧС - 13 видів; 3) Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979) - 15 видів; 4) Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973) - 38 видів; 5) ЧКУ (2009) - 169 видів; 6) регіонально рідкісні види, що знаходяться під охороною на території Поділля - 327 видів.

9. Конспект раритетного зоорізноманіття Поділля включає 474 види. З 297 видів безхребетних тварин, занесених до ЧКУ (2009), на території Поділля зустрічаються 69 (23,2%), з них: 65 видів комах, 2 види кільчастих червів, 2 види ракоподібних. З 245 видів хребетних тварин, занесених до ЧКУ, трапляються 134 (54,7%), з них: 1 вид круглороті, 18 видів риб, 4 види амфібій, 5 видів плазунів, 62 види птахів і 44 видів ссавців. Загальна кількість червонокнижних видів тварин - 209, що становить 42,8% від загальної кількості раритетних видів.

На Поділлі виявлено 52 види тварин (представники 8 класів), занесених до ЧС МСОП (8 видів комах, 1 вид кільчастих червів, 1 вид молюсків, 1 вид ракоподібних, 5 видів риб, 1 вид плазунів, 21 вид птахів, 14 видів ссавців), що становить 10,9% від загальної кількості раритетних видів.

На Поділлі є 18 видів безхребетних (14 видів комах, 1 вид кільчастих червів, 2 види молюсків, 1 вид ракоподібних) і 45 - хребетних (1 вид круглоротих, 3 види кісткових риб, 2 види плазунів, 23 види птахів, 16 видів ссавців), занесених до ЄЧС. Загальна кількість видів, занесених до ЄЧС, - 63, що становить 13,3% від загальної кількості раритетних видів регіону.

На Поділлі встановлено перебування 15 видів безхребетних тварин, що занесені до Додатка ІІ і ІІІ Бернської конвенції. Вони належать до 9 класів: комахи - 11 видів (3%), кільчасті черви - 1 (0,3%), молюски - 2 (0,5%), рако-подібні - 1 (0,3%). Список хребетних тварин включає 347 види: круглороті - 1 вид (0,3%), променепері риби - 19 (5,3%), земноводні - 15 (4,2%), плазуни - 12 (3,3%), птахи - 241 (66,2%) і ссавці - 59 (16,4%). Загальна кількість “бернсь-ких” видів 362, що становить 76,4% від загальної кількості раритетних видів.

На Поділлі виявлено 140 видів 3 класів (променепері риби - 4, птахи - 112, ссавці - 24), які охороняються Боннською конвенцією, що становить 29,9% від загальної кількості раритетних видів. Угодою про збереження мігруючих афро-євразійських водно-болотних птахів (АЕWA) тут охороняються 63 види, а Угодою про збереження кажанів в Європі (EUROBATS) - 24 види.

На Поділлі виявлено 54 види тварин (3 класів), які охороняються конвенцією CITES, що становить 11,4% від загальної кількості раритетних видів. Це 4 види променеперих риб, 47 - птахів (усі денні і нічні хижі птахи), 3 - ссавців.

Кількість тварин Поділля, які заслуговують на охорону на регіональному рівні, складає 231 вид, що становить 48,7% від загальної кількості раритетних видів. Це представники 7 класів: комахи - 43 види, молюски - 1 вид, променепері риби - 21, земноводні - 5, плазуни - 7, птахи - 107, ссавці - 47 видів.

Раритетна фауна Поділля, що занесена до ЧС МСОП, ЄЧС, ЧКУ, налічує 217 видів, які належать до 9 класів: комахи - 70 видів, кільчасті черви - 2, молюски - 2, ракоподібні - 2, круглороті - 1 вид, променепері риби - 18, земноводні - 4, плазуни - 6, птахи - 68, ссавці - 44. Це становить 45,8% від загальної кількості раритетних видів.

10. Екологічно неузгоджене землеробство, промислове виробництво, кому-нальна сфера, лісництво, рибництво, рекреація призвели до знищення середовищ існування (оселищ) рослин і тварин, втрати всіх таксонів БР Поділля (44 види фауни, внесених до ЧКУ, вже зникло, але ще зустрічаються в інших регіонах України). Сьогодні 164 видам тварин (137 видам хребетних, 27 - безхребетних) і 245 видам рослин (237 видам ВСР, 3 - папоротеподібним, 5 - плауноподібним) загрожує небезпека.

11. Для збереження біотичного і ландшафтного різноманіття регіону було розроблено проект схеми ЕМ Поділля та модель завершеної географічно репрезентативної мережі заповідних об’єктів поліфункціонального значення відповідно до фізико-географічного і лісотипологічного районування території, згідно з про-ектом Зведеної регіональної схеми формування екомережі України. До складу ЕМ Поділля віднесено 62 КТ і 42 ЕК. Серед них 2 КТ міжнародного рівня (площею 285935 га), 9 - національного рівня (272810,7 га), 16 - міжрегіонального рівня (44512,13 га), 35 - місцевого рівня (55029,1 га). Загальна площа природних ядер Поділля складає 658286,93 га, що становить 10,8% від загальної площі регіону. Кількість ЕК - 42, серед них: 8 - національного рівня (площею 504301 га), 15 - міжрегіонального рівня (1064549 га), 19 - локального рівня (354178 га, це малі і середні річки 2 і 3-го порядку, деякі лісові ділянки, ВБУ, лісосмуги). Загальна площа ЕК Поділля складає 1923028 га, що становить 31,55% від загальної площі регіону. Площа КТ і ЕК ЕМ Поділля складає 2581314,9 га, що становить 42,35% від загальної площі регіону. Площі БЗ, які встановлюються навколо КТ і ЕК на відстані до 5 км, уточнюються. Кількість ВТ, визначених у структурі ЕК національного і регіонального рівня, - 132. Загальна площа ВТ - 191407,35 га, що становить 3,14% від загальної площі регіону. Загальна площа структурних елементів ЕМ Поділля (КТ, ЕК, ВТ) складає 2772722,2 га, що становить 45,49% від загальної площі регіону.

12. Враховуючи комплекс запропонованих критеріїв, вперше проведено аналіз репрезентативності ЕМ для всіх 64 адміністративних районів Поділля. Встановлено, що за виконуваними функціями і просторовим розподілом 1363 об’єкти і території ПЗФ (як ключові території ЕМ, площею 449544,91 га, рівнем заповідності - 8,07%) не є оптимальними.

. На основі науково-методичних і практичних принципів, методів, підходів вперше розроблено методику виділення БЗ і ВТ: встановлені розміри, географічна і адміністративна приуроченість в ЕК, конфігурація, площа, статус в ЕМ, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень БР, функціональне призначення. На основі запропонованих критеріїв проведено їх ранжування.

14. На основі науково-методичних і практичних принципів і підходів вперше розроблено методику створення екологічних паспортів заповідних територій, яка включає шість розділів (загальна характеристика заповідного об’єкта, його функціональні критерії, геосозологічні засади збереження біоландшафтного різноманіття, екологічна безпека заповідного об’єкта, особливості природоохоронної діяльності, чинники збалансованого розвитку).

. Для оптимізації використання біотичних ресурсів Поділля, збереження їх різноманіття та ландшафтної структури, розширення до європейських норм мере-жі ПЗОіТ, а також для сприяння розвиткові РЕМ, НЕМ і ПЄЕМ доцільно створити українсько-молдовський біосферний резерват “Дністровський каньйон”, забезпечити ефективне функціонування новостворених та існуючих НПП і РЛП “Дністровський каньйон”, “Подільські Товтри”, “Дністер”, “Мурафа”. З метою забезпечення репрезентативності ЕМ доцільно створити 210 нових заповідних об’єктів і територій до 2020 року на основі розробленої регіональної програми.

. Для реалізації завдань збереження БР визначено шляхи оптимізації землекористування на основі формування РЕМ агросфери Поділля.

. Для ефективного функціонування РЕМ необхідно створити ефективний фінансово-економічний механізм її управління - системою фінансово-економічних методів, важелів, форм і прийомів - з управлінням заходами охорони, збереження, збалансованого використання і відтворення природно-заповідних ресурсів з відповідним нормативно-правовим, інформаційним і фінансовим забезпеченням.

СПИСОК РОБІТ, опублікованих ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, посібники

1. Заповідні об’єкти / О.В. Мудрак, О.П. Чиж // Середнє Побужжя: монографія / за ред. Г.І. Денисика. - Вінниця: Гіпаніс, 2002. - С. 254-269. (написання розділу).

2. Методичні поради фермерам, власникам присадибних і садово-городніх діля-нок з питань самостійного відбору проб ґрунту / М.В. Козлов, В.А. Жилкін, Н.В. Палапа, О.В. Мудрак // Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільсько-господарських земель: монографія / за ред. В.П. Патики, О.Г. Тараріко. - К., 2002. - С. 91-106. (написання розділу).

3. Мудрак О.В. Основи екології: навч. посіб. - Вінниця: Міська друк., 2004. - 312 с.

4. Природно-ресурсний потенціал області / О.В. Мудрак, Л.М. Кирилюк // Гео-графія Вінницької області: проб. навч. посіб. для серед. шк. / за ред. Г.І. Денисика, Л.Ф. Жовнір - Вінниця: Гіпаніс, 2004. - С. 132-140. (написання розділу).

5. Денисик Г. Вінниччина: загальні й регіональні екологічні проблеми: навч. посіб. / Г. Денисик, О. Мудрак. - Вінниця, 2005. - 140 с. (написання 4 розділів).

6. Денисик Г.І. Природнича географія для абітурієнтів: довідник / Г.І. Денисик, О.В. Мудрак, А.В. Гудзевич, Г.С. Хаєцький. - Вінниця. - 2005. - 152 с. (написання 2 розділів).

7. Мудрак О.В. Загальна екологія: навч. пос. - Вінниця: Міська друк., 2006. - 444 с.

8. Мудрак О.В. Екологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. (гриф МОН, №1.4/18-Г-1326 від 04.12.2006). - Вінниця: Міська друк. - 2006. - 508 с.

9. Мудрак О.В. Екологічний стан річки Дністер / О.В. Мудрак, В.С. Поліщук // Се-реднє Придністров’я: монографія / за ред. Г.І. Денисика. - Вінниця, 2007. - С. 353-363. (написання розділу).

10.Інтегроване управління та поводження з твердими побутовими відходами у Вінницькій області: монографія / В.Г. Петрук, О.В. Мудрак, О.Г. Яворська та ін.; під ред. В.Г. Петрука. - Вінниця: УНІВЕРСУМ - Вінниця, 2007. - 160 с. (написання 4 розділів).

11.Методичний посібник для проведення навчально-виховних заходів з екологіч-ної тематики в дитячо-юнацьких таборах відпочинку / авт.-укл. Н. Баюрко, О. Муд-рак, А. Дручинський. - Вінниця: Данилюк В.Г., 2007. - 144 с. (напис. 2 розділів).

12.Екологічна безпека Вінниччини: монографія / за заг. ред. О. Мудрака. - Вінни-ця: Міська друк., 2008. - 456 с. (написання передмови, 17 розділів, післямови).

13.Мудрак О.В. Екологія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - 2-е вид-я, пер. і доп. - Вінниця: ВАТ “Міська друкарня”. - 2011. - 520 с.

14.Петрук В.Г. Вступ до фаху (екологія). Навчальний посібник (Гриф МОН №1/11-9565 від 15.10.10) / В.Г. Петрук, Г.О. Білявський, О.В. Мудрак - Вінниця: Універсум-Вінниця, 2011. - 313 с. (написання 3 розділів).

15.Мудрак О.В. Екологічний стан довкілля Вінницької області: Навч.-метод. посіб. - Вінниця: “ФОП Корзун Д.Ю”., 2011. - 104 с.

16.Мудрак О.В. Збалансований розвиток екомережі Поділля: стан, проблеми, пер-спективи. Моног. / О.В. Мудрак. - Вінниця: “СПД Главацька Р.В.” - 2012. - 914 с.

Статті в наукових виданнях

17.Мудрак О.В. Ведення тваринництва в забрудненій радіонуклідами зоні / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінн. держ. с.-г. ін-ту. - 1999. - Вип. 6. - С. 220-226.

18.Мудрак О.В. Пріоритетні напрямки розвитку АПК України / О.В. Мудрак // Агроекологія і біотехнологія: зб. наук. пр. Ін-ту агроекології та біотехнології УААН. - К., 2000. - Вип. 4. - С. 68-76.

19.Мудрак О.В. Основні положення агроекологічного моніторингу / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінниц. держ. аграр. ун-ту. - Вінниця, 2000. - Вип. 7. - С. 101-107.

20.Мудрак О.В. Основні екологічні проблеми та шляхи їх розв’язання в АПК України / О.В. Мудрак // Агроінком. - 2000. - № 3/4. - С. 28-32.

21.Мудрак О.В. Про необхідність змін в аграрній політиці України / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінн. держ. агр. ун-ту. - Вінниця, 2000. - Вип. 8, т. 2. - С. 125-133.

22.Мудрак О.В. Антропогенні зміни грунтового покриву Поділля /О.В. Мудрак //Зб. наук. пр. Поділ. держ. агр.-техн. акад. - Кам’ян.-Поділ., 2000. - Вип. 8. - С. 180-186.

23.Мудрак О.В. Еколого-економічні аспекти сталого розвитку АПК України / О.В. Мудрак // Вісн. аграр. науки. - К., 2002. - № 3. - С. 70-73.

24.Мудрак О.В. Проблеми і шляхи розвитку екологічної освіти в Україні /О.В. Му-драк // Людини і довкілля: проблеми неоекології. - Х., 2002. - Вип. 3. - С. 14-18.

25.Мудрак О.В. Екологічні аспекти сучасного стану агроландшафтів Вінницької області / О.В. Мудрак, С.В. Палій // Агроекол. журн. - 2003. - № 2. - С. 8-16.

26.Природно-заповідна мережа Вінницької області та шляхи її оптимізації / О.В. Мудрак, В.С. Поліщук, Є.І. Ворона та ін. // Зб. наук. пр. Вінниц. держ. аграр. ун-ту. - Вінниця, 2002. - Вип. 12. - С. 50-66.

27.Мудрак О.В. Еколого-економічні аспекти енергозбереження в Україні /О.В. Му-драк // Зб. наук. пр. Він. держ. агр. ун-ту. - Вінниця., 2003. - Вип. 14. - С. 242-252.

28.Мудрак О.В. Обґрунтування необхідності розбудови екологічної мережі Вінницької області / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінниц. держ. аграр. ун-ту.- Вінниця, 2004. - Вип. 17. - С. 84-92.

29.Мудрак О.В. Водно-болотні угіддя Вінницької області - резервати збереження біорізноманітності / О.В.Мудрак // Агроекол. журн. - 2005. - № 1. - С. 22-30.

30.Мудрак О.В. Екологічні та соціальні чинники створення національного природного парку “Подільське Полісся” / О.В. Мудрак // Вісн. Держ. агроекол. ун-ту. - Житомир, 2005. - № 1. - С. 245-252.

31.Мудрак О.В. Екологічні проблеми, охорона і раціональне використання малих річок Вінницької області / О.В. Мудрак, Г.І. Кравчук // Зб. наук. пр. Вінниц. держ. аграр. ун-ту. - Вінниця, 2006. - Вип. 24. - С. 25-42.

32.Мудрак О.В. Урочища “стінки” як унікальні заповідні об’єкти Поділля / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінн. дер. агр. ун-ту. - Вінн., 2006. - Вип. 25. - С. 15-20.

33.Мудрак О.В. Перспективи створення природоохоронних об’єктів фізико-географічних районів Вінницької області / О.В. Мудрак // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту. - Л., 2006. - № 10. - С. 38-47.

34.Мудрак О.В. Регіональний ландшафтний парк “Подільське Полісся” як об’єкт екологічної мережі Вінницької області / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Полтав. держ. пед. ун-ту ім. В.Г. Короленка. - Полтава, 2006. - Вип. 5. - С. 168-175. - (Сер. “Екологія. Біологічні науки”).

35.Мудрак О.В. Наукове обґрунтування доцільності створення регіонального ланд-шафтного парку “Дністер”: (в межах Вінн. обл.) / О.В. Мудрак, Г.О. Білявський, Г.В. Мудрак //Людини і довкілля: пробл. неоекології. - Х., 2006. - В. 8. - С. 34-41.

36.Мудрак О.В. Пріоритетні заходи з охорони й раціонального використання малих річок Східного Поділля / О.В. Мудрак, Г.О. Білявський // Зб. наук. пр. Нац. ун-ту водн. гос-ва та природокор. - Рівне., 2007 - Вип. 4 (40). - С. 227-233.

37.Воловик В.М. Еколого-географічна характеристика перспективного регіональ-ного ландшафтного парку “Середнє Побужжя” в межах регіону Східне Поділля / В.М. Воловик, О.В. Мудрак, Ю.М. Шкатула // Зб. наук. пр. Вінн. держ. агр. ун-ту. - Вінниця, 2007. - Вип. 31. - С. 28-40. (напис. статті, формування висновків)

38.Воловик В.М. Характеристика флористичного й фауністичного різноманіття пе-рспективного регіонального ландшафтного парку “Середнє Побужжя” /В.М. Воло-вик, О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінн. держ. агр. ун-ту. - Вінниця, 2007. - Вип. 29. - С. 19-30. (аналіз літерат. джерел, написання статті, формування висновків).

39.Воловик В.М. Пропозиції та рекомендації щодо створення регіонального ланд-шафтного парку “Середнє Побужжя” в межах Східного Поділля / В.М. Воловик, О.В. Мудрак, Ю.М. Шкатула // Зб. наук. пр. Луган. нац. аграр. ун-ту. - Луганськ, 2008. - № 82. - С. 11-18. (написання статті, формування висновків).

40.Білявський Г.О. Соціально-екологічні дослідження в агросфері та їхня роль у формуванні екологічної культури сільського населення України / Г.О. Білявський, О.М. Нагорнюк, О.В. Мудрак // Безпека життєдіяльності. - 2008. - №1/2. - С. 10-14. (участь у проведенні досліджень, аналіз, узагальн. результатів, напис. статті).

41.Воловик В.М. Історико-культурні ресурси перспективного регіонального ландшафтного парку “Середнє Побужжя” як об’єкта екомережі агросфери Східного Поділля / В.М. Воловик, О.В. Мудрак // Аграр. вісті. - 2008. - № 1. -С.31-33. (аналіз літературних джерел, написання статті).

42.Воловик В.М. Заповідні об’єкти та функціональне зонування перспективного регіонального ландшафтного парку “Середнє Побужжя” / В.М. Воловик, О.В. Муд-рак, О.М. Нагорнюк // Наук. вісн. Нац. агр. ун-ту / ред.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2008. - Вип. 118. - С. 228-238. (напис. статті, формув. висновків).

43.Мудрак О.В. Освітньо-виховна роль екологічних стежок на заповідних терито-ріях Поділля /О.В. Мудрак //Наук. зап. Він. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського: зб. наук. пр. - Вінниця, 2008. - Вип. 25. - С. 86-91. - (Сер. “Педагог. і психологія”).

Мудрак О.В. Науково-методичні засади формування й розвитку екологічної мережі Європи і Поділля в контексті збалансованого розвитку // О.В. Мудрак, О.М. Нагорнюк. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2008-4/08movobd.pdf. - Назва з екрану.

1. Мудрак О.В. Перспективи створення геопарків як просторових елементів еколо-гічної мережі Поділля в контексті збалансованого розвитку / О.В. Мудрак // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту / редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2008. - Вип. 126. - С. 286-298.

2. Мудрак О.В. Біосферні заповідники - каркас екологічної мережі: історія виникнення та перспективи розвитку / О.В. Мудрак // Вісн. Житомир. нац. агроекол. ун-ту. - Житомир, 2008. - Вип. 2. - С. 3-13.

Мудрак О.В. Охорона та збереження культурних ландшафтів екологічної мережі Поділля в контексті збалансованого розвитку / О.В. Мудрак, В.І. Мокрий // Наук. вісн. Нац. лісотехн. ун-ту України. - Л., 2008. - Вип. 18.12. - С. 90-101; www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/18.../90_Mudrak_18_12.pdf

1. Мудрак О.В. Науково-методичні принципи і підходи формування екологічної мережі / О.В. Мудрак. - Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2009-1/09vcmmol. Pdf. - Назва з екрану.

2. Білявський Г.О. Проблеми формування екологічної мережі України в контексті збалансованого розвитку / Г.О. Білявський, О.В. Мудрак // Вісн. Житомир. нац. агроеколог. ун-ту. - Житомир, 2009. - Вип. № 1. - С. 117-129.

3. Нейко І.С. Теоретико-методологічні аспекти оцінювання лісових ландшафтів у структурі екологічної мережі Поділля / І.С. Нейко, О.В. Мудрак // Агроекол. журн. - 2009. - № 6. - С. 219-222. (аналіз літературних джерел, написання статті).

4. Мудрак О.В. Екологічна мережа Східного Поділля: необхідність створення і розбудови / О.В.Мудрак // Агроекол. журн. - 2009. - № 2 - С. 9-16.

5. Мудрак О.В. Теоретико-методичні засади створення регіонального ландшафт-ного парку “Середнє Побужжя” як об’єкту екомережі Східного Поділля /О.В. Муд-рак, В.М. Воловик //Вісн. пробл. біолог. і медицини. - 2009. - Вип. 1. - С. 191-195.

6. Мудрак О.В. Система цінностей екологічної мережі Поділля / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Полтав. держ. пед. ун-ту ім. В.Г. Короленка. - Полтава, 2009. - Вип. 8. - С. 84-88. - (Сер. “Екологія. Біологічні науки”).

7. Мудрак О.В. Методика вдосконалення екологічного моніторингу агро-ландшафтів як просторових елементів екомережі Поділля / О.В. Мудрак // Наук. вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України / редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2009. - Вип. 132. - С. 264-276.

8. Мудрак О.В. Функціонально-просторова структура природно-заповідного фонду екологічної мережі Поділля / О.В. Мудрак. - // Наук. вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України / редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2009. - Вип. 140. - С. 250-258.

9. Нейко І.С. Лісова генетична компонента як основа ключових територій екологічної мережі Східного Поділля / І.С. Нейко, О.В. Мудрак // Вісн. Житом. нац. агроек. ун-у. - Жит., 2009. - Вип. № 2. - С. 67-72. (аналіз літературних джерел, формування висновків)

10.Мудрак О.В. Методика створення екологічних паспортів заповідних об’єктів / О.В. Мудрак // Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2009-1/09vcmmol. Рdf - Назва з екрану.

11.Мудрак О.В. Поділля в структурі національної екологічної мережі // Заповідна справа в Україні. Том 15. Випуск 2. - 2009. - С. 15-19.

Мудрак О.В. Історія розвитку заповідної справи на Поділлі //“Актуальні питання біології, екології та хімії”. Електронне наукове фахове видання Запорізь-кого національного університету. - №3 - 2009. - С. 77-89. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Apbeh/index.html - Назва з екрану

1. Білявський Г.О. Удосконалення агроекологічного моніторингу для забезпече-ння збалансованого розвитку агросфери Поділля / Г.О. Білявський, О.В. Мудрак // Вісник ХНАУ. - №3, 2009. - С. 175-183. (аналіз і узаг. результ., напис. статті).

2. Мудрак О.В. Созологічна оцінка зоорізноманіття Поділля //“Наукові доповіді НУБіП”. - 2010. - 2 (18) http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2010-2/10 movzvp.pdf

3. Мудрак О.В. Флористична різноманітність Поділля, її оцінка та структурно-порівняльний аналіз / О.В. Мудрак, Г.О. Білявський, О.М. Нагорнюк // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України /Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2010. - Вип. 145. - С. 74-85.

4. Собчик В. Використання дидактичних засобів навчання у процесі екологічної освіти /В. Собчик, О. Нагорнюк, О. Мудрак // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / Серія “Педагогіка. Психологія. Філософія” / Ред.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2010. - Вип. 155. - ч. 1. - С. 294-301 (аналіз літературних джерел, написання статті)

5. Мудрак О.В. Історія дослідження лісових угідь Вінниччини / О.В. Мудрак, Ю.А. Єлісавенко, В.І. Мокрий // Науковий вісник НЛТУ України: збір. науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 53-58.

Мудрак О.В. Cтруктурно-порівняльний аналіз раритетного фіторізноманіття Поділля // “Актуальні питання біології, екології та хімії”. Електронне наукове фахове видання Запорізького національного університету. - №1 - 2010. - С. 69-75. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Apbeh/index.html

1. Нейко І.С. Лісотипологічні аспекти формування національної екологічної мережі рівнинної частини України / І.С. Нейко, О.В. Мудрак // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків: УкрНДІЛГА, 2010. - Вип. 117. - С. 34-39. (аналіз літературних джерел, написання статті, формування висновків).

2. Мудрак О.В. Історія господарського освоєння поверхневих водойм Вінни-ччини / О.В. Мудрак, С.В. Рябоконь // Збір. наук. праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки / Ред.: Калетнік Г.М. (гол. ред.) та інші. - Вінниця, 2011. - Випуск 7(47). - С. 121-126.

3. Єлісавенко Ю.А. Історія збереження лісових угідь Вінниччини / Ю.А. Єлісавен-ко, О.В. Мудрак // Наук. вісн. НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2011. - Вип. 21.10. - С. 89-95. (напис. статті, формув. висновків).

4. Білявський Г.О. Сучасний стан біорізноманіття Поділля / Г.О. Білявський, О.В. Мудрак // Агроекологічний журнал. - Спеціальний випуск. - К., 2011. - С. 20-24. (участь у проведенні досліджень, аналіз, узагальн. результатів, написання статті).

Тези і матеріали конференцій, з’їздів, конгресів, форумів

5. Мудрак О.В. Екологічний моніторинг - основа сталого розвитку агропромис-лового виробництва / О.В. Мудрак // Регіональні проблеми розвитку агропромис-лового комплексу України: стан і перспективи вирішення: м-ли міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2000. - С. 107-107.

6. Гудзевич А.В. Екоморфобіологічні особливості динаміки рослинного покриву гірничо-промислових ландшафтів Поділля / А.В. Гудзевич, О.В. Мудрак, Н.В. Па-ращук // Проблеми раціонального використання, охорона і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: м-ли друг. Всеукр. наук.-мет. конф. - Чернівці, 2000. - С. 108-109. (аналіз літерат. джерел, узагальнення результатів досліджень).

7. Мудрак О.В. Значення лісу для захисту агроландшафту / О.В.Мудрак // Ланд-шафти і сучасність: матеріали міжн. наук. кон. - К.; Вінниця, 2000. - С. 262-264.

8. Мудрак О.В. Екологічний моніторинг - основа сталого розвитку агроландшаф-тів / О.В. Мудрак, А.В. Гудзевич //Оптимізація структури агроландшафтів і раціо-нальне використання ґрунтових ресурсів: м-ли наук.-вир. конф. - К., 2000. - С. 22-23.

9. Мудрак О.В. Перспективи збільшення природно-заповідного фонду Вінни-ччини / О.В. Мудрак, Т.І. Демчук // Регіональні екологічні проблеми: м-ли Міжнар. наук. конф.: зб. наук. пр. - К., 2002. - С. 204-208.

10.Мельничук О.А. Етапи демократизації аграрних відносин в Україні / О.А. Мель-ничук, О.В. Мудрак // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні: м-ли ІІ міжнар. наук. конф. - К., 2003. - С. 323-327 (аналіз літературних джерел, узагальнення результатів досліджень, формування висновків).

11.Палій С.В. Проблеми вдосконалення екологічного моніторингу агроландшаф-тів Вінниччини на яких вирощуються цукрові буряки / С.В. Палій, О.В. Мудрак // Засади сталого розвитку аграрної галузі: м-ли Всеукр. конф. молодих вчених К., 2002. - С. 36-37. (узагальнення результатів досліджень, формування висновків).

12.Мудрак О.В. Екологічна оцінка агроландшафтів Вінницької області / О.В. Муд-рак, Т.І. Лозюк // Сталий розвиток агроекосистем: м-ли Міжнар. конф. - К., 2002. - С. 128-134.

13.Денисик Г.І. Формування єдиної системи охоронних об’єктів України: (на прикл. приміськ. зони Вінниці) / Г.І. Денисик, О.В. Мудрак, О.І. Бабчинська // Збе-реження природної, історичної та культурної спадщини як фактор формування національної свідомості: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф. - К., 2005. - С. 44-52; Екол. вісник - 2005. - №4. - С. 21-24. (аналіз літерат. джерел, формув. висновків).

14.Дєдов О.В. Сучасний стан і перспективи оптимізації агроекологічного стану ґрунтів Східного Поділля / О.В. Дєдов, О.В. Мудрак // Сучасні проблеми екології: м-ли III міжвуз. наук.-практ. конф. - Житомир, 2006. - Ч. 2. - С. 97-100. (узагальнення результатів досліджень, формування висновків).

15.Мудрак О.В. Регіональні ландшафтні парки - основа екологічної мережі Вінни-цької області / О.В. Мудрак, Г.В. Мудрак // Перший Всеукр. з’їзд екологів: тези доп. Міжн. наук.-прак. кон., м. Вінниця, 4-7 жовт. 2006 р. - Він., 2006. - С. 306.

16.Мудрак О.В. Проблеми збереження біологічного і ландшафтного різноманіття Східного Поділля / О.В. Мудрак // Екологічна безпека: моніторинг, оцінка ризику, перспективні природоохоронні технології: м-ли наук.-практ. конф. - Л., 2007. - С. 43-44; Бібліотека ВЕЛ. - грудень, 2007 р., №12 (48), Київ, 2007. - С. 24-25 (Серія “Стан навколишнього середовища. Забруднення: екологічні аспекти”).

17.Мудрак О.В. Науково-методичні та практичні підходи до охорони й менедж-менту заповідних гідрологічних об’єктів як елементів регіональної екологічної ме-режі: (на пр. Поділля) /О.В. Мудрак //Охорона і менеджмент об’єктів неживої при-роди на заповідних територіях: м-ли між. наук.-пр. кон. - Гр.-Т., 2008. - С. 220-226

18.Мудрак О.В. Теоретично-методичні засади досліджень геологічних і стратигра-фічних об’єктів як елементів регіональної екомережі агросфери Поділля в контексті сталого розвитку / О.В. Мудрак // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: м-ли міжн. наук.-практ. конф., м. Київ, 20 трав. 2008 р.: в 3 ч. / РВПС України НАН України. - К., 2008. - Ч.1. - С. 261-266.

19.Mudrak О. Geoparkes as the perspective protected objects ecological network of Podillya / O. Mudrak, О. Nagornuk // XXVI Międzynarodowa Konferencja Naukowa "INŻYNIERIA PROCESOWA W OCHRONIE ŚRODOWISKA". - Uniwersytet Rzeszowski, Rzeszow, 2008. - P. 242-246.

20.Мудрак О.В. Інноваційні підходи щодо створення раціональної системи при-родних парків як об’єктів регіональної екологічної мережі: (на прикладі Поділля) / О.В. Мудрак //М-ли Укр. екол. конгр., 21 верес. 2007 р. - К., 2007. - С. 467-475; Екол. вісн. - 2007. - №6. - С. 26-29.

21.Мудрак О.В. Дністровський каньйон - основа перспективного національного природного парку / О.В.Мудрак // Дністровський каньйон - унікальна територія туризму: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (16-18трав. 2009 р.). - Т., 2009. - С. 15-17; Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2009. - Серп.(№ 32). - С. 9-10.

22.Мудрак О.В. Етапи створення європейської екологічної мережі / О.В. Мудрак //Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування: зб. матеріалів I Міжнар. конгр. - Л., 2009. - С. 153-155.

23.Білявський Г.О. Екологічна освіта і виховання в контексті стратегії ЄЕК ООН “Освіта задля збалансованого розвитку” / Г.О. Білявський, О.М. Нагорнюк, О.В. Мудрак // Екотрофологія: аспекти продовольчої та харчової безпеки: м-ли III Міжн. наук.-практ. конф. - Біла Церква, 2009. - С.158-162. (аналіз літературних джерел, формування висновків)

24.Мудрак О.В. Природно-заповідний фонд екологічної мережі Поділля в структурі адміністративно-територіального поділу / О.В. Мудрак, Г.В. Мудрак // II-й Всеукр. з’їзд екологів з міжнародною участю Екологія/Есology-2009, Вінниця, 23-26 верес. 2009 р.: зб. наук. ст. - Вінниця, 2009. - С. 231-235.

25.Мудрак А.В. Проблемы сохранения биотического разнообразия лугов как клю-чевых территорий экологической сети Подолья / А.В. Мудрак // Растительность Восточной Европы: классификация, экология, охрана: материалы Междунар. науч. конф.(Россия, Брянск, 19-21 окт. 2009 г.). - Брянск, 2009. - С. 150-155.

26.Мудрак О.В. Екологічна етика як форма поведінки людини в природі /О.В. Му-драк, В. Собчик, О.М. Нагорнюк //Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку України: м-ли Укр. екол. конгр., 27-28 жовт. 2008 р. - К., 2008.- Ч. 2 - С. 211-223.

27.Мудрак О.В. Рідкісні види урбанофлори містечок Східного Поділля як струк-турних елементів регіональної екомережі / О.В. Мудрак, Н.В. Драпалюк // Екологічні питання співіснування: людина-рослина: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф. - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2009. - С. 64-68.

28.Мудрак О.В. Принципи, ресурси та шляхи формування екологічної мережі Вінниччини у контексті збалансованого розвитку / О.В. Мудрак // Екологічний вісник - 2009. - №4 (56). - С. 10-15.

29.Мудрак О.В. Репрезентативність природно-заповідної мережі Поділля згідно з фізико-географічним районуванням / О.В. Мудрак, Г.В. Мудрак //Структурна пе-ребудова та екологізація економіки в контексті переходу України до збалансо-ваного розвитку: м-ли Укр. екол. конг., 10-11 груд. 2009 р. - К., 2009. - С. 286-291.

30.Мудрак О.В. Роль аграрного виробництва у забрудненні навколишнього середовища / О.В. Мудрак, В. Собчик, О.М. Нагорнюк // Структурна перебудова та екологізація економіки в контексті переходу України до збалансованого розвитку: м-ли Укр. екол. конгр., 10-11 груд. 2009 р. - К., 2009. - С. 310-316.

31.Мудрак О.В. Туристсько-рекреаційні ресурси культурно-екологічної мережі Поділля в контексті збалансованого розвитку / О.В. Мудрак, Г.В. Мудрак, О.М. Нагорнюк // Краєзнавчі матеріали в екологічному туризмі. Проблеми педагогічних технологій. - Вип. 5-6. - Луцьк: Твердиня, 2009. - С. 141-152.

32.Мудрак О.В. Оптимізація функціонально-просторової структури природно-за-повідного фонду Вінниччини для проектування регіональної екологічної мережі / О.В. Мудрак, Ю.А. Єлісавенко // Екологія - шляхи гармонізації відносин природи та суспільства: м-ли II Міжн. наук. кон., 18-19 травня 2010 р. - Умань, 2010. - С. 79-81

33.Мудрак О. Еколого-ценотичний аналіз флори Поділля / О. Мудрак // Стале при-родокористування: підходи, проблеми, перспектива: м-ли III Міжн. наук. конф. присв. 10-й річці кафедри геоекології та 25-й річ-ці кафедри фізичної географії, 28-29 травня 2010 р. - Тернопіль: “Підручники і посібники”, 2010. - С. 33-37.

34.Мудрак О.В. Проблеми збереження біотичного різноманіття лісових угідь Вінниччини / О.В. Мудрак, Ю.А. Єлісавенко // Екологічна безпека держави: м-ли Всеук. наук.-прак. конф., м. Київ, 27-28 квітня 2010 р., НАУ / ред. О.І. Запорожець і ін. - К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту “НАУ-друк”, 2010. - С. 21-22.

35.MUDRAK Aleksandr. SMALL RIVERS OF PODILLYA AS TERRITORIAL ELEMENTS OF REGIONAL ECOLOGICAL NETWORK / Aleksandr MUDRAK // Trendy Ve Vzdělávání 2010: Mezinárodní vědecko-odborná konference konaná 24. června 2010 v Olomouci. - Р. 183-191.

36.Мудрак О.В. Стан лісових екосистем ботанічного саду “Поділля” / О.В. Муд-рак, І.С. Нейко, Ю.А. Єлісавенко / Інтродукція рослин, збереження та збагачення біорізноманіття в ботанічних садах і дендропарках // М-ли міжн. наук. конф-ї присв. 75-річчю заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, 15-17 вересня 2010 р. - Київ: Фітосоціоцентр, 2010. - С. 517 - 519.

37.MUDRAK Aleksandr. Environmental education for balanced development of Ukraine / Aleksandr MUDRAK, Oksana Nagorniuk // Edukacia - Technika - Iunformatyka. Rocznik naukowy Nr 1/2010 / Część 1 - Р. 325-330.

38.Мудрак О.В. Вінниччина в структурі національної екомережі // Збалансова-ний (сталий) розвиток України - пріоритет національної політики: м-ли Всеукраїнської наукової екологічної конференції (Київ, 26 жовтня 2010 р.). - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2010. - С. 185-189.

39.Мудрак О. Соціально-екологічний моніторинг агросфери О. Мудрак, В. Соб-чик, О. Нагорнюк // Збалансований (сталий) розвиток України - пріоритет націона-льної політики: мат-ли Всеукраїнської наукової екологічної конференції (Київ, 26 жовтня 2010 р.). - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2010. - С. 289-293.

40.Мокрий В.І. Інформаційно-аналітична модель збалансованого розвитку запо-відних та рекреаційних геокомплексів / В.І. Мокрий, Л.І. Копій, М.М. Заславсь-кий, Л.В. Калагурка, О.В. Мудрак // Збалансований (сталий) розвиток України - пріоритет національної політики: м-ли Всеукр. наукової еколог. кон-ції (Київ, 26 жовтня 2010 р.). - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2010. - С. 197-202. (аналіз літер. джерел, узагальнення результ. досліджень, формування висновків).

41.Мудрак О.В. Екологічна паспортизація лісових угідь як структурних елементів екомережі в контексті збалансованого розвитку / О.В. Мудрак, Ю.А. Єлісавенко // Національна екологічна політика в контексті європейської інтеграції України: мат-ли Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 27 жовтня 2010 р.). - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2010. - С. 176-180.

42.Мудрак О. Перспективи використання нетрадиційних джерел енергії в Україні / О. Мудрак, О. Нагорнюк //Міжнародний науковий семінар “Енергоефективність та екологічно прийнятне енергозабезпечення з позицій християнської відповіда-льності за створіння” (Ужгород, 10-13 лютого 2010). - УНУ. - 2010. - С. 86-93.

43.Елисавенко Ю.А. Функционально-пространственный анализ репрезентатив-ности лесных угодий Винниччины как структурных элементов региональной экосети в контексте устойчивого развития / Ю.А. Елисавенко, А.В. Мудрак // М-лы междун. кон-ции “Экологическая безопасность и устойчивое развитие терри-торий” (Чебоксары, 15-16 ноября, 2010). - ЧНУ. - 2010. - С. 96-99. (аналіз літератур. джерел, узагальнення результатів досліджень, формування висновків)

44.Мудрак О.В. Впровадження принципів басейнового управління водними ресурсами Вінниччини / О.В. Мудрак, С.В. Рябоконь // М-ли всеукр. науково-практичної конференції “Екологічні проблеми природокористування та охорона навколишнього середовища”. - Львів, 14-16 квітня 2010 р., Львів. національний лісотехнічний університет України / Вид-во НЛТУ, 2010. - С. 63-68.

45.Нейко І.С. Оцінка рекреаційної дигресії лісових екосистем лісопаркової зони м. Вінниці як структурного елемента регіональної екомережі / І.С.Нейко, О.В. Му-драк, Ю.А. Єлісавенко //Збір. наук. праць ПДАТУ. Спец. вип. до V наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми збалансованого природокористування”. - Кам’янець-Подільський “Каліграф” - 2010. - С. 19-21. (аналіз літерат. джерел, участь у проведенні польових дослідів, узагальн. результ. досліджень, формув. висновків)

46.Мудрак О.В. Функціонально-просторова оптимізація каркасу екомережі Він-ницької області / О.В. Мудрак, Ю.А. Єлісавенко, Г.В. Мудрак // Природно-ресур-сний потенціал збалансованого розвитку України: м-ли Міжн. наук.-практ. конф. (Київ, 19-20 кв. 2011 р.): у 2 т. - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2011. - Т.1. - С. 182-187.

47.Рябоконь С.В. Водні ресурси Вінниччини: проблеми збереження та раціона-льного використання / С.В. Рябоконь, О.В. Мудрак // Природно-ресурсний потен-ціал збалансованого (сталого) розвитку України: м-ли Міжн. наук.-пр. конф. (Київ, 19-20 кв. 2011 р.): у 2 т. - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2011. - Т.1. - С. 351-355. (узагальнення результатів досліджень, формування висновків).

48.Мудрак О.В. Перспективний біосферний резерват “Дністровський каньйон - важлива складова національної екомережі” /О.В. Мудрак, Г.В. Мудрак //Охорона довкілля та проблеми збалансованого природокористування: м-ли між-ї кон-ї (Ка-м’ян.-Под., 10-11 трав. 2011 р.). - Кам’ян.-Поділ.: Мошинський, 2011. - С. 82-84.

49.Мудрак О.В. Басейновий принцип управління водними ресурсами малих річок Вінниччини /О.В. Мудрак, С.В. Рябоконь //Збалансований (сталий) розвиток Укра-їни - пріоритет національної політики: м-ли Всеукр. науково-практ. конф., 26 жов. 2010 р. Ч-на 2. - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2011. - С. 70-76.

50.Мудрак О.В. Екомережа Вінниччини: стан, проблеми, перспективи /О.В. Муд-рак // ІІІ - й Всеукр. з’їзд екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology), 21-24 вересня. Зб. наук. ст. Том 1. - Вінниця: ВНТУ, 2011. - С. 226-230.

51.Елисавенко Ю.А. Функционально-пространственный анализ репрезентатив-ности лесных угодий Винниччины как структурных элементов региональной экосети в контексте устойчивого развития / Ю.А. Елисавенко, А.В. Мудрак // Эко-логическая безопасность и устойчивое развитие территорий. Сб. науч. ст. Межд. науч.-практ. конф. / Под ред. А.В. Димитриева, Е.А. Синичкина - Чебоксары: “Новое время”. - 2011. - С. 96-98. (аналіз літерат. джерел, участь у проведенні досліджень, узагальнення результатів досліджень, формування висновків)

52.Мудрак О.В. Дністровський екокоридор у структурі екомережі Поділля: суча-сний стан та перспективи розвитку /О.В. Мудрак, Г.В. Мудрак //“Зелена” еконо-міка: перспективи впровадження в Україні: м-ли Міжн. конф. (Київ, 24-25 кв. 2012 р.): у 3 т. - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2012. - Т. 2. - С. 37-44.

Звіти науково-дослідних тем

53.Звіт з науково-дослідної теми “Виготовлення наукового обґрунтування на створення регіонального ландшафтного парку “Дністер” / наук. керів. та відпов. виконавець доцент О.В. Мудрак. - Вінниця, 2005. - 210 с. - № ДР 0105U006378.

54.Зведений звіт ЄС “Про стан організації інтегрованого управління та поводження з твердими побутовими відходами у м. Вінниці та Вінницькій області” / відпов. виконавці В.Г. Петрук, О.В. Мудрак - Вінниця, 2006. - 91 с.

55.Звіт з науково-дослідної теми “Генеральний план м. Вінниці”. Еколого-містобудівне обгрунтування / О.В. Мудрак // Природно-заповідний фонд м. Вінниці. Екологічна мережа м. Вінниці / відп. виконавець УДНДІПМ “Діпромісто”. - Київ, 2007. - Т. 1. - С. 25-42 - № ДР 0106U-00-53-99.

56.Звіт з науково-дослідної теми Інституту агроекології та природокористування НААНУ “Методологічні основи збалансованого розвитку ландшафтів водно-болотних угідь і торфових екосистем” / керівник теми: к.б.н., с. н. с. В.В. Коніщук. - Київ, 2011. - 135 с. - № ДР 0111U003228.

57.Звіт з науково-дослідної теми Державної екологічної академії післядиплом-ної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів “Наукове опрацювання описів, схем, розроблення концепцій Дністровського, Південно-Українського, Сіверсько-Донецького, Бузького, Галицько-Слобожанського приро-дних коридорів” / керівник теми: д.б.н., професор О.М. Байрак. - Київ, 2011. - 860 с. - № ДР 0111U005209.

58.Звіт з науково-дослідної теми Державної екологічної академії післядиплом-ної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів “Наукове опрацювання, підготовка та видання національної доповіді про стан формування національної екологічної мережі за 2006-2010 роки” / керівник теми: к.ф.н., Г.Б. Марушевський. - Київ, 2011. - 433 с. - № РК 0111U005208.

Навчально-методичні матеріали

59.Мудрак О.В. Основи загальної екології: курс лекцій. - Вінниця: ГІПАНІС - 2001. - 423 с.

60.Вінницька область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина: навч. посіб. для учнів / О.В. Мудрак, карти: охорона природи, забруднення природного середовища // відповід. редак. Т.В. Погурельська - К.: Мапа, 2001. - С. 11-12.

61.Заповідна справа. Охорона природи. Авторська програма. Рекомендовано для навчального процесу Вченою Радою ВДПУ ім. М. Коцюбинського /укладач: доц. О.В. Мудрак - Вінниця., 2011. - 18 с.

62.Основи загальної екології. Авторська програма. Рекомендовано для навчаль-ного процесу Вченою Радою ВДПУ ім. М. Коцюбинського / укладач: доц. О.В. Мудрак, Вінниця., 2011. - 28 с.

63.Екологія людини. Авторська програма. Рекомендовано для навчального про-цесу Вченою Радою ВДПУ ім. М. Коцюбинського / укладач: доц. О.В. Мудрак, Вінниця., 2011. - 26 с.

64.Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середо-вище. Авторська програма. Рекомендовано для навчального процесу Вченою Ра-дою ВДПУ ім. М. Коцюбинського /укл.: доц. О.В. Мудрак, Вінниця., 2011. - 23 с.

65.Методика і практика екологічної освіти. Авторська програма. Рекомендовано для навчального процесу Вченою Радою ВДПУ ім. М. Коцюбинського / укладач: доц. О.В. Мудрак, Вінниця., 2011. - 24 с.

66.Банки екологічної інформації та штучні екосистеми. Авторська програма. Рекомендовано для навчального процесу Вченою Радою ВДПУ ім. М. Коцюбин-ського / укладачі: доц. О.В. Мудрак, ас. Канський В.С. - Вінниця., 2006. - 21 с.

67.Моделювання і прогнозування стану довкілля. Авторська програма. Рекомен-довано для навчального процесу Вченою Радою ВДПУ ім. М. Коцюбинського / укладачі: доц. О.В. Мудрак, ас. Ю.О. Поліщук, Вінниця., 2011. - 23 с.

68.Кравчук Г.І. Методичні вказівки до виконання курсової роботи студентами агрономічного факультету по спеціальності 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища” / Г.І. Кравчук, Ю.М. Шкатула, О.В. Мудрак, С.Л. Кушнір, Вінниця: ОЦ ВДАУ. - 2006. - 19 с.

69.Кравчук Г.І. Ландшафтна екологія / Г.І. Кравчук, Ю.М. Шкатула, О.В. Муд-рак, С.Л. Кушнір // Методичні вказівки для виконання практики студентами агрономічного факультету зі спеціальності 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища” - Вінниця: ВВ ВДАУ, 2006. - 12 с.

70.Шкатула Ю.М. Методичні вказівки до виконання, оформлення та захисту ви-пускної бакалаврської роботи студентами агрономічного факультету за напрям-ком 0708 зі спец. 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища” /Ю.М. Шкатула, В.А. Мазур, О.В. Мудрак - Вінниця: РВВ ВДАУ. - 2006. - 24 с.

71.Мудрак О.В. Методичні рекомендації до проведення самостійної роботи з нав-чальної дисципліни “Екологічна безпека” студентами агрономічного факультету денної форми навчання по спец. 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища”/ О.В. Мудрак, Ю.М. Шкатула - Вінниця: РВВ ВДАУ, 2006. - 32 с.
72.Кравчук Г.І. Основи загальної екології / Г.І. Кравчук, Ю.М. Шкатула, О.В. Мудрак, С.Л. Кушнір // Методичні вказівки для виконання курсової роботи студентами агрономічного факультету по спеціальності 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища” - Вінниця: ВВ ВДАУ, 2006. - 24 с.

73.Мудрак О.В. Методичні рекомендації для вивчення складної теми студен-тами агрономічного факультету денної форми навчання спеціальності 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища” з навчальної дисципліни “Основи екологічної безпеки акваторій і територій” (на прик. “Екологічної безпеки акваторій”) /О.В. Мудрак - Вінниця: РВВ ВДАУ, 2007. - 48 с.

74.Мудрак О.В. Наземні екосистеми та методи біомоніторингу / О.В. Мудрак, С.Л. Кушнір, Н.М. Джура // Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів агрономічного факультету денної форми навчання зі спеціальності 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища”, Вінниця: ВЦ ВДАУ, 2007. - 31 с.

75.Пилипенко Ю.В. Озеленення населених місць / Ю.В. Пилипенко, В.О. Ма-лєєв, О.Г. Предместніков, Г.І. Кравчук, Ю.М. Шкатула, О.В. Мудрак // Програма навч. дисц. для підготовки бакалаврів напряму 6.040106 “Екологія, охорона нав-колишнього середовища та збалансоване природокористування” у вищих нав-чальних закладах II-IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України (Затверджено Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України 2.04.2009) - К.: “Аграрна освіта”. - 2009 - 14 с.

76.Мудрак О.В. Методичні вказівки для проведення лабораторних робіт з навчальної дисципліни “Екологічна експертиза” студентами природничо-географічного факультету денної форми навчання спеціальності “хімія і екологія” та “хімія і біологія” / О.В. Мудрак, В.В. Сербін. - Вінниця, 2010. - 84 с.

77.Мудрак О.В. Методичні вказівки для проведення лабораторних робіт з навча-льної дисципліни “Основи загальної екології” студентами природничо-географічного факультету денної форми навчання спеціальності “хімія і екологія”. - Вінниця, ВДПУ, 2010. - 94 с.

78.Методичні вказівки для проведення лабораторних робіт з навчальної дисцип-ліни “Управління природоохоронною діяльністю” студентами природничо-геогра-фічного факульт. денної форми навчання спеціальності “хімія і екологія”, “хімія і біологія з основами екології” /Укл.: Мудрак О.В. - Вінниця, ВДПУ, 2010. - 64 с

79.Охорона природи і заповідна справа: Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт студентами заочної форми навчання спеціальності “хімія і екологія” / Укладач: доцент Мудрак О.В. - Вінниця: ВДПУ, 2010. - 124 с.

80.Мудрак О.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з нав-чальної дисципліни “Методика і практика екологічної освіти” студентами при-родничо-географічного факультету денної форми навчання спеціальності “хімія і екологія”. - Вінниця, ВДПУ. - 2011. - 72 с.

81.Методичні вказівки для проведення лабораторних робіт з навчальної дис-ципліни “Екологія людини” студентами природничо-географічного факультету денної форми навчання спеціальності “хімія і екологія” / Укл. доц. Мудрак О.В. - Вінниця, ВДПУ - 2011. - 116 с.

82.Методичні вказівки для проведення лабораторних робіт з навчальної дисци-пліни “Екологічне право” студентами природничо-географічного факультету денної форми навчання спеціальності “хімія і екологія” / Укладач: доц. Мудрак О.В. - Вінниця, ВДПУ - 2011. - 60 с.

83.Заповідна справа. Практикум. Навчально-методичний посібник для викона-ння практичних робіт студентами денної та заочної форми навчання спеціальності 6.040106 Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування / Укладачі: доц. Кравчук Г.І., доц. Мудрак О.В., ст. викладач Дзюмак М.А., аспір. Єлісавенко Ю.А. - Вінниця: ВНАУ, 2011. - 109 с.

Науково-популярні матеріали

84.Мудрак О.В. Екологічні проблеми малих річок Вінницької області і шляхи їх вирішення / О.В.Мудрак // Екол. вісник - 2004. - № 3. - С. 26-29.

85.Мудрак О.В. Перспективи створення національного природного парку “Поді-льське Полісся” / О.В. Мудрак, П.М. Кирилюк, Є.І. Ворона // Екол. вісн.- 2005. - № 1. - С. 22-25.

86.Клименко Ю.О. Парк імені В.І. Леніна /Ю.О. Клименко, О.В. Мудрак // Екол. енцикл.: у 3 т. /ред.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 11.

87.Клименко Ю.О. Ободівський парк /Ю.О. Клименко, О.В. Мудрак //Екол. енц.: у 3 т. /ред.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 84-85.

88.Клименко Ю.О. Парк імені 50-річчя Жовтня /Ю.О. Клименко, О.В. Мудрак // Еколог. енцикл.: у 3 т. /ред.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 85.

89.Клименко Ю.О. Печерський парк /Ю.О. Клименко, О.В. Мудрак //Екол. ен-цикл.: у 3 т. /ред.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 93-94

90.Мудрак О.В. Пісковики Бернашівки / О.В. Мудрак // Екол. енциклопедія: у 3 т. / ред.: А.В. Толстоухов (голов. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 103.

91.Мудрак О.В. Поділля, Ботанічний сад Поділля /О.В. Мудрак, Ю.О. Клименко //Екологічна енциклопедія: у 3 т. /ред.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 113-114.

92.Мудрак О.В. Рибчинецька дубина, Урочище Рибчинецька Дубина /О.В. Муд-рак // Екологічна енциклопедія: у 3 т. /ред.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 201.

93.Мудрак О.В. Ромашкове / О.В. Мудрак //Екологічна енциклопедія: у 3т. /редкол.: А.В. Толстоухов (голов. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 213.

94.Онищенко В.А. Сестринівська дача; Урочище Сестринівська дача / В.А. Они-щенко, О.В. Мудрак // Екологічна енциклопедія: у 3 т. / редкол.: А.В. Толстоухов (голов. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 239.

95.Мудрак О.В. Стінка, Урочище Стінка /О.В. Мудрак //Еколог. енциклопедія: у 3 т. / ред.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 277.

96.Мудрак О.В. Терещуків яр / О.В. Мудрак // Екологічна енциклопедія: у 3 т. / редкол.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 292-293.

97.Мудрак О.В. Устянська дача, Урочище Устянська дача /О.В. Мудрак //Еколог. енцик.: у 3 т. /ред.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 325.

98.Клименко Ю.О. Чернятинський парк /Ю.О. Клименко, О.В. Мудрак // Еколог. енцикл.: у 3 т. /ред.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) та ін. - К., 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 364-365.

99.О.В. Мудрак. Урочище “Білянський ліс”. Природно-заповідний фонд України: території та об’єкти загальнодержавного значення. - К.: ТОВ “Центр екологічної освіти та інформації”, 2009. - С. 41.

100.Тимочко Т.В. Організація роботи літнього екологічного табору /упор. Т.В. Ти-мочко, О.В. Мудрак, Н.В. Баюрко, А.М. Дручинський //Біб-ка ВЕЛ. - березень, 2008 р., №3 (51) - Київ, 2008. - 32 с. (Серія “Екологічна освіта та виховання”).

101.Мудрак О.В. Принципи, ресурси та шляхи формування екологічної мережі Вінниччини у контексті збалансованого розвитку / О.В. Мудрак // Еколог. вісник - 2009. - №4. - С. 10-15.

102.Визначні пам’ятки Вінниччини: Альбом / Ред. колег. С. Нешик, К. Висоцька, М. Вдовцов, О. Горба, Ю. Зінько, О. Мудрак, М. Скрипник, С. Царенко, Т. Яре-менко // Вінн. обл. краєзн. музей; відп. за вип. К. Висоцька. - Вінниця, 2011. - 400 с.

АНОТАЦІЯ

Мудрак О.В. Функціонально-простровий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - “екологія”. - Інститут агроекології і природокористування НААН, Київ, 2012.

У дисертації вдосконалено теоретико-методологічні засади формування екомережі України та збереження потенціалу біотичних ресурсів шляхом впровадження норм збалансованого розвитку. Вперше подано характеристику біорізноманіття, складено анотований конспект флори вищих судинних рослин Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів. Досліджено таксономічний склад флори, визначено її біоморфологічний аналіз та еколого-ценотичну структуру. Вперше складено список фауни різних охоронних категорій Поділля, що нараховує 474 види, оцінено стан захищеності раритетних видів судинних рослин і тварин Поділля.

Виконано функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі регіону. Вперше, на основі комплексу запропонованих критеріїв, проведено аналіз репрезентативності екомережі для всіх 64 адміністративних районів Поділля. Проведено прогноз розвитку регіональної екомережі агросфери Поділля з виділенням буферних зон і відновлювальних територій. До складу екомережі Поділля віднесено: 62 ключові території. Серед них 2 ключові території міжнародного рівня (площею 285935 га), 9 - національного рівня (272810,7 га), 16 - міжрегіонального рівня (44512,13 га), 35 - місцевого рівня (55029,1 га). Загальна площа природних ядер Поділля складає 658286,93 га, що становить 10,8% від загальної площі регіону. Кількість сполучних територій - 42. Серед них: 8 - національного рівня (площею 504301 га), 15 - міжрегіонального рівня (1064549 га), 19 - локального рівня (354178 га, як правило, малі і середні річки 2 і 3-го порядку, деякі лісові ділянки, ВБУ, лісосмуги). Загальна площа сполучних територій Поділля складає 1923028 га, що становить 31,55% від загальної площі регіону. Площа ключових і сполучних територій ЕМ Поділля складає 2581314,9 га, що становить 42,35% від загальної площі регіону. Буферні території, які встановлюються навколо ключових і сполучних територій регіону на відстані до 4 км займають площу близько 700 тис. га (вони уточнюються). Кількість відновлювальних територій, визначених в структурі екокоридорів національного і регіонального рівня - 132. Загальна площа ВТ - 191407,35 га, що становить 3,14% від загальної площі регіону. Загальна площа структурних елементів ЕМ Поділля (ключових, сполучних і відновлювальних територій) складає 2772722,2 га, що становить 45,49% від загальної площі регіону.

Вперше розроблена методика виділення БЗ і ВТ, встановлені розміри, географічна і адміністративна приуроченість в екокоридорі, конфігурація, площа, статус в ЕМ, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень біорізноманіття, функціональне призначення. На основі запропонованих критеріїв проведено їх ранжування. Вперше розроблена методика створення типових екологічних паспортів заповідних об’єктів, вдосконалена система екологічного моніторингу і аудиту заповідних об’єктів, запропоновано шляхи підвищення рівня екологічної освіти місцевого населення на заповідних територіях. Визначено шляхи оптимізації землекористування як визначального чинника формування регіональної екомережі й збалансованого розвитку агросфери Поділля.

Ключові слова: Поділля, збереження біорізноманіття, екомережа, агросфера, природно-заповідний фонд, екосистемний підхід, оптимізація землекористування.

Похожие работы на - Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)

 

Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!