Мікроелементи Zn, Mn, Co, Cu, F, Br, J
Коломийське
медичне училище ім. І.Я. Франка
Мікроелементи Zn, Mn, Co, Cu, F, Br, J
Підготувала студентка
групи Іф2
Яців Надія
Коломия – 2001
Цинк
Zn
Цинк
– це життєвоважливий мікроелемент для всіх вищих організмів, інші ферменти
являються сполуками цинку. Він небхідний для нормальної життєдіяльності людини,
входить до складу карбоангідрази, фермента, який бере участь у підтримці
кислотно-лужної рівноваги і других металоферментів.
Цинк
знаходиться в ряді ферментів, абсолютно необхідних в ньому для проявлення своєї
активності. Солі цинка є ядовиті, признаки отруєння: подразнення слизової
оболонки, рвота. Харчові продукти не можна зберігати в цинковій посудині. Цинком
покривають вироби з заліза і сталі, для охорони від корозії. Застосовують як
конструкціонний матеріал (1-6% Al
+ 1% Cu) для цинкографіїі
анодів використаних в електролізерах і в голованічних елементах. Цинк впливає
на активність тропних гормонів гіпофіза, бере участь в реалізації біологічних
дій інсуліна, нормалізуючи жировий обмін. Цинк в кровотворенні а також
необхідний для нормального функціонування гіпофіза, підшлункової залози,
сім‘янипузирів.
Сполучення
цинка в медицині використовують в якості лікарських засобів.
В
земній корі містить 8,3´10-3% цинку, в
основному, у складі поліметалічних сульфідних руд і мінералів із яких сновними
являється сфалерит (цинкова обманка) і вюрцит ZnS,
смітсоніт ZnCO3,
цинкит ZnO, коламин Zn4Si2O7(OH)2
´H2O.
Визначення
цинку в біологічному матеріалі проводиться методами еммисіоною,
атомно-адсорбуючою, рентгенівською стрептескопією і другими методами якісного
аналізу.
Марганець
Mn
Марганець
входить до складу молекул деяких ферментів і стимулює молекул
деяких ферментів і стимулює їх активність.
Організму
потрібно лише в значно в малих кількостях цього елементу, а роль його в обміні
є дуже велика.
Марганець
входить в склад всіх рослинних і тваринних організмів. Для живи організмів має
життєво важливе значення. Він активує багато ферментованих процесів. Марганець
необхідний для синтезу глікозаміногліконів хрящової тканини, для еритрогаезів і
утворення гемоглобіна.
Він
стимулює синтез холестерина і жирних кислот, виявляючи тим самим гіпотронні
дії. Марганець відноситься до промислових отрут з різким вираженими токсичними
властивостями. Надмірне поступлення марганцю в організм
тварин веде до підвищення його концентрації і появи в них ідентичних змін в
кістках при рахіті. Крім впливу на процеси кровотворення. Марганець впливає на
антителогенез, прискорює утворення антитіл.
У
металургійній промисловості марганець широко використовується для зв‘язування
сірки і кисню в чавуні і сталі.
В
організмі дорослої людини міститься 20 мг марганцю. Особливо багато є його в
клітинах, багатих мітохондріями і меланіном. В крові людини в нормі міститься
близько 4-20мкг%.
В
плазмі марганець зв‘язаний b - глобулінами.
При
деяких захворюваннях концентрація в крові збільшується, а при деяких
захворюваннях печінки – знижується.
Йод
– J
Йод
міститься у всіх тканинах людини. Але в основному він знаходиться в тканинах
щитовидної залози в складі її гормонів – трийодтироніна і тиржсина.
В
організмі дорослої людини міститься близько 25 мг йоду, із яких10-15 мг в добу.
Недостатність
йоду в харчових продуктах викликає розлад функції щитовидної залози
супроводжується її розростанням. Попередження людей від цього захворювання
вдається шляхом додаткового ведення йоду в організм. Наприклад добавляють його
до повареної солі.
Йод
відноситься до галогенів. Він активно впливає на обмін речовин, тісно зв‘язаний
з функцією щитовидної залози. В організмі знаходиться у вигляді неорганічного
йодиду і складовою частиною тиреоідних гормонів і їх похідних недостатність
йоду приводить до порушення функції залози, її гіперплазми і розвитку зоба.
Підвищення концентрації йоду в крові відмічається також при вагітності і при
деяких захворюваннях печінки.
Людина
повинна одержувати 50-60 мг в добу. Із крові йод легко проникає в різні органи
і тканини. В природі йод розповсюджений повсюди і він міститься в усіх живих
організмах, воді, мінеральних водах, мінералах, ґрунті. У земній корі його
міститься значно мало (3´10-5%). Промислова
кількість йоду зустрічається у водах нафтових родовищ і відкладення селітри.
Найбільша його кількість сконцентрована в морі, водах, повітрі, ґрунті.
Відносно йоду є багато в м‘ясі деяких риб і молюсків.
Елементарний
йод легко і швидко всмоктується через шкіру і слизові оболонки, а в паро
утворюючому вигляді – через легені.
Швидкість
всмоктування елементарного йоду із шлунково-кишкового тракту підтверджена
значним коливанням, і залежить від кількісного складу їжі. Білки і жири, які
містяться в ній, зв‘язують елементарний йод і зменшують його всмоктування в
кишечнику.
Із
крові йод легко проникає в різні органи і тканини, місткість йоду в тканинних
рідинах не перевищує 1/3 – ¼ від місткості його в плазмі крові.
Значна
частина йоду, яка всмокталася (до 17% введеної дози) вибірково вбирається в
біосинтез гормонів.
В
значній кількості йод накопичується в органах, які здійснюють його виділення із
організму. При сифілісі і туберкульозі йод накопичується також в вогнищах
специфічного ураження (в гушах, туберкульозних вогнищах), що пов‘язано з
високим вмістом в них ліпідів. Виділення йоду із організму здійснюється головним
чином нирками (до 70-80% від введеної дози) і частково екскреторними залозами –
слинними, молочними, потовими, залозами слизистої оболонки шлунка. Існує певна
закономірність розподілу йоду в атмосфері, воді і ґрунтах.
Найбільша
його кількість сконцентрована в морській воді, повітрі і ґрунтах приморських
районів. В цих же районах відмічається найбільш висока місткість в рослинних
продуктах – зернових, овочах, картоплі і фруктах, а також в продуктах
тваринного походження – м‘ясі, молоці, яйцях.
Значно
багато йоду міститься у м‘ясі деяких морських риб і молюсків. Особливо багато
йоду в рибному жирі (до 770 мкг%).
Кобальт
– Со
Особливо
велике значення для організму мають мікроелементи кобальт, марганець і цинк, та
інші. Їхня кількість в організмі є значно в малих кількостях, але роль їх в
обміні є дуже велика.
Біологічна
роль кобальту в значній степені зв‘язана з його участю в каталітичної
ферментальної функції вітаміну В12 складовою частиною якого є він.
Входить до складу багатьох анти аналітичних лікарських препаратів.
Його
широко використовують в електроніці, в металургії при одержуванні різноманітних
сплавів металів і окремих сталей, в кількості каталізаторів при виготовленні
барвників, а також забарвленні скла, паперу. Довго живучий ізотоп 60Со
широко використовується в науці, техніці і сільському господарстві в кількості
радіоізотопного індикатора.
Він
являється постійною складовою частиною рослинних і тваринних організмів і
відносяться до числа важливих мікроорганізмів, також Со є фізіологічно-активний
– впливає на кровотворення і обмін речовин. Широко використовується в медицині
для променевої терапії, радіоцинної стерилізації медичних матеріалів, виробів і
лікарських засобів, виробів і лікарських засобів, що
спричиняє засвоєння заліза і стимулює його обмін в організмі.
Органічне
сполучення Со застосовують у виготовленні поліефірних пластиків,
тетрокарболізатора при різних синтезах і для нанесення кобальтових покриттів.
Він міститься в значно малій кількості в річковій, озерній і морській воді, в
морських рослин, в організмі риб і інших морських тварин. Із харчових продуктів
найбільше його міститься звичайно в горосі (15,0 мкг%), фасолі, яка складає
близько 12,1 мкг %, полуниці (9,8 мкг %), голанському сирі (4,32 мкг %).
Важлива роль належить кобальту при ендогеннім синтезі вітаміну В12.
Фтор
– F
У
крові людини місткість фтору коливається в межах 0,03-0,07%. Значно більше його
є в кістках (10-30 %) і особливо багато є в зубах (в емалі 120-150 мг %, в
дентині близько 50 мг %).
В
кістках і зубах фтор знаходиться в нерозчиненому вигляді фтор кальцієвої солі,
фосфорної кислоти фтор апарата. В організмі фтор потрапляє безпосередньо з
питною водою. Оптимальна місткість фтору у воді коливається в межах 0,5-1,2 мг
в 1 літрі.
В
місцевостях, де місткість фтору у воді нижча і де харчові продукти бідні на
фтор, часто зустрічається кароїз зубів, але надлишок фтору викликає друге
захворювання – флюфоз.
Фтор
відноситься до біомікроелементів і відіграє значну роль в розвитку і
мінералізації кісток зубів. Відноситься до абсолютно необхідних для організму
мікроелементів.
В
медицині деякі фторомісткі сполуки зустрічаються, як лікарські засоби, вони
використовуються для наркозу, в кількості кровозамінників.
По
знаходженню в земній корі (6,5´10-2%)
дванадцяте місце серед хімічних елементів, в гірських породах його концентрація
в середньому складає 300-800мг/кг, в ґрунті віз 30 до 320 мг/кг, в підземних
водах – до 20 мг/л і більше, в морській воді – 0,7-1,4мг/л, в атмосферному
повітрі – від 2´10-6 до 4´10-4
мг/м3.
Фіф
являється остереотипним елементом в зубах і кістках людини і тварини його
місткість сягає 2000 мг/кг і вище, в середньому він же складає 240 – 560 і 200
– 400 мг/кг.
Джерелом
його, потрапляю чого в біосферу, являється вулканічні гази, місткість до 2,5%
фтору і вулканічні гірські породи, в яких знайдено біля 90 фторомістких
матеріалів.
Фтор
стимулює репаративні процеси при переломах кісток, попереджає розвитку
синильного остеонороза.
Бром
– Br
Бром – це
постійна складова частина різних тканин організму людини і тварин. В тканинах
ссавців місткість брому нерівномірна і коливається в межах 0,1-0,7 мг %. Значно
вища концентрація брому в гіпофізі. В організм бром поступає з харчовими
продуктами (рослинного походження) і невеликою кількістю його вводять з
кухонною сіллю.
Солі
брому широко використовуються в медицині в кількості лікарських речовин.
Відомо
2 стабілізатора і 20 радіоактивних ізотопів. Місткість брому в земній корі
складає 0,6´10-4%.
В
природі зустрічається і вигляді сполучення у воді деяких соляних озер, морської
води близько 0,005 %, в бурових водах і також хлоромістких мінералів. Бром
містить також в рослинних організмах; найбільш багаті ним фасоля і горох. В
тваринних організмах бром міститься переважно в крові, спинномозковій рідині і
гіпофізі.
В
промисловості бром дістають з природних джерел – із морської води, з
концентрованих розсолів (ропи) соляних озер.
Бромна
вода застосовується як окисник і бромуючі засоби в хімічному синтезі і аналізі.
Бром утворюється багатьма сполуками з різними органічними речовинами.
Він
широко використовується у (медицині) промисловості – в виробництві антидетонаторів
горючого, в органічному синтезі, в фармацевтичній, фото- і кінопромисловості.
Деякі
органічні сполуки брому використовують як інсектициди, а також, а також як
ефективні вогнегасні засоби.
В
медицині при лікуванні неврозів, істерії, безсоння і інших розладів і інших
розладів нервової системи, широко використовують броміди калію, натрію, кальцію
і алюмінію, а також деяких органічних сполук брому. Надмірне накопичення в
організмі викликає бромистих солей викликає шкірні висипки і пригнічування нервової
системи.
Мідь
– Cu
Місткість
міді в плазмі крові людини складає 0,1 мг %.
Мідь
є важлива для процесів росту (значна частина міді захоплюється плодом). Вона
впливає на функцію залоз внутрішньої секреції, властива інсуліноподібна дія, в
зв’язку з чим сполучення міді приймають інколи хворі на цукровий діабет.
Недостатність
міді в їжі тварин приводить до розвитку у них ряду паталогічних процесів.
Добова необхідність в міді для дорослої людини становить 0,035мг на 1 кг.
Найбільше багаті міддю гов‘яжа і свиняча печінка, шампіньйони, печінка палтуса,
печінка тріски.
Мідь
входить в структуру або склад активного центру багатьох метало протеїдів
рослинних і тваринних пластоцианіна, хлоропластів, поліфенолоксідаз, лаказо,
дофін - b
- гідроксилази, гемоціаніна, а також виявившихся в складі інших білків, функція
деяких в організмі кінцевого зупинення.
Мідь
в метало протеїдах коливається від 0,2 до0,8%. В організмі дорослої людини
міститься 100-150 мг міді, в м‘язах і кістках міститься 50%, а в печінці – 10%
всієї міді організму. Особливо багаті на мідь горіхи, гриби, боби, соя, кава,
печінка тварин.
Використана
література
1.
Медичний
енциклопедичний словник. Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М. П. Зяблюк, А.
М. Кудрицький
2. Вирізки
журналу “Медичний вісник” та “Охорона здоров‘я”